Гентаміцин
Препарат Гентаміцин Б. Браун належить до групи антибіотиків, званих аміноглікозидами. Вони застосовуються для лікування тяжких інфекцій, викликаних бактеріями, які можуть бути знищені активною речовиною гентаміцином.
У лікуванні нижче перелічених інфекцій, крім ускладнених інфекцій сечових шляхів, препарат Гентаміцин Б. Браун застосовується виключно в поєднанні з іншими антибіотиками.
Препарат Гентаміцин Б. Браун може бути застосований у пацієнта для лікування наступних захворювань:
Перш ніж почати приймати цей препарат, потрібно повідомити лікаря, якщо:
застосування цього препарату. Перед призначенням препарату Гентаміцин Б. Браун лікар може рекомендувати проведення генетичних досліджень.
Тоді пацієнт отримає гентаміцин тільки, якщо лікар вважає це необхідним для лікування захворювання. Лікар
зверне особливу увагу на правильне підбір дози гентаміцину для пацієнта.
Лікар буде особливо обережним, якщо в пацієнта спостерігається будь-яке захворювання, яке впливає на функцію нервів і м'язів, таке як хвороба Паркінсона, або якщо пацієнт одночасно приймає м'язові релаксанти, оскільки гентаміцин може діяти гальмівно на функцію нервів і м'язів.
Якщо в пацієнта спостерігається важка діарея, потрібно повідомити про це лікарю або фармацевту.
Інфекція може не реагувати на введення гентаміцину, якщо не реагувала на інші аміноглікозиди; в пацієнта може спостерігатися алергічна реакція на гентаміцин, якщо раніше спостерігалося алергія на інші аміноглікозиди.
Досвід застосування гентаміцину один раз на добу обмежений у пацієнтів похилого віку.
Для зменшення ризику ушкодження органів слуху або нирок лікар рекомендуватиме:
Необхідно повідомити лікарю про всі препарати, які пацієнт приймає зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Необхідно бути обережним при застосуванні нижче перелічених лікарських засобів.
М'язові релаксанти і етер
Гальмування проведення нервово-м'язової діяльності аміноглікозидами посилюється етером і м'язовими релаксантами. Тому пацієнти, які приймають ці речовини, будуть контролюватися з особливою обережністю.
Застосування метоксифлурану
Перш ніж почати застосування метоксифлурану (застосування газу), необхідно повідомити анестезіолога, що пацієнт приймає аміноглікозиди, щоб, якщо це можливо, уникнути застосування цього засобу, через підвищений ризик ушкодження нирок.
Інші препарати, які можуть ушкоджувати слух або нирки
Пацієнт буде особливо обережно контролюватися, якщо він приймає гентаміцин перед початком, під час або після закінчення застосування лікарських засобів, які містять наступні речовини:
Вагітність
Якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми, припускає, що вона може бути вагітною або коли планує мати дитину, повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату. Цього препарату не слід застосовувати під час вагітності, якщо це не абсолютно необхідно.
Годування грудьми
Якщо пацієнтка годує грудьми, повинна повідомити про це лікарю. Лікар ретельно розгляне, чи припинити годування грудьми чи введення гентаміцину.
Рекомендується бути обережним при керуванні транспортними засобами і обслуговуванні машин, через можливий розвиток побічних ефектів, таких як головокружіння або порушення рівноваги.
[Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл]
Препарат містить 283 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній флаконі.
Це відповідає 14,2% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
[Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл]
Препарат містить 283/425 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній флаконі об'ємом 80/120 мл.
Це відповідає 14,2%/21,3% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Рекомендована добова доза у підлітків і дорослих з нормальною функцією нирок становить 3 до 6 мг/кг маси тіла, вводиться в одну дозу (рекомендується) або в дві дози, розділені з інтервалом.
Зазвичай лікування триває не довше ніж 7-10 днів, тільки лікування гострих і ускладнених інфекцій може тривати довше ніж 10 днів.
Будуть проводитися вимірювання рівня гентаміцину в крові пацієнта - проби крові будуть взяті безпосередньо перед введенням наступної дози та одразу після закінчення інфузії, в основному для контролю функції нирок. Розмір дози буде точно підібрано, щоб уникнути ушкодження нирок.
Добова доза у новонароджених становить 4-7 мг/кг маси тіла. Новонародженим вводиться необхідна доза в одній добовій дозі.
Добова доза у немовлят після першого місяця життя становить 4,5-7,5 мг/кг маси тіла в одній дозі (рекомендується) або двох дозах, розділених з інтервалом.
Рекомендована добова доза у старших дітей з нормальною функцією нирок становить 3 до 6 мг/кг маси тіла на добу, вводиться в одну дозу (рекомендується) або в дві дози, розділені з інтервалом.
Якщо у пацієнта спостерігаються порушення функції нирок, будуть проводитися kontroлі для правильного підбору терапевтичного рівня в крові, яке досягається або шляхом зменшення дози, або збільшення інтервалів між дозами. Лікар, який спостерігає за пацієнтом, знає, як підібрати відповідний схему дозування.
У цьому випадку лікар точно підібрає розмір дози до рівня гентаміцину в крові.
Пацієнти похилого віку- через порушення функції нирок може бути необхідним введення підтримуючих доз менших, ніж у молодших дорослих осіб.
Пацієнти з ожирінням- початкову дозу підібрають на основі ідеальної маси тіла плюс 40% надмірної маси.
Пацієнти з порушенням функції печінки- немає необхідності модифікувати дозу.
Якщо спостерігається накопичення препарату (наприклад, через неправильну роботу нирок), може статися додаткове ушкодження нирок або нерва слуху.
Проведення у разі передозування
Перш за все необхідно припинити введення препарату. Не існує специфічного антидоту (антидоту). Гентаміцин можна видалити з крові шляхом гемодіалізу. Якщо спостерігається блокада нервово-м'язової діяльності, можна ввести хлорид кальцію та у разі необхідності застосувати підтримувану вентиляцію легень.
Препарат Гентаміцин Б. Браун вводиться внутрішньовенно (інфузія). Розчин для інфузії, який міститься у флаконі з поліетилену, вводиться протягом 30-60 хвилин.
Розчин для інфузії Гентаміцин Б. Браун не призначений для внутрішньом'язового введення чи повільного внутрішньовенного введення (внутрішньом'язові чи внутрішньовенні ін'єкції).
Якщо у вас виникли додаткові питання щодо застосування цього препарату, зверніться до лікаря або медсестри.
Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не спостерігаються у кожного пацієнта.
У певних умовах гентаміцин проявляє шкідливу дію на слух і нирки. Порушення функції нирок часто спостерігається у пацієнтів, які лікуються гентаміцином, і зазвичай проходить після відміни препарату. У більшості випадків це пов'язано з введенням надто великої дози або тривалого лікування, попередніми порушеннями функції нирок або одночасним застосуванням інших речовин, які мають шкідливу дію на нирки. Додатковими факторами ризику щодо шкідливої дії на нирки є: похилий вік, низький тиск крові, зменшена об'єм крові, шок або захворювання печінки. Факторами ризику щодо шкідливої дії на нерв слуху є: захворювання печінки, порушення слуху, бактерії в крові, гарячка.
Перелічені нижче побічні ефекти, які можуть спостерігатися дуже рідко, тобто рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів, можуть бути серйозними і може бути необхідним негайне лікування:
Симптомами гострої надчутливості можуть бути: висипка на шкірі, свербіж і труднощі з диханням.
Симптомами гострої ниркової недостатності є: зменшене виділення або затримка виділення сечі (олігурія, анурія), надмірне виділення сечі вночі та загальні набряки (затримка рідини в організмі).
Невідомо (частота не може бути визначена на основі наявних даних)
Інфекції, викликані іншими бактеріями, які стійкі до дії гентаміцину. Діарея з кров'ю або без крові та (або) спазми в животі.
Не дуже часто (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 1 000 пацієнтів)
Порушення складу крові
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Зменшена кількість різних видів кров'яних клітин, збільшена кількість гранулоцитів, які поглинають кислоти (специфічний вид білих кров'яних клітин)
Невідомо (частота не може бути визначена на основі наявних даних)
Алергічні реакції (в тому числі серйозні, такі як анафілаксія), які можуть включати:
Рідко (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 10 000 пацієнтів)
Зменшений рівень калію, кальцію та магнію в крові (пов'язано з тривалим застосуванням великих доз), втрата апетиту, зниження маси тіла
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Зменшений рівень фосфатів в крові (пов'язано з тривалим застосуванням великих доз)
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Стан сплутаності, марення, депресія
Рідко (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 10 000 пацієнтів)
Ушкодження периферійних нервів, порушення або відсутність чутливості
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Органічні захворювання мозку, судоми, блокада нервово-м'язової діяльності, головокружіння, порушення рівноваги, головний біль
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Порушення зору
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Невідомо (частота не може бути визначена на основі наявних даних)
Ушкодження нерва слуху, втрата слуху, хвороба Меньєра, звоніння або шум у вухах, головокружіння периферійного походження
Незворотні втрати слуху, втрата слуху
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Зниження тиск крові, підвищення артеріального тиску
Рідко (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 10 000 пацієнтів)
Вомітинг, нудота, посилене слиновиділення, запалення порожнини рота
Рідко (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 10 000 пацієнтів)
Перехідне підвищення активності ферментів печінки та рівня білірубіну в крові
Не дуже часто (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 1 000 пацієнтів)
Алергічна висипка на шкірі, свербіж
Рідко (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 10 000 пацієнтів)
Червоність шкіри
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Волосіння, серйозна алергічна реакція шкіри та слизових оболонок з утворенням пухирів та червоністю шкіри (еритема багатогранна
Невідомо (частота не може бути визначена на основі наявних даних)
Серйозна алергічна реакція шкіри та слизових оболонок з утворенням пухирів та червоністю шкіри, яка може включати інші органи та загрожувати життю (синдром Стівенса-Джонсона, токсична некроліз назви)
Рідко (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 10 000 пацієнтів)
Біль у м'язах
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Тремор м'язів (що ускладнює утримання позиції стоячи або координацію рухів)
Часто (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 100 пацієнтів)
Порушення функції нирок (зазвичай проходить після закінчення лікування)
Рідко (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 10 000 пацієнтів)
Перехідне підвищення рівня азотистих речовин у крові
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Гостра ниркова недостатність, підвищений рівень фосфатів та амінокислот у сечі (симптом так званого набутого синдрому Фанконі, пов'язаного з тривалим застосуванням великих доз препарату)
Рідко (можуть спостерігатися у 1 до 10 з 10 000 пацієнтів)
Підвищена температура тіла
Дуже рідко (можуть спостерігатися рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів)
Біль у місці введення
не перелічені в цій інструкції, необхідноповідомити про це лікарю, фармацевту або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Державної служби лікарських засобів та медичних виробів
вул. Алєє Єрозолімські, 181С
02-222 Варшава
Телефон: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Сайт інтернет: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна повідомляти також відповідальній особі.
За допомогою повідомлення про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат необхідно зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на флаконі та пачці з картону після:
«Термін придатності». Термін придатності означає останній день даного місяця.
Без спеціальних рекомендацій щодо умов зберігання препарату.
Розчин необхідно використовувати негайно після першого відкриття.
Лікарський засіб призначений виключно для одноразового застосування. Застосовувати виключно, якщо розчин прозорий, безбарвний і не містить твердих частинок.
Видалити невикористаний залишок препарату.
Розчин для інфузії 1 мг/мл
1 мл розчину для інфузії Гентаміцин Б. Браун містить 1 мг гентаміцину у вигляді сульфату гентаміцину.
1 флакон об'ємом 80 мл містить 80 мг гентаміцину
Розчин для інфузії 3 мг/мл
1 мл розчину для інфузії Гентаміцин Б. Браун містить 3 мг гентаміцину у вигляді сульфату гентаміцину.
1 флакон об'ємом 80 мл містить 240 мг гентаміцину.
1 флакон об'ємом 120 мл містить 360 мг гентаміцину
Гентаміцин Б. Браун є розчином для інфузії; це означає, що він вводиться капельно через тонку трубку або канюлю, встановлену в вену.
Розчин прозорий і безбарвний.
Гентаміцин Б. Браун, 1 мг/мл, розчин для інфузії знаходиться у флаконах з поліетилену ( Ecoflac plus) об'ємом 80 мл.
Препарат поставляється в упаковках, які містять 10 або 20 флаконів.
Гентаміцин Б. Браун, 3 мг/мл, розчин для інфузії знаходиться у флаконах з поліетилену ( Ecoflac plus) об'ємом 80 і 120 мл.
Обидві ємності поставляються в упаковках, які містять 10 або 20 флаконів.
Відповідальна особа
Телефон: +49/5661/71-0
Факс: +49/5661/71-4567
Виробник
Для отримання більш детальної інформації необхідно звернутися до представника відповідальної особи:
Aesculap Chifa Sp. з о.о.
вул. Тисячоліття 14
64-300 Новий Томисль
Телефон: (61) 44 20 100
Цей препарат дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору та у Великій Британії (Північній Ірландії) під наступними назвами:
Австрія
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Інфузійний розчин
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Інфузійний розчин
Бельгія
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Розчин для перфузії/Інфузійний розчин/Розчин для інфузії YES Pharmaceutical
Development Services
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Розчин для перфузії/Інфузійний розчин/Розчин для інфузії
Чехія
Гентаміцин Б. Браун
Данія
Гентаміцин Б. Браун
Ісландія
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Інфузійний розчин, розчин
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Інфузійний розчин, розчин
Італія
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Розчин для інфузії
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Розчин для інфузії
Люксембург
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Інфузійний розчин
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Інфузійний розчин
Норвегія
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Інфузійний розчин, розчин
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Інфузійний розчин, розчин
Польща
Гентаміцин Б. Браун
Гентаміцин Б. Браун
Португалія
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Розчин для перфузії
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Розчин для перфузії
Словенія
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Розчин для інфузії
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Розчин для інфузії
Словаччина
Гентаміцин Б. Браун 1 мг/мл Інфузійний розчин
Гентаміцин Б. Браун 3 мг/мл Інфузійний розчин
Велика Британія (Північна Ірландія)
Гентаміцин 1 мг/мл Розчин для інфузії
Гентаміцин 3 мг/мл Розчин для інфузії
_______________________________________________________________________________________
Детальна інформація про цей препарат доступна на сайті Державної служби лікарських засобів та медичних виробів | (urpl.gov.pl)
Розчин для інфузії Гентаміцин Б. Браун знаходиться у готовому до використання вигляді і не повинен бути розведений перед введенням.
У жодному разі не змішувати аміноглікозиди в розчині для інфузії з антибіотиками групи бета-лактамів (наприклад, пеніцилінами, цефалоспоринами), еритроміцином чи ліпофізаном (спеціальна емульсія типу «олія у воді» для парентерального харчування), оскільки може статися фізико-хімічна інактивація. Це стосується також поєднання гентаміцину з діазепамом, фуросемідом, октаном флекайніду або гепарином натрію.
Активні речовини або розчини для розчинення чи розведення, яких не слід вводити одночасно:
гентаміцин є не сумісним з амфотеріцином Б, цефалотином натрію, нітрофурантоїном натрію та тетрациклінами.
Додавання гентаміцину до розчинів, які містять бікарбонати, може привести до виділення діоксиду вуглецю.
З мікробіологічної точки зору продукт повинен бути використаний негайно. Якщо препарат не буде використаний негайно, користувач несе повну відповідальність за час зберігання після відкриття та умови, що панують перед застосуванням, зазвичай не слід зберігати довше ніж 24 години при температурі 2 до 8°C.
Розчин повинен бути введений за допомогою стерильного набору для інфузії, з застосуванням асептичної техніки.
Набір для інфузії повинен бути заповнений розчином, щоб запобігти проникненню повітря в систему.
Виключно для одноразового застосування.
Рештки невикористаного розчину повинні бути видалені.
Перед введенням необхідно перевірити, чи не містить розчин твердих частинок або забарвлення. Розчин можна застосовувати тільки, якщо він прозорий і не містить жодних твердих частинок.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.