Улдіулан

Укладена інструкція до пакування: інформація для пацієнта

Улдіулан, 12,5 мг, таблетки
Улдіулан, 25 мг, таблетки
Улдіулан, 50 мг, таблетки
Хлорталідон
Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить
важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби можна було її знову прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Необхідно уникати передачі його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта з'являються будь-які неприємні симптоми, включаючи всі неприємні симптоми, не перераховані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Перелік змісту інструкції

• 1. Що таке препарат Улдіулан і для чого він призначений
• 2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Улдіулан
• 3. Як приймати препарат Улдіулан
• 4. Можливі неприємні дії
• 5. Як зберігати препарат Улдіулан
• 6. Зміст пакування та інші відомості

1. Що таке препарат Улдіулан і для чого він призначений

Улдіулан є довгочасним діуретиком, який знижує артеріальний тиск.
Препарат Улдіулан застосовується для лікування:

• відкладень (нагромадження рідини) серцевого, печінкового і ниркового походження
• високого артеріального тиску (гіпертонія)
• серцевої недостатності

2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Улдіулан

Коли не приймати препарат Улдіулан:

• якщо пацієнт має алергію на хлорталідон або інші тіазиди і сульфонаміди (можливі крос-реакції; рекомендується обережність у пацієнтів з бронхіальною астмою) або будь-який з інших компонентів цього препарату, перелічених у пункті 6;
• якщо пацієнт не може виділяти сечу (вироблення сечі нижче 100 мг/24 години)
• якщо в пацієнта спостерігається важка ниркова недостатність (з сильно обмеженою виділенням сечі; кліренс креатиніну <30 мл хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці становить> 1,8 мг/100 мл);
• якщо в пацієнта спостерігається гостре ниркове запалення (гостре інтерстіціальне нефрит)
• якщо в пацієнта спостерігається важка печінкова недостатність або печінкова недостатність з порушеннями свідомості (пре-коматозний стан і кома печінки);
• якщо концентрація кальцію в крові підвищена (гіперкальціємія);
• якщо в пацієнта спостерігається дефіцит натрію в крові (гіпонатріємія);
• якщо в пацієнта спостерігається не піддається лікуванню дефіцит калію в крові (гіпокаліємія) або збільшена втрата калію (наприклад, через блювоту, діарею);
• якщо концентрація сечової кислоти в крові підвищена або якщо в пацієнта спостерігається подагра або жовчнокам'яна хвороба
• якщо пацієнтка перебуває в стані вагітності (див. Вагітність і годування грудьми).

Обережність і заходи обережності

Перед початком застосування препарату Улдіулан необхідно обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою:
Ниркова недостатність:
У разі захворювання нирок необхідно проявляти обережність під час застосування препарату Улдіулан.
Якщо в пацієнта спостерігається легка або помірна ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30-60
мл/хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці становить 1,1-1,8 мг/100 мл), дозування необхідно
відповідно коригувати з урахуванням терапевтичних вимог і толерантності (див. пункт 3. Як приймати препарат Улдіулан).
Якщо в пацієнта спостерігається важка ниркова недостатність (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв і (або)
концентрація креатиніну в сироватці становить > 1,8 мг/100 мл), тіазидні діуретики і аналоги тіазидів, включно з хлорталідоном, втрачають свою діуретичну дію (див. пункт 2).
У пацієнтів з нирковою недостатністю препарат Улдіулан може спричинити збільшення загальної кількості азоту
у крові (азотемія). У разі порушення ниркової функції можуть спостерігатися кумулятивні ефекти
дії препарату.
Довгочасне застосування діуретиків може спричинити псевдо-синдром Барттера з набуханням. Набухання є результатом збільшення концентрації реніну і, як наслідок, збільшеної продукції альдостерону (гіперальдостеронізм).
Печінкова недостатність
Якщо в пацієнта спостерігаються порушення функції печінки або прогресуюча печінкова хвороба, необхідно проявляти обережність під час застосування препарату Улдіулан. Оскільки незначні зміни водно-електролітного балансу, спричинені тіазидними діуретиками, включно з препаратом Улдіулан, у пацієнтів з цирозом печінки можуть спричинити печінкову кому (див. пункт 2. Кiedy не приймати препарат Улдіулан).
Метаболічні і гормональні ефекти:
Пацієнти з цукровим діабетом або подагрою повинні бути особливо обережно контролювані лікарем.
Тіазидна терапія може впливати на здатність всмоктування глюкози (толерантність до глюкози). Якщо в пацієнта спостерігається виявлена цукрова хвороба, метаболічний стан може погіршитися, тому може бути необхідне коригування дози інсуліну або пероральних антидіабетичних препаратів. Під час тіазидної терапії може виявитися прихована цукрова хвороба.
Хлорталідон може збільшувати концентрацію сечової кислоти в сироватці, але напади подагри рідко спостерігаються під час тривалого лікування.
У пацієнтів, які тривало лікуються діуретиками (тіазидами і тіазидоподібними діуретиками), включно з хлорталідоном, повідомлялося про мінімальне і частково оборотне збільшення концентрації загального холестерину в плазмі, ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ) або тригліцеридів.
Порушення водно-електролітного балансу:
Під час тіазидної терапії необхідно регулярно визначати електроліти в сироватці (особливо калію, натрію і кальцію).
Контроль концентрації електролітів в сироватці особливо важливий у осіб похилого віку і (або) у пацієнтів з нагромадженням рідини в області селезінки (асцит) через цироз печінки і (або) у пацієнтів з нагромадженням рідини в тканинах (набухання) через ниркові захворювання. У таких умовах хлорталідон повинен застосовуватися виключно під суворим контролем і лише у пацієнтів з нормальною концентрацією калію без ознак втрати об'єму.
Лікування тіазидними діуретиками, включно з хлорталідоном, пов'язане з порушеннями водно-електролітного балансу (дефіцит калію і натрію в крові, порушення кислотно-лужного балансу в крові, спричинені дефіцитом хлоридів (алкалоз гіпохлоремічний). На розвиток порушень водно-електролітного балансу вказують: сухість у роті, спрага, слабкість, летаргія, сонливість, неспокій, біль або спазми м'язів, слабкість м'язів, зниження артеріального тиску (гіпотонія), зменшення виділення сечі (олігурія), прискорене серцебиття (тахікардія) і шлунково-кишкові розлади, такі як нудота і блювота.
Дефіцит калію в крові (гіпокаліємія) може спричинити підвищену чутливість серця до токсичного дії глікозидів серця (препаратів наперстянки).
Ризик гіпокаліємії є найбільшим у пацієнтів з цирозом печінки, у пацієнтів з збільшеною діурезою, у пацієнтів без відповідної пероральної підтримки електролітів та у пацієнтів, які лікуються одночасно кортикостероїдами („кортизоном“), АКТГ, глікозидами серця (препаратами наперстянки для підтримки роботи серця) або проносними засобами (див. пункт 2. Препарат Улдіулан і інші препарати). Цих пацієнтів необхідно особливо обережно контролювати.
Аналогічно до всіх тіазидних діуретиків, виділення калію з сечею, індуковане хлорталідоном, залежить від дози, а його ступінь є різним у окремих пацієнтів. При дозі 25 мг/добу зниження концентрації калію в сироватці становить в середньому 0,5 ммоль/л. Під час тривалого лікування концентрацію калію в сироватці необхідно контролювати на початку лікування та через 3-4 тижні. Після цього періоду і якщо баланс калію не порушується додатковими факторами (наприклад, блювотою, діареєю, змінами ниркової функції тощо) концентрацію калію в сироватці можна регулярно визначати кожні 4-6 місяців.
У разі необхідності препарат Улдіулан можна поєднувати з пероральними добавками калію або з діуретиком, що зберігає калію (наприклад, триамтереном). У разі комбінованої терапії необхідно контролювати концентрацію калію в сироватці. Якщо гіпокаліємії супроводжуються клінічними симптомами (наприклад, слабкістю м'язів, паралічем і змінами на ЕКГ), необхідно припинити застосування препарату Улдіулан.
Необхідно уникати комбінованої терапії препаратом Улдіулан і препаратами, що містять калію або діуретиками, що зберігають калію, у пацієнтів, які лікуються одночасно інгібіторами АПФ (препаратами, що застосовуються для лікування гіпертонії), окрім випадків, коли це абсолютно необхідно.
У разі нагромадження рідини в тканинах (набухання), під час спеки може спостерігатися дефіцит натрію в тканинах (гіпонатріємія з розрідженням). Дефіцит хлоридів зазвичай є легким і не потребує лікування.
Хлорталідон може зменшувати виділення кальцію з сечею і спричиняти тимчасове і незначне збільшення концентрації кальцію в сироватці без відомих порушень метаболізму кальцію. Значне збільшення концентрації кальцію в сироватці (гіперкальціємія) може бути ознакою прихованої надмірної функції паращитоподібних залоз (гіперпаратиреоз). Тіазиди необхідно відмінити перед дослідженням функції паращитоподібних залоз.
Встановлено, що тіазиди збільшують виділення магнію з сечею. Це може призвести до дефіциту магнію (гіпомагніємії).
Порушення серцевої діяльності
У пацієнтів з важкою серцевою недостатністю зі значним нагромадженням рідини в тканинах тіла
(виражене набухання) може статися, що хлорталідон практично не всмоктується.
Інші дії
Алергічні реакції можуть спостерігатися у пацієнтів з алергією або бронхіальною астмою в анамнезі або
без астми.
Якщо пацієнт відчуває погіршення зору або біль в оці, це можуть бути симптоми нагромадження рідини в увеї (надмірне нагромадження рідини між судинною оболонкою і склерою) або збільшення внутрішньоочного тиску, які можуть спостерігатися протягом кількох годин до тижня після прийому препарату Улдіулан. Це може призвести до постійної втрати зору, якщо не лікувати. Якщо раніше в пацієнта спостерігалося підвищена чутливість до пеніциліну або сульфонамідів, він може бути більш схильний до її розвитку.
Особливі рекомендації
Під час лікування препаратом Улдіулан необхідно регулярно контролювати концентрацію електролітів в сироватці
(особливо калію, натрію і кальцію), креатиніну і сечовини, ліпідів в сироватці (холестерину і тригліцеридів), сечової кислоти і цукру в крові.
Під час лікування препаратом Улдіулан пацієнти повинні забезпечити собі споживання достатньої кількості
рідини та, з огляду на збільшену втрату калію, споживати продукти, багаті калієм (наприклад, банани,
овочі, горіхи).
Лікування гіпертонії препаратом Улдіулан потребує регулярного контролю.
Лікування препаратом Улдіулан необхідно припинити після консультації з лікарем:

• якщо в пацієнта спостерігаються неприємні електролітні порушення (особливо калію і дефіцит натрію в крові);
• якщо в пацієнта спостерігаються алергічні реакції;
• якщо в пацієнта спостерігаються важкі шлунково-кишкові розлади;
• якщо в пацієнта спостерігаються порушення центральної нервової системи;
• якщо в пацієнта спостерігається панкреатит;
• якщо в пацієнта спостерігаються зміни в морфології крові: зменшення кількості червоних або білих кров'яних тілець або тромбоцитів (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія);
• якщо в пацієнта спостерігається гостре запалення жовчного міхура (холецистит);
• якщо в пацієнта спостерігається запалення судин (васкуліт);
• якщо в пацієнта спостерігається погіршення існуючої короткозорості;
• якщо в пацієнта спостерігаються важкі ниркові проблеми (концентрація креатиніну в сироватці становить > 1,8 мг/100 мл або кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв).

Оскільки немає достатніх даних щодо лікування дітей, хлорталідону не слід призначати дітям.

У пацієнтів віком 65 років або старших, ефективність препарату Улдіулан може бути збільшена. Лікар повинен
відповідно коригувати дозу (див. пункт 3. Як приймати препарат Улдіулан).

здоров'я наслідків застосування препарату Улдіулан як допінгового засобу і не можна виключити серйозної загрози для здоров'я.

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які пацієнт зараз приймає або останнім часом
прийом яких завершив, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Застосування хлорталідону може впливати на дію наступних лікарських засобів або речовин:

Літій (препарат, що застосовується для лікування психічних розладів):
Одночасне застосування хлорталідону з літієм може призвести, через зменшення виділення літію,
до посилення кардіо- і нейротоксичного дії літію. Якщо застосування діуретиків є незмінним, необхідно
дуже точно контролювати концентрацію літію в крові та коригувати дозу.

Речовини, які можуть викликати нерегулярне серцебиття, що призводить до смерті (торсад де поінтес, миготання комір з порушенням поширення збуджуючих імпульсів у серці):
Наприклад, деякі препарати, що застосовуються для лікування нерегулярного серцебиття (препарати протиаритмічні класу Ia (наприклад, хінідин, гідрохінідин, дізопірамід) та препарати протиаритмічні класу III (наприклад, аміодарон, соталол)

• деякі препарати, що застосовуються для лікування психічних розладів (препарати антипсихотичні): фенотіазини (наприклад, хлорпромазин, ціамемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин), бензаміди (наприклад, amisulpirid, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутірофенони (наприклад, дросперидол, галоперидол)
• інші: бепридил, цизапрід, дифеманіл, еритроміцин, що вводиться внутрішньовенно, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, винкамін, що вводиться внутрішньовенно

Якщо ці препарати застосовуються одночасно з препаратом Улдіулан, існує збільшене ризик виникнення
аритмії комор (коморних порушень ритму серця, особливо торсад де поінтес), особливо через дефіцит калію в крові (гіпокаліємію). Концентрація калію в сироватці повинна бути визначена і, якщо необхідно, коригована перед початком комбінованої терапії. Необхідно регулярно контролювати концентрацію електролітів в плазмі і ЕКГ. Найкраще застосовувати речовини, які не призводять до торсад де поінтеспри гіпокаліємії.
Інгібітори АПФ (препарати, що застосовуються для лікування гіпертонії, такі як каптоприл, еналаприл)
Лікування хлорталідоном і одночасне застосування інгібіторів АПФ (наприклад, каптоприл, еналаприл) на
початку лікування пов'язане з ризиком значного зниження артеріального тиску і погіршення ниркової функції.
У зв'язку з цим лікування діуретиками необхідно припинити на 2-3 дні перед початком лікування інгібітором АПФ з метою зменшення можливості значного зниження артеріального тиску на початку лікування.
Препарати, що застосовуються для лікування болю і ревматичних захворювань (ністероїдні протизапальні препарати (наприклад, індометацин, ацетилсаліцилова кислота) та інгібітори COX-2, саліцилати
Ністероїдні протизапальні препарати (наприклад, індометацин, ацетилсаліцилова кислота), включно з інгібіторами COX-2, саліцилатами можуть зменшувати протигіпертензивну і діуретичну дію хлорталідону.
У разі застосування великих доз саліцилатів може статися посилення токсичного дії саліцилатів на центральну нервову систему.
У пацієнтів, у яких під час лікування препаратом Улдіулан спостерігається зменшення об'єму циркулюючої крові
(гіповолемія), одночасне застосування ністероїдних протизапальних препаратів може призвести до гострої ниркової недостатності.
Діуретики і препарати, що виділяють калію (діуретики, що зберігають калію (наприклад, фуросемід), глікокортикостероїди (препарати, що містять кортизон), АКТГ, карбеноксолон (препарати, що застосовуються для лікування виразкової хвороби шлунково-кишкового тракту), пеніцилін Г, саліцилат, стимулятори, проносні засоби, що вводяться поза шлунково-кишковим трактом, амфотерикін Б (препарати, що застосовуються для лікування грибкових захворювань)
Одночасне застосування препарату Улдіулан і вище перелічених препаратів може призвести до порушень електролітного балансу, зокрема до збільшеної втрати калію. Це особливо важливо під час лікування глікозидами серця (препаратами наперстянки). Концентрація калію в плазмі повинна бути дуже точно контролювана і, якщо необхідно, коригована.
Інші діуретики (діуретики), інші протигіпертензивні препарати (наприклад, бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ, препарати, що розширюють судини, метилдопа, гуанетидин), нітрати, барбітурати,
препарати, що застосовуються для лікування психічних захворювань (фенотіазини), препарати, що застосовуються для лікування депресії
(трисерійні антидепресивні препарати), алкоголь
Протигіпертензивна дія препарату Улдіулан може бути посилена цією групою препаратів або алкоголем.
Глікозиди серця (препарати наперстянки: препарати, що посилюють серцеву діяльність)
У разі одночасного лікування глікозидами серця необхідно звернути увагу на те, що під час лікування хлорталідоном може статися дефіцит калію (гіпокаліємія) і (або) магнію в крові (гіпомагніємія). Таким чином, збільшується чутливість серцевого м'яза до глікозидів серця і, відповідно, посилюється дія і неприємні дії глікозидів серця.
Наступні комбінації можуть призвести до взаємодії
Інсулін, препарати, що знижують концентрацію цукру в крові для перорального застосування (пероральні антидіабетичні препарати, похідні сульфонілмочовини), препарати, що знижують концентрацію сечової кислоти, що застосовуються для лікування подагри, препарати, що діють на симпатичний нервовий системі (симпатоміметики, наприклад, ті, що містяться в краплях для носа і очей, сиропі від кашлю) (норадреналін) [норепінефрин], адреналін
[епінефрин])
Дія цих препаратів може бути послаблена при одночасному застосуванні хлорталідону.
Може бути необхідне коригування дози інсуліну або пероральних антидіабетичних препаратів.
Недеполяризуючі міорелаксанти (похідні кураре) (міорелаксанти), наприклад, хлорид тобокурарину
Дія курароподібних міорелаксантів може бути посилена або подовжена хлорталідоном. У разі, коли не можна відмінити препарат Улдіулан перед застосуванням міорелаксантів, подібних до кураре, анестезіолог повинен бути проінформований про застосування препарату Улдіулан.
Аллопуринол (препарат, що застосовується для лікування подагри)
Хлорталідон може збільшувати частоту виникнення алергічних реакцій на аллопуринол.
Амантадин
Хлорталідон може збільшувати ризик неприємних дій, спричинених амантадином.
Бета-адреноблокатори, діазоксид (препарати, що застосовуються для лікування гіпертонії)
Існує збільшений ризик виникнення високої концентрації цукру в крові (гіперглікемії) після одночасного застосування хлорталідону і бета-адреноблокаторів або діазоксиду.
Цитостатики (препарати, що гальмують зростання пухлини, наприклад, циклофосфамід, фторурацил, метотрексат)
Хлорталідон може зменшувати виділення нирками цитотоксичних препаратів (наприклад, циклофосфаміду, фторурацилу, метотрексату). Одночасне застосування цитотоксичних препаратів може посилити їх токсичний вплив на кістковий мозок (зокрема, зниження кількості певних білих кров'яних тілець [гранулоцитопенія]).
Солі кальцію, вітамін Д
Одночасне застосування хлорталідону з вітаміном Д або солями кальцію посилює зростання концентрації кальцію
у сироватці через гальмування виділення з сечею.
Протизапальні препарати (наприклад, атропін, біпериден)
Біодоступність діуретиків тіазидного ряду може бути збільшена протизапальними препаратами (наприклад, атропін, біпериден), особливо через зменшення моторики шлунково-кишкового тракту і швидкості опорожнення шлунка.
Колестирамін, колестипол (препарати, що знижують концентрацію ліпідів в крові)
Одночасне застосування холестираміну або колестиполу зменшує всмоктування хлорталідону з шлунково-кишкового тракту. Тому препарат Улдіулан слід приймати не менше ніж за 1 годину до або через 4-6 годин після застосування цих препаратів.
Циклоспорин
Одночасне лікування циклоспорином може збільшувати ризик підвищення концентрації сечової кислоти в крові (гіперурікемії) і ускладнень типу подагри.

Препарат Улдіулан з їжею, питтям і алкоголем

Необхідно уникати вживання алкоголю під час застосування препарату Улдіулан, оскільки препарат Улдіулан посилює дію алкоголю, наприклад, здатність реагувати може бути послаблена.

Якщо пацієнтка перебуває в стані вагітності або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати
дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Не слід застосовувати препарат Улдіулан, якщо пацієнтка перебуває в стані вагітності або намагається завагітніти (див. пункт
2. Кiedy не приймати препарат Улдіулан). Хлорталідон, активна речовина препарату Улдіулан, може зменшувати кровоток у плаценті. Тіазиди і похідні тіазидів також проникають у плід і можуть спричиняти порушення електролітного балансу. Згідно з повідомленнями, у новонароджених спостерігається тромбоцитопенія. Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо пацієнтка завагітніє під час лікування препаратом Улдіулан.
Годування грудьми
Не слід застосовувати препарат Улдіулан під час годування грудьми, оскільки активна речовина препарату Улдіулан проникає у грудне молоко і може нашкодити дитині.

Препарат Улдіулан може під час нормального застосування змінювати здатність реагувати таким чином, що
здатність керувати транспортними засобами, використовувати апаратуру або обслуговувати машини може бути обмежена.
Це стосується особливо початку лікування, збільшення дози, застосування в комбінації з іншими препаратами, що знижують артеріальний тиск, зміни препаратів та в комбінації з алкоголем.

Якщо раніше в пацієнта спостерігалася непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем
перед прийняттям препарату.

Цей препарат містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на одну таблетку, тобто препарат вважається «безнатрійним».

3. Як приймати препарат Улдіулан

Цей препарат слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів
необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Необхідно уважно дотримуватися рекомендацій, щоб уникнути зниження ефективності препарату Улдіулан.
Дозування повинно бути відповідним до перебігу захворювання і індивідуальної реакції пацієнта
під час лікування.
Необхідно вибрати найменшу ефективну дозу для підтримки оптимальної ефективності.
Лікар буде обережно коригувати дозу препарату Улдіулан, якщо в пацієнта спостерігаються порушення
кровообігу в коронарних судинах (коронарна хвороба або захворювання мозкових судин), як у разі післяінфарктного стану або інсульту.
Рекомендована доза становить:
Набухання (нагромадження рідини) серцевого, печінкового і ниркового походження та
серцевої недостатності
Рекомендована початкова доза становить 25 до 50 мг/добу, у важких випадках може бути збільшена до
100 до 200 мг/добу. Дозу при нирковому набуханні не слід збільшувати понад 50 мг на добу.
Зазвичай застосовувана підтримуюча доза становить найменшу ефективну дозу, наприклад, 25 до 50 мг на добу.
Гіпертонія (високий артеріальний тиск)
Початкова доза:
12,5 - 50 мг хлорталідону на добу.
Підтримуюча доза:
12,5 - 25 мг хлорталідону на добу.
Початкову дозу слід індивідуально зменшувати.

Оскільки немає достатніх даних щодо лікування дітей, хлорталідону не слід призначати дітям.
Пацієнти похилого віку (> 65 років) і пацієнти з порушеннями ниркової функції
Якщо пацієнт старший і (або) має легку або помірну ниркову недостатність (кліренс креатиніну
30-60 мл/хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці становить 1,1-1,8 мг/100 мл), дозу слід
відповідно коригувати з урахуванням терапевтичних вимог і толерантності (див. пункт 2. Обережність і заходи обережності).
Діуретики тіазидного ряду і аналоги тіазидів, включно з хлорталідоном, втрачають свою діуретичну дію в разі
важкої ниркової недостатності, тобто кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці понад 1,8 мг/100 мл (див. пункт 2. Кiedy не приймати препарат Улдіулан).
Пацієнти з порушеннями печінкової функції
Якщо пацієнт має порушення печінкової функції, препарат Улдіулан повинен застосовуватися лікарем
згідно з обов'язковими застереженнями. У разі важкої печінкової недостатності не слід застосовувати препарат Улдіулан (див. пункт 2. Кiedy не приймати препарат Улдіулан).
Пацієнти з порушеннями серцевої діяльності
У разі важкої серцевої недостатності з вираженим набуханням може статися, що препарат Улдіулан практично не всмоктується.
Спосіб застосування
Таблетки препарату Улдіулан слід ковтати цілі, не розжовуючи, запиваємо достатньою кількістю
рідини (наприклад, склянкою води).
У разі одноразової дози таблетку слід приймати вранці з сніданком. У разі прийому двічі на добу таблетки
слід приймати додатково під час вечірнього прийому їжі.
Не слід розглядати можливість збільшення дози після закінчення 2-3 тижнів.
Тривалість лікування
Про тривалість лікування вирішує лікар.
Після тривалого застосування препарату Улдіулан лікування не слід припиняти відразу. Необхідно застосовувати
досліджувані дози препарату Улдіулан протягом кількох днів (дозування з поступовим зменшенням).
У разі відчуття, що дія препарату Улдіулан є недостатньою або надмірною, необхідно звернутися до лікаря.

У разі випадкового прийому збільшеної кількості препарату Улдіулан необхідно негайно повідомити про це лікаря або
зв'язатися з найближчим відділенням невідкладної допомоги.
Лікар на підставі симптомів вирішить, які заходи слід вжити.
У разі передозування та (або) важких симптомів необхідно негайно звернутися по медичну допомогу,
з метою госпіталізації та проведення інтенсивної медичної допомоги.
Симптоми гострої або хронічної передозування залежать від ступеня втрати рідини і електролітів.
Симптомами передозування можуть бути:

• головокружіння і синкопи, нудота, сонливість, головний біль, прискорене серцебиття (тахікардія),
• низький артеріальний тиск (гіпотонія) і порушення кровообігу з низьким артеріальним тиском при зміні положення з сидячого на лежачий (порушення ортостатичної регуляції)
• порушення електролітного балансу (дефіцит калію і (або) натрію в крові) з нерегулярним серцебиттям і спазмами м'язів (наприклад, спазми ніг).

Важке обезвільнення організму і зменшення об'єму циркулюючої крові можуть призвести до загущення крові (гемоконцентрації), спазмів, задухи, відсутності нападу (оспалості), запаморочення, шоку і гострої ниркової недостатності.
Дефіцит калію в крові (гіпокаліємія) призводить до незвичайного виснаження, слабкості м'язів, подražнення (наприклад, оніміння і відчуття холоду) рук і ніг (парестезії), паралічів, апатії, надмірного газу в шлунково-кишковому тракті (метеоризм) і запорів (непрохідність кишечника)
або порушення свідомості аж до коми, пов'язаної з гіпокаліємією.

У разі пропуску дози не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної таблетки, а продовжувати
прийом зазвичай прийнятої дози згідно з типовим схемою дозування, згідно з рекомендаціями лікаря.

Не слід припиняти чи закінчувати лікування препаратом Улдіулан без попередньої консультації з лікарем.
Перед припиненням лікування лікар може рекомендувати продовжувати приймати препарат Улдіулан у малій
дозі протягом кількох днів (поступове зменшення дози).
У разі подальших питань щодо застосування цього препарату необхідно звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі неприємні дії

Як і будь-який препарат, цей препарат може призвести до неприємних дій, хоча не у всіх вони спостерігаються.
Якщо спостерігається будь-який з наступних симптомів, необхідно негайно повідомити лікаря або фармацевта:
Дуже часто (можуть спостерігатися у понад 1 з 10 осіб):

• низька концентрація калію в крові (гіпокаліємія), особливо при більших дозах, що може призвести до слабкості м'язів, тремору м'язів або порушень серцебиття
• збільшена концентрація сечової кислоти в крові (гіперурікемія), що може призвести до болю в суглобах (напади подагри у пацієнтів, схильних до цього)
• збільшення концентрації ліпідів в крові (холестерину і тригліцеридів)

Часто (можуть спостерігатися у не більш ніж 1 з 10 осіб):

• низька концентрація натрію і магнію в крові (гіпонатріємія/гіпомагніємія)
• велика концентрація цукру в крові (гіперглікемія), що може призвести до виснаження,
• підвищена концентрація цукру в сечі (глікозурія)
• у пацієнтів з явною цукровою хворобою може статися погіршення метаболічного стану, може виявитися прихована цукрова хвороба
• збільшення концентрації азотистих речовин (мочовини, креатиніну), особливо на початку лікування
• головний біль, головокружіння, слабкість
• низький артеріальний тиск (гіпотонія)
• порушення кровообігу з низьким артеріальним тиском при зміні положення з сидячого на лежачий (порушення ортостатичної регуляції)
• кошタンня серця
• утрата апетиту, сухість у роті, шлунково-кишкові розлади, нудота, блювота, розлад шлунка, біль у шлунку, запори, діарея
• алергічна реакція шкіри, наприклад, червоність шкіри (осутка), кропив'янка, свербіж
• низьке напруження м'язів скелета, спазми м'язів, нездатність досягти ерекції

Рідко (можуть спостерігатися у не більш ніж 1 з 1000 осіб):

• низька кількість тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія) з нетиповим кровотечею або синяками
• низька кількість білих кров'яних тілець у крові (лейкопенія)
• великий дефіцит певних білих кров'яних тілець, пов'язаний із збільшеною схильністю до інфекцій і важкими загальними симптомами (агранулоцитоз)
• збільшена кількість певних білих кров'яних тілець (еозинофілія)
• збільшена концентрація кальцію в крові (гіперкальціємія), що може призвести до збудження
• порушення чутливості (наприклад, оніміння і відчуття холоду) рук, ніг і губ (парестезії)
• порушення зору, зниження сльозовиділення
• нерегулярне серцебиття
• застій жовчі у печінці (внутрішньопечінкова холестаз) або жовтяниця шкіри і очей (жовтяниця)
• збільшена чутливість шкіри до сонячного світла (реакція надчутливості до світла), наприклад, червоність шкіри (осутка)
• запалення судин з болем або без болю, алергійного походження (васкуліт)

Дуже рідко (можуть спостерігатися у не більш ніж 1 з 10000 осіб):

• порушення кислотно-лужного балансу в крові (алкалоз гіпохлоремічний)
• алергічне нагромадження рідини в легенях (ідіосинкратичне набухання легенів)
• проблеми з диханням (симптоми пневмонії і набухання легенів)
• біль у животі з нудотою, блювотою або гарячкою (симптоми панкреатиту);
• алергічне запалення нирок (алергічне інтерстіціальне нефрит)

Частота невідома (не може бути встановлена на підставі наявних даних):

• погіршення зору або біль в оці, спричинені високим тиском (можливі симптоми нагромадження рідини в увеї (надмірне нагромадження рідини між судинною оболонкою і склерою) або гостра глаукома)

Багато неприємних дій зникають без коригування лікування. Необхідно звернутися до лікаря, якщо будь-який з симптомів триває або посилюється.

Якщо спостерігаються будь-які неприємні симптоми, включаючи всі неприємні симптоми, не перераховані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Неприємні дії можна повідомляти безпосередньо до
Департаменту моніторингу неприємних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України,
вул. Миколи Амосова, 7,
03041, м. Київ,
телефон: +38 (044) 279-16-16,
факс: +38 (044) 279-16-17,
електронна пошта: [adre@dlu.gov.ua](mailto:adre@dlu.gov.ua)
Неприємні дії також можна повідомляти відповідальному суб'єкту.
Звітність про неприємні дії дозволяє накопичувати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Улдіулан

Зберігати при температурі нижче 30°C
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після: EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Лікарських засобів не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати
фармацевта, як усунути лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поведінка допоможе захистити
довкілля.

6. Зміст пакування і інші відомості

Що містить препарат Улдіулан

• Активна речовина - хлорталідон: кожна таблетка містить 12,5 мг хлорталідону.
• Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактоза моногідрат, повідон (К-30), карбоксиметилкрохмал натрію (тип А), стеаринат магнію.
• Активна речовина - хлорталідон: кожна таблетка містить 25 мг хлорталідону.
• Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактоза моногідрат, повідон (К-30), карбоксиметилкрохмал натрію (тип А), жовтий оксид заліза (Е172), червоний оксид заліза (Е172), стеаринат магнію.
• Активна речовина - хлорталідон: кожна таблетка містить 50 мг хлорталідону.
• Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактоза моногідрат, повідон (К-30), карбоксиметилкрохмал натрію (тип А), жовтий оксид заліза (Е172), стеаринат магнію.

Улдіулан 12,5 мг: білі, круглі і опуклі таблетки (5,0 мм ± 0,2 мм) без риски поділу.
Улдіулан 25 мг: таблетки світло-червоного до червоного кольору, круглі і опуклі (7,0 мм ± 0,2 мм) без
риски поділу.
Улдіулан 50 мг: таблетки жовтого кольору, круглі і опуклі (9,0 мм ±0,2 мм) без риски поділу.
Улдіулан випускається в блистерних упаковках по 10, 20, 30, 50, 60 і 100 таблеток у паперовій коробці.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

G.L. Pharma GmbH
Шлоссплац 1
8502 Ланнах
Австрія

G.L. Pharma GmbH
Шлоссплац 1,
8502 Ланнах,
Австрія
Atlantic Pharma – Виробництво фармацевтичних препаратів, С.А.
Вулиця Тапада Гранде, номер 2, Абруньєйра
2710-089 Сінтра
Португалія

G.L. PHARMA POLAND Сполка з обмеженою відповідальністю
Алея Яна Павла II 61/313
01-031 Варшава, Польща
Телефон: 022/ 636 52 23; 636 53 02
biuro@gl-pharma.pl