діюча речовина: флумазеніл; 1 мл розчину містить флумазенілу 0,1 мг; допоміжні речовини: натрію хлорид, динатрію едетат, оцтова кислота льодяна, натрію гідроксид, вода для ін’єкцій.
Розчин для ін’єкцій.
Прозорий, безбарвний розчин.
Інші терапевтичні препарати. Антидоти. Код АТХ V03АВ25.
Флумазеніл – це антагоніст бензодіазепінів, похідне імідазобензодіазепінів, який шляхом конкурентної взаємодії специфічно блокує вплив речовин, що діють на рецептор бензодіазепіну в центральній нервовій системі (ЦНС). Повідомлялось про нейтралізацію парадоксальних реакцій бензодіазепінів.
Експерименти, проведені на тваринах, показали, що флумазеніл не блокує вплив агоністів бензодіазепінових рецепторів, таких як барбітурати, міміциди гама-аміномасляної кислоти та антагоністи рецепторів аденозину. Флумазеніл блокує дію небензодіазепінових агоністів, таких як циклопіролони (зопіклон) та триазолопіридазини. Гіпно-седативні ефекти бензодіазепінів швидко зникають (протягом 1–2 хв) після внутрішньовенного введення флумазенілу. Залежно від різниці в часі елімінації між агоністом та антагоністом, ефект може повторитись протягом кількох годин. Флумазеніл може мати незначну агоністичну (наприклад, протисудомну) активність. Клінічна ефективність та безпека. Дослідження на тваринах показали, що при тривалому лікуванні флумазенілу виникав синдром відміни, включаючи судоми.
Флумазеніл – це слабка ліпофільна основа. Флумазеніл зв’язується приблизно з 50 % білків плазми крові, серед яких 2/3 припадає на альбумін. Флумазеніл інтенсивно розподіляється в позасудинному просторі. Під час фази розподілу концентрація флумазенілу в плазмі крові знижується з періодом напіввиведення 4–5 хвилин. Об’єм розподілу при досягненні рівноважної концентрації складає 0,9–1,1 л/кг.
Флумазеніл піддається інтенсивному метаболізму в печінці. Найважливішим неактивним метаболітом у плазмі крові (у вільній формі) та сечі (у вільній та кон’югованій формі) є карбонова кислота. Результати фармакологічних тестів показали, що цей метаболіт не має агоністичної або антагоністичної бензодіазепінової активності.
Флумазеніл майже повністю виводиться зі сечею. Це вказує на повне розщеплення діючої речовини в організмі. Дослідження з міченим радіоізотопом лікарським засобом показало, що повне виведення відбувається протягом 72 годин: 90–95 % – із сечею і 5–10 % – з калом. Елімінація проходить швидко, про що свідчить короткий період напіввиведення (40‑80 хвилин). Сумарний кліренс флумазенілу становить 0,8–1,0 л/год/кг, метаболізм відбувається переважно в печінці.
Лікарський засіб застосовується для часткового або повного усунення центральних седативних ефектів бензодіазепіну у дорослих та дітей віком від 1 року. Може застосуватись при анестезії та інтенсивній терапії.
Дослідження взаємодії проводилися тільки у дорослих пацієнтів. Флумазеніл пригнічує центральні ефекти бензодіазепінів шляхом конкурентного інгібування на рівні рецепторів. Він також блокує дію небензодіазепінових агоністів (наприклад, зопіклону, триазолопіридазинів) на бензодіазепінові рецептори. Проте флумазеніл не блокує дію лікарських засобів, які не працюють за цим механізмом. Не спостерігається взаємодія з іншими депресантами ЦНС.
При застосуванні флумазенілу для усунення седації, викликаної бензодіазепіном, необхідно протягом тривалого часу контролювати дозу, життєві показники (електрокардіограма (ЕКГ)), пульс, оксиметрія, концентрація уваги пацієнта та інші життєві ознаки, такі як частота серцевих скорочень (ЧСС), частота дихання та артеріальний тиск) та тривалість ефекту використовуваного бензодіазепіну щодо виникнення симптомів повторної седації, утруднення дихання або інших ознак залишкового ефекту бензодіазепіну.
Необхідно ретельно підбирати дозування флумазенілу для пацієнтів, які страждають на доопераційну тривогу або мають в анамнезі хронічну чи епізодичну тривожність.
Слід враховувати післяопераційний біль. Можливо, краще тримати пацієнта в седації.
Через імовірність виникнення повторної седації та утруднення дихання стан дітей, у яких зафіксовано випадки седації після застосування мідазоламу, потрібно ретельно контролювати принаймні 2 години після введення флумазенілу.
Симптоми. Навіть при застосуванні у більш високих дозах, ніж рекомендовано (до 100 мг флумазенілу), симптоми передозування не спостерігалися.
З боку імунної системи | |
часто | реакції підвищеної чутливості, анафілактичний шок |
З боку психіки | |
часто | тривога, безсоння, сонливість, емоційна лабільність |
нечасто | страх |
частота невідома | психічні зміни, ейфорія, втома, патологічна плаксивість, агресивні реакції, панічні атаки; синдром відміни: ажитація, тривожність, емоційна лабільність, сплутаність свідомості, сенсорні розлади |
З боку нервової системи | |
часто | головний біль, вертиго, ажитація, тремор, сухість ротової порожнини, прискорене дихання, порушення мовлення, парестезія |
нечасто | судоми (насамперед у пацієнтів, які страждають на епілепсію, тяжку печінкову недостатність, особливо після лікування бензодіазепінами або у випадку передозування кількома лікарськими засобами) |
частота невідома | спонтанні рухи |
З боку органів зору | |
часто | диплопія, косоокість, підвищена сльозотеча |
З боку органів слуху та рівноваги | |
нечасто | порушення слуху |
З боку серцево-судинної системи | |
часто | підвищене серцебиття, припливи, гіпотензія, ортостатична гіпертензія, транзиторна гіпертензія (при пробудженні) |
нечасто | тахікардія або брадикардія, екстрасистолія |
З боку органів дихання, грудної клітки та середостіння | |
нечасто | задишка, кашель, закладеність носа, біль у грудях |
З боку шлунково-кишкового тракту | |
дуже часто | нудота (під час анестезії, особливо при одночасному застосуванні з опіатами) |
часто | блювання (під час анестезії, особливо при застосуванні з опіатами), гикавка |
З боку шкіри та підшкірної клітковини | |
часто | підвищене потовиділення |
нечасто | блідість |
частота невідома | припливи жару до обличчя |
Загальні розлади та реакції у місці введення | |
часто | втома, біль у місці введення |
нечасто | тремтіння |
частота невідома | підвищення відчуття болю, збільшення маси тіла, озноб |
3 роки.
Для лікарського засобу не вимагається спеціальних умов зберігання. Зберігати в недоступному для дітей місці.
По 5 мл в ампулі; по 5 або 10 ампул у картонній пачці.
За рецептом.
ЛАБОРАТОРІО РЕЙГ ЖОФРЕ, С.А.
С/Гран Капітан, 10, Сант Хоан Деспі, Барселона, 08970, Іспанія
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.