Лоразепам Тзф

Укладена інструкція: Інформація для пацієнта

Лоразепам ТЗФ, 0,5 мг, таблетки

Лоразепам ТЗФ, 1 мг, таблетки

Лоразепам ТЗФ, 2,5 мг, таблетки

Лоразепам

Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Необхідно уникати передачі його іншим особам. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби ідентичні.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які небажані реакції, включаючи будь-які небажані реакції, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке Лоразепам ТЗФ і для чого він призначений
• 2. Інформація, яка повинна бути відомою перед застосуванням препарату Лоразепам ТЗФ
• 3. Як застосовувати Лоразепам ТЗФ
• 4. Можливі небажані реакції
• 5. Як зберігати Лоразепам ТЗФ
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке Лоразепам ТЗФ і для чого він призначений

Лоразепам ТЗФ є препаратом, що належить до групи бензодіазепінів, який має заспокійливу та протитревожну дію.
Показання до застосування

• Симптоматичне короткочасне лікування станів тривоги, напруження та збудження, а також порушення сну, викликані цими станами.
• Протокол перед діагностичними процедурами, а також перед та після хірургічних процедур.

Увага:
Лікування препаратом Лоразепам ТЗФ не є необхідним у всіх випадках станів, пов'язаних з тривогою, напруженням та збудженням чи порушеннями сну. Часто ці симптоми є ознаками фізичної або психічної хвороби, яку можна лікувати іншими методами або лікуванням основної хвороби. Тревога та напруження, пов'язані зі стресом повсякденного життя, зазвичай не потребують застосування заспокійливих препаратів. Застосування лоразепаму як засипного засобу виправдане лише в тому випадку, якщо ефект його дії бензодіазепінів є бажаним протягом дня.

2. Інформація, яка повинна бути відомою перед застосуванням препарату Лоразепам ТЗФ

Коли не застосовувати препарат Лоразепам ТЗФ

• Якщо пацієнт має алергію на лоразепам, інші бензодіазепіни або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6),
• Якщо пацієнт є залежним або був залежним від препаратів, алкоголю або опіоїдних препаратів у минулому,
• Якщо в пацієнта спостерігається м'язова слабкість, відчуття легкої втомлюваності (міастенія),
• Якщо в пацієнта спостерігаються рухові порушення (церебеллярна атаксія),
• У пацієнтів з гострим отруєнням, викликаним алкоголем або препаратами, що діють гальмівно на діяльність центральної нервової системи (наприклад, снодійними або знеболюючими препаратами, препаратами, що застосовуються при лікуванні психічних розладів, такими як нейролептики, антидепресанти та солі літію),

Лікування бензодіазепінами пацієнтів з депресією може посилити симптоми депресії та (або) викрити самогубчі нахили. Тому у цих пацієнтів препарат Лоразепам ТЗФ не повинен застосовуватися без відповідного антидепресивного лікування.
Якщо в пацієнта спостерігаються порушення функції нирок або печінки, серцевої недостатності та (або) низького артеріального тиску (гіпотонії), може спостерігатися підвищена чутливість до дії цього препарату.
Це стосується також пацієнтів похилого віку, у яких підвищується ризик падінь.
При застосуванні лоразепаму як засипного засобу пацієнт повинен забезпечити собі можливість мати неперервний сон тривалістю 7-8 годин. Якщо пацієнт дотримується цієї рекомендації, зазвичай може уникнути наслідків після пробудження (наприклад, втомлюваності, порушення реакції).
Необхідно попросити лікаря про детальні рекомендації щодо повсякденного життя, враховуючи конкретний спосіб життя (наприклад, професію) під час лікування лоразепамом.
Під час застосування бензодіазепінів рідко повідомлялося про виникнення парадоксальних реакцій (див. пункт 4). Таких реакцій можна очікувати особливо у дітей та осіб похилого віку. У разі виникнення парадоксальних реакцій лікування препаратом Лоразепам ТЗФ повинно бути припинено.
Аналогічно до всіх бензодіазепінів, лоразепам може посилити розвиток печінкової енцефалопатії (хвороби мозку, викликаної пошкодженням печінки). Тому необхідно проявляти обережність при застосуванні препарату Лоразепам ТЗФ у пацієнтів з печінковою енцефалопатією.

Острожності

Застосування бензодіазепінів, включаючи лоразепам, може викликати депресію дихання, яка може призвести до смерті.
Застосування лоразепаму пов'язане з високим ризиком залежності. Існує ризик розвитку психологічної та фізичної залежності навіть при щоденному застосуванні протягом лише кількох тижнів.
Це стосується не лише зловживання великими дозами, а й застосування препарату Лоразепам ТЗФ у терапевтичних дозах. Ризик залежності вищий у пацієнтів з алкогольною хворобою або зловживанням рецептурними препаратами в анамнезі, а також у пацієнтів з значними розладами особистості. Бензодіазепіни повинні призначатися лише на короткий період (наприклад, 2-4 тижні).
Лікування повинно продовжуватися лише у разі нагальних показань і після ретельного розгляду терапевтичних переваг порівняно з ризиком звикання та залежності. Не рекомендується тривале застосування лоразепаму.
Під час застосування бензодіазепінів повідомлялося про тяжкі алергічні реакції. У пацієнтів після прийому першої дози або наступних доз бензодіазепінів повідомлялося про випадки набряку шкіри та (або) слизових оболонок, що охоплюють язик, горло або голосові зв'язки (ангіоневротичний набряк). У деяких пацієнтів під час прийому бензодіазепінів спостерігалися інші небажані реакції, такі як задишка, набряк горла або нудота та блювота.
Деяким пацієнтам може знадобитися негайна медична допомога. Заблокування дихальних шляхів, викликане ангіоневротичним набряком з ураженням язика, горла або голосових зв'язок, може бути смертельним.
Тревога або безсоння можуть бути симптомами багатьох інших хвороб. Лікар повинен враховувати, що ці симптоми можуть бути пов'язані з основною соматичною або психічною хворобою, для якої існує більш специфічне лікування. Тревога та напруження, пов'язані зі стресом повсякденного життя, зазвичай не потребують застосування препарату Лоразепам ТЗФ.

Лоразепам ТЗФ та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт приймає зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ з іншими препаратами, що діють гальмівно на діяльність центральної нервової системи, може посилити гальмівну дію на центральну нервову систему, наприклад:

• препарати, що застосовуються при лікуванні психічних розладів (психофармакологічні препарати),
• снодійні, заспокійливі, знеболюючі препарати,
• препарати, що знижують артеріальний тиск (бета-адреноблокатори),
• опіоїдні препарати, що застосовуються при лікуванні залежності та кашлю,
• препарати, що застосовуються при лікуванні алергічних реакцій (антігістамінні препарати),
• препарати, що застосовуються при лікуванні епілепсії (протипадальні препарати).

Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та опіоїдних препаратів підвищує ризик виникнення сонливості, порушення дихання (депресія дихання), коми та може загрожувати життю. Тому одночасне застосування цих препаратів можна розглядати лише у разі, якщо інші варіанти лікування неможливі.
Якщо лікар призначить препарат Лоразепам ТЗФ одночасно з опіоїдними препаратами, то дозу та тривалість лікування необхідно обмежити лікарем.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі прийняті опіоїдні препарати та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування. Корисним може бути повідомлення знайомих або родичів, щоб вони були обізнані про можливість появи зазначених симптомів. У разі виникнення таких симптомів необхідно звернутися до лікаря.
Може спостерігатися посилення дії м'язових релаксантів та знеболюючих препаратів.
Якщо лоразепам застосовується разом з клоzapином, може спостерігатися значне заспокійливе діяння, надмірне виділення слини та рухові порушення.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та валпроєвої кислоти може підвищити концентрацію лоразепаму в крові. Якщо одночасно застосовується валпроєва кислота, дозу препарату Лоразепам ТЗФ необхідно зменшити приблизно вдвічі.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та пробенециду може прискорити початок дії або продлити дію лоразепаму. У разі одночасного застосування пробенециду дозу препарату Лоразепам ТЗФ необхідно зменшити вдвічі.
Застосування теофілінів або амінофілінів може послабити заспокійливу дію препарату Лоразепам ТЗФ.

Алкоголь та Лоразепам ТЗФ

Необхідно уникати одночасного вживання алкогольних напоїв, оскільки алкоголь може непередбачувано змінювати та посилювати дію препарату Лоразепам ТЗФ.

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує завагітніти, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Препарат Лоразепам ТЗФ не повинен застосовуватися під час вагітності.
Якщо пацієнтка завагітніє під час лікування препаратом Лоразепам ТЗФ, вона повинна негайно повідомити про це лікаря, щоб він міг вирішити питання про припинення лікування.
Тривале застосування препарату Лоразепам ТЗФ жінкою під час вагітності може викликати виникнення симптомів відміни у новонародженого. Якщо пацієнтка приймає препарат Лоразепам ТЗФ наприкінці вагітності або під час пологів, у дитини може спостерігатися знижена активність, знижене м'язове тонус, зниження температури тіла (гіпотермія) та (або) низький артеріальний тиск (гіпотонія), депресія дихання, апное та порушення годування (синдром в'ялого дитини).
Годування грудьми
Препарат Лоразепам ТЗФ проникає до грудного молока, тому його не слід застосовувати під час годування грудьми. Прийом препарату Лоразепам ТЗФ під час годування грудьми може викликати значне заспокійливе діяння та порушення годування у дитини. Рекомендується спостереження за дитиною.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

Лоразепам ТЗФ, застосований згідно з рекомендаціями, може викликати сповільнення реакції, особливо у перші кілька днів лікування. У такому випадку пацієнт не здатний достатньо швидко реагувати на несподівані та раптові події. Необхідно уникати водіння транспортних засобів чи обслуговування будь-яких небезпечних електричних інструментів чи машин. Пацієнт не повинен працювати без безпечного опори для ніг. Особливо необхідно пам'ятати, що алкоголь додатково порушує здатність реагувати.
Лікар, який проводить лікування, вирішить, чи може пацієнт водити транспортні засоби чи обслуговувати машини, враховуючи індивідуальну реакцію пацієнта на лікування та прийману дозу.

Лоразепам ТЗФ містить лактозу моногідрат

Якщо раніше в пацієнта встановлена непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийняттям препарату.

Лоразепам ТЗФ містить натрій

Препарат Лоразепам ТЗФ містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто препарат вважається "вільним від натрію".

3. Як застосовувати Лоразепам ТЗФ

Цей препарат завжди повинен застосовуватися згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі виникнення сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

Дозування

Дозування та тривалість лікування повинні бути підібрані згідно з індивідуальною реакцією пацієнта на лікування, показаннями до застосування (тобто хворобою, на яку призначено препарат) та тяжкістю хвороби. Зазвичай необхідно застосовувати мінімально ефективну дозу протягом можливо найкоротшого часу.
Нижче наведена інформація застосовується, якщо лікар не призначив інакше дозування препарату Лоразепам ТЗФ.
Лікування станів тривоги, напруження та збудження, а також порушень сну, викликаних цими станами
Добова доза для дорослих зазвичай становить від 0,5 до 2,5 мг лоразепаму, приймається у 2-3 однократні дози, поділених чи однократно ввечері близько півгодини перед сном, якщо препарат застосовується головним чином у зв'язку з порушеннями сну, які потребують лікування.
Лікар може збільшити добову дозу до максимально 7,5 мг, враховуючи всі попередження та обережності, особливо у стаціонарних умовах.
Протокол перед діагностичними процедурами, а також перед та після хірургічних процедур
У дорослих 1-2,5 мг лоразепаму ввечері перед процедурою та (або) 2-4 мг за 1-2 години до процедури. Після процедури 1-2,5 мг лоразепаму у відповідних інтервалах часу.

Застосування препарату у дітей та підлітків

Дозу необхідно зменшити. У дітей однократні дози не повинні перевищувати 0,5-1 мг лоразепаму та 0,05 мг на кг маси тіла.

Застосування у пацієнтів похилого віку або ослаблених

Початкову загальну добову дозу необхідно зменшити приблизно на 50% у пацієнтів похилого віку або ослаблених. Ці пацієнти, а також діти, повинні отримувати препарат у мінімально ефективній дозі. Лікар підібрає дозу згідно з потребами та толерантністю пацієнта.

Пацієнти з порушеннями функції печінки

У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки лікар підібрає дозу згідно з індивідуальною реакцією на лікування.
Препарат Лоразепам ТЗФ протипоказаний у пацієнтів з тяжкими порушеннями функції печінки.

Спосіб застосування

Таблетку необхідно проковтнути цілою, запивши рідиною (наприклад, пів склянки води). Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі.
Якщо препарат Лоразепам ТЗФ застосовується при лікуванні порушень сну, препарат необхідно приймати перед сном. Препарат не слід застосовувати на повний шлунок. Застосування препарату на повний шлунок може викликати затримку дії препарату та посунути його дію на наступний день.
Таблетки Лоразепам ТЗФ 1 мг та Лоразепам ТЗФ 2,5 мг можна поділити на рівні дози.

Тривалість лікування

Лікар вирішить тривалість лікування. Застосування препарату Лоразепам ТЗФ повинно бути обмежено однократними дозами або у разі гострого захворювання застосовуватися лише протягом кількох днів.
Тривалість лікування при хронічному захворюванні залежить від перебігу хвороби. Після 2 тижнів щоденного застосування препарату лікар повинен поступово зменшувати дозу, щоб визначити, чи є подальше застосування препарату Лоразепам ТЗФ необхідним.
Після тривалого застосування препарату (понад тиждень) та раптового його припинення може спостерігатися тимчасовий повернення порушень сну, тривоги та напруження, внутрішнього неспокою та збудження. Тому лікування не слід припиняти раптово, а лише поступово зменшувати дозу.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Лоразепам ТЗФ

У разі підозри на отруєння після прийому великих кількостей препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. У разі телефонного повідомлення необхідно точно дотримуватися рекомендацій, отриманих по телефону, щодо надання першої допомоги. Не слід провокувати блювоту, якщо це не було явно рекомендовано.
Симптомами передозування є: сонливість, сплутаність, сонливість, поверхневе дихання, порушення координації рухів, апатія, а у тяжких випадках — втрату свідомості.

Пропуск застосування препарату Лоразепам ТЗФ

Якщо пацієнт забув прийняти таблетку, він повинен прийняти препарат Лоразепам ТЗФ у звичайний час наступного дня. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Припинення застосування препарату Лоразепам ТЗФ

Ніколи не слід самостійно припиняти чи закінчувати лікування, крім випадків, коли підозрюється виникнення тяжкого небажаного дії. У таких випадках необхідно негайно звернутися до лікаря.
У разі раптового припинення лікування після тривалого застосування можуть спостерігатися симптоми відміни, перелічені у пункті 4. Для уникнення появи таких симптомів лікування повинно бути припинено шляхом поступового зменшення дози (див. пункт 3).
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі небажані реакції

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати небажані реакції, хоча вони не спостерігаються у кожного пацієнта.
Необхідно очікувати появи небажаних реакцій, особливо на початку лікування, якщо доза quá велика, а також у групах пацієнтів, перелічених у пункті "Острожності та обережності" (див. пункт 2).
Якщо виникне будь-яка з нижче перелічених тяжких небажаних реакцій, лікування препаратом Лоразепам ТЗФ повинно бути негайно припинено. Необхідно негайно повідомити лікаря та (або) звернутися по негайну медичну допомогу.

• парадоксальні реакції, такі як тривога, збудження, неспокій, агресивна поведінка (ворожість, агресія, гнів), порушення сну/безсоння, збудження статевої сфери, марення,
• самогубчі думки/спроби самогубства,
• реакції гіперчутливості, анафілактичні/анафілактоїдні реакції, набряк шкіри та (або) слизових оболонок (ангіоневротичний набряк),
• жовтяниця — жовтіння шкіри, очей, носа, губ, світле забарвлення калу та темне забарвлення сечі,
• алергічні реакції шкіри — висип, запалення шкіри,
• депресія дихання (степінь залежить від дози), перерва в диханні (апное), посилення апное сну (тимчасове зупинення дихання під час сну).

Інші небажані реакції, які можуть виникнути під час застосування препарату Лоразепам ТЗФ

Дуже часто: спостерігаються частіше ніж у 1 з 10 пацієнтів

• заспокійливе діяння, втомлюваність, сонливість

Часто: спостерігаються рідше ніж у 1 з 10 пацієнтів

• атаксія, сплутаність, депресія, вияв депресії, головокружіння
• ослаблення м'язів, втомлюваність

Незbyt часто: спостерігаються рідше ніж у 1 з 100 пацієнтів

• зміни лібідо, імпотенція, зниження оргазму
• нудота

Частота невідома: частота не може бути визначена на підставі наявних даних

• зміни у морфології крові (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія)
• подовження часу реакції
• порушення координації рухів (екстрапірамідні симптоми)
• тремор
• порушення зору (двоїння в очах, нечітке зір)
• порушення вимови (дисартрія)/нечітка мова
• головний біль
• припадки/конвульсії
• амнезія
• одурманення (психічне), ейфорія
• кома
• зниження чутливості/концентрації, порушення рівноваги
• низький артеріальний тиск (гіпотонія), легке зниження артеріального тиску
• посилення обструктивної хвороби легень (звуження дихальних шляхів)
• запор
• збільшення рівня білірубіну, збільшення активності ферментів печінки (амінотрансфераз, алкалічної фосфатази)
• випадання волосся
• синдром неадекватної секреції гормону антидіурезу (СІАДГ)
• зниження рівня натрію (гіпонатріємія)
• зниження температури тіла (гіпотермія)

Залежність/зловживання

Навіть після кількох днів щоденного прийому лоразепаму після припинення лікування, особливо раптового, можуть виникнути симптоми відміни (наприклад, порушення сну, інтенсивні сни). Можуть посилитися тривога, стани напруження, а також збудження та внутрішній неспокій (явища відміни).
Інші симптоми, які повідомляються після припинення бензодіазепінів, це: головний біль, депресія, сплутаність, дратівливість, потіння, стан неспокою (дисфорія), головокружіння, дереалізація, порушення поведінки, гіперчутливість до звуків, оніміння та поколювання кінцівок, гіперчутливість до світла, шуму та фізичного контакту, порушення чуття, рухи, нудота, блювота, діарея, зниження апетиту, марення/галюцинації, конвульсії/припадки, тремор, спазми кишечника, болі м'язів, збудження, тахікардія, приступи тривоги, головокружіння вестибулярного походження, гіперрефлексія, амнезія короткочасна та гарячка. У разі хронічного застосування препарату Лоразепам ТЗФ у пацієнтів з епілепсією або осіб, які приймають інші препарати, що знижують поріг конвульсій (наприклад, антидепресанти), раптове припинення препарату може викликати частіші конвульсії. Ризик появи симптомів відміни збільшується з тривалістю застосування та дозою. Цих явищ зазвичай можна уникнути шляхом поступового зменшення дози.
Існують повідомлення про розвиток толерантності (збільшення дози через звикання організму) щодо заспокійливої дії бензодіазепінів.
Препарат Лоразепам ТЗФ має потенціал залежності. У групі особливого ризику знаходяться пацієнти, які зловживали в минулому рецептурними препаратами або алкоголем.

Засоби дій у разі виникнення небажаних реакцій

Багато з перелічених небажаних реакцій проходять самостійно під час подальшого лікування або після зменшення дози. Якщо небажані реакції тривають, необхідно повідомити про це лікаря, який вирішить питання про можливе припинення лікування. Необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо в пацієнта виникла висип на шкірі, зміна забарвлення шкіри або набряк невідомого походження.

Звітність про небажані реакції

Якщо виникнуть будь-які симптоми небажаних реакцій, включаючи будь-які небажані реакції, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Nebажані реакції можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03038, м. Київ
Телефон: +38 (044) 279-64-04
Факс: +38 (044) 279-64-04
Електронна пошта: [adverse.event@moz.gov.ua](mailto:adverse.event@moz.gov.ua)
Веб-сайт: https://adverse-event.moz.gov.ua/
Небажані реакції також можна повідомляти відповідальній особі.
Звітність про небажані реакції дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Лоразепам ТЗФ

Препарат повинен зберігатися в місці, недоступному для дітей.
Зберігати при температурі нижче 25°C. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Не застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та упаковці, після "EXP". Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Лікарських препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як усунути препарати, яких вже не використовують. Таке поводження допоможе захистити довкілля.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Лоразепам ТЗФ:

Активною речовиною препарату є лоразепам
Лоразепам ТЗФ, 0,5 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 0,5 мг лоразепаму.
Інші компоненти: мікрокристалічна целюлоза (тип 102), карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), стеарин магнію, лактоза моногідрат.
Лоразепам ТЗФ, 1 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 1 мг лоразепаму.
Інші компоненти: мікрокристалічна целюлоза (тип 102), карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), стеарин магнію, лактоза моногідрат.
Лоразепам ТЗФ, 2,5 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 2,5 мг лоразепаму.
Інші компоненти: мікрокристалічна целюлоза (тип 102), карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), стеарин магнію, лактоза моногідрат.

Як виглядає препарат Лоразепам ТЗФ та що містить упаковка

Лоразепам ТЗФ, 0,5 мг:
Біла або майже біла, округла, плоска таблетка. Діаметр становить 4,5 мм.
Лоразепам ТЗФ, 1 мг:
Біла або майже біла, округла, плоска таблетка з рискою поділу на одному боці та викарбуваним номером "1" на іншому боці. Діаметр становить 6 мм. Таблетку можна поділити на рівні дози.
Лоразепам ТЗФ, 2,5 мг:
Біла або майже біла, округла, плоска таблетка з рискою поділу на одному боці та викарбуваним номером "2,5" на іншому боці. Діаметр становить 8 мм. Таблетку можна поділити на рівні дози.
Упаковки:14, 20, 28, 30, 50, 60 або 90 таблеток. Таблетки упаковуються у блистерні упаковки, а потім у пачку.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Відповідальна особа та виробник

Тзов "Фармацевтична фабрика"
вул. Олександра Флемінга, 2
03110, м. Київ
Номер телефону: (044) 238-14-14
Для отримання більш детальної інформації про цей препарат необхідно звернутися до відповідальної особи.

Цей препарат дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору під наступними назвами:

Польща:

Лоразепам ТЗФ

Португалія:

Лоразепам Блюфарма

Дата останньої актуалізації інструкції:

Квітень 2024

Зауваження для пацієнта

Препарат містить активну речовину, яка належить до групи бензодіазепінів.
Бензодіазепіни — це препарати, які застосовуються при лікуванні захворювань, пов'язаних з збудженням та тривогою, напруженням та безсонням. Крім того, бензодіазепіни застосовуються при лікуванні епілепсії та певних станів м'язового напруження.
Не всі стани тривоги або порушення сну потребують лікарського лікування. Деякі симптоми можуть бути пов'язані з основною соматичною або психічною хворобою, для якої існує більш специфічне лікування.
Бензодіазепіни не діють на причину. Вони зменшують симптоми та можуть бути великою допомогою, наприклад, у полегшенні доступу до тривалого лікування та відповідного вирішення проблеми.
Під час застосування бензодіазепінів може розвинутися фізична та психічна залежність. Для забезпечення мінімального ризику необхідно звернути особливу увагу на нижче перелічені інструкції:

• 1. Бензодіазепіни призначені лише для лікування хвороби та повинні застосовуватися лише згідно з рекомендаціями лікаря.
• 2. Не слід приймати бензодіазепіни, якщо пацієнт є залежним або був залежним від препаратів, алкоголю або наркотиків у минулому, крім рідких випадків, коли лікар вирішить про необхідність їх застосування.
• 3. Необхідно уникати неконтрольованого, тривалого прийому, оскільки це може призвести до залежності від рецептурних препаратів. На початку лікування необхідно домовитися про контрольну зустріч з лікарем, який проводить лікування, щоб він міг вирішити питання про продовження лікування. Якщо пацієнт приймає цей препарат без рекомендації лікаря, це зменшує можливість допомоги пацієнту шляхом призначення цих препаратів за рецептом.
• 4. Ніколи не слід збільшувати дозу, призначену лікарем, чи скорочувати інтервали між прийомами препарату, навіть якщо дія препарату не є вже такою сильною. Це може бути першим ознакою залежності. Самостійне збільшення дози, призначеної лікарем, ускладнює лікування, орієнтоване на пацієнта.
• 5. Ніколи не слід раптово припиняти бензодіазепіни, а слід поступово зменшувати дозу. Після припинення лікування після тривалого застосування можуть виникнути збудження, неспокій, безсоння, конвульсії та марення — часто з кількаденним запізненням. Ці симптоми відміни проходять після кількох днів або тижнів. У разі потреби необхідно обговорити це з лікарем.
• 6. Ніколи не слід приймати бензодіазепіни від інших осіб та не слід застосовувати їх, оскільки "вони допомогли іншим". Ніколи не слід також передавати цей препарат іншим особам.