Гоптен 2,0

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

Гоптен 2,0, 2 мг, тверді капсули
Трандолаприл

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби ви могли її знову прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для певної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникли будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікарю або фармацевту. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Гоптен 2,0 і для чого він призначений
• 2. Відомі дані перед застосуванням препарату Гоптен 2,0
• 3. Як застосовувати препарат Гоптен 2,0
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Гоптен 2,0
• 6. Зміст упаковки та інші відомості

1. Що таке препарат Гоптен 2,0 і для чого він призначений

Активною речовиною препарату Гоптен 2,0 є трандолаприл. Препарат належить до групи інгібіторів
конвертази ангіотензину (АСЕ). Трандолаприл швидко всмоктується з шлунково-кишкового тракту,
а потім у печінці перетворюється на потужний і тривалий активний метаболіт - трандолаприлат.
Введення трандолаприлу у терапевтичних дозах пацієнтам з артеріальною гіпертензією призводить
до значного зниження артеріального тиску, виміряного у пацієнта в положенні лежачи та стоячи.
Ефект зниження артеріального тиску проявляється через годину і триває протягом 24 годин, при цьому
максимальний ефект спостерігається між 8-ю та 12-ю годиною після введення.
Препарат Гоптен 2,0 застосовується для лікування:

• легкої або середньої артеріальної гіпертензії
• розладів функції лівого шлуночка після інфаркту міокарда
• симптоматичної серцевої недостатності

2. Відомі дані перед застосуванням препарату Гоптен 2,0

Коли не застосовувати препарат Гоптен 2,0

• Якщо пацієнт має алергію на трандолаприл або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6) або на інший інгібітор конвертази ангіотензину.
• Якщо у пацієнта після введення іншого препарату з групи, до якої належить Гоптен 2,0, виник
  ангіоневротичний набряк (набряк будь-якої ділянки тіла, який у разі набряку горла і глотки може
  утруднити ковтання і дихання).
• Якщо у пацієнта встановлено спадковий або ідіопатичний (з невідомою причиною) ангіоневротичний
  набряк.
• У жінок після третього місяця вагітності. Також слід уникати застосування препарату Гоптен 2,0 на
  початковому етапі вагітності (див. пункт «Вагітність і годування грудьми»).
• Якщо пацієнт має цукровий діабет або розлади функції нирок і лікується препаратом, який знижує
  артеріальний тиск, що містить алісікрен.
• Якщо пацієнт приймав або зараз приймає комбінований препарат, що містить сакубітрил і валсартан
  (що застосовується для лікування певного типу хронічної серцевої недостатності у дорослих), оскільки
  збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної клітковини, в ділянці,
  наприклад, горла).

Попередження та заходи обережності

Перш ніж почати застосування препарату Гоптен 2,0, обговоріть це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою.

• Якщо пацієнта потрібно піддати десенсибілізаційній терапії на тваринні отрути (в тому числі отрути
  комах).
• Якщо пацієнт піддається діалізній терапії (гемодіалізі або аферезі ліпопротеїнів низької густини - ЛПНГ).
• Якщо у пацієнта встановлено порушення функції печінки.
• Якщо у пацієнта встановлено порушення функції нирок, застійну серцеву недостатність, одностороннє
  або двостороннє звуження ниркової артерії, звуження ниркової артерії єдиної функціонуючої нирки,
  а також у пацієнта після трансплантації нирки, оскільки існує ризик погіршення функції нирок.
• Якщо у пацієнта з нирковою недостатністю виникло підвищення рівня калію в сироватці крові (гіперкаліємія).
• Якщо у пацієнта встановлено фактори ризику артеріальної гіпотензії, такі як гіповолемія (зниження об'єму
  крові), дефіцит натрію внаслідок тривалого застосування діуретиків, низьконатрієвої дієти, діалізу та
  діареї або блювоти. У цих пацієнтів перед початком застосування препарату Гоптен 2,0 лікар може
  порадити відмінити діуретики та поповнити об'єм рідини та (або) дефіцит натрію. Аналогічні заходи
  обережності слід застосовувати у пацієнтів з ішемічною хворобою серця або з порушеннями мозкового
  кровообігу, у яких надмірне зниження артеріального тиску може спричинити інфаркт міокарда або
  мозковий інсульт.
• У пацієнтів з нирковою недостатністю, особливо якщо вони страждають на колагенози (наприклад, системний
  червоний вовчак і склеродермію), оскільки у цих пацієнтів після застосування препарату з групи, до якої
  належить Гоптен 2,0, може виникнути агранулоцитоз або пригнічення кісткового мозку. Зниження рівня
  гранулоцитів є тимчасовим явищем після відміни інгібітора конвертази ангіотензину.
• У пацієнтів з колагенозами, особливо ускладненими нирковою недостатністю, а також при одночасному
  застосуванні глюкокортикоїдів і антиметаболітів, лікар порадить регулярний контроль рівня лейкоцитів та
  рівня креатиніну в сироватці крові.
• Якщо у пацієнта після застосування препарату Гоптен 2,0 виникла гостра алергічна реакція - ангіоневротичний
  набряк обличчя, кінцівок, язика, горла та (або) глотки, необхідно негайно звернутися до лікаря. Необхідно
  негайно відмінити препарат і контролювати стан пацієнта до тих пір, поки набряк не вирішиться. Ангіоневротичний
  набряк тільки обличчя зазвичай вирішується самостійно. Ангіоневротичний набряк обличчя та горла може
  загрожувати життю через ризик удушення. Необхідно бути обережним у пацієнтів з спадковим або ідіопатичним
  ангіоневротичним набряком.
• Якщо у пацієнта після застосування препарату Гоптен 2,0 виник болючий біль у животі (з нудотою або блювотою
  або без), оскільки препарати з групи, до якої належить Гоптен 2,0, можуть спричиняти ангіоневротичний набряк
  кишківника. У разі виникнення таких симптомів необхідно негайно звернутися до лікаря, оскільки може знадобитися
  швидка допомога.
• У пацієнтів з артеріальною гіпертензією ниркового походження.
• Якщо у пацієнта після застосування препарату виникло підвищення рівня калію в сироватці крові (гіперкаліємія),
  рекомендується регулярний контроль рівня цього елементу в сироватці крові. Факторами ризику гіперкаліємії є:
  ниркова недостатність, застосування діуретиків, що зберігають калій, одночасне введення препаратів, що
  використовуються для лікування гіпокаліємії, цукровий діабет і (або) порушення функції лівого шлуночка
  після інфаркту міокарда.

Якщо пацієнт має бути підданий хірургічним втручанням або анестезії з використанням препаратів, що
спричиняють артеріальну гіпотензію.

• Якщо пацієнт приймає будь-який з перелічених нижче препаратів, що застосовуються для лікування
  артеріальної гіпертензії:
• антагоніст рецептора ангіотензину II (АІРА), також відомий як сартан - наприклад, валсартан, телмісартан,
  ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом,
• алісікрен.
• Якщо пацієнт приймає будь-який з перелічених нижче препаратів, оскільки може збільшитися ризик
  ангіоневротичного набряку (швидкого набряку тканини, наприклад, в ділянці горла):
• расекадотрил, препарат, що застосовується для лікування діареї,
• препарати, що застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу та для лікування
  раку (наприклад, темсіролімус, сіролімус, еверолімус),
• вілдагліптин, препарат, що застосовується для лікування цукрового діабету.

Лікар може порадити регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад,
калію) у крові.
Див. також підпункт «Коли не застосовувати препарат Гоптен 2,0».

Важливі відомості

• Препарату Гоптен 2,0 не слід застосовувати у пацієнтів зі звуженням основної артерії або звуженням шляху
  відтоку.
• Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає діуретики, особливо якщо він їх приймає недавно, оскільки
  одночасне їх застосування з препаратом Гоптен 2,0 може спричинити виражене зниження артеріального тиску.
• Необхідно повідомити лікаря про підозру (або планування) вагітності. Не рекомендується застосування
  препарату Гоптен 2,0 у перших трьох місяцях вагітності, і його не слід застосовувати після 3 місяця вагітності, оскільки
  його застосування в цей період може серйозно нашкодити плоду (див. пункт «Вагітність і годування грудьми»).
• У пацієнтів, які приймають препарати з групи, до якої належить Гоптен 2,0, може виникнути сухий, упорчий кашель
  без відхаркування. Цей симптом вирішується після припинення лікування цими препаратами.
• Не рекомендується застосування препарату Гоптен 2,0 під час годування грудьми, особливо новонародженого
  або передчасного дитини. Лікар порадить інші препарати під час годування грудьми.

Діти

Безпека і ефективність застосування препарату у дітей не вивчалися, тому не рекомендується його
застосування.

Препарат Гоптен 2,0 та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевту про всі препарати, які пацієнт зараз приймає, а також про
препарати, які пацієнт планує приймати.
Необхідно повідомити лікаря, якщо застосовується будь-який з перелічених нижче препаратів, оскільки
необхідно буде вживати особливих заходів обережності:

• інгібітори нейпрізину, такі як расекадотрил, через підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку
  (швидкого набряку шкіри, наприклад, в ділянці горла)
• діуретики
• діуретики, що зберігають калій, такі як спіронолактон, канренон, амілорид, тріамтерен, еплеренон
• додатки калію (в тому числі замінники кухонної солі), діуретики, що зберігають калій, та інші препарати, що
  підвищують рівень калію у крові (наприклад, триметоприм і котримоксазол, що застосовуються для лікування
  бактеріальних інфекцій; ціклоспорин, імунодепресивний препарат, що застосовується для профілактики відторгнення
  трансплантованого органу, а також гепарин, препарат, що застосовується для розрідження крові, щоб запобігти
  закріпленню)

Лікар може порадити зміну дози та (або) інші заходи обережності:

• Якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину II (АІРА) або алісікрен (див. також підпункти «Коли не
  застосовувати препарат Гоптен 2,0» та «Попередження та заходи обережності»).

Препарат Гоптен 2,0 з їжею та питтям

Алкоголь підвищує ризик артеріальної гіпотензії.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, вона повинна
порадитися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Необхідно повідомити лікаря про підозру (або планування) вагітності. Лікар зазвичай порадить припинити
застосування препарату Гоптен 2,0 до планованої вагітності або негайно після підтвердження вагітності та порадить
прийом іншого препарату замість препарату Гоптен 2,0.

Не рекомендується застосування препарату Гоптен 2,0 у перших трьох місяцях вагітності, і його не слід
застосовувати після 3 місяця вагітності, оскільки його застосування в цей період може серйозно нашкодити плоду.

Необхідно повідомити лікаря про годування грудьми або про намір годувати грудьми. Не рекомендується
застосування препарату Гоптен 2,0 під час годування грудьми, особливо новонародженого або передчасного дитини.
Лікар може порадити застосування іншого препарату.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

У деяких осіб препарат може впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати
машини, особливо на початку лікування, після зміни раніше прийманого препарату та у разі одночасного вживання
алкоголю.
Не рекомендується керування транспортними засобами чи обслуговування машин протягом кількох годин після
прийняття першої дози препарату або після збільшення дози препарату.

Препарат Гоптен 2,0 містить лактозу моногідрат та натрій

Якщо раніше у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен звернутися до лікаря
перед прийняттям препарату.
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в одній таблетці, тобто препарат вважається «безнатрієвим».

3. Як застосовувати препарат Гоптен 2,0

Цей препарат завжди слід приймати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів
необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Пероральне застосування

Дорослі

Артеріальна гіпертензія
У дорослих пацієнтів, які не приймають діуретиків, без застійної серцевої недостатності та без ниркової
або печінкової недостатності, рекомендується початкова доза від 0,5 мг до 2 мг один раз на добу. Доза
0,5 мг є ефективною лише у невеликій кількості пацієнтів. У пацієнтів чорної раси початкова доза зазвичай
становить 2 мг. Дозу необхідно поступово збільшувати, кожні 1-4 тижні, враховуючи реакцію пацієнта на
препарат, до досягнення максимальної дози від 4 мг/добу до 8 мг/добу.
Підтримувальна доза зазвичай становить від 1 мг до 4 мг один раз на добу. Якщо реакція пацієнта на дозу
4-8 мг трандолаприлу на добу є незадовільною, лікар розглядатиме можливість одночасного застосування
препарату з діуретиками та (або) антагоністами кальцію.
Порушення функції лівого шлуночка після інфаркту міокарда
Застосування препарату можна розпочати вже на третій день після інфаркту міокарда, вводячи одноразову
дозу від 0,5 мг до 1 мг один раз на добу. Дозу поступово збільшують до максимальної дози 4 мг один раз
на добу. У залежності від реакції пацієнта на препарат (виступання симптоматичної гіпотензії) можна тимчасово
припинити збільшення дози.
У разі гіпотензії лікар порадить, якщо це можливо, зменшення дози одночасно застосовуваних препаратів,
що розширюють судини (в тому числі нітратів) та діуретиків.
Дозу препарату Гоптен 2,0 можна зменшити лише у тому випадку, якщо описане вище лікування виявиться
не ефективним або не може бути застосовано.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку з нормальною функцією нирок і печінки не існує потреби у зменшенні дози.
Необхідно бути обережним у пацієнтів похилого віку, які одночасно приймають діуретики, мають застійну
серцеву недостатність або порушення функції нирок чи печінки.
Дозу вибирають у залежності від рівня артеріального тиску.
Пацієнти, які приймають діуретики
У пацієнтів, які дефіцитують воду і натрій, за 2-3 дні до початку застосування препарату Гоптен 2,0 лікар
може відмінити діуретик, щоб зменшити ризик симптоматичної гіпотензії. У разі необхідності можна пізніше
відновити застосування діуретика.
Серцева недостатність
Лікування слід розпочинати з введення трандолаприлу у дозі 0,5-1 мг один раз на добу під суворим контролем
лікаря.
Пацієнти з порушеннями функції нирок
У пацієнтів з кліренсом креатиніну (показником функції нирок, який визначається лабораторно у аналізі
крові) від 30 до 70 мл/хв рекомендується застосування доз, таких самих, як у дорослих, включаючи осіб
похилого віку.
У пацієнтів з кліренсом креатиніну нижче 30 мл/хв рекомендується застосування зменшеної початкової дози
трандолаприлу (тобто початкова доза 0,5 мг один раз на добу), а потім поступове збільшення дози до
досягнення бажаного ефекту. У цих пацієнтів лікування слід проводити під суворим контролем лікаря.
У пацієнтів з кліренсом креатиніну вище 30 мл/хв не існує потреби у зміні початкової дози.
Пацієнти, які проходять діаліз
У пацієнтів, які проходять діаліз, необхідно точно контролювати артеріальний тиск і у разі необхідності
відповідально вибирають дозу препарату.

Застосування у дітей

Безпека та ефективність застосування препарату у дітей не вивчалися, тому не рекомендується його
застосування.

Застосування вищої за рекомендовану дози препарату Гоптен 2,0

У разі передозування препарату можуть виникнути наступні симптоми: важка гіпотонія (артеріальна
гіпотензія), шок, ступор, сповільнена робота серця (брадикардія), порушення рівня електролітів у крові та
ниркова недостатність. Після передозування пацієнта необхідно точно контролювати, найкраще у відділенні
інтенсивної терапії. Лікар повинен часто контролювати рівень електролітів та креатиніну в сироватці крові.
Лікування залежить від ступеня прояву симптомів. Якщо препарат був прийнятий недавно, лікар проведе заходи,
спрямовані на видалення препарату (наприклад, провокування блювоти, промивання шлунка, введення
абсорбуючих засобів та сульфату натрію).
У разі симптоматичної гіпотензії пацієнта необхідно якомога швидше розмістити у положенні, подібному до
шокового.
Лікар застосує найшвидше можливе відповідне лікування.

Пропуск застосування препарату Гоптен 2,0

Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного.
Під час клінічних досліджень та після введення препарату Гоптен 2,0 до обігу у різних показаннях
відзначалися наступні побічні ефекти:
Часто(у 1-10 пацієнтів з 100 пацієнтів):
˗
головний біль, вертіго центрального походження
˗
артеріальна гіпотензія
˗
кашель
˗
слабкість
Нечасто(у 1-10 пацієнтів з 1000 пацієнтів):
˗
інфекції верхніх дихальних шляхів
˗
безсоння, зниження лібідо
˗
сонливість
˗
вертіго периферійного походження
˗
тахікардія (чуття нерегулярного або швидкого серцебиття)
˗
раптове почервоніння шкіри з відчуттям жару
˗
запалення верхніх дихальних шляхів, гіпертрофія верхніх дихальних шляхів
˗
нудота, діарея, біль у шлунку та кишечнику, запор, порушення шлунку та кишечника
˗
висип, свербіж
˗
біль у спині, м'язові спазми, біль у кінцівках
˗
порушення ерекції
˗
зле самопочуття, біль у грудній клітці, набряки, самопочуття, відмінне від нормального стану
Рідко(у 1-10 пацієнтів з 10 000 пацієнтів):
˗
інфекції сечових шляхів, запалення бронхів, запалення горла
˗
лейкопенія (зниження рівня лейкоцитів у крові), анемія, порушення, пов'язані з тромбоцитами,
порушення, пов'язані з лейкоцитами
˗
гіперчутливість
˗
погані результати лабораторних досліджень: підвищення рівня глюкози у крові (гіперглікемія), зниження
рівня натрію у крові (гіпонатріємія), підвищення рівня холестерину у крові (гіперхолестеролемія),
підвищення рівня тригліцеридів та холестерину у крові (гіперліпідемія), підвищення рівня сечової кислоти
у крові (гіперурікемія)
˗
подагра, відсутність апетиту, підвищення апетиту, погані результати лабораторних досліджень
˗
галюцинації, депресія, порушення сну, тривога, збудження, апатія
˗
інсульт, синкоп, тремор м'язів, парестезія (оніміння, поколювання однієї або декількох кінцівок),
мігрень, мігрень без аури, порушення смаку
˗
запалення повік, набряк кон'юнктиви, порушення зору, порушення ока
˗
шум у вухах
˗
інфаркт міокарда, ішемія міокарда, стенокардія, серцева недостатність, тахікардія, брадикардія
˗
артеріальна гіпертензія, патологічні зміни мозкових судин (ангіопатія), ортостатична гіпотензія
(гостре зниження артеріального тиску, спричинене зміною положення з лежачого на стоячий), порушення
периферичних судин, варикозне розширення вен
˗
диспное, носова кровотеча, запалення горла, біль у ротоглотці, кашель з відхаркуванням, порушення
дихання
˗
кровотеча з шлунка, запалення слизової оболонки шлунка, біль у животі, блювота, нудота, сухість
слизової оболонки рота, метеоризм
˗
запалення печінки
˗
ангіоневротичний набряк, псоріаз, гіпергідроз, висип, акне, сухість шкіри, порушення шкіри
˗
біль у суглобах, біль у кістках, запалення кісток та суглобів
˗
ниркова недостатність, азотемія (підвищення рівня азотистих сполук у крові), поліурія, часте сечовипускання
˗
вроджена вада розвитку судин, іхтіоз
˗
набряк, відчуття втоми
˗
підвищення рівня білірубіну (жовтого пігменту)
˗
травма
Бардzo рідко(у менше 1 пацієнта з 10 000 пацієнтів, які приймають препарат):
˗
застій жовчі (холестаз)
˗
запалення шкіри
˗
погані результати лабораторних досліджень (підвищення активності гамма-глутамілтранспептидази у крові,
підвищення активності липази, підвищення рівня імуноглобулінів)
Побічні ефекти, які виникають з невідомоючастотою виникнення (частота не може бути встановлена на основі
доступних даних):
˗
запалення синусів*, риніт*, запалення язика*
˗
панцитопенія (зниження рівня червоних, білих кров'яних тілець та тромбоцитів), агранулоцитоз
(значне, швидко прогресуюче зниження рівня гранулоцитів), зниження рівня тромбоцитів, гемолітична
анемія*
˗
підвищення рівня калію у крові (гіперкаліємія)
˗
стан сплутаності*
˗
транзиторний ішемічний напад, геморагічний інсульт, порушення рівноваги
˗
поганий зір*
˗
блокада атріовентрикулярної проводки, порушення серцевого ритму, зупинка серця
˗
спазм бронхів
˗
непрохідність кишківника, панкреатит, ангіоневротичний набряк кишківника*
˗
жовтіння шкіри або очей (жовтяниця)
˗
синдром Стівенса-Джонсона, поліморфна еритема*, токсичний епідермальний некроліз*, кропив'янка, алопеція,
псоріазоподібне запалення шкіри*
˗
біль у м'язах
˗
гіпертермія
˗
погані результати лабораторних досліджень (погані результати функціональних досліджень печінки, зниження
рівня тромбоцитів, підвищення рівня креатиніну у крові, підвищення рівня сечовини у крові, підвищення активності
лактатдегідрогенази, підвищення активності алкальної фосфатази, підвищення активності амінотрансферази
аспартату, підвищення активності амінотрансферази аланіну, підвищення активності ферментів печінки, зниження
рівня гемоглобіну, зниження гематокриту, погані результати ЕКГ)
*Побічні ефекти, пов'язані з інгібіторами конвертази ангіотензину як групою препаратів
Звітність про побічні ефекти
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції,
необхідно повідомити про це лікарю або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до
Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, вул.
Михайла Грушевського, 7, 01008, м. Київ, телефон: 0 800 503 608, факс: (044) 279-35-56, електронна
пошта: [adverse.event@moz.gov.ua](mailto:adverse.event@moz.gov.ua), веб-сайт: vdp.health.gov.ua
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб'єкту.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Гоптен 2,0

Не зберігайте при температурі вище 25°C.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці після: Термін
придатності (EXP) і блистеру після: EXP. Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта,
як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Гоптен 2,0

• Активною речовиною препарату є трандолаприл. Кожна твердая капсула містить 2 мг трандолаприлу.
• Інші компоненти: кукурудзяний крохмаль, лактоза моногідрат, повідон, стеарилфумарат натрію та оболонки
  капсули: желатина, діоксид титану, еритрозина, жовтий оксид заліза, лаурилсульфат натрію.

Як виглядає препарат Гоптен 2,0 та що містить упаковка

Препарат Гоптен 2,0 випускається у вигляді твердих капсул. Кришечка та тіло капсули червоні.
Упаковки:
28 шт.
Блістри з ПВХ/ПВДФ-Ал у паперовій коробці.
У обігу також перебуває препарат Гоптен 0,5, твердий, 0,5 мг, та Гоптен 4,0, твердий, 4 мг.

Відповідальний суб'єкт

Viatris Healthcare ТОВ
вул. Постійна, 21б
02002, м. Київ

Імпортер

Mylan Hungary Кфт.
вул. Маян, 1
Комаром, 2900
Угорщина
Для отримання більш детальної інформації зверніться до відповідального суб'єкта:
Viatris Healthcare ТОВ
вул. Постійна, 21б
02002, м. Київ
телефон: (044) 207-55-55
Дата останньої актуалізації інструкції:02/2024