Гидроцортісоне Пгармліне

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

Гідрокортисон ФАРМЛАЙН, 100 мг, порошок для приготування розчину для

в/в та інфузійних введень
Гідрокортизон(у вигляді соду бурсьтину)

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби ви могли її знову прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для певної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Гідрокортисон і для чого він призначений
• 2. Інформація, яка повинна бути відомою до використання препарату Гідрокортисон
• 3. Як використовувати препарат Гідрокортисон
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Гідрокортисон
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Гідрокортисон і для чого він призначений

Активна речовина препарату Гідрокортисон, гідрокортисон, є глікокортикоїдом (природнім гормоном), який виробляється в корі наднирників людини. Основним діянням гідрокортисону є гальмування запальних і імунологічних реакцій (реакції імунної системи на чужорідні речовини). Крім того, він впливає на метаболізм цукру та білка.
Гідрокортисон може бути використаний у поєднанні з іншими гормонами кори наднирників, коли кора наднирників не функціонує правильно, наприклад, при хворобі Аддісона або наднирково-плідному синдромі. Крім того, його можна використовувати, якщо кора наднирників не функціонує через іншу хворобу.
Крім того, Гідрокортисон може бути використаний протягом короткого часу, коли інші засоби не допомагають або допомагають недостатньо:

• у випадку важких загострень астми, хронічного бронхіту або хронічної обструктивної хвороби легень;
• у стані астматичної атаки (упорливий напад астми);
• у поєднанні з іншими препаратами у випадку важких алергічних реакцій.

2. Інформація, яка повинна бути відомою до використання препарату Гідрокортисон

Коли не використовувати препарат Гідрокортисон

• Якщо пацієнт має алергію на гідрокортисон або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6).
• Якщо у пацієнта є гострі вірусні, грибкові або паразитарні інфекції. Перед початком лікування препаратом Гідрокортисон необхідно спочатку вилікувати бактеріальну інфекцію.
• У випадку виразкової хвороби шлунка або дванадцятипалої кишки.
• Якщо пацієнт отримував або має отримати вакцини, які містять живі або атenuовані віруси, не слід використовувати препарат Гідрокортисон у дозі, яка пригнічує імунну систему.

Цього препарату не слід вводити:

• у спинномозковий канал (епідурально) або поза спинномозковим каналом.

Загальні правила щодо непотрібності гормонів кори наднирників (глікокортикоїдів) та заходи обережності, які повинні бути прийняті під час використання системного лікування глікокортикоїдами, також стосуються препарату Гідрокортисон.

Попередження та заходи обережності

Ризик появи побічних ефектів під час використання глікокортикоїдів збільшується з підвищенням дози та тривалістю лікування, тому переваги та недоліки прийнятого лікування будуть ретельно оцінені щодо один одного під час визначення дози та тривалості лікування.
Використання препарату Гідрокортисон не слід раптово припиняти, а поступово зменшувати дозу.
Перед початком лікування необхідно обговорити це з лікарем або фармацевтом:

• Пацієнти, які піддаються хірургічному втручанню, пацієнти, які потрапили в аварію, або у яких виникла інфекція, під час або після лікування гідрокортисоном, можуть потребувати лікування швидко діючими глікокортикоїдами.
• Глікокортикоїди можуть маскувати симптоми інфекції, а під час їх використання можуть виникнути нові інфекції, оскільки імунітет пацієнта може зменшитися. У випадку бактеріальних інфекцій лікар спочатку визначить тип бактерій та вилікує інфекцію перед початком лікування глікокортикоїдами.
• Під час прийому препаратів, які пригнічують імунну систему, пацієнт може бути більш схильний до інфекцій, ніж здорові особи.
• Якщо у пацієнта вже є фактор ризику серцево-судинних захворювань, він може бути підданий підвищеному ризику додаткових серцево-судинних захворювань після великих доз та тривалого використання препарату Гідрокортисон. Прикладами цього є підвищене артеріальне тиску та збільшення чи зменшення рівня одного або декількох ліпідів у крові (ліпідів, холестерину, тригліцеридів).
• Якщо у пацієнта є знижена здатність серця перекачувати крову (застійна ниркова недостатність).
• Гідрокортисон може спричинити підвищення артеріального тиску, затримання солі та води, а також збільшення виділення калію. Лікар може порекомендувати пацієнтові дотримуватися дієти з низьким вмістом солі з доданням калію. Можливо, буде потрібно обмежити сіль у дієті та додати калій. Усі кортикостероїди збільшують виділення кальцію.
• У пацієнтів з септичним шоком. Це стан, викликаний інфекцією, який характеризується різким зниженням артеріального тиску, блідістю, неспокійністю, слабким і швидким пульсом, вологою шкірою та зниженням рівня свідомості. Рутинне використання препарату Гідрокортисон у цьому випадку не рекомендується.
• Під час лікування великими дозами гідрокортисону не слід вакцинувати пацієнтів вакцинами, які містять живі віруси.
• Якщо у пацієнта є активний туберкульоз або пацієнт лікується від туберкульозу, лікар повинен ретельно контролювати стан пацієнта під час лікування препаратом Гідрокортисон.
• Якщо раніше виникли алергічні реакції на прийом препаратів, лікар прийме необхідні заходи обережності перед початком лікування.
• Якщо у пацієнта є інфекції ока, викликані герпесом, під час лікування необхідно проводити регулярні огляди у лікаря-офтальмолога.
• Лікування кортикостероїдами може спричинити відшарування сітківки ока та катаракту. У випадку появи нечіткого зору або інших порушень зору необхідно звернутися до лікаря.
• Лікування кортикостероїдами може привести до відшарування сітківки та катаракти.
• Під час лікування у пацієнта можуть виникнути психічні зміни, наприклад, надмірна веселість, безсоння, дратівливість, зміна особистості та депресія.
• Згідно повідомлень, під час тривалого використання кортикостероїдів у великих дозах може виникнути нагромадження жиру в спинномозковому каналі.
• Якщо у пацієнта є стан запалення шлунка або кишечника, підвищене артеріальне тиску, активний або неактивний виразка, порушення функції нирок, пухлина наднирників, саркома Капоші (певний тип раку шкіри), остеопороз, міастенія (певні захворювання м'язів) або тромбоз чи пацієнт має підвищений ризик їх виникнення, лікар, який призначає препарат Гідрокортисон, повинен бути особливо обережним.
• Якщо у пацієнта є захворювання печінки, лікар може призначити меншу дозу препарату, оскільки гідрокортисон може мати підвищене дію у пацієнта.
• Якщо у пацієнта є хвороба Кушинга (хвороба, викликана надміром гормону кортизолу в крові).
• Якщо у пацієнта є знижена функція щитоподібної залози (гіпотиреоз).
• Якщо у пацієнта є цукровий діабет.
• Якщо у пацієнта є захворювання, яке супроводжується судомами або нападами (наприклад, епілепсія).
• Під час прийому деяких препаратів, які мають протизапальну та протигорячкову дію (НПЗП).
• Якщо у пацієнта є панкреатит, який супроводжується сильним болем у верхній частині живота, променіюванням до спини, нудотою та блювотою.

Діти та підлітки

Тривале лікування глікокортикоїдами може гальмувати зростання у дітей. Тому лікар зазвичай застосовує у дітей лікування з переривами.
Особливо немовлята та діти, які тривало лікуються кортикостероїдами, можуть бути піддані підвищеному ризику підвищення внутрішньочерепного тиску.
Великі дози кортикостероїдів можуть спричинити панкреатит у дітей.
Якщо гідрокортисон вводиться недоношеним дітям, може бути потрібно контролювати функцію серця та зображення серцевого м'яза.

Препарат Гідрокортисон та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт зараз приймає або приймав раніше, а також про препарати, які пацієнт планує приймати, включаючи препарати, які можна придбати без рецепта.
Необхідно повідомити лікаря про прийом будь-яких препаратів, таких як:

• Ізоніазид: використовується для лікування бактеріальних інфекцій.
• Рифампіцин: антибіотик, який використовується для лікування туберкульозу.
• Протизакріпні препарати (оральні протизакріпні препарати).
• Барбітурати, карбамазепін та фенітоїн, які використовуються для лікування епілепсії.
• Препарати, які використовуються для лікування деяких захворювань нервової системи (антихолінергічні препарати).
• Препарати, які використовуються для лікування міастенії (антихолінестерази).
• Препарати, які використовуються для лікування цукрового діабету (протидіабетичні препарати).
• Апрепітант та фосапрепітант: використовуються для профілактики нудоти та блювоти.
• Ітраконазол та кетоконазол: використовуються для лікування грибкових інфекцій.
• Деякі препарати можуть посилювати дію препарату Гідрокортисон, і лікар може бажати ретельно контролювати стан пацієнта, який приймає ці препарати (включаючи деякі препарати проти ВІЛ: індинавір, ритонавір, кобіцистат).
• Аміноглютетімід та циклофосфамід: використовуються для лікування раку.
• Такролімус: препарат, який використовується після трансплантації органу для профілактики його відторгнення.
• Ділтіазем: використовується для лікування серцевих захворювань або високого артеріального тиску.
• Дігоксин: серцевий препарат, який належить до групи глікозидів.
• Естрогени (включаючи оральні контрацептиви, які містять естрогени).
• Циклоспорин: використовується для лікування, зокрема, важкого стану запалення суглобів (ревматоїдний артрит), важких захворювань шкіри, пов'язаних з лущенням, сухою висипкою (псоріаз), а також для профілактики відторгнення трансплантованого органу.
• Кларитроміцин, еритроміцин та (або) тролеандоміцин: препарати, які використовуються для профілактики або лікування деяких інфекцій.
• Аспірин (оцетилсаліцилова кислота) та певна група препаратів, які мають протизапальну та протигорячкову дію (НПЗП).
• Препарати, які знижують рівень калію, такі як мoczопідні препарати.

Препарат Гідрокортисон та харчування

Грейпфрутовий сік може змінити дію препарату Гідрокортисон. Необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього препарату та одночасним вживанням грейпфрутового соку.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед прийомом цього препарату.
Вагітність
Препарат Гідрокортисон може бути використаний згідно з затвердженими показаннями.
За можливості слід уникати тривалого використання високих доз.
Годування грудьми
Кортикостероїди проникають у молоко жінок, які годують грудьми. Тому не рекомендується годувати грудьми під час лікування кортикостероїдами, якщо тільки це не відбувається після консультації з лікарем.
Фертильність
Немає даних, які б свідчили про те, що кортикостероїди впливають на фертильність.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

Багато можливих побічних ефектів препарату Гідрокортисон, таких як нечіткий зір, зміни настрою, слабкість м'язів та мимовільні скорочення м'язів, можуть негативно впливати на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.

Препарат Гідрокортисон містить натрій

Препарат містить 9,46 мг натрію (основного компонента кухонної солі) у кожній флаконі. Пацієнти, які контролюють вміст натрію в дієті, повинні врахувати це.

3. Як використовувати препарат Гідрокортисон

Препарат Гідрокортисон вводиться лікарем або медсестрою. Його можна вводити внутрішньовенно (за допомогою шприца або вливу) або внутрішньом'язово (за допомогою шприца).
Лікар визначить належну дозу залежно від захворювання та ситуації.

Використання більшої, ніж рекомендована, дози препарату Гідрокортисон

Немає даних про гостре передозування препарату Гідрокортисон.
Гідрокортисон можна видалити за допомогою діалізу. Це означає, що у випадку передозування надмірну кількість гідрокортисону можна видалити з крові за допомогою штучної нирки. Після тривалого багаторазового використання (щодня або кілька разів на тиждень) у пацієнта може виникнути синдром Кушинга (характеризується, зокрема, появою повної обличчя - "місячна脸").

Пропуск використання препарату Гідрокортисон

Лікар упевниться, що пацієнт отримає наступну дозу в належний час. Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Перервання використання препарату Гідрокортисон

Якщо лікування препаратом Гідрокортисон раптово припиниться або якщо під час лікування буде потрібно хірургічне втручання, виникне важка інфекція, кора наднирників може стати менш ефективною. Це може спричинити повторну появу симптомів захворювання, на яке пацієнт лікується. Особливо у дітей можуть виникнути судоми, головокружіння та головний біль, якщо лікування буде припинено занадто швидко. Тому лікар зазвичай буде поступово зменшувати дозу препарату Гідрокортисон.
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів щодо використання цього препарату зверніться до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричинити побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного. Нижче перелічені побічні ефекти, які були повідомлені з невідомою частотою (частота не може бути визначена на основі доступних даних):

• Гідрокортисон гальмує симптоми запальної реакції, що може ускладнити діагноз інфекції, може привести до появи неактивних інфекцій та виникнення нових інфекцій.
• Можуть виникнути інфекції, які зазвичай трапляються рідко (опортуністичні інфекції).
• Рак шкіри (саркома Капоші).
• Істотне підвищення артеріального тиску через набряк наднирників (пухлина хромаффіну).
• Збільшення кількості білих кров'яних тіл у крові (лейкоцитоз).
• Важка алергічна реакція на деякі речовини, яка включає різке зниження артеріального тиску, блідість, неспокійність, слабкий і швидкий пульс, вологою шкіру та зниження рівня свідомості внаслідок раптового, сильного розширення судин (анafilактична реакція).
• Чутливість до препаратів.
• Розвиток ожиріння (голова, тулуб), повне обличчя (синдром Кушинга) та високий артеріальний тиск.
• Недостатність одного або декількох гормонів, які виділяються гіпофізом (гальмування осі гіпоталамус-гіпофіз-наднирники).
• Синдром, пов'язаний з симптомами відміни, які можуть виникнути після припинення лікування кортикостероїдами (синдром відміни стероїдів).
• Закислення крові (метаболічний ацидоз).
• Затримання солі натрію нирками (ретенція натрію).
• Затримання надмірної рідини в організмі (ретенція рідини).
• Порушення метаболізму ліпідів (дисліпідемія).
• Порушення кислотно-лужної рівноваги крові через надмірну втрату калію (гіпокаліємічна алкалоз).
• Зниження здатності терпіти глюкозу (зниження толерантності до глюкози).
• Порушення регулювання рівня цукру в крові, яке дозволяє виявити прихований цукровий діабет або збільшити потребу в інсуліні чи інших препаратах, які знижують рівень цукру в крові.
• Збільшення апетиту.
• Нагромадження жирової тканини в різних частинах тіла (ліпоматоз).
• Психічні порушення, такі як надмірна веселість, пов'язана з наявністю великої кількості енергії (маніакальний стан), марення, сприйняття речей, яких немає (галюцинації), а також важка психічна хвороба (шизофренія), яка характеризується поступовими змінами особистості.
• Порушення настрою, такі як зниження настрою, екстремальне відчуття радості (еуфорія), змінність емоцій, залежність від наркотиків, думки про самогубство.
• Психічні порушення.
• Дезорієнтація.
• Тревога.
• Зміна особистості.
• Коливання настрою.
• Нетипове поведінка.
• Безсоння.
• Дратівливість.
• Загострення раніше існуючих психотичних станів.
• Нагромадження жиру в спинномозковому каналі (ліпоматоз спинномозкового каналу).
• Збільшення внутрішньочерепного тиску.
• Збільшення внутрішньочерепного тиску з набряком слизових оболонок (лагідне підвищення внутрішньочерепного тиску).
• Втрата свідомості з мимовільними скороченнями м'язів (конвульсії).
• Втрата пам'яті (амнезія).
• Порушення когнітивних функцій, такі як сприйняття, увага, концентрація, пам'ять, орієнтація, володіння мовами та навичками (когнітивні порушення).
• Головокружіння.
• Головний біль.
• Порушення сітківки та судинної оболонки (хоріоретинопатія).
• Порушення зору.
• Замутнення кришталика (катаракта).
• Збільшення внутрішньоочкового тиску (глаукома).
• Неправильне висунення очних яблук (ексофтальм).
• Головокружіння з порушеннями рівноваги (вертеброгенні головокружіння).
• У пацієнтів групи ризику може виникнути зниження здатності серця перекачувати крову (застійна ниркова недостатність).
• Збільшення кров'яної коагуляції (тромбоз).
• Зниження артеріального тиску (гіпотонія).
• Збільшення артеріального тиску (гіпертонія).
• Тромбоемболія легенів.
• Тривале кашель.
• Виразки шлунка та (або) дванадцятипалої кишки з можливим перфоруванням та кровотечею.
• Кровотеча та ушкодження стінки кишечника (перфорування кишечника).
• Кровотеча з шлунка
• Панкреатит з симптомами сильного болю у верхній частині живота, променіюванням до спини, нудотою та блювотою (панкреатит).
• Панкреатит з виразками або без.
• Біль у животі.
• Набухання живота.
• Діарея.
• Порушення травлення з відчуттям повноти у верхній частині живота, болем у шлунку, відрижкою, нудотою.
• Блювота та нудота (диспепсія).
• Нудота.
• Раптове нагромадження рідини у шкірі та слизових оболонках (наприклад, горла або язика), труднощі з диханням та (або) свербіж та висипка шкіри, часто як алергічна реакція (ангіоневротичний набряк).
• Надмірне оволосіння у жінок (гірсутизм).
• Малі синяки під шкірою (петехії).
• Малі синяки на слизових оболонках (петехії).
• Тонка, крихка та морщиниста шкіра (атрофія шкіри).
• Червоність шкіри (еритема).
• Надмірна потливість.
• Шрами на шкірі (стрії).
• Висипка шкіри.
• Свербіж (свербіж).
• Висипка шкіри з сильним свербіжем та вузликами (кропив'янка).
• Молодіжні висипки на шкірі (акне).
• Ослаблення м'язів.
• Біль у м'язах (міалгія).
• Захворювання м'язів (міопатія).
• Зниження м'язової тканини через нерозуміння м'язу або неможливість використання м'язу через захворювання нервової системи (атрофія м'язів).
• Некроз кісток.
• Розм'якшення кісток (остеопороз).
• Перелом кісток (патологічний перелом).
• Захворювання суглобів, викликані порушеннями нервової системи (артропатія).
• Біль у суглобах (артралгія).
• Затримка росту.
• Западіння хребця (компресійний перелом хребця).
• Розрив сухожилля.
• Нерегулярні місячні.
• Труднощі з загоєнням ран.
• Затримання рідини у кінцівках (периферичні набряки).
• Змущення.
• Загальне погане самопочуття, нудота.
• Алергічні реакції шкіри в місці введення після ін'єкції.
• Збільшення внутрішньоочкового тиску.
• Зниження здатності метаболізувати цукри (вуглеводи), що може привести до збільшення потреби в інсуліні чи інших препаратах, які знижують рівень цукру в крові.
• Зниження рівня калію в крові, у важких випадках проявляється мимовільними скороченнями м'язів або слабкістю та втомою м'язів (гіпокаліємія).
• Збільшення рівня кальцію у сечі.
• Порушення результатів аналізів крові (збільшення активності амінотрансферази аланіну, збільшення активності амінотрансферази аспартату, збільшення активності фосфатази лужної у крові).
• Збільшення кількості продуктів розкладу білка у крові (збільшення рівня сечовини у крові).
• Порушення результатів шкірних алергічних тестів.
• Збільшення маси тіла.

Додаткові побічні ефекти, які можуть виникнути у дітей та підлітків до 18 років

У дітей може виникнути гальмування росту. У недоношених дітей може виникнути гіпертрофія серцевого м'яза (гіпертрофічна кардіоміопатія).

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України:
вул. Миколи Амосова, 7,
04053 Київ,
тел.: +38 (044) 206 27 47,
факс: +38 (044) 206 27 47,
електронна пошта: [pharmvig@ukr.net](mailto:pharmvig@ukr.net).
Побічні ефекти можна повідомляти також відповідальній особі.
Допоможіть нам зібрати більше інформації про безпеку використання препарату.

5. Як зберігати препарат Гідрокортисон

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та етикетці після: EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Не зберігати при температурі вище 25°C. Зберігати флакон у зовнішній упаковці для захисту від світла.
Після змішування препарату з стерильною водою для ін'єкцій розчин слід використовувати негайно.
Невикористаний розчин слід видалити безпечним способом.
Лікар перед введенням перевірить, чи не містить розчин твердих частинок та чи не забарвлений.
Препарати не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Зверніться до фармацевта, щоб дізнатися, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Гідрокортисон

• Активна речовина - гідрокортисон. Одна флакон містить гідрокортисон у дозі 100 мг, у вигляді гідрокортисону соду бурсьтину.
• Інші компоненти - соду дигідрофосфат дигідрат, соду моногідрофосфат, соду гідроксид.

Як виглядає препарат Гідрокортисон та що містить упаковка

Гідрокортисон - білий або майже білий порошок для приготування розчину для в/в та інфузійних введень. Він знаходиться у флаконі з безбарвного скла типу I, який містить 100 мг гідрокортисону, закритий гумовим корком та захищений алюмінієвим ковпачком.
Гідрокортисон випускається в упаковках по 1 або 10 флаконів.
Флакон або 2 захисні пластини з ПВХ, покриті плівкою ПЕТ/ПЕ з 5 флаконами кожна, упаковуються у картонну коробку.
Не всі розміри упаковок можуть бути в обігу.

Відповідальна особа

ТОВ "Фармлайн Компані".
вул. Юліана Урсина Нємцевича, 17/11
0206 Київ
тел.: +38 (098) 123 45 67
електронна пошта: [office@pharmline.com](mailto:office@pharmline.com)

Виробник

С.Р.Л. "Ромфарм Компані".
вул. Героїв, 1А
075100 Отопень, повіт Ілфов
Румунія

Цей препарат дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору під наступними назвами:

Австрія

Гідрокортисон Інреза 100 мг порошок для приготування ін'єкційної/інфузійної розчини

Болгарія

Гідрокортисон Ромфарм 100 мг порошок для ін'єкційного/інфузійного розчину

Іспанія

Гідрокортисон Лорien 100 мг порошок для приготування розчину для ін'єкцій та інфузій EFG

Німеччина

Гідрокортисон Інреза 100 мг порошок для приготування ін'єкційної/інфузійної розчини

Польща

Гідрокортисон

Румунія

Гідрокортисон Ромфарм 100 мг порошок для ін'єкційної/інфузійної розчини

Угорщина

100 мг порошок для ін'єкцій або інфузій

Дата останньої актуалізації інструкції: ---------------------------------------------------------------------------

Інформація, призначена лише для фахівців медичного персоналу:

Дозування та спосіб введення

Гідрокортисон може бути введений внутрішньовенно, внутрішньом'язово або внутрішньоартеріально. Відповідний спосіб початкового введення в нагальних випадках - внутрішньовенне введення. Після початкової інтервенції в нагальному випадку слід розглянути можливість використання довготривалої форми препарату або пероральної форми. Час тривалості вливу залежить від дози; може становити від 30 секунд (наприклад, 100 мг) до 10 хвилин (наприклад, 500 мг або більше).
Зазвичай лікування великими дозами кортикостероїдів слід продовжувати до моменту стабілізації стану пацієнта (зазвичай не довше 48-72 годин).
Хоча побічні ефекти, пов'язані з короткочасним лікуванням великими дозами кортикостероїдів, трапляються не дуже часто, можуть виникнути виразкові захворювання шлунка. Можливо, буде потрібно профілактичне лікування препаратами, які нейтралізують шлунковий сік.
Якщо лікування гідрокортисоном після 48-72 годин повинно бути продовжено, може виникнути гіпернатріємія, тому краще буде замінити Гідрокортисон кортикостероїдом, таким як сода бурсьтину метилпреднізолону, після якого відбувається незначне затримання натрію в організмі або воно не відбувається зовсім.
Початкова доза препарату Гідрокортисон становить від 100 мг до 500 мг або більше, залежно від тяжкості захворювання. Цю дозу можна повторювати з інтервалом у 2, 4 або 6 годин, залежно від клінічного стану пацієнта. Лікування кортикостероїдами є доповненням до традиційного лікування, однак не може його замінити.
Гідрокортисон може мати посилену дію у пацієнтів з захворюваннями печінки. Тому слід розглянути можливість зменшення дози (див. пункт 4.4).
Діти та підлітки
Дозу Гідрокортисону у дітей слід встановлювати залежно від тяжкості захворювання та реакції пацієнта, а не від маси тіла та віку дитини. У цих пацієнтів дозу можна зменшити, але вона не повинна бути меншою за 25 мг на добу (див. пункт 4.4).

Приготування розчину

Лікарські засоби для парентерального введення слід оцінювати візуально на наявність частинок та зміни кольору перед введенням.
Після реконституції розчин є прозорим, без видимих частинок або осаду.
Препарат не містить консервантів та призначений лише для одноразового використання.
Після відкриття флакона його вміст слід негайно використати (див. пункт 6.3).
Інструкції:
Додати не більше 2 мл стерильної води для ін'єкцій до однієї флакона з стерильним порошком у стерильних умовах.
Для внутрішньовенних або внутрішньом'язових ін'єкцій:
Приготувати розчин таким чином, як описано вище. Для внутрішньовенної ін'єкції не потрібно подальшого розбавлення, встряхнути та пobraти для використання.
Внутрішньовенна інфузія:
Спочатку приготувати розчин таким чином, як описано вище, додавши до флакона не більше 2 мл стерильної води для ін'єкцій. Так приготований розчин, який містить 100 мг гідрокортисону, можна потім додати до 100-1000 мл (але не менше 100 мл) одного з наступних розчинів:

• розчин глюкози 5% у воді
• розчин хлориду натрію 0,9%.

Якщо пацієнт знаходиться на дієті з низьким вмістом натрію, можна використовувати розчин глюкози 5%.
Після розчинення згідно з інструкцією, значення pH розчину знаходиться в межах від 7,0 до 8,0.

Строк придатності

Невідкрита флакон:
2 роки
Не досліджувалася стабільність розчину після реконституції з 2 мл стерильної води для ін'єкцій. Тому розчин після реконституції слід використати негайно.
Після реконструкції та розбавлення:
Після реконституції, а потім розбавлення у 100 мл та 1000 мл розчину хлориду натрію для ін'єкцій з концентрацією 0,9%, було продемонстровано хімічну та фізичну стабільність під час використання протягом 4 годин при температурі 25°C.
Після реконституції, а потім розбавлення у 100 мл та 1000 мл розчину глюкози для ін'єкцій з концентрацією 5%, було продемонстровано хімічну та фізичну стабільність під час використання протягом 4 годин при температурі 25°C.
З мікробіологічної точки зору лікарський засіб слід використати негайно. Якщо лікарський засіб не буде використано негайно, відповідальність за термін та умови зберігання лежить на користувачі.

Спеціальні заходи обережності під час зберігання

Не зберігати при температурі вище 25°C.
Зберігати флакон у зовнішній упаковці для захисту від світла.

Більше інформації можна знайти в Характеристиці лікарського засобу.