Аллопуринол
Активною речовиною препарату Milurit є аллопуринол. Аллопуринол належить до групи препаратів, які називаються інгібіторами ферментів. Ці речовини ефективні для контролю темпу деяких змін, які відбуваються в організмі.
Препарат Milurit застосовується тривало для профілактики подагри та може застосовуватися при інших станах, пов'язаних із надмірним вмістом сечової кислоти в організмі, таких як камені в нирках та інші захворювання нирок, а також коли пацієнт отримує лікування через онкологічне захворювання або має порушення функції деяких ферментів.
Перш ніж розпочати застосування препарату Milurit, обговоріть це з лікарем.
Особлива обережність та суворе лікарське спостереження можуть бути необхідними:
Якщо у вас виникли сумніви, чи має місце якась з вищезазначених ситуацій, зверніться до лікаря або фармацевта.
Було повідомлено про випадки важких висипань на шкірі (синдром надчутливості, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний некротичний екзфоліативний синдром) під час застосування аллопуринолу.
Часто висипання можуть охоплювати виразки ротової порожнини, горла, носа, геніталій та суглобів (запалення та набряк очей). Ці потенційно загрозливі життю важкі висипання на шкірі часто передують симптоми, подібні до грипу, такими як гарячка, головний біль, біль у всьому тілі.
Висипання можуть прогресувати, перетворюючись на загальні пухирі та лущення шкіри.
Ці важкі реакції на шкіру можуть траплятися частіше у осіб китайського, тайського чи корейського походження. Хронічне захворювання нирок може додатково збільшувати ризик у цих пацієнтів.
не слід знову розпочинати лікування препаратом Milurit.
У ранньому періоді лікування препаратом Milurit можна очікувати гострого нападу подагричного артриту. Тому лікар може порекомендувати профілактичне застосування відповідного протизапального препарату або колхіцину протягом щонайменше місяця.
Для контролю безпеки та ефективності лікування препаратом Milurit лікар може призначити виконання одного або декількох лабораторних досліджень. Необхідно виконати ці дослідження та показати їх результати лікарю.
Якщо у пацієнта діагностовано онкологічне захворювання або синдром Леша-Ніхана, кількість сечової кислоти в сечі може збільшуватися. Щоб запобігти цьому явищу, необхідно пити достатньо рідини, щоб належно розбавити сечу.
Якщо пацієнт має кам'яну хворобу, камені в нирках будуть зменшуватися (під час лікування) та можуть переміщуватися до сечових шляхів.
Діти та підлітки до 15 років не повинні застосовувати препарат Milurit, за винятком випадків деяких онкологічних захворювань (особливо лейкозів), або при лікуванні певних ферментативних розладів, таких як синдром Леша-Ніхана.
Необхідно повідомити лікаря про застосування зараз або останнім часом, а також про плани прийняття наступних препаратів:
Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати. Це стосується також препаратів, які продаються без рецепта, включаючи препарати, виготовлені з трав. Це необхідно тому, що препарат Milurit може впливати на дію інших препаратів. Також інші препарати можуть впливати на дію препарату Milurit.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що вона може бути вагітною або планує мати дитину, повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Безпека застосування препарату Milurit під час вагітності не є достатньо документованою.
Препарат Milurit може застосовуватися під час вагітності лише у випадках, коли немає безпечнішої альтернативи, а сама хвороба несе ризик для матері або ненародженого дитини.
Годування грудьми
Аллопуринол виділяється з молоком жінок, які годують грудьми. Не рекомендується застосування аллопуринолу під час годування грудьми.
Може виникнути сонливість, головокружіння або порушення координації. Якщо такі симптоми виникнуть, не слід керувати транспортними засобами чи обслуговувати механічні пристрої.
Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) у таблетці, тобто по суті "не містить натрію".
Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
Препарат Milurit слід приймати один раз на добу після їжі. Тривало, поки пацієнт приймає цей препарат, він повинен пити багато рідини (2-3 літри на добу). Якщо добова доза перевищує 300 мг і у пацієнта виникли небажані симптоми, пов'язані з травним трактом, такі як нудота та блювота (див. пункт 4), щоб зменшити ці дії, лікар може призначити аллопуринол у роздільних дозах.
Дозування завжди повинно бути встановлено індивідуально лікарем.
Лікар зазвичай починає лікування малими дозами аллопуринолу (наприклад, 100 мг/добу), щоб зменшити ризик небажаних дій. Якщо необхідно, дозу буде збільшено.
Рекомендовані підтримуючі дози становлять:
100 до 200 мг на добу при легких станах, 300 до 600 мг на добу при станах середньої тяжкості та 700 до 900 мг на добу при важких станах.
Якщо необхідно встановити дозу в мг/кг маси тіла, слід застосовувати дозу 2 до 10 мг/кг маси тіла/добу.
У ранньому періоді лікування лікар може призначити протизапальний препарат або колхіцин для застосування протягом щонайменше місяця з метою профілактики виникнення нападів подагричного артриту.
У дітей віком до 15 років препарат Milurit застосовується у дозах 10 до 20 мг/кг маси тіла на добу, до максимальної дози 400 мг на добу у 3 роздільних дозах. Застосування препарату у дітей є рідко показане, за винятком онкологічних захворювань (особливо лейкозів) та деяких ферментативних розладів, таких як синдром Леша-Ніхана.
Лікар порекомендує найменшу дозу препарату Milurit, яка буде найкраще контролювати симптоми.
Якщо пацієнт піддається діалізу 2 або 3 рази на тиждень, лікар може порекомендувати дозу 300 або 400 мг для прийняття безпосередньо після діалізу.
У разі захворювання нирок лікар може контролювати функцію нирок, особливо якщо пацієнт приймає одночасно діуретики (діуретики, особливо тіазидові діуретики).
Лікар може порекомендувати приймати менші дози. Можливо, будуть необхідні періодичні дослідження функції печінки, особливо на початку лікування.
Лікування станів, які супроводжуються підвищеним обміном сечової кислоти(наприклад, онкологічні захворювання, ферментативні розлади)
Рекомендується, щоб до початку цитотоксичного лікування було виправлено підвищене вміст сечової кислоти. важливо забезпечити достатню підтримку рідини.
У разі появи шкірних реакцій необхідно негайноприпинити введення аллопуринолу. Після зникнення легких шкірних реакцій можна відновити введення препарату у малій дозі (наприклад, 50 мг/добу) після ретельного розгляду існуючих загроз. Потім можна поступово збільшувати дозу, контролюючи появу шкірних реакцій та інших можливих небажаних дій. У разі повторної появи висипань необхідно відмінити препарат на постійно, враховуючи можливість виникнення важких шкірних реакцій (див. пункт 4 Можливі небажані дії).
У разі прийняття більшої, ніж рекомендована, дози препарату Milurit або якщо пацієнт вважає, що прийняв таблетки дитина, необхідно звернутися до лікаря або негайно звернутися до лікарняного відділення швидкої допомоги. Необхідно взяти з собою цю інструкцію, решту таблеток та упаковку препарату, щоб лікар знав, які таблетки були прийняті.
До найчастіших симптомів передозування належать нудота, блювота, діарея або головокружіння.
До часу надання допомоги лікарем необхідно забезпечити велику підтримку рідини.
У разі пропуску прийняття дози препарату необхідно її прийняти якнайшвидше після того, як пацієнт про це пам'ятає. Якщо ж наближається час прийняття наступної дози, необхідно пропустити пропущену дозу. Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози. Необхідно продовжувати лікування згідно з рекомендаціями лікаря.
Тривалість періоду лікування встановлюється лікарем.
Не слід припиняти приймати препарат Milurit без попередньої консультації з лікарем, якщо не виникли алергічні реакції або інші важкі небажані симптоми (див. пункт 4.)
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, зверніться до лікаря або фармацевта.
Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти небажані дії, хоча не у кожного вони виникнуть.
Небажані дії, пов'язані з застосуванням препарату Milurit, трапляються рідко у популяції пацієнтів, які проходять лікування, і в більшості випадків мають незначну тяжкість. Частота виникнення небажаних дій збільшується у випадках співіснуючого захворювання нирок та (або) печінки.
Було повідомлено про випадки потенційно загрозливих життю важких висипань на шкірі (синдром Стівенса-Джонсона, токсичний некротичний екзфоліативний синдром) (див. пункт 2.)
Не дуже часто(можуть траплятися до 1 на 100 осіб)
Алергічні реакції
Симптомами можуть бути:
Не слід приймати більше таблеток, якщо лікар не сказав пацієнтові, що він повинен це зробити.
Рідко(можуть траплятися до 1 на 1 000 осіб)
Бардzo рідко(можуть траплятися у 1 на 10 000 осіб)
Частота невідома(не може бути визначена на підставі доступних даних)
Інші можливі небажані дії
Часто(можуть траплятися до 1 на 10 осіб):
Не дуже часто(можуть траплятися до 1 на 100 осіб):
Рідко(можуть траплятися до 1 на 1 000 осіб):
Бардzo рідко(можуть траплятися до 1 на 10 000 осіб):
Частота невідома(не може бути визначена на підставі доступних даних):
Якщо виникли будь-які симптоми небажаних дій, включаючи всі небажані дії, не перераховані в цій інструкції, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Небажані дії можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я
вул. Єрусалимські Алеї, 181С
02-222 Варшава
тел.: + 48 (22) 49 21 301
факс: + 48 (22) 49 21 309
веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Звіт про небажані дії дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Немає спеціальних рекомендацій щодо зберігання.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності (місяць, рік), вказаного на упаковці.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити довкілля.
Активною речовиною препарату є аллопуринол.
Таблетки 200 мг: кожна таблетка містить 200 мг аллопуринолу.
Інші компоненти: мікрокристалічна целюлоза, карбоксиметилцелюлоза натрію (тип А), желатина, колоїдний діоксид кремнію, стеарат магнію.
Вигляд:
Таблетки 200 мг: білі або сіруваті, овальні таблетки, з вигравіруванням "E354" на одній стороні та лінією поділу SNAP на іншій стороні. Таблетку можна поділити на рівні дози.
Упаковка
30 таблеток у пляшці з коричневого скла, закритої кришкою з пластмаси з фіксатором таблеток та захисним засобом, у паперовій коробці.
Для отримання більш детальної інформації зверніться до особи, відповідальної за випуск на території України, або паралельного імпортера:
Egis Gyógyszergyár Zrt.
1106 Будапешт, Керестурі út 30-38.
Угорщина
Egis Gyógyszergyár Zrt.
9900 Керменд, Матьяш-кіраль утя 65.
Угорщина
Delfarma Sp. z o.o.
вул. Св. Терези від Дітейятка Єзуса, 111
91-222 Лодзь
Delfarma Sp. z o.o.
вул. Св. Терези від Дітейятка Єзуса, 111
91-222 Лодзь
Номер дозволу на території України: ОГЇ-Т-3431/31
[Інформація про зареєстрований товарний знак]
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.