Реміфентаніл
Препарат Ultiva містить активну речовину реміфентаніл. Реміфентаніл належить до групи препаратів, званих опіоїдами, які застосовуються для полегшення болю. Ultiva відрізняється від інших препаратів цієї групи дуже швидким початком дії і дуже коротким тривалістю дії.
Препарат Ultiva застосовується для:
У разі виникнення будь-яких сумнівів, чи стосується пацієнта будь-яка з вищезазначених ситуацій, пацієнт повинен звернутися до лікаря, медсестри або фармацевта перед застосуванням препарату Ultiva.
Перш ніж почати застосування препарату Ultiva, пацієнт повинен обговорити це з лікарем:
У разі виникнення будь-яких сумнівів, чи стосується пацієнта будь-яка з вищезазначених ситуацій, пацієнт повинен звернутися до лікаря або медсестри перед застосуванням препарату Ultiva.
Перш ніж почати застосування реміфентанілу, пацієнт повинен обговорити це з лікарем:
Цей препарат містить реміфентаніл, який є опіоїдним препаратом. Багаторазове застосування опіоїдних препаратів може привести до зменшення ефективності препарату (призвичайення пацієнта). Можливо також призвести до залежності та зловживання препаратом, що може спричинити передозування, загрозливе для життя. Якщо пацієнт має побоювання, що може залежати від препарату Ultiva, важливо проконсультуватися з лікарем.
У разі раптового припинення застосування цього препарату, особливо якщо лікування тривало довше ніж 3 дні, інколи спостерігалися реакції, пов'язані з відміною, включаючи швидке серцебиття, високий тиск крові та тривогу (див. також пункт 4. „Можливі побічні ефекти”). Якщо у пацієнта виникнуть ці симптоми, лікар може призначити повторне застосування препарату та поступово зменшувати дозу.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі препарати, які він приймає зараз або останнім часом, а також про препарати, які він планує приймати. Це стосується також препаратів рослинного походження або препаратів, що випускаються без рецепта.
Особливо пацієнт повинен повідомити лікаря, якщо він приймає будь-який з наступних препаратів:
Одночасне застосування препарату Ultiva та седативних препаратів, таких як похідні бензодіазепіну або препарати, подібні до бензодіазепіну, збільшує ризик сонливості, труднощів з диханням (депресія дихальної системи) та коми і може загрожувати життю. У зв'язку з цим, одночасне застосування таких препаратів слід розглядати тільки у разі, якщо немає інших доступних можливостей лікування.
Одночасне застосування опіоїдів та препаратів, що застосовуються при лікуванні епілепсії, невралгії або тривоги (габапентин та прегабалін) збільшує ризик передозування опіоїдів, депресії дихання та може загрожувати життю.
Однак, якщо лікар призначить пацієнту препарат Ultiva разом з седативними препаратами, він повинен обмежити дозу та тривалість такого одночасного лікування.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі седативні препарати, які він приймає, та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря. Корисним може бути повідомлення знайомих та родини, щоб вони звертали увагу на вищеописані симптоми. У разі виникнення таких симптомів пацієнт повинен звернутися до лікаря.
Після застосування препарату Ultiva пацієнт не повинен вживати алкоголь до тих пір, поки дія препарату не припиниться.
Якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.
Якщо пацієнтка отримує цей препарат під час пологів, він може мати несприятливий вплив на дихання дитини. Пацієнтка та новонароджений будуть спостерігатися для виявлення симптомів надмірної сонливості та труднощів з диханням.
Якщо пацієнт перебуває в лікарні тільки один день, лікар надасть інформацію, коли пацієнт може покинути лікарню або керувати транспортним засобом. Надто раннє керування транспортним засобом після операції може бути небезпечним.
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в кожній флаконі, тобто препарат вважається „безнатрієвим”.
Пацієнт ніколи не застосовує цей препарат самостійно. Препарат завжди буде введений пацієнту кваліфікованою особою.
Препарат Ultiva можна вводити:
Спосіб введення препарату та розмір дози, яку пацієнт отримає, будуть залежати від:
Доза препарату може бути різною у окремих пацієнтів. Не потрібно коригувати дозу у пацієнтів із порушеннями функції нирок та печінки.
Якщо пацієнт відчуває біль після операції, він повинен повідомити про це лікаря або медсестру. Вони зможуть у разі потреби призначити пацієнту інші обезболюючі препарати.
Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча не у всіх пацієнтів вони виникнуть.
Алергічні реакції, включаючи анафілактичні реакції:це рідкісні побічні ефекти (можуть виникнути рідше ніж у 1 з 1000 пацієнтів) після застосування препарату Ultiva. Симптоми включають:
Частота невідома (частота не може бути визначена на основі доступних даних), включають загострення симптомів алергії, значне зниження артеріального тиску, швидке серцебиття та (або) омдлене.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не перелічені в цій інструкції, пацієнт повинен повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу непередбачених дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України,
вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03022
телефон: +38 (044) 279-64-04
факс: +38 (044) 279-64-04
адреса електронної пошти: [adm@moz.gov.ua](mailto:adm@moz.gov.ua)
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб'єкту.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Зберігати при температурі до 25°C.
Розчин препарату Ultiva слід використати негайно після приготування.
Умови зберігання препарату Ultiva після відновлення та подальшого розведення див. „Інформація, призначена лише для фахівців медицини”.
Препаратів не слід викидати у каналізацію або побутові контейнери для відходів. Пацієнт повинен запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Ultiva, 1 мг: одна флакон містить 1 мг реміфентанілу ( Реміфентаніл) у вигляді хлориду реміфентанілу. Після відновлення згідно з рекомендаціями, один мл розчину містить 1 мг реміфентанілу (1 мг у 1 мл).
Ultiva, 2 мг: одна флакон містить 2 мг реміфентанілу ( Реміфентаніл) у вигляді хлориду реміфентанілу. Після відновлення згідно з рекомендаціями, один мл розчину містить 1 мг реміфентанілу (2 мг у 2 мл).
Ultiva, 5 мг: одна флакон містить 5 мг реміфентанілу ( Реміфентаніл) у вигляді хлориду реміфентанілу. Після відновлення згідно з рекомендаціями, один мл розчину містить 1 мг реміфентанілу (5 мг у 5 мл).
Ultiva є ліофілізованим, білим до білуватого, стерильним, апірогенним порошком без консервантів для приготування розчину для ін'єкцій та інфузій. Випускається у флаконах з безбарвного скла об'ємом 3 мл, 5 мл або 10 мл, закритих бромобутиловою пробкою та алюмінієвою кришкою з пластиковою накладкою у тектурній коробці.
Варіанти упаковки:
Ultiva, 1 мг: 5 флаконів об'ємом 3 мл.
Ultiva, 2 мг: 5 флаконів об'ємом 5 мл.
Ultiva, 5 мг: 5 флаконів об'ємом 10 мл.
Перед ін'єкцією порошок буде змішаний з відповідною кількістю рідини (для отримання додаткової інформації див. „ Інформація, призначена лише для фахівців медицини”). Розчин після відновлення порошку є прозорим та безбарвним.
Aspen Pharma Trading Limited
3016 Lake Drive
Citywest Business Campus
Dublin 24, Ірландія
Телефон: 00 48 22 104 21 00
Avara Liscate Pharmaceutical Services S.p.A.
Via Fosse Ardeatine, 2
20050 Liscate (MI), Італія
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Реміфентаніл
з анестезуючими препаратами, в діагностиці та лікуванні очікуваних побічних ефектів сильних опіоїдів (в тому числі проведення реанімаційних заходів)
та забезпечення та підтримка прохідності дихальних шляхів та підтримка вентиляції.
Продукт Ultiva в інфузії слід вводити лише за допомогою відкаліброваної інфузійної помпи до трубки інфузійної системи для швидкого введення або до катетера, спеціально призначеного для введення лише цього лікарського засобу. Катетер слід підключити безпосередньо до або поблизу венозного катетера та перевірити перед застосуванням для мінімізації потенційного мертвого простору (див. пункт „Спеціальні заходи обережності щодо видалення та підготовки лікарського засобу до застосування”та пункт 6.6 Характеристики лікарського засобу, що містить таблиці з прикладними швидкостями інфузії залежно від маси тіла пацієнта для полегшення поступового коригування дози продукту Ultiva до індивідуальних потреб пацієнта).
Слід бути обережним, щоб уникнути заблокування або відключення катетера. Після закінчення інфузії слід належним чином промити катетер для видалення залишків продукту Ultiva (див. пункт „ Спеціальні попередження та заходи обережності щодо застосування”).
Продукт Ultiva призначений лише для внутрішньовенного введення. Заборонено вводити препарат позаоперонельно та епідурально (див. пункт „ Протипоказання”).
Продукт Ultiva після відновлення може бути подальше розведений [див. пункт „ Строк придатності та умови зберігання”та „Спеціальні заходи обережності щодо видалення та підготовки лікарського засобу до застосування”для отримання інформації про умови зберігання відновленого та (або) розведеного розчину, а також про рекомендовані розчинники].
Для введення інфузії, керованої вручну, продукт Ultiva можна розведений до концентрацій в діапазоні від 20 до 250 мкг/мл (рекомендоване розведення для дорослих становить 50 мкг/мл, для дітей віком від 1 року та старше - від 20 до 25 мкг/мл).
Дозування реміфентанілу слід коригувати індивідуально, залежно від реакції пацієнта.
Дорослі
Нижче наведена таблиця містить початкові швидкості інфузії та рекомендований діапазон доз для дорослих:
Показання | Єдиний ін'єкційний введення (мкг/кг) | Тривала інфузія (мкг/кг/хв) | |
Початкова швидкість | Діапазон | ||
Введення в анестезію у пацієнтів, які вентилюються | 1 (вводити не менше 30 секунд) | 0,5-1 | |
Підтримання анестезії у пацієнтів, які вентилюються | |||
| 0,5-1 | 0,4 | 0,1-2 |
| 0,5-1 | 0,25 | 0,05-2 |
| 0,5-1 | 0,25 | 0,05-2 |
Введення реміфентанілу в єдиному ін'єкційному введенні під час введення в анестезію не повинно тривати менше 30 секунд.
У рекомендованих вище дозах реміфентаніл значно зменшує дозу анестезуючого препарату, необхідну для підтримання анестезії. Тому ізофлуран і пропофол слід вводити згідно з вище вказаними рекомендаціями, щоб уникнути посилення гемодинамічних ефектів, таких як гіпотонія та брадикардія (див. „Комбінація з іншими препаратами”та Таблиця 1).
З огляду на відсутність даних не можна давати рекомендації щодо дозування анестезуючих препаратів, інших ніж зазначені вище, які застосовуються одночасно з реміфентанілом (див. „ Загальна анестезія – Дорослі - Комбінація з іншими препаратами”).
Введення в анестезію (індукція)
Під час введення в анестезію продукт Ultiva слід вводити разом з анестезуючим препаратом, таким як пропофол, тіопентал або ізофлуран.
Продукт Ultiva можна вводити в інфузії з швидкістю 0,5-1 мкг/кг/хв разом з початковим єдиним ін'єкційним введенням 1 мкг/кг, тривалістю не менше 30 секунд або без нього. Якщо інтубація трахеї виконується пізніше ніж через 8-10 хвилин після початку інфузії продукту Ultiva, початкове єдине ін'єкційне введення не є необхідним.
Підтримання анестезії у пацієнтів, які вентилюються
Після інтубації трахеї швидкість інфузії продукту Ultiva слід зменшити залежно від методу анестезії, згідно з рекомендаціями, наведеними в таблиці вище. З огляду на швидкий початок дії реміфентанілу, швидкість введення препарату під час анестезії можна поступово збільшувати на 25-100% або зменшувати на 25-50% кожні 2-5 хвилин, аж до досягнення у пацієнта оптимального ефекту опіоїдного рецептора µ . У разі надто легкої анестезії препарат можна вводити додатково в єдиних ін'єкційних введеннях кожні 2-5 хвилин.
Анестезія з збереженням самостійної дихальної діяльності з забезпеченням прохідності дихальних шляхів (наприклад, анестезія з застосуванням ларингеальної маски)
Під час анестезії з збереженням самостійної дихальної діяльності у пацієнтів з забезпеченням прохідності дихальних шляхів може виникнути порушення дихання. Слід звернути особливу увагу на коригування дози залежно від потреб пацієнта та на можливу необхідність підтримки дихання.
Рекомендована початкова швидкість інфузії для додаткової анестезії у пацієнтів з збереженою самостійною дихальною діяльністю становить 0,04 мкг/кг/хв; її можна коригувати залежно від бажаного ефекту. У дослідженнях оцінювалися швидкості інфузії в діапазоні від 0,025 до 0,1 мкг/кг/хв.
Не слід вводити продукт Ultiva в єдиних ін'єкційних введеннях пацієнтам, які піддаються анестезії, які дихають самостійно.
Не слід застосовувати продукт Ultiva для анестезії під час процедур, під час яких пацієнт зберігає свідомість або у пацієнтів, у яких під час процедури дихальна діяльність не підтримується.
Комбінація з іншими препаратами
Продукт Ultiva зменшує кількість або дози вдихаючих анестезуючих препаратів, седативних препаратів та бензодіазепінів, необхідних для анестезії (див. пункт „ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії”).
Дозування наступних препаратів, які застосовуються в анестезії: ізофлурану, тіопенталу, пропофолу та темазепаму знижувалися навіть до 75% під час одночасного застосування з реміфентанілом.
Рекомендації щодо припинення або продовження лікування в безпосередньому післяопераційному періоді
З огляду на дуже швидке закінчення дії реміфентанілу, залишкова опіоїдна активність зникає протягом 5-10 хвилин після закінчення введення. У пацієнтів, які піддаються хірургічним процедурам, після яких очікується післяопераційний біль, лікарські засоби для лікування болю слід вводити до закінчення введення продукту Ultiva. Слід враховувати час, необхідний для досягнення максимального терапевтичного ефекту довго діючого лікарського засобу для лікування болю. Вибір лікарського засобу та його дозу слід планувати заздалегідь та індивідуально коригувати залежно від типу хірургічної процедури та обсягу післяопераційного лікування (див. пункт „ Спеціальні попередження та заходи обережності щодо застосування”).
Введення в анестезію (індукція)
З огляду на відсутність детальних досліджень щодо одночасного застосування реміфентанілу з внутрішньовенними анестезуючими препаратами, які застосовуються під час введення в анестезію, не слід застосовувати таку комбінацію.
Підтримання анестезії
Для підтримання анестезії рекомендовані наступні дози продукту Ultiva:
Одночасно застосовувані анестезуючі препарати* | Єдине ін'єкційне введення реміфентанілу (мкг/кг) | Тривала інфузія реміфентанілу (мкг/кг/хв) | |
Початкова швидкість | Типові підтримуючі дози | ||
Галотан (початкова доза 0,3 MAC) | 1 | 0,25 | 0,05-1,3 |
Севофлуран (початкова доза 0,3 MAC) | 1 | 0,25 | 0,05-0,9 |
Ізофлуран (початкова доза 0,5 MAC) | 1 | 0,25 | 0,06-0,9 |
* у суміші з киснем та підтленком азоту у співвідношенні 1:2
Введення продукту Ultiva в єдиному ін'єкційному введенні не повинно тривати менше 30 секунд.
Процедуру можна розпочинати не раніше ніж через 5 хвилин після початку інфузії реміфентанілу, якщо не введено одночасно єдине ін'єкційне введення. У разі застосування тільки підтленку азоту (70%) у комбінації з продуктом Ultiva, типова швидкість інфузії під час підтримання загальної анестезії повинна становити від 0,4 до 3 мкг/кг/хв та хоча немає детальних досліджень, дані, отримані у дорослих пацієнтів, свідчать про те, що 0,4 мкг/кг/хв є прийнятною початковою швидкістю. Слід моніторити стан дитини та коригувати дозу залежно від глибини анестезії, необхідної для даної хірургічної процедури.
Комбінація з іншими препаратами
У рекомендованих вище дозах реміфентаніл значно зменшує дозу анестезуючих препаратів, необхідну для підтримання загальної анестезії. Тому ізофлуран, галотан та севофлуран слід вводити згідно з вище вказаними рекомендаціями, щоб уникнути посилення гемодинамічних ефектів, таких як гіпотонія та брадикардія.
З огляду на відсутність даних не можна давати рекомендації щодо дозування під час загальної анестезії з застосуванням реміфентанілу та інших анестезуючих препаратів, ніж зазначені вище (див. пункт „ Загальна анестезія – Дорослі - Комбінація з іншими препаратами”).
Рекомендації щодо поведінки пацієнта в післяопераційному періоді
Встановлення альтернативної анестезії до закінчення введення продукту Ultiva
З огляду на дуже швидке закінчення дії продукту Ultiva, залишкова опіоїдна активність зникає протягом 5-10 хвилин після закінчення введення препарату. У пацієнтів, які піддаються хірургічним процедурам, після яких очікується післяопераційний біль, лікарські засоби для лікування болю слід вводити до закінчення введення продукту Ultiva. Слід враховувати час, необхідний для досягнення терапевтичного ефекту довго діючого лікарського засобу для лікування болю. Вибір лікарського засобу, його дозу та час введення слід планувати заздалегідь та індивідуально коригувати залежно від типу хірургічної процедури та обсягу післяопераційного лікування (див. пункт „ Спеціальні попередження та заходи обережності щодо застосування”).
Досвід клінічних досліджень щодо застосування реміфентанілу у новонароджених та немовлят віком менше 1 року обмежений (див. пункт 5.1 Характеристики лікарського засобу).
Фармакокінетичний профіль реміфентанілу у новонароджених та немовлят (віком менше 1 року) є порівнянним з тим, який спостерігається у дорослих (з урахуванням різниці у масі тіла) (див. пункт 5.2 Характеристики лікарського засобу). Однак з огляду на відсутність достатніх клінічних даних не слід застосовувати продукт Ultiva у цій віковій групі.
Застосування під час загальної інтравенної анестезії (Total Intravenous Anaesthesia, TIVA)
Досвід клінічних досліджень щодо застосування реміфентанілу під час загальної інтравенної анестезії у немовлят обмежений (див. пункт 5.1 Характеристики лікарського засобу). Клінічні дані недостатні для встановлення рекомендацій щодо дозування у цій віковій групі.
Показання | Єдине ін'єкційне введення реміфентанілу (мкг/кг) | Тривала інфузія реміфентанілу (мкг/кг/хв) | |
Початкова швидкість | Стандартна швидкість інфузії | ||
Інтубація | Не рекомендовано | 1 | |
Підтримання анестезії у пацієнтів, які вентилюються | |||
| 0,5-1 | 1 | 0,003-4 |
| 0,5-1 | 1 | 0,01-4,3 |
Продовження анестезії в післяопераційному періоді до екстубації | Не рекомендовано | 1 | 0-1 |
Введення в анестезію (індукція)
Після застосування анестезуючого препарату для досягнення стану знесення свідомості слід розпочинати інфузію реміфентанілу з початковою швидкістю 1 мкг/кг/хв. Не слід вводити реміфентаніл в єдиному ін'єкційному введенні під час введення в анестезію пацієнтів, які піддаються кардіохірургічним процедурам. Не слід проводити інтубацію трахеї до закінчення 5 хвилин після початку інфузії.
Підтримання анестезії
Після інтубації трахеї швидкість інфузії реміфентанілу слід коригувати залежно від потреб пацієнта. У разі необхідності можна також вводити додаткові дози в єдиних ін'єкційних введеннях.
Пацієнтам групи високого ризику ускладнень з боку серця (наприклад, з порушенням функції шлуночків або пацієнтів, які піддаються операціям на клапанах) слід вводити максимальну дозу 0,5 мкг/кг в єдиному ін'єкційному введенні. Ці рекомендації стосуються також пацієнтів, які оперуються у умовах гіпотермії з застосуванням позасерцевого кровообігу (див. пункт 5.2 Характеристики лікарського засобу).
Комбінація з іншими препаратами (одночасне застосування)
У рекомендованих вище дозах реміфентаніл значно зменшує дозу анестезуючого препарату, необхідну для підтримання анестезії. Тому ізофлуран і пропофол слід вводити згідно з вище вказаними рекомендаціями, щоб уникнути посилення гемодинамічних ефектів, таких як гіпотонія та брадикардія. З огляду на відсутність даних не можна давати рекомендації щодо дозування анестезуючих препаратів, інших ніж зазначені вище, які застосовуються одночасно з реміфентанілом (див. „ Загальна анестезія – Дорослі - Комбінація з іншими препаратами”).
Рекомендації щодо лікування пацієнта в післяопераційному періоді
Продовження анестезії в післяопераційному періоді до екстубації
Під час транспортування пацієнта в післяопераційне відділення слід продовжувати введення реміфентанілу в інфузії з тією ж швидкістю, яку застосовували на кінцевому етапі операції.
Після прибуття пацієнта в післяопераційне відділення слід суворо моніторити рівень анальгезії та седації, коригуючи швидкість інфузії продукту Ultiva залежно від індивідуальних потреб пацієнта (додаткові відомості щодо лікування пацієнтів на відділеннях інтенсивної терапії див. пункт „ Застосування на відділеннях інтенсивної терапії”).
Встановлення альтернативної анестезії до закінчення введення продукту Ultiva
З огляду на дуже швидке закінчення дії продукту Ultiva, залишкова опіоїдна активність зникає протягом 5-10 хвилин після закінчення введення препарату. Перед закінченням введення продукту Ultiva пацієнту слід вводити інші лікарські засоби для лікування болю та седації. Ці препарати слід вводити з належним відривом, щоб досягнути стабілізації їхньої терапевтичної дії. З цього погляду слід планувати вибір лікарського засобу, його дозу та час введення до відключення пацієнта від апарату штучної вентиляції легень.
Рекомендації щодо закінчення введення продукту Ultiva
З огляду на дуже швидке закінчення дії продукту Ultiva, у пацієнтів, які піддаються кардіохірургічним процедурам, інколи спостерігалися гіпертонія, озноб та біль безпосередньо після закінчення інфузії продукту Ultiva (див. пункт 4 Інструкції для пацієнта). Для мінімізації ризику виникнення цих побічних ефектів перед закінченням введення реміфентанілу слід застосувати інший лікарський засіб для лікування болю (як описано вище). Швидкість інфузії реміфентанілу слід зменшувати на 25% з інтервалом не менше 10 хвилин, аж до її закінчення.
Не слід збільшувати швидкість інфузії під час відключення пацієнта від апарату штучної вентиляції легень. Допускається лише поступове зменшення швидкості інфузії та у разі необхідності введення інших лікарських засобів для лікування болю. Зміни гемодинамічних параметрів, такі як гіпертонія та тахікардія, слід лікувати за допомогою інших лікарських засобів.
Продукт Ultiva можна застосовувати для забезпечення анальгезії у пацієнтів, які механічно вентилюються та перебувають на відділенні інтенсивної терапії. У разі необхідності слід додатково вводити седативні препарати.
Реміфентаніл оцінювався у тривалих до 3 діб контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів, які механічно вентилюються та перебувають на відділеннях інтенсивної терапії (див. пункт „ Дозування у пацієнтів із порушеннями функції нирок”та пункт 5.2 Характеристики лікарського засобу). З цього погляду не слід застосовувати продукт Ultiva у лікуванні, яке триває довше ніж 3 дні.
У пацієнтів дорослих слід розпочинати інфузію продукту Ultiva з швидкістю 0,1 мкг/кг/хв (6 мкг/кг/год) до 0,15 мкг/кг/хв (9 мкг/кг/год). Швидкість інфузії слід збільшувати кожний раз на 0,025 мкг/кг/хв (1,5 мкг/кг/год) до досягнення бажаного рівня седації та анальгезії. Зміни дози слід проводити не частіше ніж кожні 5 хвилин. Слід уважно моніторити та регулярно оцінювати рівень седації та анальгезії для належного коригування швидкості інфузії продукту Ultiva. Якщо досягнуто швидкість інфузії 0,2 мкг/кг/хв (12 мкг/кг/год) та рівень седації не є задовільним, слід розпочинати введення відповідного седативного препарату. Дозу седативного препарату слід коригувати залежно від бажаного рівня седації.
Швидкість інфузії продукту Ultiva можна знову збільшувати на 0,025 мкг/кг/хв (1,5 мкг/кг/год), якщо необхідне додаткове знеболювання.
Нижче наведена таблиця підсумовує рекомендації щодо початкових швидкостей інфузії та типових діапазонів доз для забезпечення анальгезії та седації у окремих пацієнтів.
0,1 (6) до 0,15 (9)
0,006 (0,38) до 0,74 (44,6)
Не слід вводити продукт Ultiva в єдиних ін'єкційних введеннях на відділеннях інтенсивної терапії.
Застосування продукту Ultiva зменшує потребу у одночасно вводимих седативних препаратах. Стандартні початкові дози седативних препаратів (якщо їхнє введення є необхідним) наведено в нижче таблиці.
Лікарський засіб седативний | Одна ін'єкція (болус) (мг/кг маси тіла) | Швидкість інфузії (мг/кг маси тіла/год) |
Пропофол | до 0,5 | 0,5 |
Мідазолам | до 0,03 | 0,03 |
Для забезпечення окремого дозування окремих лікарських засобів,
не слід додавати седативні лікарські засоби до розчину, який містить реміфентаніл.
Додаткове знеболювання у пацієнтів, які знаходяться на механічній вентиляції, піддаються процедурам
зwiązаним з болевою стимуляцією
Збільшення швидкості інфузії продукту Ультива може бути необхідним для забезпечення додаткового
знеболювання пацієнтів під час процедур, пов'язаних з болевою стимуляцією, таких як відсмоктування трахеї, зміни пов'язок і фізіотерапія. Необхідно підтримувати швидкість інфузії
не менше 0,1 мкг/кг маси тіла/хв (6 мкг/кг маси тіла/год) протягом не менше 5 хвилин перед початком процедури, пов'язаної з болевою стимуляцією. У разі передбачуваної або існуючої потреби у додатковому знеболюванні, дозу можна далі коригувати
в інтервалах 2-5 хвилин на 25-50%. Для досягнення додаткового знеболювання під час болевої стимуляції, середня швидкість інфузії реміфентанілу становить 0,25 мкг/кг маси тіла/хв (15 мкг/кг маси тіла/год), максимально 0,75 мкг/кг маси тіла/хв (45 мкг/кг маси тіла/год).
Встановлення альтернативного знеболювання перед закінченням введення продукту Ультива
Через дуже швидке закінчення дії продукту Ультива, залишкова активність
опіоїдна зникає протягом 5-10 хвилин після припинення введення продукту, незалежно
від тривалості інфузії. Необхідно врахувати можливість розвитку толерантності, гіпералгезії
і пов'язаних з ними гемодинамічних змін після введення продукту Ультива на відділенні інтенсивної терапії
(див. пункт 4.2 «Спеціальні попередження та заходи обережності»).
Отже, перед закінченням введення продукту Ультива слід призначити інші лікарські засоби
проти болю та седативні, щоб запобігти гіпералгезії та супутніх гемодинамічних змін.
Ці засоби слід призначити з відповідним випередженням, щоб забезпечити досягнення повного терапевтичного ефекту. Опціональне знеболювання включає тривалодіючі знеболювальні засоби для перорального прийому,
в/в або лікарські засоби для регіональної анестезії, введення яких контролюється медсестрою або пацієнтом. Лікування слід завжди коригувати відповідно до індивідуальної потреби
пацієнта при зменшенні дози продукту Ультива. Вибір лікарського засобу, дозу та час введення слід планувати заздалегідь та коригувати відповідно до типу хірургічної операції та передбачуваного обсягу післяопераційного догляду. Якщо інші опіоїдні лікарські засоби вводяться як частина лікування під час зміни на альтернативне знеболювання, корисність забезпечення належного знеболювання завжди повинна враховувати потенційний ризик розвитку депресії дихання.
Керівництво щодо розінтубації пацієнта та закінчення введення продукту Ультива
Для забезпечення плавного виходу з лікування, заснованого на застосуванні продукту Ультива, рекомендується поступове зменшення швидкості інфузії до 0,1 мкг/кг маси тіла/хв
(6 мкг/кг маси тіла/год) протягом 1 години перед розінтубацією.
Після розінтубації швидкість інфузії слід зменшувати на 25% в інтервалах не менше 10-хвилинних, аж до закінчення інфузії. Під час відключення пацієнта від апарату штучної вентиляції не слід збільшувати швидкість інфузії; допускається лише поступове зменшення швидкості вливу
і за необхідності призначення альтернативних лікарських засобів проти болю.
Після закінчення інфузії продукту Ультива, вену слід промити або викинути, щоб запобігти пізнішому, ненавмисному введенню продукту.
Якщо інші опіоїдні лікарські засоби вводяться як частина лікування під час зміни на альтернативне знеболювання, слід ретельно моніторити стан пацієнта. Корисність забезпечення належного знеболювання завжди повинна враховувати потенційний ризик розвитку депресії дихання у зв'язку з введенням цих лікарських засобів.
Відсутні дані про застосування продукту Ультива у дітей та підлітків на відділеннях інтенсивної терапії.
У пацієнтів з порушеннями функції, включаючи тих, хто піддається замісній нирковій терапії,
коригування рекомендованих доз не є необхідним. Однак кліренс метаболіту карбоксильної кислоти знижений у пацієнтів з порушеннями функції нирок (див. пункт
Загальне знеболювання
У пацієнтів віком понад 65 років спостерігається підвищена чутливість до фармакологічної дії реміфентанілу. Тому початкова доза реміфентанілу, призначена цій популяції пацієнтів, повинна становити половину рекомендованої дози для дорослих. Надалі дозування слід коригувати відповідно до індивідуальних потреб пацієнта, як у фазі індукції, так і підтримання знеболювання, а також під час лікування болю в безпосередньому післяопераційному періоді.
Кардіоанестезія
Зменшення початкової дози не є необхідним.
Інтенсивна терапія
Зменшення початкової дози не є необхідним.
У пацієнтів з надмірною масою тіла слід зменшити та коригувати дозування реміфентанілу відповідно до їхньої належної маси тіла, оскільки в цій популяції кліренс і об'єм розподілу реміфентанілу краще корелюють з належною, ніж з реальною масою тіла пацієнта.
На підставі проведених дослів, не є необхідним коригування дозування у пацієнтів з порушеннями функції нирок, включаючи тих, хто перебуває на відділеннях інтенсивної терапії.
Дослідження, проведені на обмеженій кількості пацієнтів з порушеннями функції печінки, не виправдують жодних спеціальних рекомендацій щодо дозування. Однак пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки можуть бути трохи більш чутливими до гамуючої дії реміфентанілу на дихальний центр (див. пункт « Спеціальні попередження та заходи обережності»). Слід ретельно моніторити цих пацієнтів і коригувати дозу реміфентанілу відповідно до індивідуальних потреб пацієнта.
Обмежений клінічний досвід у пацієнтів, які піддаються нейрохірургічним операціям, свідчить про відсутність спеціальних рекомендацій щодо дозування в цій групі пацієнтів.
Загальне знеболювання
Оскільки дія гемодинамічна сильних опіоїдів може бути посилена у пацієнтів з III/IV групою ризику оперативного втручання за ASA, слід бути обережним під час призначення продукту Ультива цій групі пацієнтів. Слід зменшити початкову дозу, а потім коригувати її залежно від терапевтичної відповіді.
Відсутні дані, щоб рекомендувати дозування у популяції дітей та підлітків.
Кардіоанестезія
Зменшення початкової дози не є необхідним.
Гіпертензивна чутливість до активної речовини або інших похідних фентанілу або до якоїсь із допоміжних речовин, перелічених у пункті 6.1.
Через вміст гліцину, продукт Ультива протипоказаний для використання позаопонового та підпайєчникового (див. пункт 5.2 Характеристика лікарського засобу).
Продукту Ультива протипоказаний для використання як єдиний лікарський засіб для індукції знеболювання.
Продукт Ультива може бути застосований лише на відділеннях, обладнаних апаратурою для моніторингу та підтримки дихальної та серцево-судинної діяльності пацієнта, та вводиться лише кваліфікованими особами, які мають досвід застосування знеболювальних лікарських засобів, діагностики та лікування побічних ефектів сильних опіоїдів, включаючи проведення реанімаційних заходів, забезпечення прохідності дихальних шляхів та підтримку вентиляції. Не слід застосовувати продукт Ультива у пацієнтів, які перебувають на механічній вентиляції на відділеннях інтенсивної терапії триваліше ніж 3 доби.
У пацієнтів з встановленою чутливістю до опіоїдів іншого класу може виникнути реакція чутливості після введення реміфентанілу. Тому слід бути обережним перед застосуванням продукту Ультива у цих пацієнтів.
Швидке закінчення дії/Перехід на альтернативне знеболювання
Через дуже швидке закінчення дії продукту Ультива, залишкова активність опіоїдна зникає протягом 5-10 хвилин після припинення введення продукту. У пацієнтів, які піддаються хірургічним операціям, після яких очікується післяопераційний біль, лікарські засоби проти болю слід призначити перед закінченням введення продукту Ультива. Під час застосування на відділеннях інтенсивної терапії слід врахувати можливість розвитку толерантності, гіпералгезії та пов'язаних з ними гемодинамічних змін (див. пункт 4.2 «Спеціальні попередження та заходи обережності»). Перед закінченням введення продукту Ультива слід призначити альтернативні лікарські засоби проти болю та седативні. Слід врахувати час, необхідний для досягнення терапевтичного ефекту тривалодіючими знеболювальними засобами. Вибір лікарського засобу, дозу та час введення слід планувати заздалегідь та коригувати відповідно до типу хірургічної операції та передбачуваного обсягу післяопераційного догляду. Якщо інші опіоїдні лікарські засоби вводяться як частина лікування під час зміни на альтернативне знеболювання, корисність забезпечення належного знеболювання завжди повинна враховувати потенційний ризик розвитку депресії дихання.
Ризик, пов'язаний із одночасним застосуванням лікарських засобів, що мають седативну дію, таких як похідні бензодіазепінів або лікарських засобів, подібних до бензодіазепінів
Одночасне застосування продукту Ультива та лікарських засобів, що мають седативну дію, таких як похідні бензодіазепінів або лікарських засобів, подібних до бензодіазепінів, може викликати надмірну седативну дію, депресію дихання, кому та смерть. Через ці ризики, одночасне лікування такими лікарськими засобами седативної дії та продуктом Ультива повинно бути обмежене лише пацієнтами, у яких немає можливості застосування іншого лікування. У разі прийняття рішення про застосування продукту Ультива одночасно з лікарськими засобами седативної дії, слід застосовувати мінімальну ефективну дозу, а тривалість лікування повинна бути якомога коротшою.
Пацієнтів слід ретельно моніторити щодо суб'єктивних та об'єктивних ознак депресії дихання та надмірної седативної дії. Тому важливо повідомити пацієнтів та їхніх опікунів про необхідність уваги до цих ознак (див. пункт « Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»).
Переривання лікування та знімання симптоміві синдром зняття
Багаторазове введення протягом коротких інтервалів протягом тривалого часу може після переривання лікування привести до розвитку синдрому зняття. Після раптового переривання введення реміфентанілу, особливо якщо він застосовувався триваліше ніж 3 дні, рідко спостерігаються симптоми, такі як тахікардія, гіпертонія та збудження. У разі виникнення цих симптомів корисним виявилося повторне введення інфузії реміфентанілу та подальше поступове зменшення швидкості інфузії. Не слід застосовувати продукт Ультива протягом терміну понад 3 доби у механічно вентилюованих пацієнтів, які перебувають на відділеннях інтенсивної терапії.
Запобігання м'язової ригідності та поведінка у разі її виникнення
Після застосування рекомендованих доз може виникнути м'язова ригідність. Аналогічно до застосування інших опіоїдів, частота виникнення м'язової ригідності залежить від дози та швидкості введення. Тому одиночні ін'єкції повинні тривати не менше 30 секунд.
У разі виникнення м'язової ригідності, викликаної реміфентанілом, залежно від клінічного стану пацієнта, слід застосовувати відповідне підтримуюче лікування. Надмірну м'язову ригідність, яка виникає під час індукції знеболювання, слід лікувати шляхом введення лікарського засобу, який блокує проведення нервово-м'язової діяльності, та (або) додаткових знеболювальних лікарських засобів. М'язову ригідність, яка спостерігається під час застосування реміфентанілу як лікарського засобу проти болю, можна лікувати шляхом переривання введення продукту Ультива у вигляді інфузії або зменшення швидкості інфузії. М'язова ригідність після закінчення інфузії продукту Ультива зникає протягом кількох хвилин. Також можна застосувати антагоніст опіоїдного рецептора, але це може призвести до зняття або послаблення дії проти болю реміфентанілу.
Запобігання депресії дихання та поведінка у разі її виникнення
Аналогічно до всіх сильних опіоїдів, глибокому знеболюванню супроводжується значне гамування дихального центру. Тому реміфентаніл слід застосовувати лише на відділеннях, обладнаних апаратурою для моніторингу та лікування гамування дихального центру. Слід бути особливо обережним у пацієнтів з порушеннями функції легень.
У разі виникнення депресії дихання слід вжити відповідні заходи, зокрема зменшити швидкість інфузії продукту Ультива до 50% або тимчасово припинити його введення. На відміну від інших похідних фентанілу, не було виявлено, щоб реміфентаніл викликав повторну депресію дихання, навіть після тривалого застосування. Однак, оскільки багато факторів можуть впливати на відновлення свідомості після операції, важливо, щоб перед переводом пацієнта з післяопераційної зали було впевнитися, що він відновив повну свідомість та нормальну, самостійну дихальну діяльність.
Вплив на серцево-судинну систему
Ризик порушень серцево-судинної системи, таких як гіпотонія та брадикардія, які в рідких випадках можуть призвести до асистолії та (або) зупинки серця (див. пункт «Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії»та пункт 4 Інструкції),
можна обмежити шляхом зменшення швидкості інфузії продукту Ультива або доз опіоїдних лікарських засобів, які вводяться одночасно, або шляхом відповідного застосування інфузійних розв'язників, лікарських засобів, які викликають звуження судин (вазопресорна дія), або лікарських засобів, які мають антихолінергічну дію.
Пацієнти, які перебувають у важкому стані, з зменшеною об'ємом циркулюючої крові (з гіповолемією), з гіпотонією та пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до дії реміфентанілу на серцево-судинну систему.
Ненавмисне введення лікарського засобу
У мертвому просторі венозного доступу та (або) канюлі може залишитися продукт Ультива в кількості, достатній для гамування дихального центру, викликання апное та (або) м'язової ригідності, якщо після цього лікарського засобу в лінію венозного доступу канюлі будуть введені інші інфузійні розв'язники або лікарські засоби. Це можна уникнути шляхом введення продукту Ультива в лінію інфузії з швидким потоком або в лінію інфузії, спеціально призначену для введення лише цього лікарського засобу та видалення після закінчення застосування продукту Ультива.
Новонароджені та немовлята
Існують лише обмежені дані про застосування продукту Ультива у новонароджених та немовлятах віком до 1 року [див. пункт «Дозування та спосіб застосування – Новонароджені та немовлята
(віком до 1 року»та пункт 5.1 Характеристика лікарського засобу].
Толерантність та порушення, пов'язані з застосуванням опіоїдів (зловживання та залежність)
При багаторазовому застосуванні опіоїдів може розвинутися толерантність, фізична та психічна залежність, а також порушення, пов'язані з застосуванням опіоїдів (OUD, англ. opioid use disorder).
Зловживання або навмисне неправильне застосування опіоїдів може призвести до передозування та (або) смерті. Ризик OUD підвищується у пацієнтів, у яких у анамнезі або сімейному анамнезі (батьки або сестри і брати) виявлені порушення, пов'язані з застосуванням речовин (в тому числі порушення, пов'язані з застосуванням алкоголю), у осіб, які палять тютюн, або у пацієнтів, у яких у анамнезі були інші порушення психічного здоров'я (наприклад, важка депресія, порушення тривоги та особистості).
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на флакон, тобто лікарський засіб вважається «вільним від натрію».
Реміфентаніл не метаболізується холінестеразою плазми крові, тому не передбачається взаємодії з лікарськими засобами, які метаболізуються цим ферментом.
Аналогічно до інших опіоїдів, реміфентаніл дозволяє застосовувати менші дози інгаляційних або в/в знеболювальних лікарських засобів та бензодіазепінів, необхідних для знеболювання (див. пункт « Дозування та спосіб застосування»). Якщо дози одночасно застосовуваних лікарських засобів, які мають гамуючу дію на центральну нервову систему, не будуть зменшені, частота побічних ефектів, викликаних цими лікарськими засобами, може бути вищою.
Дія продукту Ультива на серцево-судинну систему (гіпотонія та брадикардія, див. пункт 4 Інструкції та « Спеціальні попередження та заходи обережності») може бути посилена у пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори та лікарські засоби, які блокують кальцієві канали.
Одночасне застосування опіоїдів з лікарськими засобами, які мають седативну дію, такими як похідні бензодіазепінів або лікарські засоби, подібні до бензодіазепінів, підвищує ризик надмірної седативної дії, депресії дихання, коми та смерті через адитивну дію на центральну нервову систему. Дозу та тривалість одночасного застосування слід обмежити (див. пункт « Спеціальні попередження та заходи обережності»).
Одночасне застосування опіоїдів та габапентиноїдів (габапентин та прегабалін) підвищує ризик передозування опіоїдів, депресії дихання та смерті.
Одночасне введення реміфентанілу з серотонінергічним засобом, з групи інгібіторів селективного зворотного захоплення серотоніну (SSRI, англ. selective serotonin reuptake inhibitors), інгібіторів зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (SNRI, англ. serotonin norepinephrine reuptake inhibitors) або інгібіторів моноаміноксидази (MAOI, англ. monoamine oxidase inhibitors) може підвищити ризик серотонінового синдрому, який є станом, що може загрожувати життю. Слід бути обережним під час одночасного застосування MAOI. Незворотні MAOI слід відмінити не менше ніж за 2 тижні до початку застосування реміфентанілу.
Після застосування лікарського засобу Ультива пацієнту не слід вживати алкоголь.
Вагітність
Не проводилися відповідні, добре контрольовані дослідження щодо застосування реміфентанілу у жінок під час вагітності. Продукт Ультива може бути застосований у жінок під час вагітності лише у випадках, коли потенційні вигоди переважують можливі ризики для плоду.
Годування грудьми
Не відомо, чи реміфентаніл проникає в грудне молоко. Однак, оскільки аналоги фентанілу проникають в грудне молоко, а в молоці самиць щурів виявлена присутність похідних реміфентанілу, жінкам, які годують грудьми, слід рекомендувати перервати годування грудьми протягом 24 годин після застосування реміфентанілу.
Пологи
Відсутні дані, щоб рекомендувати застосування реміфентанілу під час пологів чи кесаревого розтину. Реміфентаніл проникає через плаценту, а похідні фентанілу можуть викликати депресію дихання у дитини. Якщо все-таки реміфентаніл буде застосовано, слід спостерігати за пацієнткою та новонародженим у порядку спостереження за ознаками надмірної седації або депресії дихання (див. пункт « Спеціальні попередження та заходи обережності»).
Об'єктивні та суб'єктивні симптоми
Аналогічно до всіх сильних опіоїдних знеболювальних засобів, симптомом передозування продукту Ультива є посилення фармакологічної дії реміфентанілу.
Через дуже короткий час дії реміфентанілу, ризик передозування виникає лише безпосередньо після його введення. Реакція на відміну продукту є швидкою, а повернення до стану до застосування відбувається протягом 10 хвилин.
Лікування
У разі передозування або підозри на передозування слід вжити наступні заходи:
припинити введення продукту Ультива, забезпечити прохідність дихальних шляхів, розпочати підтримуючу вентиляцію
з киснем і підтримувати нормальну діяльність серцево-судинної системи. Якщо гамування дихального центру супроводжується м'язовою ригідністю, може бути необхідним введення лікарського засобу, який блокує проведення нервово-м'язової діяльності, для полегшення підтримуючої вентиляції. У разі лікування гіпотонії можна застосувати інфузійні розв'язники, лікарські засоби, які викликають звуження судин, а також інші підтримуючі заходи.
У разі важкої депресії дихання та м'язової ригідності можна застосувати антагоніст опіоїдного рецептора, наприклад налоксон. Малоймовірно, щоб тривалість депресії дихання після передозування продукту Ультива була тривалішою, ніж тривалість дії антагоніста опіоїдного рецептора.
Продукт Ультива слід розчиняти та розбавляти лише за допомогою інфузійних розв'язників, перелічених у пункті «Спеціальні заходи обережності під час видалення та підготовки лікарського засобу до застосування».
Продукту не слід розчиняти, розбавляти чи змішувати з:
Продукту не слід змішувати перед введенням з пропофолом у тому самому мішкові для інфузії.
Не слід вводити продукт Ультива в ту саму венозну лінію, що й кров, сироватка або плазма, оскільки неселективна естераза, присутня в кровозамінних препаратах, може викликати гідроліз реміфентанілу до його неактивного метаболіту.
Не слід змішувати продукт з іншими лікарськими засобами перед введенням.
Лікарський засіб у вигляді порошку:
Ультива, 1 мг: 18 місяців.
Ультива, 2 мг: 2 роки.
Ультива, 5 мг: 3 роки.
Зберігати при температурі до 25°C.
Розчин після розчинення та (або) розбавлення
Встановлено хімічну та фізичну стабільність розчину протягом 24 годин при температурі 25°C. Продукту Ультива не слід застосовувати без подальшого розбавлення (див. пункт 6.6). З мікробіологічної точки зору, продукт після розчинення та розбавлення слід застосовувати негайно. Якщо розчин не буде застосовано негайно після підготовки, користувач несе відповідальність за час та умови зберігання, які зазвичай становлять 24 години при температурі від 2°C до 8°C, якщо розчинення та (або) розбавлення проводилися в контрольованих та валідованих асеептичних умовах. Після цього часу всі невикористані залишки розчину слід видалити.
Продукт Ультива слід підготувати до введення шляхом додавання відповідного 1, 2 або 5 мл розчинника для отримання розчину реміфентанілу концентрацією 1 мг/мл. Розчин після розчинення є прозорим, безбарвним та практично не містить твердих частинок. Після розчинення лікарський засіб Ультива можна вводити лише після попереднього розбавлення до концентрації від 20 до 250 мкг/мл (рекомендоване розбавлення для дорослих становить 50 мкг/мл, для дітей віком від 1 року життя від 20 до 25 мкг/мл) за допомогою одного з наступних венозних інфузійних розв'язників:
Розбавлення залежить від технічних можливостей інфузійної системи та передбачуваної потреби пацієнта.
Встановлено сумісність продукту Ультива з переліченими інфузійними розв'язниками, які вводяться через спільний венозний катетер:
Встановлено, що продукт Ультива можна вводити через спільний венозний катетер з пропофолом.
Розчинений продукт призначений лише для одноразового застосування. Всі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.
У пункті 6.6 Характеристика лікарського засобу представлені таблиці, які містять рекомендації щодо швидкості інфузії продукту Ультива залежно від маси тіла для полегшення поступового коригування дози продукту Ультива у пацієнтів, які потребують введення знеболювальних лікарських засобів.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.