Реміфентаніл
Препарат Ultiva містить активну речовину реміфентаніл. Реміфентаніл належить до групи препаратів, званих опіоїдами, які використовуються для зняття болю. Ultiva відрізняється від інших препаратів цієї групи дуже швидким початком дії і дуже коротким часом дії.
Препарат Ultiva використовується для:
У разі виникнення будь-яких сумнівів, чи стосується пацієнта будь-яка з вищезазначених ситуацій, пацієнт повинен звернутися до лікаря, медсестри або фармацевта перед використанням препарату Ultiva.
Перш ніж розпочати використання препарату Ultiva, пацієнт повинен обговорити це з лікарем:
У разі виникнення будь-яких сумнівів, чи стосується пацієнта будь-яка з вищезазначених ситуацій, пацієнт повинен звернутися до лікаря або медсестри перед використанням препарату Ultiva.
Перш ніж розпочати використання реміфентанілу, пацієнт повинен обговорити це з лікарем:
Цей препарат містить реміфентаніл, який є опіоїдним препаратом. Багаторазове використання опіоїдних препаратів проти болю може призвести до зменшення ефективності препарату (призвичайення пацієнта). Можливо також призвести до залежності від препарату та зловживання ним, що може призвести до передозування, загрозливого для життя. Якщо пацієнт має побоювання, що може залежати від препарату Ultiva, важливо проконсультуватися з лікарем.
У разі раптового припинення використання цього препарату, особливо якщо лікування тривало довше ніж 3 дні, іноді спостерігалися реакції, пов'язані з відміною, включаючи швидке серцебиття, високий тиск крові та тривогу (див. також пункт 4. „Можливі побічні ефекти”). Якщо в пацієнта виникнуть ці симптоми, лікар може призначити повторне використання препарату та поступово зменшувати дозу.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі препарати, які він приймає зараз або останнім часом, а також про препарати, які він планує приймати. Це стосується також препаратів рослинного походження або препаратів, що випускаються без рецепта.
Особливо пацієнт повинен повідомити лікаря, якщо він приймає будь-який з наступних препаратів:
Одночасне використання препарату Ultiva та препаратів седативних, таких як похідні бензодіазепінів або препаратів, подібних до бензодіазепінів, збільшує ризик сонливості, труднощів з диханням (депресія дихальної системи) та коми і може загрожувати життю. У зв'язку з цим, одночасне використання таких препаратів слід розглядати тільки у разі, якщо немає інших доступних можливостей лікування.
Одночасне використання опіоїдів та препаратів, що використовуються при лікуванні епілепсії, невралгії або тривоги (габапентин та прегабалін) збільшує ризик передозування опіоїдів, депресії дихання та може загрожувати життю.
Однак, якщо лікар призначить пацієнту препарат Ultiva разом з препаратами седативними, він повинен обмежити дозу та тривалість такого одночасного лікування.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі препарати седативні, які він приймає, та суворо дотримуватися рекомендацій лікаря. Корисним може бути повідомлення знайомих та родини, щоб вони звертали увагу на вищеописані симптоми. У разі виникнення таких симптомів пацієнт повинен звернутися до лікаря.
Після використання препарату Ultiva пацієнт не повинен вживати алкоголь до тих пір, поки дія препарату не закінчиться.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед використанням цього препарату.
Якщо пацієнтка отримала цей препарат під час пологів, він може мати негативний вплив на дихання дитини. Пацієнтка та новонароджений будуть спостерігатися для виявлення симптомів надмірної сонливості та труднощів з диханням.
Якщо пацієнт перебуває в лікарні тільки один день, лікар надає інформацію, коли пацієнт може покинути лікарню або керувати транспортним засобом. Занадто раннє керування транспортним засобом після операції може бути небезпечним.
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в кожній флаконі, тобто препарат вважається „безнатрієвим”.
Пацієнт ніколи не повинен використовувати цей препарат самостійно. Препарат завжди буде введений пацієнту кваліфікованою особою.
Препарат Ultiva можна вводити:
Спосіб введення препарату та розмір дози, яку пацієнт отримає, залежатимуть від:
Доза препарату може бути різною у окремих пацієнтів. Не потрібно коригувати дозу у пацієнтів із порушеннями функції нирок та печінки.
Якщо пацієнт відчуває біль після операції, він повинен повідомити про це лікаря або медсестру. Вони зможуть надати пацієнту інші препарати проти болю.
Як і будь-який препарат, цей препарат може спричинити побічні ефекти, хоча не у всіх пацієнтів вони виникнуть.
Алергічні реакції, включаючи анафілактичні реакції:це рідкісні побічні ефекти (можуть виникнути рідше ніж у 1 з 1000 пацієнтів) після використання препарату Ultiva. Симптоми включають:
Частота невідома (частота не може бути визначена на основі доступних даних), включає загострення симптомів алергії, значне зниження тиску крові, швидке серцебиття та (або) омдлене.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, пацієнт повинен повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів, Міністерства охорони здоров'я України,
вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03022
тел.: +38 (044) 279-64-04
факс: +38 (044) 279-64-04
електронна пошта: [adm@moz.gov.ua](mailto:adm@moz.gov.ua)
Побічні ефекти можна також повідомляти відповідальній особі.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку використання препарату.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності вказується останнім днем вказаного місяця.
Зберігати при температурі до 25°C.
Розчин препарату Ultiva слід використовувати негайно після приготування.
Умови зберігання препарату Ultiva після відновлення та подальшого розведення, див. „Інформація, призначена лише для кваліфікованого медичного персоналу”.
Препаратів не слід викидати до каналізації чи домашніх контейнерів для відходів. Слід запитати фармацевта, як усунути препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Ultiva, 1 мг: одна флакон містить 1 мг реміфентанілу ( Реміфентаніл) у вигляді хлориду реміфентанілу. Після відновлення згідно з рекомендаціями, один мл розчину містить 1 мг реміфентанілу (1 мг у 1 мл).
Ultiva, 2 мг: одна флакон містить 2 мг реміфентанілу ( Реміфентаніл) у вигляді хлориду реміфентанілу. Після відновлення згідно з рекомендаціями, один мл розчину містить 1 мг реміфентанілу (2 мг у 2 мл).
Ultiva, 5 мг: одна флакон містить 5 мг реміфентанілу ( Реміфентаніл) у вигляді хлориду реміфентанілу. Після відновлення згідно з рекомендаціями, один мл розчину містить 1 мг реміфентанілу (5 мг у 5 мл).
Ultiva є лioфілізованим, білим до білуватого, стерильним, апірогенним порошком без консервантів для приготування розчину для ін'єкцій та інфузій. Надходить у флаконах з безбарвного скла об'ємом 3 мл, 5 мл або 10 мл, закритих бромобутіловим корком та алюмінієвим ковпачком з пластиковим накладенням у тектурній коробці.
Варіанти упаковки:
Ultiva, 1 мг: 5 флаконів об'ємом 3 мл.
Ultiva, 2 мг: 5 флаконів об'ємом 5 мл.
Ultiva, 5 мг: 5 флаконів об'ємом 10 мл.
Перед ін'єкцією порошок буде змішаний з відповідною кількістю рідини (для отримання додаткової інформації див. „ Інформація, призначена лише для кваліфікованого медичного персоналу”). Розчин після відновлення порошку є прозорим та безбарвним.
Aspen Pharma Trading Limited
3016 Lake Drive
Citywest Business Campus
Dublin 24, Ірландія
Тел: 00 48 22 104 21 00
Avara Liscate Pharmaceutical Services S.p.A.
Via Fosse Ardeatine, 2
20050 Liscate (MI), Італія
--------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Реміфентаніл
з анестезуючими препаратами, в діагностиці та лікуванні очікуваних побічних ефектів потужних опіоїдів (в тому числі проведення реанімаційних заходів)
та забезпечення та підтримка прохідності дихальних шляхів та підтримка вентиляції.
Препарат Ultiva у вигляді тривалої інфузії слід вводити лише за допомогою відкаліброваної інфузійної помпи до трубки інфузійної системи для швидкого введення або до катетера, спеціально призначеного для введення лише цього препарату. Катетер слід підключити безпосередньо до або поблизу венозного катетера та перевірити перед використанням для мінімізації потенційного „мертвого простору“ (див. пункт „Спеціальні заходи обережності при видаленні та підготовці лікарського засобу для використання”та пункт 6.6 Характеристики лікарського засобу, який містить таблиці з прикладними швидкостями інфузії залежно від маси тіла пацієнта для полегшення поступового коригування дози препарату Ultiva до індивідуальних потреб пацієнта).
Слід бути обережним, щоб уникнути заблокування або відключення катетера. Після закінчення інфузії слід належним чином промити катетер для видалення залишків препарату Ultiva (див. пункт „ Спеціальні попередження та заходи обережності при використанні”).
Препарат Ultiva призначений лише для внутрішньовенного введення. Препарат не слід вводити поза опонами та підпайєчнинно (див. пункт „ Протипоказання”).
Препарат Ultiva після відновлення може бути подальше розведений [див. пункт „ Строк зберігання та умови зберігання”та „Спеціальні заходи обережності при видаленні та підготовці лікарського засобу для використання”для отримання інформації про умови зберігання відновленого та (або) розведеного розчину, а також про рекомендовані розчинники].
Для введення інфузії, керованої вручну, препарат Ultiva можна розведений до концентрацій в діапазоні від 20 до 250 мкг/мл (рекомендоване розведення для дорослих становить 50 мкг/мл, для дітей віком від 1 року та старше - від 20 до 25 мкг/мл).
Дозування реміфентанілу слід коригувати індивідуально, залежно від реакції пацієнта.
Дорослі
Нижче наведена таблиця містить початкові швидкості інфузії та рекомендований діапазон доз для дорослих:
Показання | Єдиний ін'єкційний введення (мкг/кг) | Тривала інфузія (мкг/кг/хв) | |
Початкова швидкість | Діапазон | ||
Введення в анестезію у пацієнтів, які вентилюються (індукція) | 1 (вводити не менше 30 секунд) | 0,5-1 | |
Підтримання анестезії у пацієнтів, які вентилюються | |||
| 0,5-1 | 0,4 | 0,1-2 |
| 0,5-1 | 0,25 | 0,05-2 |
| 0,5-1 | 0,25 | 0,05-2 |
Введення реміфентанілу в єдиному ін'єкційному введенні під час введення в анестезію не повинно тривати менше 30 секунд.
У рекомендованих вище дозах реміфентаніл значно зменшує дозу анестезуючого препарату, необхідну для підтримання анестезії. Тому ізофлуран та пропофол слід вводити згідно з вище вказаними рекомендаціями, щоб уникнути посилення гемодинамічних ефектів, таких як гіпотонія та брадикардія (див. „Лікування в поєднанні”та Таблиця 1).
Через відсутність даних не можна надати рекомендації щодо дозування анестезуючих препаратів, інших ніж зазначені вище, які використовуються в поєднанні з реміфентанілом (див. „Загальна анестезія – Дорослі - Лікування в поєднанні”).
Введення в анестезію (індукція)
Під час введення в анестезію препарат Ultiva слід вводити разом з анестезуючим препаратом, таким як пропофол, тіопентал або ізофлуран.
Препарат Ultiva можна вводити в інфузії з швидкістю 0,5-1 мкг/кг/хв разом з початковим єдиним ін'єкційним введенням 1 мкг/кг, тривалістю не менше 30 секунд або без нього. Якщо інтубація трахеї здійснюється пізніше ніж через 8-10 хвилин після початку інфузії препарату Ultiva, початкове єдине ін'єкційне введення не є необхідним.
Підтримання анестезії у пацієнтів, які вентилюються
Після інтубації трахеї швидкість інфузії препарату Ultiva слід зменшити залежно від методу анестезії, згідно з рекомендаціями, наведеними в таблиці вище. Через швидкий початок дії та короткий час дії реміфентанілу швидкість введення препарату під час анестезії можна поступово збільшувати на 25-100% або зменшувати на 25-50% кожні 2-5 хвилин, аж до досягнення бажаної реакції опіоїдного рецептора μ.
У разі надто легкої анестезії препарат можна вводити додатково в єдиних ін'єкційних введеннях кожні 2-5 хвилин.
Анестезія з збереженням самостійної дихальної діяльності з забезпеченням прохідності дихальних шляхів (наприклад, анестезія з використанням ларингеальної маски)
Під час анестезії з збереженням самостійної дихальної діяльності у пацієнтів з забезпеченням прохідності дихальних шляхів може виникнути порушення дихальної діяльності. Слід звернути особливу увагу на коригування дози залежно від потреб пацієнта та на можливу необхідність підтримки дихання.
Рекомендована початкова швидкість інфузії для додаткової анестезії у пацієнтів з збереженою самостійною дихальною діяльністю становить 0,04 мкг/кг/хв; її можна коригувати залежно від бажаного ефекту. У дослідженнях оцінювали швидкості інфузії в діапазоні від 0,025 до 0,1 мкг/кг/хв.
Не слід вводити препарат Ultiva в єдиних ін'єкційних введеннях пацієнтам, які піддаються анестезії, які дихають самостійно.
Не слід використовувати препарат Ultiva для анестезії під час процедур, під час яких пацієнт зберігає свідомість або у пацієнтів, у яких під час процедури дихальна діяльність не підтримується.
Лікування в поєднанні
Препарат Ultiva зменшує кількість або дози вдихаючих анестезуючих препаратів, седативних препаратів та бензодіазепінів, необхідних для анестезії (див. пункт „ Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії”).
Дозування наступних анестезуючих препаратів, які використовуються в анестезії: ізофлурану, тіопенталу, пропофолу та темазепаму, зменшувалися навіть до 75% під час одночасного використання з реміфентанілом.
Вказівки щодо припинення або продовження лікування в безпосередньому післяопераційному періоді
Через дуже швидке закінчення дії реміфентанілу залишкова опіоїдна активність зникає протягом 5-10 хвилин після закінчення введення препарату. У пацієнтів, які піддаються хірургічним процедурам, після яких очікується післяопераційний біль, препарати проти болю слід вводити до закінчення введення препарату Ultiva. Слід враховувати час, необхідний для досягнення максимального терапевтичного ефекту довго діючих анальгетичних препаратів. Вибір препарату, його дозу та час введення слід планувати заздалегідь та індивідуально коригувати залежно від типу хірургічної процедури та обсягу передбачуваної післяопераційної допомоги (див. пункт „ Спеціальні попередження та заходи обережності при використанні”).
Введення в анестезію (індукція)
Через відсутність детальних досліджень щодо одночасного введення реміфентанілу з внутрішньовенними анестезуючими препаратами, які використовуються при введенні в анестезію, не слід використовувати таке поєднання.
Підтримання анестезії
Для підтримання анестезії рекомендовано використовувати наступні дози препарату Ultiva:
Єдиночасно використовувані анестезуючі препарати* | Єдиний ін'єкційний введення реміфентанілу (мкг/кг) | Тривала інфузія реміфентанілу (мкг/кг/хв) | |
Початкова доза | Типові підтримуючі дози | ||
Галотан (початкова доза 0,3 MAC) | 1 | 0,25 | 0,05-1,3 |
Севофлуран (початкова доза 0,3 MAC) | 1 | 0,25 | 0,05-0,9 |
Ізофлуран (початкова доза 0,5 MAC) | 1 | 0,25 | 0,06-0,9 |
* у суміші з киснем та підтленком азоту та (або) киснем у співвідношенні 1:2
Введення препарату Ultiva в єдиному ін'єкційному введенні не повинно тривати менше 30 секунд.
Процедуру можна розпочинати не раніше ніж через 5 хвилин після початку інфузії реміфентанілу, якщо не введено одночасно єдине ін'єкційне введення. У разі введення тільки підтленку азоту (70%) в поєднанні з препаратом Ultiva типова швидкість інфузії під час підтримання загальної анестезії повинна становити від 0,4 до 3 мкг/кг/хв та хоча не проводилися детальні дослідження, дані, отримані у дорослих пацієнтів, свідчать про те, що 0,4 мкг/кг/хв є прийнятною початковою швидкістю. Слід моніторити стан дитини та коригувати дозу залежно від глибини анестезії, необхідної для даної хірургічної процедури.
Лікування в поєднанні
У рекомендованих вище дозах реміфентаніл значно зменшує дозу анестезуючого препарату, необхідну для підтримання загальної анестезії. Тому ізофлуран, галотан та севофлуран слід вводити згідно з вище вказаними рекомендаціями, щоб уникнути посилення гемодинамічних ефектів, таких як гіпотонія та брадикардія. Через відсутність даних не можна надати рекомендації щодо дозування під час загальної анестезії з використанням реміфентанілу та інших анестезуючих препаратів, ніж зазначені вище (див. пункт „ Загальна анестезія – Дорослі - Лікування в поєднанні”).
Вказівки щодо лікування пацієнта в післяопераційному періоді
Встановлення альтернативної анестезії до закінчення введення препарату Ultiva
Через дуже швидке закінчення дії препарату Ultiva залишкова опіоїдна активність зникає протягом 5-10 хвилин після закінчення введення препарату. У пацієнтів, які піддаються хірургічним процедурам, після яких очікується післяопераційний біль, препарати проти болю слід вводити до закінчення введення препарату Ultiva. Слід враховувати час, необхідний для досягнення терапевтичного ефекту довго діючих анальгетичних препаратів. Вибір препарату, його дозу та час введення слід планувати заздалегідь та індивідуально коригувати залежно від типу хірургічної процедури та обсягу передбачуваної післяопераційної допомоги (див. пункт „ Спеціальні попередження та заходи обережності при використанні”).
Досвід клінічних досліджень щодо використання реміфентанілу у новонароджених та немовлятах віком менше 1 року обмежений (див. пункт 5.1 Характеристики лікарського засобу).
Фармакокінетичний профіль реміфентанілу у новонароджених та немовлятах (віком менше 1 року) є порівнянним з тим, який спостерігається у дорослих (після врахування різниць у масі тіла) (див. пункт
Застосування під час загальної інтравенозної анестезії (англ. Total Intravenous Anaesthesia, TIVA)
Досвід клінічних досліджень щодо використання реміфентанілу в загальній інтравенозній анестезії у немовлят обмежений (див. пункт 5.1 Характеристики лікарського засобу). Клінічні дані недостатні для встановлення рекомендацій щодо дозування у цій віковій групі.
Показання | Єдиний ін'єкційний введення реміфентанілу (мкг/кг) | Тривала інфузія реміфентанілу (мкг/кг/хв) | |
Початкова швидкість | Стандартна швидкість інфузії | ||
Інтубація | Не рекомендовано | 1 | |
Підтримання анестезії у пацієнтів, які вентилюються | |||
| 0,5-1 | 1 | 0,003-4 |
| 0,5-1 | 1 | 0,01-4,3 |
Продовження анестезії в післяопераційному періоді до розінтубації пацієнта | Не рекомендовано | 1 | 0-1 |
Введення в анестезію (індукція)
Після введення анестезуючого препарату для досягнення стану знеболення, слід розпочинати інфузію реміфентанілу з початковою швидкістю 1 мкг/кг/хв. Не слід вводити реміфентаніл в єдиному ін'єкційному введенні під час введення в анестезію пацієнтів, які піддаються кардіохірургічним процедурам. Не слід здійснювати інтубацію трахеї раніше ніж через 5 хвилин після початку інфузії.
Підтримання анестезії
Після інтубації трахеї швидкість інфузії реміфентанілу слід коригувати залежно від потреб пацієнта. У разі необхідності можна також вводити додаткові дози в єдиних ін'єкційних введеннях.
Пацієнтам групи високого ризику ускладнень з боку серця (наприклад, з порушенням функції шлуночків або пацієнтам, які піддаються операціям на клапанах) слід вводити максимальну дозу 0,5 мкг/кг в єдиному ін'єкційному введенні. Ці рекомендації стосуються також пацієнтів, які оперуються в умовах гіпотермії з використанням позасерцевого кровообігу (див. пункт 5.2 Характеристики лікарського засобу).
Лікування в поєднанні (одночасне використання препаратів)
У рекомендованих вище дозах реміфентаніл значно зменшує дозу анестезуючого препарату, необхідну для підтримання анестезії. Тому ізофлуран та пропофол слід вводити згідно з вище вказаними рекомендаціями, щоб уникнути посилення гемодинамічних ефектів, таких як гіпотонія та брадикардія. Через відсутність даних не можна надати рекомендації щодо дозування з використанням реміфентанілу та інших анестезуючих препаратів, ніж зазначені вище (див. „ Загальна анестезія – Дорослі - Лікування в поєднанні”).
Вказівки щодо лікування пацієнта в післяопераційному періоді
Продовження анестезії в післяопераційному періоді до розінтубації пацієнта
Під час транспортування пацієнта в післяопераційне відділення слід продовжувати введення реміфентанілу в інфузії з тією ж швидкістю, яка використовувалася в кінцевій фазі операції.
Після прибуття пацієнта в післяопераційне відділення слід уважно моніторити рівень анальгезії та седації, коригуючи швидкість інфузії препарату Ultiva залежно від індивідуальних потреб пацієнта (додаткові відомості щодо лікування пацієнтів в інтенсивній терапії див. пункт „ Застосування в інтенсивній терапії”).
Встановлення альтернативної анестезії до закінчення введення препарату Ultiva
Через дуже швидке закінчення дії препарату Ultiva залишкова опіоїдна активність зникає протягом 5-10 хвилин після закінчення введення препарату. Перед закінченням введення препарату Ultiva пацієнту слід вводити інші препарати проти болю та седативні препарати. Ці препарати слід вводити з відповідним відривом, щоб досягнути стабілізації їхньої терапевтичної дії. З цього погляду слід планувати вибір препарату, його дозу та час введення до відключення пацієнта від апарату штучної вентиляції легенів.
Вказівки щодо закінчення введення препарату Ultiva
Через дуже швидке закінчення дії препарату Ultiva у пацієнтів, які піддаються кардіохірургічним процедурам, повідомлялося про виникнення гіпертонії, дрожів та болю безпосередньо після закінчення інфузії препарату Ultiva (див. пункт 4 Інструкції для пацієнта). Для мінімізації ризику виникнення цих побічних ефектів перед закінченням введення реміфентанілу слід застосувати інший відповідний препарат проти болю (як описано вище). Швидкість інфузії реміфентанілу слід зменшувати на 25% з інтервалом не менше 10 хвилин, аж до її закінчення.
Не слід збільшувати швидкість інфузії під час відключення пацієнта від апарату штучної вентиляції легенів. Допускається лише поступове зменшення швидкості інфузії та у разі необхідності введення інших препаратів проти болю. Гемодинамічні зміни, такі як гіпертонія та тахікардія, слід лікувати за допомогою інших відповідних препаратів.
Препарат Ultiva можна використовувати для забезпечення дії проти болю у пацієнтів, які механічно вентилюються в інтенсивній терапії. У разі необхідності слід додатково вводити седативні препарати.
Реміфентаніл оцінювався в тривалих до 3 діб контрольованих клінічних дослідженнях у пацієнтів, які вентилюються механічно в інтенсивній терапії (див. пункт „ Дозування у пацієнтів із порушеннями функції нирок”та пункт 5.2 Характеристики лікарського засобу). Через це не слід використовувати препарат Ultiva в лікуванні, яке триває довше ніж 3 дні.
У дорослих пацієнтів слід розпочинати інфузію препарату Ultiva з швидкістю 0,1 мкг/кг/хв (6 мкг/кг/год) до 0,15 мкг/кг/хв (9 мкг/кг/год). Швидкість інфузії слід збільшувати кожний раз на 0,025 мкг/кг/хв (1,5 мкг/кг/год) до досягнення бажаного рівня седації та анальгезії. Зміни дози слід здійснювати не частіше ніж кожні 5 хвилин. Слід уважно моніторити та регулярно оцінювати рівень седації та анальгезії для відповідного коригування швидкості інфузії препарату Ultiva. Якщо досягнуто швидкість інфузії 0,2 мкг/кг/хв (12 мкг/кг/год) та рівень седації не є задовільним, слід розпочинати введення відповідного седативного препарату. Дозу седативного препарату слід коригувати залежно від бажаного рівня седації.
Швидкість інфузії препарату Ultiva можна знову збільшувати на 0,025 мкг/кг/хв (1,5 мкг/кг/год), якщо необхідне додаткове знеболення.
Нижче наведена таблиця підсумовує рекомендації щодо початкових швидкостей інфузії та типових діапазонів доз для забезпечення анальгезії та седації у окремих пацієнтів.
0,1 (6) до 0,15 (9)
0,006 (0,38) до 0,74 (44,6)
Не слід вводити препарат Ultiva в єдиних ін'єкційних введеннях в інтенсивній терапії.
Застосування препарату Ultiva зменшує потребу у одночасному введенні седативних препаратів. Стандартні початкові дози седативних препаратів (якщо їхнє введення є необхідним) наведено в нижче наведеній таблиці.
Лікарський засіб седативний | Одна ін'єкція (болус) (мг/кг маси тіла) | Швидкість інфузії (мг/кг маси тіла/год) |
Пропофол | до 0,5 | 0,5 |
Мідазолам | до 0,03 | 0,03 |
Для забезпечення окремого дозування окремих лікарських засобів не слід додавати седативні лікарські засоби до розчину, який містить реміфентаніл.
Додаткова анестезія у пацієнтів, які знаходяться на механічній вентиляції та піддаються процедурам, пов'язаним із больовими стимуляціями.
Збільшення швидкості інфузії продукту Ultiva може бути необхідним для забезпечення додаткової анестезії у пацієнтів, які знаходяться на механічній вентиляції під час процедур, пов'язаних із больовими стимуляціями, таких як відсмоктування трахеї, зміни пов'язок та фізіотерапія. Необхідно підтримувати швидкість інфузії не менше 0,1 мкг/кг маси тіла/хв (6 мкг/кг маси тіла/год) протягом не менше 5 хвилин до початку процедури, пов'язаної із больовими стимуляціями. У разі передбачуваної або існуючої потреби у додатковій анестезії дозу можна далі коригувати з інтервалом 2-5 хвилин на 25-50%. Для досягнення додаткової анестезії під час больових стимуляцій середня швидкість інфузії реміфентанілу становить 0,25 мкг/кг маси тіла/хв (15 мкг/кг маси тіла/год), максимально 0,75 мкг/кг маси тіла/хв (45 мкг/кг маси тіла/год).
Визначення альтернативної анестезії до закінчення введення продукту Ultiva.
Через дуже швидке закінчення дії продукту Ultiva, залишкова опіоїдна активність зникає протягом 5-10 хвилин після припинення введення лікарського засобу, незалежно від тривалості інфузії. Необхідно врахувати можливість розвитку толерантності, гіпералгезії та пов'язаних з ними гемодинамічних змін після введення продукту Ultiva на відділенні інтенсивної терапії (див. пункт 4.2 "Спеціальні попередження та заходи обережності"). Тому перед закінченням введення продукту Ultiva слід застосувати інші лікарські засоби для лікування больових та седативних станів, щоб запобігти гіпералгезії та супутніх гемодинамічних змін. Ці засоби слід застосовувати з відповідним відривом, щоб забезпечити досягнення повного терапевтичного ефекту. Опціональне лікування больових станів включає тривалодіючі анальгетики для перорального прийому, внутрішньовенні або лікарські засоби для регіональної анестезії, які вводяться під контролем медсестри або пацієнта. Лікування завжди слід коригувати до індивідуальної потреби пацієнта при зменшенні дози продукту Ultiva. Вибір лікарського засобу, дозу та час введення слід планувати заздалегідь та коригувати залежно від типу хірургічної операції та передбачуваного обсягу післяопераційного лікування.
Під час тривалого застосування агоністів рецептора опіоїду μ існує можливість розвитку толерантності.
Відділення пацієнта від апарату штучної вентиляції легень та закінчення введення продукту Ultiva.
Для забезпечення плавного виходу з лікування, що базується на застосуванні продукту Ultiva, рекомендується поступове зменшення швидкості інфузії до 0,1 мкг/кг маси тіла/хв (6 мкг/кг маси тіла/год) протягом 1 години перед відділенням пацієнта від апарату штучної вентиляції легень.
Після відділення пацієнта від апарату штучної вентиляції легень швидкість інфузії слід зменшувати на 25% з інтервалом не менше 10 хвилин, аж до закінчення інфузії. Під час відключення пацієнта від апарату штучної вентиляції легень не слід збільшувати швидкість інфузії; допускається лише поступове зменшення швидкості введення та за необхідності застосування альтернативних лікарських засобів для лікування больових станів.
Після закінчення інфузії продукту Ultiva катетер для внутрішньовенного введення слід промити або викинути, щоб запобігти пізнішому непередбаченому введенню лікарського засобу.
Якщо інші опіоїдні лікарські засоби вводяться як частина лікування під час зміни на альтернативне лікування больових станів, слід ретельно моніторити стан пацієнта. Користь, що виникає при забезпеченні належного лікування больових станів, завжди повинна враховувати потенційний ризик розвитку депресії дихання у зв'язку з введенням цих лікарських засобів.
Відсутні дані про застосування продукту Ultiva у дітей та підлітків на відділенні інтенсивної терапії.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок, включаючи тих, хто знаходиться на лікуванні ниркозамісною терапією, коригування рекомендованих доз не є необхідним. Однак кліренс метаболіту карбоксильної кислоти знижений у пацієнтів з порушеннями функції нирок (див. пункт 5.2 Характеристика лікарського засобу).
Загальна анестезія
У пацієнтів віком понад 65 років спостерігається підвищена чутливість до фармакологічної дії реміфентанілу. Тому початкова доза реміфентанілу, що вводиться в цій популяції пацієнтів, повинна становити половину рекомендованої дози для дорослих. Надалі дозування слід коригувати залежно від індивідуальних потреб пацієнта, як у фазі індукції, так і підтримання анестезії, а також під час лікування больових станів у безпосередньому післяопераційному періоді.
Кардіоанестезія
Зниження початкової дози не є необхідним.
Інтенсивна терапія
Зниження початкової дози не є необхідним.
У пацієнтів з надмірною масою тіла слід зменшити та коригувати дозування реміфентанілу залежно від їхньої належної маси тіла, оскільки в цій популяції кліренс та об'єм розподілу реміфентанілу краще корелюють з належною, ніж з реальною масою тіла пацієнта.
На підставі проведених дослів, не є необхідним коригування дозування у пацієнтів з порушеннями функції нирок, включаючи тих, хто знаходиться на відділенні інтенсивної терапії.
Дослідження, проведені на обмеженій кількості пацієнтів з порушеннями функції печінки, не виправдують жодних спеціальних рекомендацій щодо дозування. Однак пацієнти з тяжкими порушеннями функції печінки можуть бути трохи більш чутливими до гальмівної дії реміфентанілу на дихальний центр (див. пункт "Спеціальні попередження та заходи обережності"). Необхідно ретельно моніторити цих пацієнтів та коригувати дозу реміфентанілу залежно від індивідуальних потреб пацієнта.
Обмежений клінічний досвід у пацієнтів, які піддаються нейрохірургічним операціям, свідчить про відсутність спеціальних рекомендацій щодо дозування в цій групі пацієнтів.
Загальна анестезія
Оскільки гемодинамічна дія потужних опіоїдів може бути посилена у пацієнтів з III/IV групою ризику оперативного втручання за класифікацією ASA, слід бути обережним під час введення продукту Ultiva цій групі пацієнтів. Слід зменшити початкову дозу, а потім коригувати її залежно від терапевтичної відповіді.
Відсутні достатні дані, щоб рекомендувати дозування у популяції дітей та підлітків.
Кардіоанестезія
Зниження початкової дози не є необхідним.
Гіперчутливість до активної речовини або інших похідних фентанілу або до будь-якої допоміжної речовини, переліченої в пункті 6.1.
Через вміст гліцину, продукт Ultiva протипоказаний для застосування позаопоново та підпайєчниково (див. пункт 5.2 Характеристика лікарського засобу).
Продукту Ultiva протипоказаний для застосування як єдиний лікарський засіб для індукції анестезії.
Продукт Ultiva може бути застосований лише на відділеннях, обладнаних апаратурою для моніторингу та підтримки дихальної та серцево-судинної діяльності пацієнта, та вводиться лише кваліфікованими особами, які мають досвід застосування лікарських засобів для анестезії, діагностики та лікування побічних ефектів потужних опіоїдів, включаючи проведення реанімаційних заходів, забезпечення прохідності дихальних шляхів та підтримку вентиляції.
Не слід застосовувати продукт Ultiva у пацієнтів, які знаходяться на механічній вентиляції легень на відділенні інтенсивної терапії понад 3 дні.
У пацієнтів з відомою гіперчутливістю до опіоїдів іншого класу може виникнути реакція гіперчутливості після введення реміфентанілу. Тому слід бути обережним перед застосуванням продукту Ultiva у цих пацієнтів.
Швидке закінчення дії/Перехід на альтернативну анальгезію
Через дуже швидке закінчення дії продукту Ultiva, залишкова опіоїдна активність зникає протягом 5-10 хвилин після припинення введення лікарського засобу. У пацієнтів, які піддаються хірургічним операціям, після яких очікується біль після операції, лікарські засоби для лікування больових станів слід застосовувати до закінчення введення продукту Ultiva. Під час застосування на відділенні інтенсивної терапії слід враховувати можливість розвитку толерантності, гіпералгезії та пов'язаних з ними гемодинамічних змін (див. пункт 4.2 "Спеціальні попередження та заходи обережності"). Перед закінченням введення продукту Ultiva слід застосувати альтернативні лікарські засоби для лікування больових та седативних станів. Необхідно враховувати час, необхідний для досягнення терапевтичного ефекту тривалодіючими анальгетиками. Вибір лікарського засобу, дозу та час введення слід планувати заздалегідь та коригувати залежно від типу хірургічної операції та передбачуваного обсягу післяопераційного лікування.
Якщо інші опіоїдні лікарські засоби вводяться як частина лікування під час зміни на альтернативне лікування больових станів, користь, що виникає при забезпеченні належного лікування больових станів, завжди повинна враховувати потенційний ризик розвитку депресії дихання у зв'язку з введенням цих лікарських засобів.
Ризик, пов'язаний із одночасним застосуванням лікарських засобів, що мають седативну дію, таких як похідні бензодіазепіну або лікарські засоби, подібні до бензодіазепіну
Одночасне застосування продукту Ultiva та лікарських засобів, що мають седативну дію, таких як похідні бензодіазепіну або лікарські засоби, подібні до бензодіазепіну, може викликати надмірну седативну дію, депресію дихання, кому та смерть. У зв'язку з цими ризиками, одночасне лікування цими лікарськими засобами слід обмежити лише пацієнтами, у яких немає можливості застосування іншого лікування. У разі прийняття рішення про застосування продукту Ultiva одночасно з лікарськими засобами, що мають седативну дію, слід застосовувати мінімальну ефективну дозу, а тривалість лікування повинна бути якнайкоротшою.
Пацієнтів слід ретельно моніторити щодо суб'єктивних та об'єктивних ознак депресії дихання та надмірної седативної дії. Тому важливо повідомити пацієнтів та їхніх опікунів про необхідність звернути увагу на ці ознаки (див. пункт "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій").
Переривання лікування та синдром відміни
Багаторазове введення протягом короткого часу може привести до розвитку синдрому відміни після переривання лікування. Після раптового переривання введення реміфентанілу, особливо якщо він застосовувався тривалий час, рідко спостерігаються ознаки, такі як тахікардія, артеріальна гіпертензія та збудження. У разі виникнення цих ознак корисним було повторне введення інфузії реміфентанілу та подальше поступове зменшення швидкості інфузії. Не слід застосовувати продукт Ultiva протягом терміну понад 3 дні у пацієнтів, які знаходяться на механічній вентиляції легень на відділенні інтенсивної терапії.
Запобігання міастенії та заходи у разі її виникнення
Після застосування рекомендованих доз може виникнути міастенія. Аналогічно до застосування інших опіоїдів, частота виникнення міастенії залежить від дози та швидкості введення. Тому окремі ін'єкції повинні тривати не менше 30 секунд.
У разі виникнення міастенії, викликаної реміфентанілом, залежно від клінічного стану пацієнта, слід застосовувати відповідне підтримуюче лікування. Надмірну міастенію, яка виникає під час індукції анестезії, слід лікувати шляхом введення лікарського засобу, який блокує проведення нервово-м'язової діяльності, та (або) додаткових лікарських засобів для анестезії. Міастенію, яка спостерігається під час застосування реміфентанілу як лікарського засобу для лікування больових станів, можна лікувати шляхом переривання введення продукту Ultiva у вигляді інфузії або зменшення швидкості інфузії. Міастенія після закінчення інфузії продукту Ultiva зникає протягом кількох хвилин. Також можна застосувати антагоніст опіоїдного рецептора, але це може привести до зникнення або зниження анальгетичної дії реміфентанілу.
Запобігання депресії дихання та заходи у разі її виникнення
Аналогічно до всіх потужних опіоїдів, глибока анестезія супроводжується значним гальмуванням дихального центру. Тому реміфентаніл слід застосовувати лише на відділеннях, обладнаних апаратурою для моніторингу та лікування гальмування дихального центру. Слід бути особливо обережним у пацієнтів з порушеннями функції легень.
У разі виникнення депресії дихання слід вжити відповідні заходи, зокрема зменшити швидкість інфузії продукту Ultiva до 50% або тимчасово припинити його введення. На відміну від інших похідних фентанілу, не було встановлено, щоб реміфентаніл викликав повторну депресію дихання, навіть після тривалого застосування. Однак, оскільки багато факторів може впливати на відновлення свідомості після операції, важливо перед перенесенням пацієнта з післяопераційної зали упевнитися, що він відновив повну свідомість та нормальну, самостійну дихальну діяльність.
Вплив на серцево-судинну систему
Ризик порушень серцево-судинної системи, таких як артеріальна гіпотензія та брадикардія, які в рідких випадках можуть привести до асистолії та (або) зупинки серця (див. пункт "Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодій" та пункт 4 Інструкції), можна обмежити шляхом зменшення швидкості інфузії продукту Ultiva або доз лікарських засобів для анестезії, які вводяться одночасно, або шляхом відповідного застосування внутрішньовенних розчинів, лікарських засобів, які викликають звуження судин (вазопресори), або лікарських засобів, які мають антихолінергічну дію.
Пацієнти, які знаходяться у важкому стані, з зниженою об'ємом крові (гіповолемією), з артеріальною гіпотензією, та пацієнти похилого віку можуть бути більш чутливими до дії реміфентанілу на серцево-судинну систему.
Непередбачене введення лікарського засобу
У мертвому просторі внутрішньовенної лінії та (або) катетера може залишитися продукт Ultiva в кількості, достатній для гальмування дихального центру, викликання апное та (або) міастенії, якщо після цього лікарського засобу у внутрішньовенну лінію катетера будуть введені інші внутрішньовенні розчини або лікарські засоби. Це можна уникнути шляхом введення продукту Ultiva у внутрішньовенну лінію з швидким потоком або у внутрішньовенну лінію, спеціально призначену для введення лише цього лікарського засобу, та видалення її після закінчення застосування продукту Ultiva.
Новонароджені та немовлята
Існують лише обмежені дані про застосування продукту Ultiva у новонароджених та немовлятах віком до 1 року (див. пункт "Дозування та спосіб застосування - Новонароджені та немовлята (віком до 1 року)" та пункт 5.1 Характеристика лікарського засобу).
Толерантність та порушення, пов'язані з застосуванням опіоїдів (зловживання та залежність)
При багаторазовому застосуванні опіоїдів може розвинутися толерантність, фізична та психічна залежність, а також порушення, пов'язані з застосуванням опіоїдів (OUD, англ. opioid use disorder). Зловживання або навмисне неправильне застосування опіоїдів може привести до передозування та (або) смерті. Ризик OUD підвищений у пацієнтів, у яких у анамнезі або родинній історії (батьки або сестри-брати) є порушення, пов'язані з застосуванням психоактивних речовин (в тому числі порушення, пов'язані з застосуванням алкоголю), у осіб, які палять тютюн, або у пацієнтів, у яких у анамнезі були інші порушення психічного здоров'я (наприклад, важка депресія, тривожні розлади та розлади особистості).
Лікарський засіб містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на флакон, тобто лікарський засіб вважається "вільним від натрію".
Реміфентаніл не метаболізується холінестеразою плазми крові, тому не передбачається взаємодія з лікарськими засобами, які метаболізуються цим ферментом.
Аналогічно до інших опіоїдів, реміфентаніл дозволяє застосовувати менші дози інгаляційних або внутрішньовенних лікарських засобів для анестезії та бензодіазепінів, необхідних для анестезії (див. пункт "Дозування та спосіб застосування"). Якщо дози одночасно застосовуваних лікарських засобів, які мають гальмівну дію на центральну нервову систему, не будуть зменшені, частота побічних ефектів, викликаних цими лікарськими засобами, може бути вищою.
Дія продукту Ultiva на серцево-судинну систему (артеріальна гіпотензія та брадикардія, див. пункт 4 Інструкції та "Спеціальні попередження та заходи обережності") може бути посилена у пацієнтів, які приймають бета-адреноблокатори та лікарські засоби, які блокують кальцієві канали.
Одночасне застосування опіоїдів з лікарськими засобами, які мають седативну дію, такими як похідні бензодіазепіну або лікарські засоби, подібні до бензодіазепіну, підвищує ризик надмірної седативної дії, депресії дихання, коми та смерті через адитивну дію на центральну нервову систему. Дозу та тривалість одночасного застосування цих лікарських засобів слід обмежити (див. пункт "Спеціальні попередження та заходи обережності").
Одночасне застосування опіоїдів та габапентиноїдів (габапентин та прегабалін) підвищує ризик передозування опіоїдів, депресії дихання та смерті.
Одночасне застосування реміфентанілу з серотонінергічними лікарськими засобами, такими як інгібітори зворотного захоплення серотоніну (SSRI, англ. selective serotonin reuptake inhibitors), інгібітори зворотного захоплення серотоніну та норадреналіну (SNRI, англ. serotonin norepinephrine reuptake inhibitors) або інгібітори моноаміноксидази (MAOI, англ. monoamine oxidase inhibitors), може підвищити ризик серотонінового синдрому, який є станом, що може загрожувати життю. Слід бути обережним під час одночасного застосування MAOI. Незворотні MAOI слід відмінити не менше ніж за 2 тижні до початку застосування реміфентанілу.
Після застосування лікарського засобу Ultiva пацієнту не слід вживати алкоголь.
Вагітність
Не проводилися достатні дослідження щодо застосування реміфентанілу у вагітних жінок. Продукт Ultiva може бути застосований у вагітних жінок лише у випадках, коли потенційні вигоди переважують можливі ризики для плоду.
Годування грудьми
Не відомо, чи реміфентаніл проникає у грудне молоко. Однак, оскільки аналоги фентанілу проникають у грудне молоко, а у грудному молоці самиць щурів виявлено похідні реміфентанілу, жінкам, які годують грудьми, слід порадити перервати годування грудьми протягом 24 годин після застосування реміфентанілу.
Пологи
Відсутні достатні дані, щоб рекомендувати застосування реміфентанілу під час пологів чи кесаревого розтину. Реміфентаніл проникає через плаценту, а похідні фентанілу можуть викликати депресію дихання у дитини. Якщо все-таки реміфентаніл буде застосовано, слід спостерігати за пацієнткою та новонародженим у разі виникнення ознак надмірної седації або депресії дихання (див. пункт "Спеціальні попередження та заходи обережності").
Ознаки передозування
Аналогічно до всіх потужних анальгетиків опіоїдної дії, ознакою передозування продукту Ultiva є посилення фармакологічної дії реміфентанілу.
Через дуже короткий час дії реміфентанілу, ризик передозування виникає лише безпосередньо після його застосування. Реакція на відміну лікарського засобу є швидкою, а повернення до стану до застосування відбувається протягом 10 хвилин.
Лікування
У разі передозування або підозри на передозування слід вжити наступні заходи:
припинити введення продукту Ultiva, забезпечити прохідність дихальних шляхів, розпочати підтримуючу вентиляцію з киснем та підтримувати нормальну діяльність серцево-судинної системи. Якщо гальмування дихального центру супроводжується міастенією, може бути необхідним застосування лікарського засобу, який блокує проведення нервово-м'язової діяльності, для полегшення підтримуючої вентиляції. У разі лікування артеріальної гіпотензії можна застосувати внутрішньовенні розчини, лікарські засоби, які викликають звуження судин, а також інші підтримуючі заходи.
У разі важкої депресії дихання та міастенії можна застосувати антагоніст опіоїдного рецептора внутрішньовенно, наприклад налоксон. Малоймовірно, щоб тривалість депресії дихання після передозування продукту Ultiva була довшою, ніж тривалість дії антагоніста опіоїдного рецептора.
Продукт Ultiva слід розчиняти та розбавляти лише за допомогою розчинів для інфузії, перелічених у пункті "Спеціальні заходи обережності під час видалення та підготовки лікарського засобу до застосування".
Продукту не слід розчиняти, розбавляти чи змішувати з:
Продукту не слід змішувати перед застосуванням з пропофолом у тому ж мішку для інфузії.
Не слід вводити продукт Ultiva у ту саму внутрішньовенну лінію, що й кров, сироватка або плазма, оскільки неселективна естераза, присутня у препаратах крові, може викликати гідроліз реміфентанілу до його неактивного метаболіту.
Не слід змішувати продукт з іншими лікарськими засобами перед застосуванням.
Лікарський засіб у вигляді порошку:
Ultiva, 1 мг: 18 місяців.
Ultiva, 2 мг: 2 роки.
Ultiva, 5 мг: 3 роки.
Зберігати при температурі до 25°C.
Розчин після розчинення та (або) розбавлення
Встановлено хімічну та фізичну стабільність розчину протягом 24 годин при температурі 25°C. Продукту Ultiva не слід застосовувати без подальшого розбавлення (див. пункт 6.6). З мікробіологічної точки зору, продукт після розчинення та розбавлення слід застосовувати негайно. Якщо розчин не буде застосовано негайно після підготовки, користувач несе відповідальність за час та умови зберігання, які зазвичай становлять 24 години при температурі від 2°C до 8°C, якщо розчинення та (або) розбавлення проведені у контрольованих та валідованих асептичних умовах. Після цього часу всі невикористані залишки розчину слід видалити.
Продукт Ultiva слід підготувати до внутрішньовенного введення шляхом додавання відповідної кількості розчинника для отримання розчину реміфентанілу концентрацією 1 мг/мл. Розчин після розчинення є прозорим, безбарвним та практично не містить твердих частинок. Після розчинення лікарський засіб Ultiva можна вводити лише після подальшого розбавлення до концентрації від 20 до 250 мкг/мл (рекомендоване розбавлення для дорослих становить 50 мкг/мл, для дітей віком від 1 року - від 20 до 25 мкг/мл) за допомогою одного з наступних внутрішньовенних розчинів для інфузії:
Розбавлення залежить від технічних можливостей інфузійної системи та передбачуваної потреби пацієнта.
Встановлено сумісність продукту Ultiva з переліченими внутрішньовенними розчинами для інфузії, які вводяться через спільний внутрішньовенний катетер:
Встановлено, що продукт Ultiva можна вводити через спільний внутрішньовенний катетер з пропофолом.
Розчинений продукт призначено лише для одноразового застосування. Всі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.
У пункті 6.6 Характеристика лікарського засобу містяться таблиці з рекомендаціями щодо швидкості інфузії продукту Ultiva залежно від маси тіла для полегшення поступового коригування дози продукту Ultiva у пацієнтів, які потребують застосування лікарських засобів для анестезії.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.