Цитосар

Укладена інструкція: інформація для користувача

ЦИТОСАР, 1г, порошок для приготування розчину для ін'єкцій

Цитарабін

Перед застосуванням препарату уважно ознайомтеся з вмістом інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат і для чого він призначений
• 2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату
• 3. Як застосовувати препарат
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат
• 6. Зміст упаковки та інші відомості

1. Що таке препарат і для чого він призначений

Препарат належить до групи протипухлинних препаратів. Препарат може застосовуватися лише лікарями з досвідом у сфері хіміотерапії пухлин і тільки тоді, коли користь від лікування цитарабіном переважує загрози.
Препарат застосовується для лікування гострого лейкозу у дорослих і дітей. Він також показаний для лікування гострого лімфобластного лейкозу і хронічного лейкозу. Можна застосовувати як монотерапію (як єдиний препарат) або разом з іншими протипухлинними препаратами. Найкращі результати спостерігаються після застосування комбінованої терапії.
Препарат у великих дозах, введених внутрішньовенно в поєднанні з іншими протипухлинними препаратами або в монотерапії, є ефективним для лікування погано прогнозованого лейкозу, резистентного до лікування лейкозу та у випадках загострення гострого лейкозу.
рідко є ефективним для лікування пацієнтів з твердими пухлинами.

2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату

Коли не застосовувати препарат

• якщо пацієнт має алергію на цитарабін або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6).

У разі терапії великими дозами, введеними внутрішньовенно, або введення у немовлят і дітей до 3 років для приготування препарату не можна використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт.

Осторожності та попередження

• У пацієнтів з раніше виявленою лікарською депресією кісткового мозку. Препарат сильно гальмує діяльність кісткового мозку, викликає лейкопенію (зменшення кількості білих кров'яних тілець у периферійній крові), тромбоцитопенію (зменшення кількості тромбоцитів) і анемію. Існує ризик потенційно смертельних інфекцій, пов'язаних з гранулоцитопенією (зменшенням кількості гранулоцитів), ризик порушення захисних функцій організму та кровотечі, що є наслідком тромбоцитопенії. Лікар розглядатиме питання про припинення застосування препарату або корекцію дози, якщо у периферійній крові пацієнта виявлено менше 50 000 тромбоцитів/мм або 1000 гранулоцитів/мм. Відновлення введення препарату є можливим після відновлення кісткового мозку та збільшення кількості тромбоцитів та гранулоцитів.
  • У пацієнтів, які отримують великі дози препарату (2-3 г/м²), через можливі тяжкі та іноді смертельні ушкодження центральної нервової системи (манifestовані, зокрема, конвульсіями), травної системи, легень (синдром гострої респіраторної недостатності у дорослих, легенева едема) та симптоми кардіомегалії (розширення серця).
  • У пацієнтів, які отримують великі дози препарату, оскільки спостерігалися тяжкі ушкодження ока, а також ризик розвитку нейропатії. Можливі зміни схеми лікування для避免ання незворотних неврологічних порушень.
  • У пацієнтів, які отримують великі дози цитарабіну в поєднанні з циклофосфамідом, оскільки спостерігалися випадки кардіомегалії, що призводять до смерті.
  • У пацієнтів з гострим немілоцитарним лейкозом, які отримують великі дози цитарабіну, даунорубіцину та аспарагінази, оскільки спостерігалися периферичні нейропатії (хвороба периферійних нервів) рухові та чутливі.
  • Під час застосування швидких внутрішньовенних ін'єкцій великих доз препарату, оскільки часто спостерігаються нудота і блювота, які можуть тривати кілька годин. Ці порушення зазвичай є менш вираженими, коли препарат вводиться внутрішньовенно.
  • У пацієнтів, які отримують стандартні дози препарату разом з іншими препаратами, з огляду на можливість розвитку симптомів перитоніту, коліту з супутньою нейтропенією та тромбоцитопенією.
  • У дітей з гострим лейкозом кісткового мозку після внутрішньочерепного і внутрішньовенного введення стандартних доз препарату разом з іншими препаратами спостерігалося розвиток затриманого прогресуючого висхідного паралічу, що закінчувався смертю.
  • У пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок, у яких препарат повинен застосовуватися, якщо це можливо, у зменшеній дозі.
  • Під час застосування препарату з іншими препаратами з огляду на можливість розвитку гострого панкреатиту.
  • У пацієнтів, які отримують препарат як внутрішньочерепно, так і внутрішньовенно з інтервалом у кілька днів, оскільки існує підвищений ризик ушкодження спинного мозку. У важкому стані, коли загрожує життя пацієнта, рішення про введення препарату одночасно внутрішньочерепно і внутрішньовенно повинно залежати виключно від оцінки лікаря.
  • У пацієнтів, які отримують препарат внутрішньовенно разом з метотрексатом, введеним внутрішньочерепно, повідомлялися випадки тяжких неврологічних побічних ефектів, включаючи головний біль, параліч, кому та епізоди, подібні до інсульту.

  Препарат може викликати гіперурікемію (збільшення рівня сечової кислоти в крові) як наслідок швидкої лізи (розпаду) пухлинних клітин. Лікар повинен контролювати рівень сечової кислоти в крові пацієнта та, якщо це необхідно, застосовувати відповідні фармакологічні засоби.
  Пацієнти, які отримують препарат, повинні проходити періодичні перевірки функції кісткового мозку, печінки та нирок.
  Пацієнти, які приймають препарат, не повинні вакцинуватися живими вакцинами. Вони можуть отримувати мертві або інактивовані вакцини, хоча їхня ефективність може бути нижчою.
  Введення живих або живих атenuованих вакцин пацієнтам з ослабленою імунною системою через застосування хіміотерапії (у тому числі цього препарату) може призвести до тяжких інфекцій та навіть смерті.
  інші препарати
  Перед застосуванням нового препарату разом з цим препаратом повідомте про це лікаря.
  Повідомте лікаря про всі препарати, які зараз приймає пацієнт, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
  Препарат може впливати на рівень дигоксину в крові.
  Спостерігалося відсутність швидкої поліпшення стану пацієнтів, інфікованих Klebsiella pneumoniae, які отримували цитарабін та одночасно лікувалися гентаміцином. Рекомендується змінити антибактерійне лікування.
  Препарат може знижувати ефективність дії фторцитозину.
  Препарат, введений внутрішньовенно разом з метотрексатом, введеним внутрішньочерепно, може збільшувати ризик розвитку тяжких неврологічних побічних ефектів.

  Вагітність і годування грудьми

  Вагітність
  Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
  У разі вагітності слід звернутися до лікаря.
  Жінки вагітні або які знаходяться у репродуктивному віці можуть приймати препарат лише після ретельного розгляду співвідношення потенційних вигод та ризику для матері та плоду.
  Застосування препарату у першому триместрі вагітності може призвести до розвитку вад плоду. Ризик ушкодження плоду значно нижчий, якщо лікування починається у другому або третьому триместрі вагітності.
  Бензиловий спирт, який міститься в деяких розчинниках, може проникати через плаценту.
  Контрацепція у жінок репродуктивного віку
  Жінки повинні завжди застосовувати ефективні методи контрацепції для避免ання вагітності під час лікування та протягом 6 місяців після прийому останньої дози. Необхідно обговорити з лікарем методи контрацепції, які є придатними для пацієнтки та її партнера.
  Контрацепція у чоловіків
  Чоловіки, які мають партнерок репродуктивного віку, повинні завжди застосовувати високоефективні методи контрацепції під час лікування та протягом 3 місяців після прийому останньої дози.
  Годування грудьми
  Немає достатніх даних про проникнення препарату в грудне молоко. Через ризик тяжких побічних ефектів, які можуть виникнути у немовлят, яких годують грудьми матері, які приймають препарат, лікар розглядатиме рішення про припинення годування грудьми на період лікування препаратом та протягом щонайменше тижня після прийому останньої дози або про припинення застосування препарату, враховуючи користь лікування для матері.

  Водіння транспортних засобів і використання механізмів

  Вплив препарату на здатність водіння транспортних засобів і використання механізмів не вивчався.
  може впливати на здатність водіння транспортних засобів і використання механізмів через можливі побічні ефекти (наприклад, порушення функції мозку, головокружіння).

  Бензиловий спирт

  Застосування бензилового спирту пов'язане з виникненням тяжких побічних ефектів, включаючи "синдром гострої респіраторної недостатності у немовлят" (так званий "Гаспінг-синдром") та випадки смерті у дітей. Хоча кількість бензилового спирту, яку вводять при стандартних терапевтичних дозах препарату, значно нижча, ніж зареєстрована при "синдромі гострої респіраторної недостатності у немовлят", мінімальна кількість бензилового спирту, при якій може виникнути токсичну дію, невідома. Ризик виникнення токсичної дії бензилового спирту залежить від введеної кількості та здатності печінки до усунення токсинів. У передчасно народжених дітей та новонароджених з низькою вагою при народженні існує підвищений ризик виникнення токсичної дії.
  Бензиловий спирт може викликати виникнення токсичних ефектів та алергічних реакцій у немовлят та дітей до 3 років. Якщо препарат вводиться у великих дозах, не можна використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт. Для розчинення препарату можна використовувати позбавлений консервантів 0,9% розчин хлору натрію.

  3. Як застосовувати препарат

  Лікар визначить дозу препарату, яка буде найбільш підходящою для даного пацієнта. Схема та спосіб його застосування залежать від застосованої схеми лікування. Препарат можна вводити внутрішньовенно, внутрішньом'язово або підшкірно.

  Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату

  Препарат буде застосовуватися у стаціонарних умовах лікарями з досвідом у сфері хіміотерапії пухлин, тому застосування більшої дози, ніж рекомендована, є малоймовірним.

  Припинення застосування препарату

  Про припинення лікування лікар вирішує. У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, зверніться до лікаря або фармацевта.

  4. Можливі побічні ефекти

  Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх вони виникнуть.

  Дуже часті (можуть виникнути частіше, ніж у 1 з 10 осіб):

  Сепсис (у загальному захворюванні організму), пневмонія, інфекція.
  Гальмування функції кісткового мозку, тромбоцитопенія (зменшення кількості тромбоцитів), анемія, мегалобластна анемія (комплекс симптомів, що виникають через нижчі від норми значення гемоглобіну та меншу кількість, збільшених червonyх кров'яних тілець), лейкопенія (зменшена кількість білих кров'яних тілець), зниження кількості ретикулоцитів (недозрілих форм червonyх кров'яних тілець).
  Стоматит, виразковий стоматит, проктит, виразковий проктит, діарея, блювота, нудота, біль у животі.
  Порушення функції печінки.
  Випадання волосів, висип.
  Синдром цитарабіну (гіпертермія, біль у м'язах, біль у кістках, іноді біль у грудній клітці, плямисто-гранульозна висип, кон'юнктивіт та загальне нездоров'я, що виникають найчастіше через 6-12 годин після введення препарату).
  Гіпертермія.
  Неправильний результат біопсії кісткового мозку та розмазку крові.
  Порушення функції мозку та мозочку*, сонливість*.
  Порушення функції рогівки*.
  Синдром гострої респіраторної недостатності (хвороба легень)*, легенева едема*.

  Часті (можуть виникнути не частіше, ніж у 1 з 10 осіб):

  Виразковий дерматит.
  Некротичний ентероколіт*.
  Лущення шкіри*.

  Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):

  Виразковий дерматит у місці ін'єкції.
  Анафілактична реакція (раптова алергічна реакція), алергічний набряк.
  Зниження апетиту.
  Токсичне ушкодження нервів, неврит, головокружіння, головний біль.
  Кон'юнктивіт.
  Перикардит, брадикардія (зменшена частота серцевих скорочень) синусова.
  Тромбофлебіт.
  Диспное, біль у горлі.
  Панкреатит, виразковий езофагіт, езофагіт.
  Жовтяниця.
  Болісний червоний висип та утворення пухирів на руках та підошві (синдром еритродизестезії долонь та підошви), кропив'янка, свербіж, пігментація.
  Порушення функції нирок, затримка сечі.
  Біль у грудній клітці, біль та запалення в місці підшкірного ін'єкції.
  Абсцес печінки*.
  Зміна особистості*.
  Кома*, конвульсії*, периферична моторна нейропатія*, периферична сенсорна нейропатія*.
  Кардіоміопатія* (хвороба серця).
  Некроз шлунка або кишок*, виразка шлунка або кишок*, інтестинальна обструкція*, перитоніт*.
  Ушкодження печінки*, гіпербілірубінемія* (збільшення рівня білірубіну в крові).
  *побічні ефекти, що виникають після лікування великими дозами препарату, інші, ніж після застосування стандартних доз.

  Звіт про побічні ефекти

  Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу непередбачуваних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
  вул. Миколи Амосова, 7
  03041 Київ
  Телефон: +38 (044) 206 77 77
  Факс: +38 (044) 206 77 78
  Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
  Побічні ефекти також можна повідомляти представнику підприємства, відповідальному за реєстрацію лікарського засобу.
  Звіт про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

  5. Як зберігати препарат

  Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
  Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну його дії, зазначеного на етикетці та (або) пачці:_TERMИН ВАЖНОСТІ. Термін дії препарату означає останній день вказаного місяця.
  Зберігайте при температурі нижче 25°C.
  Лікарських засобів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Зверніться до фармацевта, щоб дізнатися, як усунути лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

  6. Зміст упаковки та інші відомості

  Що містить препарат

  • Активною речовиною препарату є цитарабін. Кожна флакон містить 1г цитарабіну.
  • Інші компоненти: соляна кислота (для встановлення pH), гідроксид натрію (для встановлення pH).

  Як виглядає препарат і що містить упаковка

  Білий, кристалічний порошок.
  Упаковка містить 1 флакон з безбарвного скла, закритий бромобутиловою пробкою та алюмінієвою кришкою у паперовій коробці.

  Підприємство, відповідальне за реєстрацію лікарського засобу

  Pfizer Europe MA EEIG
  Бульвар де ла Плейн, 17
  1050 Брюссель
  Бельгія

  Виробник

  Actavis Italy S.p.A.
  Віале Пастер, 10
  20014 Нерв'яно (Мілан)
  Італія

  Для отримання більш детальної інформації зверніться до представника підприємства, відповідального за реєстрацію лікарського засобу:

  Pfizer Україна
  тел: +38 (044) 490 50 00
  Дата останньої актуалізації інструкції:12/2022
  ---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

  Інформація, призначена лише для фахового медичного персоналу

  Повна інформація про препарат міститься у Характеристиці лікарського засобу.

  Дозування та спосіб застосування

  Препарат неактивний при пероральному застосуванні. Препарат можна вводити внутрішньовенно, внутрішньом'язово або підшкірно. При підготовці продукту для введення у великих дозах внутрішньовенно або для введення у немовлят та дітей до 3 років не можна використовувати розчинники, що містять бензиловий спирт. Для реконструкції препарату слід використовувати позбавлений консервантів 0,9% розчин хлору натрію для ін'єкцій. Препарат слід вводити негайно після підготовки.
  Великі дози препарату краще переносяться пацієнтами, якщо вони вводяться у вигляді швидкого внутрішньовенного ін'єкції, ніж повільного внутрішньовенного введення.
  Внутрішньовенне введення
  Стандартні дози
  На початку лікування (індукція ремісії) гострого лейкозу немілоцитарного доза препарату, що застосовується разом з іншими протипухлинними препаратами, зазвичай становить 100 мг/м²на добу у вигляді безперервного внутрішньовенного введення (дні з 1 по 7) або 100 мг/м²внутрішньовенно кожні 12 годин (дні з 1 по 7).

  • 1.

  Великі дози
  Від 2 г/м²до 3 г/м², вводяться у вигляді внутрішньовенного введення тривалістю від 1 до 3 годин, застосовуються кожні 12 годин протягом 2-6 днів у поєднанні з іншими протипухлинними препаратами або в монотерапії.
  Підшкірне введення
  Зазвичай вводять 20-100 мг/м²залежно від показань та застосованої схеми лікування.
  Дозування препарату при гострому лімфобластному лейкозі та лімфомі у дітей повинно відповідати актуальним рекомендаціям.
  Діти та підлітки
  Дозування препарату аналогічне до рекомендованого для дорослих. Актуальні рекомендації щодо дозування у дітей та підлітків слід перевірити у найновіших стандартах лікування.

  Несумісність

  Препарат є фізично несумісним з гепарином, інсуліном, 5-фторурацилом, та соллю натрію метилпреднізолону, пеніцилінами, такими як оксацилін, пеніцилін Г.

  Сумісність

  Цитарабін залишається сумісним з наступними препаратами у визначених концентраціях, у 5% розчині глюкози протягом 8 годин: цитарабін 0,8 мг/мл та цефалотин (соль натрію) 1,0 мг/мл; цитарабін 0,4 мг/мл та преднізолон (фосфат натрію) 0,2 мг/мл; цитарабін 16 мг/мл та винкристин (сульфат) 4 мкг/мл. Цитарабін також є фізично сумісним з метотрексатом.

  Спеціальні заходи обережності під час зберігання

  Стабільність та сумісність після реконструкції
  Дослідження хімічної та фізичної стабільності препарату показали, що цитарабін залишається стабільним протягом 7 днів при температурі нижче 25°C у скляних флаконах та пластикових мішках для внутрішньовенного введення у розчині концентрацією 0,5 мг/мл після поєднання з наступними розчинниками:

  • вода для ін'єкцій,
  • 5% розчин глюкози для ін'єкцій,
  • 0,9% розчин хлору натрію для ін'єкцій.

  Цитарабін також залишається стабільним протягом 7 днів при температурі нижче 25°C, температурі 20°C та 4°C у скляних флаконах та пластикових мішках для внутрішньовенного введення у розчині концентрацією 8-32 мг/мл після поєднання з наступними розчинниками:
  5% розчин глюкози для ін'єкцій,

  • 5% глюкози у 0,2% розчині хлору натрію для ін'єкцій,
  • 0,9% розчин хлору натрію для ін'єкцій.

  Цитарабін залишається стабільним до 8 днів при температурі нижче 25°C у концентрації 2 мг/мл у присутності КСл концентрацією 50 мЕк/500 мл після поєднання з наступними розчинниками:

  • 5% розчин глюкози для ін'єкцій,
  • 0,9% розчин хлору натрію для ін'єкцій.

  Цитарабін також залишається стабільним при температурі нижче 25°C або температурі від 8°C у концентраціях 0,2-1,0 мг/мл у присутності двувуглекислого натрію у концентрації 50 мЕк/л у 5% розчині глюкози або 5% глюкози у 0,2% розчині хлору натрію протягом 7 днів у скляних флаконах або мішках для внутрішньовенного введення.
  Ін'єкції цитарабіну та підготовлені розчини для інфузії не містять засобів проти мікробів. Через це рекомендується готувати подальші розбавлення безпосередньо перед застосуванням, а інфузію розпочинати якнайшвидше після підготовки розчину. Введення внутрішньовенного введення слід закінчити протягом 24 годин після підготовки розчину, а залишений розчин видалити.