2 мг, твердокапсули
Трандолаприл
Гоптен 2,0 і Гоптен 2 мг - це різні торгові назви одного і того ж препарату.
Активною речовиною препарату Гоптен 2,0, твердокапсули, є трандолаприл. Препарат належить до групи
інгібіторів конвертази ангіотензину (АСЕ). Трандолаприл швидко всмоктується з травного тракту, а потім у печінці перетворюється на потужний і тривалий активний метаболіт - трандолаприлат.
Введення трандолаприлу у терапевтичних дозах пацієнтам з артеріальною гіпертензією призводить до
значного зниження артеріального тиску, виміряного у пацієнта в положенні лежачи та стоячи.
Ефект зниження артеріального тиску проявляється через годину і триває протягом 24 годин, причому
максимальний ефект спостерігається між 8-ю та 12-ю годиною після введення.
Препарат Гоптен 2,0 застосовується для лікування:
Перш ніж почати використовувати препарат Гоптен 2,0, обговоріть це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою.
Лікар може порекомендувати регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підпункт «Коли не використовувати препарат Гоптен 2,0».
Безпека і ефективність застосування препарату у дітей не були вивчені, тому не рекомендується його застосування.
Пацієнт повинен повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які він зараз приймає, а також про препарати, які він планує приймати.
Пацієнт повинен повідомити лікаря, якщо він приймає будь-який з наступних препаратів, оскільки потрібно бути обережним:
У пацієнтів з порушеннями функції лівого шлуночка після інфаркту міокарда не було виявлено клінічних взаємодій, коли препарат Гоптен 2,0 застосовувався у комбінації з:
Лікар може порекомендувати зміну дози і (або) інші заходи обережності:
Алкоголь підвищує ризик артеріальної гіпотензії.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Пацієнтка повинна повідомити лікаря про підозру (або планування) вагітності. Лікар зазвичай порекомендує припинити застосування препарату Гоптен 2,0 до запланованої вагітності або негайно після підтвердження вагітності, а також порекомендує приймати інші препарати замість препарату Гоптен 2,0.
Пацієнтка повинна повідомити лікаря про годування грудьми або про намір годувати грудьми. Не рекомендується застосування препарату Гоптен 2,0 під час годування грудьми, особливо у разі годування новонародженого або передчасно народженого дитини. Лікар може порекомендувати застосування інших препаратів.
У деяких осіб препарат може впливати на здатність керувати транспортними засобами і обслуговувати машини, особливо на початку лікування, після зміни раніше прийманого препарату та у разі одночасного вживання алкоголю.
Не рекомендується керування транспортними засобами чи обслуговування машин протягом кількох годин після прийому першої дози препарату або після збільшення дози препарату.
Якщо раніше у пацієнта виявлено непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен звернутися до лікаря перед прийомом препарату.
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в одній таблетці, тобто препарат вважається «безнатрієвим».
Цей препарат завжди повинен прийматися згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів потрібно звернутися до лікаря або фармацевта.
Пероральне застосування.
Артеріальна гіпертензія
У дорослих пацієнтів, які не приймають діуретиків, без застійної серцевої недостатності та без ниркової або печінкової недостатності, рекомендується початкова доза від 0,5 мг до 2 мг один раз на добу. Доза 0,5 мг є ефективною лише у невеликої кількості пацієнтів.
У пацієнтів чорної раси початкова доза зазвичай становить 2 мг. Дозу потрібно поступово збільшувати кожні один-чотири тижні, враховуючи реакцію пацієнта на препарат, до досягнення максимальної дози від 4 мг/добу до 8 мг/добу.
Підтримуюча доза зазвичай становить від 1 мг до 4 мг один раз на добу. Якщо реакція пацієнта на дозу 4 мг до 8 мг трандолаприлу на добу є незадовільною, лікар може розглянути можливість одночасного застосування препарату з діуретиками та (або) антагоністами кальцію.
Порушення функції лівого шлуночка після інфаркту міокарда
Застосування препарату можна розпочати вже на третій день після інфаркту міокарда, приймаючи одну дозу від 0,5 мг до 1 мг один раз на добу. Дозу потрібно поступово збільшувати до максимальної дози 4 мг один раз на добу. У разі виникнення симптоматичної гіпотензії лікар може тимчасово припинити збільшення дози.
У разі гіпотензії лікар порекомендує, якщо це можливо, зменшення дози одночасно прийманого препарату, який розширює кровоносні судини (в тому числі азотних препаратів) і діуретиків.
Дозу препарату Гоптен 2,0 можна зменшити лише у разі, якщо описані вище заходи виявляються неефективними або не можуть бути застосовані.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок і печінки немає потреби зменшення дози.
Потрібно бути обережним у пацієнтів похилого віку, які одночасно приймають діуретики, мають застійну серцеву недостатність або порушення функції нирок чи печінки.
Дозу потрібно обирати залежно від рівня артеріального тиску.
Пацієнти, які приймають діуретики
У пацієнтів, які відводнять рідину і мають дефіцит натрію, за 2-3 дні до початку застосування препарату Гоптен 2,0 лікар може припинити діуретик, щоб зменшити ризик симптоматичної гіпотензії. У разі потреби можна пізніше відновити застосування діуретика.
Серцева недостатність
Лікування потрібно розпочинати з прийому трандолаприлу в дозі 0,5 мг до 1 мг один раз на добу під суворим контролем лікаря.
Пацієнти з порушеннями функції нирок
У пацієнтів з кліренсом креатиніну (показником функції нирок, який визначається лабораторно в аналізі крові) від 30 до 70 мл/хв рекомендується застосування доз, таких самих, як у дорослих, включаючи осіб похилого віку.
У пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв рекомендується застосування зменшеної початкової дози трандолаприлу (тобто початкової дози 0,5 мг один раз на добу), а потім поступового збільшення дози до досягнення бажаного ефекту. У цих пацієнтів лікування потрібно проводити під суворим контролем лікаря.
У пацієнтів з кліренсом креатиніну вище 30 мл/хв немає потреби зміни початкової дози.
Пацієнти, які проходять діаліз
У пацієнтів, які проходять діаліз, потрібно точно контролювати артеріальний тиск і у разі потреби обирати дозу препарату.
Безпека і ефективність застосування препарату у дітей не були вивчені, тому не рекомендується його застосування.
У разі передозування препарату можуть виникнути наступні симптоми: важка гіпотонія (артеріальна гіпотензія), шок, ступор, сповільнення серцевої діяльності (брадикардія), порушення рівня електролітів у крові та ниркова недостатність. Після передозування пацієнта потрібно точно моніторувати, найкраще в відділенні інтенсивної терапії. Лікар повинен часто моніторувати рівень електролітів і креатиніну в сироватці крові. Лікування залежить від тяжкості симптомів. Якщо препарат був прийнятий недавно, лікар проведе заходи, спрямовані на видалення препарату (наприклад, провокування блювоти, промивання шлунка, застосування абсорбуючих засобів і сульфату натрію).
У разі симптоматичної гіпотензії пацієнта потрібно якнайшвидше розмістити в положенні, подібному до шоку. Лікар застосує найшвидше можливе відповідне лікування.
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного.
Під час клінічних досліджень і після введення препарату Гоптен 2,0 до обігу в різних показаннях були спостережені наступні побічні ефекти:
Часто(у 1 до 10 пацієнтів з 100 пацієнтів):
˗
головний біль, вертіго центрального походження;
˗
артеріальна гіпотензія;
˗
кашель;
˗
слабкість.
Нечасто(у 1 до 10 пацієнтів з 1000 пацієнтів):
˗
інфекція верхніх дихальних шляхів;
˗
безсоння, зниження лібідо;
˗
сонливість;
˗
вертіго периферійного походження;
˗
пальпітація (чуття нерегулярного або швидкого серцебиття);
˗
гостре почервоніння шкіри з відчуттям жару;
˗
запалення верхніх дихальних шляхів, гіпертрофія верхніх дихальних шляхів;
˗
нудота, діарея, біль у шлунку і кишечнику, запор, порушення шлунку і кишечника;
˗
висип, свербіж;
˗
біль у спині, судоми м'язів, біль у кінцівках;
˗
порушення ерекції;
˗
зле самопочуття, біль у грудній клітці, набряки, самопочуття, що відрізняється від нормального стану.
Рідко(у 1 до 10 пацієнтів з 10 000 пацієнтів):
˗
інфекція сечових шляхів, запалення бронхів, запалення горла;
˗
лейкопенія (зниження кількості білих кров'яних тілець у крові), анемія, порушення, пов'язані з тромбоцитами, порушення, пов'язані з білими кров'яними тілець;
˗
гіпертензія;
˗
неправильні результати лабораторних досліджень: підвищення рівня глюкози у крові (гіперглікемія), зниження рівня натрію у крові (гіпонатріємія), підвищення рівня холестерину у крові (гіперхолестеролемія), підвищення рівня тригліцеридів і холестерину у крові (гіперліпідемія), підвищення рівня сечової кислоти у крові (гіперурікемія);
˗
подагра, відсутність апетиту, підвищення апетиту, неправильна активність ферментів;
˗
галюцинації, депресія, порушення сну, тривога, збудження, апатія;
˗
інсульт, синкоп, судоми м'язів, парестезія (оніміння, поколювання однієї або декількох кінцівок), мігрень, мігрень без аури, порушення смаку;
˗
запалення повік, набряк кон'юнктиви, порушення зору, порушення ока;
˗
шум у вухах;
˗
інфаркт міокарда, ішемія міокарда, стенокардія, серцева недостатність, тахікардія, брадикардія;
˗
гіпертензія, зміни патологічні судин мозку (ангіопатія), ортостатична гіпотензія (гострий спад артеріального тиску, спричинений зміною положення з лежачого на стоячий), порушення периферійних судин, варикоз;
˗
диспное, носова кровотеча, запалення горла, біль у ротоглотці, кашель з відхаркуванням, порушення дихання;
˗
кров'яні блювоти, запалення слизової оболонки шлунка, біль у животі, блювота, нудота, сухість слизової оболонки ротової порожнини, метеоризм;
˗
запалення печінки;
˗
ангіоневротичний набряк, псоріаз, підвищення потовиділення, висип, акне, сухість шкіри, порушення шкіри;
˗
біль у суглобах, біль у кістках, запалення кісток і суглобів;
˗
ниркова недостатність, азотемія (підвищення рівня сполук азоту у крові), поліурія, ніктурія;
˗
вроджена вада розвитку судин, іхтіоз;
˗
набряк, відчуття втоми;
˗
підвищення рівня білірубіну (пігменту жовчі);
˗
травма.
Дуже рідко(у менше 1 пацієнта з 10 000 пацієнтів, які приймають препарат):
˗
застій жовчі (холестаз);
˗
запалення шкіри;
˗
неправильні результати діагностичних досліджень (підвищення активності гамма-глутамілтранспептидази у крові, підвищення активності ліпази, підвищення рівня імуноглобулінів).
Побічні ефекти, які виникають з невідомоючастотою виникнення (частота не може бути встановлена на підставі наявних даних):
˗
запалення синусів*, риніт*, запалення язика*;
˗
панцитопенія (зниження кількості червоних, білих кров'яних тілець і тромбоцитів), агранулоцитоз (значне, швидко прогресуюче зниження кількості гранулоцитів), зниження кількості тромбоцитів, гемолітична анемія*;
˗
підвищення рівня калію у сироватці крові (гіперкаліємія);
˗
стан сплутаності*;
˗
транзиторний ішемічний напад, геморагічний інсульт, порушення рівноваги;
˗
незрозуміле зір*;
˗
блокада атріовентрикулярної проводимости, порушення серцевого ритму, зупинка серцевої діяльності;
˗
спазм бронхів;
˗
непрохідність кишечника, запалення підшлункової залози, ангіоневротичний набряк кишечника*;
˗
жовтіння шкіри або очей (жовтяниця);
˗
синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема*, токсичний епідермальний некроліз*, кропив'янка, алопеція, псоріазоподібне запалення шкіри*;
˗
біль у м'язах;
˗
гіпотермія;
˗
неправильні результати діагностичних досліджень (неправильні результати функціональних досліджень печінки, зниження кількості тромбоцитів, підвищення рівня креатиніну у крові, підвищення рівня сечовини у крові, підвищення активності лактатдегідрогенази, підвищення активності фосфатази лужної, підвищення активності амінотрансферази аспаргінової, підвищення активності амінотрансферази аланінової, підвищення активності ферментів печінки, зниження рівня гемоглобіну, зниження значення гематокриту, неправильний запис ЕКГ).
*Побічні ефекти, пов'язані з інгібіторами конвертази ангіотензину як групою препаратів
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій інструкції, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03041, м. Київ
тел.: +38 (044) 279-16-16
факс: +38 (044) 279-16-16
електронна пошта: [adre@moz.gov.ua](mailto:adre@moz.gov.ua)
Веб-сайт: https://adre.moz.gov.ua/
Звітуючи про побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Не зберігайте при температурі вище 25°C. Зберігайте в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Препарат потрібно зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. потрібно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Препарат Гоптен 2,0 випускається у вигляді твердокапсул. Кришка і корпус капсули червоні.
Упаковки:
28 шт.
Блістри ПВХ/ПВДФ/Ал у паперовій коробці.
У обігу також перебуває препарат Гоптен 0,5, твердокапсули, 0,5 мг, та препарат Гоптен 4,0, твердокапсули, 4 мг.
Для отримання більш детальної інформації потрібно звернутися до особи, відповідальної за випуск препарату, або паралельного імпортера.
ТОВ "Фарма Старт"
вул. Миколи Амосова, 12
03038, м. Київ
Mylan Hungary Kft.
Mylan утіца 1, Комаром 2900, Угорщина
ТОВ "Дельфарма"
вул. Св. Терези, 111
02222, м. Київ
ТОВ "Дельфарма"
вул. Св. Терези, 111
02222, м. Київ
Номер дозволу на Україну: УА/13145/01/01
Пн./Пон./Пн
[Інформація про захищену торговельну марку]
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.