Голоксан

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

HOLOXAN, 1 г, порошок для приготування розчину для ін'єкцій

HOLOXAN, 2 г, порошок для приготування розчину для ін'єкцій

Іфосфамід

Перш ніж використовувати препарат, пацієнт повинен ретельно ознайомитися з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

Важлива інформація для пацієнта.

• Пацієнт повинен зберегти цю інструкцію, щоб мати можливість знову її прочитати у разі потреби.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів пацієнт повинен звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Не слід передавати його іншим особам. Препарат може нашкодити іншим особам, навіть якщо симптоми їхньої хвороби подібні.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не перелічені в цій інструкції, пацієнт повинен повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Важлива інформація про препарат HOLOXAN

Препарат HOLOXAN призначений для лікування раку.
Препарат HOLOXAN знищує ракові клітини, але також впливає на здорові клітини
організму. Тому препарат HOLOXAN може викликати багато побічних ефектів. Лікарі приймуть рішення про призначення цього препарату лише у разі, якщо хвороба раку становить більшу загрозу для пацієнта, ніж можливі побічні ефекти препарату. Лікарі будуть проводити регулярні контрольні обстеження у пацієнта та лікувати наслідки побічних ефектів у міру можливості.
Препарат HOLOXAN:

• знижує кількість кров'яних клітин, що може викликати відчуття втоми та збільшити схильність до інфекцій.
• може вплинути на функцію нирок і сечового міхура. Пацієнту може бути призначений додатковий препарат, УРОМІТЕКСАН (мізна), який запобігає пошкодженню. У разі виявлення крові в сечі пацієнт повинен негайно повідомити про це лікаря.
• може викликати порушення психіки, такі як дезорієнтація, надмірна сонливість та більш серйозні: судоми та втрату свідомості. У разі виникнення таких симптомів пацієнт повинен негайно повідомити про це лікаря.
• як і більшість протипухлинних препаратів, пацієнт може втратити волосся (від рідшення волосся до лисини), однак волосся повинні вирости знову після закінчення лікування. Препарат також може викликати нудоту або блювоту. Лікарі порадять пацієнту або призначать відповідні препарати для полегшення цих симптомів.
• обидві статі не повинні намагатися завагітніти під час лікування, а також протягом至少 6-12 місяців після закінчення терапії іфосфамідом. Тому пацієнти повинні використовувати ефективні методи контрацепції. Пацієнт повинен ознайомитися з рештою частини інструкції.Вона містить інші важливі відомості про використання препарату HOLOXAN, які можуть бути особливо важливими для пацієнта.

Зміст інструкції:

• 1. Що таке препарат HOLOXAN і для чого він призначений
• 2. Важлива інформація перед використанням препарату HOLOXAN
• 3. Як використовувати препарат HOLOXAN
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат HOLOXAN
• 6. Зміст упаковки та інші відомості

1. Що таке препарат HOLOXAN і для чого він призначений

HOLOXAN є цитотоксичним або протипухлинним препаратом. Його дія полягає у
знищенні ракових клітин, що іноді називається «хіміотерапією».
Препарат HOLOXAN використовується для лікування багатьох різних пухлин. Він часто використовується
разом з іншими протипухлинними препаратами або радіотерапією.

2. Важлива інформація перед використанням препарату HOLOXAN

Коли не використовувати препарат HOLOXAN

• якщо у пацієнта раніше виникла алергічна реакція на іфосфамід. Алергічна реакція може включати: задишку, свистячий дихання, висип, свербіж або набряк обличчя та губ;
• якщо у пацієнта існують порушення функції кісткового мозку (зокрема у пацієнтів, які раніше проходили хіміотерапію або радіотерапію). Лікарі призначать дослідження крові для оцінки функції кісткового мозку;
• якщо у пацієнта є труднощі з сечовиділенням або інфекція сечових шляхів, яка може проявлятися болем під час сечовиділення (цистит);
• якщо у пацієнта існують порушення функції печінки та нирок. Пацієнт буде проходити дослідження крові в цьому напрямку;
• якщо у пацієнта є інфекція;
• якщо у пацієнта раніше виникли порушення функції нирок або сечового міхура внаслідок попередньої хіміотерапії або радіотерапії;
• якщо у пацієнта виявлена хвороба, яка знижує здатність до сечовиділення (утруднення відтоку сечі).

Попередження та заходи обережності

Перед початком лікування препаратом HOLOXAN пацієнт повинен обговорити це з лікарем у разі, якщо:

• пацієнт є або був недавно підданий хіміотерапії або радіотерапії;
• пацієнт має цукровий діабет;
• у пацієнта існують захворювання печінки або нирок. Лікарі перевіряють функцію печінки та нирок шляхом дослідження крові;
• у пацієнта існують захворювання серця або пацієнт проходив радіотерапію в області серця;
• стан здоров'я пацієнта поганий або якщо пацієнт ослаблений;
• пацієнт є у похилому віці;
• пацієнт є або був лікуваний цисплатином до або під час лікування іфосфамідом; оскільки може виявитися необхідним проведення у пацієнта додаткових досліджень крові або сечі та може мати вплив на зміну лікування.

Коли слід бути особливо обережним при використанні препарату HOLOXAN

• Іфосфамід може мати вплив на кров та імунну систему.
• Кров'яні клітини утворюються в кістковому мозку. Виробляються три різних типи кров'яних клітин:
• червоні кров'яні клітини, які транспортують кисень в організмі,
• білі кров'яні клітини, які борються з інфекціями, та
• пластини крові, які допомагають у згортанні крові.
• Після застосування іфосфаміду кількість цих трьох типів кров'яних клітин знижується. Це є невідворотним ефектом дії іфосфаміду. Найменша кількість кров'яних клітин досягається через 5-10 днів після початку прийому іфосфаміду та триває до кількох днів після закінчення циклу терапії. У більшості пацієнтів кількість кров'яних клітин повертається до норми протягом 21-28 днів. Якщо пацієнт ранішеหลาย раз проходив хіміотерапію, цей час може трішки збільшитися.

Пацієнт може бути більш схильний до інфекцій, коли кількість кров'яних клітин знижується. Не слід уникати прямого контакту з особами, які кашляють, застуджені або мають інші інфекції.

• Перед початком лікування іфосфамідом та під час його застосування лікар перевіряє, чи достатня кількість червоних кров'яних клітин, білих кров'яних клітин та пластини крові.
• Іфосфамід може вплинути на загоювання ран. Усі порізи слід тримати в чистоті, доглядати за тим, щоб вони були сухими, та спостерігати, чи загоюються вони правильно.
• Важливо доглядати за здоров'ям ясен, оскільки можуть виникнути виразки та інфекції ротової порожнини. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря.
• Іфосфамід може пошкодити слизову оболонку сечового міхура, викликаючи кровотечу в сечі. Лікарі знають, що такі випадки можуть виникнути, та у разі потреби призначать мезну, яка захищає сечовий міхур.
• Препарат УРОМІТЕКСАН (мезна) може бути призначений або у вигляді короткого вливання, або доданий до капельниці з іфосфамідом, або призначений у вигляді таблеток.
• Більше інформації про препарат УРОМІТЕКСАН (мезна) можна знайти в інструкції для пацієнта, доданій до препарату УРОМІТЕКСАН (мезна) розчин для ін'єкцій.
• Більшість осіб, які приймають іфосфамід разом з препаратом УРОМІТЕКСАН (мезна), не відчувають жодних проблем з сечовим міхуром, однак лікар може бажати провести дослідження сечі на наявність крові за допомогою тест-стріпу або мікроскопа.
• У разі виявлення крові в сечі слід негайно повідомити про це лікаря.
• Іфосфамід може викликати пошкодження нирок та їх неправильну роботу.
• Це є більш імовірним, якщо у пацієнта є лише одна нирка або якщо його нирки вже пошкоджені.
• Цей стан зазвичай є тимчасовим та минає після закінчення терапії іфосфамідом. Іноді пошкодження є тривалим та важким.
• Лікарі будуть перевіряти результати досліджень на наявність ознак пошкодження нирок.
• Іфосфамід може мати токсичний вплив на мозок та спинний мозок, а також викликати енцефалопатію (незапальну хворобу мозку). Слід негайно повідомити лікаря, якщо виникнуть будь-які з наступних станів, які можуть бути ознаками токсичного впливу на мозок та спинний мозок: дезорієнтація, сонливість, втрату свідомості/кома, омани/галюцинації, нерівне бачення, порушення сприйняття, позапірамідні симптоми (такі як жорсткість м'язів, спазми м'язів, руховий неспокій, сповільнення рухів, некоординовані рухи), неконтрольоване сечовиділення, а також судоми (конвульсії). Лікарі або медсестри можуть контролювати виникнення симптомів та ознак токсичного впливу на мозок та спинний мозок.
• Протипухлинні препарати та радіотерапія можуть збільшувати ризик розвитку інших пухлин, що може статися через кілька років після закінчення терапії.
• Іфосфамід може пошкодити серце або вплинути на ритм серцебиття. Це посилюється при великих дозах іфосфаміду, у разі якщо пацієнт лікується радіотерапією або іншими хіміотерапевтичними препаратами, або у пацієнтів похилого віку. Під час лікування лікар буде щільно контролювати роботу серця.
• Іфосфамід може викликати запалення або рубцювання легень. Це може виникнути через тривалий час після закінчення лікування. У разі виникнення труднощів з диханням слід негайно повідомити лікаря.
• Іфосфамід може мати загрозливий вплив на печінку. Якщо пацієнт спостерігає раптове збільшення маси тіла, біль у печінці та жовтяницю, слід негайно повідомити лікаря.
• Може виникнути рідшення волосся або лисина. Волосся повинні вирости знову, однак їх структура та колір можуть бути іншими.
• Іфосфамід може викликати нудоту або блювоту. Це може тривати протягом близько 24 годин після прийому іфосфаміду. Пацієнту може знадобитися призначення препаратів, які гамують нудоту та блювоту. Слід звернутися до лікаря.

Препарат HOLOXAN та інші препарати

Слід повідомити лікаря або медсестру про всі препарати, які пацієнт зараз приймає або
отримував недавно, включаючи ті, які доступні без рецепта.
Зокрема, слід повідомити лікаря або медсестру про прийом наступних препаратів або застосованих видів лікування, які у поєднанні з препаратом HOLOXAN можуть мати змінену дію:

Наступні препарати можуть підвищувати токсичність препарату HOLOXAN:

Препарати, які можуть посилювати токсичну дію на кров'яні клітини та імунну систему:

• інгібітори конвертази ангіотензину ACE (використовуються для лікування гіпертонії)
• карбоплатин (використовується для лікування пухлин)
• цісплатин (використовується для лікування пухлин)
• наталізумаб (використовується для лікування розсіяного склерозу)

Препарати, які можуть посилювати токсичну дію на серце:

• антібіотики антрациклінової групи, такі як блеоміцин, доксорубіцин, епірубіцин, мітоміцин (використовуються для лікування пухлин)
• радіотерапія області серця

Препарати, які можуть посилювати токсичну дію на легені:

• аміодарон (використовується для лікування порушень ритму серця)
• гормони G-CSF, GM-CSF (використовуються для збільшення кількості білих кров'яних клітин після хіміотерапії)

Препарати, які можуть посилювати токсичну дію на нирки:

• ацикловір (використовується для лікування вірусних інфекцій)
• аміноглікозиди (використовуються для лікування бактеріальних інфекцій)
• амфотеріцин Б (використовується для лікування грибкових інфекцій)
• карбоплатин (використовується для лікування пухлин)
• цісплатин (використовується для лікування пухлин)

Препарати, які можуть посилювати токсичну дію на сечовий міхур:

• бусульфан (використовується для лікування пухлин)
• опромінення сечового міхура

Препарати, які діють на мозок, такі як препарати, використовувані для лікування блювоти та нудоти, снодійні таблетки, деякі обезболюючі препарати (опіоїди) або препарати, використовувані для лікування алергії.

Наступні препарати можуть підвищувати токсичність препарату HOLOXAN:

• карбамазепін, фенітоїн, фенобарбітал (використовуються для лікування епілепсії)
• кортикостероїди (використовуються для лікування запальних станів)
• ріфампіцин (використовується для лікування бактеріальних інфекцій)
• діуравець звичайний (фітопрепарат, використовуваний для лікування легкої депресії)

Наступні препарати можуть послаблювати дію препарату HOLOXAN:

• кетоконазол, флуконазол, ітраконазол (використовуються для лікування бактеріальних або паразитарних інфекцій)
• сорафеніб (використовується для лікування пухлин)

Інші препарати, які можуть впливати на дію препарату HOLOXAN або препарат HOLOXAN може впливати на їх дію:

• докетаксел (використовується для лікування пухлин)
• кумарини, такі як варфарин (використовуються для розрідження крові)
• вакцини
• тамоксифен (використовується для лікування раку молочної залози)
• цісплатин (використовується для лікування пухлин)
• іринотекан (використовується для лікування пухлин)

Препарат HOLOXAN з їжею та питтям

Вживання алкоголю може посилювати нудоту та блювоту, викликані препаратом HOLOXAN.

Контрацепція, вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Під час терапії препаратом HOLOXAN не слід завагітніти, оскільки він може викликати викидні або пошкодження плоду. Якщо пацієнтка вагітна або якщо існує підозра, що вона вагітна, або якщо планує вагітність, вона повинна повідомити про це лікаря.

• Обидві статі не повинні намагатися завагітніти під час лікування препаратом HOLOXAN, а також протягом至少 6-12 місяців після закінчення терапії. Слід використовувати ефективні методи контрацепції. Слід звернутися до лікаря за порадою.
• Препарат HOLOXAN може впливати на здатність запліднити дитину в майбутньому. Слід звернутися до лікаря за порадою щодо можливості заморожування сперми або яйцеклітин перед початком лікування.

Не слід годувати грудьми під час лікування препаратом HOLOXAN. Слід звернутися до лікаря за порадою.

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Деякі побічні ефекти, пов'язані з лікуванням препаратом HOLOXAN, можуть впливати на здатність безпечного керування транспортними засобами та обслуговування машин. Лікарі вирішать, чи може пацієнт безпечно виконувати ці дії.

Поведінка після звернення до іншого лікаря або до лікарні

У разі звернення до іншого лікаря або до лікарні під час лікування, незалежно від причини, слід повідомити медичний персонал про приймані препарати. Не слід приймати жодних інших препаратів перед повідомленням лікаря про прийом препарату HOLOXAN.

3. Як використовувати препарат HOLOXAN

Препарат HOLOXAN вводиться пацієнту лікарем або медсестрою.

• Препарат HOLOXAN зазвичай вводиться з великого мішка з рідиною, у повільному вприскуванні (капельниця), безпосередньо в вену пацієнта. Вена для вприскування може бути на руці, долоні або велика вена під ключицею. У залежності від використовуваної дози, введення препарату може тривати кілька годин, але також може вводитися протягом кількох днів.
• Препарат HOLOXAN зазвичай вводиться разом з іншими протипухлинними препаратами або радіотерапією.

Звичайно використовувані дози

• Лікар вирішить, яку дозу препарату та коли слід вводити пацієнту.
• Доза препарату HOLOXAN, яку слід вводити пацієнту, залежить від:
• виду захворювання пацієнта,
• зросту та маси тіла,
• загального стану здоров'я пацієнта,
• використання інших протипухлинних препаратів або радіотерапії. Препарат HOLOXAN зазвичай вводиться у кількох циклах лікування.

Використання більшої, ніж рекомендована, дози препарату HOLOXAN

Мало ймовірно, що пацієнту буде введено більшу дозу препарату HOLOXAN, ніж рекомендована, оскільки препарат вводиться кваліфікованим медичним персоналом.
Введення препарату буде негайно припинено, якщо введено过 велику дозу.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, препарат HOLOXAN може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта. Під час лікування можуть виникнути перелічені нижче побічні ефекти.

Слід негайно повідомити лікаря, якщо виникнуть будь-які з наступних важких побічних ефектів:

• поява синяків без ушкодження, сповільнення згортання крові або кровотеча з носа або ясен. Це може бути ознакою того, що кількість пластини крові знижується.
• зниження кількості білих кров'яних клітин, лікар перевіряє це під час лікування. Можуть не бути жодних симптомів, але пацієнт буде більш схильний до інфекцій. Якщо пацієнт підозрює, що має інфекцію (підвищена температура, відчуття холоду та ознобу або відчуття жару та потіння, або будь-які ознаки інфекції, такі як кашель або печія при сечовиділенні), може знадобитися призначення антибіотиків для боротьби з інфекцією.
• блідість, летаргія та втома. Це може бути ознакою низької кількості червоних кров'яних клітин (анемія). Лікар вирішить про відповідне лікування.
• кров у сечі, біль або труднощі при сечовиділенні.
• психічні порушення. У деяких пацієнтів іфосфамід може впливати на функцію мозку. Іноді пацієнти, які приймають іфосфамід, можуть не усвідомлювати цього, але знайомі та родичі можуть помічати зміни в них. Якщо виникнуть будь-які з наступних побічних ефектів, лікар вирішить про припинення лікування іфосфамідом у пацієнта:
• дезорієнтація
• сонливість
• втрату свідомості/кома
• омани
• галюцинації
• нерівне бачення
• позапірамідні симптоми (такі як жорсткість м'язів, спазми м'язів, руховий неспокій, сповільнення рухів, некоординовані рухи)
• швидка мова
• повторення слів
• примус до дії
• агресія
• неконтрольоване сечовиділення
• судоми

Цим побічним ефектам можуть супроводжуватися підвищена температура та швидке серцебиття.

Інші можливі побічні ефекти:

Імунна система та інфекції

• алергічні реакції, симптомами яких є задишка, свистячий дихання, висип, свербіж або набряк обличчя та губ (гіперчутливість). Важкі алергічні реакції можуть викликати труднощі з диханням або шок, який може призвести до смерті (анafilактичний шок, анafilактоїдні реакції);
• обниження ефективності імунної системи (імуносупресія);
• збільшення ризику та тяжкості бактеріальних, грибкових, вірусних, протозойних та паразитарних інфекцій, пов'язаних з дією іфосфаміду на імунну систему;
• активація попередніх інфекцій (латентні інфекції);
• важкі інфекції, які передаються через кров, які можуть призвести до важкого зниження артеріального тиску, що загрожує життю (сепсис, шок).

Пухлини

• пухлини другого типу різних частин тіла, часто в області сечового міхура;
• пухлина кісткового мозку (мієлодиспластичний синдром);
• пухлина крові (лейкоз);
• пухлина лімфатичної системи (не-гострий лімфом).

Кров та лімфатична система

• зниження активності кісткового мозку (мієлосупресія). Це може призвести до зниження кількості кров'яних клітин:
• білих кров'яних клітин, які борються з інфекціями (лейкопенія, аґранулоцитоз, гранулоцитопенія, лімфопенія, нейтропенія). Це може призвести до виникнення підвищеної температури (нейтропенія з підвищенням температури);
• пластини крові, які допомагають у згортанні крові (тромбоцитопенія);
• червоних кров'яних клітин, які транспортують кисень (анемія). Це може призвести до зниження здатності до перенесення кисню (зниження рівня гемоглобіну);
• червоних кров'яних клітин, білих кров'яних клітин та пластини крові одночасно (панцитопенія);
• утворення малих тромбів у кровоносних судинах, які порушують нормальний кровотік в організмі (дисеміноване внутрішньосудинне згортання);
• синдром гемолітичної анемії - стан, який викликає неправильний розклад червоних кров'яних клітин, зниження кількості пластини крові та ниркову недостатність.

Ендокринна система

• набряк мозку через надмірну кількість води в крові (водна інтоксикація). Симптомами можуть бути головні болі, зміни в особистості або поведінці, дезорієнтація, сонливість;
• збільшення виділення антидіуретичного гормону гіпофізом. Це може впливати на нирки, викликаючи низький рівень натрію в крові (гіпонатріємія) та заторення води в організмі.

Метаболізм та харчування

• зниження або відсутність апетиту (анорексія);
• зміни в метаболізмі, викликані розкладом пухлинних клітин (синдром розладу пухлини);
• збільшення кислотності рідин тіла (метаболічний ацидоз);
• низький рівень калію в крові, який може викликати порушення ритму серця, запори, втому, слабкість м'язів або судоми, депресію, психоз, марення, дезорієнтацію або омани (гіпокаліємія);
• низький рівень кальцію в крові, який може викликати судоми м'язів та тики, нерегулярне серцебиття, посилення рефлексів, печія або оніміння в руках та ногах (гіпокальціємія);
• низький рівень фосфатів в крові, який може викликати болі в кістках, дезорієнтацію та слабкість м'язів (гіпофосфатемія);
• високий рівень цукру в крові, який може викликати відчуття спраги, втоми та дратівливості (гіперглікемія);
• надмірна спрага, якій супроводжується надмірним споживанням рідин (полідипсія).

Травна система

• нудота та блювота;
• діарея;
• запалення слизової оболонки ротової порожнини, включаючи виразки (стоматит);
• запалення кишечника, яке може викликати кровотечу (ентерит, коліт, геморагічний коліт);
• стан, який викликає біль у животі або діарею (коліт);
• кровотеча з шлунка або кишечника (геморагічний гастрит);
• гострий біль у животі та спині (панкреатит);
• запор.

Нервова система

• порушення нервової системи, які можуть викликати слабкість, оніміння або поколювання (нейропатія);
• труднощі з контролем або координацією м'язів, використовуваних під час мови або слабкість цих м'язів (дисартрія);
• судоми;
• стан епілептичного типу (з судомами або без них) з визначенням як один тривалий, безперервний напад, який триває довше 5 хвилин або повторювані напади без відновлення свідомості між нападами протягом понад 5 хвилин;
• оборотна задня лейкоенцефалопатія, яка може викликати набряк мозку, головні болі, дезорієнтацію, судоми та втрату зору;
• вплив на мозок (енцефалопатія), симптомами якого можуть бути: проблеми з мисленням або концентрацією, зниження чутливості, зміни в особистості, втома, судоми, спазми м'язів та тремор;
• головокружіння;
• порушення руху та ходи;
• вплив на спинний мозок (мієлопатія), який може викликати оніміння, слабкість та поколювання в руках, втрату рухових функцій;
• болі по нервах, які також можуть бути відчуті як біль або печія (нейралгія);
• оніміння або поколювання, часто в руках або ногах (парестезія);
• зміни в відчутті дотику (порушення чутливості) або втрату чутливості (анестезія);
• зміни в відчутті смаку (порушення смаку) або втрату смаку;
• нездатність контролювати дефекацію (неконтрольоване випускання калу).

Очі та вуха

• порушення зору, погіршення або втрату зору;
• запалення ока (кон'юнктивіт);
• глухота або порушення слуху;
• дзвін у вухах (тинітус).

Серце та кровоносна система

• зміни в ритмі серця (аритмія), які можуть бути відчуті (пальпітації):
• нерегулярне серцебиття (фібриляція);
• пришвидшене серцебиття (тахікардія), яке може загрожувати життю (коморський тахікардія);
• уповільнене серцебиття (брадикардія);
• інфаркт міокарда (інфаркт міокарда);
• зниження здатності серця до перекачування достатньої кількості крові в організмі, яке може загрожувати життю (кардіогенний шок, ниркова недостатність, зупинка серця);
• хвороба серцевого м'яза (кардіоміопатія);
• стан запалення тканин навколо серця (міокардит, перикардит);
• громадування рідини в перикардіальному мішку (перикардіальний ефуз);
• збільшене тиск у легеневих артеріях, яке може викликати задишку, втому, кашель, задишку, оmdlіння, набряки (легенева гіпертензія);
• труднощі з диханням або свистячий дихання (бронхоспазм);
• коротке дихання;
• зниження рівня кисню в організмі (гіпоксія);
• кашель.

Печінка

• нагромадження токсинів в організмі через недостатню функцію печінки (гепатотоксичність);
• ниркова недостатність;
• нездатність малих вен печінки (венозно-оклюзивна хвороба печінки), яка може викликати збільшення маси тіла, збільшення печінки, біль та жовтяницю;
• зниження кровотоку або нездатність венної судини в печінці (тромбоз венної судини);
• стани, які викликають запалення печінки, які можуть призвести до жовтяниці, зниження маси тіла та поганого самопочуття (гепатит);
• порушення виробництва жовчі печінкою, яке може викликати свербіж, жовтяницю, світлий кал, темний сеч (холестаз);
• збільшення рівня деяких білків, вироблених печінкою, тобто ферментів. Лікар призначить дослідження крові для їх визначення.

Шкіра та підшкірна тканина

• втрату волосся (алопеція);
• виразки шкіри або утворення малих, округлих, піднятих вузлів, які мають чіткі кордони (папульозний висип);
• стан запалення шкіри, який може викликати висип, пухирці, свербіж, виразки, виділення та рубці (дерматит);
• стани, які загрожують життю, які можуть викликати висип, виразки, біль у горлі, підвищену температуру, кон'юнктивіт, відшарування шкіри (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона);
• набряк, оніміння, червоні вузли та лущення шкіри на руках та ногах (еритродистезія пальців та стоп);
• червоні вузли та пухирці на шкірі, які з'являються через кілька місяців або років після закінчення лікування (пострадіаційний дерматит);
• виразки шкіри, у яких зміни є плоскими, діаметром менше 1 см (папульозний висип);
• свербіж;
• свербіжна червона висипка, яка може розвинутися у виразки (еритема);
• зміни кольору нігтів та шкіри;
• відшарування ложа нігтя;
• набряк обличчя;
• надмірна потливість.

М'язова та скелетна система

• неправильний розклад м'язів, який може призвести до проблем з нирками (рабдоміоліз);
• розм'якшення кісток, яке може викликати сильний біль у кістках, біль, викликаний малими тріщинами в кістках, біль у спині, часткові або повні переломи кісток, слабкість м'язів (остеомалія, ракіт);
• затримка росту;
• біль у м'язах (міалгія) або біль у суглобах (артралгія);
• відчуття дискомфорту в верхніх або нижніх кінцівках (болі кінцівок);
• спазми м'язів.

Нирки та сечові шляхи

• запалення слизової оболонки сечового міхура, яке викликає біль, кровотечу, наявність крові в сечі, зниження сечовиділення (геморагічний цистит);
• кров у сечі (гематурія);
• загрозлива життю зниження здатності нирок до правильного видалення токсинів та продуктів обміну з крові (ниркова недостатність);
• зміни в структурі нирок, які унеможливлюють їх правильну функцію (структурне пошкодження нирок);
• нездатність нирок до правильної роботи, яка призводить до надмірної продукції сечі та надмірної спраги, що викликає дефіцит води, кальцію, калію, магнію та інших речовин в організмі (синдром Фанконі);
• глюкоза у сечі (фанконова нефропатія);
• нездатність нирок до правильної роботи, яка проявляється у замутненні сечі (фосфатурія);
• нездатність нирок до правильної роботи, яка проявляється у збільшенні загального рівня амінокислот у сечі (аміноацидурія). Лікар призначить дослідження сечі в цьому напрямку.
• стан, зазвичай визначається як надмірна або надзвичайно велика продукція або виділення сечі (поліурія);
• повторювана нездатність контролювати сечовиділення (енурез);
• відчуття затору сечі;
• ниркова недостатність.

Вагітність та фертильність

• безплідність. Виробництво сперми у чоловіків та яйцеклітин у жінок може бути знижено або зупинено. У деяких випадках це може бути незворотнім станом;
• втрату функції яєчників до закінчення 40 років (передчасна менопауза);
• відсутність місячних або овуляції (порушення овуляції);
• відсутність вимірюваного рівня сперми у чоловічій спермі (азооспермія) або зменшення кількості сперми в еякуляті (олігоспермія);
• зниження рівня естрогену в крові;
• збільшення рівня гонадотропіну в крові;
• використання у молодих пацієнтів може призвести до порушень фертильності в майбутньому.

Вроджені вади, спадкові захворювання та генетичні порушення

• затримка росту, деформації або смерть плоду в матці.

Загальні порушення та реакції в місці введення

• запалення вен, зазвичай у ногах;
• підвищена температура, зазвичай у поєднанні з симптомами інфекції (фебрильна нейтропенія);
• втома;
• відчуття загального дискомфорту або неспокою (погане самопочуття);
• загрозливі життю пошкодження декількох органів;
• загальне погіршення фізичного стану;
• зміни шкіри та подразнення в місці введення або інфузії;
• біль у грудній клітці;
• набряк;
• запалення слизової оболонки порожнини тіла (мукозит);
• симптоми, подібні до грипу, такі як головний біль, підвищена температура, озноб, біль у суглобах та м'язах, слабкість, втома.

Звіт про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не перелічені в цій інструкції, слід повідомити про це лікаря або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Відділу моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я
вул. Єрозолімські, 181С
02-222 Варшава
тел.: +48 22 49 21 301
Сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальній особі.
Звіт про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку використання препарату.

5. Як зберігати препарат HOLOXAN

Оскільки препарат HOLOXAN зазвичай вводиться в лікарні, він буде безпечно та правильно зберігатися медичним персоналом. У разі потреби умови зберігання вказані нижче.

• Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
• Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності вказує на останній день місяця.

Зберігати при температурі нижче 25°C.
Зберігати в оригінальній упаковці.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат HOLOXAN

Активною речовиною препарату є іфосфамід. Кожна флакон містить 1 г або 2 г іфосфаміду.
Препарат не містить жодних інших складників.

Як виглядає препарат HOLOXAN та що містить упаковка

Препарат HOLOXAN має форму сухого білого порошку та поставляється у флаконах з безбарвного скла. Упаковка містить 1 флакон або 10 флаконів.
Зміст кожної флакони повинна бути змішана з водою для ін'єкцій перед використанням.

Відповідальна особа та виробник

Відповідальна особа

Baxter Polska Sp. z o.o.
вул. Круцьковського, 8
00-380 Варшава

Виробник

Baxter Oncology GmbH
Кантштрасе, 2
Д-33790 Галле, Німеччина
Дата останньої актуалізації інструкції:03.03.2023
Baxter, Holoxan та Uromitexan є торговими марками компанії Baxter International Inc.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Інформація, призначена лише для фахового медичного персоналу

Приготування розчину для інфузії:

При використанні розчину препарату HOLOXAN слід дотримуватися загальних рекомендацій щодо безпеки використання цитостатиків.
Всі невикористані залишки препарату або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.
Для введення у вигляді інфузії рекомендується розбавити приготований розчин препарату 5% розчином глюкози, 0,9% розчином хлориду натрію або рінгерським розчином. Можна використовувати наступні рекомендації: HOLOXAN для коротких інфузій (близько 30-60 хвилин) готується шляхом розбавлення до кінцевого об'єму 250 мл, а для тривалих інфузій (1-2 години) до 500 мл. Для приготування розчину для тривалих інфузій 24 години препарат HOLOXAN слід розбавити до 3 літрів 5% розчину глюкози та/або фізіологічного розчину.
Встановлено, що розчин, отриманий після розчинення порошку, а також після розбавлення такого розчину, зберігає хімічну та фізичну стабільність протягом 48 годин при температурі 25°C.
З мікробіологічної точки зору рекомендується використовувати розбавлені розчини негайно після приготування. В іншому випадку особа, яка вводить препарат, відповідає за термін придатності та умови зберігання, однак розчин не слід зберігати довше 24 годин при температурі 2°C до 8°C.

Дозування та спосіб введення

Препарат HOLOXAN повинен вводитися лише лікарями, які мають досвід його використання.
Дозування повинно бути встановлено індивідуально для кожного пацієнта. Дози, тривалість лікування та (або) перерви в лікуванні залежать від терапевтичного показання, схеми комбінованої терапії, загального стану здоров'я пацієнта та результатів лабораторних досліджень.
Концентрація іфосфаміду в готовому до використання розчині не повинна бути вищою за 4%.
Фракційне введення:
1,2 – 2,4 г/м² площі тіла (30 до 60 мг/кг маси тіла) на добу протягом 5 послідовних днів.
Загальна доза, введена протягом усього циклу, становить 6 – 12 г/м² площі тіла (150 до 300 мг/кг маси тіла). Введення у вигляді короткого вливання тривалістю близько 30-120 хвилин, залежно від об'єму вливання.
Введення у вигляді тривалої інфузії
5 г/м² площі тіла (125 мг/кг маси тіла), вводиться у вигляді тривалої інфузії тривалістю 24 години.
Максимальна доза в одному циклі лікування не повинна перевищувати 8 г/м² площі тіла (200 мг/кг маси тіла). У порівнянні з фракційним введенням, одна велика доза може викликати більш виражені гематологічні, уротоксичні, нефротоксичні та нейротоксичні ефекти.
Рекомендації щодо зниження дози у разі гематологічної токсичності

Примітка:
Вище вказані рекомендації щодо дозування стосуються монотерапії іфосфамідом. У разі комбінованої терапії з іншими цитостатиками слід дотримуватися відповідної схеми лікування.