Тріверам

Інструкція до пакування: інформація для пацієнта

Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг, покриті таблетки

Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг, покриті таблетки

Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг, покриті таблетки

Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг, покриті таблетки

Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг, покриті таблетки

Аторвастатин + Периндоприл аргінін + Амлодипін

Перш ніж використовувати препарат, уважно прочитайте вміст інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для певної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити інший особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта з'являються будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції:

• 1. Що таке Триверам і для чого він використовується
• 2. Важлива інформація перед використанням препарату Триверам
• 3. Як використовувати Триверам
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати Триверам
• 6. Зміст пакування і інші відомості

1. Що таке Триверам і для чого він використовується

Триверам містить три активні речовини в одній таблетці: аторвастатин, периндоприл аргінін та амлодипін.
Аторвастатин належить до групи препаратів, званих статинами, які є засобами регулювання рівня ліпідів (жирів) у крові.
Периндоприл аргінін є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (інгібітор ACE - англ. Angiotensin Converting Enzyme). У пацієнтів з високим артеріальним тиском він діє шляхом розширення кровоносних судин, що полегшує серцю насосну дію.
Амлодипін належить до групи препаратів, званих антагоністами кальцію. У пацієнтів з високим артеріальним тиском він діє шляхом розслаблення кровоносних судин, що полегшує кровотік через них. У пацієнтів з стенокардією (що викликає біль у грудній клітці) він діє шляхом поліпшення кровопостачання міокарда, який в результаті отримує більше кисню, що запобігає болю у грудній клітці.
Триверам використовується для лікування високого артеріального тиску (гіпертонії) і (або) стабільної ішемічної хвороби серця (хвороба, при якій кровопостачання серця знижено або блоковано), у дорослих, у яких також є один з наступних станів:

• збільшений рівень холестерину (первинна гіперхолестеролемія) або
• збільшений рівень холестерину і жирів (тригліцеридів) одночасно (комбінована гіперліпідемія).

Триверам призначений для пацієнтів, які вже приймають аторвастатин, периндоприл аргінін та амлодипін у вигляді окремих таблеток. Замість прийому аторвастатину, периндоприлу аргініну та амлодипіну у вигляді окремих таблеток, пацієнт може приймати одну таблетку препарату Триверам, яка містить три активні речовини у таких самих дозах.

2. Важлива інформація перед використанням препарату Триверам

Коли не використовувати препарат Триверам:

• якщо пацієнт має алергію на аторвастатин або інший статин, на периндоприл або інший інгібітор ACE, на амлодипін або інші антагоністи кальцію чи будь-який інший компонент цього препарату (перелічений у пункті 6);
• якщо пацієнт має захворювання, яке впливає на печінку;
• якщо у пацієнта виявлені необґрунтовані аномальні результати функціональних тестів печінки;
• якщо у пацієнта дуже низький артеріальний тиск (гіпотонія);
• якщо у пацієнта є кардіогенний шок (стан, при якому серце не може забезпечити належне кровопостачання організму);
• якщо у пацієнта є блокування відтоку крові з лівої камери серця (наприклад, гіпертрофічна кардіоміопатія з блокуванням та звуженням аортального клапана високого ступеня);
• якщо у пацієнта є серцева недостатність після інфаркту міокарда;
• якщо під час попереднього прийому інгібітора ACE у пацієнта спостерігалися симптоми, такі як свистячий дихання, набряк обличчя, язика або горла, інтенсивне свербіння або сильна висипка, або якщо такі симптоми спостерігалися у осіб, споріднених з пацієнтом у будь-яких інших обставинах (стан, званий ангіоневротичним набряком);
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, який знижує артеріальний тиск, що містить аліскірен;
• якщо пацієнт піддається діалізу або фільтрації крові іншим способом. В залежності від використовуваного пристрою, препарат Триверам може бути не підходящим для пацієнта;
• якщо пацієнт має порушення функції нирок, які призводять до зниження кровопостачання нирок (звуження ниркової артерії);
• якщо пацієнт приймав або зараз приймає комбінований препарат, який містить сакубітрил і валсартан, призначений для лікування хронічної серцевої недостатності, оскільки збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкий набряк тканин під шкірою в області горла) (див. «Попередження та обережність» та «Триверам та інші препарати»);
• якщо пацієнт приймає глекапревір з пібрентасвіром для лікування вірусного гепатиту С;
• якщо пацієнтка вагітна або намагається завагітніти, або є у репродуктивному віці і не використовує відповідні методи контрацепції;
• якщо пацієнтка годує грудьми.

Попередження та обережність

Перш ніж почати приймати препарат Триверам, обговоріть це з лікарем або фармацевтом, якщо:

• пацієнт має порушення функції печінки або раніше мав захворювання печінки;
• пацієнт має помірно виражені або важкі порушення функції нирок;
• пацієнт регулярно вживає великі кількості алкоголю;
• пацієнт приймає або приймав протягом останніх 7 днів препарат під назвою фузидова кислота (використовується для лікування бактеріальних інфекцій), перорально або ін'єкційно. Одночасне прийняття фузидової кислоти та препарату Триверам може призвести до важких порушень функції м'язів (рабдоміолізу);
• пацієнт має повторювані або необґрунтовані болі м'язів, мав раніше порушення функції м'язів або подібні порушення спостерігалися у осіб, споріднених з пацієнтом;
• пацієнт або особа, споріднена з пацієнтом, має порушення функції м'язів, які спостерігалися у сім'ї;
• пацієнт мав раніше порушення функції м'язів під час лікування іншими препаратами, які знижують рівень ліпідів (наприклад, іншими статинами або фібратами);
• пацієнт має гіпотиреоз;
• стан пацієнта призводить до збільшення рівня аторвастатину у крові;
• під час лікування спостерігаються симптоми важкої дихальної недостатності;
• пацієнт має цукровий діабет (високий рівень цукру у крові);
• пацієнт має серцеву недостатність або інші порушення функції серця;
• пацієнт мав раніше інфаркт міокарда або інфаркт міокарда;
• у пацієнта спостерігаються діарея або блювота, або пацієнт є обезводненим;
• у пацієнта спостерігається незначне звуження аортального або мітрального клапана (звуження основної кровоносної судини, що виходить з серця, або мітрального клапана серця);
• пацієнт має порушення функції нирок, недавно мав трансплантацію нирки або піддавався діалізу;
• пацієнт має підвищений рівень гормону альдостерону у крові (первинний альдостеронізм);
• пацієнт є у похилому віці;
• у пацієнта спостерігається важка алергічна реакція з набряком обличчя, губ, язика або горла, з труднощами при ковтанні або диханні (ангіоневротичний набряк). Ця реакція може спостерігатися на різних етапах лікування. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми, необхідно припинити приймати препарат Триверам і негайно звернутися до лікаря.
• у пацієнта африканського походження існує підвищений ризик ангіоневротичного набряку, а препарат може бути менш ефективним для зниження артеріального тиску порівняно з пацієнтами інших рас;
• пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, що збільшує ризик ангіоневротичного набряку: о расекадотрил (використовується для лікування діареї); о сиролімус, еверолімус, темсіролімус та інші препарати, що належать до групи препаратів, званих інгібіторами мТОР (використовуються для уникнення відторгнення трансплантованих органів та для лікування раку); о сакубітрил (доступний у комбінованому препараті, що містить сакубітрил і валсартан), використовується для лікування хронічної серцевої недостатності; о лінагліптин, саксагліптин, сітагліптин, вілдагліптин та інші препарати, що належать до групи препаратів, званих гліптинами (використовуються для лікування цукрового діабету);
• пацієнт піддається процедурі аферезу ЛДЛ (видалення холестерину з крові за допомогою спеціального пристрою);
• пацієнт піддається процедурі алергенної терапії для зменшення ефекту алергії на укуси бджіл та ос;
• пацієнт піддається анестезії та (або) хірургічній операції;
• пацієнт має колагеноз (хвороба сполучної тканини), таку як системний червоний вовчак або склеродермія;
• пацієнт дотримується дієти з низьким вмістом солі або використовує замінники кухонної солі, що містять калій;
• пацієнт був інформований лікарем про нетолерантність до певних цукрів;
• пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, використовуваних для лікування високого артеріального тиску: о антагоніст рецептора ангіотензину II (англ. Angiotensin Receptor Blockers,ARB) (відомий також як сартани - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан), особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом; о аліскірен;
• у пацієнта спостерігається або спостерігався міастенія (хвороба, яка призводить до загального слабкості м'язів, у тому числі в деяких випадках м'язів, що беруть участь у диханні) або міастенія очна (хвороба, яка призводить до слабкості м'язів очей), оскільки статини іноді можуть посилювати симптоми хвороби або призводити до розвитку міастенії (див. пункт 4).

Якщо будь-яка з вищезазначених ситуацій стосується пацієнта, необхідно обговорити це з лікарем перед прийняттям препарату Триверам.
Під час терапії лікар може призначити проведення аналізів крові для перевірки функції м'язів (див. пункт 2 «Триверам та інші препарати»).
Також необхідно повідомити лікаря або фармацевта, якщо спостерігається слабкість м'язів. Можуть бути необхідні додаткові дослідження та препарати для діагностики та лікування цього стану.
Лікар може призначити контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад, калію) у крові. Див. також інформацію у пункті «Коли не використовувати препарат Триверам».
Під час лікування препаратом лікар буде уважно спостерігати за пацієнтом для виявлення розвитку цукрового діабету або ризику розвитку цукрового діабету. Пацієнти з високим рівнем цукру та жирів у крові, пацієнти з надмірною вагою та високим артеріальним тиском можуть бути схильні до ризику розвитку цукрового діабету.

Діти та підлітки

Препарат Триверам не рекомендується для використання у дітей та підлітків віком до 18 років.

Триверам та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт зараз приймає або приймав раніше, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Деякі препарати можуть змінювати дію препарату Триверам або їх дію може бути змінено препаратом Триверам. Цей тип взаємодії міг би призвести до того, що один або обидва препарати будуть менш ефективними.
Може також збільшитися ризик розвитку або посилення побічних ефектів препаратів, включаючи ризик ушкодження м'язів, так званий рабдоміоліз, описаний у пункті 4. Необхідно переконатися, що лікар був інформований про прийняття пацієнтом наступних препаратів:

• імунодепресивні препарати (які знижують захисні сили організму), використовувані для лікування аутоімунних захворювань або після трансплантації органів (наприклад, циклоспорин, такролімус);
• кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, флуконазол, позаконазол (протиґрібкові препарати);
• рифампіцин, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, фузидова кислота*, триметоприм (антібіотики, використовувані для лікування бактеріальних інфекцій);
• колхіцин (використовується для лікування подагри, захворювання, при якому біль та набряк суглобів викликані кристалами сечової кислоти);
• інші препарати, які регулюють рівень ліпідів, наприклад гемфіброзил, інші фібрати, холестипол, езетиміб;
• деякі антагоністи кальцію, використовувані для лікування стенокардії або гіпертонії, наприклад ділтіазем;
• препарати, які регулюють ритм серця, наприклад дигоксин, верапаміл, аміодарон;
• летьмовор, препарат, який допомагає запобігти захворюванню, викликаному цитомегаловірусом;
• препарати, використовувані для лікування ВІЛ-інфекції або гепатиту С, наприклад делавірдін, ефавіренз, ритонавір, лопінавір, атазанавір, індінавір, дарунавір, телапревір, босепревір та комбінований препарат, що містить елбасвір з грацопревіром, ледіпасвір з софосбувіром;
• варфарин (знижує утворення кров'яних згустків);
• оральні контрацептиви;
• стиріпентол (протиепілептичний препарат, використовуваний для лікування епілепсії);
• циметидин (використовується для лікування рефлюксу та виразкової хвороби);
• феназон (болезаспокійливий препарат);
• препарати, що нейтралізують шлунковий сік (препарати проти диспепсії, що містять алюміній або магній);
• препарати, що випускаються без рецепта, які містять Hypericum perforatum(зілля зверху звичайного, використовуване для лікування депресії);
• дантролен (використовується для лікування важких порушень температури тіла);
• інші препарати, використовувані для лікування високого артеріального тиску, включаючи аліскірен, антагоністи рецептора ангіотензину II (наприклад, валсартан) - див. також інформацію у пункті «Коли не використовувати препарат Триверам» та «Попередження та обережність»;
• препарати, що зберігають калій (наприклад, триамтерен, амілорид, еплеренон, спіронолактон), добавки калію або замінники кухонної солі, що містять калій, інші препарати, які можуть збільшувати рівень калію в організмі (наприклад, гепарин, препарат, який використовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню кров'яних згустків, триметоприм і котримоксазол, відомий також як комбінований препарат, що містить триметоприм і сульфаметоксазол, використовуваний для лікування бактеріальних інфекцій);
• естрамустин (використовується для лікування раку);
• літій (використовується для лікування манії або депресії);
• препарати, які найчастіше використовуються для лікування діареї (расекадотрил) або для уникнення відторгнення трансплантованих органів (сиролімус, еверолімус, темсіролімус та інші препарати, що належать до групи препаратів, званих інгібіторами мТОР). Див. пункт «Попередження та обережність»;

Препарат Триверам з їжею та питтям

Рекомендується приймати препарат Триверам перед їжею.

Грейпфрутовий сік та грейпфрут

Грейпфрутовий сік та грейпфрут не повинні споживатися особами, які приймають препарат Триверам, оскільки грейпфрут та грейпфрутовий сік можуть призвести до збільшення рівня активної речовини амлодипіну у крові, що може викликати непередбачуване посилення дії препарату Триверам щодо зниження артеріального тиску.
Якщо пацієнт приймає Триверам, не слід пити більше однієї чи двох малих склянок грейпфрутового соку на день, оскільки великі кількості соку можуть призвести до посилення дії активної речовини аторвастатину.

Алкоголь

Під час прийому цього препарату слід уникати вживання великої кількості алкоголю. Детальна інформація представлена у пункті 2 «Попередження та обережність».

Вагітність

Не слід приймати препарат Триверам, якщо пацієнтка вагітна, намагається завагітніти або якщо вона є у репродуктивному віці, якщо тільки вона не використовує відповідні методи контрацепції (див. «Коли не використовувати препарат Триверам»).
Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що вона може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийняттям цього препарату.
Цей препарат протипоказаний під час вагітності.

Годування грудьми

Не слід приймати препарат Триверам, якщо пацієнтка годує грудьми. Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо пацієнтка годує грудьми або починає годувати грудьми.

Проведення транспортних засобів та управління механізмами

Триверам може викликати головокружіння, головний біль, втомлюваність або нудоту. Якщо препарат впливає на пацієнта таким чином, його здатність керувати транспортними засобами або управління механізмами може бути порушена, особливо на початку лікування.

Триверам містить лактозу

Якщо у пацієнта виявлена нетолерантність до певних цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийняттям цього препарату.

Триверам містить натрій

Триверам містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) у таблетці, що означає, що препарат вважається «безнатрієвим».

3. Як використовувати Триверам

Триверам слід завжди приймати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Рекомендована доза - одна таблетка на добу. Необхідно проковтнути таблетку, запивши склянкою води, найкраще о тієї самої пори кожного дня, вранці перед їжею.

Застосування у дітей та підлітків

Препарат Триверам не рекомендується для використання у дітей та підлітків віком до 18 років.

Застосування вищої дози препарату Триверам, ніж рекомендована

У разі прийому більшої кількості таблеток, ніж рекомендовано, необхідно негайно звернутися до лікаря або відправитися до відділення невідкладної допомоги. Прийом великої кількості таблеток може призвести до того, що артеріальний тиск буде низьким або навіть небезпечно низьким. Це може викликати головокружіння, відчуття «пустоти» у голові, оmdlіння або слабкість. У такій ситуації допоможе лежання з піднятою ногами. Якщо зниження артеріального тиску є значним, може спостерігатися шок. Пацієнт може відчувати, що шкіра холодна та волога, може втратити свідомість.
Навіть до 24-48 годин після прийому препарату може спостерігатися задуха, викликана надмірним накопиченням рідини у легенях (набряк легенів).

Пропуск прийому препарату Триверам

Важливо приймати препарат регулярно кожен день, тоді його дія буде кращою. Якщо jedoch пропущено прийом препарату Триверам, наступну дозу слід прийняти о звичайній порі. Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Перервання прийому препарату Триверам

Лікування препаратом Триверам зазвичай тривале, тому перед перерванням прийому цього препарату необхідно проконсультуватися з лікарем.
У разі подальших сумнівів, пов'язаних з прийомом цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не спостерігаються у кожного пацієнта.

Якщо у пацієнта спостерігається будь-який з наступних важких побічних ефектів або симптомів, необхідно припинити приймати препарат і негайно звернутися до лікаря:

• набряк повік, обличчя, губ, ротової порожнини, язика або горла, труднощі з диханням (ангіоневротичний набряк) (див. пункт 2 «Попередження та обережність»);
• важкі шкірні реакції, включаючи посилену висипку, кропив'янку, червоність шкіри всього тіла, посилене свербіння, утворення пухирів, лущення та набряк шкіри, запалення слизових оболонок (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) або інші алергічні реакції;
• слабкість м'язів, болючість, біль, розрив м'язів або червонувате забарвлення сечі, особливо якщо одночасно спостерігається погане самопочуття або висока температура, це може бути викликано неправильним розкладанням м'язів, що може загрожувати життю та призвести до порушень функції нирок;
• слабкість рук або ніг, або труднощі з мовленням, це може бути симптомом інсульту;
• сильне головокружіння або оmdlіння через низький артеріальний тиск;
• надзвичайно швидке або нерегулярне серцебиття;
• біль у грудній клітці (стенокардія) або інфаркт міокарда;
• раптове виникнення свистячого дихання, біль у грудній клітці, задуха або труднощі з диханням (бронхоспазм);
• запалення підшлункової залози, яке може викликати сильний біль у верхній частині живота, променіювання до спини та дуже погане самопочуття;
• якщо у пацієнта спостерігається несподіване або нетипове кровотеча або синяк, це може вказувати на порушення функції печінки;
• жовтіння шкіри або очей (жовтяниця), це може бути симптомом запалення печінки;
• висипка, часто починається з появи червоних, сверблячих плям на обличчі, руках або ногах (поліморфна еритема);
• синдром, подібний до системного червоного вовчака (у тому числі висипка, порушення функції суглобів та вплив на кров'яні клітини).

Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт спостерігає будь-який з наступних побічних ефектів:

дуже часті(можуть спостерігатися у більше ніж 1 з 10 пацієнтів):

• набряк (затримання рідини).

часті(можуть спостерігатися у не більше ніж 1 з 10 пацієнтів):

• стан запалення носових проходів, біль у горлі, кровотеча з носа;
• алергічні реакції (наприклад, висипка, свербіння);
• збільшення рівня цукру у крові (якщо пацієнт має цукровий діабет, він повинен уважно контролювати рівень цукру у крові), збільшення активності креатинфосфокінази у крові;
• головний біль, головокружіння центрального або вестибулярного походження, відчуття поколювання та оніміння, відчуття втомлюваності;
• порушення зору, подвійне зору;
• шум у вухах (чуття звуків або дзвону у вухах);
• кашель, задуха;
• порушення функції шлунково-кишкового тракту: нудота, блювота, запор, метеоризм, порушення травлення, зміна функції кишечника, діарея, біль у животі, порушення смаку, диспепсія;
• біль у суглобах, біль у м'язах, спазми м'язів та біль у спині;
• втомлюваність, слабкість;
• опухання щиколоток, палпітації (чуття серцебиття), раптове почервоніння обличчя та шиї;
• результати аналізів крові, які вказують на порушення функції печінки.

не дуже часті(можуть спостерігатися у не більше ніж 1 з 100 пацієнтів):

• анорексія (втрата апетиту), збільшення або зменшення маси тіла;
• космічні кошмари, безсоння, порушення сну, зміна настрою, тривога, депресія;
• оніміння або поколювання у пальцях рук або ніг або у кінцівках, зниження чутливості до болю або дотику, втрата пам'яті;
• замазане зору;
• чихання або кашель, викликані запаленням слизової оболонки носа;
• відбування або сухість слизової оболонки ротової порожнини;
• інтенсивне свербіння або важка висипка, червоні плями на шкірі, вибілення шкіри, утворення групи пухирів на шкірі, кропив'янка, реакція надчутливості до світла (збільшена чутливість шкіри до сонця), втрата волосся;
• порушення функції нирок, порушення сечовиділення, тиск на сечовий міхур уночі, збільшення частоти сечовиділення;
• нездатність досягти ерекції, імпотенція, дискомфорт або збільшення грудей у чоловіків;
• біль у шиї, слабкість м'язів;
• погане самопочуття, тремор, оmdlіння, падіння, втомлюваність, підвищена температура (гіпертермія), посилене потіння, біль;
• тахікардія (швидке серцебиття);
• фіолетові зміни на шкірі (симптом запалення кровоносних судин);
• збільшення кількості еозинофілів (вид білих кров'яних клітин);
• аналізи сечі, які вказують на наявність білих кров'яних клітин;
• зміни результатів лабораторних аналізів: високий рівень калію у крові, тимчасове підвищення рівня калію у крові після припинення лікування, низький рівень натрію у крові, гіпоглікемія (дуже низький рівень цукру у крові) у пацієнтів з цукровим діабетом, збільшення рівня сечовини у крові, збільшення рівня креатиніну у крові.

рідкі(можуть спостерігатися у не більше ніж 1 з 1000 пацієнтів):

• гостра ниркова недостатність;
• темний колір сечі, нудота або блювота, спазми м'язів, дезорієнтація та судоми. Це можуть бути симптоми стану, званого СІАДГ (неправильне виділення гормону антидіуретика);
• зниження виділення або відсутність виділення сечі;
• посилення псоріазу;
• дезорієнтація (сплутування свідомості);
• несподіване кровотеча або синяк;
• жовтяниця (жовтіння шкіри та білків очей);
• ушкодження сухожилля;
• зміни результатів лабораторних аналізів: збільшення активності ферментів печінки, високий рівень білірубіну у сироватці;
• порушення функції нервів, які можуть викликати слабкість, оніміння або поколювання;
• висипка, яка може спостерігатися на шкірі або виразки у ротовій порожнині (лік-індукована реакція).

дуже рідкі(можуть спостерігатися у не більше ніж 1 з 10000 пацієнтів):

• еозинофільне запалення легенів (рідкий вид запалення легенів);
• втрата слуху;
• збільшення тонусу м'язів;
• опухання десен;
• розширення живота (гастрит);
• неправильна функція печінки, жовтяниця, збільшення активності ферментів печінки, що може вплинути на деякі лабораторні дослідження;
• зміни складу крові, такі як зниження кількості білих кров'яних клітин і червоних кров'яних клітин, зниження рівня гемоглобіну, зниження кількості тромбоцитів, що може викликати нетипове синякання або кровотеча (ушкодження червоних кров'яних клітин), захворювання, викликані ушкодженням червоних кров'яних клітин.

частота невідома

• тривале слабіння м'язів;
• тремор, штифність тіла, маскова обличчя, сповільнення рухів та повільне ходіння, незбалансована хода;
• синяк, оніміння та біль у пальцях рук або ніг (симптом Рейно);
• міастенія (хвороба, яка викликає загальне слабіння м'язів, у тому числі в деяких випадках м'язів, що беруть участь у диханні);
• міастенія очна (хвороба, яка викликає слабіння м'язів очей).
• Необхідно обговорити з лікарем, якщо у пацієнта спостерігається слабкість рук або ніг, посилення після періодів активності, подвійне зору або опущення повік, труднощі з ковтанням або задуха.

Якщо спостерігаються такі симптоми, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря.

Звіт про побічні ефекти

Якщо спостерігаються будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03038 Київ
Телефон: +38 (044) 206-23-44
Факс: +38 (044) 206-23-44
Сайт: [www.moz.gov.ua](http://www.moz.gov.ua)
Побічні ефекти також можна повідомляти подієві, відповідальному за реєстрацію лікарського засобу.
Звіт про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку використання лікарського засобу.

5. Як зберігати Триверам

Лікарський засіб слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не використовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після скорочення «EXP» (скорочення, використовуване для опису терміну придатності). Термін придатності означає останній день вказаного місяця. Напис «Lot» на упаковці означає номер партії лікарського засобу.
Зберігати контейнер щільно закритим для захисту від вологи.
Відсутні спеціальні рекомендації щодо температури зберігання лікарського засобу.
Лікарських засобів не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як усунути лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст пакування та інші відомості

Що містить Триверам

• Активними речовинами лікарського засобу є: аторвастатин, периндоприл аргінін та амлодипін безилат.
• Кожна таблетка лікарського засобу Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг, містить 10,82 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 10 мг аторвастатину, 5 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 3,40 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка лікарського засобу Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 5 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 3,40 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка лікарського засобу Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка лікарського засобу Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 13,87 мг амлодипіну безилату, що відповідає 10 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка лікарського засобу Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг, містить 43,28 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 40 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 13,87 мг амлодипіну безилату, що відповідає 10 мг амлодипіну.
• Інші компоненти:
• ядро таблетки: лактоза моногідрат, кальцій карбонат, гідроксипропілцелюлоза, карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), мікрокристалічна целюлоза, мальтодекстрин, магній стеарат.
• покриття: гліцерол, гіпромелоза, макрогол 6000, магній стеарат, титан діоксид (Е 171), залізний оксид жовтий (Е 172).

Як виглядає Триверам та що містить упаковка

Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг: жовті, круглі покриті таблетки діаметром 7 мм, з радіусом кривини 25 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг: жовті, круглі покриті таблетки діаметром 8,8 мм, з радіусом кривини 32 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг: жовті, квадратні покриті таблетки стороною 9 мм, з радіусом кривини 16 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг: жовті, подовжні покриті таблетки розміром 12,7 мм х 6,35 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг: жовті, подовжні покриті таблетки розміром 16 мм х 8 мм, з надписом « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Таблетки випускаються в контейнерах по 30 штук. Також випускаються упаковки по 90 штук (3 контейнери по 30 таблеток).
Контейнер з таблетками закритий кришкою. У кришці знаходиться засіб, який поглинає вологу.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Подій, відповідальній за реєстрацію лікарського засобу

Les Laboratoires Servier
50, rue Carnot
92284 Suresnes cedex
Франція

Виробник

Les Laboratoires Servier Industrie
905 route de Saran
45520 Gidy
Франція
Anpharm Препаратне підприємство С.А.
вул. Аннополь, 6Б
03-236 Варшава
Польща
Egis Pharmaceuticals PLC
H-9900, Керменд
Mátyás király u. 65.
Угорщина

Servier (Ірландія) Індустрії Лтд (SII)
Moneylans - Gorey Road
Arklow – Co. Wicklow
Ірландія
Для отримання детальної інформації необхідно звернутися до представника подієві, відповідальній за реєстрацію лікарського засобу:
Servier Польща Сп. з о.о.
Номер телефону: (22) 594 90 00

Цей лікарський засіб дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору під наступними назвами:

Дані країни:

Бельгія
Ліпертанс
Болгарія
Ліпертанс
Хорватія
Ліпертанс
Чехія
Ліпертанс
Кіпр
Триверам
Естонія
Триверам
Фінляндія
Триверам
Франція
Триверам
Німеччина
Триверам
Греція
Триверам
Ірландія
Ліпертанс
Італія
Триверам
Латвія
Триверам
Литва
Триверам
Люксембург
Ліпертанс
Польща
Триверам
Португалія
Триверам
Румунія
Ліпертанс
Словаччина
Ліпертанс

Дата останньої актуалізації інструкції: 05/2025