Лоразепам
Лорабекс містить лоразепам як активну речовину. Лоразепам є препаратом, що має заспокійливу та протитривожну дію, належить до групи бензодіазепінів.
Лікарський засіб Лорабекс показаний:
Перед початком прийому лікарського засобу Лорабекс необхідно обговорити це з лікарем або фармацевтом:
У деяких пацієнтів, особливо у тих, хто має депресію, під час прийому препаратів, що містять лоразепам, виникли самогубчі думки. Якщо пацієнт має депресію, ірраціональний страх і обсесії, виникли самогубчі думки або думки про самопошкодження, необхідно негайно звернутися до лікаря.
На початку лікування лікар буде контролювати реакцію пацієнта на цей препарат, щоб якнайшвидше виявити потенційний передозування. Більша чутливість до дії лоразепаму може виникнути у дітей, осіб похилого віку або ослаблених пацієнтів. З цього приводу у цих групах лікування лоразепамом повинно проводитися під частішим контролем лікаря.
Якщо пацієнт має розлади функції нирок або печінки, ниркова недостатність та (або) низький тиск крові (гіпотонія), може виникнути підвищена чутливість до дії цього препарату; те саме стосується осіб похилого віку. У цих пацієнтів існує підвищене ризик падінь, особливо коли вони встають вночі.
Під час застосування лоразепаму може виникнути енцефалопатія печінки (хвороба мозку, викликана пошкодженням печінки). Лоразепам не слід застосовувати у пацієнтів з важким порушенням функції печінки та (або) енцефалопатією печінки.
Під час лікування лоразепамом може виникнути втата пам'яті.
При застосуванні лоразепаму як заспокійливого засобу пацієнт повинен упевнитися, що може мати можливість провести 7-8 годин безперервного сну. Якщо пацієнт дотримується цього рекомендації, зазвичай може уникнути післяефектів після пробудження (наприклад, втома, порушення реакції).
Необхідно попросити лікаря про детальні рекомендації щодо щоденного життя, враховуючи конкретний спосіб життя (наприклад, професію) під час лікування лоразепамом.
Згідно повідомлень, під час застосування бензодіазепінів виникли реакції парадоксальні, такі як тривога, стани збудження, уроєнія, збудливість, агресивна поведінка, порушення сну, збудливість статевої сфери, галюцинації, психози (див. пункт 4). Виникнення цих побічних ефектів є більш ймовірним у дітей або пацієнтів похилого віку. Лікування лоразепамом повинно бути припинено, якщо виникнуть реакції парадоксальні.
Застосування бензодіазепінів, включаючи лоразепам, може привести до депресії дихання, що загрожує життю.
Ризик розвитку залежності зростає з збільшенням дози та тривалістю лікування і є більшим у пацієнтів, залежних від алкоголю та лікарських засобів. Препарат Лорабекс слід застосовувати протягом можливо найкоротшого часу (див. пункт 4).
Якщо після кількох тижнів лікування пацієнт помітить, що препарат не діє так добре, як на початку лікування, необхідно звернутися до лікаря.
Лоразепам слід скасовувати поступово, щоб уникнути симптомів відміни (див. пункт 3).
Під час застосування бензодіазепінів повідомлялося про важкі алергічні реакції. У пацієнтів після прийому першої дози або наступних доз бензодіазепінів повідомлялося про випадки набряку шкіри та (або) слизових оболонок, що охоплюють язик, горло або голосові зв'язки (набряк Квінке). У деяких пацієнтів під час прийому бензодіазепінів виникли інші побічні ефекти, такі як задихання, набряк горла або нудота та блювання.
Деяким пацієнтам може знадобитися госпіталізація. Якщо виникнуть будь-які з вищезазначених симптомів, необхідно негайно повідомити лікаря або звернутися до найближчої лікарні. Заблокування дихальних шляхів може бути смертельним.
Не слід застосовувати препарат у дітей та підлітків у віці до 18 років, якщо це не є абсолютно необхідним для заспокійливої терапії перед хірургічними або діагностичними процедурами. Для дітей до 6 років лоразепам є протипоказаним. Більше інформації - див. пункт 3.
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі лікарські засоби, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати. Це стосується особливо лікарських засобів, таких як:
Якщо лоразепам застосовується одночасно з іншими лікарськими засобами, що гальмують центральну нервову систему (наприклад, психотропні лікарські засоби, снодійні, заспокійливі, знеболювальні, бета-адреноблокатори, опіоїдні анальгетики, антигістамінні снодійні, антиепілептичні лікарські засоби), можуть виникнути взаємодії, що призводять до сумування їхньої депресивної дії на центральну нервову систему.
Одночасне застосування лоразепаму та опіоїдів (наприклад, сильні обезболівні лікарські засоби, деякі кашельові лікарські засоби та лікарські засоби, що застосовуються при заміщувальній терапії) збільшує ризик сонливості, труднощів з диханням (депресія дихання), коми та може закінчитися смертю. Одночасне застосування можна розглядати лише у тому випадку, якщо інші варіанти лікування неможливі.
Якщо лікар призначить лоразепам разом з опіоїдами, він повинен обмежити дозу лоразепаму та тривалість лікування. Необхідно повідомити лікаря про всі приймані опіоїдні лікарські засоби та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування. Корисним може бути повідомлення близьких або друзів про вищезазначені симптоми.
Необхідно повідомити лікаря у разі виникнення вищезазначених симптомів.
Дія лікарських засобів, що знижують тонус м'язів (м'язові релаксанти) та обезболівних лікарських засобів, може бути посилена.
Якщо лоразепам застосовується одночасно з клоzapіном, може виникнути значне заспокійливе дія, надмірне виділення слини та порушення координації рухів.
Застосування лоразепаму одночасно з валпроєвою кислотою / содою валпроату може збільшувати концентрацію лоразепаму в крові. Якщо одночасно застосовується валпроєва кислота / сода валпроату, доза лоразепаму повинна бути зменшена приблизно вдвічі.
Застосування лоразепаму одночасно з пробенецидом може прискорити початок дії або продовжити дію лоразепаму. У разі одночасного застосування пробенециду доза лоразепаму повинна бути зменшена вдвічі.
Теофілін або амінофілін може послабити заспокійливу дію лоразепаму.
Необхідно уникати вживання алкоголю, оскільки алкоголь може змінювати та посилювати дію лоразепаму у спосіб, важкий для передбачення.
Якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми, припускає, що може бути вагітною або коли планує мати дитину, повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього лікарського засобу.
Лоразепам не повинен прийматися під час вагітності. Лікар вирішить, чи потрібно припинити лікування.
Якщо пацієнтка приймає лоразепам у пізній вагітності або під час пологів, дитина може бути менш активною, ніж інші діти, може мати знижене тонус м'язів, низьку температуру тіла (гіпотермія) та (або) низький тиск крові (гіпотонія), депресію дихання, апное та труднощі з прийомом їжі ("синдром в'ялого немовляти"). У дитини, після народження, можуть виникнути симптоми відміни, якщо мати приймає лоразепам протягом тривалого часу у пізній вагітності.
Лоразепам проникає до молока годуючої матері та може викликати заспокійливу дію та проблеми з прийомом їжі у дитини. Необхідно уникати прийому лоразепаму під час годування грудьми.
Відсутні дані щодо впливу лікарського засобу на фертильність у жінок. У чоловіків бензодіазепіни можуть викликати порушення виtrysку та затримку оргазму.
Лоразепам, застосований згідно з рекомендаціями, може викликати порушення реакції, особливо у перші кілька днів лікування. У такому випадку пацієнт не є能够 достатньо швидко реагувати на несподівані та раптові події. Необхідно уникати водіння транспортних засобів. Необхідно уникати обслуговування будь-яких небезпечних електричних інструментів чи машин. Пацієнт не повинен працювати без безпечного опори для ніг. Особливо необхідно пам'ятати, що алкоголь додатково порушує здатність реакції.
Лікар вирішить, чи може пацієнт водити транспортні засоби або обслуговувати машини, враховуючи індивідуальну реакцію пацієнта на лікування та прийману дозу.
Якщо раніше в пацієнта встановлено нетолерантність до деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом цього лікарського засобу.
Цей лікарський засіб завжди повинен прийматися згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Дозування та тривалість лікування повинні бути підібрані до індивідуальної реакції пацієнта на лікування, до показань терапії (тобто хвороби, на яку призначено цей лікарський засіб) та тяжкості хвороби.
Зазвичай необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу протягом можливо найкоротшого часу.
Необхідно слідувати рекомендаціям лікаря, в іншому випадку лоразепам може не діяти правильно.
Лоразепам приймається згідно з нижчезазначеним схемою дозування, якщо лікар не призначить інакше:
Лікування тривоги та безсоння, викликаного тривогою:
Добова доза для дорослих становить зазвичай 0,5 мг - 2,5 мг лоразепаму, у 2-3 роздільних дозах або однократно перед сном.
Заспокійливе лікування перед діагностичними або хірургічними процедурами:
Для дорослих 1 мг - 2,5 мг лоразепаму ввечері перед процедурою та (або) 2 мг - 4 мг лоразепаму за 1-2 години до процедури.
У пацієнтів похилого віку або ослаблених, а також у пацієнтів з органічними пошкодженнями мозку, початкову добову дозу необхідно зменшити вдвічі. Пацієнти повинні приймати лікарські засоби у найменшій ефективній дозі. Лікар вирішить про найкращий схему лікування, підібраний до індивідуальних потреб пацієнта.
Пацієнти з розладами функції нирок можуть приймати менші дози. Початкова доза становить зазвичай половину рекомендованої дози для дорослих. Лікар буде контролювати реакцію пацієнта на лікарський засіб та у разі потреби змінить дозу.
Пацієнти з помірними до легких розладів функції печінки можуть отримувати менші дози. Початкова доза становить зазвичай половину рекомендованої дози для дорослих.
Лоразепам є протипоказаним у пацієнтів з важкою нирковою недостатністю.
Лоразепам не повинен застосовуватися у лікуванні тривоги або безсоння у дітей та підлітків у віці до 18 років.
Лоразепам призначений для прийому всередину.
Таблетки необхідно ковтати цілими, запиваємого достатньою кількістю рідини (наприклад, ½ до 1 склянки води).
Різка на таблетці полегшує її поділ для полегшення ковтання, якщо пацієнт має труднощі з ковтанням таблетки цілою.
Лорабекс 1 мг та Лорабекс 2,5 мг: таблетки можна поділити на рівні дози.
Тривалість лікування встановлює лікар.
У гострих станах хвороби застосування лоразепаму повинно бути обмежено одноразовими дозами або прийомом протягом кількох днів.
У разі хронічних хвороб тривалість лікування залежить від ступеня тяжкості хвороби. Після 2 тижнів щоденного прийому лікар повинен поступово зменшувати дозу та вирішити, чи є лікування лоразепамом ще необхідним.
У разі застосування пацієнтом дози, більшої, ніж рекомендована, що може викликати отруєння, необхідно негайно повідомити лікаря. Необхідно зателефонувати до лікаря за рекомендаціями щодо першої допомоги, а потім їх застосувати. Необхідно уникати викликання блювання, якщо лікар не призначить інакше. Симптомами передозування є: сонливість, сплутаність, слабкість, поверхневе дихання, порушення координації рухів, апатія, а у важких випадках - втата свідомості.
У разі пропуску дози лікарського засобу необхідно прийняти наступну таблетку у звичайний час наступного дня. Необхідно уникати прийому подвійної дози для компенсації пропущеної дози.
Раптове припинення прийому лікарського засобу Лорабекс після тривалого застосування може привести до виникнення симптомів відміни (див. пункт 4). Для уникнення цього необхідно поступово зменшувати дозу лікарського засобу.
Після тривалого періоду прийому лікарського засобу (понад тиждень) та раптового припинення лікування можуть тимчасово повернутися порушення сну, стани тривоги та напруження, внутрішня тривога та збудливість у посиленій формі. Необхідно уникати раптового припинення лікування, а поступово зменшувати дозу лікарського засобу.
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього лікарського засобу, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Як і будь-який лікарський засіб, цей лікарський засіб може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх пацієнтів вони виникнуть.
Необхідно очікувати побічних ефектів, особливо на початку лікування, якщо доза надто велика, а також у групі пацієнтів, перелічених у "Остережності та заходи обережності" (див. пункт 2).
Дуже часто: можуть виникнути у більше ніж 1 з 10 пацієнтів
Часто: можуть виникнути у менше ніж 1 з 10 пацієнтів
Незbyt часто: можуть виникнути у менше ніж 1 з 100 пацієнтів
Рідко: можуть виникнути у менше ніж 1 з 1 000 пацієнтів
Бардzo рідко: можуть виникнути у менше ніж 1 з 10 000 пацієнтів
Невідомо(частота не може бути визначена на основі наявних даних):
Бензодіазепіни викликають залежність від дози депресію центральної нервової системи.
Залежність / зловживання
Навіть після кількох днів щоденного прийому лоразепаму, після припинення лікування, особливо раптового, можуть виникнути симптоми відміни (наприклад, порушення сну, інтенсивні сни). Можуть посилитися тривога, стани напруження, а також збудливість та внутрішня тривога (явища з відміни). Інші симптоми, повідомлені після припинення бензодіазепінів, включають: головний біль, депресію, сплутаність, дратівливість, пітливість, порушення настрою, втрату відчуття реальності, порушення поведінки, оніміння та поколювання кінцівок, надчутливість до світла, звуку та дотику, порушення концентрації, рухи мимовільні, нудота, блювання, діарею, втрату апетиту, галюцинації / марення, конвульсії / напади епілепсії, тремор, спазми кишечника, болі м'язів, стани збудження, тахікардія, напади паніки, завороті голови, гіперрефлексія, втрату пам'яті короткочасної та збільшення температури тіла. У разі виникнення таких побічних ефектів необхідно припинити лікування лоразепамом.
Створення толерантності до заспокійливої дії бензодіазепінів (збільшення дози через звикання організму).
Лоразепам має потенціал залежності. У групі особливого ризику знаходяться пацієнти, які зловживали лікарськими засобами або алкоголем у минулому.
Порядок дій у разі виникнення побічних ефектів
Багато з вищезазначених побічних ефектів проходять під час лікування або після зменшення дози. Якщо побічні ефекти тривають, необхідно повідомити про це лікаря, який вирішить, чи не потрібно припинити лікування. Необхідно повідомити лікаря, якщо виникнуть висипання шкіри невідомого походження, зміни кольору шкіри або набряк шкіри.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03038, м. Київ
Телефон: 0 800 503 608
Факс: (044) 280-35-56
Електронна пошта: [adverse.event@moz.gov.ua](mailto:adverse.event@moz.gov.ua)
Веб-сайт: http://www.moz.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб'єкту.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування лікарського засобу.
Не зберігати при температурі вище 25 °C. Зберігати в оригінальному пакуванні для захисту від світла.
Лікарський засіб повинен зберігатися в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та блистері після позначки EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Напис на пакуванні після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot/LOT - номер серії.
Лікарських засобів не слід викидати до каналізації чи побутових відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити довкілля.
Лорабекс 0,5 мг - білі, круглі таблетки з округлими краями.
Лорабекс 1 мг - білі, круглі, плоскі таблетки зі срізаними краями, з витиснутим написом "1,0" на одній стороні.
Лорабекс 2,5 мг - білі, круглі, плоскі таблетки зі срізаними краями.
Таблетку Лорабекс 1 мг та 2,5 мг можна поділити на рівні дози.
Пакування містить 25 таблеток.
Публічне акціонерне товариство "Здоров'я"
вул. Миколи Амосова, 7
03038, м. Київ
ТОВ "Фармацевтична компанія "Здоров'я""
вул. Миколи Амосова, 7
03038, м. Київ
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.