Тріверам

Укладення до упаковки: інформація для пацієнта

Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг, плівкові таблетки

Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг, плівкові таблетки

Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг, плівкові таблетки

Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг, плівкові таблетки

Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг, плівкові таблетки

Аторвастатин + Периндоприл аргінін + Амлодипін

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом цієї брошури, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю брошуру, щоб у разі потреби ви могли її знову прочитати.
• Якщо у вас виникнуть будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для пацієнта, якому його призначили. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій брошурі, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст брошури:

• 1. Що таке Триверам і для чого він використовується
• 2. Інформація, яка повинна бути відомою до використання препарату Триверам
• 3. Як використовувати Триверам
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати Триверам
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке Триверам і для чого він використовується

Триверам містить три активні речовини в одній таблетці: аторвастатин, периндоприл аргінін та
амлодипін.
Аторвастатин належить до групи препаратів, званих статинами, які є засобами, що регулюють
рівень ліпідів (жирів) у крові.
Периндоприл аргінін є інгібітором ангіотензинперетворюючого ферменту (інгібітор ACE -
англ. Angiotensin Converting Enzyme). У пацієнтів з високим артеріальним тиском він діє шляхом
розширення кровоносних судин, що полегшує серцю насосну функцію.
Амлодипін належить до групи препаратів, званих антагоністами кальцію. У пацієнтів з високим
артеріальним тиском він діє шляхом розслаблення кровоносних судин, що полегшує кровотік
через них. У пацієнтів з стенокардією (що викликає біль у грудній клітці) він діє шляхом
поліпшення кровопостачання серцевого м'яза, який в результаті отримує більше кисню, внаслідок
чого запобігає болю у грудній клітці.
Триверам використовується для лікування високого артеріального тиску (гіпертонії) та (або) стабільної
ішемічної хвороби серця (хвороба, при якій кровопостачання серця знижено або блоковано),
у дорослих, у яких також є один з наступних станів:

• підвищений рівень холестерину (первинна гіперхолестеролемія) або
• підвищений рівень холестерину і жирів (тригліцеридів) одночасно (комбінована гіперліпідемія).

Триверам призначений для пацієнтів, які вже приймають аторвастатин, периндоприл аргінін та
амлодипін у вигляді окремих таблеток. Замість прийому аторвастатину, периндоприлу аргініну
та амлодипіну у вигляді окремих таблеток пацієнт може приймати одну таблетку препарату
Триверам, яка містить три активні речовини у таких самих дозах.

2. Інформація, яка повинна бути відомою до використання препарату Триверам

Коли не використовувати препарат Триверам:

• якщо пацієнт має алергію на аторвастатин або інший статин, на периндоприл або інший інгібітор ACE, на амлодипін або інші антагоністи кальцію чи будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в пункті 6);
• якщо пацієнт має захворювання, яке впливає на печінку;
• якщо у пацієнта виявлені необґрунтовані аномальні результати функціональних тестів печінки;
• якщо у пацієнта дуже низький артеріальний тиск (гіпотонія);
• якщо у пацієнта є кардіогенний шок (стан, при якому серце не може забезпечити належну кількість крові для організму);
• якщо у пацієнта є блокування відтоку крові з лівої камери серця (наприклад, гіпертрофічна кардіоміопатія з обструкцією та стеноз аортального клапана високого ступеня);
• якщо у пацієнта є серцева недостатність після інфаркту міокарда;
• якщо під час попереднього прийому інгібітора ACE у пацієнта спостерігалися симптоми, такі як свистячий дихання, набряк обличчя, язика або горла, інтенсивне свербіння або виразні висипки, або якщо такі симптоми спостерігалися у осіб, споріднених з пацієнтом у будь-яких інших обставинах (стан, званий ангіоневротичним набряком);
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, який знижує артеріальний тиск, що містить аліскірен;
• якщо пацієнт проходить діаліз або фільтрацію крові іншим способом. В залежності від використовуваного пристрою, препарат Триверам може не бути підходящим для пацієнта;
• якщо пацієнт має порушення функції нирок, які призводять до зниження кровопостачання нирок (стеноз ниркової артерії);
• якщо пацієнт приймає або нещодавно приймав препарат, який містить сакубітрил і валсартан, призначений для лікування хронічної серцевої недостатності, оскільки підвищується ризик ангіоневротичного набряку (швидкий набряк тканин під шкірою в області горла) (див. «Попередження та обережність» та «Триверам та інші препарати»);
• якщо пацієнт приймає глекапревір з пібрентасвіром для лікування вірусного гепатиту С;
• якщо пацієнтка вагітна або намагається завагітніти, або є жінка репродуктивного віку, яка не використовує відповідні методи контрацепції;
• якщо пацієнтка годує грудьми.

Попередження та обережність

Перш ніж почати приймати препарат Триверам, пацієнт повинен обговорити це з лікарем або фармацевтом, якщо:

• пацієнт має порушення функції печінки або раніше мав захворювання печінки;
• пацієнт має помірно виражену або важку ниркову недостатність;
• пацієнт регулярно вживає велику кількість алкоголю;
• пацієнт приймає або приймав протягом останніх 7 днів препарат під назвою фузидова кислота (використовується для лікування бактеріальних інфекцій), перорально або ін'єкційно. Одночасне прийняття фузидової кислоти та препарату Триверам може призвести до важких порушень функції м'язів (рабдоміолізу);
• пацієнт має повторювані або необґрунтовані болі у м'язах, мав порушення функції м'язів раніше або такі порушення спостерігалися у осіб, споріднених з пацієнтом;
• пацієнт або особа, споріднена з пацієнтом, має порушення функції м'язів, які спостерігалися у родині;
• пацієнт мав порушення функції м'язів під час лікування іншими препаратами, які знижують рівень ліпідів (наприклад, іншими статинами або фібратами);
• пацієнт має гіпотиреоз;
• стан пацієнта призводить до підвищення рівня аторвастатину у крові;
• під час лікування виникають симптоми важкої дихальної недостатності;
• пацієнт має цукровий діабет (високий рівень глюкози у крові);
• пацієнт має серцеву недостатність або інші порушення серцевої діяльності;
• пацієнт мав інфаркт міокарда або нещодавно переніс інфаркт міокарда;
• у пацієнта спостерігаються діарея або блювота, або пацієнт є обезводненим;
• у пацієнта спостерігається незначний стеноз аортального або мітрального клапана (стеноз основної судини, що виходить із серця, або мітрального клапана серця);
• пацієнт має порушення функції нирок, нещодавно переніс трансплантацію нирки або проходив діаліз;
• пацієнт має підвищений рівень гормону альдостерону у крові (первинний альдостеронізм);
• пацієнт є літнім;
• у пацієнта спостерігається важка алергічна реакція з набряком обличчя, губ, язика або горла, з труднощами при ковтанні або диханні (ангіоневротичний набряк). Ця реакція може виникнути в різні моменти під час лікування. Якщо у пацієнта спостерігаються такі симптоми, він повинен припинити приймати препарат Триверам і негайно звернутися до лікаря.
• у пацієнтів африканського походження існує підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку, а препарат може бути менш ефективним для зниження артеріального тиску порівняно з пацієнтами інших рас;
• пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, що підвищує ризик ангіоневротичного набряку: о расекадотрил (використовується для лікування діареї); о сиролімус, еверолімус, темсіролімус та інші препарати, що належать до групи препаратів, званих інгібіторами мТОР (використовуються для уникнення відторгнення трансплантованих органів та для лікування раку); о сакубітрил (доступний у складі препарату, який містить сакубітрил і валсартан), використовується для лікування хронічної серцевої недостатності; о лінагліптин, саксагліптин, сітагліптин, вілдагліптин та інші препарати, що належать до групи препаратів, званих гліптинами (використовуються для лікування цукрового діабету);
• пацієнт проходить процедуру аферезу ЛПНП (видалення холестерину з крові за допомогою спеціального пристрою);
• пацієнт проходить процедуру десенсибілізації для зменшення ефекту алергії на укуси бджіл та ос;
• пацієнт проходить операцію або анестезію;
• пацієнт має колагеноз (хвороба сполучної тканини), таку як системний червоний вовчак або склеродермія;
• пацієнт дотримується дієти з низьким вмістом солі або використовує замінники кухонної солі, що містять калій;
• пацієнт був інформований лікарем про нетолерантність до певних цукрів;
• пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, використовуваних для лікування високого артеріального тиску: о антагоніст рецептора ангіотензину II (англ. Angiotensin Receptor Blockers,ARB) (відомі також як сартани - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан), особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом; о аліскірен;
• у пацієнта спостерігається або спостерігалося міастенія (хвороба, яка призводить до загального слабкості м'язів, у тому числі в деяких випадках м'язів, що беруть участь у диханні) або міастенія очна (хвороба, яка призводить до слабкості м'язів очей), оскільки статини іноді можуть посилювати симптоми хвороби або призводити до виникнення міастенії (див. пункт 4).

Якщо будь-яка з вищезазначених ситуацій стосується пацієнта, він повинен обговорити це з лікарем
до прийому препарату Триверам.
Під час лікування лікар може призначити проведення аналізів крові для перевірки функції м'язів (див. пункт 2 «Триверам та інші препарати»).
Також потрібно повідомити лікаря або фармацевта, якщо спостерігається слабкість м'язів. Можуть бути необхідні додаткові дослідження та препарати для діагностики та лікування цього стану.
Лікар може призначити контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад, калію) у крові. Див. також інформацію в пункті «Коли не використовувати препарат Триверам».
Під час лікування лікарі будуть уважно спостерігати за пацієнтом для виявлення виникнення цукрового діабету або ризику його виникнення. Пацієнти з високим рівнем цукру та жирів у крові, пацієнти з надмірною масою тіла та високим артеріальним тиском можуть бути схильні до ризику виникнення цукрового діабету.

Діти та підлітки

Препарат Триверам не рекомендується для використання у дітей та підлітків до 18 років.

Триверам та інші препарати

Пацієнт повинен повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які він зараз приймає або приймав нещодавно, а також про препарати, які він планує приймати.
Деякі препарати можуть змінювати дію препарату Триверам або їх дію може бути змінено препаратом Триверам. Цей тип взаємодії міг би призвести до того, що один або обидва препарати будуть менш ефективними.
Також може підвищуватися ризик виникнення або посилення побічних ефектів препаратів, включаючи ризик пошкодження м'язів, так званий рабдоміоліз, описаний у пункті 4. Пацієнт повинен переконатися, що лікар був інформований про прийом наступних препаратів:

• імунодепресивні препарати (які знижують захисні сили організму), використовувані для лікування автоімунних захворювань або після трансплантації органів (наприклад, циклоспорин, такролімус);
• кетоконазол, ітраконазол, вориконазол, флуконазол, позаконазол (протигрибкові препарати);
• рифампіцин, еритроміцин, кларитроміцин, телітроміцин, фузидова кислота*, триметоприм (антібіотики, використовувані для лікування бактеріальних інфекцій);
• колхіцин (використовується для лікування подагри, захворювання, при якому біль та набряк суглобів викликані кристалами сечової кислоти);
• інші препарати, які регулюють рівень ліпідів, наприклад гемфіброзил, інші фібрати, колестипол, езетиміб;
• деякі антагоністи кальцію, використовувані для лікування стенокардії або високого артеріального тиску, наприклад ділтіазем;
• препарати, які регулюють ритм серця, наприклад дигоксин, верапаміл, аміодарон;
• летермовір, препарат, який допомагає запобігти захворюванню, викликаному цитомегаловірусом;
• препарати, використовувані для лікування ВІЛ-інфекції або гепатиту С, наприклад делавірдін, ефавіренз, ритонавір, лопінавір, атазанавір, індінавір, дарунавір, телапревір, босепревір та комбінований препарат, який містить елбасвір з грацопревіром, ледіпасвір з софосбувіром;
• варфарин (знижує утворення кров'яних згустків);
• оральні контрацептиви;
• стиріпентол (противідгуковий препарат, використовуваний для лікування епілепсії);
• циметидин (використовується для лікування виразкової хвороби та гастриту);
• феназон (противболовий препарат);
• препарати, які нейтралізують шлунковий сік (препарати для лікування диспепсії, які містять алюміній або магній);
• препарати, які випускаються без рецепта, які містять Hypericum perforatum(зілля зверобою, використовуване для лікування депресії);
• дантролен (використовується для лікування важких порушень температури тіла);
• інші препарати, використовувані для лікування високого артеріального тиску, включаючи аліскірен, антагоністи рецептора ангіотензину II (наприклад, валсартан) - див. також інформацію в пункті «Коли не використовувати препарат Триверам» та «Попередження та обережність»;
• препарати, які зберігають калій (наприклад, триамтерен, амілорид, еплеренон, спіронолактон), добавки калію або замінники кухонної солі, які містять калій, інші препарати, які можуть підвищувати рівень калію в організмі (наприклад, гепарин, препарат, який використовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню кров'яних згустків, триметоприм і котримоксазол, відомий також як комбінований препарат, який містить триметоприм і сульфаметоксазол, використовуваний для лікування бактеріальних інфекцій);
• естрамустин (використовується для лікування раку);
• літій (використовується для лікування манії або депресії);
• препарати, які використовуються найчастіше для лікування діареї (расекадотрил) або для уникнення відторгнення трансплантованих органів (сіролімус, еверолімус, темсіролімус та інші препарати, які належать до групи препаратів, званих інгібіторами мТОР). Див. пункт «Попередження та обережність»;

Препарат Триверам з їжею та питтям

Рекомендується приймати препарат Триверам перед їжею.

Грейпфрутовий сік та грейпфрут

Грейпфрутовий сік та грейпфрут не повинні споживатися особами, які приймають препарат Триверам, оскільки грейпфрут та грейпфрутовий сік можуть призвести до підвищення рівня активної речовини амлодипіну у крові, що може викликати непередбачуване посилення дії препарату Триверам щодо зниження артеріального тиску.
Якщо пацієнт приймає Триверам, він не повинен пити більше однієї чи двох малих склянок грейпфрутового соку на день, оскільки великі кількості соку можуть викликати посилену дію активної речовини аторвастатину.

Алкоголь

Під час прийому цього препарату слід уникати вживання великої кількості алкоголю. Детальні відомості наведено в пункті 2 «Попередження та обережність».

Вагітність

Не слід приймати препарат Триверам, якщо пацієнтка вагітна, намагається завагітніти або якщо вона є жінкою репродуктивного віку, якщо тільки вона не використовує відповідні методи контрацепції (див. «Коли не використовувати препарат Триверам»).
Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього препарату.
Цей препарат протипоказаний під час вагітності.

Годування грудьми

Не слід приймати препарат Триверам, якщо пацієнтка годує грудьми. Пацієнтка повинна негайно повідомити лікаря, якщо вона годує грудьми або починає годувати грудьми.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

Препарат Триверам може викликати головокружіння, головний біль, втомлюваність або нудоту. Якщо препарат впливає на пацієнта таким чином, його здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати машини може бути порушена, особливо на початку лікування.

Триверам містить лактозу

Якщо в пацієнта виявлена нетолерантність до певних цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом цього препарату.

Триверам містить натрій

Препарат Триверам містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на таблетку, що означає, що препарат вважається «безнатрієвим».

3. Як використовувати Триверам

Препарат Триверам слід завжди приймати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Рекомендована доза - одна таблетка на добу. Таблетку слід проковтнути, запивши склянкою води, найкраще о тієї самої години кожного дня, вранці перед їжею.

Застосування у дітей та підлітків

Препарат Триверам не рекомендується для використання у дітей та підлітків до 18 років.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Триверам

У разі прийому більшої кількості таблеток, ніж рекомендовано, слід негайно звернутися до лікаря або відвідати відділення невідкладної допомоги. Прийом надмірної кількості таблеток може призвести до того, що артеріальний тиск буде низьким або навіть небезпечно низьким. Це може викликати головокружіння, відчуття «пустки» у голові, оmdlіння або слабкість. У такому випадку допомогу може надати лежачий стан з піднятою ногами. Якщо зниження артеріального тиску є значним, може виникнути шок. Пацієнт може відчувати, що шкіра холодна та волога, може втрачати свідомість.
Навіть до 24-48 годин після прийому препарату може виникнути задуха, викликана надмірним накопиченням рідини у легенях (набряк легенів).

Пропуск прийому препарату Триверам

Важливо приймати препарат регулярно кожен день, тоді його дія буде кращою. Якщо ж пацієнт пропустив дозу препарату Триверам, наступну дозу слід прийняти о звичайній годині. Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Перервання прийому препарату Триверам

Лікування препаратом Триверам зазвичай тривале, тому перед перерванням прийому цього препарату слід проконсультуватися з лікарем.
У разі подальших сумнівів, пов'язаних з прийомом цього препарату, слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, препарат Триверам може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта.

Якщо в пацієнта виникнуть будь-які з наступних важких побічних ефектів або симптомів, слід припинити прийом препарату та негайно звернутися до лікаря:

• набряк повік, обличчя, губ, ротової порожнини, язика або горла, труднощі з диханням (ангіоневротичний набряк) (див. пункт 2 «Попередження та обережність»);
• важкі шкірні реакції, включаючи посилену висипку, кропив'янку, червоне забарвлення шкіри всього тіла, посилене свербіння, утворення пухирів, лущення та набряк шкіри, запалення слизових оболонок (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз) або інші алергічні реакції;
• слабкість м'язів, болючість, біль, розрив м'язів або червонувате забарвлення сечі, особливо якщо одночасно спостерігаються погане самопочуття або висока температура, це може бути викликано неправильним розкладанням м'язів, що може загрожувати життю та призвести до порушень функції нирок;
• слабкість рук або ніг, або труднощі з мовленням, це може бути симптомом інсульту;
• сильне головокружіння або оmdlіння через низький артеріальний тиск;
• надзвичайно швидке або нерегулярне серцебиття;
• біль у грудній клітці (стенокардія) або інфаркт міокарда;
• раптове виникнення свистячого дихання, біль у грудній клітці, задуха або труднощі з диханням (спазм бронхів);
• запалення підшлункової залози, яке може викликати сильний біль у верхній частині живота, променіювання до спини та дуже погане самопочуття;
• якщо в пацієнта виникне несподіваний або нетиповий кровотеча або синяк, це може вказувати на порушення функції печінки;
• жовтіння шкіри або очей (жовтяниця), це може бути симптомом запалення печінки;
• висипка, часто починається з появи червоних, сверблячих плям на обличчі, руках або ногах (поліморфна еритема);
• синдром, подібний до системного червоного вовчака (у тому числі висипка, порушення функції суглобів та вплив на кров'яні клітини).

Слід повідомити лікаря, якщо пацієнт помічає будь-який з наступних побічних ефектів:

дуже часті(могут виникнути у більше ніж 1 з 10 пацієнтів):

• набряк (затримання рідини).

часті(могут виникнути у не більше ніж 1 з 10 пацієнтів):

• стан запалення носових проходів, біль у горлі, носова кровотеча;
• алергічні реакції (наприклад, висипка, свербіння);
• підвищення рівня цукру у крові (якщо пацієнт має цукровий діабет, він повинен точно контролювати рівень цукру у крові), підвищення активності креатинфосфокінази у крові;
• головний біль, головокружіння центральної або периферичної походження, відчуття поколювання та оніміння, відчуття втомлюваності;
• порушення зору, подвійне зображення;
• шум у вухах (чуття звуків або дзвін у вухах);
• кашель, задуха;
• порушення функції шлунка та кишечника: нудота, блювота, запор, метеоризм, порушення травлення, зміна функції кишечника, діарея, біль у животі, порушення смаку, диспепсія;
• біль у суглобах, біль у м'язах, спазми м'язів та біль у спині;
• втомлюваність, слабкість;
• опухання гомілок, серцебиття (чуття серцебиття), раптове червоніння обличчя та шиї;
• результати аналізів крові, які вказують на порушення функції печінки.

не дуже часті(могут виникнути у не більше ніж 1 з 100 пацієнтів):

• анорексія (втрата апетиту), підвищення або зниження маси тіла;
• космічні сни, безсоння, порушення сну, зміна настрою, тривога, депресія;
• оніміння або поколювання в пальцях рук або ніг або в кінцівках, зниження чутливості до болю або дотику, втрата пам'яті;
• замазане зображення;
• чихання або риніт, викликані запаленням слизової оболонки носа;
• відбування або сухість слизової оболонки ротової порожнини;
• інтенсивне свербіння або важка висипка, червоні плями на шкірі, вибілення шкіри, утворення групи пухирів на шкірі, кропив'янка, реакція надчутливості до світла (підвищена чутливість шкіри до сонця), втрата волосся;
• порушення функції нирок, порушення сечовипускання, тиск на сечовий міхур уночі, підвищення частоти сечовипускання;
• нездатність досягти ерекції, імпотенція, дискомфорт або збільшення грудей у чоловіків;
• біль у шиї, слабкість м'язів;
• погане самопочуття, тремор, оmdlіння, падіння, втомлюваність, підвищення температури (гіпотермія), посилене потіння, біль;
• тахікардія (швидке серцебиття);
• фіолетові зміни на шкірі (синдром, пов'язаний з запаленням судин);
• підвищення кількості еозінофілів (вид білих кров'яних клітин);
• аналіз сечі, який показує наявність білих кров'яних клітин;
• зміни результатів лабораторних аналізів: підвищений рівень калію у крові, тимчасове підвищення рівня калію після припинення лікування, низький рівень натрію у крові, гіпоглікемія (дуже низький рівень цукру у крові) у пацієнтів з цукровим діабетом, підвищення рівня сечовини у крові, підвищення рівня креатиніну у крові.

рідкі(могут виникнути у не більше ніж 1 з 1000 пацієнтів):

• гостра ниркова недостатність;
• темна барва сечі, нудота або блювота, спазми м'язів, дезорієнтація та судоми. Це можуть бути симптоми стану, званого СІАДГ (неправильне виділення гормону, який регулює водний баланс);
• зниження виділення або відсутність виділення сечі;
• посилення псоріазу;
• дезорієнтація (сплутаність свідомості);
• несподіваний кровотеча або синяк;
• жовтіння шкіри та білків очей (жовтяниця);
• пошкодження сухожилля;
• зміни результатів лабораторних аналізів: підвищення активності ферментів печінки, підвищений рівень білірубіну у сироватці;
• порушення функції нервів, які можуть викликати слабкість, оніміння або поколювання;
• висипка, яка може виникнути на шкірі або виразки у ротовій порожнині (ліхеноподібна реакція на препарат).

дуже рідкі(могут виникнути у не більше ніж 1 з 10 000 пацієнтів):

• еозінофільне запалення легенів (рідкий вид запалення легенів);
• втрата слуху;
• підвищення тонусу м'язів;
• опухання ясен;
• розширення живота (гастрит);
• неправильна функція печінки, жовтіння шкіри (жовтяниця), підвищення активності ферментів печінки, що може впливати на деякі лабораторні аналізи;
• зміни складу крові, такі як зниження кількості білих кров'яних клітин і червоних кров'яних клітин, зниження рівня гемоглобіну, зниження кількості тромбоцитів, що може викликати нетипове синякання або кровотеча (пошкодження червоних кров'яних клітин), захворювання, пов'язане з пошкодженням червоних кров'яних клітин.

частота невідома

• тривале пошкодження м'язів;
• тремор, жорсткість тіла, маскоподібне обличчя, сповільнення рухів та повільне ходіння, порушення рівноваги;
• синяк, оніміння та біль у пальцях рук або ніг (синдром Рейно);
• міастенія (хвороба, яка викликає загальне слабіння м'язів, у тому числі в деяких випадках м'язів, що беруть участь у диханні);
• міастенія очна (хвороба, яка викликає слабіння м'язів очей).
• Слід проконсультуватися з лікарем, якщо в пацієнта виникне слабкість рук або ніг, посилення після періодів активності, подвійне зображення або опущення повік, труднощі з ковтанням або задуха.

Якщо виникнуть такі симптоми, слід якнайшвидше звернутися до лікаря.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій брошурі, слід повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03038, м. Київ
Телефон: +38 (044) 279-64-04
Факс: +38 (044) 279-64-04
Адреса електронної пошти: adversereactions@moz.gov.ua
Веб-сайт: http://www.moz.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти подією, відповідальною за лікарський засіб.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку лікарського засобу.

5. Як зберігати Триверам

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після скорочення «EXP» (скорочення, використовуване для опису терміну придатності). Термін придатності означає останній день вказаного місяця. Напис «Lot» на упаковці означає номер партії лікарського засобу.
Зберігати контейнер щільно закритим для захисту від вологи.
Відсутні спеціальні рекомендації щодо температури зберігання лікарського засобу.
Лікарських засобів не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Слід запитати фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить Триверам

• Активними речовинами препарату є: аторвастатин, периндоприл аргінін та амлодипін безилат.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг, містить 10,82 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 10 мг аторвастатину, 5 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 3,40 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 5 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 3,40 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 6,94 мг амлодипіну безилату, що відповідає 5 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг, містить 21,64 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 20 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 13,87 мг амлодипіну безилату, що відповідає 10 мг амлодипіну.
• Кожна таблетка препарату Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг, містить 43,28 мг аторвастатину кальцію трігідрату, що відповідає 40 мг аторвастатину, 10 мг периндоприлу аргініну, що відповідає 6,79 мг периндоприлу, та 13,87 мг амлодипіну безилату, що відповідає 10 мг амлодипіну.
• Інші компоненти:
• ядро таблетки: лактоза моногідрат, кальцію карбонат, гідроксипропілцелюлоза, карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), мікрокристалічна целюлоза, мальтодекстрин, магнію стеарат.
• плівкова оболонка: гліцерол, гіпромелоза, макрогол 6000, магнію стеарат, титану діоксид (Е 171), залізний оксид жовтий (Е 172).

Як виглядає Триверам і що містить упаковка

Триверам, 10 мг + 5 мг + 5 мг: жовті, круглі плівкові таблетки діаметром 7 мм, з радіусом кривини 25 мм, з гравіруванням « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 5 мг + 5 мг: жовті, круглі плівкові таблетки діаметром 8,8 мм, з радіусом кривини 32 мм, з гравіруванням « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 10 мг + 5 мг: жовті, квадратні плівкові таблетки з довжиною сторони 9 мм, з радіусом кривини 16 мм, з гравіруванням « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 20 мг + 10 мг + 10 мг: жовті, подовжні плівкові таблетки розміром 12,7 мм х 6,35 мм, з гравіруванням « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Триверам, 40 мг + 10 мг + 10 мг: жовті, подовжні плівкові таблетки розміром 16 мм х 8 мм, з гравіруванням « » з одного боку та «
» з іншого боку.
Таблетки випускаються в контейнерах по 30 штук. Також випускаються упаковки по 90 штук (3 контейнери по 30 таблеток).
Контейнер з таблетками закритий кришкою. У кришці знаходиться засіб, який поглинає вологу.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Подія, відповідальна за лікарський засіб

Les Laboratoires Servier
50, rue Carnot
92284 Suresnes cedex
Франція

Виробник

Les Laboratoires Servier Industrie
905 route de Saran
45520 Gidy
Франція
Anpharm Препаратне підприємство АТ
вул. Аннополь, 6Б
03236, м. Київ
Україна
Egis Pharmaceuticals PLC
H-9900, Körmend
Mátyás király u. 65.
Угорщина

Servier (Ірландія) Індустріалс Лтд (SII)
Moneylans - Gorey Road
Arklow – Co. Wicklow
Ірландія
Для отримання детальної інформації слід звернутися до представника події, відповідальної за лікарський засіб:
Servier Україна ТОВ
Телефон: +38 (044) 201-13-13
Факс: +38 (044) 201-13-14
Адреса електронної пошти: ukraine@servier.com

Цей лікарський засіб дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору під наступними назвами:

Бельгія

Ліпертанс

Болгарія

Ліпертанс

Хорватія

Ліпертанс

Чехія

Ліпертанс

Кіпр

Тріверам

Естонія

Тріверам

Фінляндія

Тріверам

Франція

Тріверам

Німеччина

Тріверам

Греція

Тріверам

Ірландія

Ліпертанс

Італія

Тріверам

Латвія

Тріверам

Литва

Тріверам

Люксембург

Ліпертанс

Польща

Тріверам

Португалія

Тріверам

Румунія

Ліпертанс

Словаччина

Ліпертанс

Дата останньої актуалізації брошури: 05/2025