


Запитайте лікаря про рецепт на Метгилпреднісолоне Сопгарма
введення
Метилпреднізолон
Активна речовина препарату Метилпреднізолон Софарма, метилпреднізолон, належить до групи лікарських засобів, званих глюкокортикоїдними гормонами. Глюкокортикоїдні гормони проникають через клітинні мембрани і зв'язуються зі специфічними рецепторами, розташованими в цитоплазмі. Надалі ці комплекси проникають до ядра клітини, стимулюючи подальшу синтез різних ферментів, які, ймовірно, відповідають за численні дії глюкокортикоїдних гормонів, спостережувані після загального застосування. Окрім суттєвого впливу на запальні та імунологічні процеси глюкокортикоїдні гормони також впливають на метаболізм вуглеводів, білків і жирів. Вони діють також на серцево-судинну систему, скелетні м'язи та центральну нервову систему.
Препарат Метилпреднізолон Софарма застосовується як симптоматичне лікування, окрім випадків ендокринологічних розладів, коли він застосовується як замісне лікування, при наступних захворюваннях:
первинна або вторинна недостатність кори наднирників (у певних обставинах у поєднанні з мінералокортикоїдними гормонами)
до хірургічних операцій та у разі важкої хвороби або травми у пацієнтів із діагностованою недостатністю кори наднирників або зниженим рівнем гормонів наднирників
вроджений гіперплазія наднирників
нірєпне запалення щитоподібної залози
гіперкальціємія при хворобах новотворів
Лікування підтримуюче для короткочасного застосування під час епізоду загострення або погіршення стану здоров'я при:
посттравматичному захворюванні суглобів
запаленні синовіальної оболонки при захворюванні суглобів
ревматоїдному запаленні суглобів, включаючи юнацький ревматоїдний артрит
гострому та підгострому запаленні сумки суглоба
запаленні надкостниці
гострому неспецифічному запаленні сухожилля
гострому подагричному запаленні суглобів
псоріатичному запаленні суглобів
анізотропному запаленні суглобів хребта
У період загострення або як лікування підтримуюче при:
системному червоному вовчаку (і запаленні нирок при системному червоному вовчаку)
гострому ревматичному запаленні серцевого м'яза
системному запаленні скелетних м'язів і дерматоміозиті
гранульоматозному запаленні артерій
синдромі Гудпастура
пемфігус
важка форма поліморфного еритему (синдром Стівенса-Джонсона)
люпус-еритематоз
важка форма псоріазу
пузирчасте герпетичне запалення шкіри
важка форма себорейного дерматиту
гранульоматозний дерматит
Лікування важких алергічних захворювань, у разі, коли інші методи лікування неефективні:
бронхіальна астма
контактний дерматит (контактне запалення шкіри)
атопічний дерматит
хвороба пухлин
сезонний або цілорічний алергічний риніт
реакція гіперчутливості до лікарських засобів
реакції кропив'янки після переливання крові
гострий невоспалний набряк гортані (лікарський засіб першої необхідності - адреналін)
Важкі, гострі та хронічні алергічні та запальні процеси, що включають око та його придатки, такі як:
опік ока
запалення райдужної оболонки, запалення райдужної оболонки та циліарного тіла
запалення судинної оболонки та сітківки
розлите запалення судинної оболонки заднього відділу ока та запалення судинної оболонки
запалення зорового нерва
синпатичний запалення судинної оболонки
запалення переднього відділу ока
алергічне запалення кон'юнктиви
алергічне краєвое виразка рогівки
запалення рогівки
Як системне лікування у період загострення:
виразковий коліт
хвороба Крона
симптоматична саркоїдоз
берилліоз
гостра або підгостра туберкульозна пневмонія, одночасно з відповідним антибіотикотерапевтичним лікуванням
синдром Леффлера, який не піддається лікуванню іншими засобами
запалення легенів, викликане аспірацією
умерене або важке запалення легенів, викликане Pneumocystis carinii у пацієнтів з СНІД (як підтримуюче лікування, коли воно вводиться протягом перших 72 годин після початкового лікування, спрямованого проти Pneumocystis)
вроджена (аутоімунна) гемолітична анемія
ідіопатична тромбоцитопенія у дорослих (лише внутрішньовенне введення; протипоказане є підшкірне введення)
вторинна тромбоцитопенія у дорослих
дефіцит еритробластів у кістковому мозку
вроджена гіпопластична анемія
Паліативне лікування:
лейкоз і лімфома у дорослих
гострий лейкоз у дітей
поліпшення якості життя пацієнтів з пухлинами у стадії прогресування захворювання
для індукції діурезу або ремісії протеїнурії при нефротичному синдромі, без азотемії
набряк мозку, пов'язаний з присутністю пухлини - первинної або метастатичної, і (або) пов'язаний з хірургічним лікуванням, або радіотерапією
загострення при множинному склерозі
гострі травми спинного мозку. Лікування повинно бути розпочате протягом восьми годин після травми.
туберкульозне запалення мозкових оболон з блоком підпайєчникового простору або у разі загрози блоком підпайєчникового простору разом з відповідною антибіотикотерапевтичною терапією
грибкова інфекція з ураженням нервової системи або серцевого м'яза
пересадка органів
запобігання нудотам і блюванню, пов'язаним з хіміотерапією пухлин
Вакцинація живими або живими атenuованими вакцинами є протипоказаною під час лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма у дозах, які викликають імунодепресивну дію.
У пацієнтів, у яких спостерігаються перелічені нижче захворювання, лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма повинно тривати якнайкоротше, і вони потребують спеціальної лікарської опіки під час застосування препарату Метилпреднізолон Софарма.
Перед початком і під час лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма пацієнт повинен повідомити лікаря, якщо у нього спостерігаються:
інфекційні захворювання,такі як туберкульоз та певні вірусні захворювання (опріч герпесу та герпесу, пов'язаного з офтальмологічними симптомами).
Застосування препарату Метилпреднізолон Софарма при активному туберкульозі повинно бути обмежене випадками блискавичної або дисемінованої туберкульозної пневмонії, при яких препарат Метилпреднізолон Софарма застосовується у терапії захворювання в поєднанні з антибіотикотерапевтичним лікуванням. Під час тривалого лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма у пацієнтів з прихованою туберкульозом або позитивним туберкуліновим тестом необхідна ретельна спостереження, оскільки може відбутися рецидив захворювання.
У пацієнтів з офтальмологічною інфекцією, викликаною вірусом Herpes simplex, яким вводиться препарат Метилпреднізолон Софарма, існує ризик перфорації рогівки.
цукровий діабет
Лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма може викликати симптоми прихованого цукрового діабету, збільшеного потреби в інсуліні або пероральних лікарських засобах, які знижують рівень глюкози в крові.
гіпертонія
Лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма може викликати загострення гіпертонії.
психічні розладиякі спостерігаються зараз або в минулому
Препарат Метилпреднізолон Софарма може посилювати існуючу емоційну нестабільність або психотичні тенденції. Під час лікування можуть виникнути психічні розлади, від ейфорії, безсоння, зміни настрою, зміни особистості та важкої депресії до важких психотичних розладів.
сильний стрес
У пацієнтів, які піддаються сильному стресу, може бути необхідне збільшення дози швидко діючих глюкокортикоїдних гормонів перед, під час і після закінчення ситуації, яка викликає стрес.
алергіяна будь-які лікарські засоби
Якщо після прийому будь-якого лікарського засобу виникла реакція гіперчутливості, необхідно повідомити про це лікаря перед початком лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма.
гіпотиреоз
Дія препарату Метилпреднізолон Софарма є сильнішою у пацієнтів з гіпотиреозом.
цироз печінки
Дія препарату Метилпреднізолон Софарма є сильнішою у пацієнтів з цирозом печінки.
травма голови
неспецифічне виразкове запалення кишечника,у разі можливості виникнення перфорації, абсцесу або іншої інфекційної комплікації
апендицит
недавно виконане швне з'єднання кишечника
активна виразка шлунка
нервова недостатність
остеопороз
міастенія гравіс(вроджена, хронічна хвороба, характеризується швидким втомленням і слабкістю скелетних м'язів).
Імунодепресивна дія, підвищена сприйнятливість до інфекцій
Препарат Метилпреднізолон Софарма може підвищувати сприйнятливість до інфекцій та може маскувати деякі симптоми інфекції. Під час його застосування можуть розвиватися нові інфекції. Під час застосування препарату Метилпреднізолон Софарма може спостерігатися зниження імунітету та нездатність обмежувати розвиток інфекції. Ризик виникнення інфекцій, викликаних патогенами, такими як віруси, бактерії, гриби, простіші або паразити, збільшується при збільшенні дози.
Пацієнти, які застосовують препарат Метилпреднізолон Софарма, більш сприйнятливі до інфекцій, ніж здорові особи, наприклад, у дітей з імунодефіцитом або у дорослих, які застосовують препарат Метилпреднізолон Софарма, вітрянка та корь можуть мати більш тяжкий перебіг або навіть бути смертельними.
Під час лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма у дозах, які викликають імунодепресивну дію, протипоказане введення деяких вакцин. Можуть бути введені інактивовані вакцини, однак реакція на них може бути обмеженою або вони можуть бути неефективними. Пацієнти, які отримують препарат Метилпреднізолон Софарма у дозах, які не мають імунодепресивної дії, можуть бути піддані всім необхідним вакцинаціям.
У пацієнтів, які лікуються препаратом Метилпреднізолон Софарма, спостерігалося виникнення саркоми Капоші. Переривання лікування може привести до ремісії захворювання.
Вплив на імунну систему
У пацієнтів можуть виникнути алергічні реакції. У пацієнтів, які приймають препарат Метилпреднізолон Софарма, рідко спостерігалися шкірні реакції та анafilактичні/псевдоанafilактичні реакції.
Ендокринологічні розлади
Під час тривалого лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма може виникнути недостатність кори наднирників, яка може тривати кілька місяців після закінчення лікування.
Лікар також може вирішити питання про поступове зменшення дози препарату Метилпреднізолон Софарма.
Необхідно повідомити лікаря про виникнення будь-яких ситуацій, які викликають стрес, під час цього періоду. Лікар розглядатиме питання про призначення гормональної терапії та (або) збільшення кількості споживаної солі та (або) мінералокортикоїдних гормонів.
Раптове припинення лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма може викликати гостру недостатність кори наднирників, яка може привести до смерті.
Після раптового припинення лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма також може виникнути "синдром відміни" стероїдів. Цей синдром включає наступні симптоми: анорексія, нудота, блювання, летаргія, головний біль, гарячка, біль у суглобах, висипання, біль у м'язах, зниження маси тіла та (або) гіпотонія.
Препарат Метилпреднізолон Софарма може викликати або посилювати синдром Кушинга, тому пацієнти з хворобою Кушинга не повинні його застосовувати.
У пацієнтів з гіпотиреозом спостерігається посилення дії препарату Метилпреднізолон Софарма.
Психічні розлади
Під час лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма та після його закінчення можуть виникнути психічні розлади. Вони зазвичай спостерігаються протягом кількох днів або тижнів після початку лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма. Більшість з них проходить після зменшення дози або припинення лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма. Пацієнти та їх опікуни повинні звернутися за консультацією до лікаря у разі виникнення у пацієнта психологічних симптомів, особливо у разі підозри на депресивний стан або суїцидальні думки. Пацієнти та їх опікуни повинні звернути особливу увагу на психічні розлади, які можуть виникнути під час лікування, безпосередньо після зменшення дози або після припинення лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма.
Вплив на нервову систему
Препарат Метилпреднізолон Софарма слід застосовувати з обережністю у пацієнтів з розладами, які супроводжуються конвульсіями.
У пацієнтів, які застосовують препарат Метилпреднізолон Софарма, зазвичай при тривалому застосуванні великих доз, спостерігалися випадки ліпоми надкіркової залози.
Вплив на зір
У пацієнтів, які тривало застосовують препарат Метилпреднізолон Софарма, може виникнути розвиток катаракти задньої капсули та катаракти ядра (особливо у дітей), екзофтальм або збільшення внутрішньоочного тиску, яке може привести до глаукоми з потенційним пошкодженням зорових нервів. У пацієнтів, які застосовують препарат Метилпреднізолон Софарма, також можуть частіше розвиватися вторинні грибкові та вірусні інфекції ока.
Застосування препарату Метилпреднізолон Софарма пов'язане з виникненням центральної серозної ретинопатії, яка може привести до відшарування сітківки.
Вплив на серце
При застосуванні великих доз і тривалому лікуванні препаратом Метилпреднізолон Софарма пацієнтів з факторами ризику серцево-судинних захворювань необхідно застосовувати з обережністю та додатково моніторувати серцево-судинну систему, якщо це необхідно. Частота виникнення ускладнень, пов'язаних з прийомом препарату Метилпреднізолон Софарма, можна зменшити шляхом застосування малих доз і введення препарату через кожні інші день.
Після швидкого внутрішньовенного введення великих доз препарату Метилпреднізолон Софарма можуть виникнути порушення ритму серця та (або) колапс та (або) зупинка серця.
У разі пацієнтів із застійною нирковою недостатністю препарат Метилпреднізолон Софарма слід застосовувати з обережністю та лише у разі необхідності.
Вплив на шлунок і кишківник
Лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма може маскувати симптоми виразок шлунку та дванадцятипалої кишки, тому може виникнути перфорція або кровотеча без значного болю. При поєднанні з застосуванням нестероїдних протизапальних лікарських засобів ризик розвитку виразкової хвороби шлунку та кишківника збільшується.
Вплив на печінку та жовчні шляхи
Після застосування великих доз препарату Метилпреднізолон Софарма може виникнути гостре запалення підшлункової залози.
Вплив на м'язово-скелетну систему
Під час застосування великих доз препарату Метилпреднізолон Софарма може виникнути гостра міопатія, особливо у пацієнтів з розладами передачі нервово-м'язових імпульсів (наприклад, при міастенії), або у пацієнтів, які одночасно лікуються антихолінергічними лікарськими засобами, включаючи блокатори нервово-м'язових з'єднань (наприклад, панкунроній). Міопатія може включати м'язи ока та м'язи дихання, а також привести до паралічу кінцівок. Можливо підвищення активності креатинфосфокінази. Поліпшення стану або повне одужання після закінчення лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма може спостерігатися через кілька тижнів або навіть років.
Діагностичні дослідження
У пацієнтів застосування середніх і великих доз препарату Метилпреднізолон Софарма може підвищувати артеріальний тиск, спричиняти затримку солі та води та збільшувати виділення калію. У зв'язку з цим може бути необхідне обмеження солі в дієті та補лення калію. Усі глюкокортикоїдні гормони, включаючи препарат Метилпреднізолон Софарма, підвищують виділення кальцію.
Не слід застосовувати препарат Метилпреднізолон Софарма як лікарський засіб першої необхідності при лікуванні травм голови.
Ускладнення лікування глюкокортикоїдними гормонами залежать від розміру дози та тривалості лікування.
Лікар приймає рішення щодо дозування та тривалості лікування індивідуально для кожного пацієнта.
Пацієнти повинні бути обережними під час одночасного застосування ацетилсаліцилової кислоти та нестероїдних протизапальних лікарських засобів з препаратом Метилпреднізолон Софарма.
Після застосування препарату Метилпреднізолон Софарма повідомлялося про виникнення кризи при феохромоцитомі, іноді з летальним результатом. У разі пацієнтів, у яких підозрюється або підтверджено наявність феохромоцитомі, лікар приймає рішення про застосування препарату Метилпреднізолон Софарма лише після відповідної оцінки співвідношення користі та ризику.
Застосування у дітей
У дітей, у яких застосовується тривале лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма у поділених добових дозах, може виникнути затримка росту. Застосування цього схеми лікування повинно бути обмежене найважчими показаннями, а лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма повинно тривати якнайкоротше. Пацієнтів необхідно тримати під щільним лікарським наглядом.
Немовлята та діти, які тривало приймають препарат Метилпреднізолон Софарма, особливо сприйнятливі до підвищення внутрішньоочного тиску.
Після застосування великих доз препарату Метилпреднізолон Софарма у дітей може виникнути панкреатит.
Кортикотерапія впливає на результат багатьох досліджень та біологічних параметрів (наприклад, шкірних тестів, досліджень рівня гормонів щитоподібної залози).
Препарат Метилпреднізолон Софарма не слід вводити у вигляді ін'єкцій у м'яз ниркового суглоба через часте виникнення атрофії підшкірної клітковини.
Застосування препарату Метилпреднізолон Софарма у пацієнтів із порушеннями функції печінки
Дія препарату Метилпреднізолон Софарма є особливо посилена у пацієнтів з цирозом печінки.
Необхідно бути обережним при застосуванні препарату Метилпреднізолон Софарма у пацієнтів із порушеннями функції печінки.
Застосування препарату Метилпреднізолон Софарма у пацієнтів з гіпотиреозом
Дія препарату Метилпреднізолон Софарма є особливо посилена у пацієнтів з гіпотиреозом.
Необхідно повідомити лікаря про всі лікарські засоби, які приймає пацієнт зараз або нещодавно, включаючи ті, які видаються без рецепта.
Може бути необхідне коригування дози препарату Метилпреднізолон Софарма під час одночасного застосування з наступними лікарськими засобами:
лікарські засоби проти бактерій: ізоніазид
антибіотик проти туберкульозу: рифампіцин
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату. Препарат Метилпреднізолон Софарма слід застосовувати у вагітних жінок лише у разі абсолютної необхідності.
Препарат Метилпреднізолон Софарма проникає через плаценту. Хоча у новонароджених, які були піддані дії препарату Метилпреднізолон Софарма в утробі, рідко спостерігається новонароджача недостатність кори наднирників, діти, народжені жінками, які приймали під час вагітності великі дози препарату Метилпреднізолон Софарма, повинні бути ретельно спостережені та оцінені щодо недостатності кори наднирників.
У новонароджених, народжених жінками, які тривало лікувалися препаратом Метилпреднізолон Софарма під час вагітності, спостерігалося виникнення катаракти.
Не відомий вплив препарату Метилпреднізолон Софарма на перебіг пологів.
Перед застосуванням препарату необхідно проконсультуватися з лікарем. Препарат Метилпреднізолон Софарма проникає до грудного молока.
У дітей, які годуються грудьми, препарат Метилпреднізолон Софарма, який проник до молока матері, може гальмувати ростові процеси та впливати на вироблення ендогенних глюкокортикоїдних гормонів. Не проводилися відповідні дослідження щодо впливу препарату Метилпреднізолон Софарма на фертильність у людей. Цей препарат слід застосовувати матерям, які годують грудьми, лише у разі, якщо вважається, що користь від лікування переважує потенційний ризик для дитини.
У дослідженнях на тваринах було показано, що метилпреднізолон має дію, яка знижує фертильність.
Вплив препарату Метилпреднізолон Софарма на можливість управління транспортними засобами та роботою з механізмами не досліджувався.
Пацієнти, у яких під час лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма спостерігаються головокружіння, порушення зору та відчуття втоми, не повинні управляти транспортними засобами чи працювати з механізмами.
Препарат Метилпреднізолон Софарма містить натрій у кількості менше 1 ммоль (23 мг) на дозу, тобто препарат вважається "безнатрієвим".
Цей препарат слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря, який підбирає дозу препарату індивідуально для кожного пацієнта. У разі виникнення сумнівів необхідно звернутися до лікаря.
Під час лікування препаратом Метилпреднізолон Софарма, а також у разі переривання тривалого лікування, пацієнт повинен перебувати під щільним лікарським наглядом.
Препарат Метилпреднізолон Софарма може бути введений у вигляді внутрішньовенного або внутрішньом'язового ін'єкції, або внутрішньовенного введення. Рекомендоване дозування наведено в таблиці нижче. Дозу можна зменшити у немовлят та дітей, але вона повинна бути залежною від стану пацієнта та реакції на лікування, а не від віку чи маси тіла (не повинна бути менше 0,5 мг/кг маси тіла/24 години).
| Показання | Дозування |
| Як підтримуюче лікування у станах, які загрожують життю | Рекомендована доза - 30 мг/кг маси тіла, вводиться внутрішньовенно протягом щонайменше 30 хвилин. Цю дозу можна повторити у стаціонарі кожні 4-6 годин протягом 48 годин, залежно від клінічної необхідності (див. пункт 2). |
| "Перерване лікування" у разі дуже важких загострень ревматичних захворювань та (або) відсутності реакції на стандартне лікування, таке як застосування нестероїдних протизапальних лікарських засобів, солей золота та пеніциламіну | Рекомендований схема:
|
| Системний червоний вовчак у разі відсутності реакції на стандартне лікування (або у періоди загострення) | 1 г на добу під час внутрішньовенного болюсу протягом 3 діб. Якщо протягом тижня після лікування не спостерігається поліпшення, або якщо стан пацієнта цього вимагає, лікування можна повторити. |
| Множинний склероз у разі відсутності реакції на стандартне лікування (або у періоди загострення) | 1 г на добу протягом 3 або 5 днів під час внутрішньовенного болюсу, тривалістю щонайменше 30 хвилин. Якщо протягом тижня після лікування не спостерігається поліпшення, або якщо стан пацієнта цього вимагає, лікування можна повторити. |
| Захворювання, пов'язані з набряками, такі як нефротичний синдром або системний червоний вовчак, у разі відсутності реакції на стандартне лікування (або у періоди загострення) | Будь-який схема під час внутрішньовенного болюсу, тривалістю щонайменше 30 хвилин. Якщо протягом тижня після лікування не спостерігається поліпшення, або якщо стан пацієнта цього вимагає, лікування можна повторити. 30 мг/кг маси тіла кожні інші 2 дні протягом 4 днів або 1 г на добу протягом 3, 5 або 7 днів. |
| Пухлинні захворювання у термінальній стадії (для поліпшення якості життя) | 125 мг на добу внутрішньовенно протягом періоду до 8 тижнів. |
| Профілактика нудоти та блювання, пов'язаних з хіміотерапією пухлин | Рекомендований схема:
|
| бутірофенону за годину до початку хіміотерапії, а потім препарат Метилпреднізолон Софарма 250 мг внутрішньовенно під час початку лікування та після закінчення хіміотерапії. | |
| Гострі травми спинного мозку | Лікування повинно бути розпочате протягом 8 годин після травми шляхом введення 30 мг метилпреднізолону/кг маси тіла у вигляді внутрішньовенного болюсу протягом 15 хвилин під щільним лікарським наглядом. Препарат можна вводити у вигляді внутрішньовенного болюсу лише під умовою одночасного моніторингу ЕКГ та наявності дефібрилятора. Введення великих доз метилпреднізолону внутрішньовенно у вигляді болюсу (доз, які перевищують 500 мг протягом часу, коротшого за 10 хвилин) може викликати порушення ритму серця, колапс та зупинку серця. Після внутрішньовенного болюсу необхідно тримати 45-хвилинну перерву, а потім вводити у вигляді тривалого внутрішньовенного введення дозу 5,4 мг/кг маси тіла на годину протягом 23 годин. Для підключення інфузійної помпи необхідно вибрати інший пункт доступу до вени, ніж для внутрішньовенного болюсу. |
| Запалення легенів, викликане Pneumocystis carinii у пацієнтів з СНІД | Лікування повинно бути розпочате протягом 72 годин після початкового лікування, спрямованого проти Pneumocystis. Одним з можливих схем є введення 40 мг внутрішньовенно протягом 6-12 годин з поступовим зменшенням дози протягом максимум 21 дня або до закінчення лікування, спрямованого проти Pneumocystis. Через підвищену частоту реактивації туберкульозу у пацієнтів з СНІД необхідно враховувати можливість застосування протитуберкульозного лікування, якщо кортикостероїди застосовуються у групі високого ризику. Пацієнта також необхідно спостерігати щодо уактивації інших прихованих інфекцій. |
| У разі інших показань | Початкова доза варіюється від 10 до 500 мг, залежно від клінічного стану. У разі короткочасного лікування важких, гострих станів, таких як бронхіальна астма, хвороба сироватки, реакції кропив'янки після переливання крові та гостре погіршення при множинному склерозі, можуть бути необхідні більші дози. Початкова доза до 250 мг включно повинна вводитися внутрішньовенно протягом щонайменше 5 хвилин, а дози, які перевищують 250 мг, повинні вводитися протягом щонайменше 30 хвилин. Наступні дози можуть вводитися внутрішньовенно або внутрішньом'язово, залежно від реакції пацієнта та його клінічного стану. Терапія стероїдними гормонами є доповненням, а не заміною традиційного лікування. |
Під час тривалого лікування необхідно регулярно проводити рутинні лабораторні дослідження, такі як аналіз сечі, визначення рівня глюкози після прийому їжі, визначення артеріального тиску та маси тіла, а також проведення рентгенографії грудної клітки. Рентгенографічні знімки верхньої частини травної системи необхідні у пацієнтів з виразками в анамнезі або з значною диспепсією.
У разі відчуття, що дія препарату Метилпреднізолон Софарма є надто сильною або надто слабкою, необхідно звернутися до лікаря.
У разі прийому надто великої кількості препарату Метилпреднізолон Софарма необхідно негайно звернутися до лікаря або фармацевта. Не спостерігаються клінічні симптоми гострого передозування препарату Метилпреднізолон Софарма. Превлений передозування викликає типові симптоми синдрому Кушинга. Гемодіаліз є ефективним методом видалення препарату Метилпреднізолон Софарма з організму.
Не слід застосовувати подвійну дозу з метою компенсації пропущеної дози.
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Як і будь-який лікарський засіб, препарат Метилпреднізолон Софарма може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх пацієнтів вони виникнуть.
Нижче наведені побічні ефекти, які повідомлялися при наступних шляхах введення:
внутрішньоочеревинно/епідурально: запалення павутинної оболонки, порушення функції шлунка та кишечника або сечового міхура, головний біль, запалення мозкових оболон, параліч чи параплегія, конвульсії, порушення чутливості. Частота виникнення цих подій не відома.
Повідомлялися також наступні побічні ефекти:
збільшення активності креатинфосфокінази, патологічні переломи хребта, розрив сухожилля
Ампули з порошком для приготування розчину для ін'єкцій:
Зберігати при температурі нижче 25°C. Зберігати ампули в зовнішній упаковці для захисту від світла.
Ампули з розчинником:
Зберігати при температурі нижче 25°C. Зберігати ампули в зовнішній упаковці. Не заморожувати.
Зберігати в місці, недоступному для дітей та поза їхнім огляду.
Не використовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, зазначеного на паковці: (EXP). Термін придатності означає останній день зазначеного місяця.
Лікарські засоби не слід викидати в каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Білий або майже білий ліофілізований порошок.
Кожна упаковка містить безбарвну скляну ампулу з порошком для приготування розчину для ін'єкцій, з позначенням місця відкриття ампули – кольоровою крапкою, та безбарвну скляну ампулу (з позначенням місця відкриття ампули – кольоровою крапкою) з розчинником, а також інформаційну брошуру в тектовому паковці.
Метилпреднізолон Софарма, 40 мг – 10 ампул з порошком для приготування розчину для ін'єкцій та 10 ампул, що містять 1 мл води для ін'єкцій у блистерах з ПВХ-фільму;
Метилпреднізолон Софарма, 250 мг – 5 ампул з порошком для приготування розчину для ін'єкцій та 5 ампул, що містять 5 мл води для ін'єкцій у блистерах з ПВХ-фільму.
Софарма Варшава Сп. з о.о.
вул. Єрусалимська, 136, 02-305 Варшава
Софарма АД
16 Ілінсько Шосе стр., 1220 Софія, Болгарія
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Повна інформація про лікарський засіб знаходиться в Характеристиці лікарського засобу
Спосіб застосування:в/в, в/в у вигляді інфузії та і/м. Відповідна методика початкового застосування в ситуаціях нагальної потреби – внутрішньовенна ін'єкція.
Реконструкція розчину
До ампули з порошком для приготування розчину для ін'єкцій додати розчинник, що знаходиться в другій ампулі, доданій до набору. Якщо лікарський засіб призначений для інфузії, додати так приготований розчин до бажаної кількості розчину для інфузії – 5% розчину глюкози, 0,9% розчину хлору натрію або 5% розчину глюкози у 0,9% розчині хлору натрію.
Приготований розчин слід використати негайно. Якщо розчин не буде використаний негайно після приготування, під час використання користувач відповідає за збереження відповідного часу та умов зберігання, тобто не довше ніж 24 години при температурі 2–8°C, якщо тільки розчин не був приготований або відновлений у контрольованих та валідованих стерильних умовах.
Перед використанням перевірити колір і прозорість розчину для парентерального застосування!
Найкращі аналоги з тією самою діючою речовиною та терапевтичним ефектом.
Консультація щодо дозування, побічних ефектів, взаємодій, протипоказань та поновлення рецепта на Метгилпреднісолоне Сопгарма – за рішенням лікаря та згідно з місцевими правилами.