Сумілар

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

Суміляр, 5 мг + 5 мг, тверді капсули

Суміляр, 5 мг + 10 мг, тверді капсули

Суміляр, 10 мг + 5 мг, тверді капсули

Суміляр, 10 мг + 10 мг, тверді капсули

Раміпріл + Амлодипін

Перед прийомом препарату слід ретельно ознайомитись із вмістом інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначено лише для певної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникли будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Суміляр і для чого він призначений
• 2. Інформація, яка повинна бути відомою перед прийомом препарату Суміляр
• 3. Як приймати препарат Суміляр
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Суміляр
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Суміляр і для чого він призначений

Суміляр містить дві активні речовини - раміпріл і амлодипін. Раміпріл належить до групи препаратів, які називаються інгібіторами АПФ (інгібіторами ангіотензинперетворюючого ферменту), а амлодипін належить до групи препаратів, які називаються антагоністами кальцію.
Раміпріл діє шляхом:

• зменшення виробництва організмом речовин, які можуть підвищувати артеріальний тиск,
• розслаблення і розширення кровоносних судин,
• полегшення серцю прокачування крові по всьому тілу. Амлодипін діє шляхом:
• розслаблення і розширення кровоносних судин.

Препарат Суміляр можна застосовувати для лікування артеріальної гіпертензії (гіпертонії) у дорослих пацієнтів, у яких артеріальний тиск адекватно контролюється під час одночасного застосування обох активних речовин у таких самих дозах, як у препараті Суміляр, але в окремих препаратах.

2. Інформація, яка повинна бути відомою перед прийомом препарату Суміляр

Коли не застосовувати препарат Суміляр

• Якщо пацієнт має алергію на раміпріл, амлодипін (активні речовини), інші препарати групи дігідропіридинових антагоністів кальцію, інші інгібітори АПФ, або на будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6). Симптомами алергічної реакції

можуть бути: свербіж, висип, труднощі при ковтанні або диханні, а також набряк губ, обличчя, горла
або язика;

• Якщо пацієнт має порушення функції печінки;
• Якщо пацієнт має нестабільну серцеву недостатність після перенесеного гострого інфаркту міокарда;
• Якщо в пацієнта виник шок, у тому числі кардіогенний шок (внаслідок гострої серцевої недостатності);
• Якщо в пацієнта спостерігається звуження шляху відтоку з лівої камери (наприклад, звуження аортального клапана значного ступеня);
• Якщо в пацієнта колись виникла важка алергічна реакція, яка називається ангіоневротичним набряком. До її симптомів належать: свербіж, кропив'янка, червоні плями на руках, ногах і горлі, набряк горла і язика, набряк навколо очей і губ, труднощі з диханням і ковтанням;
• Якщо пацієнт піддається діалізу або фільтрації крові іншого типу. У залежності від застосовуваного апарату лікування препаратом Суміляр може бути не підходящим;
• Якщо в пацієнта встановлено захворювання нирок, яке призводить до зменшення кровотоку до нирки (звуження ниркової артерії);
• Після 3-го місяця вагітності (див. пункт «Вагітність і годування грудьми»);
• Якщо пацієнт має неправильно низький або нестабільний артеріальний тиск - лікар призначить відповідний контроль;
• Якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, який знижує артеріальний тиск, що містить алісікрен,
• Якщо пацієнт приймав або приймає комбінований препарат, який містить сакубітріл і валсартан (застосовується для лікування хронічної серцевої недостатності у дорослих), оскільки збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної тканини, в області, наприклад, горла).

Якщо будь-який з вище перелічених станів стосується пацієнта, не слід застосовувати препарат Суміляр.
У разі сумнівів перед застосуванням препарату Суміляр слід проконсультуватися з лікарем.

Попередження та заходи обережності

Перед початком прийому препарату Суміляр слід обговорити це з лікарем або фармацевтом. Слід повідомити лікаря, якщо будь-який з нижче перелічених станів стосується пацієнта:

• Якщо пацієнт є людиною похилого віку;
• Якщо пацієнт має порушення серцевої діяльності або нирок;
• Якщо в пацієнта виник раптовий набряк обличчя, губ, язика та (або) горла, а також труднощі з диханням або ковтанням. Це можуть бути симптоми ангіоневротичного набряку (важкої алергічної реакції) - якщо вони виникнуть, слід негайно припинити прийом препарату Суміляр і звернутися до лікаря;
• Якщо в пацієнта існує ризик порушення кровообігу в серці або мозку у разі дуже низького артеріального тиску;
• Якщо виникла значна втрата електролітів або рідини з організму (внаслідок блювоти, діареї, посиленого потовиділення, застосування діети з малою кількістю натрію, тривалого прийому діуретиків (мочогінних препаратів) або діалізу);
• Якщо планується лікування для зменшення алергічних реакцій на жалення бджіл або ос (лікування з метою зменшення чутливості);
• Якщо планується введення знеболюючих препаратів як для операції, так і для стоматологічної процедури. Можливо, буде потрібно припинити прийом препарату Суміляр за один день до цього - лікар повідомить, як слід діяти;
• Якщо пацієнт має високий рівень калію в крові (встановлений під час лабораторного дослідження крові);
• Якщо пацієнт має колагеноз (хвороба сполучної тканини), наприклад, склеродермію або системний червоний вовчак;
• Якщо пацієнт належить до чорношкірого населення - у цих пацієнтів існує підвищений ризик виникнення ангіоневротичного набряку, а дія препаратів групи, до якої належить раміпріл, може бути ослабленою (недостатнє зниження артеріального тиску);
• Якщо в пацієнта виник сухий кашель, який триває протягом тривалого часу;
• Якщо пацієнт приймає будь-який з нижче перелічених препаратів, які застосовуються для лікування високого артеріального тиску:
• антагоніст рецептора ангіотензину II (АІІРА), який також називається сартаном - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом;
• алісікрен;
• Якщо пацієнт приймає будь-який з нижче перелічених препаратів, оскільки ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:
• расекадотрил, препарат, який застосовується для лікування діареї;
• препарати, які застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу, а також для лікування раку (наприклад, темсіролімус, сіролімус, еверолімус);
• вільдагліптин, препарат, який застосовується для лікування цукрового діабету.

Слід повідомити лікаря, якщо пацієнтка є вагітною, підозрює, що може бути вагітною, або планує вагітність. Не рекомендується застосування препарату Суміляр під час першого триместру вагітності, і його не слід застосовувати після 3-го місяця вагітності, оскільки він може серйозно нашкодити плоду, якщо буде прийнятий у цей період (див. пункт «Вагітність і годування грудьми»).
Лікар може призначити регулярне визначення кількості лейкоцитів у крові, особливо на початку лікування, у пацієнтів з порушенням функції нирок або колагенозом, а також якщо застосовуються препарати, які впливають на кількість лейкоцитів.
Лікар може призначити регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску, а також рівня електролітів (наприклад, калію) у крові.
Див. також підпункт «Коли не застосовувати препарат Суміляр».

Діти та підлітки

Не слід застосовувати препарат Суміляр у дітей та підлітків віком до 18 років через відсутність даних про безпеку та ефективність застосування у цій групі пацієнтів.

Суміляр та інші препарати

Слід повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які зараз приймає пацієнт, а також про препарати, які пацієнт планує приймати. Це необхідно, оскільки Суміляр може впливати на дію інших препаратів, а інші препарати можуть впливати на дію препарату Суміляр.
Слід повідомити лікаря про прийом будь-якого з нижче перелічених препаратів. Ці препарати можуть ослаблювати дію препарату Суміляр:

• препарати, які застосовуються для лікування болю та запалення (наприклад, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен, індометацин або ацетилсаліцилова кислота);
• препарати, які застосовуються для лікування низького артеріального тиску, шоку, серцевої недостатності, астми або алергії, такі як ефедрин, норадреналін, адреналін, добутамін або допамін - лікар призначить регулярний контроль артеріального тиску;
• рифампіцин (антібіотик, який застосовується для лікування туберкульозу);
• зілля діуравця (фітопрепарат, який застосовується для лікування депресії).

Слід повідомити лікаря про прийом будь-якого з нижче перелічених препаратів. Ці препарати можуть збільшувати ризик виникнення побічних ефектів, якщо будуть прийматися разом з препаратом Суміляр:

• препарати, які застосовуються для лікування болю та запалення (наприклад, нестероїдні протизапальні препарати (НПЗП), такі як ібупрофен, індометацин або ацетилсаліцилова кислота);
• препарати, які застосовуються для лікування раку (хіміотерапія), такі як темсіролімус;
• препарати, які застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу, такі як такролімус або еверолімус;
• діуретики (мочогінні препарати), такі як фуросемід;
• інші препарати, які знижують артеріальний тиск, такі як алісікрен;
• додатки калію (в тому числі замінники кухонної солі), препарати, які зберігають калій (наприклад, спіронолактон, тріамтерен, амілорид) та інші препарати, які збільшують рівень калію в крові (наприклад, триметоприм і котримоксазол, які застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій; циклоспорин, імунодепресивний препарат, який застосовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, а також гепарин (кроворозріджувальний препарат, який застосовується для профілактики тромбозу) - при спільному застосуванні цих препаратів необхідний щільний контроль рівня калію в крові;
• стероїдні протизапальні препарати, такі як преднізолон;
• алопуринол (препарат, який застосовується для зниження рівня сечової кислоти в крові);
• прокайнамід (препарат, який застосовується для лікування порушень серцевого ритму);
• препарати, які можуть впливати на кількість кров'яних клітин;
• кетоконазол, ітраконазол (препарати, які застосовуються для лікування грибкових інфекцій);
• еритроміцин, кларитроміцин (препарати, які застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій);
• ритонавір, індінавір, нелфінавір (препарати, які застосовуються для лікування пацієнтів, інфікованих вірусом ВІЛ);
• верапаміл, ділтіазем (препарати, які застосовуються для лікування порушень серцевого ритму та артеріальної гіпертензії).

Слід повідомити лікаря про прийом будь-якого з нижче перелічених препаратів. Суміляр може впливати на дію цих препаратів:

• препарати, які застосовуються для лікування цукрового діабету, такі як пероральні препарати, які знижують рівень глюкози в крові, та інсулін. Суміляр може знижувати рівень цукру в крові. Під час застосування препарату Суміляр слід докладно контролювати рівень цукру в крові;
• літій (препарат, який застосовується для лікування психічних розладів). Суміляр може збільшувати рівень літію в крові. Лікар призначить регулярне визначення рівня літію в крові;
• сімвастатин (препарат, який знижує рівень холестерину в крові). Суміляр може збільшувати рівень сімвастатину в крові.

Лікар може призначити зміну дози та (або) застосувати інші заходи обережності:

• Якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину II (АІІРА) або алісікрен (див. також підпункти «Коли не застосовувати препарат Суміляр» та «Попередження та заходи обережності»).

Якщо будь-який з вище перелічених станів стосується пацієнта (або у разі будь-яких сумнівів), перед застосуванням препарату Суміляр слід проконсультуватися з лікарем.

Суміляр з їжею, питтям та алкоголем

Суміляр можна приймати під час їжі або незалежно від їжі.
Вживання алкоголю під час застосування препарату Суміляр може спричинити головокружіння або відчуття «пустки»
в голові. У разі сумнівів щодо кількості алкоголю, яку можна вживати під час прийому препарату Суміляр, слід проконсультуватися з лікарем, оскільки алкоголь та препарати, які знижують артеріальний тиск, можуть взаємно посилювати свою дію.
Під час застосування препарату Суміляр не слід вживати грейпфрутів чи пити грейпфрутового соку. Це пояснюється тим, що грейпфрути та грейпфрутовий сік можуть спричинити збільшення рівня активної речовини, амлодипіну, в крові, що може бути причиною непередбачуваного посилення дії препарату Суміляр, який знижує артеріальний тиск.

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка є вагітною, підозрює, що може бути вагітною, або планує вагітність, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Не слід застосовувати препарат Суміляр під час першого триместру вагітності, і його не слід застосовувати після 3-го місяця вагітності, оскільки він може серйозно нашкодити плоду, якщо буде прийнятий у цей період (див. пункт «Вагітність і годування грудьми»).
Лікар може призначити застосування іншого препарату у разі планування вагітності.
Не слід застосовувати препарат Суміляр під час годування грудьми.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

Препарат Суміляр може порушувати здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати машини, оскільки під час його прийому можуть виникати головокружіння, біль у голові та (або) відчуття втоми. Це найчастіше відбувається на початку лікування або під час збільшення дози препарату Суміляр. Якщо такі симптоми виникнуть, не слід керувати транспортними засобами чи обслуговувати машини.

3. Як приймати препарат Суміляр

Цей препарат слід завжди приймати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.

Спосіб застосування

• Препарат слід приймати перорально, щоденно о однієї й тієї ж години, з їжею або без їжі.
• Твердих капсул слід ковтати цілими, запиваючи рідиною (не слід запивати грейпфрутовим соком), не слід їх розчавлювати чи розжовувати.

Дозування

• Зазвичай застосовується доза 1 капсула потужністю, призначеної лікарем, на добу.
• У залежності від досягнутого ефекту лікар може коригувати дозу.
• Максимальна доза - 1 капсула потужністю 10 мг + 10 мг раз на добу.

У разі відчуття, що дія препарату надто сильна або надто слабка, слід повідомити про це лікаря.

Пацієнти похилого віку

У пацієнтів похилого віку або виснажених не рекомендується застосування препарату Суміляр.

Застосування у дітей та підлітків

Не слід застосовувати препарат Суміляр у дітей та підлітків віком до 18 років через відсутність даних про безпеку та ефективність застосування у цій групі пацієнтів.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Суміляр

У разі прийому надто великої дози препарату можуть виникнути такі симптоми: зниження артеріального тиску (навіть значне) з головокружінням, відчуттям «пустки» в голові, оmdleniem. Якщо артеріальний тиск знижується до критичних значень, може виникнути шок з втратою свідомості.
Навіть до 24-48 годин після прийому препарату може виникнути задуха, спричинена надмірним накопиченням рідини в легенях (набряк легенів).
У разі прийому надто великої дози препарату слід негайно звернутися до лікаря або відділу швидкої допомоги найближчої лікарні. Не слід самостійно керувати транспортними засобами, слід попросити когось про доставку або викликати карету швидкої допомоги. Слід взяти з собою упаковку препарату. Завдяки цьому лікар буде знати, який препарат був прийнятий.

Пропуск застосування препарату Суміляр

У разі пропуску дози препарату слід прийняти наступну дозу о сталій часі. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Перервання застосування препарату Суміляр

Не слід раптово припиняти застосування препарату або змінювати призначену дозу без консультації з лікарем, оскільки може виникнути посилення хвороби.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, слід звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного.
Якщо виник будь-який з нижче перелічених важких побічних ефектів, слід припинити прийом препарату Суміляр і негайно звернутися до лікаря – може бути необхідна термінова медична допомога:

• набряк обличчя, губ, язика або горла, який спричиняє труднощі з ковтанням або диханням, а також свербіж шкіри та висип;
• важкі шкірні реакції, включаючи висип, виразку слизової оболонки рота, посилення існуючої раніше хвороби шкіри, червоність, утворення пухирів або відшарування шкіри (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз або мультиформна еритема) або інші алергічні реакції.

Слід негайно повідомити лікаря, якщо виник:

• пришвидшення серцевої діяльності, нерівномірне або посилене серцебиття (тахікардія), біль у грудній клітці, відчуття стиснення в грудній клітці або важчі порушення, включаючи інфаркт міокарда або інсульт;
• задуха або кашель - це можуть бути симптоми порушень, пов'язаних з легенями;
• легше утворення синяків, тривалий час кровотечі, кровотечі різного типу (наприклад, кровотечі з ясен), фіолетові плями на шкірі (петехії) або частіші, ніж зазвичай, інфекції, біль у горлі та гарячка, відчуття втоми, оmdlenie, головокружіння або блідість шкіри. Це можуть бути симптоми порушень крові або кісткового мозку;
• сильний біль у верхній частині живота, який променіє до спини - це може бути симптом запалення підшлункової залози;
• гарячка, озноб, втома, втрата апетиту, біль у животі, нудота, жовтяниця (жовтізація шкіри та очей). Це можуть бути симптоми порушень печінки, таких як запалення печінки або пошкодження печінки;
• концентрована сеча (темного забарвлення), нудота або блювота, судоми, відчуття сплутаності та напади судом - це може бути симптомом синдрому неадекватного виділення антидіуретичного гормону - див. вище;

Інші побічні ефекти:

Якщо будь-який з нижче перелічених побічних ефектів посилилися або тривають довше ніж кілька днів, слід повідомити про це лікаря.
Часто(виникають рідше, ніж у 1 з 10 пацієнтів):

• тахікардія (нерівномірне або посилене серцебиття);
• біль у голові, головокружіння центрального походження, сонливість;
• гіпотонія (неправильно низький артеріальний тиск), ортостатична гіпотонія (особливо під час швидкого вставання або сідання з положення лежачи), оmdlenie, раптове почервоніння (особливо обличчя та шиї);
• сухий, мучний кашель, бронхіт, синусит, задуха;
• гастрит та (або) ентерит, порушення травлення, нудота, біль у животі, діарея, нудота або блювота;
• висип на шкірі, особливо з папулами;
• біль у грудній клітці, втома, набряк (нагромадження рідини в тканинах);
• біль у м'язах, судоми м'язів, набряк навколо гомілок;
• збільшення рівня калію в крові, виявлене під час лабораторного дослідження крові.

Незbyt часто(виникають рідше, ніж у 1 з 100 пацієнтів):

• порушення зору (в тому числі нечітке зір, подвійне зір);
• шум у вухах (наприклад, дзвін у вухах);
• порушення функції нирок, включаючи гостру ниркову недостатність, порушення сечовиділення (збільшення частоти та об'єму сечовиділення, сечовиділення вночі), посилення протеїнурії, збільшення рівня сечовини та креатиніну в крові (параметри, які свідчать про функцію нирок);
• біль у суглобах, біль у спині;
• збільшення або зменшення маси тіла;
• головокружіння вертеброгенного походження, тремор, нетипові відчуття, такі як оніміння, поколювання, печіння або пекучість шкіри (парестезія), зниження чутливості (гіпостезія), втрата або порушення смаку;
• зниження або зміна настрою, депресія, тривога, нервозність, безсоння або сонливість;
• спазм бронхів, включаючи загострення астми, гіперемію або синусит;
• запалення підшлункової залози (включаючи випадки, які закінчилися смертю), збільшення активності ферментів підшлункової залози (які свідчать про функцію підшлункової залози), виявлене під час лабораторного дослідження крові, набряк кишечника, який називається ангіоневротичним набряком кишечника, який проявляється болем у животі, блювотою та діареєю, біль у верхній частині живота, включаючи гастрит, зміна ритму дефекації (в тому числі діарея та запор), загіпсування, сухість слизової оболонки рота;
• збільшення активності ферментів печінки та (або) рівня білірубіну (параметри, які свідчать про функцію печінки), виявлене під час лабораторного дослідження крові;
• зниження або втрата апетиту (анорексія);
• гарячка, слабкість, біль, загальне нездоров'я;
• перехідні порушення ерекції, імпотенція, зниження лібідо у чоловіків і жінок, гінекомастія у чоловіків;
• збільшення кількості певного типу лейкоцитів (еозинофільний лейкоцитоз), виявлене під час лабораторного дослідження крові;
• стенокардія або інфаркт міокарда, прискорення серцевої діяльності, порушення серцевого ритму, набряк рук або ніг;
• набряк обличчя, губ, язика або горла (ангіоневротичний набряк), включно з смертю
• див. вище, свербіж, посилене потовиділення, випадання волосів, фіолетові плями на шкірі (петехії), зміна забарвлення шкіри.

Рідко(виникають рідше, ніж у 1 з 1 000 пацієнтів):

• дезорієнтація;
• порушення рівноваги;
• кон'юнктивіт;
• глоссит;
• дерматит зі злущенням, кропив'янка (свербіжна висип, з пухирями на шкірі), відшарування пластини нігтя від ложа;
• порушення слуху;
• зниження кількості червоних кров'яних клітин, лейкоцитів або тромбоцитів, або зниження рівня гемоглобіну, виявлене під час лабораторного дослідження крові;
• звуження кровоносних судин, зниження кровотоку через судини, васкуліт;
• жовтяниця, спричинена застоєм білірубіну, пошкодження клітин печінки.

Бардzo рідко(виникають рідше, ніж у 1 з 10 000 пацієнтів):

• збільшення рівня цукру в крові;
• запалення печінки;
• алергічні реакції на світло, зміни, які називаються еритематозними та набряковими, а також утворення пухирів на шкірі та слизових оболонках (еритема мультиформна, синдром Стівенса-Джонсона) - див. вище;
• збільшення м'язового тонусу;
• порушення функції периферійних нервів;
• гіпертрофія десен.

Частота невідома(частота не може бути встановлена на основі наявних даних):

• порушення концентрації;
• афтозний стоматит (aftозне запалення рота з малими виразками);
• зниження рівня натрію в крові, виявлене під час лабораторного дослідження крові;
• концентрована сеча (темного забарвлення), нудота або блювота, судоми, відчуття сплутаності та напади судом - синдром неадекватного виділення антидіуретичного гормону - див. вище;
• зміна забарвлення пальців рук і ніг під впливом холоду, а потім поколювання або біль після нагрівання (синдром Рейно);
• порушення мозкового кровообігу, включаючи інсульт, сповільнення або порушення реакції, відчуття печіння;
• важка хвороба шкіри та слизових оболонок із змінами, які називаються еритематозними та набряковими, а також утворення пухирів та відшарування великих площин епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), хвороба шкіри з утворенням пухирів (пемфігус), посилення псоріазу (хвороба шкіри з червоними, лущеними виразками), інші типи висипів на шкірі чи слизових оболонках;
• недостатність кісткового мозку, зниження кількості всіх кров'яних клітин, анемія, спричинена посиленим розкладом червоних кров'яних клітин (гемолітична анемія);
• важкі алергічні реакції та неалергічні реакції (анafilактичні та псевдоанafilактичні реакції), позитивний титр антиядерних антитіл (які свідчать про захворювання сполучної тканини);
• гостра недостатність печінки;
• тремор, ригідність постури, маскоподібність обличчя, сповільнення рухів та похитування ніг під час ходьби, хитка хода.

Зголошення побічних ефектів

Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, слід повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна zgолошувати безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03057, м. Київ
Телефон: +38 (044) 206-92-28
Факс: +38 (044) 206-92-28
електронна пошта: [[email protected]](mailto:[email protected])
Веб-сайт: https://adverse-event.moz.gov.ua/. Побічні ефекти можна також zgолошувати подмість, відповідальній за лікарський засіб.
Зголошуючи побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування лікарського засобу.

5. Як зберігати препарат Суміляр

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не зберігайте при температурі вище 25°C.
Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та блистері.
Напис на упаковці після скорочення EXP означає термін придатності, а після скорочення Lot/LOT - номер серії.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Лікарських засобів не слід викидати до каналізації чи домашніх контейнерів для відходів. Слід запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, яких вже не використовують. Таке поводження допоможе захистити довкілля.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Суміляр

• Активними речовинами препарату є амлодипін і раміпріл. Кожна тверда капсула потужністю 5 мг + 5 мг містить 5 мг раміпрілу та 5 мг амлодипіну (у вигляді амлодипіну безилату). Кожна тверда капсула потужністю 5 мг + 10 мг містить 5 мг раміпрілу та 10 мг амлодипіну (у вигляді амлодипіну безилату). Кожна тверда капсула потужністю 10 мг + 5 мг містить 10 мг раміпрілу та 5 мг амлодипіну (у вигляді амлодипіну безилату). Кожна тверда капсула потужністю 10 мг + 10 мг містить 10 мг раміпрілу та 10 мг амлодипіну (у вигляді амлодипіну безилату).
• Інші компоненти - це: мікрокристалічна целюлоза, гіпромелоза, кросповідон (тип Б), дібегенат гліцеролу, желатина, діоксид титану (Е171), індіго кармін (Е132) (тільки Суміляр, 5 мг + 5 мг, Суміляр, 5 мг + 10 мг, Суміляр, 10 мг + 10 мг).

Як виглядає препарат Суміляр та що містить упаковка

Суміляр, 5 мг + 5 мг - твердих, желатинових, світло-синіх капсул, наповнених білим або майже білим порошком або легкою пресованою агломератом; розмір капсули - № 3
Суміляр, 5 мг + 10 мг - твердих, желатинових капсул з білим корпусом та синім ковпачком, наповнених білим або майже білим порошком або легкою пресованою агломератом; розмір капсули

• № 1

Суміляр, 10 мг + 5 мг - твердих, желатинових, білих капсул, наповнених білим або майже білим порошком або легкою пресованою агломератом; розмір капсули - № 1
Суміляр, 10 мг + 10 мг - твердих, желатинових, синіх капсул, наповнених білим порошком або майже білим або легкою пресованою агломератом; розмір капсули - № 1
Упаковка містить 30, 60 або 90 твердих капсул.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Підмість, відповідальна за лікарський засіб

Sandoz GmbH
Біохімічна вулиця, 10
6250 Кундль, Австрія

Виробник

Заклади фармацевтичної промисловості POLPHARMA SA
(Фармацевтична промисловість Polpharma SA)
вул. Пельпінська, 19
83-200 Старогард-Гданський
Польща
Lek Pharmaceuticals d.d.
Веровська вулиця, 57
1526 Любляна,
Словенія
Дата останньої актуалізації інструкції:06/2022