Доксорубіцін-ебеве

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

Доксорубіцин-Ебеве, 2 мг/мл, концентрат для приготування розчину для інфузії

Гідрохлорид доксорубіцину

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей препарат призначений лише для певної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта з'являються будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перераховані в інструкції, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції:

• 1. Що таке препарат Доксорубіцин-Ебеве і для чого він використовується
• 2. Важлива інформація перед використанням препарату Доксорубіцин-Ебеве
• 3. Як використовувати препарат Доксорубіцин-Ебеве
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Доксорубіцин-Ебеве
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Доксорубіцин-Ебеве і для чого він використовується

Препарат містить речовину під назвою доксорубіцин. Доксорубіцин використовується для лікування наступних захворювань: м'які тканини та кісткова тканина, злоякісна гранулема, негранульоматозні лімфоми, гостра лімфобластна лейкемія, гостра мієлоїдна лейкемія, рак щитоподібної залози, рак молочної залози, рак яєчників, рак сечового міхура, малий клітинний рак легень, ембріональний нейробластом.
У деяких випадках доксорубіцин можна вводити всередину сечового міхура.
Використання препарату дає явні користі при лікуванні: множинної мієломи, раку ендометрію, раку шийки матки, Вільмсової пухлини (тип злоякісної пухлини нирок), пухлин голови та шиї, раку шлунка, раку підшлункової залози, раку передміхурової залози, раку яєчок і раку печінки.

2. Важлива інформація перед використанням препарату Доксорубіцин-Ебеве

Коли не використовувати препарат Доксорубіцин-Ебеве

• у осіб з встановленою гіперчутливістю до доксорубіцину, препаратів з подібною хімічною структурою або до будь-якого з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6);
• у осіб із вираженим порушенням функції кісткового мозку (у тому числі у пацієнтів зі збільшеною схильністю до кровотеч);
• у осіб з існуючою раніше або важкою хворобою серця (такою як нестабільна стенокардія, прогресуюча серцева недостатність, важкі порушення серцевого ритму та провідності, гостра запальна кардіоміопатія, кардіоміопатія) або після перенесеного (в останні 6 місяців) інфаркту міокарда;
• у пацієнтів, які раніше отримували максимальну кумулятивну дозу іншого препарату групи антрациклінів (наприклад, доксорубіцину або даунорубіцину);
• із важкою хворобою печінки;
• у пацієнтів з гострим інфекційним процесом;
• у осіб із запаленням слизової оболонки ротової порожнини;
• у жінок під час вагітності або годування грудьми.

Введення в сечовий міхур

• у пацієнтів із звуженням сечоводу, у яких не можна ввести катетер;
• у пацієнтів з інвазивними пухлинами, які проникають у стінку сечового міхура;
• у пацієнтів із інфекцією сечових шляхів або станами запалення сечового міхура
• у пацієнтів, у яких спостерігається кров у сечі.

Попередження та заходи обережності

Перш ніж використовувати препарат Доксорубіцин-Ебеве, обговоріть це з лікарем.
Доксорубіцин можна використовувати лише під наглядом лікаря з досвідом використання хіміотерапії.
Пацієнт повинен перебувати в лікарні принаймні під час першої фази лікування, оскільки необхідний щільний нагляд і контрольні лабораторні дослідження. Перед лікуванням доксорубіцином, а в деяких випадках під час введення препарату, лікар призначить проведення досліджень крові для оцінки функції кісткового мозку, а також проведення досліджень для оцінки функції серця, печінки та сечових шляхів.
Доксорубіцин має шкідливу дію на серце. Ризик такого впливу є більшим у осіб, які раніше піддавалися променевій терапії грудної клітки або перикарда, отримували раніше інші препарати, подібні до доксорубіцину, і отримують одночасно препарати з гальмівним впливом на скоротливість серцевого м'яза або препарати з шкідливим впливом на серце (наприклад, трастузумаб), у осіб з хворобами серця, у похилому віці (>70 років) та у дітей і підлітків.
У осіб, які отримують антрацикліни після закінчення лікування іншими речовинами з шкідливим впливом на серце (наприклад, трастузумабом), також може спостерігатися підвищений ризик такого впливу.
Необхідно негайно звернутися до лікаря, якщо пацієнт:

• відчуває біль у ротовій порожнині, має запалення або виразку слизової оболонки ротової порожнини;
• відчуває задишку, серцебиття, прискорення або сповільнення серцевого ритму, має набряки;
• віддає менше сечі;
• заподіює легке утворення синяків або крововиливи;
• відчуває біль, колючий біль або печіння в місці введення препарату;
• відчуває біль або печіння під час сечовипускання.

Як чоловіки, так і жінки повинні використовувати ефективні методи контрацепції під час лікування та протягом певного періоду після закінчення прийому препарату (див. «Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність»).
Існує можливість появи червоного забарвлення сечі, особливо першої порції після введення препарату. Це не вимагає спеціального лікування.

Доксорубіцин-Ебеве та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або медсестру про всі препарати, які зараз приймає пацієнт, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Особливо важливо повідомити лікаря про променеву терапію та використання наступних препаратів:

• інші протипухлинні препарати;
• препарати, які використовуються для лікування артеріальної гіпертензії та хвороб серця;
• метотрексат (препарат, який використовується для лікування хвороб, таких як ревматоїдний артрит, псоріаз);
• циметидин і ранітидин (препарати, які зменшують виділення соляної кислоти в шлунку);
• рифампіцин (антібіотик);
• барбітурати (препарати, які використовуються для лікування безсоння);
• циклоспорин (препарат, який використовується для профілактики відторгнення трансплантату);
• препарати, які використовуються для лікування епілепсії (наприклад, карбамазепін, фенітойн, валпроат);
• препарати, які використовуються для лікування ВІЛ-інфекції (наприклад, ритонавір);
• препарати, які використовуються для лікування бактеріальних інфекцій (наприклад, хлорамфенікол, сульфонаміди);
• препарати, які використовуються для лікування психічних захворювань (наприклад, клоzapін);
• дігоксин (препарат, який використовується для лікування хвороб серця).

Під час лікування доксорубіцином не можна використовувати живі вакцини через ризик розвитку загальної, загрозливої для життя хвороби. Ризик є більшим у осіб з ослабленою функцією імунної системи. Пацієнти, які лікуються доксорубіцином, повинні уникати контакту з особами, які нещодавно були вакциновані проти поліомієліту.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед використанням цього препарату.
Контрацепція у жінок фертильного віку і чоловіків
Жінки
Не можна виключити негативний вплив доксорубіцину на плід. У жінок фертильного віку завжди повинні використовувати ефективний метод контрацепції під час лікування та протягом принаймні 6,5 місяців після прийому останньої дози препарату Доксорубіцин-Ебеве. Необхідно обговорити з лікарем відповідні методи контрацепції для жінки та її партнера.
Чоловіки
Під час терапії доксорубіцином може відбуватися пошкодження генетичного матеріалу (може діяти шкідливо на сперму). Зазвжди повинні використовувати ефективний метод контрацепції під час лікування та протягом принаймні 3,5 місяців після прийому останньої дози препарату Доксорубіцин-Ебеве.
Вагітність
Використання препарату Доксорубіцин-Ебеве під час вагітності протипоказане.
Годування грудьми
Використання препарату Доксорубіцин-Ебеве під час годування грудьми протипоказане. Жінки, які годують грудьми, повинні відмовитися від годування грудьми під час лікування доксорубіцином.
Фертильність
У жінок доксорубіцин може викликати безпліддя під час лікування. Він також може викликати відсутність місячних. Овуляція та місячні знову з'являються після закінчення лікування, але може відбуватися передчасна менопауза.
Доксорубіцин може діяти шкідливо на сперму. Зменшення кількості або відсутність сперми можуть бути тривалими, але описувалися випадки, коли кількість сперми поверталася до норми. Це може відбуватися після кількох років після закінчення лікування.
Через ризик незворотної безплідності необхідно проконсультуватися щодо можливості збереження (заморожування) сперми перед початком лікування.

Водіння транспортних засобів і використання техніки

Пацієнти, у яких спостерігаються будь-які ефекти препарату, які можуть мати несприятливий вплив на здатність водити транспортні засоби (сонливість, нудота або блювота), не повинні водити транспортні засоби чи обслуговувати техніку.

Доксорубіцин-Ебеве містить натрій

Препарат містить 3,54 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в 1 мл концентрату.
Препарат містить 17,7 мг натрію в флаконі 5 мл. Це відповідає 0,88% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Препарат містить 88,5 мг у флаконі 25 мл. Це відповідає 4,42% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Препарат містить 177 мг у флаконі 50 мл. Це відповідає 8,85% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Препарат містить 354 мг у флаконі 100 мл. Це відповідає 17,7% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Препарат можна розбавляти у 0,9% розчині хлориду натрію. Зміст натрію з розбавника повинен бути врахований при розрахунку загального вмісту натрію у підготовленому розчині препарату.

3. Як використовувати препарат Доксорубіцин-Ебеве

Препарат Доксорубіцин-Ебеве можна вводити лише під наглядом лікаря-спеціаліста в галузі клінічної онкології, який має досвід використання хіміотерапії проти пухлин.
Препарат вводиться внутрішньовенно тривалістю 2 – 5 хвилин або в інфузії внутрішньовенно з 0,9% розчином хлориду натрію, 5% розчином глюкози або розчином для інфузії внутрішньовенно, який містить хлорид натрію і глюкозу.
Дозування препарату залежить від стану пацієнта, його маси тіла, функції кісткового мозку та органів (печінки, серця) та від схеми введення (тільки препарат Доксорубіцин-Ебеве [монотерапія] або цей препарат у комбінації з іншими цитотоксичними препаратами).
Якщо препарат використовується в монотерапії, найчастіше рекомендують вводити дозу 50 – 75 мг/м²(площа тіла) в інфузії внутрішньовенно кожні три тижні. Препарат можна вводити внутрішньовенно раз на три тижні в дозі 20 мг/м²протягом трьох поспіль днів.
Не слід перевищувати кумулятивну дозу протягом життя пацієнта, яка становить 550 мг/м². Ця доза становить 450 мг/м²у пацієнтів, які лікувалися методом променевої терапії грудної клітки, пацієнтів з хворобою серця, або якщо хворий приймає інші онкологічні препарати з дією, яка пошкоджує серце, не належать до антрациклінів. Особам з ризиком порушення функції серця не слід вводити кумулятивні дози більше ніж 450 – 550 мг/м², а у разі попереднього порушення функції серця або перенесеної радіотерапії серця або грудної клітки, дози більше ніж 400 мг/м².
У разі раку сечового міхура рекомендують дозування 50 мг у 50 мл фізіологічного розчину, у сечовий міхур з використанням стерильного катетера. Спочатку препарат вводиться раз на тиждень, а пізніше раз на місяць. Не існує обмеження щодо максимальної кумулятивної дози.
Дозу слід відповідним чином зменшувати у наступних пацієнтів: у яких одночасно використовуються інші цитотоксичні препарати з дією, подібною до доксорубіцину, з порушеннями функції печінки, з підвищеним ризиком порушення функції серця, у дітей.
У разі відчуття, що дія препарату Доксорубіцин-Ебеве є занадто сильною або занадто слабкою, слід звернутися до лікаря або фармацевта.

Використання більшої ніж рекомендована дози препарату Доксорубіцин-Ебеве

Ймовірно, симптоми передозування становитимуть посилену форму фармакологічної дії.
У разі використання більшої ніж рекомендована дози препарату слід негайно звернутися до лікаря або фармацевта.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з використанням цього препарату, слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного. Побічні ефекти доксорубіцину найчастіше є зворотними. Токсичними ефектами, які обмежують дозу, є: порушення функції кісткового мозку та токсичну дію на серце.
Дуже часті побічні ефекти(можуть виникнути частіше ніж у 1 з 10 осіб)
Інфекції, порушення функції кісткового мозку (зменшення кількості лейкоцитів [лейкопенія], зменшення кількості нейтрофілів [нейтропенія], анемія та тромбоцитопенія), гіпоксія або некроз тканин, нейтропенія з гарячкою, тромбоз, нудота, блювота, запалення слизової оболонки ротової порожнини, запалення слизових оболонок, подразнююча (токсична) дія місцево, відділення нігтів від ложа, осутка, червоність, гіперчутливість до світла, випадіння волосся, гарячка, слабкість, озноб, зміни на електрокардіограмі (ЕКГ), порушення діяльності деяких ферментів печінки (амінотрансфераз), збільшення маси тіла.
Часті побічні ефекти(можуть виникнути рідше ніж у 1 з 10 осіб)
У загальному сепсисі (сепсис), запалення кон'юнктиви, токсична дія на серце, наприклад, захворювання міокарда, прискорення або сповільнення діяльності серця, порушення ритму серця, ньюропатія, порушення функції серця, яка викликає задишку і може привести до набряків ніг, тромбоз, кровотеча, запалення слизової оболонки стравоходу, біль у животі або відчуття печіння, свербіж, гіперчутливість до променевої терапії (реакції «відспадку»), надмірна пігментація шкіри та нігтів, кропив'янка, реакція в місці введення препарату.
Після введення препарату в сечовий міхур може виникнути запалення сечового міхура з болючим сечовипусканням, частим сечовипусканням, гематурією, поліурією, нічним сечовипусканням, тиском на сечовий міхур, некрозом, спазмами сечового міхура та сечоводу.
Недостатньо часті побічні ефекти(можуть виникнути рідше ніж у 1 з 100 осіб)
Септичний шок (гостра, загрозлива для життя реакція внаслідок сепсису), вторинна лейкемія кісткового мозку, порушення ритму серця, прискорення або нерівномірне серцебиття (серцебиття), ньюропатія, яка викликає задишку і може привести до набряків ніг, зупинка діяльності серця, тромбоз, кровотеча з травного тракту, запалення товстої кишки, виразкове запалення слизової оболонки шлунка, некротизуюче запалення товстої кишки (іноді з важким інфекційним процесом).
Рідкі побічні ефекти(можуть виникнути рідше ніж у 1 з 1000 осіб)
Набряк судинної оболонки повік та язика з порушеннями дихання, синюшність шкіри та слизових оболонок, викликана низьким вмістом кисню в крові, порушення дихання, набряк слизової оболонки носа, прискорення дихання, задишка, попроменева пневмонія.
Дуже рідкі побічні ефекти(можуть виникнути рідше ніж у 1 з 10 000 осіб)
Важка анафілактична реакція (анafilаксія), важкі порушення функції серця (блокада міжпередсердної та міжшлуночкової, блокада гілки пучка Гіса), шок, виразки слизової оболонки, депігментація слизової оболонки ротової порожнини, червоність кінцівок, універсальна хвороба м'язів (міастенія), відсутність місячних, зменшення кількості або відсутність сперми, загальне нездужання та (або) слабкість, вторинні пухлини ротової порожнини.
Побічні ефекти, частота яких невідома(частота не може бути визначена на підставі наявних даних)
Анафілактична реакція, запалення рогівки, сльозотеча, приливи, токсична дія на печінку, тимчасове підвищення активності ферментів печінки, червоність та біль у долоні та ступнях, біль у суглобах, червоне забарвлення сечі (1-2 доби після введення препарату), гостра ниркова недостатність, склероз судин.

Звітність про побічні ефекти
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перераховані в інструкції, слід повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна звітувати безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: вул. Січових Стрільців, 49, м. Київ, 04053
тел.: +38 (044) 279-16-16/ факс: +38 (044) 279-16-17/ веб-сайт: https://www.moz.gov.ua
Звітуючи про побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації щодо безпеки використання препарату.

5. Як зберігати препарат Доксорубіцин-Ебеве

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після позначки EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Зберігати та перевозити в охолодженому стані (2°C- 8°C).
Зберігати в зовнішній упаковці для захисту від світла.

6. Зміст упаковки і інші відомості

Що містить препарат Доксорубіцин-Ебеве

Активною речовиною препарату є гідрохлорид доксорубіцину.
Один мл концентрату містить 2 мг гідрохлориду доксорубіцину.
Флакон 5 мл містить 10 мг гідрохлориду доксорубіцину.
Флакон 25 мл містить 50 мг гідрохлориду доксорубіцину.
Флакон 50 мл містить 100 мг гідрохлориду доксорубіцину.
Флакон 100 мл містить 200 мг гідрохлориду доксорубіцину.
Інші компоненти препарату: соляна кислота 10% (для встановлення pH), хлорид натрію, вода для ін'єкцій.

Як виглядає препарат Доксорубіцин-Ебеве і що містить упаковка

Препарат Доксорубіцин-Ебеве являє собою прозорий, червоний концентрат у флаконі зі скла типу I, закритому сірим корком з гуму хлорбутілу, покритим тефлоном, та алюмінієвим ковпачком, у паперовій коробці. Флакони можуть бути розміщені в захисних упаковках з пластмаси (ONKO-Safe або Sleeving).
Величина упаковок:
1 флакон по 5 мл;
1 флакон по 25 мл;
1 флакон по 50 мл;
1 флакон по 100 мл.

Юридична особа, відповідальна за випуск препарату на ринку

EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG
Мондзеєштрасе 11
А-4866 Унтерах, Австрія

Виробник

Fareva Unterach GmbH
Мондзеєштрасе 11
4866 Унтерах, Австрія
EBEWE Pharma Ges.m.b.H. Nfg. KG
Мондзеєштрасе 11
А-4866 Унтерах, Австрія
<Логотип компанії>

Для отримання більш детальної інформації зверніться до:

Sandoz Polska Sp. z o.o.
вул. Доманєвська 50 С
02-672 Варшава
тел. 22 209 70 00

Дата останнього оновлення інструкції:

Інформація, призначена лише для фахівців медичного персоналу:

• Зберігання лікарського засобу після першого відкриття та після розбавлення

Після відкриття
Концентрат слід витягувати з флакона безпосередньо перед використанням. З мікробіологічної точки зору продукт слід використовувати негайно. В іншому разі за умови та термін зберігання залишкового продукту у флаконі відповідає користувач. Залишкового продукту у флаконі після першого витягування не слід зберігати довше ніж 24 години при температурі від 2°C до 8°C, якщо витягування проводилось у контрольованих, перевірених умовах з дотриманням асептики. В цьому випадку розчин зберігає фізико-хімічну стабільність до 28 днів.
Після розбавлення
З мікробіологічної точки зору продукт слід використовувати негайно. В іншому разі за умови та термін зберігання підготовленого розчину відповідає користувач. Приготовлених розчинів не слід зберігати довше ніж 24 години при температурі від 2 °C до 8 °C, якщо розбавлення проводилось у контрольованих, перевірених умовах з дотриманням асептики. Встановлено фізичну та хімічну стабільність до 28 днів розчину у концентрації 1 мг/мл, розбавленого 0,9% розчином NaCl або 5% розчином глюкози, зберігаемого в холодильнику або при кімнатній температурі, з доступом та без доступу світла, а також до 28 днів розчину у концентрації 0,1 мг/мл, розбавленого 0,9% розчином NaCl або 5% розчином глюкози, зберігаемого в холодильнику та до 96 годин при кімнатній температурі, з доступом та без доступу світла.

• Інструкція з підготовки, використання препарату та видалення його залишків

Доксорубіцин можна вводити внутрішньовенно у вигляді болюсу тривалістю 2 – 5 хвилин або в інфузії внутрішньовенно з розчином хлориду натрію концентрацією 0,9% (м/в), розчином глюкози концентрацією 5% (м/в) або розчином для інфузії внутрішньовенно, який містить хлорид натрію та глюкозу.
Через різноманітні схеми дозування рекомендується використовувати препарат лише під керівництвом лікаря з досвідом використання цитотоксичної терапії.
Введення препарату у вигляді болюсу викликає виникнення вищого пікового рівня препарату в крові, що, ймовірно, має більшу кардіотоксичну дію.
Через токсичні властивості речовини слід дотримуватися наступних правил безпеки:

• підготовка, введення та видалення залишків препарату можуть проводитися лише кваліфікованим персоналом і, як і у випадку з усіма цитостатичними препаратами, слід дотримуватися обережності, щоб на контакт з препаратом не були піддані жінки, які перебувають у стані вагітності;
• особи, які підготували доксорубіцин, повинні носити захисний одяг: окуляри, фартухи, одноразові рукавички та маски;
• всі прилади та матеріали, які використовувалися для підготовки препарату або очищення місця його приготування, включаючи рукавички, слід помістити у мішки для небезпечних відходів та спалити при високій температурі (700°C).

У разі випадкового контакту з шкірою або очима їх слід промити великою кількістю води або водою з милом або розчином бікарбонату натрію. Слід звернутися до лікаря.
У разі розливу розчину його слід нейтралізувати розбавленим підхлоридом натрію (1% розчин підхлориду), найкраще залишивши на ніч, а потім промити водою.
Всі матеріали, які використовувалися для очищення, слід знищити у спосіб, описаний вище.

• Проведення у разі екстравазації

Екстравазія викликає важку та прогресуючу некроз тканин. Симптомом екстравазації є біль та (або) відчуття печіння у місці внутрішньовенного введення доксорубіцину. У разі екстравазації слід негайно припинити введення та ввести препарат у іншу вену. У місці екстравазації слід застосовувати холодні компреси. У разі екстравазації, протягом часу, не довшого ніж 6 годин, рекомендується внутрішньовенно вводити дексразоксан (дозування та подальша інформація див. у Характеристиці лікарського засобу дексразоксану). Якщо існують протипоказання до його введення, слід застосовувати місцево 99% розчин диметилсульфоксиду (ДМСО) на поверхню, у двічі більшу за уражену площу шкіри (4 краплі на 10 см²шкіри) та повторювати цю процедуру 3 рази на добу протягом 14 днів. Через протилежний механізм уражену площу слід чергувати охолоджувати (холодні компреси для зменшення болю) та застосовувати ДМСО (вазоконстрикція versusвазодилатація судин). Інші методи, описані в літературі, викликають сумніви та не мають встановленої цінності. Слід звернутися за консультацією до спеціаліста з пластичної хірургії та розглянути питання про широке видалення ураженої ділянки.

• Несумісності

Слід уникати контакту лікарського засобу з розчинами лужного характеру, оскільки це викликає гідроліз препарату. Не слід змішувати доксорубіцин з гепарином та 5-фторурацилом, оскільки це може викликати утворення осаду. Не рекомендується змішувати доксорубіцин з іншими препаратами.