Метафен

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

Метафен, 200 мг + 325 мг, покриті таблетки

Ібупрофен + Парацетамол

Перш ніж використовувати препарат, пацієнт повинен ретельно ознайомитися з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

Цей препарат завжди слід використовувати саме так, як описано в цій інструкції для пацієнта або згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта.

• Пацієнт повинен зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість її знову прочитати.
• Якщо потрібна порада або додаткова інформація, пацієнт повинен звернутися до фармацевта.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не наведені в цій інструкції, пацієнт повинен повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.
• Якщо через 3 дні не відбулося покращення або пацієнт відчуває себе гірше, пацієнт повинен звернутися до лікаря.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Метафен і для чого він призначений
• 2. Інформація, яку потрібно знати до початку застосування препарату Метафен
• 3. Як застосовувати препарат Метафен
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Метафен
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Метафен і для чого він призначений

Метафен - це препарат у вигляді покритих таблеток для перорального застосування.
Він містить дві активні речовини - ібупрофен та парацетамол, які мають анальгетичну, жарознижуючу та протизапальну дію.
Показання до застосування:

• болі різного походження, у тому числі:
• головні болі
• мігрень
• менструальні болі
• болі зубів
• м'язові болі
• болі кісток і суглобів
• болі в нижній частині спини і попереку
• болі після травми
• невралгії
• жар.

Препарат призначений для дорослих і молоді віком понад 12 років.

2. Інформація, яку потрібно знати до початку застосування препарату Метафен

Коли не слід застосовувати препарат Метафен:

• якщо пацієнт має алергію на парацетамол, ібупрофен або будь-який інший компонент цього препарату (перелічений у пункті 6);
• якщо в пацієнта є алергія на препарати групи НПВС (ністероїдні протизапальні препарати), включаючи ацетилсаліцилову кислоту; якщо раніше у пацієнта була астма, набряк Квінке (хвороби шкіри і слизових оболонок, що характеризуються появою

набряків), бронхоспазм, риніт або кропив'янка, пов'язані з прийомом ацетилсаліцилової кислоти або інших препаратів групи НПВС;

• якщо пацієнт має важку ниркову чи печінкову недостатність;
• якщо пацієнт має або мав виразкову хворобу шлунка і (або) дванадцятипалої кишки, перфорації або кровотечу, включаючи ті, що виникли після застосування препаратів групи НПВС;
• якщо пацієнт має важке артеріальне гіпертонія;
• якщо пацієнт має важкі захворювання серцево-судинної системи, тахікардію (пришвидшене серцебиття), стенокардію;
• якщо пацієнт має важку серцеву недостатність;
• якщо пацієнт має кровотечу;
• якщо пацієнт приймає інші ністероїдні протизапальні препарати, включаючи інгібітори ЦОГ-2 і ацетилсаліцилову кислоту в добовій дозі понад 75 мг;
• якщо пацієнт приймає інші препарати, що містять парацетамол;
• під час вагітності та годування грудьми;
• у дітей віком до 12 років.

Остережності та заходи обережності

Перш ніж почати застосування препарату Метафен, пацієнт повинен обговорити це з лікарем або фармацевтом.
Метафен містить парацетамол. Для уникнення передозування потрібно перевірити, чи інші приймані препарати не містять парацетамол (див. пункт 2).
Одночасне, тривале застосування різних препаратів з анальгетичною дією може призвести до пошкодження нирок з ризиком недостатності. Існує ризик порушення функції нирок у пацієнтів з дефіцитом рідини.
Пацієнт повинен бути обережним під час застосування препарату у пацієнтів:
з порушенням функції печінки та (або) нирок, а також серцево-судинної системи; у пацієнтів, у яких є порушення функції нирок, слід застосовувати ефективні дози, möglichше малі;
з бронхіальною астмою, а також у осіб, у яких є або раніше були інші алергічні реакції, через ризик виникнення бронхоспазму;
з системним червоним вовчаком та змішаним захворюванням сполучної тканини - існує підвищений ризик розвитку асеептичного менінгіту;
з захворюваннями травної системи в минулому (виразкове захворювання товстої кишки, хвороба Крона) - може відбутися загострення симптомів; особливо обережно слід застосовувати препарат у пацієнтів віком понад 65 років, оскільки, особливо при тривалому застосуванні препарату, існує ризик виникнення кровотечі з травної системи, виразки або перфорації. У разі виникнення будь-яких нетипових симптомів з боку травної системи, особливо на початку лікування, прийом препарату слід негайно припинити і проконсультуватися з лікарем.
з порушенням серцевого ритму, артеріальною гіпертонією, інфарктом міокарда або недостатністю серця - може відбутися затримка рідини в організмі через погіршення функції нирок;
з порушенням згортання крові при одночасному прийомі інших препаратів, які можуть збільшити ризик порушень з боку травної системи або можуть збільшити ризик кровотечі, таких як кортикостероїди або антикоагулянти, як варфарин (аценокумарол), деякі антидепресанти (див. «Препарат Метафен та інші препарати») або антиагреганти, як ацетилсаліцилова кислота;
з порушенням функції серця, з попереднім інфарктом або підозрами, що існують ризики цих порушень (наприклад, підвищене артеріальне тисня, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, паління).

• пацієнт повинен обговорити спосіб лікування з лікарем або фармацевтом; у віці понад 65 років існує більший ризик виникнення побічних ефектів, ніж у молодших пацієнтів; якщо в пацієнта є інфекція - див. нижче, пункт «Інфекції».

Інфекції
Метафен може маскувати симптоми інфекції, такі як жар і біль. У зв'язку з цим Метафен може затримати застосування відповідного лікування інфекції, а внаслідок цього привести до підвищеного ризику ускладнень. Це було спостережено при бактеріальному пневмонії та бактеріальних інфекціях шкіри, пов'язаних з вітряною віспою. Якщо пацієнт приймає цей препарат під час інфекції, а симптоми інфекції тривають або загострюються, пацієнт повинен негайно проконсультуватися з лікарем.
Алергічні реакції
Відзначено випадки важких алергічних реакцій, пов'язаних з прийомом препарату Метафен. Якщо з'являються: будь-яка висипка на шкірі, зміни на слизових оболонках, пухирці або інші симптоми алергії, пацієнт повинен припинити прийом препарату Метафен і негайно звернутися по медичну допомогу, оскільки це можуть бути перші симптоми дуже важкої алергічної реакції. Див. пункт 4.
Препарат належить до групи препаратів (ністероїдні протизапальні препарати НПВС), які можуть негативно впливати на фертильність у жінок. Це дія є тимчасовою і припиняється після закінчення лікування.
Ібупрофен може ускладнювати зачаття. Якщо пацієнтка планує зачаття або має труднощі з зачаттям, вона повинна повідомити про це лікаря.
Прийом препарату в найменшій, ефективній дозі протягом найкоротшого періоду, необхідного для полегшення симптомів, зменшує ризик побічних ефектів.
Застосування препарату може бути причиною хибних результатів деяких лабораторних досліджень, виконаних оксидоредукційними методами (наприклад, визначення рівня глюкози в крові).
Прийом протизапальних/анальгетичних препаратів, таких як ібупрофен, може бути пов'язаний з незначним збільшенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні в великих дозах. Не слід перевищувати рекомендовану дозу і тривалість лікування.
Перш ніж застосувати препарат Метафен, пацієнт повинен обговорити лікування з лікарем або фармацевтом, якщо:

• у пацієнта є захворювання серця, такі як недостатність серця, стенокардія (біль у грудній клітці), пацієнт мав інфаркт міокарда, операцію шунтування, існує захворювання периферичних артерій (слабе кровообіг у ногах через звуження або блокування артерій) або якщо пацієнт переніс будь-який інсульт (включаючи міні-інсульт або транзиторну ішемічну атаку - ТІА).
• пацієнт має артеріальну гіпертонію, цукровий діабет, існує підвищений рівень холестерину, в родині пацієнта існували захворювання серця або інсульт, або якщо пацієнт палить.

Під час застосування препарату Метафен пацієнт повинен негайно повідомити лікаря, якщо в нього виникнуть важкі захворювання, включаючи важкі порушення функції нирок або сепсис (коли в крові циркулюють бактерії та їх токсини, що призводять до пошкодження органів) або недохранення, хронічний алкоголізм або якщо пацієнт приймає також флуклоксацилін (антібіотик). У таких ситуаціях відзначено випадки важкого захворювання під назвою метаболічний ацидоз (порушення крові та тканинних рідин, що характеризується підвищенням рівня ацидозу), коли пацієнти приймали парацетамол у звичайних дозах протягом тривалого періоду або коли приймали парацетамол разом з флуклоксациліном. Симптоми метаболічного ацидозу можуть включати: важкі труднощі з диханням, включаючи прискорене глибоке дихання, сонливість, нудоту та блювоту.

Препарат Метафен та інші препарати

Пацієнт повинен повідомити лікаря або фармацевту про всі препарати, які він приймає зараз або останнім часом, а також про препарати, які він планує приймати.
Аналогічно до будь-якого іншого препарату, що містить парацетамол, слід уникати застосування препарату Метафен у поєднанні з іншими препаратами, що містять парацетамол, через підвищений ризик важких побічних ефектів.
Метафен може впливати на інші препарати, а деякі препарати можуть впливати на цей препарат.
Не слід застосовувати одночасно препарат Метафен:

• з ацетилсаліциловою кислотою (крім малих доз 75 мг на добу за рекомендацією лікаря);
• з іншими ністероїдними протизапальними препаратами (НПВС), включаючи селективні інгібітори циклооксигенази-2, оскільки ці препарати збільшують ризик побічних ефектів.

Можна застосовувати Метафен з обережністю з препаратами, переліченими нижче. Однак слід попередньо проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт приймає препарати, такі як:

• хлорамфенікол (препарат, що застосовується при бактеріальних інфекціях) - прискорює всмоктування парацетамолу;
• холестирамін (застосовується для зниження рівня холестерину) - зменшує швидкість всмоктування парацетамолу;
• метоклопрамід та інші препарати, що посилюють перистальтику (переміщення їжі та продуктів травлення в травній системі) - прискорюють всмоктування парацетамолу;
• домперидон (препарат проти блювоти) - збільшує всмоктування парацетамолу;
• препарати, що мають протизакрепувальну дію (тобто розріджують кров/запобігають утворенню тромбів, такі як аспірин/ацетилсаліцилова кислота, варфарин, тиклопідін) - може бути підвищений ризик кровотечі під час регулярного застосування парацетамолу;
• рифампіцин (антібіотик), протипадачкові препарати та барбітурати (препарати, що застосовуються проти судом та заспокійливі) - існує ризик пошкодження печінки;
• препарати проти депресії, що належать до групи інгібіторів моноамінооксидази (МАО) - може виникнути стан збудження та високої температури;
• препарати з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну - підвищений ризик кровотечі з травної системи;
• пропантелін та інші препарати, що гальмують перистальтику - затримують всмоктування парацетамолу;
• препарати, що знижують артеріальне тисня, (інгібітори АПФ, такі як каптоприл, бета-адреноблокатори, такі як препарати, що містять атенолол, препарати, що є антагоністами рецепторів ангіотензину II, такі як лосартан) - препарати групи НПВС можуть знижувати дію цих препаратів;
• кортикостероїди (препарати проти запалення), препарати проти агрегації тромбоцитів - підвищений ризик кровотечі з травної системи;
• препарати групи глікозидів серця (застосовуються, наприклад, при недостатності серця) - препарати групи НПВС можуть загострювати недостатність серця;
• циклоспорин (препарат, що застосовується після трансплантації) - підвищений ризик токсичного впливу на нирки;
• препарати, що мають мочогінну дію - можуть збільшувати ризик токсичного впливу препаратів групи НПВС на нирки; крім того, препарати групи НПВС знижують дію препаратів, що мають мочогінну дію;
• метотрексат (препарат, що застосовується при пухлинах) та солі літію (препарати, що застосовуються в психіатрії) - може виникнути загострення побічних ефектів через підвищення їх рівня в крові;
• міфепристон - препарати групи НПВС знижують його дію;
• антібіотики групи хінолонів (наприклад, ципрофлоксацин) - застосування з препаратами групи НПВС може призвести до підвищеного ризику виникнення судом;
• такролімус (препарат, що застосовується після трансплантації та при атопічному дерматиті) - підвищений ризик нефротоксичності;
• зидовудин (препарат проти вірусу) - підвищений ризик гематологічної токсичності;
• флуклоксацилін (антібіотик) - через серйозний ризик порушень крові та тканинних рідин (метаболічний ацидоз), які повинні бути терміново лікувані (див. пункт 2).

Також деякі інші препарати можуть підлягати впливу або мати вплив на лікування препаратом Метафен. Тому перед застосуванням препарату Метафен з іншими препаратами завжди слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Метафен з їжею, питтям та алкоголем

Під час застосування препарату Метафен не слід вживати алкоголь, оскільки існує ризик токсичного пошкодження печінки, особливо у осіб з дефіцитом харчування та регулярним вживанням алкоголю.
Метафен рекомендується приймати після їжі (див. пункт 3).

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Препарат Метафен протипоказаний протягом усього періоду вагітності та годування грудьми.
Не слід застосовувати препарат Метафен під час вагітності, оскільки це може нашкодити ненародженій дитині або спричинити ускладнення під час пологів. Це може підвищувати схильність до кровотечі у пацієнтки та її дитини, а також спричинити затримку або подовження періоду пологів.
Препарат Метафен, прийнятий протягом періоду понад кілька днів, починаючи з 20-го тижня вагітності, може спричинити порушення нирок у ненародженій дитині, що може призвести до низького рівня амніотичної рідини (олігогідрамніоз) або звуження судини (післядаткової артерії) у серці дитини.
Вплив на фертильність - див. пункт «Остережності та заходи обережності».

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Після прийому препарату можуть виникнути побічні ефекти, такі як головокружіння, сонливість, втома та порушення зору. Пацієнти, у яких виникли ці симптоми, не повинні керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.

3. Як застосовувати препарат Метафен

Цей препарат завжди слід застосовувати саме так, як описано в цій інструкції для пацієнта або згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Пероральне застосування.
Рекомендується приймати препарат після їжі.
Рекомендована доза:
Дорослі: одночасно 1 або 2 покритих таблетки.
За необхідності дозу можна повторювати до 3 разів на добу.
Не слід приймати більше 6 покритих таблеток на добу.
Пацієнти похилого віку: модифікація дозування не є необхідною. У пацієнтів похилого віку підвищений ризик виникнення важких ускладнень побічних ефектів. Якщо застосування препарату є необхідним, слід приймати найменшу ефективну дозу протягом можливо найкоротшого часу.
Діти та молодь
Молодь віком понад 12 років: одночасно 1 покрита таблетка.
За необхідності дозу можна повторювати до 3 разів на добу.
Не слід приймати більше 3 покритих таблеток на добу.
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для полегшення симптомів. Якщо під час інфекції симптоми інфекції тривають або загострюються, пацієнт повинен негайно проконсультуватися з лікарем (див. пункт 2).
Для короткочасного застосування.
Пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем, якщо симптоми тривають або загострюються, або якщо необхідно застосування препарату протягом періоду понад 3 дні.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Метафен

У разі прийому більшої, ніж рекомендована, дози препарату можуть виникнути симптоми передозування.
Ранні симптоми передозування пов'язані з дією ібупрофену, а пізніші - з парацетамолом.
Якщо пацієнт прийняв більшу, ніж рекомендовану, дозу препарату Метафен або якщо дитина випадково прийняла препарат, слід завжди звернутися до лікаря або до найближчої лікарні, щоб отримати думку про можливу загрозу для здоров'я та пораду щодо дій, які слід вчинити в такому випадку.
Передозування ібупрофену
Симптоми передозування можуть включати нудоту, біль у животі, блювоту (можуть бути сліди крові), кровотечу з травної системи (див. також пункт 4 нижче), діарею, головний біль, звук у вухах, дезорієнтацію та нистагм. Можуть також виникнути збудження, сонливість, дезорієнтація або кома. Іноді у пацієнтів можуть виникнути судоми. Після прийому великих доз повідомлялося про сонливість, біль у грудній клітці, тахікардію, втрату свідомості, судоми (головним чином у дітей), слабкість та головокружіння, кров у сечі, низький рівень калію в крові, відчуття холоду та труднощі з диханням. Крім того, час протромбіну (МНВ) може збільшитися, ймовірно, через порушення дії факторів згортання крові. Можуть виникнути гостра недостатність нирок та пошкодження печінки. У пацієнтів з астмою може виникнути загострення симптомів астми. Крім того, може виникнути низький артеріальний тиск та труднощі з диханням.
Передозування парацетамолом
Випадкове або умисне передозування може призвести протягом кількох, десятків годин до симптомів, таких як: блідість, нудота, блювота, анорексія, надмірне потіння, сонливість та загальне слабкість. Ці симптоми можуть припинитися наступного дня, попри те, що починається розвиток пошкодження печінки, яке потім дає про себе знати розширенням у епігастрії, поверненням нудоти та жовтяницею.

Пропуск застосування препарату Метафен

У разі пропуску дози препарату та тривалості симптомів слід прийняти наступну дозу препарату.
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Перерване застосування препарату Метафен

У разі подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта.
Побічні ефекти, які виникають часто (рідше, ніж у 1 з 10 пацієнтів):

• біль у животі, діарея, нудота, блювота, порушення травної системи та інші симптоми;
• збільшення активності амінотрансферази аланіну та гамма-глутамілтрансферази, а також зміни параметрів функціональних тестів печінки (після застосування парацетамолу), збільшення рівня креатиніну та сечовини в крові.

Побічні ефекти, які виникають не дуже часто (рідше, ніж у 1 з 100 пацієнтів):

• головний біль та головокружіння; метеоризм, запор;
• виразкова хвороба шлунка, перфорація або кровотеча з травної системи, з симптомами у вигляді мелени та кров'яних блювотин, іноді зі смертельним результатом, особливо у пацієнтів похилого віку;
• виразкове захворювання ротової порожнини та загострення виразкової хвороби товстої кишки та хвороби Крона; рідше повідомлялося про випадки панкреатиту;
• висипка різного типу, включаючи свербіж та кропив'янку, набряк Квінке та набряк обличчя;
• збільшення активності амінотрансферази аспартату, збільшення рівня алкалічної фосфатази, фосфокінази креатиніну та креатиніну в крові, зниження рівня гемоглобіну та збільшення кількості тромбоцитів.

Побічні ефекти, які виникають рідко (рідше, ніж у 1 з 1000 пацієнтів):

• запалення слизової оболонки шлунка;
• набряк.

Побічні ефекти, які виникають дуже рідко (рідше, ніж у 1 з 10 000 пацієнтів):

• порушення кровотворення (агранулоцитоз, анемія, апластична анемія, гемолітична анемія, лейкопенія, нейтропенія, панцитопенія та тромбоцитопенія) - першими симптомами є гарячка, біль у горлі, поверхневі виразки слизової оболонки ротової порожнини, симптоми грипу, сильна втома, необґрунтовані кровотечі та синяки, а також носова кровотеча;
• відзначено випадки підвищеної чутливості до світла. Вони можуть мати форму неспецифічних алергічних реакцій та анафілаксії; важкі алергічні реакції (анafilаксія, набряк Квінке) - до їх симптомів належать: набряк обличчя, язика та горла, задишка, прискорене серцебиття, артеріальна гіпотонія - у разі виникнення слід негайно звернутися до лікаря;
• сплутаність, депресія та марення;
• парестезії (оніміння, поколювання в кінцівках), запалення зорового нерва та сонливість, збудження, раздражливість;
• у пацієнтів з існуючими аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак, змішане захворювання сполучної тканини) під час лікування ібупрофеном відзначено окремі випадки асеептичного менінгіту, симптомами якого є шийний синдром, головний біль, нудота, блювота, гарячка, дезорієнтація.
• депресія, психотичні реакції та звук у вухах (описувалися окремі випадки);
• порушення зору;
• звук у вухах та головокружіння вестибулярного походження;
• астма, загострення астми, бронхоспазм та задишка (симптоми гіперчутливості дихальної системи - див. пункт 2);
• порушення функції печінки, запалення печінки та жовтяниця, збільшення печінки; гостра недостатність печінки, недостатність печінки, некроз печінки та пошкодження печінки (після передозування парацетамолом);
• надмірна потливість, петехії; відзначено дуже рідкі випадки важких алергічних реакцій - екзфоліативний дерматит; реакції бульозного типу, включаючи мультиформну еритему, синдром Стівенса-Джонсона та токсичний епідермальний некроліз (див. пункт «Остережності та заходи обережності»);
• нефротоксичність у різних формах, включаючи міжстиаткове запалення нирок, нефротичний синдром, а також гостру та хронічну недостатність нирок, біль під час сечовиділення, зниження кількості сечі, підвищення рівня сечовини в сироватці, підвищення рівня натрію в плазмі (затримка натрію);
• втома та загальне слабкість. У зв'язку з застосуванням препаратів групи НПВС у великих дозах повідомлялося про виникнення набряків, артеріальної гіпертонії та недостатності серця. З даних клінічних досліджень та епідеміологічних даних випливає, що прийом ібупрофену, особливо тривалий та у великих дозах (2400 мг на добу), може бути пов'язаний з незначним підвищенням ризику артеріальних тромбозів (наприклад, інфаркту міокарда або інсульту).

Побічні ефекти, які виникають з невідомою частотою (частота не може бути визначена на основі наявних даних):

• можуть виникнути важкі алергічні реакції, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS належать: висипка на шкірі, гарячка, набряк лімфатичних вузлів, а також підвищення кількості еозінофілів (вид білих кров'яних тілець); червона луската висипка з загустіннями під шкірою та пухирцями, розташована переважно в складках шкіри, на тулубі та верхніх кінцівках, з гарячкою, яка виникає на початку лікування (гостра генералізована пустульозна еритема). Якщо такі симптоми виникнуть, слід припинити прийом препарату Метафен та негайно звернутися по медичну допомогу. Див. також пункт 2.
• шкіра стає чутливою до світла.
• важке захворювання, яке може спричиняти закислення крові (так званий метаболічний ацидоз), у пацієнтів з важким захворюванням, які приймають парацетамол (див. пункт 2).

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не наведені в цій інструкції, пацієнт повинен повідомити про це лікаря або фармацевту, або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Державної інспекції лікарських засобів України
вул. Джерельна, 17
03151 Київ
Телефон: +38 (044) 206 07 07
Факс: +38 (044) 206 07 07
Сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти суб'єкту відповідальності.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Метафен

Не зберігати при температурі вище 25°C.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на блистерній упаковці або пачці: EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Препаратів не слід викидати до каналізації чи домашніх контейнерів для відходів. Слід запитати у фармацевта, як видалити препарати, яких більше не використовують. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Метафен

• Активними речовинами препарату є: ібупрофен та парацетамол. Кожна покрита таблетка містить 200 мг ібупрофену та 325 мг парацетамолу.
• Інші компоненти:
• желатинова крохмаль, кукурудзяна; мікрокристалічна целюлоза; повідон К-90; повідон К-29/32; стеаринат магнію;
• оболонка: полівініловий спирт; діоксид титану (Е 171); макрогол 3350; тальк.

Як виглядає препарат Метафен та що містить упаковка

Препарат має форму білих або майже білих покритих таблеток, овальних, з витиснутим написом
«Метафен» з одного боку. Таблетки мають довжину 18,2 мм ± 0,3 мм та ширину 8,2 мм ± 0,3 мм.
Зовнішня упаковка - картонна пачка, містить відповідні:
2, 6, 10, 20, 60 покритих таблеток у блистерних упаковках PVC/Алюмінієві.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Суб'єкт відповідальності та виробник

Заклади фармацевтичної промисловості ПОЛФАРМА С.А.
вул. Пельплінська, 19, 83-200 Старогард-Гданський
телефон: + 48 22 364 61 01

Дата останньої актуалізації інструкції: