Тріверам

Укладена інструкція до упаковки: інформація для пацієнта

Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг, плівкові таблетки

Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг, плівкові таблетки

Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг, плівкові таблетки

Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг, плівкові таблетки

Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг, плівкові таблетки

Аторвастатин + Периндоприл аргінін + Амлодипін

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі необхідності ви могли її знову прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для особи, якій його призначили. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо в пацієнта виникли будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції:

• 1. Що таке Триверам і для чого він використовується
• 2. Інформація, яка повинна бути відомою до використання препарату Триверам
• 3. Як використовувати Триверам
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати Триверам
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке Триверам і для чого він використовується

Триверам містить три активні речовини в одній таблетці: аторвастатин, периндоприл аргінін та
амлодипін.
Аторвастатин належить до групи препаратів, званих статинами, які є засобами, що регулюють
рівень ліпідів (жирів) у крові.
Периндоприл аргінін є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (інгібітор ACE -
англ. Angiotensin Converting Enzyme). У пацієнтів з високим артеріальним тиском він діє шляхом
розширення кровоносних судин, що полегшує серцю насосну функцію.
Амлодипін належить до групи препаратів, званих антагоністами кальцію. У пацієнтів з високим
артеріальним тиском він діє шляхом розслаблення кровоносних судин, що полегшує кровотік
через них. У пацієнтів з стенокардією (що викликає біль у грудній клітці) він діє шляхом
поліпшення кровотоку до серцевого м'яза, який в результаті отримує більше кисню, що запобігає
болю у грудній клітці.
Триверам використовується для лікування високого артеріального тиску (гіпертонії) і (або) стабільної
ішемічної хвороби серця (хвороба, при якій кровопостачання серця знижено або блоковано),
у дорослих, у яких також є один з наступних станів:

• підвищений рівень холестерину (первинна гіперхолестеролемія) або
• підвищений рівень холестерину і жирів (тригліцеридів) одночасно (комбінована гіперліпідемія).

Триверам призначений для пацієнтів, які вже приймають аторвастатин, периндоприл аргінін
і амлодипін у вигляді окремих таблеток. Замість прийому аторвастатину, периндоприлу аргініну
і амлодипіну у вигляді окремих таблеток, пацієнт може приймати одну таблетку препарату
Триверам, яка містить три активні речовини в тих самих дозах.

2. Інформація, яка повинна бути відомою до використання препарату Триверам

Коли не використовувати препарат Триверам:

• якщо пацієнт має алергію на аторвастатин або інший статин, на периндоприл або інший інгібітор ACE, на амлодипін або інші антагоністи кальцію чи на будь-який інший компонент цього препарату (перелічений у пункті 6);
• якщо пацієнт має захворювання, яке впливає на печінку;
• якщо у пацієнта виявлені необґрунтовані аномальні результати функціональних тестів печінки;
• якщо у пацієнта дуже низький артеріальний тиск (гіпотонія);
• якщо у пацієнта є кардіогенний шок (стан, при якому серце не може забезпечити належний кровотік до організму);
• якщо у пацієнта є блокування відтоку крові з лівої комори серця (наприклад, гіпертрофічна кардіоміопатія з блокуванням та стеноз аортального клапана високого ступеня);
• якщо у пацієнта є серцева недостатність після інфаркту міокарда;
• якщо під час попереднього прийому інгібітора ACE у пацієнта спостерігалися симптоми, такі як свистячий дихання, набряк обличчя, язика або горла, інтенсивне свербіння або посилення висипань, або якщо такі симптоми спостерігалися у осіб, споріднених з пацієнтом у будь-яких інших обставинах (стан, званий ангіоневротичним набряком);
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, який знижує артеріальний тиск, що містить аліскірен;
• якщо пацієнт проходить діаліз або фільтрацію крові іншим способом. В залежності від використовуваного пристрою, препарат Триверам може бути не підходящим для пацієнта;
• якщо пацієнт має порушення функції нирок, які призводять до зниження кровопостачання нирок (стеноз ниркової артерії);
• якщо пацієнт приймає або останнім часом приймав препарат, який містить сакубітрил і валсартан, призначений для лікування хронічної серцевої недостатності, оскільки підвищується ризик ангіоневротичного набряку (швидкий набряк тканин під шкірою в області горла) (див. «Попередження та обережність» та «Триверам та інші препарати»);
• якщо пацієнт приймає глекапревір з пібрентасвіром для лікування вірусного гепатиту С;
• якщо пацієнтка вагітна або намагається завагітніти, або є жінка репродуктивного віку і не використовує відповідних методів контрацепції;
• якщо пацієнтка годує грудьми.

Попередження та обережність

Перш ніж почати приймати препарат Триверам, обговоріть це з лікарем або фармацевтом, якщо:

• пацієнт має порушення функції печінки або переніс захворювання печінки в минулому;
• пацієнт має помірно виражену або важку ниркову недостатність;
• пацієнт регулярно вживає великі кількості алкоголю;
• пацієнт приймає або останнім часом приймав препарат під назвою фузидова кислота (використовується для лікування бактеріальних інфекцій), перорально або ін'єкційно. Одночасне прийняття фузидової кислоти та препарату Триверам може призвести до важких порушень функції м'язів (рабдоміолізу);
• пацієнт має повторювані або необґрунтовані болі м'язів, мав порушення м'язів в минулому або подібні порушення спостерігалися у осіб, споріднених з пацієнтом;
• пацієнт або особа, споріднена з пацієнтом, має порушення м'язів, які спостерігалися в родині;
• пацієнт мав порушення м'язів під час лікування іншими препаратами, які знижують рівень ліпідів (наприклад, іншими статинами або фібратами);
• пацієнт має гіпотиреоз;
• стан пацієнта призводить до підвищення рівня аторвастатину в крові;
• під час лікування спостерігаються симптоми важкої дихальної недостатності;
• пацієнт має цукровий діабет (високий рівень глюкози в крові);
• пацієнт має серцеву недостатність або інші порушення серцевої діяльності;
• пацієнт мав інфаркт міокарда або переніс інфаркт міокарда останнім часом;
• у пацієнта спостерігаються діарея або блювота, або пацієнт є обезводненим;
• у пацієнта спостерігається не важкий стеноз аортального або мітрального клапана (стеноз основної судини, що виходить з серця, або мітрального клапана серця);
• пацієнт має порушення функції нирок, останнім часом переніс трансплантацію нирки або проходив діаліз;
• пацієнт має підвищений рівень гормону альдостерону в крові (первинний альдостеронізм);
• пацієнт є осібкою похилого віку;
• у пацієнта спостерігається важка алергічна реакція з набряком обличчя, губ, язика або горла, з труднощами при ковтанні або диханні (ангіоневротичний набряк). Ця реакція може спостерігатися на різних етапах лікування. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми, необхідно припинити прийняття препарату Триверам і негайно звернутися до лікаря.
• у пацієнта африканського походження існує підвищений ризик розвитку ангіоневротичного набряку, а препарат може бути менш ефективним для зниження артеріального тиску порівняно з пацієнтами інших рас;
• пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, що підвищує ризик ангіоневротичного набряку: о racekadotryl (використовується для лікування діареї); о сиролімус, еверолімус, темсіролімус та інші препарати, що належать до групи препаратів, званих інгібіторами mTOR (використовуються для уникнення відторгнення трансплантованих органів та для лікування раку); о сакубітрил (доступний у складі препарату, який містить сакубітрил і валсартан), використовується для лікування хронічної серцевої недостатності; о лінагліптин, саксагліптин, сітагліптин, вілдагліптин та інші препарати, що належать до групи препаратів, званих гліптинами (використовуються для лікування цукрового діабету);
• пацієнт проходить процедуру аферезу LDL (видалення холестерину з крові за допомогою спеціального пристрою);
• пацієнт проходить процедуру десенсибілізації для зменшення наслідків алергії на укуси бджіл та ос;
• пацієнт проходить операцію та (або) анестезію;
• пацієнт має колагеноз (хвороба сполучної тканини), таку як системний червоний вовчак або склеродермія;
• пацієнт дотримується дієти з низьким вмістом солі або використовує замінники кухонної солі, що містять калій;
• пацієнт був інформований лікарем про нетолерантність до певних цукрів;
• пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, використовуваних для лікування високого артеріального тиску: о антагоніст рецептора ангіотензину II (англ. Angiotensin Receptor Blockers,ARB) (відомі також як сартани - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан), особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом; о аліскірен;
• у пацієнта спостерігається або спостерігалося міастенія (хвороба, яка призводить до загального слабкості м'язів, у тому числі в деяких випадках м'язів, що беруть участь у диханні) або міастенія очна (хвороба, яка призводить до слабкості м'язів очей), оскільки статини іноді можуть посилювати симптоми хвороби або призводити до розвитку міастенії (див. пункт 4).

Якщо будь-яка з вищезазначених ситуацій стосується пацієнта, необхідно обговорити це з лікарем
перш ніж прийняти препарат Триверам.
Під час лікування лікар може призначити проведення аналізів крові для перевірки функції м'язів (див. пункт 2 «Триверам та інші препарати»).
Також необхідно повідомити лікаря або фармацевта, якщо спостерігається слабкість м'язів. Можуть бути необхідні додаткові дослідження та препарати для діагностики та лікування цього стану.
Лікар може призначити контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад, калію) у крові. Див. також інформацію у пункті «Коли не використовувати препарат Триверам».
Під час лікування лікарі будуть уважно спостерігати за пацієнтом для виявлення розвитку цукрового діабету або ризику його розвитку. Пацієнти з високим рівнем цукру та жирів у крові, пацієнти з надмірною масою тіла та високим артеріальним тиском можуть бути схильні до ризику розвитку цукрового діабету.

Діти та підлітки

Препарат Триверам не рекомендується для використання у дітей та підлітків молодше 18 років.

Триверам та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт зараз приймає,
або останнім часом приймав, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Деякі препарати можуть змінювати дію препарату Триверам або їх дію може бути змінено препаратом Триверам. Цей тип взаємодії міг би призвести до того, що один або обидва препарати будуть менш ефективними.
Може також збільшитися ризик розвитку або посилення побічних ефектів препаратів, включаючи ризик ушкодження м'язів, так званий рабдоміоліз, описаний у пункті 4. Необхідно переконатися, що лікар був інформований про прийняття пацієнтом наступних препаратів:

• імунодепресивні препарати (які знижують захисні механізми організму), використовувані для лікування автоімунних захворювань або після трансплантації органів (наприклад, циклоспорин, такролімус);
• кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, флуконазол, позаконазол (протигрибкові препарати);
• рифампіцин, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, фузидова кислота*, триметоприм (антібіотики, використовувані для лікування бактеріальних інфекцій);
• колхіцин (використовується для лікування подагри, захворювання, при якому біль та набряк суглобів викликані кристалами сечової кислоти);
• інші препарати, які регулюють рівень ліпідів, наприклад гемфіброзил, інші фібрати, колестипол, езетиміб;
• деякі антагоністи кальцію, використовувані для лікування стенокардії або високого артеріального тиску, наприклад дилтіазем;
• препарати, які регулюють ритм серця, наприклад дигоксин, верапаміл, аміодарон;
• летьмовор, препарат, який допомагає запобігти захворюванню, викликаному цитомегаловірусом;
• препарати, використовувані для лікування ВІЛ-інфекції або гепатиту С, наприклад делавірдін, ефавіренз, ритонавір, лопінавір, атазанавір, індінавір, дарунавір, теляпревір, босепревір та комбінований препарат, що містить елбасвір з грацопревіром, ледіпасвір з софосбувіром;
• варфарин (знижує утворення кров'яних згортків);
• оральні контрацептиви;
• стиріпентол (протидргавковий препарат, використовуваний для лікування епілепсії);
• циметидин (використовується для лікування загальної слабкості та виразок шлунку);
• феназон (болезаспокійливий препарат);
• препарати, що нейтралізують шлунковий сік (препарати для лікування диспепсії, що містять алюміній або магній);
• препарати, що випускаються без рецепта, які містять Hypericum perforatum(зілля діуретика звичайного, використовуваного для лікування депресії);
• дантролен (використовується для лікування важких порушень температури тіла);
• інші препарати, використовувані для лікування високого артеріального тиску, включаючи аліскірен, антагоністи рецептора ангіотензину II (наприклад, валсартан) - див. також інформацію у пункті «Коли не використовувати препарат Триверам» та «Попередження та обережність»;
• препарати, що зберігають калій (наприклад, триамтерен, амілорид, еплеренон, спіронолактон), добавки калію або замінники кухонної солі, що містять калій, інші препарати, які можуть підвищувати рівень калію в організмі (наприклад, гепарин, препарат, який використовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню кров'яних згортків, триметоприм і котримоксазол, відомий також як комбінований препарат, що містить триметоприм і сульфаметоксазол, використовуваний для лікування бактеріальних інфекцій);
• естрамустин (використовується для лікування раку);
• літій (використовується для лікування манії або депресії);
• препарати, які найчастіше використовуються для лікування діареї (расекадотрил) або для уникнення відторгнення трансплантованих органів (сіролімус, еверолімус, темсіролімус та інші препарати, що належать до групи препаратів, званих інгібіторами mTOR). Див. пункт «Попередження та обережність»;

Препарат Триверам з їжею і питтям

Рекомендується приймати препарат Триверам до їжі.

Грейпфрутовий сік і грейпфрут

Грейпфрутовий сік і грейпфрут не повинні споживатися особами, які приймають препарат Триверам,
оскільки грейпфрут та грейпфрутовий сік можуть призвести до підвищення рівня активної речовини амлодипіну у крові, що може призвести до непередбачуваного посилення дії препарату Триверам щодо зниження артеріального тиску.
Якщо пацієнт приймає Триверам, він не повинен пити більше однієї чи двох малих склянок грейпфрутового соку на день, оскільки великі кількості соку можуть призвести до посилення дії активної речовини аторвастатину.

Алкоголь

Під час прийому цього препарату необхідно уникати вживання великої кількості алкоголю. Детальні відомості наведено у пункті 2 «Попередження та обережність».

Вагітність

Не слід приймати препарат Триверам, якщо пацієнтка вагітна, намагається завагітніти або якщо вона є жінкою репродуктивного віку, якщо тільки вона не використовує відповідних методів контрацепції (див. «Коли не використовувати препарат Триверам»).
Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийняттям цього препарату.
Цей препарат протипоказаний під час вагітності.

Годування грудьми

Не слід приймати препарат Триверам, якщо пацієнтка годує грудьми. Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо пацієнтка годує грудьми або починає годувати грудьми.

Проведення транспортних засобів і обслуговування машин

Триверам може призвести до головокружіння, болю голови, слабкості або нудоти. Якщо препарат впливає на пацієнта таким чином, його здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати машини може бути порушена, особливо на початку лікування.

Триверам містить лактозу

Якщо у пацієнта виявлена нетолерантність до певних цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийняттям цього препарату.

Триверам містить натрій

Триверам містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, що означає, що препарат вважається «безнатрійним».

3. Як використовувати Триверам

Триверам завжди слід використовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Рекомендована доза - одна таблетка на добу. Необхідно проковтнути таблетку, запивши склянкою води, найкраще о тієї самої години кожного дня, вранці до їжі.

Застосування у дітей та підлітків

Препарат Триверам не рекомендується для використання у дітей та підлітків молодше 18 років.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Триверам

У разі прийняття більшої кількості таблеток, ніж рекомендовано, необхідно негайно звернутися до лікаря або відправитися до відділення невідкладної допомоги. Прийом надмірної кількості таблеток може призвести до низького або навіть небезпечно низького артеріального тиску. Це може призвести до головокружіння, відчуття «пустки» у голові, оmdlіння або слабкості. У такому випадку допоможуть ліжко з піднятою ногами. Якщо зниження артеріального тиску є значним, може спостерігатися шок. Пацієнт може відчувати, що шкіра холодна і волога, може втрачати свідомість.
Навіть до 24-48 годин після прийому препарату може спостерігатися задишка, викликана надмірним накопиченням рідини в легенях (набряк легенів).

Пропуск прийому препарату Триверам

Важливо приймати препарат регулярно кожен день, тоді його дія буде кращою. Якщо jedoch пропущено прийом препарату Триверам, наступну дозу необхідно прийняти о звичайній годині. Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Перервання прийому препарату Триверам

Лікування препаратом Триверам зазвичай тривале, тому перед припиненням прийому цього препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.
У разі подальших сумнівів, пов'язаних з прийняттям цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може призвести до побічних ефектів, хоча вони не спостерігаються у кожного.

Якщо у пацієнта спостерігається будь-який з наступних важких побічних ефектів або симптомів, необхідно припинити прийняття препарату та негайно звернутися до лікаря:

• набряк повік, обличчя, губ, рота, язика або горла, труднощі з диханням (ангіоневротичний набряк) (див. пункт 2 «Попередження та обережність»);
• важкі шкірні реакції, включаючи посилену висипку, кропив'янку, червоне забарвлення шкіри всього тіла, посилене свербіння, утворення пухирів, лущення та набряк шкіри, запалення слизових оболонок (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) або інші алергічні реакції;
• слабкість м'язів, больові відчуття, біль, розрив м'язів або червоне забарвлення сечі, особливо якщо одночасно спостерігаються погане самопочуття або висока температура, це може бути викликано аномальним розкладом м'язів, що може загрожувати життю та призвести до порушень функції нирок;
• слабкість рук або ніг, або труднощі з мовленням, це може бути симптомом інсульту;
• сильне головокружіння або оmdlіння через низький артеріальний тиск;
• надзвичайно швидке або нерегулярне серцебиття;
• біль у грудній клітці (стенокардія) або інфаркт міокарда;
• раптове виникнення свистячого дихання, біль у грудній клітці, задишка або труднощі з диханням (бронхоспазм);
• запалення підшлункової залози, яке може призвести до сильного болю у верхній частині живота, променіювання до спини та дуже поганого самопочуття;
• якщо у пацієнта спостерігається несподіване або нетипове кровотеча або синяк, це може вказувати на порушення функції печінки;
• жовтіння шкіри або очей (жовтяниця), це може бути симптомом запалення печінки;
• висипка, часто починається з появою червоних, сверблячих плям на обличчі, руках або ногах (поліморфна еритема);
• синдром, подібний до системного червоного вовчака (у тому числі висипка, порушення функції суглобів та вплив на кров'яні клітини).

Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт спостерігає будь-який з наступних побічних ефектів:

дуже часті(можуть спостерігатися у більше ніж 1 з 10 пацієнтів):

• набряк (затримання рідини).

часті(можуть спостерігатися у не більше ніж 1 з 10 пацієнтів):

• стан запалення носових проходів, біль у горлі, кровотеча з носа;
• алергічні реакції (наприклад, висипка, свербіння);
• підвищення рівня цукру у крові (якщо пацієнт має цукровий діабет, він повинен точно контролювати рівень цукру у крові), підвищення активності креатинфосфокінази у крові;
• біль у голові, головокружіння центрального або вестибулярного походження, відчуття поколювання та оніміння, відчуття слабкості;
• порушення зору, подвійне зорове сприйняття;
• шум у вухах (чуття звуків або дзвін у вухах);
• кашель, задишка;
• порушення функції шлунку та кишечника: нудота, блювота, запор, метеоризм, порушення травлення, зміна функції кишечника, діарея, біль у животі, порушення смаку, диспепсія;
• біль у суглобах, біль у м'язах, спазми м'язів та біль у спині;
• слабкість, втома;
• опухання щиколоток, палпітації (чуття серцебиття), раптове червоніння обличчя та шиї;
• результати аналізів крові, які вказують на порушення функції печінки.

не дуже часті(можуть спостерігатися у не більше ніж 1 з 100 пацієнтів):

• анорексія (втрата апетиту), підвищення або зниження маси тіла;
• кошмари, безсоння, порушення сну, зміна настрою, тривога, депресія;
• оніміння або поколювання в пальцях рук та ніг або в кінцівках, зниження чутливості до болю або дотику, втрата пам'яті;
• замазане зорове сприйняття;
• чихання або риніт, викликані запаленням слизових оболонок носа;
• відбування або сухість слизових оболонок рота;
• інтенсивне свербіння або важкі висипки, червоні плями на шкірі, вибілення шкіри, утворення згустків на шкірі, кропив'янка, реакція надчутливості до світла (підвищена чутливість шкіри до сонця), втрата волосся;
• порушення функції нирок, порушення сечовиділення, тиск на сечовий міхур уночі, підвищення частоти сечовиділення;
• нездатність досягти ерекції, імпотенція, дискомфорт або збільшення грудей у чоловіків;
• біль у шиї, слабкість м'язів;
• погане самопочуття, тремор, оmdlіння, падіння, втома, підвищена температура (гіпотермія), посилене потіння, біль;
• тахікардія (швидке серцебиття);
• фіолетові зміни на шкірі (симптом запалення судин);
• підвищення кількості еозинофілів (тип білих кров'яних клітин);
• аналізи сечі, які вказують на наявність білих кров'яних клітин;
• зміни результатів лабораторних аналізів: високий рівень калію у крові, тимчасове підвищення після припинення лікування, низький рівень натрію у крові, гіпоглікемія (дуже низький рівень цукру у крові) у пацієнтів з цукровим діабетом, підвищення рівня сечовини у крові, підвищення рівня креатиніну у крові.

рідкі(можуть спостерігатися у не більше ніж 1 з 1000 пацієнтів):

• гостра ниркова недостатність;
• темний колір сечі, нудота або блювота, спазми м'язів, дезорієнтація та судоми. Це можуть бути симптоми стану, званого СІАДГ (неправильне виділення гормону антидіуретика);
• зниження виділення або відсутність виділення сечі;
• посилення псоріазу;
• дезорієнтація (замішання);
• несподіване кровотеча або синяк;
• холестаз (жовтіння шкіри та білків очей);
• ушкодження сухожилля;
• зміни результатів лабораторних аналізів: підвищення активності ферментів печінки, високий рівень білірубіну в сироватці;
• порушення функції нервів, які можуть призвести до слабкості, оніміння або поколювання;
• висипка, яка може спостерігатися на шкірі або виразки у роті (лішайоподібна реакція на препарат).

дуже рідкі(можуть спостерігатися у не більше ніж 1 з 10000 пацієнтів):

• еозинофільне запалення легенів (рідкий тип запалення легенів);
• втрата слуху;
• підвищення м'язового тонусу;
• опухання десен;
• розширення живота (запалення слизових оболонок шлунку);
• неправильна функція печінки, жовтіння шкіри (жовтяниця), підвищення активності ферментів печінки, що може вплинути на деякі медичні дослідження;
• зміни складу крові, такі як зниження кількості білих кров'яних клітин і червоних кров'яних клітин, зниження рівня гемоглобіну, зниження кількості тромбоцитів, що може призвести до нетипового синяку або кровотечі (ушкодження червоних кров'яних клітин), захворювання, викликані ушкодженням червоних кров'яних клітин.

частота невідома

• тривале слабіння м'язів;
• тремор, штифність тіла, маскоподібне обличчя, сповільнення рухів та повільне ходіння, порушення рівноваги;
• синяк, оніміння та біль у пальцях рук або ніг (симптом Рейно);
• міастенія (хвороба, яка призводить до загального слабіння м'язів, у тому числі в деяких випадках м'язів, що беруть участь у диханні);
• міастенія очна (хвороба, яка призводить до слабіння м'язів очей).
• Необхідно обговорити з лікарем, якщо у пацієнта спостерігається слабкість рук або ніг, посилення після періодів активності, подвійне зорове сприйняття або опущення повік, труднощі з ковтанням або задишка.

Якщо спостерігаються такі симптоми, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Звітність про побічні ефекти

Якщо спостерігаються будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу непередбачуваних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Січових Стрільців, 43
04053 Київ
Телефон: +38 (044) 253-41-42
Факс: +38 (044) 253-41-42
Адреса електронної пошти: [pharmvigilance@moz.gov.ua](mailto:pharmvigilance@moz.gov.ua)
Веб-сайт: https://pharmvigilance.moz.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти до особи, відповідальній за реєстрацію лікарського засобу.
Звітність про побічні ефекти допоможе зібрати більше інформації про безпеку використання лікарського засобу.

5. Як зберігати Триверам

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після скорочення «EXP» (скорочення, використовуване для опису терміну придатності). Термін придатності означає останній день вказаного місяця. Напис «Lot» на упаковці означає номер партії лікарського засобу.
Зберігати контейнер щільно закритим для захисту від вологи.
Відсутні спеціальні рекомендації щодо температури зберігання лікарського засобу.
Лікарських засобів не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить Триверам

• Активними речовинами препарату є: аторвастатин, периндоприл аргінін та амлодипін безилат.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг, містить 10,82 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 10 мг аторвастатину, 5 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 3,40 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 5 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 3,40 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 13,87 мг амлодипіну безилату, що відповідає 10 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг, містить 43,28 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 40 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 13,87 мг амлодипіну безилату, що відповідає 10 мг амлодипіну.
• Інші компоненти:
• ядро таблетки: лактоза моногідрат, кальцію карбонат, гідроксипропілцелюлоза, карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), мікрокристалічна целюлоза, мальтодекстрин, магнію стеарат.
• плівкова оболонка: гліцерол, гіпромелоза, макрогол 6000, магнію стеарат, титану діоксид (Е 171), залізний оксид жовтий (Е 172).

Як виглядає Триверам і що містить упаковка

Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг: жовті, круглі плівкові таблетки діаметром 7 мм, радіусом кривизни 25 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг: жовті, круглі плівкові таблетки діаметром 8,8 мм, радіусом кривизни 32 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг: жовті, квадратні плівкові таблетки сторони 9 мм,
радіусом кривизни 16 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг: жовті, подовжні плівкові таблетки довжиною 12,7 мм
і шириною 6,35 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг: жовті, подовжні плівкові таблетки довжиною 16 мм і шириною
8 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Таблетки випускаються в контейнерах по 30 штук. Також випускаються упаковки по 90 штук (3 контейнери по 30 таблеток).
Контейнер з таблетками закритий кришкою. У кришці знаходиться засіб, який поглинає вологу.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Особа, відповідальна за реєстрацію лікарського засобу

Les Laboratoires Servier
50, rue Carnot
92284 Suresnes cedex
Франція

Виробник

Les Laboratoires Servier Industrie
905 route de Saran
45520 Gidy
Франція
Anpharm ПрАТ
вул. Аннополь, 6Б
03236 Київ
Україна
Egis Pharmaceuticals PLC
H-9900, Керменд
Mátyás király у. 65.
Угорщина

Servier (Ірландія) Індустріес Лтд (SII)
Moneylans - Gorey Road
Arklow – Co. Wicklow
Ірландія
Для отримання детальної інформації зверніться до представника особи, відповідальній за реєстрацію лікарського засобу:
Servier Польща ТОВ
Номер телефону: (22) 594 90 00

Цей лікарський засіб дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору під наступними назвами:

Дані країни:

Бельгія
Ліпертанс
Болгарія
Ліпертанс
Хорватія
Ліпертанс
Чехія
Ліпертанс
Кіпр
Триверам
Естонія
Триверам
Фінляндія
Триверам
Франція
Триверам
Німеччина
Триверам
Греція
Триверам
Ірландія
Ліпертанс
Італія
Триверам
Латвія
Триверам
Литва
Триверам
Люксембург
Ліпертанс
Польща
Триверам
Португалія
Триверам
Румунія
Ліпертанс
Словаччина
Ліпертанс

Дата останньої актуалізації інструкції: 05/2025