200 мг, таблетки
Аллопуринол
Активною речовиною таблеток Мілурит є аллопуринол. Аллопуринол належить до групи препаратів, які називаються інгібіторами ферментів. Ці речовини ефективні для контролю деяких змін, які відбуваються в організмі.
Препарат Мілурит використовується тривало для профілактики подагри та може бути використаний при інших станах, пов'язаних із надмірним вмістом сечової кислоти в організмі, таких як камені в нирках та інші захворювання нирок, а також коли пацієнт отримує лікування через новотвар або має порушення функції деяких ферментів.
Перш ніж почати використовувати препарат Мілурит, обговоріть це з лікарем.
Особлива осторожність та сувора контроль лікаря може бути необхідна:
Якщо у вас виникнуть сумніви, чи має місце одна з вище перелічених ситуацій, зверніться до лікаря або фармацевта.
Було повідомлено про випадки важких висипань на шкірі (синдром надчутливості, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний мартвічний відшарування шкіри) під час використання аллопуринолу. Часто висипання можуть охоплювати виразки ротової порожнини, горла, носа, статевих органів та кон'юнктиви (зачервонення та опухання очей). Ці потенційно загрозливі життю важкі висипання на шкірі часто передують симптомам, подібним до грипу, таким як гарячка, головний біль, біль у всьому тілі. Висипання можуть прогресувати, перетворюючись на загальні пухирі та відшарування шкіри.
Ці важкі реакції на шкіру можуть траплятися частіше у осіб китайського, тайського або корейського походження. Хронічне захворювання нирок може додатково збільшувати ризик у цих пацієнтів.
синдром Стівенса-Джонсона або токсичний мартвічний відшарування шкіри не можна знову починати лікування препаратом Мілурит.
У ранньому періоді лікування препаратом Мілурит можна очікувати гострого нападу подагри.
Відповідно лікар може призначити профілактичне використання відповідного протизапального препарату або колхіцину протягом щонайменше місяця.
Для контролю безпеки та ефективності лікування препаратом Мілурит лікар може призначити виконання одного або декількох лабораторних досліджень. Необхідно виконати ці дослідження та показати їх результати лікарю.
Якщо у пацієнта діагностовано захворювання новотвору або синдром Леша-Ніхана, кількість сечової кислоти в сечі може збільшуватися. Для профілактики цього явища необхідно пити достатню кількість рідини, щоб належно розрідити сечу.
Якщо у пацієнта є кам'яна хвороба нирок, камені в нирках будуть зменшуватися (під час лікування) та можуть переміщуватися до сечових шляхів.
Діти та підлітки до 15 років не повинні використовувати препарат Мілурит, за винятком випадків деяких новотворів (особливо лейкозів), або при лікуванні деяких ферментативних розладів, таких як синдром Леша-Ніхана.
Необхідно повідомити лікаря про використання зараз або останнім часом, а також про плани прийому наступних препаратів:
Необхідно повідомити лікаря або фармацевту про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати. Це стосується також препаратів, які продаються без рецепта, включаючи препарати, які містять рослинні компоненти. Це необхідно, оскільки Мілурит може впливати на дію інших препаратів. Також інші препарати можуть впливати на дію препарату Мілурит.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що може бути вагітною або планує мати дитину, повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед використанням цього препарату.
Вагітність
Безпека використання препарату Мілурит під час вагітності не є достатньо задокументованою.
Мілурит може бути використаний під час вагітності лише у випадках, коли немає безпечнішої альтернативи, а сама хвороба несе ризик для матері або ненародженого дитини.
Годування грудьми
Аллопуринол виділяється з молоком жінок, які годують грудьми. Не рекомендується використовувати аллопуринол під час годування грудьми.
Може траплятися сонливість, головокружіння або порушення координації. Якщо такі симптоми з'являються, не слід керувати транспортними засобами чи обслуговувати механічні пристрої.
Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на дозу, тобто препарат вважається "вільним від натрію".
Цей препарат завжди слід використовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
Препарат Мілурит слід приймати один раз на добу після їжі. Так довго, як пацієнт буде приймати цей препарат, повинен пити багато рідини (2-3 літри на добу). Якщо добова доза перевищує 300 мг і у пацієнта з'являються побічні ефекти, пов'язані з травним трактом, такі як нудота і блювота (див. пункт 4) для зменшення цих ефектів лікар може призначити аллопуринол у розділених дозах.
Дозування завжди повинно бути встановлено індивідуально лікарем.
Лікар зазвичай починає лікування малими дозами аллопуринолу (наприклад, 100 мг/добу), щоб зменшити ризик побічних ефектів. У разі необхідності дозу буде збільшено.
Рекомендовані підтримуючі дози становлять:
100 до 200 мг на добу при легких станах, 300 до 600 мг на добу при станах середньої тяжкості та 700 до 900 мг на добу при важких станах.
Якщо необхідно встановити дозу в мг/кг маси тіла, слід використовувати дозу 2 до 10 мг/кг маси тіла/добу.
У ранньому періоді лікування лікар може призначити протизапальний препарат або колхіцин для прийому протягом щонайменше місяця для профілактики появи нападів подагри.
У дітей до 15 років препарат Мілурит використовується у дозах 10 до 20 мг/кг маси тіла на добу, до максимальної дози 400 мг на добу у 3 роздільних дозах. Використання препарату у дітей є рідко показане, за винятком випадків деяких новотворів (особливо лейкозів) або при лікуванні деяких ферментативних розладів, таких як синдром Леша-Ніхана.
Лікар призначить найменшу дозу препарату Мілурит, яка буде найкраще контролювати симптоми.
Якщо пацієнт проходить діаліз 2 або 3 рази на тиждень, лікар може призначити дозу 300 або 400 мг для прийому безпосередньо після діалізу.
У разі захворювання нирок лікар буде контролювати функцію нирок, особливо якщо пацієнт приймає одночасно діуретики (діуретики, особливо тіазидові діуретики).
Лікар може призначити прийом менших доз. Можливо, будуть необхідні періодичні дослідження функції печінки, особливо на початку лікування.
Лікування станів, які супроводжуються збільшенням обміну сечової кислоти(наприклад, захворювання новотвору, порушення функції деяких ферментів)
Рекомендується, щоб до початку цитотоксичної терапії було виправлено підвищене вміст сечової кислоти.Важливо забезпечити достатню подачу рідини.
У разі появи побічних ефектів на шкірі необхідно негайноприпинити введення аллопуринолу. Після зникнення легких побічних ефектів на шкірі можна відновити введення препарату у малій дозі (наприклад, 50 мг/добу) після ретельного розгляду наявних ризиків. Потім можна поступово збільшувати дозу, контролюючи появу побічних ефектів на шкірі та інших можливих побічних ефектів. У разі повторної появи висипань необхідно припинити препарат на постійно, враховуючи можливість появи важких побічних ефектів на шкірі (див. пункт 4 Можливі побічні ефекти).
У разі прийому більшої, ніж рекомендована, дози препарату Мілурит або якщо пацієнт вважає, що дитина прийняла таблетки, необхідно звернутися до лікаря або негайно звернутися до лікарняного відділення швидкої допомоги. Необхідно взяти з собою цю інформацію, решту таблеток та упаковку препарату, щоб лікар знав, які таблетки були прийняті.
До найчастіших симптомів передозування належать нудота, блювота, діарея або головокружіння.
До часу надання допомоги лікарем необхідно забезпечити велику подачу рідини.
У разі пропуску прийому дози препарату необхідно прийняти її якнайшвидше після того, як про це згадаєте. Якщо ж наближається час прийому наступної дози, необхідно пропустити пропущену дозу. Не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози. Необхідно продовжувати лікування згідно з рекомендаціями лікаря.
Тривалість періоду лікування встановлюється лікарем.
Не слід припиняти прийом препарату Мілурит без попередньої консультації з лікарем, якщо не трапляються алергічні реакції або інші важкі побічні ефекти (див. пункт 4.)
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з використанням цього препарату, зверніться до лікаря або фармацевта.
Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не трапляються у кожного. Побічні ефекти, пов'язані з використанням препарату Мілурит, трапляються рідко у популяції пацієнтів, які проходять лікування, і в більшості випадків мають незначну тяжкість. Частота появи побічних ефектів збільшується у випадках співіснуючого захворювання нирок та (або) печінки.
Було повідомлено про випадки потенційно загрозливих життю важких висипань на шкірі (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний мартвічний відшарування шкіри) (див. пункт 2.)
Не дуже часто(можуть траплятися до 1 на 100 осіб):
Рідко(можуть траплятися до 1 на 1000 осіб):
Дуже рідко(можуть траплятися у 1 на 10000 осіб):
Частота невідома(не може бути встановлена на підставі наявних даних):
Інші можливі побічні ефекти
Часто(можуть траплятися до 1 на 10 осіб):
Не дуже часто(можуть траплятися до 1 на 100 осіб):
Рідко(можуть траплятися до 1 на 1000 осіб):
Дуже рідко(можуть траплятися до 1 на 10000 осіб):
Частота невідома(не може бути встановлена на підставі наявних даних):
Якщо трапляються будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій інформації, необхідно повідомити про це лікарю або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів, вул. Єрусалимські, 181С, 02-222 Варшава, тел.: +48 22 49 21 301, факс: +48 22 49 21 309, веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
За допомогою повідомлення про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації про безпеку використання препарату.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Немає спеціальних рекомендацій щодо зберігання.
Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Лікарських препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для сміття. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Активною речовиною препарату є аллопуринол. Кожна таблетка містить 200 мг аллопуринолу.
Інші компоненти: мікрокристалічна целюлоза, карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), желатина, колоїдна безводна діоксид кремнію, стеарат магнію.
Білі або сірувато-білі, овальні таблетки, з гравірованим написом "E354" на одній стороні та лінією поділу SNAP на другій стороні. Таблетку можна розділити на рівні дози.
Упаковка
30 таблеток у пляшці з коричневого скла, типу III, з кришкою, яка фіксує таблетки, та кільцем-гарантією, у паперовій коробці.
Для отримання більш детальної інформації зверніться до особи, відповідальної за випуск, або паралельного імпортера.
Egis Pharmaceuticals PLC
Керестурі ут 30 – 38
1106 Будапешт
Угорщина
Egis Pharmaceuticals PLC
Матяш кіраль ут 65
9900 Керменд
Угорщина
Egis Pharmaceuticals PLC
Бекеньфельді ут 118-120
1165 Будапешт
Угорщина
InPharm Сп. з о.о.
вул. Струмикова, 28/11
03-138 Варшава
InPharm Сп. з о.о. Services сп. к.
вул. Хелмжинська, 249
04-458 Варшава
Номер дозволу в Румунії, країні експорту:11092/2018/01
[Інформація про зареєстрований товарний знак]
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.