Цармустіне Ваимаде

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

1. НАЗВА ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Кармустин Веймейд, 100 мг, порошок і розчинник для приготування концентрату розчину для інфузії

2. ЯКІСНА ТА КІЛЬКІСНА ХАРАКТЕРИСТИКА

Кожна флакон порошку для приготування концентрату розчину для інфузії містить 100 мг кармустину.
Після реконструкції та розведення (див. пункт 6.6) 1 мл розчину містить 3,3 мг кармустину.
Допоміжна речовина з відомою дією
Кожна флакон розчинника містить 3 мл безводного етанолу (що відповідає 2,37 г).
Повний перелік допоміжних речовин див. пункт 6.1.

3. ФАРМАЦЕВТИЧНА ФОРМА

Порошок і розчинник для приготування концентрату розчину для інфузії.
Порошок: Ліофілізовані блідо-жовті пластини або затверділа маса.
Розчинник: безбарвна, прозора рідина.
Коефіцієнт pH готових до використання розчинів для вливу становить від 4,0 до 6,8.

4. ДЕТАЛЬНІ КЛІНІЧНІ ДАНІ

4.1. Показання до застосування

Кармустин є ефективним при лікуванні наступних злоякісних пухлин в монотерапії або
у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами або іншими лікарськими засобами
(радіотерапія, хірургічна операція):

• Пухлини мозку (гліобластома, гліома стовбура мозку, медулобластома, астроцитома і еpendимома) та метастази до мозку
• Терапія II лінії неходжкінської лімфоми та хвороби Годжкіна
• Як лікувальний засіб перед автологічним трансплантацією стовбурових клітин кровотворної системи при злоякісних гематологічних захворюваннях (хвороба Годжкіна/неходжкінська лімфома)
• Мультіпельна мієлома - у поєднанні з глікокортикостероїдом, таким як преднізон.

4.2. Дозування і спосіб застосування

Лікарський засіб Кармустин Веймейд повинен застосовуватися тільки фахівцями, які мають
досвід проведення хіміотерапії, і під належним медичним наглядом.
Дозування:
Початкові дози
Рекомендована доза лікарського засобу Кармустин Веймейд, що застосовується в монотерапії
у пацієнтів, які раніше не лікувалися, становить від 150 до 200 мг/м внутрішньовенно кожні 6 тижнів. Препарат можна
аплікувати в одній дозі або можна розділити його на внутрішньовенні інфузії в дозах
75-100 мг/м у два послідовних дні.
Коли лікарський засіб Кармустин Веймейд застосовується в поєднанні з іншими лікарськими засобами з міелосупресивною дією або у пацієнтів, у яких знижена резервна здатність кісткового мозку, дози повинні бути відкориговані відповідно до гематологічного профілю пацієнта, як
показано нижче.
Моніторинг і наступні дози
Наступний курс лікування лікарським засобом Кармустин Веймейд можна призначити тільки тоді,
коли показники морфології крові повернуться до прийнятного рівня (кількість тромбоцитів понад
100 000/мм, лейкоцитів понад 4000/мм), що зазвичай відбувається протягом шести тижнів.
Морфологію крові необхідно часто контролювати, а повторного курсу лікування не слід призначати раніше ніж через шість тижнів через можливу появу затриманої гематологічної токсичності.
Після призначення початкової дози наступні дози повинні бути відкориговані відповідно до гематологічної реакції пацієнта на попередню дозу, як у монотерапії, так і в терапії в поєднанні з іншими лікарськими засобами з міелосупресивною дією. Рекомендується наступна орієнтовна схема коригування доз:

У випадках, коли найнижча значення після призначення початкової дози не знаходиться в тому самому
рядку для лейкоцитів і тромбоцитів (наприклад, кількість лейкоцитів >4000 і тромбоцитів <25 000), тоді
слід застосовувати значення, що відповідає найнижчому відсоткові попередньої дози (наприклад,
кількість тромбоцитів<25 000 – слід застосовувати максимум 50% попередньої дози).
Не існує обмежень щодо терміну застосування лікування кармустином. У разі, якщо пухлина
залишається незалікованою або з'являються важкі або нетолерантні побічні дії, лікування кармустином слід
перервати.
Лікування умовлювання перед трансплантацією стовбурових клітин кровотворної системи
Кармустин застосовується внутрішньовенно в дозі 300-600 мг/м у поєднанні з іншими
хіміотерапевтичними засобами пацієнтам із злоякісними гематологічними захворюваннями, перед трансплантацією
стовбурових клітин кровотворної системи.
Особливі групи пацієнтів:
Діти і підлітки
Кармустину не слід застосовувати дітям чи підліткам у віці до 18 років (див. пункт 4.3).
Особи похилого віку:
Зазвичай у пацієнтів похилого віку дози слід обирати обережно, а зокрема слід починати застосування
препарату від нижнього кінця діапазону доз, через частішу появу порушень функції печінки, нирок або серця; крім того, слід враховувати супутні захворювання та застосування інших лікарських засобів. Оскільки у пацієнтів похилого віку існує більша ймовірність порушень функції нирок,
слід бути обережним при виборі дози та контролювати коефіцієнт фільтрації клубочків, а також відповідним чином зменшувати дозу.
Порушення функції нирок
У пацієнтів з порушенням функції нирок дозу лікарського засобу Кармустин Веймейд слід зменшити у разі
встановлення зниження коефіцієнта фільтрації клубочків.
Спосіб застосування
Препарат Кармустин Веймейд призначений для внутрішньовенного застосування після реконструкції та
додаткового розведення.
У процесі реконструкції порошку за допомогою поставленого розчинника слід приготувати
розчин шляхом додавання додатково 27 мл води для ін'єкцій. Реконструйований розчин має
форму прозорої, безбарвної або світло-жовтої рідини. Реконструйований розчин мусить бути
надалі розведений з використанням 500 мл розчину хлору натрію 9 мг/мл (0,9%) для ін'єкцій або розчину декстрози 50 мг/мл (5%) для ін'єкцій.
Отриманий готовий до застосування розчин для інфузії слід негайно застосувати у вигляді внутрішньовенного
капельного введення протягом однієї-двох годин, захищаючи його від світла. Час тривалості інфузії не
повинен бути коротшим за одну годину – в іншому разі може виникнути печія та біль у місці введення
лікарського засобу. Під час застосування лікарського засобу слід контролювати місце внутрішньовенного введення.
Інструкція щодо реконструкції та розведення лікарського засобу перед застосуванням знаходиться у пункті 6.6.

4.3. Протипоказання

• Гіперчутливість до активної речовини або до якоїсь із допоміжних речовин, перелічених у пункті 6.1.
• Важка депресія кісткового мозку.
• Важкі (термінальні) порушення функції нирок.
• Діти та підлітки.
• Годування грудьми.

4.4. Спеціальні попередження та обережність при застосуванні

Відзначено токсичність легень з інфільтрацією легень та (або) фіброзом легень, що виникає з
частотою до 30%. Це порушення може виникнути протягом 3 років після застосування лікарського засобу та
видимо залежить від дози, при якій доза 1200–1500 мг/м пов'язана з підвищеним ризиком фіброзу легень. До
факторів ризику належать: паління тютюну, захворювання дихальної системи, існуючі раніше порушення
в радіологічних дослідженнях, послідовне або одночасне опромінення грудної клітки та одночасне застосування
інших лікарських засобів, які можуть викликати пошкодження легень. Слід виконати початкові дослідження
функції легень та рентгенологічне дослідження грудної клітки, а потім слід часто повторювати дослідження
функції легень під час лікування. На особливий ризик піддаються пацієнти з початковим рівнем форсованої
вітальної ємності (англ. forced vital capacity, FVC) або дифузійної ємності для оксиду вуглецю (англ. carbon
monoxide diffusing capacity, DLCO) нижче 70%.
Звітувалося про підвищений ризик виникнення токсичності легень після застосування схем
умовлювання та після трансплантації стовбурових клітин кровотворної системи у жінок. До цього часу підвищений
ризик описувався для самого лікування, у тому числі для схем умовлювання без кармустину (наприклад, опромінення
всього тіла [TBI] або бусульфан-циклофосфамід) або з кармустином (хіміотерапія BEAM: кармустин, етопозид,
цитарабін та мельфалан або CBV: циклофосфамід, кармустин та етопозид).
Встановлено, що лікування високими дозами кармустину (особливо 600 мг/м) перед трансплантацією
стовбурових клітин кровотворної системи підвищує ризик виникнення та посилення токсичності легень. У зв'язку
з цим у пацієнтів з іншим ризиком виникнення токсичності легень застосування кармустину слід розглядати на
тлі ризику.
Після застосування високих доз кармустину підвищується ризик виникнення та посилення інфекцій, токсичної
дії на серце, печінку, травну систему та нирки, захворювань нервової системи та порушень електролітного
балансу (гіпокаліємія, гіпомагніємія та гіпофосфатемія).
Пацієнти з супутніми захворюваннями та більшою стадією захворювання піддаються вищому ризику виникнення
побічних дій. Слід враховувати це, особливо у пацієнтів похилого віку.
Функцію печінки та нирок також слід контролювати перед початком лікування, а потім слід регулярно
моніторувати під час лікування (див. пункт 4.8).
Нейтропенічна ентероколіт може виникнути як побічна дія, пов'язана з терапією після застосування
хіміотерапевтичних засобів.
Кармустин проявляє ракотворну дію у щурів та мишей у дозах менших за рекомендовану дозу для людей на
основі площі тіла (див. пункт 5.3).
Токсичний вплив на кістковий мозок є частим та важким побічним діями кармустину.
Слід часто виконувати дослідження морфології крові протягом щонайменше шести тижнів після застосування
дози лікарського засобу. У разі зниження кількості циркулюючих тромбоцитів, лейкоцитів або еритроцитів у
результаті попередньої хіміотерапії або з іншого приводу дозу слід відповідним чином скоригувати

• див. таблицю 1 у пункті 4.2. Функцію печінки, нирок та легень слід регулярно контролювати під час
  лікування (див. пункт 4.8).

Доз багаторазового застосування лікарського засобу Кармустин Веймейд не слід застосовувати частіше ніж
кожні шість тижнів. Токсичний вплив кармустину на кістковий мозок має кумулятивний характер, у зв'язку з
чим слід враховувати можливість коригування дози на основі найнижчих значень показників морфології крові
(надір) після застосування попередніх доз (див. пункт 4.2).
Пряме введення кармустину в сонну артерію вважається експериментальним та може бути пов'язане з
токсичною дією на очі.
Введення дози у розмірі 200 мг/мг дорослій особі з масою тіла 70 кг буде спричиняти вплив у розмірі
109,7 мг/кг етанолу, що може привести до підвищення рівня алкоголю у крові на близько 18,3 мг/100 мл. Для
порівняння, для дорослої особи, яка вживає келих вина або 500 мл пива, рівень алкоголю у крові складатиме
50 мг/100 мл. Одночасне застосування з лікарськими засобами, які містять, наприклад, пропіленгліколь або етанол,
може привести до нагромадження етанолу та виникнення побічних дій. Оскільки цей препарат зазвичай
аплікується повільно протягом 6 годин, дія алкоголю може бути обмеженою.

4.5. Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Фенітойн та дексаметазон
У разі застосування хіміотерапевтичних засобів одночасно з протипадачковими лікарськими засобами слід
очікувати зниження їхньої дії.
Циметидин
Одночасне застосування циметидину приводить до затриманого, значного, очікуваного, підвищеного токсичного
дії кармустину (через інгібування метаболізму кармустину).
Дигоксин
Одночасне застосування з дигоксином приводить до затриманого, помірного, очікуваного, зниженого дії
дигоксину (через зниження абсорбції дигоксину).
Мельфалан
Одночасне застосування мельфалану приводить до підвищеного ризику токсичної дії на легені.

4.6. Вплив на фертильність, вагітність і годування грудьми

Жінки репродуктивного віку / антиконцепція у чоловіків і жінок
Жінки повинні застосовувати ефективні методи антиконцепції, щоб уникнути вагітності під час лікування та
протягом щонайменше 6 місяців після його закінчення.
Чоловікам слід рекомендувати застосування відповідних засобів антиконцепції під час лікування кармустином
і протягом щонайменше 6 місяців після його закінчення.
Вагітність
Не слід застосовувати кармустин пацієнткам під час вагітності. Безпеку застосування цього лікарського
засобу під час вагітності не встановлено, тому слід ретельно зважити користь та ризик токсичної дії.
Кармустин проявляє ембріотоксичну дію у щурів та кроликів та тератогенну дію у щурів, коли його
аплікують у дозах, еквівалентних до доз, що застосовуються у людей (див. пункт 5.3). Якщо препарат
застосовується під час вагітності або якщо пацієнтка завагітніє під час прийому метотрексату, слід
інформувати пацієнтку про потенційний ризик для плоду.
Годування грудьми
Не відомо, чи кармустин або його метаболіти проникають у грудне молоко. Не можна виключити загрозу
для новонароджених або немовлят. Препарат Кармустин Веймейд є протипоказаним під час годування
грудьми. Не слід починати годування грудьми під час прийому препарату та до 7 днів після його закінчення
(див. пункт 4.3).
Фертильність
Кармустин може порушувати фертильність у чоловіків. Слід інформувати чоловіків про потенційний ризик
неплідності та рекомендувати їм отримати консультацію щодо фертильності/планування сім'ї перед початком
лікування кармустином.

4.7. Вплив на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини

Кармустин Веймейд не має впливу або має незначний вплив на здатність керувати транспортними засобами та
обслуговувати машини. Однак слід враховувати можливість того, що кількість алкоголю, що міститься у цьому
лікарському засобі, може обмежувати здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.

4.8. Побічні дії

Підсумок профілю безпеки
У таблиці представлені побічні дії, які були спостережені під час лікування цим лікарським засобом, але
не обов'язково повинні мати причинно-наслідковий зв'язок з цим лікарським засобом.
Через те, що клінічні дослідження проводяться у дуже різних умовах, частота виникнення побічних дій, спостережена
у клінічних дослідженнях, може не відображати частоту виникнення у клінічній практиці. Побічні дії
зазвичай включаються, якщо вони виникли у більше ніж 1% пацієнтів у монографії лікарського засобу або у
ключових дослідженнях і (або) якщо вони визнані клінічно значимими. Коли доступні дослідження, контрольовані
за допомогою плацебо, побічні дії включаються, якщо їхня частота виникнення становить ≥5% більше у групі, що
отримує лікування, ніж у групі, що отримує плацебо.
Таблиця побічних дій
У нижченаведеній таблиці представлені побічні дії кармустину, перелічені за класами систем та органів
MedDRA та частотою виникнення, згідно з наступною конвенцією:

• дуже часто (≥1/10),
• часто (≥1/100 до <1>
• не дуже часто (≥1/1000 до <1>
• рідко (≥1/10 000 до <1>
• дуже рідко (<1>
• частота невідома (частота не може бути встановлена на основі доступних даних)

У межах кожної групи з певною частотою виникнення побічні дії перелічені за зменшенням тяжкості:

* Звітувалося про підвищений ризик виникнення токсичної дії на легені після застосування схем
умовлювання та після трансплантації стовбурових клітин кровотворної системи у жінок. До цього часу підвищений
ризик описувався для самого лікування, у тому числі для схем умовлювання без кармустину (наприклад, опромінення
всього тіла [TBI] або бусульфан-циклофосфамід) або з кармустином (хіміотерапія BEAM: кармустин, етопозид,
цитарабін та мельфалан або CBV: циклофосфамід, кармустин та етопозид).
Опис окремих побічних дій:
Пригнічення кісткового мозку
Пригнічення кісткового мозку виникає дуже часто і починається 7-14 днів після застосування лікарського
засобу та закінчується 42-56 днів після його застосування. Пригнічення кісткового мозку залежить від дози та
кумулятивної дози; часто має двофазовий перебіг.
Порушення дихальної системи, грудної клітки та середостіння
Фіброз легеневої тканини (з летальним наслідком), інфільтрація легеневої тканини.
Токсична дія на легені спостерігалася у частки пацієнтів у розмірі до 30%. У випадках, коли токсична дія на
легені починається рано (в межах 3 років після лікування), спостерігалися інфільтрація легеневої тканини та
(або) фіброз легеневої тканини, у деяких випадках з летальним наслідком. Пацієнти були у віці від 22 місяців
до 72 років. Фактори ризику включають паління тютюну, захворювання дихальної системи, існуючі раніше
порушення в радіологічних дослідженнях, послідовне або одночасне опромінення грудної клітки та одночасне
застосування інших лікарських засобів, які можуть викликати пошкодження легень. Частота виникнення побічних
дій, ймовірно, пов'язана з дозою; кумулятивні дози 1200-1500 мг/м були пов'язані з підвищеним ризиком
фіброзу легеневої тканини. Під час лікування слід регулярно виконувати функціональні дослідження легень
(FVC, DLCO). На особливий ризик піддаються пацієнти з початковим рівнем форсованої вітальної ємності або
дифузійної ємності для оксиду вуглецю нижче 70%.
У пацієнтів, які отримували кармустин у дитинстві або під час підліткового віку, описувалися випадки дуже
затриманого фіброзу легеневої тканини (до 17 років після лікування).
Довгострокове спостереження за 17 пацієнтами, які вижили після пухлин мозку у дитинстві, показало, що у 8
із них розвинувся фіброз легеневої тканини. Два з цих 8 летальних випадків відбулися у перші 3 роки після
лікування, а 6 із них мали місце 8-13 років після лікування. Медіана віку пацієнтів, які померли під час лікування,
склала 2,5 року (1-12 років), а медіана віку осіб, які вижили тривалий час після лікування, склала 10 років
(5-16 років). Усі пацієнти у віці нижче 5 років на момент лікування померли через фіброз легеневої тканини;
ні доза кармустину, ні додаткова доза вінкристину або опромінення хребта не мали впливу на ризик смерті.
У всіх інших осіб, які підлягали спостереженню, діагностований фіброз легеневої тканини. Кармустину не слід
застосовувати у дітей та підлітків у віці нижче 18 років - див. пункт 4.3.
Токсична дія на легені також спостерігалася у період після реєстрації лікарського засобу - як випадки пневмоніту
та захворювання легеневої тканини. Пневмоніт спостерігався після застосування доз понад 450 мг/м, а захворювання
легеневої тканини - після тривалого лікування та при кумулятивній дозі понад 1400 мг/м.
Можливість викликання нудоти
Ризик виникнення нудоти високий після застосування доз понад 250 мг/м та високий до помірного після
застосування доз до 250 мг/м. Нудота та блювота посилені та виникають у межах 2-4 годин після застосування
лікарського засобу та тривають 4-6 годин.
Нефротоксичність
Нефротоксичність виникає рідко, але може виникнути при кумулятивних дозах нижче 1000 мг/м.
Звітування про підозрювані побічні дії
Після реєстрації лікарського засобу важливо звітувати про підозрювані побічні дії. Це дозволяє безперервно
моніторити співвідношення користі та ризику застосування лікарського засобу. Особи, що належать до фахового
медичного персоналу, повинні звітувати про будь-які підозрювані побічні дії через Відділ моніторингу
небажаних дій лікарських засобів Державної служби лікарських засобів України, вул. Хмельницького, 14/1, м.
Київ, 01001, тел.: +38 (044) 279-16-16, факс: +38 (044) 279-16-17, веб-сайт: https://www.dslpz.gov.ua/.
Побічні дії можна також звітувати безпосередньо відповідальній особі.

4.9. Передозування

Основним симптомом отруєння є пригнічення кісткового мозку. Крім того, можуть виникнути наступні
важкі побічні дії: некроз печінки, інтерстиціальний пневмоніт, енцефаліт та мієліт.
Не існує специфічного антидоту.

5. ФАРМАКОЛОГІЧНІ ВЛАСТИВОСТІ

5.1. Фармакодинамічні властивості

Група фармакотерапевтичних засобів: Лікарський засіб проти пухлин, алкілюючі засоби, похідні
нітрозомочевини, код ATC: L01AD01
Механізм дії
Кармустин є неселективним лікарським засобом проти пухлин, який діє на фази клітинного циклу, та
викликає цитотоксичну дію на пухлину у багатьох механізмах. Як алкілюючий засіб, він може алкілювати
реактивні місця на нуклеопротеїнах, що порушує синтез ДНК та РНК, а також ремонт ДНК. Він здатний
створювати крос-лінки між нитками ДНК, що унеможливлює реплікацію та транскрипцію ДНК. Відомо також,
що кармустин може карбамілювати лізинові залишки на білках, що призводить до необоротної інактивації
ферментів, у тому числі редуктази глутатіону. Карбамілююча активність кармустину загалом вважається
менш значимою, ніж алкілююча активність у його протипухлинній дії, однак карбамілювання може
гамувати процеси ремонту ДНК.
Фармакодинамічна дія
Протипухлинна та токсична дія кармустину можуть бути пов'язані з його метаболітами.
Кармустин та подібні до неї похідні нітрозомочевини є нетривкими у водних розчинах та підлягають
самоістному розпаду до реактивних проміжних сполук, які здатні до алкілювання та карбамілювання. Приймається,
що проміжні алкілюючі сполуки відповідають за протипухлинну дію кармустину. Однак думки щодо ролі
карбамілюючих проміжних сполук як медіаторів біологічних дій похідних нітрозомочевини розділені. З
одного боку, спостерігалося, що їхня карбамілююча активність сприяє цитотоксичним властивостям лікарських
засобів шляхом гамування ферментів ремонту ДНК. З іншого боку, вважається, що карбамілюючі сполуки можуть
посередniczyć у деяких токсичних діях кармустину.
Кармустин легко проникає через гематоенцефалічний бар'єр завдяки своїй ліпофільній природі.
Діти та підлітки
Лікарського засобу Кармустин Веймейд не слід застосовувати у дітей та підлітків через високий ризик
токсичної дії на легені.

5.2. Фармакокінетичні властивості

Дистрибуція
Кармустин підлягає швидкому розпаду після внутрішньовенного застосування - вже через 15 хвилин не
виявляється незміненої речовини. Завдяки добрій розчинності у ліпідах та відсутності йонізації при фізіологічному
рН, кармустин дуже добре проникає через гематоенцефалічний бар'єр. Рівень радіоактивності у спинномозковій
рідині є не менше 50% вищим, ніж виміряний у тому ж часі в осоці. Кінетика кармустину у людей характеризується
двокомпартментною моделлю. Після внутрішньовенного введення тривалістю 1 годину концентрація кармустину в
осоці зменшується двофазово. Період напіввиведення α становить 1-4 хвилини, а період напіввиведення β - 18-69
хвилин.
Метаболізм
Приймається, що метаболіти кармустину відповідають за її протипухлинну та токсичну дію.
Виведення
Близько 60-70% загальної дози виводиться з сечею протягом 96 годин, а близько 10% у вигляді CO2 через
дихальні шляхи. Доля залишкової частини не встановлена.

5.3. Дані про безпеку до клінічних досліджень

Кармустин проявляє ембріотоксичну та тератогенну дію у щурів, а також ембріотоксичну дію у кроликів у
дозах, еквівалентних до доз, що застосовуються у людей. Кармустин порушує фертильність самців щура у дозах
вищих за дози, що застосовуються у людей. Кармустин, у клінічно значимих дозах, проявляє ракотворну дію у
щурів та мишей.

6. ФАРМАЦЕВТИЧНІ ДАНІ

6.1. Перелік допоміжних речовин

Порошок
Лікарський засіб не містить допоміжних речовин.
Розчинник
Етанол безводний.

6.2. Несумісності

Сумісність/Несумісність з контейнерами
Розчин для внутрішньовенного введення нестабільний у контейнерах з поліхлорвінілу. Розчин кармустину може
бути застосований лише зі скляних флаконів або контейнерів з поліпропілену.
Не змішувати лікарський засіб з іншими лікарськими засобами, крім тих, що перелічені у пункті 6.6.

6.3. Термін зберігання

Невідкрита флакон
3 роки.
Після реконструкції та розведення
Після проведення реконструкції згідно з рекомендаціями, Кармустин Веймейд стабільний протягом 24 годин
за умови зберігання при температурі 2°C - 8°C у скляному контейнері, що не пропускає світло.
Реконструйований розчин мусить бути подальше розведений з використанням 500 мл розчину хлору натрію 9 мг/мл
(0,9%) або розчину декстрози 50 мг/мл (5%) у контейнері зі скла або поліпропілену. Його слід зберігати при
температурі кімнати, захищати від світла та застосувати протягом 4 годин. Ці розчини також стабільні протягом
24 годин за умови зберігання при температурі 2°C – 8°C та додатково протягом 6 годин при температурі кімнати
за умови захисту від світла.
Ураховуючи ризик забруднення лікарського засобу мікроорганізмами, його слід застосувати негайно, якщо тільки
спосіб відкриття/реконструкції/розведення не виключає таке загрозу.
Якщо лікарський засіб не буде негайно застосований, користувач несе відповідальність за час та умови зберігання.

6.4. Спеціальні заходи обережності під час зберігання

Зберігати у холодильнику (2°C – 8°C). Не заморожувати.
Флакони з порошком та розчинником слід зберігати у зовнішньому картонному пакуванні, щоб захистити їх від
світла.
Умови зберігання лікарського засобу після реконструкції та додаткового розведення див. пункт 6.3.

6.5. Тип та вміст упаковки

Порошок:
Скляна флакон типу I, з оранжевого скла (30 мл) з сірою пробкою 20 мм з гумовою пробкою та
замком типу фліп-оф.
Розчинник:
Скляна флакон типу I, безбарвна (5 мл) з сірою пробкою 13 з гумовою пробкою та замком типу фліп-оф
Одне упаковання містить одну флакон з 100 мг порошку концентрату для вливу та одну флакон з 3 мл
розчинника.

6.6. Спеціальні заходи обережності при видаленні та підготовці лікарського засобу до застосування

До застосування
Лікарський засіб, що містить кармустин у вигляді порошку для приготування концентрату розчину для інфузії,
не містить консервантів та не призначений для використання у флаконах багаторазового застосування. Реконструкцію
та додаткове розведення слід проводити у стерильних умовах.
Сухий заморожений лікарський засіб не містить консервантів та призначений лише для одноразового застосування. Ліофілізований
порошок може мати форму сухих пластинок або сухої затверділої маси.
Наявність олійної плівки може вказувати на розтавання лікарського засобу. Такі лікарські засоби не підлягають
застосуванню через ризик перевищення температури 30°C. Такого лікарського засобу не слід застосовувати. У разі
сумнівів щодо того, чи зберігався лікарський засіб у відповідних умовах охолодження, слід негайно перевірити всі
флакони в картонному пакуванні. Для верифікації слід помістити флакон у яскраве світло.
Реконструкція та розведення для інфузії
Розчинити 100 мг ліофілізованого кармустину в порошку у 3 мл поставленого в упаковці стерильного охолодженого
розчинника (етанолу безводного). Кармустин слід повністю розчинити в етанолі перед додаванням стерильної води
для ін'єкцій. Потім стерильну воду для ін'єкцій у кількості 27 мл слід додавати асеептично до розчину алкоголю.
Отриманий основний розчин у кількості 30 мл слід добре перемішати. Реконструкція, проведена згідно з
рекомендаціями, дає ефект у вигляді прозорого розчину (безбарвного або світло-жовтого).
Перед застосуванням флаконів з реконструйованою речовиною слід перевірити, чи не утворилися в них кристали. У
такому разі їх можна розчинити, підігрівши флакон до температури кімнати та потрясаючи ним. Після реконструкції
Кармустин Веймейд стабільний протягом 24 годин за умови зберігання при температурі 2°C - 8°C у скляному
контейнері, що не пропускає світло.
Реконструйований розчин мусить бути подальше розведений з використанням 500 мл розчину хлору натрію 9 мг/мл
(0,9%) або розчину декстрози 50 мг/мл (5%). Реконструйований та розведений розчин (тобто розчин, готовий
до застосування) слід перед застосуванням потрясти протягом щонайменше 10 секунд. Готовий до застосування розчин
слід зберігати при температурі кімнати у контейнері, що не пропускає світло, зі скла або поліпропілену та
застосувати протягом 4 годин. Ці розчини також стабільні протягом 24 годин за умови зберігання при температурі
2°C – 8°C та додатково протягом 6 годин при температурі кімнати за умови захисту від світла.
Реконструйований та розведений розчин (тобто розчин, готовий до застосування) мусить бути застосований
внутрішньовенно у вигляді капельного введення тривалістю 1-2 години. Введення слід проводити з використанням
контейнерів з поліетилену, що не містять ПХВ. Для введення лікарського засобу можна застосовувати лише
відповідний контейнер зі скла або поліпропілену. Слід переконатися, що контейнери з поліпропілену не містять ПХВ
або ДЕГП. Кармустин має низьку температуру плавлення (30,5°C – 32,0°C або 86,9°F – 89,6°F). Експозиція
лікарського засобу до такої температури (або вищої) спричинить його скраплення та утворення олійної плівки на
флаконах. Це вказує на розпад речовини - у такому разі флакони слід видалити.
Введення лікарського засобу Кармустин Веймейд тривалістю менше 1 години може викликати сильний біль та
чуття печіння в місці ін'єкції. Місце ін'єкції слід моніторити протягом усього часу введення лікарського засобу (див.
пункт 4.2).
Слід дотримуватися рекомендацій щодо безпечного поводження з лікарськими засобами проти пухлин та їх
видалення.
Усі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.

7. ПОДМІТ ОДПОВІДАЛЬНИЙ ЗА ВИДАННЯМ ПОЗВОЛЕННЯ НА ДОПУСК ДО ОБІГУ

Лікарських засобів

Waymade B.V.
Herikerbergweg 88,
1101CM Amsterdam,
Нідерланди

8. Номери дозволів на допуск до обігу

9. ДАТА ВИДАННЯ ПЕРШОГО ДОЗВОЛУ НА ДОПУСК ДО ОБІГУ

Лікарських засобів

Дата видачі першого дозволу на допуск до обігу:

10. ДАТА ВИДАННЯ ТА ЧАСТКОВОЇ ЗМІНИ ТЕКСТУ

ХАРАКТЕРИСТИКИ ЛІКАРСЬКОГО ЗАСОБУ

Інструкція, додана до упаковки: інформація для користувача

Кармустин Веймейд

100 мг, порошок і розчинник для приготування концентрату розчину для інфузії
кармустин

Перш ніж застосувати лікарський засіб, слід ретельно ознайомитися з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливі дані для пацієнта.

• Слід зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які побічні дії, включаючи ті, які не перелічені в цій інструкції, слід повідомити
  лікаря або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції:

• 1. Що таке лікарський засіб Кармустин Веймейд і для чого він призначений
• 2. Важливі дані перед застосуванням Кармустин Веймейд
• 3. Як застосовувати лікарський засіб Кармустин Веймейд
• 4. Можливі побічні дії
• 5. Як зберігати лікарський засіб Кармустин Веймейд
• 6. Вміст упаковки та інші дані

1. Що таке лікарський засіб Кармустин Веймейд і для чого він призначений

Кармустин Веймейд - лікарський засіб, що містить кармустин як активну речовину. Кармустин належить до
групи лікарських засобів проти пухлин, званих похідними нітрозомочевини, які діють шляхом сповільнення росту
клітин пухлини.
Кармустин ефективний при лікуванні наступних злоякісних пухлин у монотерапії або у поєднанні з іншими
лікарськими засобами проти пухлин або іншими лікарськими засобами (радіотерапія, хірургічна операція):

• Пухлини мозку (гліобластома, гліома стовбура мозку, медулобластома, астроцитома та епендимома) та метастази
  до мозку;
• Терапія II лінії неходжкінської лімфоми та хвороби Годжкіна;
• Як лікувальний засіб перед автологічним трансплантацією стовбурових клітин кровотворної системи при злоякісних
  гематологічних захворюваннях (хвороба Годжкіна/неходжкінська лімфома);
• Мультіпельна мієлома (злоякісне захворювання, що розвивається у кістковому мозку) - у поєднанні з глікокортикостероїдом
  таким, як преднізон.

2. Важливі дані перед застосуванням Кармустин Веймейд

Коли не слід застосовувати лікарський засіб Кармустин Веймейд:

• Якщо пацієнт має гіперчутливість до кармустину або до якоїсь із допоміжних речовин, перелічених у пункті 6.
• Якщо у пацієнта спостерігаються порушення формування крові в кістковому мозку, що проявляється зниженням
  кількості тромбоцитів, лейкоцитів або еритроцитів унаслідок хіміотерапії або з інших причин;
• Якщо у пацієнта спостерігаються важкі порушення функції нирок;
• У дітей та підлітків;
• Якщо пацієнтка годує грудьми.

3. Як застосовувати препарат Кармустин Веймейд

Препарат Кармустин Веймейд завжди буде вводитися медичним персоналом, який має досвід застосування протипухлинних препаратів.
Цей препарат призначений для внутрішньовенного введення.

Дорослі

Дозування залежить від стану здоров'я, площі тіла та реакції на лікування. Препарат зазвичай вводиться не частіше ніж кожні 6 тижнів. Рекомендована доза препарату Кармустин Веймейд, який застосовується в монотерапії у пацієнтів, які раніше не лікувалися, становить від 150 до 200 мг/м внутрішньовенно кожні 6 тижнів. Препарат можна вводити в одній дозі або можна розділити його на введення протягом двох днів у дозах 75-100 мг/м. Дозування також залежить від того, чи вводиться препарат Кармустин Веймейд з іншими протипухлинними препаратами.
Дозу будуть збільшувати залежно від реакції пацієнта на лікування.
Рекомендована доза препарату Кармустин Веймейд, який вводиться внутрішньовенно в поєднанні з іншими хіміотерапевтичними препаратами перед трансплантацією стовбурових клітин кровотворної системи, становить 300-600 мг/м.
Щоб уникнути токсичного впливу на кістковий мозок, морфологію крові буде часто досліджуватися, а дозу буде коригуватися при необхідності.

Шлях введення

Після розчинення та розведення препарат Кармустин Веймейд вводиться внутрішньовенно у вигляді капельниці (внутрішньовенного введення) протягом однієї-двох годин, захищаючи його від світла. Тривалість введення не повинна бути коротшою ніж одна година - в іншому випадку може виникнути печія та біль у місці введення препарату. Місце введення препарату буде спостерігатися під час введення.
Тривалість лікування буде визначатися лікарем і може бути різною у різних пацієнтів.

Застосування більшої ніж рекомендована дози препарату Кармустин Веймейд

Оскільки препарат буде вводитися лікарем або медсестрою, застосування неправильної дози є малоймовірним. Необхідно повідомити лікаря або медсестру у разі будь-яких побоювань щодо отриманої кількості препарату.
У разі подальших питань щодо застосування цього препарату необхідно звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі непередбачувані дії

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти непередбачувані дії, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта.

Необхідно негайно повідомити лікаря або медсестру у разі виникнення будь-яких із наступних симптомів:

свистячий дихання, проблеми з диханням, набряк повік, обличчя або губ, висипка або свербіж (особливо якщо вони стосуються всього тіла), а також відчуття наближення втрати свідомості. Це можуть бути симптоми важкої алергічної реакції.

Препарат Кармустин Веймейд може спричиняти наступні непередбачувані дії:

Дуже часто(можуть стосуватися більш ніж 1 з 10 осіб):

• Опóźнена мієлосупресія (зниження кількості кров'яних клітин, які виробляються кістковим мозком), що може призвести до збільшення ймовірності інфекцій у разі зниження кількості білих кров'яних клітин;
• Атаксія (відсутність добровільної координації рухів м'язів);
• Вертігі;
• Головний біль;
• Перехідне червоніння очей, нечітке бачення через кровотечу в сітківці;
• Гіпотонія (зниження артеріального тиску);
• Васкуліт, пов'язаний з болем, набряком, червонінням, тендerness;
• Диспное (проблеми з диханням) пов'язані з труднощами дихання; Цей препарат може спричиняти важке (потенційно смертельне) пошкодження легень. Пошкодження легень може виникнути після багатьох років лікування. Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта виникнуть будь-які із наступних симптомів: задишка, постійний кашель, біль у грудній клітці, тривале слабкість або втома;
• Сильна нудота та блювота;
• У разі контакту препарату зі шкірою: дерматит;
• Випадковий контакт зі шкірою може спричинити тимчасове забарвлення (затемнення ділянки шкіри або нігтів). Часто(можуть виникнути у максимум 1 особи з 10)
• Остра лейкемія та дисплазія кісткового мозку (ненормальний розвиток кісткового мозку). Можливі симптоми: кровотеча з ясен, біль у кістках, гарячка, часті інфекції, часті кровотечі з носа або сильні, пухлини, спричинені опухшими лімфатичними вузлами на шиї або в її області, під пахами, на животі або в пахвінні, блідість шкіри, задишка, слабкість, втома або загальне зниження енергії;
• Анемія (зниження кількості червоних кров'яних клітин у крові);
• Енцефалопатія (захворювання мозку) Можливі симптоми: слабкість м'язів в одному місці, нездатність приймати рішення або погана концентрація, мимовільне тремтіння м'язів, тремор, проблеми з мовленням або ковтанням, судоми;
• Анарексія;
• Запор;
• Діарея;
• Стоматит;
• Відворотна токсичність печінки при лікуванні великими дозами. Це порушення може призвести до збільшення активності ферментів печінки та концентрації білірубіну (це параметри, які визначаються при аналізі крові);
• Алопеція (втата волосся);
• Червоніння шкіри;
• Реакції в місці введення.

Рідко(можуть виникнути максимум у 1 особи з 1000)

• Хвороба вен (прогресуюче блокування вен) з симптомами блокування дуже малих (мікроскопічних) вен у печінці. Можливі симптоми: нагромадження рідини в животі, збільшення селезінки, важке кровотеча з стравоходу, жовте забарвлення шкіри та білків очей;
• Проблеми з диханням, спричинені фіброзом легень (під час застосування менших доз);
• Хвороби нирок;
• Гінекомастія (збільшення грудей у чоловіків).

Частота невідома(частота не може бути визначена на основі доступних даних)

• Болі в м'язах;
• Судоми (в тому числі стан судом), включаючи епілептичні;
• Пошкодження тканин внаслідок витоку в місці введення препарату;
• Неплідність;
• Було доведено, що кармустин має несприятливий вплив на розвиток ненароджених дітей;
• Порушення електролітного балансу (а також порушення балансу електролітів (низька концентрація калію, магнію та фосфору в крові)).

Звіт про непередбачувані дії

Якщо у пацієнта виникнуть будь-які симптоми непередбачуваних дій, включаючи будь-які симптоми непередбачуваних дій, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або медсестру. Непередбачувані дії можна повідомляти безпосередньо до Відділу моніторингу непередбачуваних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03038, Україна, телефон: +38 (044) 279-64-04, факс: +38 (044) 279-64-04, електронна пошта: adr@moz.gov.ua.
Дякуючи повідомленню про непередбачувані дії, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Непередбачувані дії можна також повідомляти відповідальному суб'єкту.

5. Як зберігати препарат Кармустин Веймейд

Препарат буде зберігатися лікарем або іншою особою медичного персоналу.
Препарат необхідно зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на етикетці та пачці після напису EXP. Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Зберігати в холодильнику (2°C - 8°C). Не заморожувати.
Обидві флакони (з активною речовиною та розчинником) необхідно зберігати в картонній упаковці, щоб захистити речовини від світла.
Після реконструкції та розведення
Після реконструкції Кармустин Веймейд стабільний протягом 24 годин при умові зберігання при температурі 2°C - 8°C у скляному контейнері, який не пропускає світло.
Реконструйований розчин необхідно розведення з використанням 500 мл розчину хлору натрію 9 мг/мл (0,9%) або розчину декстрози 50 мг/мл (5%) у контейнері зі скла або поліпропілену. Необхідно зберігати його при кімнатній температурі, захищати від світла та використовувати протягом 4 годин. Ці розчини також стабільні протягом 24 годин при умові зберігання при температурі 2°C - 8°C та додатково протягом 6 годин при кімнатній температурі при умові захисту від світла.
Ураховуючи ризик забруднення продукту мікроорганізмами, його необхідно застосувати негайно, якщо немає сумнівів щодо того, чи зберігався продукт у відповідних умовах охолодження. У разі сумнівів щодо того, чи зберігався продукт у відповідних умовах охолодження, необхідно негайно перевірити всі флакони в пачці. Для верифікації необхідно помістити флакон у яскраве світло.
Реконструкція та розведення порошку для приготування концентрату розчину для інфузії:
Розчинити 100 мг Кармустин Веймейд у порошку для приготування концентрату розчину для інфузії у 3 мл стерильного охолодженого розчинника (безводного етанолу).
Кармустин повинен повністю розчинитися в безводному етанолі, перш ніж буде додано стерильну воду для ін'єкцій. Потім до розчину алкоголю необхідно асептично додати 27 мл стерильної води для ін'єкцій. Розчин підстави 30 мл необхідно добре перемішати.
Реконструкція, проведена згідно з рекомендаціями, дає ефект у вигляді прозорого розчину (безбарвного або світло-жовтого).
Перед застосуванням флаконів з реконструйованою речовиною необхідно перевірити, чи не утворилися в них кристали. У такому разі їх можна розчинити, нагрівши флакон до кімнатної температури та потрясаючи ним. Після реконструкції Кармустин Веймейд стабільний протягом 24 годин при умові зберігання при температурі 2°C - 8°C у скляному контейнері, який не пропускає світло.
Реконструйований розчин необхідно розведення з використанням 500 мл розчину хлору натрію 9 мг/мл (0,9%) або розчину декстрози 50 мг/мл (5%). Зреконструйований та розведений розчин (тобто розчин, готовий до застосування) необхідно перед застосуванням потрясти протягом щонайменше 10 секунд. Готовий до застосування розчин необхідно зберігати при кімнатній температурі у контейнері зі скла або поліпропілену, який не пропускає світло, та використовувати протягом 4 годин. Ці розчини також стабільні протягом 24 годин при умові зберігання при температурі 2°C - 8°C та додатково протягом 6 годин при кімнатній температурі при умові захисту від світла.
Коефіцієнт pH та осмоларність готових до застосування розчинів для інфузії:
Коефіцієнт pH готових до застосування розчинів для інфузії становить від 4,0 до 6,8.
Спосіб застосування
Реконструйований та розведений розчин (тобто розчин, готовий до застосування) необхідно вводити внутрішньовенно у вигляді капельниці тривалістю 1-2 години. Введення необхідно проводити з використанням контейнерів, які не містять ПХВ. Для введення можна застосовувати лише відповідний контейнер зі скла або поліпропілену. Необхідно переконатися, що контейнери з поліпропілену не містять ПХВ чи ДЕГП. Кармустин має низьку температуру плавлення (30,5°C - 32,0°C або 86,9°F - 89,6°F). Експозиція препарату до такої температури (або вищої) спричинить його скраплення та утворення олійної плівки на флаконах. Це вказує на розклад речовини - у такому разі флакони необхідно викинути.
Виконання інфузії продукту Кармустин Веймейд протягом коротшого часу може спричинити сильний біль та печію в місці введення. Під час введення препарату необхідно контролювати місце введення внутрішньовенного розчину.
Необхідно дотримуватися рекомендацій щодо безпечного поводження з протипухлинними препаратами та їх видалення.
Дозування та лабораторні дослідження
Початкові дози
Рекомендована доза препарату Кармустин Веймейд, який застосовується в монотерапії у пацієнтів, які раніше не лікувалися, становить від 150 до 200 мг/м внутрішньовенно кожні 6 тижнів. Препарат можна вводити в одній дозі або можна розділити його на введення протягом двох днів у дозах 75-100 мг/м. При застосуванні препарату Кармустин Веймейд у поєднанні з іншими препаратами, які мають мієлосупресивну дію, або у пацієнтів, у яких знижена резерва кісткового мозку, дози необхідно коригувати відповідно до гематологічного профілю пацієнта, як показано нижче.
Моніторинг та подальші дози
Кожен наступний курс лікування препаратом Кармустин Веймейд можна вводити лише тоді, коли показники морфології крові повернуться до прийнятного рівня (кількість тромбоцитів понад 100 000/мм, лейкоцитів понад 4000/мм), що зазвичай відбувається протягом шести тижнів.
Морфологію крові необхідно часто контролювати, а повторного курсу лікування не слід вводити перед закінченням шести тижнів через можливість виникнення опóźненої гематологічної токсичності.
Після введення початкової дози подальші дози необхідно коригувати залежно від гематологічної реакції пацієнта на попередню дозу, як у монотерапії, так і в терапії у поєднанні з іншими препаратами, які мають мієлосупресивну дію. Рекомендується наступна орієнтовна схема коригування доз:

У разі, якщо найнижчий рівень після введення початкової дози не знаходиться в одному рядку для лейкоцитів та тромбоцитів (наприклад, кількість лейкоцитів >4000 та тромбоцитів <25 000), необхідно застосовувати значення, яке відповідає найнижчому процентному значенню попередньої дози (наприклад, кількість тромбоцитів <25 000 - максимум 50% дози).
Не існує обмежень щодо тривалості лікування кармустином. У разі, якщо пухлина залишається невилікованою або виникнуть важкі або нетолерантні непередбачувані дії, лікування кармустином необхідно припинити.
Лікування умовлювання перед трансплантацією стовбурових клітин кровотворної системи
Кармустин вводиться внутрішньовенно у дозі 300-600 мг/м у поєднанні з іншими хіміотерапевтичними препаратами пацієнтам з злоякісними гематологічними захворюваннями перед трансплантацією стовбурових клітин кровотворної системи.
Особливі групи пацієнтів
Діти та підлітки
Кармустин не слід застосовувати дітям у віці до 18 років через безпеку застосування.
Пацієнти похилого віку
Зазвичай у пацієнтів похилого віку дози необхідно підбирати обережно, а зокрема, необхідно починати застосування препарату з нижнього кінця діапазону доз, через частішу появу порушень функції печінки, нирок або серця; також необхідно враховувати супутні захворювання та лікування іншими препаратами. Оскільки у пацієнтів похилого віку існує більша ймовірність порушень функції нирок, необхідно дотримуватися обережності при підборі дози та контролювати коефіцієнт фільтрації нирок, а також відповідним чином зменшувати дозу.
Порушення функції нирок
У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозу препарату Кармустин Веймейд необхідно зменшувати у разі виявлення зниження коефіцієнта фільтрації нирок.
Сумісність або несумісність з контейнерами
Розчин для інфузії нестабільний у контейнерах з поліхлорвінілу. Не застосовувати контейнери, виготовлені з ПХВ. Розчин кармустину можна вводити лише з контейнера зі скла або поліпропілену. Необхідно переконатися, що контейнери з поліпропілену не містять ПХВ чи ДЕГП.