Ліна Травкіна — ліцензована лікарка сімейної та профілактичної медицини в Італії. Проводить онлайн-консультації для дорослих і дітей, допомагаючи пацієнтам на всіх етапах: від лікування гострих симптомів до довготривалого медичного супроводу та профілактики.

Спектр медичної допомоги включає:

Захворювання дихальних шляхів: застуда, грип, бронхіт, пневмонія легкого та середнього ступеня, бронхіальна астма.
ЛОР- і очні захворювання: синусит, тонзиліт, фарингіт, отит, кон’юнктивіт (інфекційний та алергічний).
Порушення травлення: гастрит, кислотний рефлюкс (ГЕРХ), СРК, диспепсія, здуття, метеоризм, закрепи, діарея функціонального характеру, кишкові інфекції.
Урологічні та інфекційні стани: гострий і рецидивний цистит, інфекції сечового міхура й нирок, профілактика повторних інфекцій, безсимптомна бактеріурія.
Хронічні хвороби: артеріальна гіпертензія, цукровий діабет, гіперхолестеринемія, метаболічний синдром, захворювання щитоподібної залози, надмірна вага.
Неврологічні та загальні симптоми: головний біль, мігрень, запаморочення, хронічна втома, порушення сну, зниження концентрації, тривожність, астенія.
Підтримка при хронічному болю: біль у спині, попереку, шиї, суглобах і м’язах, стани, пов’язані з остеохондрозом, напруженням м’язів.

Додаткові напрямки допомоги:

Профілактичні консультації та індивідуальні плани обстежень.
Медичні рекомендації, повторні консультації.
Аналіз результатів обстежень, інтерпретація діагнозів.
Складання плану дій при скаргах без встановленого діагнозу.
Друге медичне висновок.
Підтримка при дефіцитах вітамінів, мікроелементів, анеміях.
Допомога у відновленні після операцій, контроль болю.
Планування вагітності та післяпологовий супровід.
Зміцнення імунітету та зменшення частоти застудних захворювань.
Підбір способу життя при хронічних та метаболічних порушеннях.

Ліна Травкіна дотримується принципів доказової медицини й індивідуального підходу. У центрі її практики — уважність до деталей, довготривала підтримка та реальна турбота про пацієнта.

У разі, якщо під час консультації буде виявлено, що запит виходить за межі компетенції лікарки або потребує очного огляду чи додаткової діагностики, консультація буде припинена, а оплата повернута в повному обсязі.

Ця сторінка містить загальну інформацію. За персональною порадою зверніться до лікаря. У разі серйозних симптомів телефонуйте до екстрених служб.

Інструкція із застосування RAPIRA 200

ІНСТРУКЦІЯ для медичного застосування лікарського засобу ІЗОНІАЗИД-ДАРНИЦЯ (ISONIAZID-DARNITSA)

Склад

діюча речовина: isoniazid; 1 таблетка містить ізоніазиду 300 мг; допоміжні речовини: целюлоза мікрокристалічна, метилцелюлоза, натрію кроскармелоза, кальцію стеарат.

Лікарська форма

Таблетки.

Основні фізико-хімічні властивості

Таблетки круглої форми з плоскою поверхнею, білого або білого з кремовим відтінком кольору, із рискою та фаскою.

Фармакотерапевтична група

Протитуберкульозні засоби. Код АТХ J04A C01.

Фармакологічні властивості

Фармакодинаміка

Ізоніазид-Дарниця інгібує ДНК-залежну РНК-полімеразу та гальмує синтез міколевих кислот клітинної стінки мікобактерій туберкульозу. Лікарський засіб має високу бактеріостатичну активність проти мікобактерій туберкульозу, затримуючи їх ріст у концентрації 0,03 мкг/мл. Особливо активний щодо мікроорганізмів, що швидко розмножуються. Слабко впливає на збудники інших інфекційних захворювань.

Фармакокінетика

Добре всмоктується зі шлунково-кишкового тракту, легко проникає через гематоенцефалічний бар’єр. Час досягнення максимальної концентрації в крові (Tmax) становить 1–4 години. Зв’язування з білками плазми становить до 10 %. Об’єм розподілу – 0,56–0,76 л/кг. Туберкулостатична концентрація після прийому в разовій дозі зберігається протягом 6–24 годин. Широко розподіляється у тканинах і рідинах організму, включаючи спинномозкову рідину, плевральний випіт, асцитичну рідину, шкіру, легені, мокротиння, слину, казеозні маси. Проникає через плаценту та екскретується у грудне молоко.

Клінічні характеристики

Показання

У комбінації з 3–4 іншими протитуберкульозними препаратами – для лікування активного туберкульозу усіх форм і локалізацій;
як монотерапія – для лікування латентної туберкульозної інфекції;
як монотерапія – для профілактики туберкульозу в осіб, які були або є у близькому контакті з хворими на туберкульоз.

Протипоказання

Повышена чутливість до ізоніазиду або до допоміжних речовин лікарського засобу.

Епілепсія та інші захворювання, які супроводжуються схильністю до судомних нападів, тяжкі психози, поліомієліт (у т. ч. в анамнезі), токсичний гепатит в анамнезі внаслідок застосування похідних гідразиду ізонікотинової кислоти (фтівазид), виражений атеросклероз, гостра печінкова та/або ниркова недостатність.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій

Антацидні засоби – зменшення абсорбції ізоніазиду (інтервал між їх прийомом повинен становити не менше 1 години).

Непрямі антикоагулянти, бензодіазепіни, фенітоїн, карбамазепін, теофілін, інгібітори МАО – ізоніазид потенціює ефекти даних лікарських засобів (у т. ч. токсичні).

Ізоніазид може знижувати печінковий метаболізм бензодіазепінів (наприклад, діазепаму, флуразепаму, тріазоламу, мідазоламу), що призводить до підвищення концентрації останніх у плазмі крові. Пацієнтів слід ретельно перевірити на наявність ознак бензодіазепінової токсичності, а дози бензодіазепінів потрібно скоригувати відповідним чином.

Особливості застосування

У результаті монотерапії ізоніазидом утворюються стійкі штами мікобактерій, тому його слід застосовувати у комбінації з іншими протитуберкульозними засобами. При змішаній інфекції одночасно з ізоніазидом слід призначати антибіотики широкого спектра дії, фторхінолони, сульфаніламіди.

Застосування у період вагітності або годування груддю

У період вагітності протипоказано застосування лікарського засобу у дозі вище 10 мг/кг на добу. У дозі до 10 мг/кг маси тіла на добу застосування ізоніазиду можливе з урахуванням співвідношення користь/ризик.

Способ застосування та дози

Добову та курсову дозу встановлюють індивідуально залежно від перебігу та форми захворювання, ступеня інактивації ізоніазиду, ефективності терапії та переносимості лікарського засобу.

Передозування

Симптоми: при передозуванні через 0,5–3 години після прийому лікарського засобу можуть з’явитися порушення функції травного тракту (у тому числі печінки) – нудота, блювання, анорексія, метаболічний ацидоз, ацетонурія, гіперглікемія, глюкозурія, нейротоксичні прояви (запаморочення, гарячка, головний біль, порушення зору і слуху, нерозбірливе мовлення, слабкість, дезорієнтація, зорові галюцинації, гіперрефлексія, дихальна недостатність і пригнічення центральної нервової системи, що швидко прогресують, ступор, судоми, кома).