Фуросеміде Кабі

Укладена інструкція: Інформація для користувача

Фуросемід Кабі, 20 мг/2 мл, розчин для ін'єкцій/інфузій

Фуросемід

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря або медсестри.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо в пацієнта виникли будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в інструкції, повідомте про це лікаря або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке Фуросемід Кабі і для чого він використовується
• 2. Інформація, яку потрібно знати перед використанням препарату Фуросемід Кабі
• 3. Як використовувати Фуросемід Кабі
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати Фуросемід Кабі
• 6. Зміст упаковки і інші інформації

1. Що таке Фуросемід Кабі і для чого він використовується

Фуросемід Кабі належить до групи мочогінних препаратів. Фуросемід збільшує кількість сечі, яку виробляє організм.
Фуросемід використовується для полегшення симптомів, спричинених надмірною кількістю рідини в організмі (відеком). Надмірна кількість рідини в організмі може бути спричинена:

• серцевими захворюваннями,
• печінковими захворюваннями,
• нирковими захворюваннями. Лікарі рекомендують використовувати фуросемід, якщо:
• потрібно швидко і ефективно видалити надмірну кількість рідини;
• пацієнт не може приймати цей тип препарату перорально або в станах нагальної потреби;
• в пацієнта є надмірна кількість рідини навколо серця, легенів, печінки або нирок;
• виступає дуже високе артеріальне тисняча, яке може привести до загрози життя (гіпертонічна криза).

2. Інформація, яку потрібно знати перед використанням препарату Фуросемід Кабі

Коли не використовувати препарат Фуросемід Кабі:

• якщо пацієнт має алергію на фуросемід або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в пункті 6);
• якщо пацієнт має алергію на сульфонамідні антибіотики;
• у разі значного зневоднення (втрата значної кількості рідини, наприклад, через сильну діарею або блювоту);
• у разі ниркової недостатності і відсутності виділення сечі, незважаючи на введення фуросеміду;
• у разі ниркової недостатності, спричиненої отруєнням токсичними речовинами для нирок або печінки;
• якщо в пацієнта виявлено дуже низький рівень калію або натрію в крові;
• якщо пацієнт знаходиться в стані коми через печінкову недостатність;
• під час грудного вигодовування. У разі сумнівів щодо використання препарату, зверніться до лікаря або фармацевта.

Попередження та обережність

Перш ніж почати використовувати препарат Фуросемід Кабі, обговоріть це з лікарем або медсестрою,
якщо:

• виступають порушення сечовиділення, спричинені звуженням сечових шляхів (наприклад, пов'язані з гіпертрофією передміхурової залози);
• пацієнт має цукровий діабет;
• виступає артеріальна гіпотонія або стани раптового зниження артеріального тиску (це особливо важливо для пацієнтів із звуженням судин серця або мозку);
• виступає печінкова хвороба (наприклад, цироз);
• виступають ниркові захворювання (наприклад, нефротичний синдром);
• пацієнт зневоднений (втрата рідини через сильну діарею або блювоту), оскільки такий стан може привести до колапсу або тромбозу;
• виступає подагра (біль або запалення суглобів), спричинена високим рівнем сечової кислоти (продуктом метаболізму) в крові;
• виступає хвороба з запальним підґрунтям, яка називається системним червоним вовчаком, хвороба імунної системи, яка атакує шкіру, кістки, суглоби та внутрішні органи;
• виступають порушення слуху;
• пацієнт приймає сорбітол (замінник цукру для пацієнтів з цукровим діабетом);
• пацієнт приймає препарати, які можуть привести до загрозливої для життя нерегулярної діяльності серця (подовження інтервалу QT);
• пацієнт приймає літій;
• виступає порфірія (хвороба, при якій порушується зв'язування кисню з червоними кров'яними клітинами та виникає фіолетове забарвлення сечі);
• виступає підвищена чутливість шкіри до сонячного світла (гіперчутливість до світла);
• пацієнт є спортсменом - препарат може привести до позитивного результату антидопінгових тестів;
• пацієнт є особою похилого віку, приймає інші препарати, які можуть привести до зниження артеріального тиску, або має інші захворювання, які пов'язані з ризиком зниження артеріального тиску. Введення фуросеміду до недоношених дітей може привести до утворення ниркових каменів або вапніння нирок. Якщо будь-який з цих станів відноситься до пацієнта, лікар може змінити лікування або надати відповідну пораду. Під час використання препарату Фуросемід Кабі лікар може рекомендувати регулярне визначення рівня цукру або сечової кислоти в крові. Можливо, також буде рекомендовано контролювати рівень основних електролітів, таких як натрій і калію, що має особливе значення у разі блювоти або діареї.

Фуросемід Кабі та інші препарати

Повідомте лікаря або медсестру про всі препарати, які зараз приймає пацієнт,
а також про препарати, які пацієнт планує приймати, включаючи препарати, які видавалися без рецепта. Це важливо, оскільки деяких препаратів не слід приймати одночасно з препаратом Фуросемід Кабі.
Особливо повідомте лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів:

• Літій (призначається при порушеннях настрою) - одночасне прийняття з фуросемідом може привести до посилення дії і побічних ефектів літію. Лікарі рекомендують одночасне прийняття тільки у разі абсолютної необхідності та будуть контролювати рівень літію в крові. У разі необхідності буде коригуватися доза літію.
• Рисперидон, який використовується при лікуванні деяких психозів.
• Серцеві препарати, такі як дигоксин - лікар може коригувати дозу препарату.
• Препарати, які використовуються при лікуванні високого артеріального тиску, включаючи тіазидові діуретики (наприклад, бендрофлуметазид або гідрохлортіазид), інгібітори АПФ (наприклад, лізиноприл), антагоністи ангіотензину II (наприклад, лосартан), оскільки фуросемід може привести до надмірного зниження артеріального тиску. Лікарі можуть коригувати дозу фуросеміду.
• Препарати, які знижують рівень холестерину і ліпідів, такі як фібрати, наприклад, клофібрат, фенофібрат або безафібрат, оскільки дія фуросеміду може бути посилена.
• Препарати, які використовуються при лікуванні цукрового діабету, такі як метформін і інсулін, оскільки може виникнути підвищення рівня цукру в крові.
• Протизапальні препарати, включаючи НПЗП (наприклад, аспірин або целекоксиб), оскільки вони можуть послаблювати дію фуросеміду. Великі дози препаратів проти болю (саліцилатів) можуть посилювати побічні ефекти фуросеміду.
• Протизапальні та протиялергічні препарати, такі як кортикостероїди, карбеноксолон (призначається при лікуванні виразок шлунку) або препарати, які використовуються для лікування запорів, оскільки одночасне прийняття з фуросемідом впливає на рівень натрію і калію в крові. Люцерна має таке саме дія, як і карбеноксолон. Лікарі рекомендують контролювати рівень калію в крові.
• Препарати, які вводяться ін'єкційно під час хірургічних процедур, включаючи тубокурарин, похідні курарину та суksamхолін.
• Хлорал гідрат (призначається при порушеннях сну), оскільки при внутрішньовенному введенні фуросеміду протягом 24 годин перед введенням хлоралу гідрату може виникнути раптове почервоніння обличчя, надмірне потіння, неспокій, нудота, підвищення артеріального тиску та прискорення серцевої діяльності. Через це не рекомендується одночасне прийняття фуросеміду та хлоралу гідрату.
• Фенітойн або фенобарбітал, які використовуються при лікуванні епілепсії, оскільки дія фуросеміду може бути послаблена.
• Теофілін, яка використовується при лікуванні бронхіальної астми, оскільки фуросемід може посилювати її дію.
• Антибіотики, такі як цефалоспорини, поліміксини, аміноглікозиди або хінолони, а також інші препарати, які порушують функцію нирок, такі як імунодепресанти, йодові контрастні засоби, фоскарнет або пентамідин, оскільки фуросемід може посилювати їх дію.
• Амфотерцин Б, який використовується тривалий час (призначається при лікуванні грибкових інфекцій).
• Пробенецид (призначається для захисту нирок з іншими препаратами), оскільки він може послаблювати дію фуросеміду.
• Органічні сполуки платини (призначаються при лікуванні деяких пухлин), оскільки фуросемід може посилювати побічні ефекти цих препаратів.
• Метотрексат, який використовується при лікуванні деяких пухлин і важкого запалення суглобів, оскільки він може послаблювати дію фуросеміду.
• Препарати, які підвищують артеріальний тиск (аміни, які підвищують тиск), оскільки одночасне прийняття фуросеміду може послаблювати їх дію.
• Аміноглютетимід, який використовується для гальмування виділення кортикостероїдів (при синдромі Кушинга), оскільки він може посилювати побічні ефекти фуросеміду.
• Карбамазепін, який використовується при лікуванні епілепсії або шизофренії, оскільки він може посилювати побічні ефекти фуросеміду.
• Циклоспорин, який використовується для запобігання відторгненню трансплантованого органу, оскільки підвищується ризик виникнення подагричного артриту (болючість суглобів).
• Препарати, які впливають на діяльність серця, такі як аміодарон, соталол, dofetilid, ibutilid, оскільки фуросемід може посилювати їх дію.
• Препарати, які вводяться ін'єкційно перед рентгенологічним дослідженням.
• Левотироксин, який використовується при захворюваннях щитоподібної залози.

Фуросемід Кабі з їжею, питтям і алкоголем

Їжа не впливає на дію цього препарату, якщо він вводиться внутрішньовенно. Під час використання
фуросеміду пацієнт може їсти і пити як зазвичай. Не потрібно змінювати дієту, якщо лікар не рекомендував інакше.

Вагітність, годування грудьми і вплив на фертильність

Фуросеміду не слід приймати під час вагітності, якщо це не абсолютно необхідно.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати
дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийняттям цього препарату.

• Фуросемід може проникати з організму матері до дитини.
• Фуросемід використовується у жінок під час вагітності тільки у разі абсолютної необхідності. Не слід приймати препарат Фуросемід Кабі під час годування грудьми.
• Препарат проникає до грудного молока. Перед прийняттям будь-якого препарату слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Керування транспортними засобами і обслуговування машин

Фуросемід Кабі може послаблювати здатність концентруватися. Не слід керувати транспортними засобами чи
обслуговувати машини, оскільки фуросемід може порушувати здатність концентруватися (див. пункт

• 4. «Можливі побічні ефекти»).

Фуросемід Кабі містить натрій

Цей препарат містить 3,7 мг натрію (основний компонент кухонної солі) в кожному мл. Це відповідає 0,2%
максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.

3. Як використовувати Фуросемід Кабі

Цей препарат слід завжди використовувати згідно з рекомендаціями лікаря або медсестри. У разі сумнівів
слід звернутися до лікаря або медсестри.
Фуросемід Кабі вводиться лікарю або медсестрою:

• у повільному введенні в вену (внутрішньовенно) або
• у виняткових випадках в м'яз (внутрішньом'язово). Лікарі визначать відповідну дозу, час введення та тривалість лікування. Це залежить від віку, маси тіла, історії захворювання, інших препаратів, які приймає пацієнт, та типу і тяжкості захворювання.

Загальні рекомендації

• Позажелудкова ін'єкція фуросеміду показана у разі, коли пероральне введення неможливе або неефективне (наприклад, при зниженому всмоктуванні в кишечнику) або коли потрібно швидке дію.
• У разі позажелудкової ін'єкції рекомендується якнайшвидше перейти на пероральне введення.
• Для досягнення оптимальної ефективності та запобігання компенсаторним реакціям зазвичай рекомендується введення фуросеміду у вигляді постійної інфузії, а не у вигляді багаторазових ін'єкцій типу болюсу.
• Якщо постійна інфузія фуросеміду неможлива під час продовження лікування після екстреного введення одного або кількох ін'єкцій, рекомендується внутрішньовенне введення малих доз у коротких інтервалах часу (близько 4 годин), а не введення великих доз у довші інтервали часу.
• Внутрішньовенно фуросемід слід вводити у повільному введенні або інфузії. Не слід вводити швидше, ніж 4 мг на хвилину, а також не слід змішувати з іншими препаратами в одній шприці.

Дозування

Дорослі

• У разі відсутності потреби у зниженні дози (див. нижче), рекомендована початкова доза для дорослих і молоді у віці понад 15 років становить 20 мг до 40 мг фуросеміду, введеного внутрішньовенно (або у виняткових випадках внутрішньом'язово). Максимальна доза залежить від індивідуальної реакції пацієнта на лікування.
• Якщо потрібно застосувати більшу дозу, лікар вводить ін'єкцію наступної дози 20 мг. Зазвичай наступні дози вводяться кожні 2 години, поки не буде досягнуто бажаної втрати рідини.
• У деяких випадках може бути необхідне застосування більшої початкової або підтримуючої дози, залежно від стану пацієнта. Дозу визначає лікар. Якщо потрібні такі дози, їх можна вводити у вигляді постійної інфузії. Діти та молодь (у віці до 18 років) Досвід застосування у дітей та молоді обмежений. Внутрішньовенне введення фуросеміду у дітей та молоді у віці до 15 років показане тільки у виняткових випадках. Дозування слід коригувати згідно з масою тіла, а рекомендована доза становить від 0,5 до 1 мг/кг маси тіла на добу, до максимальної суточної дози 20 мг. Слід якнайшвидше перейти на пероральне лікування. Пацієнти похилого віку У пацієнтів похилого віку зазвичай застосовується початкова доза 20 мг на добу. Дозу можна поступово збільшувати, поки не буде досягнуто бажаної втрати рідини. Втрата маси тіла, спричинена втратою рідини, не повинна бути більшою ніж 1 кг маси тіла на добу. Якщо існує необхідність тривалого застосування препарату Фуросемід Кабі, лікар рекомендуватиме пероральне введення (таблетки) якнайшвидше.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Фуросемід Кабі

Якщо пацієнт побоюється, що отримав надто велику дозу препарату, він повинен негайно повідомити
про це лікаря.
Симптоми передозування фуросеміду: сухість слизових оболонок ротової порожнини, підвищене спрага,
нерегулярна діяльність серця, порушення настрою, судоми або біль у м'язах, нудота або блювота,
надмірна втома або слабкість, поганий апетит.

Пропуск застосування препарату Фуросемід Кабі

Якщо пацієнт побоюється, що пропустив ін'єкцію, він повинен порозмовати з лікарем або
медсестрою.
У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожної особи.
Під час лікування фуросемідом можуть виникнути наступні побічні ефекти:

Часто (можуть стосуватися менше 1 особи з 10):

• енцефалопатія печінки у пацієнтів з печінковою недостатністю (симптоми включають втрату пам'яті, судоми, зміни настрою, кому).

Недостатньо часто (можуть стосуватися менше 1 особи з 100):

• висипки на шкірі (в тому числі свербіж, почервоніння, лущення), схильність до утворення синяків або підвищення чутливості шкіри до сонячного світла;
• зміни, пов'язані з кров'ю, які можуть привести до порушення згортання (з підвищеним ризиком виникнення кровотеч);
• глухота (іноді необоротна).

Рідко (можуть стосуватися менше 1 особи з 1000):

• нудота або блювота, діарея, запор, втрата апетиту, дискомфорт у ротовій порожнині та шлунку;
• порушення слуху (частіше у пацієнтів з нирковою недостатністю) і шум у вухах (дзвін у вухах);
• анafilаксія, важка алергічна реакція, яка може бути причиною висипки, набряку, труднощів з диханням і втрати свідомості; у такому разі слід негайнозвернутися до лікаря;
• ушкодження нирок (інтерстиціальний нефрит);
• дуже низька кількість білих кров'яних клітин у крові (що може спричинити загрозливі для життя інфекції); у такому разі слід негайнозвернутися до лікаря;
• порушення м'язової діяльності, включаючи судоми м'язів ніг або слабкість м'язів;
• біль або дискомфорт у місці ін'єкції (особливо після внутрішньом'язової ін'єкції);
• можливість виникнення або посилення стану запалення, який називається системним червоним вовчаком;
• неправильні результати аналізів крові (зміна рівня речовин, подібних до жирів, у крові);
• чуття оніміння або поколювання, чуття головокружіння (головокружіння);
• висока температура тіла;
• погане зору, сплутаність, сонливість;
• сухість слизових оболонок ротової порожнини.

Бардzo рідко (можуть стосуватися менше 1 особи з 10 000):

• важкі порушення м'язової діяльності, включаючи тремор, спазм і судоми м'язів (також називаються тетанією);
• зміни, пов'язані з кров'ю, які можуть привести до анемії і зниження імунітету;
• запалення підшлункової залози, яке спричиняє сильний біль у верхній частині живота.

Частота невідома (не може бути визначена на основі доступних даних):

• синдром Стівенса-Джонсона (утворення пухирів і лущення шкіри навколо губ, очей, ротової порожнини, носа та статевих органів, симптоми, подібні до грипу, підвищена температура);
• токсичний некротичний екзфоліативний синдром (лущення великих площ шкіри, з відкриттям шкіри);
• гостра універсальна осутка кросткова (гостра гарячкова висипка, подібна до алергічної реакції, так званий синдром AGEP);
• реакція на препарат з еозинофілією і загальними симптомами (так званий синдром DRESS);
• головокружіння, оmdelenie і втрата свідомості (внаслідок артеріальної гіпотонії або інших причин), головний біль;
• посилення або активація системного червоного вовчака (до симптомів можуть належати: висипка, біль у суглобах, підвищена температура);
• звітувалися випадки ушкодження м'язів (рабдоміоліз), часто пов'язані з важкою гіпокаліємією.

Можуть виникнути також наступні побічні ефекти:

• Зниження артеріального тиску, яке може спричинити оmdelenie або головокружіння, а також може бути причиною відчуття стиснення в голові, болю у суглобах, утворення тромбів або колапсу (шоку).
• Низький рівень калію в крові, який може бути причиною слабкості м'язів, оніміння або поколювання, легких труднощів з рухом частин тіла, блювоти, метеоризму, запору, підвищення виділення сечі, посилення спраги, повільної або нерегулярної діяльності серця. Ці порушення виникнуть частіше у пацієнтів з іншими захворюваннями, наприклад, порушеннями функції печінки або серця, у разі застосування дієти з низьким вмістом калію або прийому інших препаратів (див. пункт «Фуросемід Кабі та інші препарати»). Значна втрата калію може привести до тимчасового порушення рухової діяльності кишечника або до порушень свідомості, включаючи втрату свідомості в крайніх випадках. Лікарі можуть рекомендувати проведення регулярних аналізів крові та прийому добавок калію.
• Низький рівень натрію, кальцію і магнію в крові, спричинений їх підвищеним виділенням з сечею. Низький рівень натрію є причиною порушень концентрації, судомів у литках, втрати апетиту, слабкості, сонливості, блювоти та сплутаності. Низький рівень кальцію може бути причиною болючих судомів м'язів. Болючі судоми м'язів та порушення ритму серця також можуть бути спричинені низьким рівнем магнію в крові.

Подагра - можливість виникнення або посилення.

• Порушення сечовиділення - можливість посилення порушень.
• Цукровий діабет - можливість виникнення або посилення.
• Порушення функції печінки або зміни, пов'язані з кров'ю, які можуть бути причиною виникнення жовтяниці (жовтізація шкіри, темне забарвлення сечі, втома).
• Зниження об'єму рідини в судинах, особливо у осіб похилого віку, яке може привести до загущення крові з схильністю до утворення тромбів у разі значної втрати рідини.
• У дітей, народжених передчасно, може виникнути утворення ниркових каменів або вапніння нирок.
• Можливість утримання відкритого протоку між легеневою артерією та аортой у передчасно народжених дітей (цей проток відкритий у ненароджених дітей).

Звітування про побічні ефекти

Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна звітувати безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я
вул. Алєє Єрозолімські, 181С
02-222 Варшава
телефон: + 48 22 49 21 301
факс: + 48 22 49 21 309
веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна звітувати відповідальній особі.
Звітуючи про побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати Фуросемід Кабі

• Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
• Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після позначки EXP. Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
• Ампули слід зберігати в зовнішній упаковці для захисту від світла.
• Лікарських засобів не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Слід запитати фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити довкілля.

6. Зміст упаковки і інші інформації

Що містить Фуросемід Кабі

• Активною речовиною препарату є фуросемід.
• Інші компоненти: хлорид натрію, гідроксид натрію, вода для ін'єкцій.

Як виглядає Фуросемід Кабі і що містить упаковка

Фуросемід Кабі - прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин.
Упаковка може містити 5, 50 або 100 ампул по 2 мл зі скла оранжевого кольору, які містять
Фуросемід Кабі, 20 мг/2 мл, розчин для ін'єкцій/інфузій.

Відповідальна особа

Фрезеній Кабі Польща Сп. з о.о.
вул. Алєє Єрозолімські, 134
02-305 Варшава

Виробник

LABESFAL - Laboratórios Almiro S.A. (Фрезеній Кабі Груп)
Лагеду, 3465-157 Сантьягу-де-Бестейруш
Португалія
Для отримання більш детальної інформації зверніться до відповідальної особи:
Фрезеній Кабі Польща Сп. з о.о.
вул. Алєє Єрозолімські, 134
02-305 Варшава
телефон: + 48 22 345 67 89

Цей препарат дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору та у Великій Британії (Північній Ірландії) під наступними назвами:

Бельгія
Фуросемід Фрезеній Кабі 20 мг/2 мл розчин для ін'єкцій/інфузій
Фуросемід Фрезеній Кабі 20 мг/2 мл ін'єкційний/інфузійний розчин
Фуросемід Фрезеній Кабі 20 мг/2 мл розчин для ін'єкцій/інфузій
Чехія
Фуросемід Кабі
Фінляндія
Фуросемід Фрезеній Кабі 10 мг/мл ін'єкційний/інфузійний розчин
Іспанія
Фуросемід Фрезеній Кабі 20 мг/2 мл ін'єкційний розчин та розчин для інфузій
Нідерланди
Фуросемід Фрезеній Кабі 20 мг/2 мл розчин для ін'єкцій/інфузій
Ірландія
Фуросемід 20 мг/2 мл розчин для ін'єкцій/інфузій
Польща
Фуросемід Кабі
Португалія
Фуросемід Фрезеній Кабі 20 мг/2 мл ін'єкційний розчин або розчин для інфузій
Словаччина
Фуросемід Кабі 20 мг/2 мл ін'єкційний/інфузійний розчин
Велика Британія
(Північна Ірландія)
Фуросемід 20 мг/2 мл розчин для ін'єкцій/інфузій
Дата останньої актуалізації інструкції:29.05.2023 р.

Інформація, призначена лише для фахового медичного персоналу:

Спосіб введення:
Внутрішньовенно фуросемід слід вводити повільно, не швидше 4 мг на хвилину. Не слід вводити інші препарати в одній шприці.
Внутрішньом'язове введення фуросеміду повинно бути обмежене лише винятковими випадками, коли пероральне або внутрішньовенне введення неможливе. Слід зазначити, що внутрішньом'язове введення не підходить для гострих станів, таких як набряк легенів.
Рекомендована початкова доза для дорослих і молоді у віці понад 15 років становить 20 мг до 40 мг (1 або 2 ампули), введених внутрішньовенно (або у виняткових випадках внутрішньом'язово). Максимальна доза залежить від індивідуальної реакції пацієнта на лікування. Якщо потрібно застосувати більшу дозу, її слід збільшувати однократно на 20 мг і не вводити частіше, ніж кожні 2 години.
У дорослих максимальна рекомендована добова доза становить 1500 мг фуросеміду.
Несумісність препаратів:
Фуросемід Кабі можна змішувати з нейтральними та слабко лужними розчинами, pH яких становить 7-10, такими як 0,9% розчин хлориду натрію та рінгерський розчин з лактатом.
Через ризик утворення осаду не слід змішувати фуросемід з сильними кислотними розчинами (pH менше 5,5), такими як розчини, які містять аскорбінову кислоту, норадреналін та адреналін.
Не слід використовувати розчин з видимими твердими частинками.
Препарат призначений для одноразового використання, невикористаний розчин слід видалити.
Строк придатності препарату:
3 роки
Строк придатності після відкриття:
Після відкриття препарат слід використовувати негайно.
Строк придатності після розведення:
Хімічна та фізична стабільність препарату зберігається протягом 24 годин при температурі 25°C, у умовах захисту від світла.
З мікробіологічних причин препарат слід використовувати негайно. Якщо препарат не буде використаний негайно, відповідальність за час та умови зберігання препарату перед його застосуванням лежить на користувачі. Препарат не слід зберігати довше 24 годин при температурі від 2 до 8°C, якщо він не був розведений у контрольованих та валідованих асептичних умовах.