Лорабекс

Укладена інформація для пацієнта

Лорабекс, 4 мг/мл, розчин для ін'єкцій

Лоразепам

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з цією інформацією, оскільки вона містить важливі дані для пацієнта.

• Збережіть цю інформацію, щоб мати можливість знову її прочитати, якщо це буде потрібно.
• Якщо у вас виникли якісь сумніви, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей препарат призначений для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо у пацієнта виникли якісь неприємні симптоми, включаючи ті, що не наведені в цій інформації, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інформації

• 1. Що таке препарат Лорабекс і для чого він призначений
• 2. Відомості, які потрібно знати до застосування препарату Лорабекс
• 3. Як застосовувати препарат Лорабекс
• 4. Можливі неприємні реакції
• 5. Як зберігати препарат Лорабекс
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Лорабекс і для чого він призначений

Цей препарат містить лоразепам, який належить до групи препаратів, званих бензодіазепінами. Препарат допомагає полегшити тривогу і м'язове напруження.
Лорабекс зазвичай призначений для премедикації перед операцією або перед інвазивними чи тривалими діагностичними дослідженнями. Він також може бути застосований для полегшення гострих станів тривоги, гострого збудження або гострої манії, а також для контролю судом.
Якщо не відбулося поліпшення або пацієнт відчуває себе гірше після застосування препарату Лорабекс, повідомте про це лікаря.
Препарат Лорабекс не слід застосовувати у дітей віком до 12 років, крім випадків контролю стану епілепсії, коли препарат Лорабекс може бути застосований у дорослих, дітей і немовлят від 1 місяця життя і старших.

2. Відомості, які потрібно знати до застосування препарату Лорабекс

Повідомте лікаря або фармацевта, якщо пацієнт раніше приймав препарат Лорабекс перед застосуванням будь-якого іншого препарату, якщо пацієнтка вагітна або якщо пацієнт звернувся до лікарні для лікування.

Коли не слід застосовувати препарат Лорабекс

• якщо у пацієнта є значні труднощі з диханням або він відчуває біль у грудній клітці
• якщо раніше лікар призначав бензодіазепіни і вони виявилися не підходящими
• якщо у пацієнта є алергія на бензодіазепіни, включаючи лоразепам або будь-який інший компонент цього препарату (перелічений у пункті 6)
• якщо у пацієнта є міастенія гравіс (надмірне слабкість або втома м'язів)
• якщо у пацієнта є значні проблеми з печінкою
• якщо у пацієнта є синдром апное під час сну (проблеми з диханням під час сну)
• якщо дитина молодша 12 років, крім випадків контролю стану епілепсії. У разі стану епілепсії препарат Лорабекс не слід застосовувати у новонароджених.

Осторожності та заходи обережності

Перш ніж почати застосування препарату Лорабекс, обговоріть це з лікарем, фармацевтом або медсестрою:

• якщо пацієнтка вагітна, планує мати дитину або годує грудьми
• якщо у пацієнта є проблеми з надуживанням ліків або алкоголю
• якщо у пацієнта є проблеми з нирками або печінкою
• якщо пацієнт у похилому віці або ослаблений
• якщо у пацієнта є депресія
• якщо у пацієнта є розлад особистості
• якщо у пацієнта раніше були психотичні розлади
• якщо у пацієнта раніше були судоми/припадки
• якщо у пацієнта є проблеми з диханням
• якщо у пацієнта є проблеми з очима - глаукома
• якщо пацієнт приймає інші ліки, оскільки вони можуть впливати на дію препарату Лорабекс.

Якщо пацієнт лікується амбулаторно, не слід застосовувати препарат Лорабекс, якщо пацієнту не супроводжує опікун, який може відвести пацієнта додому.

Толерантність і залежність

Може виникнути толерантність до бензодіазепінів, тому після кількох тижнів застосування препарату Лорабекс його дія може бути менш помітною.
Лоразепам може викликати залежність, особливо у пацієнтів, які раніше надуживали ліків, наркотиків і (або) алкоголю.
Мало ймовірно, щоб виникла залежність, але ризик зростає з вищими дозами і тривалим застосуванням, і є додатково вищим у пацієнтів, залежних раніше від алкоголю, ліків або наркотиків, або у пацієнтів з вираженими розладами особистості. Тому не слід застосовувати лоразепам у осіб, залежних від алкоголю, ліків або наркотиків.
Залежність може привести до симптомів відміни, особливо у разі раптового припинення лікування. Тому препарат слід завжди припиняти поступово - у разі потреби застосовуючи лоразепам у вигляді перорального прийому.
Деякі пацієнти можуть відчувати сонливість після прийому препарату Лорабекс. Рекомендується перебувати у лікарні протягом щонайменше 8 годин або на ніч після прийому ін'єкції. Якщо пацієнт має вийти з лікарні невдовзі після прийому препарату Лорабекс, він повинен бути під опікою опікуна.
У деяких пацієнтів похилого віці можуть виникнути головокружіння після прийому препарату Лорабекс, і у цих пацієнтів існує підвищений ризик падінь.
Згідно повідомлень, після прийому бензодіазепінів може виникнути тимчасова втрата пам'яті.

Діти

Не слід застосовувати препарат Лорабекс у дітей віком до 12 років, крім випадків контролю стану епілепсії. У разі стану епілепсії препарат Лорабекс не слід застосовувати у новонароджених.

Препарат Лорабекс і інші ліки

Повідомте лікаря або фармацевта про всі ліки, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про ліки, які пацієнт планує приймати.
Особливо повідомте лікаря про прийом будь-яких інших заспокійливих, протитривожних, антидепресивних, сильних обезболюючих (наприклад, опіоїди, метадон - слід зменшити дози і скоротити час застосування обох ліків до мінімуму згідно з рекомендаціями лікаря), протиепілептичних, антигістамінних, психотропних на розлади настрою або психічні розлади (наприклад, галоперидол або хлорпромазин). Прийом препарату Лорабекс з обезболюючими ліками збільшує ризик сонливості, у рідких випадках - труднощів з диханням і може закінчитися смертю.
Барбітурати (заспокійливі ліки) і анестетики (ліки, які викликають анестезію - оборотну втрату чутливості), клозапін (лік на розлади настрою або психічні розлади), валпроат натрію (застосовується у лікуванні епілепсії і біполярного афективного розладу), пробенецид (лік, який застосовується при подагрі), теофілін, амінофілін (ліки, які застосовуються при захворюваннях дихальної системи), дісульфірам (лік, який підтримує лікування алкоголізму) і метронідазол (антібіотик): може бути необхідне зменшення доз цих ліків перед застосуванням препарату Лорабекс. Також повідомте лікаря про прийом ліків, званих скополамін, які можуть бути застосовані при проблемах з кишківником або перед операцією.
Повідомте лікаря або фармацевта, якщо пацієнт раніше приймав препарат Лорабекс перед застосуванням будь-якого іншого препарату, якщо пацієнтка вагітна або якщо пацієнт звернувся до лікарні для лікування.

Препарат Лорабекс з їжею, питтям і алкоголем

Не слід споживати алкоголь протягом 24-48 годин перед застосуванням препарату Лорабекс. Див. пункт 3.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Бензодіазепіни, включаючи препарат Лорабекс, можуть викликати пошкодження плоду, якщо вони застосовуються на ранній стадії вагітності. Тому, якщо пацієнтка вагітна або може бути вагітна, вона не повинна приймати цей препарат без консультації з лікарем. Якщо пацієнтка приймає цей препарат у пізній вагітності або під час пологів, дитина після народження може бути менш активною, ніж інші діти, можуть виникнути симптоми, такі як: низька температура тіла, знижене м'язове напруження, проблеми з диханням або труднощі з прийомом їжі. У дитини також може виникнути тимчасово порушена реакція на низьку температуру. У дитини після народження можуть виникнути симптоми відміни, якщо мати регулярно приймає лоразепам протягом тривалого часу у пізній вагітності.
Годування грудьми
Препарат Лорабекс не слід застосовувати матерям, які годують грудьми, якщо тільки лікар не вважає, що очікувані вигоди для матері переважують потенційний ризик для дитини, оскільки препарат може проникати до молока матері.

Проведення транспортних засобів і обслуговування машин

У деяких пацієнтів у день прийому препарату Лорабекс може виникнути сонливість або головокружіння.
Не слід керувати транспортними засобами і обслуговувати машини протягом 24-48 годин після прийому препарату Лорабекс.

Препарат Лорабекс містить бензиловий спирт, пропіленгліколь (Е1520) і макрогол 400

Цей препарат містить 21 мг бензилового спирту, 840 мг пропіленгліколю та 189 мг макроголу 400 у кожному 1 мл.
У разі дітей віком до 5 років, пацієнтів з захворюваннями печінки або нирок, або жінок, які вагітні або годують грудьми, слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням препарату, оскільки допоміжні речовини можуть викликати неприємні реакції. Лікар може скоригувати дозу, якщо пацієнт або дитина приймає інші ліки, які містять бензиловий спирт, пропіленгліколь або алкоголь.
Бензиловий спирт може викликати алергічні реакції.
Введення бензилового спирту малим дітям пов'язане з ризиком важких неприємних реакцій, включаючи порушення дихання (так званий "гаспінг-синдром"), однак препарат Лорабекс не застосовується у немовлят віком до 1 місяця життя.
Не слід застосовувати малим дітям (віком до 3 років) триваліше 1 тижня без рекомендації лікаря або фармацевта.

3. Як приймати препарат Лорабекс

Цей препарат слід завжди приймати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
Лікар введе препарат Лорабекс у вигляді ін'єкції в одну з вен або в один з м'язів.
Рекомендована доза становить:
У премедикації зазвичай рекомендована доза становить 0,05 мг на кожний кілограм маси тіла (наприклад, якщо пацієнт вагою 70 кілограмів, ймовірно, отримає 3,5 мг лоразепаму).
Препарат Лорабекс не слід застосовувати у премедикації у дітей віком до 12 років.
У гострій тривозі зазвичай рекомендована доза становить від 0,025 до 0,03 мг на кожний кілограм маси тіла (наприклад, якщо пацієнт вагою 70 кілограмів, ймовірно, отримає від 1,75 до 2,1 мг лоразепаму). Препарат Лорабекс не слід застосовувати у лікуванні гострої тривоги у дітей віком до 12 років.
Лікар може призначити іншу дозу або рекомендувати інший час лікування, особливо у пацієнтів похилого віці або ослаблених.
Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки: у цих пацієнтів можуть бути достатніми менші дози. Застосування у пацієнтів з важкою нирковою недостатністю є протипоказаним.
У контролюванні стану епілепсії у дорослих лоразепам зазвичай вводиться внутрішньовенно, у дозі 4 мг. Діти отримують внутрішньовенно нижчу дозу 0,1 мг на кожний кілограм маси тіла. Не слід перевищувати 4 мг на дозу. Якщо судоми тривають протягом 10-15 хвилин після введення препарату, лікар може вирішити про введення другої дози.
Через потенційний ризик токсичності, пов'язаної з накопиченням допоміжних речовин, не слід повторювати максимальну дозу препарату Лорабекс протягом 24 годин у дітей віком до 5 років.

Застосування у дітей

Препарат Лорабекс не слід застосовувати у дітей віком до 12 років, крім випадків контролю стану епілепсії (див. також пункт 2). У разі стану епілепсії препарат Лорабекс не слід застосовувати у новонароджених (див. також пункт 2).

Під час тривалого лікування може виникнути залежність від бензодіазепінів. Через це

препарат Лорабекс зазвичай призначений у одній або двох дозах або на короткий час лікування.
Це зменшує ризик залежності від препарату Лорабекс або виникнення симптомів відміни після припинення його застосування (див. "Припинення прийому препарату Лорабекс" нижче).
Лікар призначить найменшу ефективну дозу для застосування протягом можливо найкоротшого часу.
Якщо препарат Лорабекс вводиться у дозах значно вищих, ніж наведені вище, зростає ризик виникнення неприємних реакцій, таких як ті, що наведені у пункті 4 "Можливі неприємні реакції". Повідомте лікаря, якщо виникнуть будь-які з цих симптомів або інші неприємні реакції.

Припинення прийому препарату Лорабекс

Після закінчення лікування препаратом Лорабекс лікар вирішить, чи потрібно подальше лікування.
Після закінчення лікування дозу препарату Лорабекс слід поступово зменшувати. Це дозволить організмові звикнути до відсутності препарату Лорабекс і зменшить ризик виникнення неприємних реакцій.

Симптоми відміни

Після припинення прийому препарату Лорабекс можуть виникнути симптоми відміни, такі як: головний біль, біль у м'язах, тривога, напруження, депресія, безсоння, сплутаність, дратівливість, збудження, тремор, біль у животі, зміни частоти серцевих скорочень, втрата короткочасної пам'яті, дисфорія (чуття смутку, тривоги, дратівливості або безсоння), підвищена температура тіла і потіння. Якщо ці симптоми виникнуть, зазвичай вони не тривають довго. Якщо у пацієнта виник будь-який з цих симптомів, зверніться до лікаря.
Якщо у пацієнта виник один з наступних симптомів відміни: втрата відчуття реальності, відчуття нереальності або відокремлення від життя і неможливість відчувати емоції, шум у вухах, оніміння або поколювання рук або ніг, блювота, тремор, марення, судоми або вплив на зір, слух або дотик, зверніться негайно до лікаря.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі неприємні реакції

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати неприємні реакції, хоча вони не виникнуть у кожного.
Під час застосування бензодіазепінів повідомлялося про важкі алергічні реакції, навіть після першої дози.
У пацієнтів після прийому першої дози або наступних доз бензодіазепінів повідомлялося про випадки набряку шкіри та (або) слизових оболонок, які охоплюють язик, горло або голосові зв'язки (набряк Квінке). У деяких пацієнтів під час прийому бензодіазепінів виникли інші неприємні реакції, такі як задуха, набряк горла або нудота і блювота.
Бензодіазепіни, включаючи лоразепам, можуть викликати потенційно смертельні проблеми з диханням.
Під час застосування препарату Лорабекс іноді можуть виникнути неприємні реакції. Зазвичай вони не є важкими і не тривають довго. Однак повідомте лікаря, якщо будь-яка з цих неприємних реакцій є важкою або докучливою.

Інші неприємні реакції, які можуть виникнути, це:

Дуже часто: виникають у більш ніж 1 з 10 пацієнтів

• заспокійливе діяння
• втома
• сонливість.

Часто: виникають у менш ніж 1 з 10 пацієнтів

• ослаблення м'язів
• астенія (ослаблення)
• атаксія (незбірливість рухів)
• сплутаність
• депресія
• відкриття депресії (відкриття симптомів депресії, які раніше були приховані)
• головокружіння.

Недуже часто: виникають у менш ніж 1 з 100 пацієнтів

• нудота
• забурений статевий потяг
• імпотенція
• менш інтенсивний оргазм.

Частота невідома: частота не може бути визначена на основі доступних даних

• збільшена чутливість до світла, звуку і дотику
• судоми і (або) напади
• запор, жовтяниця шкіри і очей
• тремор
• розлади зору (подвійне зір, нечітке зір)
• труднощі з вимовою і (або) нечітка мова
• головний біль
• втрата пам'яті
• збільшення емоцій
• кома
• самогубчі думки і (або) спроби самогубства
• розлади уваги і (або) концентрації
• брак стриманості (психічної)
• збільшення активності ферментів печінки (білірубіну, амінотрансфераз, фосфатази алкалічної)
• тривога, стан збудження, ворожість, агресія, збудження статевого потягу
• розлади рівноваги
• проблеми з диханням
• проблеми з диханням під час сну
• погіршення хвороби легень
• алергічні реакції шкіри (наприклад, висип, набряк)
• волосіння (випадання волосся з голови або тіла)
• реакції надчутливості
• набряк Квінке (набряк обличчя, рук і ніг)
• синдром неправильного виділення гормону антидіуретика (англ. syndrome of inappropriate antidiuretic hormone secretion - SIADH), стан, при якому організм виділяє надмірну кількість гормону антидіуретика (АДГ). Збільшений АДГ може викликати надмірне заторювання води в організмі.
• гіпонатремія (низький рівень натрію в крові, який може викликати втому і сплутаність, тремор м'язів, судоми і кому)
• гіпотермія (пониження температури тіла)
• низький тиск крові
• тромбоцитопенія (нез'ясоване появлення синяків, кровотеча з носа і (або) кровотеча з ясен), агранулоцитоз (важке інфекційне захворювання), панцитопенія (кровотеча, легке появлення синяків, втома, задуха і ослаблення)
• головокружіння бічного типу
• проблеми зі сном.

Наступні неприємні реакції можуть бути більш ймовірними у дітей і пацієнтів похилого віці:

• тривога
• збудження
• дратівливість
• агресія
• раптовий гнів
• кошмари
• марення
• розлади особистості
• розлади поведінки
• фальшиві переконання.

У рідких випадках пацієнти можуть відчувати біль, запалення шкіри або висип у місці ін'єкції. У такому разі зверніться негайно до лікаря.

Звітність про неприємні реакції

Якщо виникнуть будь-які неприємні реакції, включаючи ті, що не наведені в цій інформації, повідомте про це лікаря або фармацевта. Неприємні реакції можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу неприємних реакцій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03041 Київ
Тел.: +38 (044) 206 23 24
Факс: +38 (044) 206 23 24
Електронна пошта: [adverse.event@moz.gov.ua](mailto:adverse.event@moz.gov.ua)
Неприємні реакції також можна повідомляти відповідальній особі.
Звітність про неприємні реакції дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Лорабекс

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Зберігати і перевозити в охолодженому стані (2-8°C). Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла. Встановлено хімічну і фізичну стабільність препарату після розведення протягом години при температурі 2-8°C. З мікробіологічної точки зору, якщо метод відкриття/розведення не виключає ризик мікробіологічного забруднення, препарат слід використати негайно. Якщо він не буде використаний негайно, за час і умови зберігання під час застосування відповідає користувач.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на етикетці і пачці: EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Напис на упаковці після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot означає номер серії.
Ліків не слід викидати до каналізації або домашніх контейнерів для відходів. Зверніться до фармацевта, щоб дізнатися, як видалити ліки, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить препарат Лорабекс

• Активною речовиною препарату є лоразепам. Кожен мл розчину містить 4 мг лоразепаму.
• Допоміжними речовинами є: пропіленгліколь (Е1520), макрогол 400, бензиловий спирт.

Як виглядає препарат Лорабекс і що містить упаковка

Прозорий, безбарвний або майже безбарвний розчин, без видимих частинок.
Препарат Лорабекс упакований у ампули з безбарвного скла типу I, об'ємом 2 мл. Кожна ампула містить 1 мл розчину.
Ампули розміщені на тарелках з PVC, ущільнених прозорою плівкою з PE, у паперовій пачці разом з інформацією.
Препарат Лорабекс упакований по 5 або 10 ампул по 1 мл розчину.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Відповідальна особа

Заклади фармацевтичної промисловості POLPHARMA S.A.
вул. Пелплінська, 19, 83-200 Старогард-Гданський
тел. +48 22 364 61 01

Виробник

Medochemie Ltd
48 Япетус-стріт, Агіос-Атанасіос Індустріал Еріа
4101 Агіос-Атанасіос, Лімасол
Кіпр
Дата останньої актуалізації інформації:березень 2025 р.
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Інформація, призначена виключно для фахового медичного персоналу:

Дозування і спосіб введення

Дозування:

Дозування і тривалість лікування слід встановлювати для кожного пацієнта індивідуально.
Слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом можливо найкоротшого часу. Ризик синдрому відміни і явища "відбою" є більшим після раптового припинення препарату; тому у всіх пацієнтів препарат слід припиняти поступово.

Премедикація:

Дорослі: 0,05 мг/кг маси тіла (3,5 мг при середній масі тіла 70 кг). Препарат слід вводити внутрішньовенно за 30-45 хвилин до операції, заспокійливе діяння виникає через 5-10 хвилин, а втата свідомості максимально через 30-45 хвилин.
Препарат слід вводити внутрішньом'язово за 1-1,5 години до операції, заспокійливе діяння виникає через 30-45 хвилин, а втата свідомості максимально через 60-90 хвилин.
Діти і підлітки: Препарат Лорабекс не слід застосовувати у дітей віком до 12 років.

Гострий стан тривоги:

Дорослі: 0,025-0,03 мг/кг маси тіла (1,75-2,1 мг при середній масі тіла 70 кг). Повторювати кожні 6 годин.
Діти і підлітки: Препарат Лорабекс не слід застосовувати у дітей віком до 12 років.

Стан епілепсії:

Дорослі: 4 мг у вигляді внутрішньовенного введення.
Діти і підлітки(у віці від 1 місяця і старших): 0,1 мг/кг маси тіла у вигляді внутрішньовенного введення. Максимально 4 мг на дозу.
Через потенційний ризик токсичності, пов'язаної з накопиченням допоміжних речовин, не слід повторювати максимальну дозу препарату Лорабекс протягом 24 годин у дітей віком до 5 років.
У разі стану епілепсії препарат Лорабекс не слід застосовувати у новонароджених.
Якщо судоми тривають протягом наступних 10-15 хвилин, дозу можна повторити, але не перевищувати 2 дози. Не слід перевищувати 4 мг на дозу.
Пацієнти похилого віку і ослаблені: Пацієнти похилого віку і ослаблені можуть реагувати на менші дози, і половина рекомендованої дози для дорослих може бути достатньою.

Пацієнти з порушеннями функції нирок або печінки

Менші дози можуть бути достатніми у пацієнтів з порушеннями функції нирок або з легкою до середньої ниркової недостатністю. Застосування у пацієнтів з важкою печінковою недостатністю є протипоказаним.

Пацієнти похилого віку і ослаблені

У пацієнтів похилого віку і ослаблених слід зменшити початкову дозу приблизно на 50% і коригувати дозу згідно з потребами і толерантністю пацієнта.

Спосіб введення

Препарат Лорабекс можна вводити внутрішньовенно або внутрішньом'язово, проте перевагу слід віддавати внутрішньовенному введенню.
Слід бути обережним при введенні препарату, щоб уникнути внутрішньоартеріального або внутрішньосудинного введення.
Всмоктування з місця введення значно повільніше при внутрішньом'язовому введенні, а подібну швидкість дії можна досягти при пероральному прийомі таблеток з лоразепамом.
Препарат Лорабекс не слід застосовувати тривало.

Підготовка до введення

Внутрішньом'язове введення :
Для полегшення внутрішньом'язового введення рекомендується розведення препарату Лорабекс у співвідношенні 1:1 0,9% розчином хлору натрію, 5% розчином глюкози або водою для ін'єкцій.
Внутрішньовенне введення:
У разі внутрішньовенного введення препарат Лорабекс слід завжди розведення 0,9% розчином хлору натрію, 5% розчином глюкози або водою для ін'єкцій у співвідношенні 1:1.
Препарат Лорабекс доступний у вигляді 1 мл розчину у 2 мл ампули для полегшення розведення.
Препарат Лорабекс не слід змішувати з іншими препаратами в одній стрижці.

Фармацевтична несумісність

Через відсутність даних про сумісність, цього препарату не слід змішувати з іншими препаратами, крім тих, що наведені в пункті "Дозування і спосіб введення".

Строк придатності

До відкриття: 18 місяців.
Після відкриття: використати негайно після відкриття.

Спеціальні заходи обережності під час зберігання

Зберігати і перевозити в охолодженому стані (2-8°C).
Зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.

Спеціальні заходи обережності при видаленні і підготовці препарату до застосування

Препарат Лорабекс не слід змішувати з іншими препаратами в одній стрижці. Не слід застосовувати, якщо розчин забарвився або з'явився осад (див. "Дозування і спосіб введення").
Без спеціальних вимог до видалення.
Всі невикористані залишки препарату або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.