Міданіум

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

MIDANIUM, 1 мг/мл, розчин для ін'єкцій

MIDANIUM, 5 мг/мл, розчин для ін'єкцій

Мідазолам

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• Якщо у вас виникнуть будь-які подальші сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта, або медсестри.
• Цей препарат призначений спеціально для певної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта з'являться будь-які небажані реакції, включаючи всі небажані реакції, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта, або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Midanium і для чого він призначений
• 2. Інформація, важлива перед використанням препарату Midanium
• 3. Як використовувати препарат Midanium
• 4. Можливі небажані реакції
• 5. Як зберігати препарат Midanium
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Midanium і для чого він призначений

Midanium містить активну речовину мідазолам. Мідазолам належить до групи препаратів, званих бензодіазепінами. Він характеризується короткочасним сильним седативним і снодійним діянням.
Midanium застосовують у дорослих:

• -для седації (заспокоєння, зниження тривоги і неспокою) з збереженням свідомості перед і під час короткочасних діагностичних і терапевтичних процедур;
• -у підготовці пацієнта (премедикації) перед різними процедурами, наприклад, перед операцією, ендоскопією;
• -як складник седативної дії для введення загальної анестезії, перед застосуванням іншого анестетика;
• -для седації на відділеннях інтенсивної медичної допомоги.

Midanium застосовують у дітей:

• -для седації (заспокоєння, зниження тривоги і неспокою) з збереженням свідомості перед і під час короткочасних діагностичних і терапевтичних процедур;
• -у підготовці пацієнта (премедикації) перед різними процедурами, наприклад, перед операцією, ендоскопією;
• -для седації на відділеннях інтенсивної медичної допомоги.

2. Інформація, важлива перед використанням препарату Midanium

Коли не застосовувати препарат Midanium:

• якщо пацієнт має алергію на мідазолам (або інші бензодіазепіни) або будь-який з інших складників цього препарату (перелічених у пункті 6.);
• якщо у пацієнта виявлена тяжка дихальна недостатність або гостра депресія дихання (дуже серйозні труднощі з диханням).

Попередження і заходи обережності

Перед початком застосування препарату Midanium необхідно обговорити це з лікарем або медсестрою.
Необхідно проконсультуватися з лікарем у разі пацієнтів:

• -у віці понад 60 років, ослаблених;
• -з порушеннями функції печінки, хронічною недостатністю печінки або нирок;
• -з хронічною дихальною недостатністю;
• -у важкому стані, особливо з хворобами серця і труднощами з диханням;
• -з міастенією (хронічною хворобою, що проявляється ослабленням м'язів). Пацієнти, у яких виявляються вищезазначені хвороби, повинні повідомити про них лікаря.

Після отримання препарату Midanium пацієнт повинен бути виписаний зі шпиталю або кабінету лише за згодою лікаря. Пацієнту після виписки повинен супроводжувати опікун.
Не слід застосовувати препарат тривало, оскільки це може збільшити ризик залежності та розвитку толерантності до препарату. Розробка толерантності полягає у все слабшому дії препарату з часом, що викликає необхідність збільшення дози.

Діти

• -У немовлят до 6 місяців життя Midanium слід застосовувати лише на відділеннях інтенсивної медичної допомоги.
• -Під час застосування препарату Midanium у дітей можуть виникнути так звані парадоксальні реакції (симптоми перелічені у пункті 4. «Можливі небажані реакції»). У разі виникнення цих симптомів слід припинити застосування препарату.
• -У дітей з хворобами серця (особливо з нестабільною системою кровообігу) слід дотримуватися особливої обережності.

Препарат Midanium та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря про всі препарати, які зараз приймає пацієнт, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Midanium та інші препарати, що застосовуються одночасно, можуть взаємно впливати на свою дію.
Особливо це стосується наступних препаратів, перелічених нижче:

• -протигрибкові препарати (кетоконазол, вориконазол, флуконазол, ітраконазол, позаконазол);
• -антибіотики-макроліди (еритроміцин, кларитроміцин);
• -інгібітори протеази HIV (препарати, що застосовуються при інфекції вірусом HIV - саквінавір);
• -верапаміл і дилтіазем (препарати, що блокують кальцієві канали, застосовуються переважно при хворобах серцево-судинної системи);
• -аторвастатин (препарат, що знижує рівень холестерину в крові);
• -апрепітант (препарат проти блювоти);
• -рифампіцин (антибіотик);
• -фенітоїн (препарат проти епілепсії);
• -ефавіренз (препарат, що застосовується при інфекції вірусом HIV);
• -сильні обезболювальні препарати (так звані опіоїдні обезболювальні препарати, наприклад, морфін, бупренорфін);
• -препарати, що застосовуються при психічних розладах (наприклад, галоперидол, карбамазепін);
• -седативні препарати, анксіолітичні препарати та снодійні;
• -препарати, що застосовуються при лікуванні депресії (флуоксетин, флувоксамін);
• -- препарати, що застосовуються при лікуванні алергії (з седативною дією);
• -гідралазин (препарат від високого кров'яного тиску);
• -інгаляційні анестетики, що застосовуються для загальної анестезії;
• -суміші трав, що містять екстракт з діуравцу звичайного ( Hypericum perforatum).

Одночасне застосування Midanium та опіоїдів (сильних обезболювальних препаратів, препаратів для лікування залежності та деяких препаратів від кашлю) збільшує ризик виникнення сонливості, труднощів з диханням (депресія дихання), коми та може загрожувати життю. З цієї причини одночасне застосування цих препаратів можна розглядати лише у тому випадку, якщо інші методи лікування не є можливими.
Якщо jedoch лікар призначив Midanium одночасно з опіоїдними препаратами, лікар, який веде лікування, повинен зменшити дозу та рекомендувати можливо короткий час лікування.
Необхідно повідомити лікаря про всі прийняті опіоїдні препарати та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування. Корисним може бути повідомлення знайомих або родичів про загрозу, щоб вони були свідомі вищезазначених симптомів. У разі виникнення таких симптомів слід звернутися до лікаря.

Midanium з алкоголем

Алкоголь (етанол) значно посилює седативну дію мідазоламу. Вживання алкоголю під час застосування препарату Midanium є протипоказаним.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що може бути вагітна або коли планує мати дитину, повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.
Мідазолам може бути застосовуваний під час вагітності лише у випадку абсолютної необхідності.
Не рекомендується застосування мідазоламу під час кесаревого розтину.
Мідазолам проникає в грудне молоко в малих кількостях. Якщо необхідно застосування препарату, пацієнтка повинна перервати годування грудьми та відновити його через 24 години після введення мідазоламу.

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Після застосування препарату можуть виникнути: заспокоєння, амнезія, порушення концентрації, ослаблена робота м'язів, які можуть негативно впливати на виконання дій, що вимагають підвищеної уваги.
Не слід керувати транспортними засобами та обслуговувати машини до часу повного відновлення працездатності.
Лікар вирішить, коли пацієнт може виконувати ці дії.

Midanium містить натрій

Препарат містить 3,16 мг натрію (основного складника кухонної солі) в кожному мл. Це відповідає 0,16% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті у дорослих.
Препарат може бути розведений - див. нижче пункт «Спосіб підготування препарату Midanium до введення та спосіб введення». Обчислюючи загальну кількість натрію в підготуваному розведенні препарату, необхідно враховувати натрій, що міститься в розведнику. Для отримання точної інформації щодо вмісту натрію в розчині, використаному для розведення препарату, необхідно ознайомитися з інструкцією для пацієнта розведника.

3. Як застосовувати препарат Midanium

Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря.

• -Midanium вводить медичний персонал.
• -Препарат застосовують внутрішньом'язово, внутрішньовенно і ректально.
• -Лікар визначає дозування препарату та тривалість лікування індивідуально для кожного пацієнта.

Детальні відомості про дозування містяться у розділі «Інформація, призначена лише для фахового медичного персоналу».

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Midanium

Препарат вводить медичний персонал, тому малоймовірно, щоб пацієнт отримав більше препарату, ніж повинен. Після передозування мідазоламу можуть виникнути: сонливість, атаксія, порушення мови або невиразна мова та окулогірія. У важчих випадках може виникнути відсутність рефлексів, апное, гіпотонія, серйозні труднощі з диханням, і в рідких випадках – кома.
Якщо пацієнт має відчуття, що отримав більшу дозу препарату, ніж рекомендована, слід негайно звернутися до лікаря, який застосує відповідне лікування.

У разі пропуску дози препарату Midanium

Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Переривання застосування препарату Midanium

У разі тривалого застосування мідазоламу на відділеннях інтенсивної медичної допомоги, після раптового припинення застосування цього препарату можуть виникнути симптоми так званого синдрому відміни. До симптомів синдрому належать: головні болі, біль у м'язах, тривога, напруженість, неспокій, стан сплутаності, дратівливість, повторювана безсоння, зміни настрою, галюцинації та судоми.
Лікар належним чином обере дозу препарату та тривалість лікування, щоб мінімізувати ризик виникнення цих симптомів.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, слід звернутися до лікаря або фармацевта, або медсестри.

4. Можливі небажані реакції

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати небажані реакції, хоча не у кожного вони виникнуть.
Під час застосування цього препарату можуть виникнути нижче перелічені небажані реакції. Їхня частота невідома і не може бути визначена на основі наявних даних.
Необхідно припинити застосування препарату Midanium і негайно звернутися до лікаря, якщо в пацієнта виникне будь-яка з наступних небажаних реакцій. Вони можуть загрожувати життю пацієнта та можуть потребувати негайного лікування:

• анafilактичний шок (загрозлива життю алергічна реакція). Симптоми можуть включати раптову висипку, свербіж або папульозну висипку (кропив'янку) та набряк обличчя, губ, язика або інших частин тіла. У пацієнта також може виникнути задишка, свистячий дихання або проблеми з диханням, або блідість шкіри, слабкий і швидкий пульс або відчуття втрати свідомості. Крім того, може виникнути біль у грудній клітці, який може бути симптомом загрозливої алергічної реакції, званої синдромом Куніса.
• задишка та труднощі з диханням (іноді призводять до зупинки дихання), апное;
• спазм м'язів гортані, що призводить до задухи;
• порушення серцевої діяльності, такі як сповільнення серцевої діяльності (брадикардія), розширення судин, зупинка серцевої діяльності.

Інші небажані реакції, частота яких невідома (частота не може бути визначена на основі наявних даних):

• стан сплутаності, евфорія, галюцинації;
• побудження, відчуття ворожості та гніву, агресивність, напади побудження, мимовільні рухи (у тому числі судоми, звані клонічно-тонічними та мимовільним дриганням); надмірна активність, акти насильства (так звані парадоксальні реакції, відзначені особливо у дітей та осіб похилого віку); фізична залежність та симптоми відміни, зловживання препаратом, судоми (у передчасних дітей та новонароджених, а також як симптоми відміни);
• седація (надмірне заспокоєння) тривала і післяопераційна, знижений рівень свідомості, сонливість, головокружіння; атаксія; амнезія (пацієнт не пам'ятає подій, які відбулися протягом короткого часу після введення препарату) - тривалість цих небажаних реакцій залежить від застосованої дози препарату;
• ікота;
• розширення судин;
• гіпотонія;
• сухість слизових оболонок рота, нудота, блювота, запор;
• висипка на шкірі, кропив'янка, свербіж;
• важкі захворювання судин (тромбофлебіт і тромбоз);
• біль і червоність у місці введення;
• втома;
• відзначено підвищене ризик падінь і переломів у пацієнтів похилого віку, а також у пацієнтів, які приймають одночасно седативні препарати.

Тривале внутрішньовенне введення мідазоламу, навіть у терапевтичних дозах, може призвести до розвитку фізичної залежності, а раптове припинення застосування препарату може супроводжуватися симптомами синдрому відміни, включаючи судоми - див. пункт «Переривання застосування препарату Midanium». У пацієнтів похилого віку та ослаблених, особливо з хворобами серця та труднощами з диханням, можуть виникнути посилені небажані реакції, особливо після надто швидкого введення або після введення великих доз.

Звітність про небажані реакції

Якщо виникнуть будь-які небажані реакції, включаючи всі небажані реакції, не перелічені в цій інструкції, слід повідомити про це лікаря або фармацевта, або медсестру. Небажані реакції можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних реакцій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03038, м. Київ
Телефон: +38 (044) 206-23-44
Факс: +38 (044) 206-23-44
Електронна пошта: [[email protected]](mailto:[email protected])
Веб-сайт: https://moz.gov.ua
Небажані реакції можна повідомляти також відповідальній особі.
Звітність про небажані реакції дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Midanium

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цього препарату після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та ампулі. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Напис на упаковці після скорочення EXP позначає термін придатності, а після скорочення Lot - номер серії.
Зберігати при температурі нижче 25°C. Не заморожувати.
Препаратів не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить препарат Midanium

• Активною речовиною препарату є мідазолам. 1 мл розчину містить відповідно 1 мг або 5 мг мідазоламу.
• Інші складники: хлорид натрію, едетат дисодію, соляна кислота 10%, гідроксид натрію 10% або соляна кислота 10% (для встановлення pH), вода для ін'єкцій.

Як виглядає препарат Midanium і що містить упаковка

Midanium, 1 мг/мл, розчин для ін'єкцій - безбарвна, прозора рідина.
У паперовій коробці міститься 10 ампул з безбарвного скла по 5 мл.
Midanium, 5 мг/мл, розчин для ін'єкцій - безбарвна або світло-жовта, прозора рідина.
У паперовій коробці міститься 10 ампул з безбарвного скла по 1 мл або 5 ампул з безбарвного скла по 3 мл або 5 ампул з безбарвного скла по 10 мл.

Відповідальна особа і виробник

Публічне акціонерне товариство "Фармацевтична компанія "Здоров'я"
вул. Миколи Амосова, 7
03038, м. Київ
телефон: +38 (044) 206-23-44
Дата останньої актуалізації інструкції:грудень 2024 р.

Інформація, призначена лише для фахового медичного персоналу

MIDANIUM, 1 мг/мл, розчин для ін'єкцій

MIDANIUM, 5 мг/мл, розчин для ін'єкцій

Мідазолам

Спосіб підготування препарату Midanium до введення та спосіб введення

• -Midanium застосовують внутрішньом'язово, внутрішньовенно і ректально.
• -Мідазолам повинен бути введений лише досвідченими лікарями у закладі, повністю обладнаному апаратурою для моніторингу та підтримки функцій дихальної та серцево-судинної систем, а також особами, належним чином підготовленими до виявлення та лікування очікуваних небажаних реакцій, включаючи проведення реанімаційних заходів.
• -Midanium можна змішувати з 500 мл наступних розчинів для інфузії:
• розчином глюкози 5%;
• розчином NaCl 0,9%;
• розчином глюкози 4% з розчином NaCl 0,18%. Приготовлений розчин зберігає фізико-хімічну стабільність під час зберігання при кімнатній температурі протягом 24 годин. З мікробіологічної точки зору, розчин після приготування повинен бути негайно використаний. Якщо він не був негайно використаний, відповідальність за час та умови зберігання перед застосуванням лежить на користувачі. Не підтверджено, щоб мідазолам підлягав адсорбції на пластикових елементах апаратури для інфузії або шприців.
• Midanium 5 мг/мл можна змішувати з сульфатом морфіну (препаратом Морфіні сульфас WZF 20 мг/мл) (див. також «Попередження та заходи обережності», нижче) у межах вказаних нижче пропорцій активних речовин: 10 мг морфіну сульфату з мідазоламом у дозі від 1,66 мг до 10 мг. Для отримання суміші 10 мг морфіну сульфату: 1,66 мг мідазоламу слід змішати 2,1 мл препарату Морфіні сульфас WZF 20 мг/мл з 1,4 мл препарату Midanium 5 мг/мл. Для отримання суміші 10 мг морфіну сульфату: 10 мг мідазоламу слід змішати 1,0 мл препарату Морфіні сульфас WZF 20 мг/мл з 4,0 мл препарату Midanium 5 мг/мл. Термін придатності суміші препарату Морфіні сульфас WZF 20 мг/мл з препаратом Midanium 5 мг/мл - 24 години. Встановлено хімічну та фізичну стабільність протягом 24 годин при 25°C. Суміш слід приготувати безпосередньо перед введенням. З мікробіологічної точки зору, приготовану суміш слід використати негайно. Якщо вона не була негайно використана, відповідальність за час та умови зберігання лежить на користувачі. Якщо це необхідно, приготовану суміш можна зберігати протягом максимум 24 годин при 25°C, за умови, що суміш приготувана в контрольованих та валідованих асептичних умовах. Невикористану протягом 24 годин суміш слід видалити. Приготовлена суміш не потребує захисту від світла.

  Інструкція з відкриття ампули

  Перед відкриттям ампули необхідно переконатися, що весь розчин знаходиться в нижній частині ампули.
  Можна деликатно потрясти ампулу або постукати по ній пальцем, щоб полегшити стікання розчину.
  На кожній ампулі розміщено кольорову крапку (див. малюнок 1.), як позначення знаходження нижче місця різання.

  • Для відкриття ампули необхідно тримати її вертикально, в обох руках, кольоровою крапкою до себе - див. малюнок 2. Верхню частину ампули необхідно утримувати таким чином, щоб великий палець знаходився над кольоровою крапкою.
  • Натиснути згідно зі стрілкою, розміщеною на малюнку 3. Ампули призначені лише для одноразового використання, їх слід відкривати безпосередньо перед застосуванням. Залишній вміст невикористаного препарату слід видалити згідно з чинними правилами.

  Малюнок 1.

  

  Малюнок 2.

  

  Малюнок 3.

  

  Попередження та заходи обережності

  Необхідно дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату у наступних пацієнтів:

  • з порушеннями дихання;
  • дітей до 6 місяців та дітей з нестабільною системою кровообігу;
  • у віці понад 60 років;
  • хронічно хворих або ослаблених, наприклад, з хронічною дихальною недостатністю, з хронічною недостатністю нирок, з порушеннями функції печінки, порушеннями функції серця;
  • з порушеннями функції нирок (кліренс креатиніну <10 мл хв.), фармакокінетика незв'язаного мідазоламу після внутрішньовенного введення подібна до спостережуваної у здорових добровольців. Однак тривалого середній час седативної дії разі пацієнтів з нирковою недостатністю був значно довший, найімовірніше через накопичення глюкуроніду α-гідроксімідазоламу. Не мається даних щодо важкою (кліренс креатиніну нижче 30 які приймають мідазолам для в загальну анестезію.< li>

  Після отримання мідазоламу пацієнт повинен бути виписаний зі шпиталю або кабінету лише за згодою лікаря. Пацієнту після виписки повинен супроводжувати опікун.
  Не слід застосовувати препарат тривало, оскільки це може збільшити ризик залежності та розвитку толерантності до препарату. Розробка толерантності полягає у все слабшому дії препарату з часом, що викликає необхідність збільшення дози.

  Дозування

  Стандартне дозування
  Мідазолам - сильнодіючий седативний препарат, який слід вводити повільно, ступінчасто.
  Ступінчате введення мідазоламу полегшить безпечне досягнення бажаного ступеня седації залежно від клінічних потреб, стану здоров'я та віку пацієнта, а також інших одночасно введених препаратів. Дозу препарату у осіб у віці 60 років і старше, ослаблених або хронічно хворих, а також дітей слід встановлювати обережно, враховуючи чинники ризику, специфічні для кожного пацієнта. Стандартне дозування наведено в таблиці. Додаткові дані наведено нижче таблиці.

  Показання	Дорослі до 60 років	Дорослі 60 років і старше, ослаблені або хронічно хворі	Діти
  Седація з збереженням свідомості	Внутрішньовенно: Початкова доза: 2 – 2,5 мг Додаткові дози: 1 мг Загальна доза: 3,5 – 7,5 мг	Внутрішньовенно: Початкова доза: 0,5 – 1 мг Додаткові дози: 0,5 – 1 мг Загальна доза: <3,5 мг	Внутрішньовенно, від 6 місяців до 5 років: Початкова доза: 0,05 – 0,1 мг/кг маси тіла. Загальна доза: <6 мг Внутрішньовенно, від 6 до 12 років: Початкова доза: 0,025 – 0,05 мг/кг маси тіла. Загальна доза: <10 мг Ректально, понад 6 місяців: 0,3 – 0,5 мг/кг маси тіла. Внутрішньом'язово, від 1 до 15 років: 0,05 – 0,15 мг/кг маси тіла.
  Премедикація перед введенням в загальну анестезію	Внутрішньом'язово: 0,07 – 0,1 мг/кг маси тіла. Внутрішньовенно: 1-2 мг; дозу можна повторювати	Внутрішньом'язово: 0,025 – 0,05 мг/кг маси тіла. Внутрішньовенно: Початкова доза 0,5 мг; якщо це необхідно, дозу можна повільно збільшувати.	Ректально, понад 6 місяців: 0,3 – 0,5 мг/кг маси тіла. Внутрішньом'язово, від 1 до 15 років: 0,08 – 0,2 мг/кг маси тіла.
  Введення в загальну анестезію	Внутрішньовенно: 0,15 – 0,2 мг/кг маси тіла. (0,3 – 0,35 без премедикації)	Внутрішньовенно: 0,05 – 0,15 мг/кг маси тіла. (0,15 – 0,3 без премедикації)
  Як складник седативної дії у злощенні	Внутрішньовенно: Повторювані дози: 0,03 – 0,1 мг/кг маси тіла або внутрішньовенний потік 0,03 – 0,1 мг/кг маси тіла/год	Внутрішньовенно: Дози менші, ніж рекомендовані для дорослих до 60 років
  Седація на відділеннях інтенсивної медичної допомоги	Внутрішньовенно: Початкова доза: 0,03 – 0,3 мг/кг маси тіла подана повільно, у окремих ін'єкціях. Кожна окрема ін'єкція в кількості 1 мг до 2,5 мг повинна бути введена протягом 20-30 секунд, з дотриманням 2-хвилинної перерви між окремими ін'єкціями. У разі пацієнтів з гіповолемією, судинним спазмом або гіпотермією початкову дозу слід зменшити або пропустити. Внутрішньовенна підтримуюча доза: 0,03 мг/кг маси тіла/год до 0,2 мг/кг маси тіла/год. У разі пацієнтів з гіповолемією, судинним спазмом або гіпотермією підтримуючу дозу слід зменшити. Рівень седації слід регулярно оцінювати. Під час тривалої седації може розвинутися толерантність - у такому разі виникає необхідність збільшення дози.	Внутрішньовенно: Початкова доза: 0,03 – 0,3 мг/кг маси тіла подана повільно, у окремих ін'єкціях. Кожна окрема ін'єкція в кількості 1 мг до 2,5 мг повинна бути введена протягом 20-30 секунд, з дотриманням 2-хвилинної перерви між окремими ін'єкціями. У разі пацієнтів з гіповолемією, судинним спазмом або гіпотермією початкову дозу слід зменшити або пропустити. Внутрішньовенна підтримуюча доза: 0,03 мг/кг маси тіла/год до 0,2 мг/кг маси тіла/год. У разі пацієнтів з гіповолемією, судинним спазмом або гіпотермією підтримуючу дозу слід зменшити. Рівень седації слід регулярно оцінювати. Під час тривалої седації може розвинутися толерантність - у такому разі виникає необхідність збільшення дози.	Внутрішньовенно, новонароджені до 32 тижнів вагітності: 0,03 мг/кг маси тіла/год Внутрішньовенно, новонароджені понад 32 тижнів вагітності та діти до 6 місяців: 0,06 мг/кг маси тіла/год Внутрішньовенно, понад 6 місяців: Початкова доза: 0,05 – 0,2 мг/кг маси тіла. Підтримуюча доза: 0,06 - 0,12 мг/кг маси тіла/год

  Діти

  Новонароджені та немовлята до 6 місяців
  Мідазолам слід вводити у вигляді безперервної внутрішньовенної інфузії, починаючи з 0,03 мг/кг/год (0,5 мкг/кг/хв) у новонароджених з вагою плода менше 32 тижнів або 0,06 мг/кг/год (1 мкг/кг/хв) у новонароджених з вагою плода понад 32 тижнів та немовлят до 6 місяців.
  Не рекомендується застосування навантажувальних доз у недоношених, новонароджених та немовлят віком менше 6 місяців. Препарат слід вводити у вигляді інфузії, протягом перших кількох годин швидше, щоб досягти терапевтичної концентрації в плазмі. Необхідно точно та часто контролювати швидкість інфузії, особливо після першої доби, щоб вводити мінімально ефективні дози та запобігати можливій кумуляції препарату. Рекомендується уважно спостерігати за дихальною функцією та моніторингом насичення крові киснем.
  Діти старше 6 місяців
  У дітей старше 6 місяців, інтубованих та штучно вентилюованих, навантажувальну дозу:
  0,05 мг/кг до 0,2 мг/кг слід вводити внутрішньовенно повільно протягом 2-3 хвилин до досягнення бажаного клінічного ефекту.
  Мідазолам не слід вводити у вигляді швидкого внутрішньовенного болюсу. Після навантажувальної дози вводиться безперервна внутрішньовенна інфузія від 0,06 мг/кг/год до 0,12 мг/кг/год (1 до 2 мкг/кг/хв). Швидкість інфузії можна збільшувати або зменшувати залежно від потреби (зазвичай на 25% початкової або пізнішої швидкості) або вводити внутрішньовенно додаткові дози мідазоламу, щоб збільшити або підтримувати дію препарату на бажаному рівні.
  При початку введення мідазоламу пацієнтам із порушеною функцією кровообігу слід вводити препарат у малих послідовних болюсах та спостерігати за цими особами щодо появи ознак гемодинамічної нестабільності, наприклад, артеріальної гіпотензії.
  Ці пацієнти також схильні до депресивної дії мідазоламу на дихальну систему та потребують особливої уваги до спостереження за дихальною функцією та насиченням крові киснем.
  Не рекомендується застосування розчину мідазоламу у концентрації більше 1 мг/мл у недоношених, новонароджених та дітей з масою тіла менше 15 кг. Більші концентрації слід розбавляти до 1 мг/мл.