Цлопізам

Укладена інструкція до пакування: інформація для пацієнта

Клопізам, 25 мг, таблетки

Клопізам, 50 мг, таблетки

Клопізам, 100 мг, таблетки

Клопізам, 200 мг, таблетки

Клоzapін

Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений строго для певної особи. Не слід його передавати іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта з'являться будь-які побічні ефекти, у тому числі будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Перелік змісту інструкції:

• 1. Що таке препарат Клопізам і для чого він призначений
• 2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Клопізам
• 3. Як застосовувати препарат Клопізам
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Клопізам
• 6. Зміст пакування та інші відомості

1. Що таке препарат Клопізам і для чого він призначений

Активною речовиною препарату Клопізам є клоzapіна, яка належить до групи препаратів, званих антипсихотичними (нейролептиками). Це препарати, які застосовуються для лікування певних психічних розладів, таких як психози.
Клопізам застосовується для лікування пацієнтів зі шизофренією, які не реагують на лікування іншими препаратами.
Шизофренія - це психічна хвороба, яка викликає порушення мислення, емоцій та поведінки.
Препарат Клопізам призначений тільки пацієнтам, які раніше приймали принаймні два різні антипсихотичні препарати, у тому числі один з групи нових атипових антипсихотичних препаратів, призначених для лікування шизофренії, і не реагували на ці препарати або мали важкі побічні ефекти, які не піддавалися лікуванню.
Показання тільки для доз 25 мг, 50 мг і 100 мг
Клопізам також застосовується для лікування важких порушень мислення, емоцій та поведінки у пацієнтів з хворобою Паркінсона, які не реагують на лікування іншими препаратами.

2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Клопізам

Коли не застосовувати препарат Клопізам:

• якщо пацієнт має алергію на активну речовину або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6) ;
• якщо немає можливості проведення регулярних аналізів крові у пацієнта;
• якщо у пацієнта раніше спостерігалася мала кількість білих кров'яних клітин у крові (наприклад, лейкопенія або агранулоцитоз), особливо, якщо вона була спричинена застосуванням препаратів, за винятком випадків малої кількості білих кров'яних клітин у крові внаслідок попередньої хіміотерапії;
• якщо пацієнт раніше припиняв застосування препарату Клопізам через важкі побічні ефекти (наприклад, агранулоцитоз або порушення серця);
• якщо пацієнт раніше лікувався препаратами, які застосовуються для лікування психічних розладів у вигляді депо (введення)
• якщо у пацієнта спостерігається або раніше спостерігалася хвороба кісткового мозку;
• якщо у пацієнта спостерігається неkontrolована епілепсія (припадки або конвульсії);
• якщо у пацієнта спостерігаються гострі психічні розлади, викликані алкоголем або препаратами (або наркотиками);
• якщо у пацієнта спостерігаються порушення свідомості та підвищена сонливість;
• якщо у пацієнта спостерігається колапс, який може бути наслідком сильного шоку;
• якщо у пацієнта спостерігаються важкі порушення функції нирок;
• якщо у пацієнта спостерігається запалення міокарда;
• якщо у пацієнта спостерігаються інші важкі захворювання серця;
• якщо у пацієнта спостерігаються симптоми активної хвороби печінки (такі як жовтяниця - жовте забарвлення шкіри та очей, нудота, втрата апетиту);
• якщо у пацієнта спостерігаються інші важкі порушення функції печінки;
• якщо у пацієнта спостерігається паралічна непрохідність кишківника (функція кишківника порушена, що викликає важкі запори);
• якщо пацієнт приймає будь-які препарати, які гальмують нормальну функцію кісткового мозку;
• якщо пацієнт приймає будь-які препарати, які зменшують кількість білих кров'яних клітин у крові.

Якщо будь-який з вищезазначених пунктів стосується пацієнта, не слід застосовувати препарат Клопізам, необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Препарат Клопізам не слід застосовувати у пацієнтів, які не при собі або перебувають у комі.

Попередження та заходи обережності

Питання безпеки, описані в цьому пункті, дуже важливі. Пацієнт повинен їх дотримуватися, щоб мінімізувати ризик важких побічних ефектів, які загрожують життю.

Перед початком застосування препарату Клопізам необхідно повідомити лікаря, якщо у пацієнта
спостерігається або раніше спостерігалася будь-яка з нижченаведених станів:

• -тромби або тромби в родинній історії, оскільки препарати такого типу можуть викликати утворення тромбів крові;
• -глаукома (збільшене внутрішньоочне тиснячення);
• -цукровий діабет (збільшене, іноді значне, вміст глюкози в крові може спостерігатися у пацієнтів з цукровим діабетом або без нього в анамнезі) (див. пункт 4.4);
• -порушення функції передміхурової залози або труднощі з сечовипусканням;
• -будь-які захворювання серця, нирок або печінки;
• -хронічні запори або застосування препаратів, які викликають запори (таких як антихолінергічні препарати);
• -нетерпимість до лактози, дефіцит лактази типу Лаппа або синдром поганого всмоктування глюкози-галактози;
• -контрольована епілепсія;
• -захворювання товстої кишки;
• -операції на череві;
• -порушення провідності серця, які називаються подовженням інтервалу QT у пацієнта або в родинній історії;
• -ризик інсульту, наприклад, через високе артеріальне тиснячення, порушення серцево-судинної системи або порушення кровообігу в мозку.

Перед прийняттям наступної таблетки препарату Клопізам необхідно негайно повідомити лікаря, якщо

у пацієнта:

• спостерігаються симптоми застуди, гарячка, симптоми грипоподібної хвороби, біль у горлі або інші симптоми інфекції.Лікар може призначити терміновий аналіз крові, щоб перевірити, чи ці симптоми спричинені застосуванням препарату Клопізам.
• спостерігається раптове збільшення температури тіла і (або) жорсткість м'язів, які можуть призвести до втрати свідомості (симптоми злої нейролептичної синдроми), що може бути важким побічним ефектом, який вимагає негайного лікування.
• спостерігається швидка і нерегулярна діяльність серця, навіть під час відпочинку, серцебиття, труднощі з диханням, біль у грудній клітці або важко пояснюване втома- лікар оцінить діяльність серця і якщо буде потрібно, негайно направить до спеціаліста кардіолога.
• спостерігаються нудота, блювота і (або) втрата апетиту- лікар оцінить функцію печінки.
• спостерігаються важкі запори- лікар призначить лікування для уникнення подальших ускладнень.
• спостерігаються zapori, біль у череві, болючість при натисканні на черево, гарячка, метеоризм і (або) кров'янисті випорожнення.Необхідна консультація з лікарем.

Контрольні дослідження та аналізи крові
Перед початком застосування цього препарату лікар проведе анамнез пацієнта і призначить аналізи крові, щоб підтвердити, що кількість білих кров'яних клітин нормальна. Це важливо, оскільки білі кров'яні клітини необхідні для боротьби з інфекціями.

Необхідно проводити регулярні аналізи крові перед початком лікування, під час лікування та після закінчення лікування препаратом Клопізам.

• -Лікар повідомить, коли і де необхідно провести аналізи. Клопізам може бути застосований тільки, якщо пацієнт має нормальну кількість білих кров'яних клітин.
• Цей препарат може бути причиною значного зменшення кількості білих кров'яних клітин у крові (агранулоцитоз). Только регулярні аналізи крові можуть підтвердити, що у пацієнта існує ризик розвитку агранулоцитозу.
• Під час перших 18 тижнів лікування необхідно проводити аналізи один раз на тиждень. Потім необхідно проводити аналізи принаймні один раз на місяць.
• Якщо спостерігається зменшення кількості білих кров'яних клітин у крові, необхідно негайно припинити лікування клоzapіном. Кількість білих кров'яних клітин повинна повернутися до нормальної.
• Аналізи крові необхідно проводити протягом 4 тижнів після закінчення лікування клоzapіном.

Перед початком лікування лікар також проведе фізикальне обстеження пацієнта. Можливо, лікар призначить проведення електрокардіограми (ЕКГ) для перевірки діяльності серця, якщо це необхідно або пацієнт має особливі побоювання.
Якщо у пацієнта спостерігаються порушення функції печінки, протягом усього періоду лікування будуть проводитися регулярні аналізи функції печінки.
Якщо у пацієнта спостерігається високий рівень цукру (глюкози) в крові (цукровий діабет), лікар може призначити регулярні аналізи рівня глюкози в крові.
Цей препарат може викликати зміни рівня ліпідів у крові та збільшення маси тіла. Лікар може контролювати масу тіла пацієнта і рівень ліпідів у крові.
Якщо у пацієнта спостерігаються зараз або якщо цей препарат викликає відчуття "пустоти" в голові, головокружіння або оmdlenie, необхідно обережно вставати з сидячої чи лежачої позиції, оскільки ці симптоми можуть збільшувати можливість падінь.
Якщо необхідна операція або пацієнт залишається нерухомим протягом тривалого часу з інших причин, необхідно проконсультуватися з лікарем щодо застосування цього препарату. Існує ризик розвитку тромбозу (згущення крові в судинах).

Діти та підлітки у віці до 16 років

Не слід застосовувати препарат Клопізам у пацієнтів у віці до 16 років, оскільки існують недостатні дані щодо застосування препарату в цій віковій групі.

Особи похилого віку (60 років і старше)

У осіб похилого віку (60 років і старше) існує підвищений ризик розвитку наступних побічних ефектів під час лікування клоzapіном: оmdlenie або відчуття "пустоти" в голові після зміни позиції тіла, головокружіння, швидка діяльність серця, труднощі з сечовипусканням, а також запори.
Необхідно повідомити лікаря, якщо у пацієнта спостерігається стан, який називається деменцією.

Клопізам та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати, у тому числі про препарати, які можна придбати без рецепта, та рослинні препарати. Можливо, буде необхідна зміна дозування препаратів або зміна препаратів.

Не слід застосовувати препарат Клопізам разом з препаратами, які гальмують нормальну функцію кісткового мозку

і (або) зменшують кількість білих кров'яних клітин, вироблених організмом, такими як:

• карбамазепін, препарат, який застосовується для лікування епілепсії;
• деякі антибіотики: хлорамфенікол, сульфонаміди, такі як ко-тримоксазол;
• деякі препарати проти болю: препарати проти болю, похідні піразолону, такі як фенілбутазон;
• пеніциламін, препарат, який застосовується для лікування ревматоїдного артриту;
• цитотоксичні засоби, препарати, які застосовуються для хіміотерапії;
• препарати проти психозів з тривалим діянням (депо) для ін'єкцій.

Ці препарати збільшують ризик розвитку агранулоцитозу (відсутність білих кров'яних клітин).

Одночасне застосування препарату Клопізам та інших препаратів може впливати на дію препарату

Клопізам та (або) на дію цих препаратів. Необхідно повідомити лікаря про застосування будь-якого з наступних препаратів:

• препарати, які застосовуються для лікування депресії, такі як літій, флювоксамін, тріциклічні антидепресанти, інгібітори МАО, циталопрам, пароксетин, флюоксетин і сертралін;
• інші препарати проти психозів, які застосовуються для лікування психічних захворювань, такі як перазина;
• бензодіазепіни та інші препарати, які застосовуються для лікування тривожних розладів та розладів сну;
• опіоїди та інші препарати, які можуть впливати на дихання;
• препарати, які застосовуються для лікування епілепсії, такі як фенітоїн і валпроєва кислота;
• препарати, які застосовуються для лікування високого артеріального тиснячення;
• препарати, які застосовуються для лікування низького артеріального тиснячення, такі як адреналін і норадреналін;
• варфарин, препарат, який застосовується для профілактики утворення тромбів;
• препарати проти гістаміну, які застосовуються для лікування застуди або алергії, таких як кATAR;
• препарати проти холінергії, які застосовуються для полегшення спазмів шлунка та хвороби руху;
• препарати, які застосовуються для лікування хвороби Паркінсона;
• дігоксин, препарат, який застосовується для лікування захворювань серця;
• препарати, які застосовуються для лікування швидкої або нерегулярної діяльності серця;
• деякі препарати, які застосовуються для лікування виразкової хвороби шлунка, такі як омеپرазол або циметидин;
• деякі антибіотики, такі як еритроміцин і рифампіцин;
• деякі препарати, які застосовуються для лікування грибкових інфекцій (таких як кетоконазол) або вірусних інфекцій (таких як інгібітори протеази, які застосовуються для лікування ВІЛ-інфекції);
• атропін, препарат, який може бути складовою деяких крапель для очей, препаратів проти застуди та кашлю;
• адреналін, препарат, який застосовується в умовах загрози життю;
• гормональні контрацептиви.

Перелічені вище препарати не є повним списком. Лікар або фармацевт мають більше інформації про препарати, які необхідно застосовувати з обережністю з препаратом Клопізам або яких слід уникати під час застосування препарату Клопізам. Лікар або фармацевт повідомлять пацієнта, чи належать препарати, які він приймає, до перелічених груп - необхідно порозмовляти з лікарем або фармацевтом.

Клопізам з їжею, питтям та алкоголем

Не слід пити алкоголь під час застосування препарату Клопізам.
Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт палить та повідомити лікаря, як часто пацієнт п'є напої, які містять кофеїн (кава, чай, кола). Раптові зміни в звичках, пов'язаних з палінням або питтям напоїв, які містять кофеїн, також можуть змінити дію цього препарату.

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.
Лікар повідомить пацієнтку про вигоди та можливий ризик при застосуванні цього препарату під час вагітності. Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо пацієнтка завагітніє під час лікування препаратом Клопізам.
У новонароджених, чиї матері приймали клоzapін у третьому триместрі вагітності (останні три місяці вагітності), можуть спостерігатися наступні симптоми: тремор, жорсткість та (або) слабкість м'язів, сонливість, збудження, порушення дихання та труднощі з годуванням. Якщо у дитини спостерігається будь-який з цих симптомів, необхідно звернутися до лікаря.
У деяких жінок, які приймають препарати для лікування психічних захворювань, можуть спостерігатися нерегулярні місячні чи відсутність місячних. Унаслідок заміни лікування іншим препаратом на лікування препаратом Клопізам може відновитися нормальне місячне. Тому жінки репродуктивного віку повинні застосовувати ефективні методи контрацепції.
Не слід годувати грудьми під час лікування цим препаратом. Клоzapіна, активна речовина препарату Клопізам, може проникати до молока матері та впливати на дитину.

Водіння транспортних засобів та обслуговування машин

Цей препарат може викликати втому, сонливість та конвульсії, особливо на початку лікування. Не слід водити транспортні засоби чи обслуговувати машини, якщо спостерігаються такі симптоми.

Клопізам містить лактозу

Препарат Клопізам містить лактозу. Якщо у пацієнта встановлено нетерпимість до деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед застосуванням препарату Клопізам.

3. Як застосовувати препарат Клопізам

Для мінімізації ризику низького артеріального тиснячення, конвульсій та сонливості лікар призначить поступове збільшення дози препарату. Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря.
У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Дуже важливо не змінювати дозу або не припиняти застосування цього препарату без попередньої консультації з лікарем. Необхідно продовжувати лікування так довго, як призначить лікар. У разі пацієнтів у віці 60 років або старше лікар може почати лікування з меншої дози та більш повільно її збільшувати, оскільки у цій групі пацієнтів існує підвищений ризик розвитку деяких побічних ефектів (див. пункт 2).
Якщо не можна досягти рекомендованої дози за допомогою таблетки певної потужності, існують таблетки іншої потужності.
Таблетки 25 мг: Таблетку можна розділити на дві рівні дози.
Таблетки 100 мг: Таблетку можна розділити на дві рівні дози.
Таблетки 200 мг: Лінія поділу на таблетці полегшує тільки її перелом, для полегшення ковтання, а не поділу на рівні дози.

Лікування шизофренії

Зазвичай застосовувана початкова доза становить 12,5 мг (половина таблетки потужністю 25 мг) один раз або двічі на добу вперше, а потім 25 мг один раз або двічі на добу у другий день. Необхідно проковтнути таблетку, запиваєм водою. У разі доброї толерантності препарату лікар потім призначить поступове збільшення добової дози на 25 мг до 50 мг впродовж 2-3 тижнів, щоб досягти добової дози 300 мг. Потім, якщо необхідно, лікар може далі збільшувати добову дозу на 50 мг до 100 мг з інтервалом 3-4 дні або, найкраще, щотижня.
Ефективна добова доза зазвичай становить від 200 мг до 450 мг, приймається у декілька поділених доз.
У деяких пацієнтів необхідно застосування більших доз. Допустима добова доза становить 900 мг. У разі добової дози більшої за 450 мг можливо посилення побічних ефектів (особливо конвульсій). Лікар завжди призначить найменшу, ефективну для пацієнта дозу препарату. Більшість пацієнтів приймає частину добової дози вранці, частину - ввечері. Лікар докладно пояснить, як необхідно розділити добову дозу. Якщо добова доза становить 200 мг, пацієнт може прийняти її в одній дозі, ввечері. Якщо пацієнт приймає препарат Клопізам певний час з добрим ефектом, лікар може спробувати зменшити дозу. Цей препарат слід приймати принаймні 6 місяців.

Лікування важких порушень мислення у пацієнтів з хворобою Паркінсона - стосується тільки доз 25 мг, 50 мг і 100 мг

Зазвичай застосовувана початкова доза становить 12,5 мг (половина таблетки потужністю 25 мг), приймається ввечері. Необхідно проковтнути таблетку, запиваєм водою. Потім лікар призначить поступове збільшення добової дози на 12,5 мг, не частіше ніж двічі на тиждень, щоб досягти максимальної добової дози 50 мг на кінець другого тижня. Якщо у пацієнта спостерігається оmdlenie, відчуття "пустоти" в голові або сплутаність, лікар припинить або відкладе збільшення дози. Для уникнення таких симптомів лікар призначить контроль артеріального тиснячення впродовж перших тижнів лікування.
Ефективна добова доза зазвичай становить від 25 мг до 37,5 мг, приймається в одній дозі, ввечері. Дози більші за 50 мг на добу лікар призначить тільки в виняткових випадках. Максимальна добова доза становить 100 мг. Лікар завжди призначить найменшу, ефективну для пацієнта дозу препарату.

Застосування більшої за рекомендовану дози препарату Клопізам

У разі прийняття пацієнтом надто великої кількості таблеток необхідно негайно звернутися до лікаря або викликати швидку допомогу.
Симптоми передозування: сонливість, втома, відсутність енергії, кома, сплутаність (дезорієнтація), галюцинації, збудження, нескладна мова, жорсткість кінцівок, тремор, конвульсії, надмірне слиновиділення, розширення зіниць, нечітке зір, низьке артеріальне тиснячення, колапс, швидка або нерегулярна діяльність серця, поверхневе дихання або труднощі з диханням.

Пропуск застосування препарату Клопізам

У разі пропуску дози препарату необхідно прийняти її якнайшвидше. Якщо ж наближається час прийняття наступної дози, не слід приймати пропущену дозу, слід прийняти наступну дозу у звичайний час.
Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
Якщо пацієнт забув прийняти препарат Клопізам впродовж 48 годин або довше, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Припинення застосування препарату Клопізам

Не слід припиняти застосування препарату Клопізам без узгодження з лікарем, оскільки можуть спостерігатися симптоми відміни. До них належать: посилене потіння, головний біль, нудота, блювота та діарея. Якщо у пацієнта спостерігається будь-який з цих симптомів, необхідно негайно повідомити лікаря. Після цих симптомів можуть спостерігатися важчі побічні ефекти, якщо пацієнт не отримає негайного лікування. Можуть відновитися симптоми основної хвороби. Рекомендується поступове зменшення дози на 12,5 мг впродовж одного-двох тижнів, якщо необхідно припинити лікування. Лікар повідомить пацієнта, як зменшити добову дозу. Якщо необхідно негайне припинення застосування препарату Клопізам, лікар буде контролювати стан пацієнта. Якщо лікар вирішить відновити лікування клоzapіном, а пацієнт прийняв останню дозу препарату Клопізам понад два дні тому, початкова доза буде становити 12,5 мг.
У разі подальших сумнівів щодо застосування цього препарату необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не в усіх пацієнтів вони спостерігаються.

Деякі побічні ефекти можуть бути важкими і вимагати негайної медичної допомоги.

Перед прийняттям наступної таблетки препарату Клопізам необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта спостерігається будь-який з нижченаведених симптомів:

Дуже часто(можуть спостерігатися у принаймні 1 з 10 пацієнтів):

• важкі запори- лікар призначить лікування для уникнення подальших ускладнень.
• прискорене серцебиття.

Часто(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 10 пацієнтів):

• симптоми застуди, гарячка, симптоми грипоподібної хвороби, біль у горлі або інші симптоми інфекції.Лікар може призначити терміновий аналіз крові, щоб перевірити, чи ці симптоми спричинені застосуванням препарату Клопізам.
• конвульсії.
• раптове оmdlenie або раптова втрата свідомості з ослабленням м'язів (омдленie).

Незbyt часто(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 100 пацієнтів):

• раптове збільшення температури тіла, жорсткість м'язів, які можуть призвести до втрати свідомості (симптоми злої нейролептичної синдроми), оскільки це може бути важким побічним ефектом, який вимагає негайного лікування.
• головокружіння або оmdlenie під час зміни позиції тіла з лежачої на стоячу, оскільки це може збільшувати можливість падінь.

Рідко(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 1000 пацієнтів):

• симптоми інфекції дихальної системи або пневмонії, такі як гарячка, кашель, труднощі з диханням, свистячий дих.
• важкий, пекучий біль у верхній частині живота, який поширюється на спину, з супутніми нудотами та блювотою, спричинений панкреатитом.
• омдленie та ослаблення м'язів через значне зниження артеріального тиснячення (колапс).
• труднощі з ковтанням (можуть спричинити заклинування їжею).
• якщо у пацієнта спостерігаються нудота, блювотаі (або) втрата апетиту- лікар оцінить функцію печінки.
• спостереження або розвиток ожиріння.
• апное під час сну з храпінням або без нього.

Рідко(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 1000 пацієнтів)або дуже рідко( можуть спостерігатися у менш
ніж 1 з 10 000 пацієнтів):

• швидка і нерегулярна діяльність серця, навіть під час відпочинку, серцебиття, труднощі з диханням, біль у грудній клітці або важко пояснюване втома- лікар оцінить діяльність серця і якщо буде потрібно, негайно направить до спеціаліста кардіолога.

Дуже рідко(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 10 000 пацієнтів):

• тривалий, болючий зріст члена, який називається пріапізмом, якщо пацієнтом є чоловік. Якщо зріст триває понад 4 години, може бути необхідне негайне лікування для уникнення подальших ускладнень.
• раптове кровотеча або спостереження синяків, які можуть бути симптомами зниження кількості тромбоцитів.
• симптоми, спричинені неконтрольованим вмістом цукру в крові (такі як нудота або блювота, біль у животі, надмірна спрага, надмірне сечовипускання, дезорієнтація або сплутаність).
• біль у животі, спазми, метеоризм, блювота, запор та труднощі з відходженням газів, які можуть бути симптомами непрохідності кишківника.
• втрата апетиту, метеоризм, біль у животі, жовтяниця шкіри, важке ослаблення та погане самопочуття. Ці симптоми можуть свідчити про розвиток негодування печінки, яке може призвести до раптової мартвоти печінки.
• нудота, блювота, втома, втрата маси тіла, які можуть бути симптомами пієлонефриту.

Частота невідома(не може бути визначена на підставі доступних даних):

• стискаючий біль у грудній клітці, відчуття стиснення у грудній клітці, тиск або раптовий сильний біль (біль у грудній клітці, який може поширюватися на ліву руку, щелепу, шию та епігастрій), задишка, посилене потіння, ослаблення, відчуття "пустоти" в голові, нудота, блювота та серцебиття (симптоми інфаркту міокарда), які можуть призвести до смерті - у такому випадку необхідно негайно звернутися до лікаря.
• стискаючий біль у грудній клітці, відчуття ваги, тиск, раптовий сильний біль, печіння або відчуття задушення (симптоми недостатнього кровопостачання та оксигенації міокарда), які можуть призвести до смерті - лікар оцінить діяльність серця пацієнта.
• відчуття нерегулярного серцебиття: "дудіння", "ломотання" або "трепетання" у грудній клітці (серцебиття).
• прискорене і нерегулярне серцебиття (міготання передсердь). Іноді може спостерігатися серцебиття, оmdlenie, задишка або дискомфорт у грудній клітці - лікар оцінить діяльність серця пацієнта.
• симптоми низького артеріального тиснячення, такі як заморожування, головокружіння, оmdlenie, нечітке зір, надмірна втома, холодна і волога шкіра або нудота.
• симптоми, які свідчать про утворення тромбів у судинах, особливо у ногах (симптоми включають набряк, біль та червоність ноги), які можуть переміщуватися через судини до легень, викликаючи біль у грудній клітці та труднощі з диханням.
• підтверджені або визначені інфекції з супутнім підвищенням температури тіла або зниженням температури тіла, прискореним диханням, прискореним серцебиттям, зміною швидкості реакції та свідомості, зниженням артеріального тиснячення (сепсис/сепс).
• обфите потіння, головний біль, нудота, блювота та діарея (симптоми холінергічного синдрому).
• значне зниження кількості виділеної сечі (симптом негодування нирок).
• алергічна реакція (набряк, особливо обличчя, слизової оболонки ротової порожнини та горла, а також язика, якій супроводжується свербінням або болем).
• втрата апетиту, метеоризм, біль у животі, жовтяниця шкіри, важке ослаблення та погане самопочуття. Ці симптоми можуть свідчити про негодування печінки, яке викликає заміну нормальної тканини печінки рубцевою тканиною, призводячи до втрати функції печінки, у тому числі негодування печінки та стану, який загрожує життю (може призвести до смерті), пошкодження печінки (пошкодження клітин печінки, жовчних протоків або обох), трансплантація печінки.
• пекучий біль у верхній частині живота, особливо між прийомами їжі, рано вранці або після вживання кислých напоїв; смолисті, чорні або кров'янисті випорожнення; метеоризм, блювота, нудота або блювота, рано вранці або після вживання кислých напоїв; раннє відчуття ситості (виразкова хвороба шлунка та/або кишківника), які можуть призвести до смерті.
• сильний біль у животі, який посилюється під час руху, нудота, блювота, у тому числі кров'янисті блювоти (або рідини, подібної до фусів з кави); живіт стає твердим, а чутливість поширюється від місця перфорації по всьому животу; гарячка та/або озноб (перфорція шлунка та/або кишківника або розрив кишківника), які можуть призвести до смерті.
• запор, біль у животі, болючість при натисканні на живіт, гарячка, метеоризм та/або кров'янисте випорожнення. Ці симптоми можуть свідчити про гостре розширення товстої кишки (гостре розширення кишківника) або інфаркт/некроз кишківника, які можуть призвести до смерті. Необхідна консультація з лікарем.
• пронизливий біль у грудній клітці з коротким диханням, з кашлем або без.
• зміна або посилення існуючої слабкості м'язів, судом, болю м'язів. Ці симптоми можуть свідчити про порушення м'язової функції (рабдоміоліз). Необхідна консультація з лікарем.
• пронизливий біль у грудній клітці або біль у животі, з коротким диханням, з кашлем або гарячкою або без.
• Під час застосування клоzapіну повідомлялося про винятково інтенсивні та важкі реакції шкіри, такі як висипка з еозинофілією та системними симптомами (DRESS, англ. drug rash with eosinophilia and systemic symptoms). Побічні реакції шкіри можуть проявлятися висипкою з пухирцями або без. Можливо, спостерігається подразнення шкіри, набряк та гарячка, а також симптоми грипоподібної хвороби. Симптоми синдрому DRESS з'являються зазвичай після близько 2-6 тижнів (можливо, до 8 тижнів) після початку лікування.

Якщо будь-який з вищезазначених станів стосується пацієнта, необхідно негайно повідомити лікаря, перед прийняттям наступної дози препарату Клопізам.

Інші побічні ефекти:

Дуже часто(можуть спостерігатися у принаймні 1 з 10 пацієнтів):
сонливість, головокружіння, надмірне слиновиділення.
Часто(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 10 пацієнтів):
велика кількість білих кров'яних клітин у крові (лейкоцитоз), велика кількість білих кров'яних клітин певного типу
(еозинофілія), збільшення маси тіла, нечітке зір, головний біль, тремор, жорсткість, неспокій, конвульсії, раптові м'язові скорочення, порушення рухів, нездатність розпочати рух, нездатність залишатися нерухомим, зміни на ЕКГ, артеріальна гіпертонія, оmdlenie або відчуття "пустоти" в голові після зміни позиції тіла, нудота, блювота, втрата апетиту, сухість слизової оболонки ротової порожнини, незначні порушення функції печінки,
нездатність контролювати сечовипускання, затримка сечі, труднощі з сечовипусканням, втома, гарячка, посилене потіння, підвищення температури тіла, порушення мови (наприклад, нерівна мова).
Незbyt часто(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 100 пацієнтів):
відсутність білих кров'яних клітин у крові (агранулоцитоз), порушення мови (наприклад, заїкання).
Рідко(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 1000 пацієнтів):
мала кількість черваних кров'яних клітин у крові (анемія), неспокій, збудження, сплутаність, марення, порушення серцевого ритму, запалення міокарда або перикарда (оболонки, яка оточує серце), гідроперикард (збір рідини навколо серця), підвищення рівня цукру в крові, цукровий діабет, тромбоз легенів (тромбоемболія), запалення печінки, захворювання печінки, яке викликає жовтяницю та темне забарвлення сечі, а також свербіння, підвищення активності ферменту креатинфосфокінази в крові.
Дуже рідко(можуть спостерігатися у менш ніж 1 з 10 000 пацієнтів):
збільшення кількості тромбоцитів з можливими тромбозами в судинах,
неконтрольовані рухи губ/язика та кінцівок, а також повторювані думки та дії (симптоми обсесивно-компульсивного розладу), реакції шкіри, набряк слинної залози,
труднощі з диханням, дуже високий рівень тригліцеридів або холестерину в крові, захворювання міокарда (кардіоміопатія), зупинка серця, раптова непояснена смерть.
Частота невідома(не може бути визначена на підставі доступних даних):
зміни на ЕЕГ, діарея, відчуття дискомфорту в шлунку, у тому числі після прийому їжі, загальна слабкість, курчання м'язів, біль м'язів, порушення дихання, набряк ніздрів, нічне сечовипускання, раптове, неконтрольоване підвищення артеріального тиснячення (синдром псевдофеохромоцитоми), неконтрольоване скрученіння тіла в одну сторону (плевротонус), порушення виtrysку у чоловіків, (сперма не виходить назовні, а потрапляє до сечового міхура - сухий оргазм або викид назад), висипка, фіолетово-червоні плями на шкірі, гарячка або свербіння через запалення судин, запалення товстої кишки з діареєю, біль у животі, гарячка, зміна кольору шкіри, висипка на обличчі у вигляді метелика, біль у суглобах, біль м'язів, гарячка та втома (системний червоний вовчак), синдром неспокійних ніг (неконтрольований примус рухати ногами або руками, зазвичай з супутнім відчуттям дискомфорту під час відпочинку, особливо ввечері або вночі, з тимчасовим відчуттям полегшення під час руху).
У пацієнтів похилого віку з деменцією, які лікувалися препаратами проти психозів, незначно збільшується ризик смерті у порівнянні з пацієнтами, які не приймають препаратів проти психозів.

Зголошення побічних ефектів

Якщо спостерігаються будь-які побічні ефекти, у тому числі будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна zgолошувати безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Державної служби лікарських засобів України
вул. Січових Стрільців, 34
04050 Київ
тел.: +38 (044) 279-12-50
факс: +38 (044) 279-12-50
електронна пошта: [[email protected]](mailto:[email protected])
Побічні ефекти також можна zgолошувати до особи, відповідальної за лікарський засіб.
Зголошуючи побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування лікарського засобу

5. Як зберігати препарат Клопізам

• Відсутні спеціальні рекомендації щодо зберігання препарату.
• Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
• Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, зазначеного на блистері та пачці: EXP. Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
• Не слід застосовувати препарат, якщо пакування пошкоджено або є ознаки, які свідчать про те, що препарат може бути підробленим.
• Лікарських засобів не слід викидати до каналізації чи побутових відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити довкілля.

6. Зміст пакування та інші відомості

Що містить препарат Клопізам

• Активною речовиною препарату є клоzapіна. Кожна таблетка містить 25 мг, 50 мг, 100 мг або 200 мг клоzapіни.
• Інші складові частини: лактоза моногідрат, кукурудзяний крохмаль, повідон К30, колоїдна безводна діоксид силіцію, стеаринат магнію та тальк

Як виглядає препарат Клопізам та що містить пакування

Клопізам, 25 мг: округлі, таблетки без покриття діаметром близько 6 мм, кольору блідо-жовтого до жовтого з лінією поділу та гравіюванням «FC» і «1» по одній стороні лінії поділу та гладкою по другій стороні.
Клопізам, 50 мг: округлі, таблетки без покриття діаметром близько 8 мм, кольору блідо-жовтого до жовтого з гравіюванням «FC» і «2» по одній стороні та гладкою по другій стороні.
Клопізам, 100 мг: округлі, таблетки без покриття діаметром близько 10 мм, кольору блідо-жовтого до жовтого з лінією поділу та гравіюванням «FC» і «3» по одній стороні лінії поділу та гладкою по другій стороні.
Клопізам, 200 мг: таблетки без покриття у формі капсули довжиною близько 17 мм та товщиною 8 мм, кольору блідо-жовтого до жовтого з потрійною лінією поділу та гравіюванням «F» і «C» по одній стороні та потрійною лінією поділу та гравіюванням «7» по другій стороні.
Таблетки 25 мг: Таблетку можна розділити на дві рівні дози.
Таблетки 100 мг: Таблетку можна розділити на дві рівні дози.
Таблетки 200 мг: Лінія поділу на таблетці полегшує тільки її перелом, для полегшення ковтання, а не поділу на рівні дози.
Клопізам випускається в блистерах з алюмінію/ПВХ/ПВДЦ у пачках з картону, упакованих по
25 мг: 7, 14, 28, 30, 40, 50, 100 або 500 таблеток
50 мг: 28, 30, 40, 50 або 100 таблеток
100 мг: 14, 28, 30, 40, 50, 60, 84, 100 або 500 таблеток
200 мг: 100 таблеток
Не всі розміри пакувань повинні бути в обігу.

Особа, відповідальна за лікарський засіб:

ТОВ "Аккорд Гелскеяр Україна"
вул. Антоновича, 6
03150 Київ
Телефон: +38 (044) 207-45-45

Виробник/імпортер:

Accord Healthcare B.V.
Winthontlaan 200
3526 KV Utrecht
Нідерланди
Laboratori Fundacio DAU
C/C, 12-14 Pol. Ind. Zona Franca
08040 Barcelona
Іспанія
ТОВ "Аккорд Гелскеяр Україна"
вул. Льотчика Островського, 15
03049 Київ
Accord Healthcare Single Member S.A.
64th Km National Road Athens, Lamia, 32009
Греція

Цей лікарський засіб дозволений до обігу в країнах-членах Європейського

Території Господарської діяльності під наступними назвами:

Дата останньої актуалізації листка: вересень 2024