Лоразепам
Лоразепам ТЗФ є препаратом, що має заспокійливу та протитривожну дію, який належить до групи препаратів, званих бензодіазепінами.
Показання до застосування
Зауваження:
Лікування препаратом Лоразепам ТЗФ не є необхідним у всіх випадках станів, пов'язаних з тривогою, напруженням та збудженням чи порушеннями сну. Часто це є симптомами фізичної або психічної хвороби, яку можна лікувати іншими методами або лікуванням основної хвороби. Тривога і напруження, пов'язані зі стресом повсякденного життя, зазвичай не потребують застосування заспокійливих препаратів. Застосування лоразепаму як заспокійливого препарату виправдане лише у разі, якщо ефект його дії бензодіазепінів є бажаним протягом дня.
Лікування бензодіазепінами пацієнтів з депресією може посилити симптоми депресії та (або) викрити самогубчі нахили. Тому у цих пацієнтів препарат Лоразепам ТЗФ не повинен застосовуватися без відповідного антидепресивного лікування.
Якщо у пацієнта спостерігаються порушення функції нирок або печінки, серцевої недостатності та (або) низького артеріального тиску (гіпотонії), може спостерігатися підвищена чутливість до дії цього препарату.
Це стосується також пацієнтів похилого віку, у яких підвищено ризик падінь.
При застосуванні лоразепаму як заспокійливого препарату пацієнт повинен переконатися, що може мати гарантований 7-8-годинний безперервний сон. Якщо пацієнт дотримується цього рекомендації, зазвичай може уникнути наслідків після пробудження (наприклад, втомлюваності, порушень реакції).
Необхідно попросити лікаря про детальні рекомендації щодо повсякденного життя, враховуючи конкретний стиль життя (наприклад, професію) під час лікування лоразепамом.
Під час застосування бензодіазепінів рідко повідомлялося про виникнення парадоксальних реакцій (див. пункт 4). Таких реакцій можна очікувати особливо у дітей та осіб похилого віку. У разі виникнення парадоксальних реакцій лікування препаратом Лоразепам ТЗФ необхідно припинити.
Аналогічно до всіх бензодіазепінів, лоразепам може посилити розвиток печінкової енцефалопатії (хвороби мозку, викликаної пошкодженням печінки). Тому необхідно дотримуватися обережності при застосуванні препарату Лоразепам ТЗФ у пацієнтів з печінковою енцефалопатією.
Застосування бензодіазепінів, включаючи лоразепам, може викликати депресію дихання, яка може привести до смерті.
Застосування лоразепаму пов'язане з високим ризиком залежності. Існує ризик розвитку психологічної та фізичної залежності навіть при щоденному застосуванні протягом лише кількох тижнів.
Це стосується не лише зловживання великими дозами, а й застосування препарату Лоразепам ТЗФ у терапевтичних дозах. Ризик залежності є вищим у пацієнтів з алкогольною хворобою або зловживанням рецептурними препаратами в анамнезі, а також у пацієнтів з значними розладами особистості. Бензодіазепіни повинні призначатися лише на короткий період (наприклад, 2-4 тижні).
Лікування повинно продовжуватися лише у разі нагальних показань і після ретельного розгляду терапевтичних переваг щодо ризику звикання та залежності. Не рекомендується тривале застосування лоразепаму.
Під час застосування бензодіазепінів повідомлялося про тяжкі алергічні реакції. У пацієнтів після прийому першої дози або наступних доз бензодіазепінів повідомлялося про випадки набряку шкіри та (або) слизових оболонок, що охоплюють язик, горло або голосові зв'язки (ангіоневротичний набряк). У деяких пацієнтів під час прийому бензодіазепінів спостерігалися інші побічні ефекти, такі як задишка, набряк горла чи нудота та блювання.
Деяким пацієнтам може знадобитися негайна медична допомога. Блокування дихальних шляхів, викликане ангіоневротичним набряком з ураженням язика, горла або голосових зв'язок, може бути смертельним.
Тривога чи безсоння можуть бути симптомами багатьох інших хвороб. Лікар повинен враховувати, що ці симптоми можуть бути пов'язані з основною соматичною або психічною хворобою, для якої існує більш специфічне лікування. Тривога та напруження, пов'язані зі стресом повсякденного життя, зазвичай не потребують застосування препарату Лоразепам ТЗФ.
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт приймає зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ з іншими препаратами, що діють гальмівно на діяльність центральної нервової системи, може викликати взаємне посилення гальмівної дії на центральну нервову систему, наприклад:
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та опіоїдних препаратів збільшує ризик виникнення сонливості, труднощів з диханням (депресія дихання), коми та може загрожувати життю. Тому одночасне застосування цих препаратів можна розглядати лише у разі, якщо інші варіанти лікування не є можливими.
Якщо jedoch лікар призначить препарат Лоразепам ТЗФ одночасно з опіоїдними препаратами, то в цьому випадку дозу та тривалість лікування слід обмежити лікарем.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі прийняті опіоїдні препарати та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря щодо дозування. Корисним може бути повідомлення знайомих або родичів, щоб вони були обізнані про можливість появи зазначених симптомів. У разі виникнення таких симптомів необхідно звернутися до лікаря.
Може виникнути посилення дії м'язових релаксантів та знеболюючих препаратів.
Якщо лоразепам застосовується разом з клоzapіном, може виникнути значне заспокійливе дія, надмірне виділення слини та рухові порушення.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та валпроєвої кислоти може збільшити концентрацію лоразепаму в крові. Якщо одночасно застосовується валпроєва кислота, дозу препарату Лоразепам ТЗФ необхідно зменшити приблизно вдвічі.
Одночасне застосування препарату Лоразепам ТЗФ та пробенециду може прискорити початок дії або продовжити дію лоразепаму. У разі одночасного застосування пробенециду дозу препарату Лоразепам ТЗФ необхідно зменшити вдвічі.
Застосування теофілінів або амінофілінів може послабити заспокійливу дію препарату Лоразепам ТЗФ.
Необхідно уникати одночасного вживання алкогольних напоїв, оскільки алкоголь може непередбачувано змінювати та посилювати дію препарату Лоразепам ТЗФ.
Якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми, припускає, що може бути вагітною або планує завагітніти, повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Препарат Лоразепам ТЗФ не повинен застосовуватися під час вагітності.
Якщо пацієнтка завагітніє під час лікування препаратом Лоразепам ТЗФ, вона повинна негайно повідомити про це лікаря, щоб він міг вирішити питання про припинення лікування.
Тривале застосування препарату Лоразепам ТЗФ жінкою під час вагітності може викликати виникнення симптомів відміни у новонародженого. Якщо пацієнтка приймає препарат Лоразепам ТЗФ наприкінці вагітності або під час пологів, у дитини може виникнути знижена активність, знижене м'язове напруження, зниження температури тіла (гіпотермія) та (або) низький артеріальний тиск (гіпотонія), депресія дихання, апное та порушення годування (синдром в'ялого дитини).
Годування грудьми
Препарат Лоразепам ТЗФ проникає до грудного молока, тому його не слід застосовувати під час годування грудьми. Прийом препарату Лоразепам ТЗФ під час годування грудьми може викликати значне заспокійливе дія та порушення годування у дитини. Рекомендується спостереження за дитиною.
Лоразепам ТЗФ, застосований згідно з рекомендаціями, може викликати сповільнення реакції, особливо у перші кілька днів лікування. У такому разі пацієнт не є здатним достатньо швидко реагувати на непередбачувані та раптові події. Необхідно уникати керування транспортними засобами чи обслуговування будь-яких небезпечних електричних інструментів чи машин. Пацієнт не повинен працювати без безпечного опори для ніг. Особливо необхідно пам'ятати, що алкоголь додатково порушує здатність реагувати.
Лікар, який проводить лікування, вирішить, чи може пацієнт керувати транспортними засобами чи обслуговувати машини, враховуючи індивідуальну реакцію пацієнта на лікування та прийману дозу.
Якщо раніше у пацієнта виявлена непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен звернутися до лікаря перед прийняттям препарату.
Препарат Лоразепам ТЗФ містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто препарат вважається "вільним від натрію".
Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі виникнення сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Дозування та тривалість лікування повинні бути індивідуалізовані, враховуючи реакцію пацієнта на лікування, показання до застосування (тобто хворобу, для якої призначено препарат) та тяжкість хвороби. Зазвичай слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом можливо найкоротшого часу.
Нижче наведено інформацію, яка застосовується, якщо лікар не призначив іншу дозу препарату Лоразепам ТЗФ.
Лікування станів тривоги, напруження та збудження, а також порушень сну, викликаних цими станами
Добова доза для дорослих зазвичай становить від 0,5 до 2,5 мг лоразепаму, приймається у 2-3 однократні дози, розділені або однократно ввечері близько півгодини перед сном, якщо препарат застосовується головним чином у зв'язку з порушеннями сну, які потребують лікування.
Лікар може збільшити добову дозу до максимальної - 7,5 мг, враховуючи всі попередження та обережність, особливо у стаціонарних умовах.
Протокол перед діагностичними процедурами, а також перед і після хірургічних процедур
У дорослих 1-2,5 мг лоразепаму ввечері перед процедурою та (або) 2-4 мг за 1-2 години до процедури. Після процедури 1-2,5 мг лоразепаму у відповідних інтервалах часу.
Дозу необхідно зменшити. У дітей однократні дози не повинні перевищувати 0,5-1 мг лоразепаму та 0,05 мг на кг маси тіла.
Початкову загальну добову дозу необхідно зменшити приблизно на 50% у пацієнтів похилого віку чи ослаблених. Ці пацієнти, а також діти, повинні отримувати препарат у найменшій ефективній дозі. Лікар підбирає дозу згідно з потребами та толерантністю пацієнта.
У пацієнтів з легкими або помірними порушеннями функції печінки лікар підбирає дозу згідно з індивідуальною реакцією на лікування.
Препарат Лоразепам ТЗФ протипоказаний пацієнтам з тяжкими порушеннями функції печінки.
Таблетку необхідно проковтнути цілою, запивши рідиною (наприклад, пів склянки води). Таблетки можна приймати незалежно від прийому їжі.
Якщо препарат Лоразепам ТЗФ застосовується при лікуванні порушень сну, препарат необхідно приймати перед сном. Препарат не слід застосовувати на повний шлунок. Застосування препарату на повний шлунок може викликати затримку дії препарату та посунути його дію на наступний день.
Таблетки Лоразепам ТЗФ 1 мг та Лоразепам ТЗФ 2,5 мг можна розділити на рівні дози.
Лікар вирішить тривалість лікування. Застосування препарату Лоразепам ТЗФ слід обмежити однократними дозами або у разі гострої хвороби застосовувати його лише протягом кількох днів.
Тривалість лікування при хронічній хворобі залежить від перебігу хвороби. Після 2 тижнів щоденного застосування препарату лікар повинен поступово зменшувати дозу, щоб визначити, чи є необхідним подальше застосування препарату Лоразепам ТЗФ.
Після тривалого застосування препарату (понад тиждень) та раптового його відміни може виникнути тимчасовий повернення порушень сну, тривоги та напруження, внутрішнього неспокою та збудження. Тому лікування не слід припиняти раптово, а лише шляхом поступового зменшення дози.
У разі підозри на отруєння після прийому більшої кількості препарату необхідно негайно звернутися до лікаря. У разі телефонного повідомлення необхідно точно дотримуватися рекомендацій, отриманих по телефону, щодо надання першої допомоги. Не слід провокувати блювання, якщо це не було явно рекомендовано.
Симптомами передозування є: сонливість, сплутаність, сонливість, поверхневе дихання, порушення координації рухів, апатія, а у важких випадках - втрату свідомості.
Якщо пацієнт забув прийняти таблетку, необхідно прийняти препарат Лоразепам ТЗФ у звичайний час наступного дня. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Ніколи не слід самостійно припиняти чи закінчувати лікування, крім випадків, коли підозрюється виникнення важкого побічного ефекту. У таких випадках необхідно негайно звернутися до лікаря.
У разі раптового припинення лікування після тривалого застосування можуть виникнути симптоми відміни, перелічені у пункті 4. Для уникнення виникнення таких симптомів лікування слід припиняти шляхом поступового зменшення дози (див. пункт 3).
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта.
Необхідно очікувати виникнення побічних ефектів, особливо на початку лікування, якщо доза надто велика, а також у групах пацієнтів, перелічених у пункті "Попередження та обережність" (див. пункт 2).
Якщо виникне будь-який із нижче перелічених важких побічних ефектів, лікування препаратом Лоразепам ТЗФ необхідно негайно припинити. Необхідно негайно повідомити лікаря та (або) звернутися по негайну медичну допомогу.
Дуже часто: виникають частіше ніж у 1 з 10 пацієнтів
Часто: виникають рідше ніж у 1 з 10 пацієнтів
Недостатньо часто: виникають рідше ніж у 1 з 100 пацієнтів
Частота невідома: частота не може бути визначена на підставі доступних даних
Навіть після кількох днів щоденного прийому лоразепаму після припинення лікування, особливо раптового, можуть виникнути симптоми відміни (наприклад, порушення сну, інтенсивні сни). Можуть посилитися тривога, стани напруження, а також збудження та внутрішній неспокій (явища відміни).
Інші симптоми, які повідомляються після припинення бензодіазепінів, це: головний біль, депресія, сплутаність, дратівливість, потіння, стан неспокою (дисфорія), головокружіння, дереалізація, порушення поведінки, надчутливість до звуків, оніміння та поколювання кінцівок, надчутливість до світла, шуму та фізичного контакту, порушення чутливості, рухові порушення, нудота, блювання, діарея, зниження апетиту, марення/галюцинації, конвульсії/припадки, тремор, спазми кишечника, болі м'язів, збудження, тахікардія, напади тривоги, головокружіння вестибулярного походження, гіперрефлексія, амнезія короткочасна та гарячка. У разі тривалого застосування препарату Лоразепам ТЗФ у пацієнтів з епілепсією або осіб, які приймають інші препарати, що знижують поріг конвульсій (наприклад, антидепресанти), раптове припинення препарату може викликати частіші конвульсії. Ризик виникнення симптомів відміни збільшується з тривалістю застосування та дозою. Цих явищ зазвичай можна уникнути шляхом поступового зменшення дози.
Існують повідомлення про розвиток толерантності (збільшення дози через звикання організму) щодо заспокійливої дії бензодіазепінів.
Препарат Лоразепам ТЗФ має потенціал залежності. У групі особливого ризику перебувають пацієнти, які зловживали в минулому рецептурними препаратами або алкоголем.
Багато з перелічених побічних ефектів проходять самостійно під час подальшого лікування або після зменшення дози. Якщо побічні ефекти зберігаються, необхідно повідомити про це лікаря, який вирішить питання про можливе припинення лікування. Необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо у пацієнта виникла висип на шкірі, зміна забарвлення шкіри або набряк невідомого походження.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не перелічені в цій брошурі, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03041, м. Київ
Телефон: +38 (044) 206 96 60
Факс: +38 (044) 206 96 61
Електронна пошта: [adverse.event@moz.gov.ua](mailto:adverse.event@moz.gov.ua)
Веб-сайт: https://adverse-event.moz.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальній особі.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Зберігати при температурі нижче 25°C. Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Не слід застосовувати препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та упаковці. Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Препаратів не слід викидати у каналізацію чи побутові відходи. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Активною речовиною препарату є лоразепам
Лоразепам ТЗФ, 0,5 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 0,5 мг лоразепаму.
Інші компоненти: мікрокристалічна целюлоза (тип 102), карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), стеарин магнію, лактоза моногідрат.
Лоразепам ТЗФ, 1 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 1 мг лоразепаму.
Інші компоненти: мікрокристалічна целюлоза (тип 102), карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), стеарин магнію, лактоза моногідрат.
Лоразепам ТЗФ, 2,5 мг, таблетки
Кожна таблетка містить 2,5 мг лоразепаму.
Інші компоненти: мікрокристалічна целюлоза (тип 102), карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), стеарин магнію, лактоза моногідрат.
Лоразепам ТЗФ, 0,5 мг:
Біла або майже біла, округла, плоска таблетка. Діаметр становить 4,5 мм.
Лоразепам ТЗФ, 1 мг:
Біла або майже біла, округла, плоска таблетка з рискою поділу на одному боці та вигравіруваним номером "1" на іншому боці. Діаметр становить 6 мм. Таблетку можна розділити на рівні дози.
Лоразепам ТЗФ, 2,5 мг:
Біла або майже біла, округла, плоска таблетка з рискою поділу на одному боці та вигравіруваним номером "2,5" на іншому боці. Діаметр становить 8 мм. Таблетку можна розділити на рівні дози.
Упаковка:14, 20, 28, 30, 50, 60 або 90 таблеток. Таблетки упаковуються в блистер, а потім у пачку з картону.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.
Тархомінські фармацевтичні заводи "Полфа" АТ
вул. Олександра Флемінга, 2
03-176, м. Варшава
Номер телефону: (22) 811 18 14
Для отримання більш детальної інформації про цей препарат необхідно звернутися до відповідальної особи.
Лоразепам ТЗФ
Лоразепам Блюфарма
Квітень 2024
Препарат містить активну речовину, яка належить до групи бензодіазепінів.
Бензодіазепіни - це препарати, які застосовуються при лікуванні хвороб, пов'язаних з збудженням та тривогою, напруженням та безсонням. Крім того, бензодіазепіни застосовуються при лікуванні епілепсії та певних станів м'язового напруження.
Не всі стани тривоги чи порушення сну потребують лікарського лікування. Деякі симптоми можуть бути пов'язані з основною соматичною або психічною хворобою, для якої існує більш специфічне лікування.
Бензодіазепіни не діють на причину. Вони зменшують симптоми та можуть бути великою допомогою, наприклад, у полегшенні доступу до тривалого лікування та відповідного вирішення проблеми.
Під час застосування бензодіазепінів може розвинутися фізична та психічна залежність. Для забезпечення мінімального ризику необхідно звернути особливу увагу на нижче перелічені інструкції:
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.