Ібупрофен
Цей препарат завжди слід застосовувати точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта або згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта.
Ібупрофен ТЗФ належить до групи препаратів, званих НПЗП (ністероїдними протизапальними препаратами) з болегасним, протизапальним і жарознижувальним діями.
Болі різного походження від легкого до помірного:
Якщо через 3 дні не відбулося покращення або пацієнт відчуває себе гірше, слід звернутися до лікаря.
якщо пацієнт має алергію на ібупрофен або будь-який інший компонент цього препарату (перелічені в пункті 6); якщо в пацієнта раніше були симптоми алергії у вигляді кatarу, кропив'янки або бронхіальної астми, пов'язані з прийомом ібупрофену, аспірину (саліцилової кислоти) або інших ністероїдних протизапальних препаратів (НПЗП); якщо в пацієнта раніше був кровотеча з шлунково-кишкового тракту або перфорація шлунково-кишкового тракту, пов'язані з попереднім застосуванням НПЗП; якщо в пацієнта раніше був діагностований активний або рецидивний виразковий гастрит і (або) дуоденіт (виразкові захворювання шлунково-кишкового тракту) або кровотеча з виразкового захворювання шлунково-кишкового тракту (два або більше окремих епізодів діагностованого виразкового захворювання шлунково-кишкового тракту або кровотечі з виразкового захворювання шлунково-кишкового тракту); у пацієнтів з схильністю до кровотеч; якщо є важка ниркова недостатність або важка печінкова недостатність; якщо є важка серцева недостатність; протягом останніх трьох місяців вагітності.
Під час застосування ібупрофену спостерігалися симптоми алергічної реакції на цей препарат, включаючи труднощі з диханням, набряк обличчя і шиї (набряк судин), біль у грудній клітці. У разі появи будь-якого з цих симптомів слід негайно припинити застосування препарату Ібупрофен ТЗФ і негайно звернутися до лікаря або медичної служби швидкої допомоги. Виступання побічних ефектів можна мінімізувати, застосовуючи найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Необхідно повідомити фармацевта або лікаря, якщо в пацієнта є інфекція - див. нижче, пункт "Інфекції". Ібупрофен ТЗФ може маскувати симптоми інфекції, такі як підвищення температури тіла і біль. У зв'язку з цим Ібупрофен ТЗФ може затримувати застосування відповідного лікування інфекції, а внаслідок цього збільшувати ризик ускладнень. Було спостережено це під час бактеріального пневмонії і бактеріальної інфекції шкіри, пов'язаної з вітряною віспою. Якщо пацієнт приймає цей препарат під час інфекції, а симптоми інфекції тривають або погіршуються, слід негайно проконсультуватися з лікарем. Перед застосуванням препарату Ібупрофен ТЗФ слід обговорити це з лікарем або фармацевтом. Необхідно бути особливо обережним, якщо: у пацієнта є захворювання серця, такі як серцева недостатність, ішемічна хвороба серця, стенокардія (біль у грудній клітці), пацієнт мав інфаркт міокарда, операцію коронарного шунтування, у пацієнта є захворювання периферичних артерій (погане кровообіг у ногах через звуження або блокування артерій) або якщо в пацієнта відбулося будь-який інсульт (в тому числі міні-інсульт або транзиторна ішемічна атака - ТІА); пацієнт має артеріальну гіпертензію, цукровий діабет, підвищений рівень холестерину, у родині пацієнта були захворювання серця або інсульт, або якщо пацієнт палить; у пацієнтів з діагностованими аутоімунними захворюваннями (системний червоний вовчак та змішане захворювання сполучної тканини) - підвищений ризик розвитку асептичного менінгіту; у пацієнтів з дегідратацією (особливо у дітей і підлітків, а також осіб похилого віку) підвищений ризик порушення функції нирок; якщо є бронхіальна астма, катар сінної лихоманки або симптоми алергічної реакції після застосування препаратів.
Під час застосування ібупрофену спостерігалися важкі шкірні реакції, такі як лущення шкіри, поліформна еритема, синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз, лікарський синдром з еозинофілією і системними симптомами (DRESS) та гостра загальна осутка кропив'янкова (AGEP). Якщо в пацієнта виник будь-який з цих важких шкірних реакцій, описаних у пункті 4, слід негайно припинити застосування препарату Ібупрофен ТЗФ і звернутися по медичну допомогу. Необхідно уникати одночасного застосування ібупрофену з іншими НПЗП, включаючи так звані інгібітори COX-2 (селективні інгібітори циклооксигенази-2) через підвищений ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту. Пацієнти з захворюваннями шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо пацієнти похилого віку, повинні повідомляти лікаря про будь-які нетипові симптоми шлунково-кишкового тракту (особливо кровотечу), особливо на початку лікування. Пацієнти похилого віку більш схильні до виникнення побічних ефектів, особливо кровотечі та виразок шлунково-кишкового тракту. Пацієнти похилого віку повинні повідомляти про будь-які нетипові абдомінальні симптоми (особливо кровотечу з шлунково-кишкового тракту), особливо на початку лікування. Випадки кровотечі, виразок або перфорації шлунково-кишкового тракту, які можуть бути причиною смерті, описувалися після застосування всіх НПЗП у будь-який момент лікування, з наявністю або без наявності симптомів попередження чи попередніх важких побічних ефектів, пов'язаних з шлунково-кишковим трактом. Ризик кровотечі з шлунково-кишкового тракту, виразок шлунково-кишкового тракту або перфорації шлунково-кишкового тракту збільшується з підвищенням дози НПЗП і є вищим у пацієнтів з виразками шлунково-кишкового тракту в анамнезі, особливо якщо вони були ускладнені кровотечею або перфорацією (див. пункт 2, підпункт "Коли не застосовувати препарат Ібупрофен ТЗФ"), а також у пацієнтів похилого віку. Таким пацієнтам слід починати лікування з найменшої доступної дози. У цих пацієнтів, а також у пацієнтів, які потребують додаткового застосування малих доз саліцилової кислоти або інших препаратів, які підвищують ризик виникнення порушень шлунково-кишкового тракту, слід розглядати можливість одночасного застосування препаратів, які захищають шлунково-кишковий тракт (наприклад, мізопростолу або інгібіторів протонної помпи). Якщо під час лікування препаратом Ібупрофен ТЗФ виникне кровотеча з шлунково-кишкового тракту або буде виявлена виразка шлунково-кишкового тракту, слід припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем. Рекомендується бути обережним у пацієнтів, які одночасно приймають препарати, які можуть підвищувати ризик виникнення виразок шлунково-кишкового тракту або кровотечі з шлунково-кишкового тракту, наприклад, пероральні кортикостероїди, антикоагулянти, такі як варфарин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (застосовувані при лікуванні різних розладів, включаючи депресію) та антиагреганти, такі як саліцилова кислота (див. пункт 2, "Препарат Ібупрофен ТЗФ та інші препарати"). Необхідно бути особливо обережним і проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням препарату у пацієнтів з артеріальною гіпертензією або серцевою недостатністю з затримкою рідини, артеріальною гіпертензією та набряком, які є пов'язані з застосуванням НПЗП в минулому. Прийом препаратів проти запалення та болю, таких як ібупрофен, може бути пов'язаний з невеликим підвищенням ризику інфаркту міокарда або інсульту, особливо при застосуванні великих доз. Не слід перевищувати рекомендовану дозу та тривалість лікування. Тривале застосування ібупрофену, особливо в поєднанні з іншими препаратами проти болю, може призвести до постійного ушкодження нирок та підвищеного ризику серцевої недостатності. Пацієнти з найбільш високим ризиком виникнення таких реакцій - пацієнти з порушеннями функції нирок, серцевої недостатності, порушеннями функції печінки, які приймають діуретики та антигіпертензивні препарати (інгібітори АПФ) та пацієнти похилого віку. Пацієнти, у яких буде припинено лікування препаратами групи НПЗП, зазвичай повертаються до стану, який був до лікування. У пацієнтів з порушеннями функції нирок, печінки або серця слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду лікування та контролювати функцію нирок, особливо у пацієнтів, які тривало лікуються. Ібупрофен, як і інші НПЗП, може впливати на агрегацію тромбоцитів та продовжувати час кровотечі у здорових осіб. Відзначалися важкі шкірні реакції, пов'язані з застосуванням препарату Ібупрофен ТЗФ. Якщо з'являються: будь-яка висипка на шкірі, зміни на слизових оболонках, пухирі або інші симптоми алергії, слід припинити прийом препарату Ібупрофен ТЗФ і негайно звернутися по медичну допомогу, оскільки це можуть бути перші симптоми дуже важкої шкірної реакції. Див. пункт 4. Під час тривалого застосування препаратів проти болю може виникнути головний біль, який не слід лікувати шляхом збільшення дози препарату. Слід припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем. Під час вітряної віспи слід уникати застосування препарату Ібупрофен ТЗФ. Слід уникати вживання алкоголю під час застосування препарату, оскільки це може привести до загострення побічних ефектів, особливо тих, які пов'язані з шлунково-кишковим трактом та нервовою системою. У разі появи нових або загострення вище перелічених симптомів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Необхідно повідомити лікаря або фармацевту про всі препарати, які зараз приймає пацієнт, а також про препарати, які пацієнт планує приймати. Препарат Ібупрофен ТЗФ може впливати на дію інших препаратів або інші препарати можуть впливати на дію препарату Ібупрофен ТЗФ. Це стосується препаратів, які застосовуються для лікування або профілактики:
Також деякі інші препарати можуть піддаватися впливу або мати вплив на лікування препаратом Ібупрофен ТЗФ. Тому перед застосуванням препарату Ібупрофен ТЗФ з іншими препаратами завжди слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Препарат можна приймати з їжею або питтям. Препарат можна приймати також на голодний шлунок. Для уникнення шлунково-кишкових розладів рекомендується приймати препарат під час їжі або після їжі. Необхідно уникати одночасного застосування ібупрофену з алкоголем через можливість загострення побічних ефектів шлунково-кишкового тракту.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату. Вагітність Під час останніх 3 місяців вагітності не слід приймати препарат Ібупрофен ТЗФ, оскільки він може нашкодити ненародженій дитині або бути причиною ускладнень під час пологів. Препарат може викликати порушення, пов'язані з нирками та серцем, у ненародженій дитині. Ібупрофен ТЗФ може підвищувати схильність до кровотечі у вагітної жінки та дитини та може сприяти затримці або продовженню пологів. У перші 6 місяців вагітності не слід застосовувати препарат Ібупрофен ТЗФ, якщо це не абсолютно необхідно та виключно за рекомендацією лікаря. Якщо препарат Ібупрофен ТЗФ буде застосовуватися під час спроби завагітніти або у першому та (або) другому триместрі вагітності, слід застосовувати найменшу можливу ефективну дозу та найкоротший можливий період застосування препарату. Прийом препарату Ібупрофен ТЗФ протягом більше ніж кількох днів після 20 тижня вагітності може викликати порушення функції нирок у ненародженій дитині, які можуть привести до низького рівня амніотичної рідини, яка оточує дитину (олігогідрамніоз), або звуження судини (провід тетради) у серці дитини. Якщо прийом препарату Ібупрофен ТЗФ триває протягом більше ніж кількох днів, лікар може рекомендувати додатковий моніторинг. Годування грудьми Ібупрофен у невеликих кількостях проникає до молока годуючих жінок. При короткочасному прийомі ібупрофену в терапевтичних дозах шкідливий вплив на немовлят видається малоймовірним. Однак, якщо рекомендовано тривале прийняття ібупрофену, слід розглядати можливість раннього завершення годування грудьми. Фертильність Застосування препарату Ібупрофен ТЗФ може погіршувати фертильність жінок і не рекомендується у жінок, які планують вагітність.
Пацієнти, у яких виникли побічні ефекти, такі як головокружіння, сонливість, втома, порушення зору, не повинні керувати транспортними засобами чи обслуговувати машини.
Якщо раніше було встановлено у пацієнта нетолерантність до деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийомом препарату.
Препарат Ібупрофен ТЗФ містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто препарат вважається "безнатрійним".
Цей препарат завжди слід застосовувати точно так, як описано в цій інструкції для пацієнта або згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта. Препарат для короткочасного перорального застосування.
Пероральне застосування. Препарат слід приймати під час їжі або на голодний шлунок. Для уникнення шлунково-кишкових розладів рекомендується приймати препарат під час їжі або після їжі. Таблетки Ібупрофен ТЗФ слід приймати, запивючи склянкою води. Таблетки слід ковтати цілими, не розжовуючи, не ламючи, не розчавлюючи та не висмоктуючи, щоб уникнути відчуття дискомфорту в роті та подразнення горла.
Необхідно застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Якщо під час інфекції симптоми інфекції (такі як підвищення температури тіла та біль) тривають або погіршуються, слід негайно проконсультуватися з лікарем (див. пункт 2). Якщо необхідно застосовувати препарат протягом більше ніж 3 днів або якщо симптоми погіршуються, слід проконсультуватися з лікарем. Максимальна добова доза не повинна перевищувати 1200 мг. Діти у віці від 6 до 9 років (з масою тіла від 20 до 29 кг)Зазвичай застосовується 200 мг (1 таблетка), при необхідності кожні 6-8 годин. Не слід застосовувати дозу вищу за 600 мг (3 таблетки) на добу у поділених дозах. Діти у віці від 10 до 12 років (з масою тіла від 30 до 39 кг)Зазвичай застосовується 200 мг (1 таблетка), при необхідності кожні 6 годин. Не слід застосовувати дозу вищу за 800 мг (4 таблетки) на добу у поділених дозах. Дорослі та підлітки у віці понад 12 років (з масою тіла понад 40 кг):Початкова доза - 2 таблетки, потім при необхідності від 1 до 2 таблеток кожні 4-6 годин. Не слід застосовувати більше 6 таблеток (1200 мг ібупрофену) протягом доби. Необхідно зберігати щонайменше 4-годинну перерву між дозами. Не слід застосовувати препарат Ібупрофен ТЗФ у дітей у віці нижче 6 років. Пацієнти похилого вікуУ пацієнтів похилого віку підвищений ризик виникнення побічних ефектів. Для зменшення ризику виникнення побічних ефектів препарат слід застосовувати найменшу ефективну дозу протягом найкоротшого періоду, необхідного для контролю симптомів. Пацієнти повинні регулярно проходити моніторинг щодо кровотечі з шлунково-кишкового тракту під час лікування ібупрофеном. Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирокЛікар встановить відповідну дозу для пацієнтів з порушеннями функції печінки або нирок.
Якщо пацієнт застосував більшу ніж рекомендована доза препарату Ібупрофен ТЗФ або якщо дитина випадково прийняла препарат, слід завжди звернутися до лікаря або звернутися до найближчої лікарні, щоб отримати думку про можливу загрозу для здоров'я та пораду щодо дій, які слід вчинити в такому випадку. Симптоми передозування можуть включати нудоту, біль у шлунку, блювоту (можливі сліди крові), кровотечу з шлунково-кишкового тракту (див. також пункт 4 нижче), діарею, головний біль, звук у вухах, дезорієнтацію та нистагм. Можуть також виникнути збудження, сонливість або кома. Іноді у пацієнтів спостерігаються судоми. Після прийому великої дози спостерігалося сонливість, біль у грудній клітці, серцебиття, втрату свідомості, судоми (головним чином у дітей), слабкість та головокружіння, кров у сечі, низький рівень калію в крові, відчуття холоду та труднощі з диханням. Крім того, час протромбіну/МНВ може бути подовжений, ймовірно, через вплив на дію циркулюючих факторів згортання крові. У важкому отруєнні може виникнути метаболічна кислота. Під час важких отруєнь можуть виникнути гостра ниркова недостатність та ушкодження печінки, артеріальна гіпотензія, респіраторна недостатність, брадикардія. У пацієнтів з бронхіальною астмою може виникнути загострення симптомів астми.
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози. У разі будь-яких подальших сумнівів щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх вони виникнуть.
Необхідно негайно припинити застосування ібупрофену та звернутися по медичну допомогу, якщо виник будь-який з наступних симптомів:
Препарат Ібупрофен ТЗФ може викликати порушення кровотворення (агранулоцитоз, лейкопенія, тромбоцитопенія) разом з зниженням опірності до інфекції (рідко спостерігається побічний ефект). Необхідно негайно звернутися до лікаря у разі інфекції з симптомами, такими як підвищення температури тіла, значне слабкість або підвищення температури тіла з симптомами інфекції, такими як біль у горлі, виразки в роті, порушення сечовидільної системи. Необхідно повідомити лікаря про прийом цього препарату. Можуть виникнути важкі шкірні реакції, відомі як синдром DRESS. До симптомів синдрому DRESS належать: поширена шкірна висипка, висока температура, збільшені лімфатичні вузли та підвищення кількості еозінофілів (вид білих кров'яних тілець); (частота виникнення - невідома, не може бути визначена на підставі наявних даних). Можуть виникнути червоні, лущаючі шкірні висипки з вузлами під шкірою та пухирями, разом з підвищенням температури тіла. Симптоми зазвичай з'являються на початку лікування (гостра загальна осутка кропив'янкова); (частота виникнення - невідома, не може бути визначена на підставі наявних даних).
Часто (спостерігаються у 1-10 осіб з 100 пацієнтів):
Незbyt часто (спостерігаються у 1-10 осіб з 1000 пацієнтів):
Рідко (спостерігаються у 1-10 осіб з 10 000 пацієнтів):
Бардzo рідко (спостерігаються у менше 1 особи з 10 000 пацієнтів):
Частота невідома (частота не може бути визначена на підставі наявних даних):
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, слід повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: вул. Щусєва, 26, м. Київ, 04050. Телефон: +38 (044) 279-16-16. Факс: +38 (044) 279-16-17. Електронна пошта: adr@moz.gov.ua. Веб-сайт: http://www.moz.gov.ua/. Побічні ефекти також можна повідомляти виробникові. Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Зберігати при температурі нижче 30°C. Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей. Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності (EXP), вказаного на блистерній упаковці та картонній коробці. Термін придатності (EXP) позначає останній день вказаного місяця. Не слід застосовувати цей препарат, якщо блистер пошкоджений. Препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Слід запитати у фармацевта, як видалити препарати, яких вже не використовують. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Плівкові таблетки білого кольору, опуклі з обох сторін, гладкі з обох сторін. Блістер з ПВХ/ПВДФ/Алюмінієм, який містить 10 плівкових таблеток. Блістери розміщені в картонній коробці.
Тархомінські фармацевтичні заводи "Польфа" Акціонерне товариство вул. Олександра Флемінга, 2 03-176 Варшава Номер телефону: (22) 811-18-14 Для отримання більш детальної інформації про цей препарат слід звернутися до відповідального суб'єкта.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.