Лорабекс

Укладена інструкція для пацієнта

Лорабекс, 0,5 мг, таблетки

Лорабекс, 1 мг, таблетки

Лорабекс, 2,5 мг, таблетки

Лоразепам

Перш ніж приймати препарат, уважно прочитайте вміст інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби ви могли її знову прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для певної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникли будь-які небажані симптоми, включаючи всі небажані симптоми, не перелічені в цій інструкції, повідоміть про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Лорабекс і для чого його приймають
• 2. Інформація, важлива перед прийняттям препарату Лорабекс
• 3. Як приймати препарат Лорабекс
• 4. Можливі небажані дії
• 5. Як зберігати препарат Лорабекс
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Лорабекс і для чого його приймають

Лорабекс містить лоразепам як активну речовину. Лоразепам є препаратом, що має заспокійливу та протитревожну дію, належить до групи бензодіазепінів.
Препарат Лорабекс показаний:

• для короткочасного симптоматичного лікування тривожних розладів і безсоння, викликаного тривогою, коли тривога є серйозною, дебільною або піддає пацієнта екстремальному стражданню.
• для заспокійливої дії перед діагностичними чи хірургічними процедурами.

2. Інформація, важлива перед прийняттям препарату Лорабекс

Коли не приймати препарат Лорабекс:

• якщо пацієнт має алергію на лоразепам, інші препарати групи бензодіазепінів або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6);
• якщо пацієнт має серйозні проблеми з диханням або відчуває біль у грудній клітці, наприклад, хронічна обструктивна хвороба легень;
• якщо пацієнт має надмірне слабіння м'язів (міастенія гравіс);
• якщо пацієнт має серйозні проблеми з печінкою;
• якщо пацієнт має синдром апное сну (проблеми з диханням під час сну).

Попередження та обережність

Перш ніж почати приймати препарат Лорабекс, обговоріть це з лікарем або фармацевтом:

• якщо пацієнт зловживає або раніше зловживав наркотиками, незаконними речовинами чи алкоголем. Не слід приймати препарат Лорабекс, оскільки ризик залежності від лоразепаму збільшується у такого пацієнта;
• якщо пацієнт має розлади особистості, існує більша ймовірність залежності від лоразепаму;
• якщо пацієнт має проблеми з нирками чи печінкою;
• якщо пацієнт у похилому віці, існує підвищений ризик падіння;
• якщо пацієнт мав раніше депресію, може статися рецидив депресії під час лікування лоразепамом;
• якщо пацієнт має депресію, лоразепам може посилити появу суїцидальних думок;
• якщо пацієнт має проблеми з координацією рухів (атаксія чи церебеллярна атаксія);
• якщо пацієнт має проблеми з диханням;
• якщо пацієнт має проблеми з очима - глаукома (високе внутрішньоочне тисня;
• якщо пацієнт має низький тиск крові.

У деяких пацієнтів, особливо у тих, хто має депресію, під час прийняття препаратів, що містять лоразепам, виникли суїцидальні думки. Якщо пацієнт має депресію, ірраціональний страх і обсесії, з'явилися суїцидальні думки чи думки про самопошкодження, необхідно негайно звернутися до лікаря.
На початку лікування лікар буде контролювати реакцію пацієнта на цей препарат, щоб якнайшвидше виявити потенційний передозування. Більша чутливість до дії лоразепаму може виникнути у дітей, осіб похилого віку чи ослаблених. З цієї причини в цих групах лікування лоразепамом повинно проводитися під частішим контролем лікаря.
Якщо у пацієнта є розлади функції нирок чи печінки, ниркова недостатність та (або) низький тиск крові (гіпотонія), може виникнути більша чутливість до дії цього препарату; те саме стосується осіб похилого віку. У цих пацієнтів існує підвищений ризик падінь, особливо коли вони встають вночі.
Під час застосування лоразепаму може виникнути печінкова енцефалопатія (хвороба мозку, викликана пошкодженням печінки). Лоразепам не слід приймати у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю та (або) печінковою енцефалопатією.
Під час лікування лоразепамом може виникнути втата пам'яті.
При застосуванні лоразепаму як заспокійливого препарату пацієнт повинен упевнитися, що може мати забезпечений 7-8-годинний безперервний сон. Якщо пацієнт дотримується цього рекомендації, зазвичай може уникнути післяефектів після пробудження (наприклад, втома, порушення реакції).
Необхідно попросити лікаря про детальні рекомендації щодо щоденного життя, враховуючи конкретний спосіб життя (наприклад, професію) під час лікування лоразепамом.
Звітувалося про не дуже часті реакції, що виникають під час застосування бензодіазепінів, такі як тривога, стани збудження, уроєнія, збудливість, агресивна поведінка, порушення сну, збудливість статевої сфери, галюцинації, психози (див. пункт 4). Виникнення цих небажаних дій є більш ймовірним у дітей чи пацієнтів похилого віку. Лікування лоразепамом слід перервати, якщо виникнуть реакції, протилежні очікуваному ефекту.
Застосування бензодіазепінів, включаючи лоразепам, може привести до депресії дихання, що загрожує життю.
Ризик розвитку залежності зростає з збільшенням дози та тривалістю лікування і є більшим у пацієнтів, залежних від алкоголю та препаратів. Препарат Лорабекс слід приймати протягом можливо найкоротшого часу (див. пункт 4).
Якщо після кількох тижнів лікування пацієнт помічає, що препарат не діє так добре, як на початку лікування, необхідно звернутися до лікаря.
Лоразепам слід відміняти поступово, щоб уникнути симптомів відміни (див. пункт 3).
Під час застосування бензодіазепінів звітувалося про серйозні алергічні реакції. У пацієнтів після прийняття першої дози або наступних доз бензодіазепінів звітувалося про випадки набряку шкіри та (або) слизових оболонок, що охоплюють язик, горло чи голосові зв'язки (набряк, пов'язаний з порушеннями судинної системи). У деяких пацієнтів під час прийняття бензодіазепінів виникли інші небажані дії, такі як задишка, набряк горла чи нудота та блювота.
Деяким пацієнтам може знадобитися госпіталізація. Якщо виник будь-який з вищезазначених симптомів, необхідно негайно повідомити лікаря- curатора або звернутися до найближчої лікарні. Заблокування дихальних шляхів може бути смертельним.

Діти та підлітки

Не слід приймати препарат у дітей та підлітків у віці до 18 років, якщо це не необхідно для заспокійливої дії перед хірургічними процедурами чи діагностичними процедурами. Для дітей до 6 років лоразепам протипоказаний. Більше інформації - див. пункт 3.

Препарат Лорабекс та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт зараз приймає чи приймав раніше, а також про препарати, які пацієнт планує приймати. Це стосується особливо таких препаратів, як:

• препарати, що застосовуються при нарколепсії (нападоподібний сон) з катаплексією (нагла втрата сили та напруги в м'язах) (наприклад, гідроксиламін соди)
• препарати, що застосовуються при лікуванні ВІЛ (наприклад, зидовудин)
• препарати, що застосовуються при лікуванні уроєнів чи галюцинацій (наприклад, хлорпромазин, локсапін чи клоzapін)
• препарати, що застосовуються при лікуванні нудоти (наприклад, препарати, що нейтралізують шлунковий сок, цизаприд чи омеprазол)
• препарат, що застосовується при лікуванні нудоти та блювоти, викликаної хіміотерапією (набілон)
• препарати, що застосовуються при лікуванні залежностей (наприклад, лофексидин та дисульфірам)
• сильні обезболівні препарати (наприклад, метадон, трамадол, кодеїн, морфін)
• препарати, що застосовуються при лікуванні туберкульозу, такі як ізоніязид
• антібіотики, такі як еритроміцин
• препарати, що застосовуються при лікуванні високого тиску крові (наприклад, інгібітори АПФ, альфа-блокатори, антагоністи рецептора ангіотензину II, блокатори кальцієвих каналів, блокатори нейронів адренергічних, бета-адреноблокатори, моксонидин, азотани, гідралазин, міноксидил, содій нітропрусид та діуретики)
• препарати, що застосовуються при лікуванні астми (наприклад, теофілін)
• препарати, що розслабляють м'язи (наприклад, баклофен та тизанідин)
• інші заспокійливі препарати (наприклад, барбітурати чи антигістамінні препарати)
• інші препарати, що застосовуються при лікуванні тривоги
• препарати, що застосовуються при лікуванні депресії
• антигістамінні препарати для алергій
• препарати, що застосовуються при лікуванні хвороби Паркінсона (наприклад, леводопа)
• препарати, що застосовуються при лікуванні епілепсії (наприклад, фенобарбітал чи валпроїнова кислота)
• препарати, що застосовуються при лікуванні подагри (наприклад, пробенецид)
• засоби контрацепції, що містять естроген
• препарати, що впливають на ферменти печінки (наприклад, циметидин, езомепразол, рифампіцин, кетоконазол, ітраконазол).

Якщо лоразепам застосовується одночасно з іншими препаратами, що гальмують центральну нервову систему (наприклад, психотропні препарати, снодійні, заспокійливі, знеболюючі, бета-адреноблокатори, опіоїдні анальгетики, антигістамінні заспокійливі препарати, антиепілептичні препарати), можуть виникнути взаємодії, що призводять до сумування їхньої депресивної дії на центральну нервову систему.
Одночасне застосування лоразепаму та опіоїдів (наприклад, сильні обезболівні препарати, деякі кашельові препарати та препарати, що застосовуються при заміній терапії) збільшує ризик сонливості, труднощів з диханням (депресія дихання), коми та може закінчитися смертю. Одночасне застосування можна розглядати лише у тому випадку, якщо інші варіанти лікування неможливі.
Якщо лікар призначає лоразепам разом з опіоїдами, він повинен обмежити дозу лоразепаму та тривалість лікування. Необхідно повідомити лікаря про всі приймані опіоїдні препарати та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування. Корисним може бути повідомлення близьких чи друзів про вищезазначені симптоми.
Необхідно повідомити лікаря у разі появи вищезазначених симптомів.
Дія препаратів, що знижують напругу м'язів (розслаблюють м'язи), та обезболівних препаратів може бути посилена.
Якщо лоразепам застосовується одночасно з клоzapіном, може виникнути значне заспокійливе дія, надмірне виділення слини та порушення координації рухів.
Застосування лоразепаму одночасно з валпроєвою кислотою / содою валпроєвої може збільшувати концентрацію лоразепаму в крові. Якщо одночасно застосовується валпроєва кислота / сода валпроєва, дозу лоразепаму слід зменшити приблизно вдвічі.
Застосування лоразепаму одночасно з пробенецидом може прискорити початок дії або продовжити дію лоразепаму. У разі одночасного застосування пробенециду дозу лоразепаму слід зменшити вдвічі.
Теофілін або амінофілін може послабити заспокійливу дію лоразепаму.

Препарат Лорабекс з їжею, питтям та алкоголем

Необхідно уникати вживання алкоголю, оскільки алкоголь може змінювати та посилювати дію лоразепаму непередбачуваним чином.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність чи планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.

Вагітність

Лоразепам не слід приймати під час вагітності. Лікар вирішить, чи слід перервати лікування.
Якщо пацієнтка приймає лоразепам у пізній вагітності чи під час пологів, дитина може бути менш активною, ніж інші діти, може мати знижену м'язову напругу, низьку температуру тіла (гіпотермія) та (або) низький тиск крові (гіпотонія), депресію дихання, апное та труднощі з прийомом їжі ("синдром в'ятого немовляти"). У дитини після народження можуть виникнути симптоми відміни, якщо мати тривалий час приймала лоразепам у пізній вагітності.

Годування грудьми

Лоразепам проникає до молока годуючої матері та може викликати заспокійливу дію та проблеми з прийомом їжі у дитини. Не слід приймати лоразепам під час годування грудьми.

Фертильність

Немає даних щодо впливу препарату на фертильність у жінок. У чоловіків бензодіазепіни можуть викликати порушення виtrysку та запізнення оргазму.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

Лоразепам, застосований згідно з рекомендаціями, може викликати порушення реакції, особливо у перші кілька днів лікування. У такому випадку пацієнт не здатний достатньо швидко реагувати на несподівані та раптові події. Не слід керувати транспортними засобами. Не слід обслуговувати будь-які небезпечні електричні інструменти чи машини. Пацієнт не повинен працювати без безпечного опори для ніг. Особливо потрібно пам'ятати, що алкоголь додатково порушує здатність реакції.
Лікар-куратор вирішить, чи може пацієнт керувати транспортними засобами чи обслуговувати машини, враховуючи індивідуальну реакцію пацієнта на лікування та прийману дозу.

Лорабекс містить лактозу моногідрат

Якщо раніше в пацієнта виявлена непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийняттям цього препарату.

3. Як приймати препарат Лорабекс

Цей препарат слід завжди приймати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Дозування та тривалість лікування слід підбирати згідно з індивідуальною реакцією пацієнта на лікування, показанням для лікування (тобто хворобою, на яку призначено цей препарат) та тяжкістю хвороби.
Зазвичай слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом можливо найкоротшого часу.

Дорослі

Необхідно слідувати рекомендаціям лікаря, інакше лоразепам може не діяти правильно.
Лоразепам приймається згідно з нижчезазначеним схемою дозування, якщо лікар не призначить інакше:
Лікування тривоги та безсоння, викликаного тривогою:
Добова доза для дорослих становить зазвичай 0,5 мг - 2,5 мг лоразепаму, у 2-3 роздільних дозах або одноразово перед сном.
Заспокійливе дія перед діагностичними чи хірургічними процедурами:
Для дорослих 1 мг - 2,5 мг лоразепаму ввечері перед процедурою та (або) 2 мг - 4 мг лоразепаму за 1-2 години до процедури.

Застосування у пацієнтів похилого віку чи ослаблених

У пацієнтів похилого віку чи ослаблених, а також у пацієнтів з органічними пошкодженнями мозку, початкову добову дозу слід зменшити вдвічі. Пацієнти повинні приймати препарат у найменшій ефективній дозі. Лікар вирішить про найкращий схему лікування, підібраний до індивідуальних потреб пацієнта.

Застосування у пацієнтів з розладами функції нирок

Пацієнти з розладами функції нирок можуть приймати менші дози. Початкова доза становить зазвичай половину рекомендованої дози для дорослих. Лікар буде контролювати реакцію пацієнта на препарат та у разі потреби змінить дозу.

Застосування у пацієнтів з розладами функції печінки

Пацієнти з помірними до легких розладів функції печінки можуть отримувати менші дози. Початкова доза становить зазвичай половину рекомендованої дози для дорослих.
Лоразепам протипоказаний у пацієнтів з тяжкою печінковою недостатністю.

Застосування у дітей та підлітків

Лоразепам не слід застосовувати при лікуванні тривоги чи безсоння у дітей та підлітків у віці до 18 років.

• Діти до 6 років Діти до 6 років не можуть бути лікувані лоразепамом.
• Діти у віці 6-12 років Перед діагностичними чи хірургічними процедурами: рекомендована доза становить 0,5 мг - 1 мг, залежно від маси тіла дитини (не слід перевищувати дозу 0,05 мг/кг маси тіла), приймається за 1-2 години до операції.
• Підлітки у віці 13-18 років Перед діагностичними чи хірургічними процедурами: рекомендована доза становить 1 мг - 4 мг, приймається за 1-2 години до операції.

Спосіб застосування

Лоразепам призначений для перорального застосування.
Таблетки слід ковтати цілими, запивши достатньою кількістю рідини (наприклад, ½ до 1 склянки води).
Риск на таблетці полегшує її поділ для легшого ковтання, якщо пацієнт має труднощі з ковтанням таблетки цілою.
Лорабекс 1 мг і Лорабекс 2,5 мг: таблетки можна поділити на рівні дози.

Тривалість лікування

Тривалість лікування визначає лікар.
При гострих станах хвороби застосування лоразепаму повинно бути обмежено одноразовими дозами або прийняттям протягом кількох днів.
При хронічних захворюваннях тривалість лікування залежить від ступеня розвитку хвороби. Після 2 тижнів щоденного прийняття, лікар повинен поступово зменшувати дозу та вирішити, чи потрібно продовжувати лікування лоразепамом.

Прийом більшої, ніж рекомендована, дози препарату Лорабекс

У разі застосування пацієнтом дози, більшої, ніж рекомендована, що може викликати отруєння, необхідно негайно повідомити лікаря. Необхідно зателефонувати до лікаря за рекомендаціями щодо першої допомоги, а потім їх застосувати. Не слід викликати блювоту, якщо лікар не призначить інакше. Симптомами передозування є: сонливість, сплутаність, затуманення, поверхневе дихання, порушення координації рухів, апатія, а у важких випадках - втата свідомості.

Пропуск застосування препарату Лорабекс

У разі пропуску дози препарату необхідно прийняти наступну таблетку в звичайний час наступного дня. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Переривання застосування препарату Лорабекс

Раптове переривання застосування препарату Лорабекс після тривалого застосування може привести до виникнення симптомів відміни (див. пункт 4). Для уникнення цього необхідно поступово зменшувати дозу препарату.
Після тривалого періоду застосування препарату (понад тиждень) та раптового припинення лікування можуть тимчасово повернутися порушення сну, стани тривоги та напруги, внутрішня тривога та збудливість. Не слід раптово припиняти лікування, а поступово зменшувати дозу препарату.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі небажані дії

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати небажані дії, хоча вони не виникнуть у кожного. Необхідно очікувати небажані дії, особливо на початку лікування, якщо доза надто велика, а також у групі пацієнтів, перелічених у "Попередженнях та обережності" (див. пункт 2).

• 1.

Дуже часто: можуть виникнути у більше ніж 1 з 10 пацієнтів

• заспокійливе дія, втома, сонливість.

Часто: можуть виникнути у менше ніж 1 з 10 пацієнтів

• незбіжність рухів (атаксія).
• сплутаність, депресія, початок депресії.
• завороті голови.
• ослаблення м'язів, відчуття ослаблення (втома).

Нечасто: можуть виникнути у менше ніж 1 з 100 пацієнтів

• порушення статевого потягу, імпотенція, менш інтенсивний оргазм.
• погане самопочуття.

Рідко: можуть виникнути у менше ніж 1 з 1 000 пацієнтів

• висип.
• порушення концентрації уваги.
• зміни у виділенні слини.

Дуже рідко: можуть виникнути у менше ніж 1 з 10 000 пацієнтів

• лейкопенія.

Невідомо(частота не може бути визначена на підставі наявних даних):

• зміни у морфології крові (тромбоцитопенія, агранулоцитоз, панцитопенія)
• подовження часу реакції
• порушення координації рухів (екстрапірамідні симптоми)
• тремор
• порушення зору (подвійне зору, нечітке зору)
• труднощі з вимовою / нечітка мова
• головний біль
• конвульсії / напади епілепсії
• амнезія (втрата пам'яті)
• одхамування (психічне), ейфорія
• кома
• суїцидальні думки / спроби самогубства
• порушення уваги / концентрації
• порушення рівноваги
• завороті голови
• реакції, протилежні очікуваному ефекту, такі як тривога, стани збудження, збудливість, агресивна поведінка, порушення сну / безсоння, збудливість статевої сфери, галюцинації, психози. У разі виникнення таких небажаних дій необхідно перервати лікування лоразепамом.
• низький тиск крові (гіпотонія), невелике зниження тиску крові
• депресія дихання (залежна від дози), задишка (апное), посилення апное сну (переміжне припинення дихання під час сну)
• посилення обструктивної хвороби легень (звуження дихальних шляхів)
• запор
• збільшення рівня білірубіну
• жовтяниця, збільшення активності ферментів печінки (амінотрансфераз, алкалічної фосфатази)
• алергічні реакції шкіри
• випадання волосся
• реакції гіперчутливості та анафілактичні / псевдоанafilактичні реакції, набряк шкіри та (або) слизових оболонок (набряк, пов'язаний з порушеннями судинної системи)
• синдром неадекватного виділення гормону антидіурезу (анг. синдром неадекватного виділення антидіуретичного гормону- SIADH)
• низький рівень натрію в крові (гіпонатріємія)
• спад температури тіла (гіпотермія).

Бензодіазепіни викликають залежність від дози депресію центральної нервової системи.
Залежність / зловживання
Навіть після кількох днів щоденного прийняття лоразепаму, після припинення лікування, особливо раптового, можуть виникнути симптоми відміни (наприклад, порушення сну, інтенсивні сни). Можуть посилитися тривога, стани напруги, а також збудливість та внутрішня тривога (явища відміни). Інші симптоми, що повідомляються після припинення бензодіазепінів, включають: головний біль, депресію, сплутаність, дратівливість, пітливість, порушення настрою, втрату відчуття реальності, порушення поведінки, оніміння та поколювання кінцівок, гіперчутливість до світла, звуку та дотику, порушення концентрації, рухові порушення, нудоту, блювоту, діарею, втрату апетиту, галюцинації / марення, конвульсії / напади епілепсії, тремор, судоми м'язів, стани збудження,tachykardia, напади паніки, завороті голови, гіперрефлексія, втрата пам'яті короткочасної та підвищення температури тіла. У разі виникнення таких небажаних дій необхідно перервати лікування лоразепамом.
Стверджувалося також про розвиток толерантності до заспокійливої дії бензодіазепінів (збільшення дози через звикання організму).
Лоразепам має потенціал залежності. У групі особливого ризику є пацієнти, які раніше зловживали препаратами чи алкоголем.
Спосіб дій у разі виникнення небажаних дій
Багато з вищезазначених небажаних дій проходять з часом лікування або після зменшення дози. Якщо небажані дії тривають, необхідно повідомити лікаря, який вирішить, чи не слід перервати лікування. Необхідно повідомити лікаря, якщо виникла висип на шкірі невідомого походження, зміни кольору шкіри чи набряк шкіри.

Звітування про небажані дії

Якщо виникли будь-які симптоми небажаних дій, включаючи всі небажані дії, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Про небажані дії можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03041, м. Київ
Телефон: 0 800 503 808
Факс: (044) 279-64-82
Адреса електронної пошти: [[email protected]](mailto:[email protected])
Веб-сайт: www.moz.gov.ua
Небажані дії можна також повідомляти відповідальній особі.
За допомогою повідомлення про небажані дії можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Лорабекс

Не зберігайте при температурі вище 25 °C. Зберігайте в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та блистері після позначки EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Напис на упаковці після позначки EXP означає термін придатності, а після позначки Lot/LOT - номер серії.
Препаратів не слід викидати до каналізації чи домашніх контейнерів для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, яких вже не використовують. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Лорабекс

• Активною речовиною препарату є лоразепам; кожна таблетка містить відповідно 0,5 мг, 1 мг або 2,5 мг лоразепаму.
• Інші компоненти: лактоза моногідрат, повідон (К 30), кросповідон (тип А), кукурудзяний крохмаль, мікрокристалічна целюлоза (Е 460), карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), полакрилін калію, стеарин магнію (Е 572).

Як виглядає препарат Лорабекс та що містить упаковка

Лорабекс 0,5 мг - білі, круглі таблетки з заокругленими краями.
Лорабекс 1 мг - білі, круглі, плоскі таблетки з обрізаними краями, з вигравіруваним написом "1,0" на одній стороні.
Лорабекс 2,5 мг - білі, круглі, плоскі таблетки з обрізаними краями.
Таблетку Лорабекс 1 мг та 2,5 мг можна поділити на рівні дози.
Упаковка містить 25 таблеток.

Відповідальна особа

Публічне акціонерне товариство "Заклади фармацевтичної промисловості "Польфарма"

Виробник

Фармацевтична компанія "Польфарма"

Дата останньої актуалізації інструкції: