Улдіулан

Укладена інструкція до пакування: інформація для пацієнта

Улдіулан, 12,5 мг, таблетки
Улдіулан, 25 мг, таблетки
Улдіулан, 50 мг, таблетки
Хлорталідон
Пацієнт повинен уважно ознайомитися з вмістом інструкції до застосування препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Пацієнт повинен зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів пацієнт повинен звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для пацієнта, якому його призначили. Не слід передавати його іншим людям. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її захворювання такі самі.
• Якщо у пацієнта виникнуть будь-які неприємні симптоми, включаючи всі неприємні симптоми, не перелічені в цій інструкції, пацієнт повинен повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Перелік змісту інструкції

• 1. Що таке препарат Улдіулан і для чого він призначений
• 2. Інформація, яку слід знати до застосування препарату Улдіулан
• 3. Як приймати препарат Улдіулан
• 4. Можливі неприємні дії
• 5. Як зберігати препарат Улдіулан
• 6. Зміст пакування та інші відомості

1. Що таке препарат Улдіулан і для чого він призначений

Улдіулан - це довготривалий діуретик, який знижує артеріальний тиск.
Препарат Улдіулан застосовується для лікування:

• відкладень (нагромадження рідини) серцевого, печінкового і ниркового походження
• високого артеріального тиску (гіпертонія)
• серцевої недостатності

2. Інформація, яку слід знати до застосування препарату Улдіулан

Коли не приймати препарат Улдіулан:

• Якщо пацієнт має алергію на хлорталідон або інші тіазиди і сульфонаміди (можливі крос-реакції; рекомендується обережність у пацієнтів з бронхіальною астмою) або будь-який інший компонент цього препарату, перелічений у пункті 6;
• Якщо пацієнт не може виділяти сечу (вироблення сечі нижче 100 мг/24 години)
• Якщо у пацієнта є важка ниркова недостатність (з сильно обмеженою видільністю сечі; кліренс креатиніну <30 мл хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці крові становить> 1,8 мг/100 мл);
• Якщо у пацієнта є гостре ниркове запалення (гостре інтерстіціальне нефрит)
• Якщо у пацієнта є важка печінкова недостатність або печінкова недостатність з порушеннями свідомості (пре-коматозний стан і коматозний стан печінки);
• Якщо концентрація кальцію в крові підвищена (гіперкальціємія);
• Якщо у пацієнта є дефіцит натрію в крові (гіпонатріємія);
• Якщо у пацієнта є незворотний дефіцит калію в крові (гіпокаліємія) або підвищена втрата калію (наприклад, через блювоту, діарею);
• Якщо концентрація сечової кислоти в крові підвищена або якщо у пацієнта є підагра або жовчнокам'яна хвороба
• Якщо пацієнтка вагітна (див. Вагітність і годування грудьми).

Обережність і заходи обережності

До початку застосування препарату Улдіулан слід обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою:
Ниркова недостатність:
У разі захворювання нирок слід бути обережним під час застосування препарату Улдіулан.
Якщо у пацієнта є легка або помірна ниркова недостатність (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці крові становить 1,1-1,8 мг/100 мл), дозування слід коригувати згідно з терапевтичними потребами і толерантністю (див. пункт 3. Як приймати препарат Улдіулан).
Якщо у пацієнта є важка ниркова недостатність (кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці крові становить > 1,8 мг/100 мл), тіазидні діуретики і аналоги тіазидів, включаючи хлорталідон, втрачають свою діуретичну дію (див. пункт 2).
У пацієнтів з нирковою недостатністю препарат Улдіулан може спричинити підвищення загальної кількості азоту в крові (азотемія). У разі порушень ниркової функції можуть виникнути кумулятивні ефекти дії препарату.
Довготривале застосування діуретиків може призвести до псевдо-синдрому Барттера з набуханням. Набухання є результатом підвищення концентрації реніну і, як наслідок, підвищеної продукції альдостерону (гіперальдостеронізм).
Печінкова недостатність
Якщо у пацієнта є порушення функції печінки або прогресуюча печінкова хвороба, слід бути обережним під час застосування препарату Улдіулан. Оскільки незначні зміни водно-електролітного балансу, спричинені тіазидними діуретиками, включаючи препарат Улдіулан, у пацієнтів з цирозом печінки можуть призвести до печінкової коми (див. пункт 2. Коли не приймати препарат Улдіулан).
Метаболічні і гормональні ефекти:
Пацієнти з цукровим діабетом або підагрою повинні бути особливо обережно контролювані лікарем.
Тіазидна терапія може впливати на здатність всмоктування глюкози (толерантність до глюкози). Якщо у пацієнта є виявлений цукровий діабет, метаболічний стан може погіршитися, тому може бути необхідне коригування дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних препаратів. Під час тіазидної терапії може виявитися прихований цукровий діабет.
Хлорталідон може підвищувати концентрацію сечової кислоти в сироватці крові, але напади підагри є рідкими під час тривалого лікування.
У пацієнтів, які довготривало приймають діуретики (тіазиди і тіазидоподібні діуретики), включаючи хлорталідон, повідомлялося про мінімальне і частково оборотне підвищення рівня загального холестерину в плазмі крові, ліпопротеїнів низької густини (ЛПНГ) або тригліцеридів.
Порушення електролітного балансу:
Під час тіазидної терапії слід регулярно визначати електроліти в сироватці крові (особливо калію, натрію і кальцію).
Контроль рівня електролітів в сироватці крові є особливо важливим у осіб похилого віку і (або) у пацієнтів з нагромадженням рідини в області селезінки (асцит) через цироз печінки і (або) у пацієнтів з нагромадженням рідини в тканинах (набухання) через ниркову хворобу. У таких умовах хлорталідон слід застосовувати виключно під суворим контролем і лише у пацієнтів з нормальним рівнем калію без ознак втрати об'єму.
Лікування тіазидними діуретиками, включаючи хлорталідон, пов'язане з порушеннями водно-електролітного балансу (дефіцит калію і натрію в крові, порушення кислотно-лужного балансу в крові, спричинені дефіцитом хлоридів (алкалоз гіпохлоремічний). На виникнення порушень водно-електролітного балансу вказують: сухість у роті, спрага, слабкість, летаргія, сонливість, неспокій, біль або спазми м'язів, слабкість м'язів, зниження артеріального тиску (гіпотонія), зниження виділення сечі (олігурія), прискорене серцебиття (тахікардія) і шлунково-кишкові розлади, такі як нудота і блювота.
Дефіцит калію в крові (гіпокаліємія) може спричинити підвищення чутливості серця до токсичного дії глікозидів наперстянки (препаратів, що підтримують роботу серця).
Ризик гіпокаліємії є найбільшим у пацієнтів з цирозом печінки, у пацієнтів з підвищеною діурезою, у пацієнтів без адекватної пероральної підтримки електролітів та у пацієнтів, які одночасно приймають кортикостероїди ( «кортизон»), АКТГ, глікозиди наперстянки (препарати, що підтримують роботу серця) або проносні засоби (див. пункт 2. Препарат Улдіулан і інші препарати). Цих пацієнтів слід особливо обережно контролювати.
Аналогічно до всіх тіазидних діуретиків, виділення калію з сечею, індуковане хлорталідоном, залежить від дози, а його ступінь є різним у окремих пацієнтів. При дозі 25 мг/добу зниження рівня калію в сироватці крові становить в середньому 0,5 ммоль/л. Під час тривалого лікування рівень калію в сироватці крові слід контролювати на початку лікування та через 3-4 тижні. Після цього періоду і якщо баланс калію не порушується додатковими факторами (наприклад, блювотою, діареєю, змінами ниркової функції тощо) рівень калію в сироватці крові можна регулярно визначати кожні 4-6 місяців.
За необхідності препарат Улдіулан можна поєднувати з пероральними добавками калію або з діуретиками, що зберігають калію (наприклад, триамтереном). У разі комбінованої терапії слід контролювати рівень калію в сироватці крові. Якщо гіпокаліємії супроводжуються клінічними симптомами (наприклад, слабкістю м'язів, паралічем і змінами на ЕКГ), слід припинити застосування препарату Улдіулан.
Слід уникати комбінованої терапії препаратом Улдіулан і препаратами, що містять калію або діуретиками, що зберігають калію, у пацієнтів, які одночасно приймають інгібітори АПФ (препарати, що застосовуються для лікування артеріальної гіпертонії), якщо це не абсолютно необхідно.
У разі нагромадження рідини в тканинах (набухання) під час спеки може виникнути дефіцит натрію в тканинах (гіпонатріємія з розрідженням). Дефіцит хлоридів зазвичай є легким і не потребує лікування.
Хлорталідон може знижувати виділення кальцію з сечею і спричиняти тимчасове і незначне підвищення рівня кальцію в сироватці крові без відомих порушень метаболізму кальцію. Значне підвищення рівня кальцію в сироватці крові (гіперкальціємія) може бути ознакою прихованої надмірної функції паращитоподібних залоз (гіперпаратиреоз). Тіазиди слід відміняти перед дослідженням функції паращитоподібних залоз.
Встановлено, що тіазиди підвищують виділення магнію з сечею. Це може призвести до дефіциту магнію (гіпомагніємії).
Порушення серцевої діяльності
У пацієнтів з важкою серцевою недостатністю зі значним нагромадженням рідини в тканинах тіла (виражене набухання) може статися, що хлорталідон практично не всмоктується.
Інші дії
Алергічні реакції можуть виникнути у пацієнтів з алергією або бронхіальною астмою в анамнезі або без астми.
Якщо пацієнт відчуває погіршення зору або біль в очах, це можуть бути симптоми нагромадження рідини в судинній оболонці, що оточує око (надмірне нагромадження рідини між судинною оболонкою і склерою) або підвищення внутрішньоочного тиску, яке може виникнути впродовж кількох годин до тижня після прийому препарату Улдіулан. Це може призвести до постійної втрати зору, якщо не лікувати. Якщо раніше у пацієнта виникла алергія на пеніцилін або сульфонаміди, він може бути більш чутливим до її розвитку.
Спеціальні рекомендації
Під час лікування препаратом Улдіулан слід регулярно контролювати рівень електролітів в сироватці крові (особливо калію, натрію і кальцію), креатиніну і сечовини, ліпідів в сироватці крові (холестерину і тригліцеридів), сечової кислоти і цукру в крові.
Під час лікування препаратом Улдіулан пацієнти повинні забезпечити собі достатнє споживання рідини та, через підвищену втрату калію, споживати продукти, багаті калієм (наприклад, банани, овочі, горіхи).
Лікування артеріальної гіпертонії препаратом Улдіулан потребує регулярного контролю.
Лікування препаратом Улдіулан слід припинити після консультації з лікарем:

• Якщо у пацієнта виникнуть неприємні електролітні порушення (особливо дефіцит калію і натрію в крові);
• Якщо у пацієнта виникнуть алергічні реакції;
• Якщо у пацієнта виникнуть важкі шлунково-кишкові розлади;
• Якщо у пацієнта виникнуть порушення центральної нервової системи;
• Якщо у пацієнта виникне панкреатит;
• Якщо у пацієнта виникнуть зміни в морфології крові: зниження кількості червоних або білих кров'яних клітин або тромбоцитів (анемія, лейкопенія, тромбоцитопенія);
• Якщо у пацієнта виникне гостре запалення жовчного міхура (холецистит);
• Якщо у пацієнта виникне запалення кровеносних судин (васкуліт);
• Якщо у пацієнта виникне погіршення існуючої міопії;
• Якщо у пацієнта виникнуть важкі ниркові проблеми (концентрація креатиніну в сироватці крові становить > 1,8 мг/100 мл або кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв).

Діти і підлітки

Оскільки немає достатніх даних щодо лікування дітей, хлорталідону не слід призначати дітям.

Пацієнти похилого віку

У пацієнтів віком 65 років або старших ефективність препарату Улдіулан може бути підвищеною. Лікар повинен відповідально коригувати дозу (див. пункт 3. Як приймати препарат Улдіулан).

Допінг

Застосування Улдіулану може призвести до позитивних результатів антидопінгових тестів. Не можна передбачити наслідки для здоров'я застосування препарату Улдіулан як допінгового засобу, і не можна виключити серйозну загрозу для здоров'я.

Препарат Улдіулан і інші препарати

Пацієнт повинен повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які він зараз приймає або приймав недавно, а також про препарати, які він планує приймати.
Застосування хлорталідону може впливати на дію наступних лікарських засобів або речовин:

Невідповідні комбінації:

Літій (препарат, що застосовується для лікування психічних розладів):
Одночасне застосування хлорталідону з літієм може призвести, через зниження виділення літію, до посилення кардіо- і нейротоксичного дії літію. Якщо застосування діуретиків є невідкладним, необхідно дуже точно контролювати рівень літію в крові та коригувати дозу.

Комбінації, при яких слід бути обережним:

Речовини, які можуть викликати нерегулярне серцебиття, що призводить до смерті (торсад де поінтес, миготіння шлуночків з порушенням проведення імпульсів, що збуджують серце):
Наприклад, деякі препарати, що застосовуються для лікування нерегулярного серцебиття (препарати протиаритмічні класу Ia (наприклад, хінідин, гідрохінідин, дизопірамід) та препарати протиаритмічні класу III (наприклад, аміодарон, соталол)

• деякі препарати, що застосовуються для лікування психічних розладів (препарати проти психозу): фенотіазини (наприклад, хлорпромазин, ціямемазин, левомепромазин, тіоридазин, трифлуоперазин), бензаміди (наприклад, amisulpirid, сульпірид, сультоприд, тіаприд), бутірофенони (наприклад, дрозперидол, галоперидол)
• інші: бепридил, цизаприд, дифеманіл, еритроміцин, що вводиться внутрішньовенно, галофантрин, мізоластин, пентамідин, спарфлоксацин, моксифлоксацин, вінкамін, що вводиться внутрішньовенно

Якщо ці препарати застосовуються одночасно з препаратом Улдіулан, існує підвищене ризик виникнення аритмії шлуночків (шлуночкових порушень серцебиття, особливо торсад де поінтес), особливо через дефіцит калію в крові (гіпокаліємія). Рівень калію в сироватці крові повинен бути визначений і, якщо це необхідно, коригований до початку комбінованої терапії. Слід регулярно контролювати рівень електролітів в плазмі крові та ЕКГ. Найкраще застосовувати речовини, які не призводять до торсад де поінтеспри дефіциті калію в крові (гіпокаліємії).
Інгібітори АПФ (препарати, що застосовуються для лікування артеріальної гіпертонії, наприклад кaptopril, еналаприл)
Лікування хлорталідоном і одночасне прийняття інгібіторів АПФ (наприклад, каптоприл, еналаприл) на початку лікування пов'язане з ризиком значного зниження артеріального тиску і погіршення ниркової функції.
У зв'язку з цим лікування діуретиками слід припинити на 2-3 дні до початку лікування інгібітором АПФ з метою зменшення можливості значного зниження артеріального тиску на початку лікування.
Препарати, що застосовуються для лікування болю і ревматичних захворювань (нестероїдні протизапальні препарати (наприклад, індометацин, ацетилсаліцилова кислота) та інгібітори COX-2, саліцилати
Нестероїдні протизапальні препарати (наприклад, індометацин, ацетилсаліцилова кислота), включаючи інгібітори COX-2, саліцилати можуть знижувати протигіпертензивну і діуретичну дію хлорталідону.
У разі прийому великих доз саліцилатів може статися посилення токсичного дії саліцилатів на центральну нервову систему.
У пацієнтів, у яких під час лікування препаратом Улдіулан виникло зниження об'єму циркулюючої крові (гіповолемія), одночасне застосування нестероїдних протизапальних препаратів може призвести до гострої ниркової недостатності.
Діуретики і препарати, що виділяють калію (діуретики, що зберігають калію (наприклад, фуросемід), глікокортикоїди (препарати, що містять кортизон), АКТГ, карбеноксолон (препарати, що застосовуються для лікування виразкової хвороби шлунково-кишкового тракту), пеніцилін Г, саліцилат, стимулятори, проносні засоби, що вводяться поза шлунково-кишковим трактом, амфотеріцин Б (препарати, що застосовуються для лікування грибкових захворювань)
Одночасне застосування препарату Улдіулан і вище перелічених препаратів може призвести до порушень електролітного балансу, особливо до підвищеної втрати калію. Це особливо важливо під час лікування глікозидами наперстянки (препаратами, що підтримують роботу серця). Рівень калію в плазмі крові повинен бути дуже точно контролювався і, якщо це необхідно, коригувався.
Інші діуретики (діуретики), інші протигіпертензивні препарати (наприклад, бета-адреноблокатори, антагоністи кальцію, інгібітори АПФ, препарати, що розширюють судини, метилдопа, гуанетидин), нітрати, барбітурати,
препарати, що застосовуються для лікування психічних захворювань (фенотіазини), препарати, що застосовуються для лікування депресії
(трійні протидепресивні препарати), алкоголь
Дія протигіпертензивного препарату Улдіулан може бути посилена цією групою препаратів або алкоголем.
Глікозиди наперстянки (препарати, що підтримують роботу серця)
При одночасному лікуванні глікозидами наперстянки слід бути обережним, оскільки під час лікування хлорталідоном може виникнути дефіцит калію (гіпокаліємія) і (або) магнію в крові (гіпомагніємія). Таким чином, підвищується чутливість серцевого м'яза до глікозидів наперстянки, і відповідно посилюється дія і неприємні дії глікозидів наперстянки.
Наступні комбінації можуть призвести до взаємодії
Інсулін, препарати, що знижують рівень цукру в крові для перорального застосування (пероральні гіпоглікемічні препарати, похідні сульфонілмочовини), препарати, що знижують рівень калію в крові, що застосовуються для лікування подагри, препарати, що діють на симпатичний нервовий системі (симпатоміметики, наприклад, ті, що містяться в краплях для носа і очей, сиропі від кашлю) (норадреналін) [норепінефрин], адреналін
[епінефрин])
Дія цих препаратів може бути послаблена при одночасному застосуванні хлорталідону. Можливо, буде необхідне коригування дози інсуліну або пероральних гіпоглікемічних препаратів.
Недеполяризуючі міорелаксанти (похідні кураре) (міорелаксанти), наприклад хлорид тобокурарину
Дія курароподібних міорелаксантів може бути посилена або подовжена хлорталідоном. У разі, якщо не можна відміняти препарат Улдіулан перед застосуванням міорелаксантів, подібних до кураре, анестезіолог повинен бути повідомлений про застосування препарату Улдіулан.
Аллопуринол (препарат, що застосовується для лікування подагри)
Хлорталідон може підвищувати частоту виникнення алергічних реакцій на аллопуринол.
Амантадин
Хлорталідон може підвищувати ризик неприємних дій, спричинених амантадином.
Бета-адреноблокатори, діазоксид (препарати, що застосовуються для лікування артеріальної гіпертонії)
Існує підвищений ризик виникнення високого рівня цукру в крові (гіперглікемії) після одночасного застосування хлорталідону і бета-адреноблокаторів або діазоксиду.
Цитостатики (препарати, що гальмують зростання пухлини, наприклад циклофосфамід, фторурацил, метотрексат)
Хлорталідон може знижувати виділення з нирок цитотоксичних препаратів (наприклад, циклофосфаміду, фторурацилу, метотрексату). Одночасне застосування цитотоксичних препаратів може посилити їх токсичний вплив на кістковий мозок (особливо зниження кількості певних білих кров'яних клітин [гранулоцитопенія]).
Солі кальцію, вітамін Д
Одночасне застосування хлорталідону з вітаміном Д або солями кальцію посилює зростання рівня кальцію в сироватці крові через гальмування виділення з сечею.
Протизапальні препарати (наприклад, атропін, біпериден)
Біодоступність діуретиків тіазидного ряду може бути підвищена протизапальними препаратами (наприклад, атропін, біпериден), особливо через зниження моторики шлунково-кишкового тракту і швидкості опорожнення шлунка.
Колестірамін, колестипол (препарати, що знижують рівень ліпідів в крові)
Одночасне застосування холестіраміну або колестиполу знижує всмоктування хлорталідону з шлунково-кишкового тракту. Тому препарат Улдіулан слід приймати не менше ніж за 1 годину до або через 4-6 годин після застосування цих препаратів.
Циклоспорин
Одночасне лікування циклоспорином може підвищувати ризик підвищення рівня сечової кислоти в крові (гіперурікемія) і ускладнень типу подагри.

Препарат Улдіулан з їжею, питтям і алкоголем

Слід уникати вживання алкоголю під час застосування препарату Улдіулан, оскільки препарат Улдіулан посилює дію алкоголю, наприклад, здатність реагувати може бути послаблена.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Не слід застосовувати препарат Улдіулан, якщо пацієнтка вагітна або намагається завагітніти (див. пункт 2. Коли не приймати препарат Улдіулан). Хлорталідон, активна речовина препарату Улдіулан, може знижувати кровоток у плаценті. Тіазиди і похідні тіазидів також проникають у плід і можуть призвести до порушень електролітного балансу. Звітувалося про тромбоцитопенію у новонароджених. Слід негайно повідомити лікаря, якщо пацієнтка завагітніє під час лікування препаратом Улдіулан.
Годування грудьми
Не слід застосовувати препарат Улдіулан під час годування грудьми, оскільки активна речовина препарату Улдіулан проникає в грудне молоко і може нашкодити дитині.

Проведення транспортних засобів і управління механізмами

Препарат Улдіулан може під час нормального застосування змінювати здатність реагувати таким чином, що здатність керувати транспортними засобами, використовувати апаратуру або управляти механізмами може бути обмеженою.
Це стосується особливо початку лікування, підвищення дози, застосування в комбінації з іншими препаратами, що знижують артеріальний тиск, зміни препаратів та в комбінації з алкоголем.

Препарат Улдіулан містить лактозу

Якщо раніше у пацієнта виявлена непереносимість деяких цукрів, пацієнт повинен проконсультуватися з лікарем перед прийняттям препарату.

Препарат Улдіулан містить натрій

Цей препарат містить менше ніж 1 ммоль (23 мг) натрію на одну таблетку, тобто препарат вважається «безнатрієвим».

3. Як приймати препарат Улдіулан

Цей препарат слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів слід проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Слід уважно дотримуватися рекомендацій, щоб уникнути зниження ефективності препарату Улдіулан.
Дозування повинно бути відповідним до перебігу захворювання і індивідуальної реакції пацієнта під час лікування.
Слід вибрати найнижчу ефективну дозу для забезпечення оптимальної ефективності.
Лікар буде обережно коригувати дозу препарату Улдіулан, якщо у пацієнта виникнуть порушення кровотоку в коронарних судинах (коронарна хвороба або захворювання мозкових судин), як у випадку після інфаркту міокарда або інсульту.
Рекомендована доза становить:
Набухання (нагромадження рідини) серцевого, печінкового і ниркового походження та
серцевої недостатності
Рекомендована початкова доза становить 25-50 мг/добу, у важких випадках може бути підвищена до 100-200 мг/добу. Доза при нирковому набуханні не повинна перевищувати 50 мг на добу.
Зазвичай застосовувана підтримуюча доза становить найнижчу ефективну дозу, наприклад 25-50 мг на добу.
Артеріальна гіпертонія (гіпертонія)
Початкова доза:
12,5-50 мг хлорталідону на добу.
Підтримуюча доза:
12,5-25 мг хлорталідону на добу.
Початкову дозу слід індивідуально знижувати.

Застосування у дітей і підлітків

Оскільки немає достатніх даних щодо лікування дітей, хлорталідону не слід призначати дітям.
Пацієнти похилого віку (> 65 років) і пацієнти з порушеннями ниркової функції
Якщо пацієнт старший і (або) має легку або помірну ниркову недостатність (кліренс креатиніну 30-60 мл/хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці крові становить 1,1-1,8 мг/100 мл), дозу слід коригувати згідно з терапевтичними потребами і толерантністю (див. пункт 2. Обережність і заходи обережності).
Діуретики тіазидного ряду і аналоги тіазидів, включаючи хлорталідон, втрачають свою діуретичну дію у разі важкої ниркової недостатності, тобто кліренс креатиніну нижче 30 мл/хв і (або) концентрація креатиніну в сироватці крові становить > 1,8 мг/100 мл (див. пункт 2. Коли не приймати препарат Улдіулан).
Пацієнти з порушеннями печінкової функції
Якщо у пацієнта є порушення печінкової функції, препарат Улдіулан повинен бути призначений лікарем згідно з обов'язковими застереженнями. У разі важкої печінкової недостатності не слід застосовувати препарат Улдіулан (див. пункт 2. Коли не приймати препарат Улдіулан).
Пацієнти з порушеннями серцевої діяльності
У разі важкої серцевої недостатності з вираженим набуханням може статися, що препарат Улдіулан практично не всмоктується.
Спосіб застосування
Таблетки препарату Улдіулан слід ковтати ціліми, не розжовуючи, запиваючи достатньою кількістю рідини (наприклад, склянкою води).
У разі одноразової дози таблетку слід приймати вранці з сніданком. У разі прийому двічі на добу таблетки слід приймати додатково під час вечірнього прийому їжі.
Не слід розглядати питання про підвищення дози після закінчення 2-3 тижнів.
Тривалість лікування
Про тривалість лікування вирішує лікар.
Після тривалого застосування препарату Улдіулан лікування не слід припиняти раптово. Слід застосовувати дедалі менші дози препарату Улдіулан упродовж кількох днів (дозування з поступовим зниженням).
У разі відчуття, що дія препарату Улдіулан є недостатньо сильною або занадто сильною, слід звернутися до лікаря.

Прийом підвищеної дози препарату Улдіулан

У разі випадкового прийому підвищеної дози препарату Улдіулан слід негайно повідомити лікаря або звернутися до найближчого відділення невідкладної допомоги.
Лікар на підставі симптомів вирішить, які заходи слід вжити.
У разі передозування та (або) важких симптомів слід негайно звернутися по медичну допомогу з метою госпіталізації та проведення інтенсивної терапії.
Симптоми гострого або хронічного передозування залежать від ступеня втрати рідини і електролітів.
Симптомами передозування можуть бути:

• головокружіння і непритомність, нудота, сонливість, головний біль, прискорене серцебиття (тахікардія),
• низький артеріальний тиск (гіпотонія) і порушення кровотоку з низьким артеріальним тиском при зміні положення з сидячого на лежачий (порушення ортостатичної регуляції)
• порушення електролітного балансу (дефіцит калію і (або) натрію в крові) з нерегулярним серцебиттям і спазмами м'язів (наприклад, спазми ніг).

Важке обезводнення організму і зниження об'єму циркулюючої крові можуть призвести до загущення крові (гемоконцентрація), спазмів, задухи, відсутності нападу (апное), запаморочення, шоку і гострої ниркової недостатності.
Дефіцит калію в крові (гіпокаліємія) може призвести до незвичайної втомливості, слабкості м'язів, порушень (наприклад, оніміння і відчуття холоду) рук і ніг (парестезії), паралічів, апатії, надмірного газу в шлунково-кишковому тракті (метеоризм) і запорів (непрохідність кишківника)
або порушення свідомості аж до коми, пов'язаної з гіпокаліємією.

Пропуск прийому препарату Улдіулан

У разі пропуску прийому препарату Улдіулан не слід приймати подвійну дозу для компенсації пропущеної таблетки, а продовжувати приймати звичайну дозу згідно з типовим схемою дозування, згідно з рекомендаціями лікаря.

Припинення застосування препарату Улдіулан

Не слід припиняти або закінчувати лікування препаратом Улдіулан без попередньої консультації з лікарем.
До припинення лікування лікар може рекомендувати продовжувати приймати препарат Улдіулан у малій дозі упродовж кількох днів (поступове зниження дози).
У разі подальших питань щодо застосування цього препарату слід звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі неприємні дії

Як і будь-який препарат, цей препарат може призвести до неприємних дій, хоча не у всіх вони виникнуть.
Якщо виникнуть будь-які з наступних симптомів, слід негайно повідомити лікаря або фармацевта:
Дуже часто (можуть виникнути у понад 1 з 10 осіб):

• низький рівень калію в крові (гіпокаліємія), особливо при більших дозах, що може призвести до слабкості м'язів, тремору м'язів або порушень серцебиття
• підвищення рівня сечової кислоти в крові (гіперурікемія), що може призвести до болю в суглобах (напади подагри у пацієнтів, схильних до цього захворювання)
• підвищення рівня ліпідів в крові (холестерину і тригліцеридів)

Часто (можуть виникнути у не більше 1 з 10 осіб):

• низький рівень натрію і магнію в крові (гіпонатріємія/гіпомагніємія)
• підвищення рівня цукру в крові (гіперглікемія), що може призвести до втомливості,
• підвищення рівня цукру в сечі (глікозурія)
• у пацієнтів з явною цукровою хворобою може статися погіршення метаболічного стану, може виявитися прихований цукровий діабет
• підвищення рівня азотистих речовин (мочевини, креатиніну), особливо на початку лікування
• головний біль, головокружіння, слабкість
• низький артеріальний тиск (гіпотонія)
• порушення кровотоку з низьким артеріальним тиском при зміні положення з сидячого на лежачий (порушення ортостатичної регуляції)
• тахікардія
• утрата апетиту, сухість у роті, шлунково-кишкові розлади, нудота, блювота, розлад шлунка, біль у шлунку, запори, діарея
• алергічна реакція шкіри, наприклад червоне забарвлення шкіри (осутка), кропив'янка, свербіж
• низький тонус м'язів, спазми м'язів, імпотенція

Рідко (можуть виникнути у не більше 1 з 1000 осіб):

• низький рівень тромбоцитів у крові (тромбоцитопенія) з нетиповим кровотечею або синяками
• низький рівень білих кров'яних клітин у крові (лейкопенія)
• важкий дефіцит певних білих кров'яних клітин, пов'язаний з підвищеною чутливістю до інфекцій і важкими загальними симптомами (агранулоцитоз)
• підвищення рівня певних білих кров'яних клітин (еозинофільний лейкоцитоз)
• підвищення рівня кальцію в крові (гіперкальціємія), що може призвести до збудження
• порушення чуття (наприклад, оніміння і відчуття холоду) в руках, ногах і роті (парестезії)
• порушення зору, зниження сльозовиділення
• нерегулярне серцебиття
• застій жовчі у печінці (внутрішньопечінкова холестаз) або жовтяниця (жовтяниця)
• підвищена чутливість шкіри до сонячного світла (фоточутливість), наприклад червоне забарвлення шкіри (осутка)
• запалення кровеносних судин з болем або без болю, алергійного походження (васкуліт)

Дуже рідко (можуть виникнути у не більше 1 з 10 000 осіб):

• порушення кислотно-лужного балансу в крові (алкалоз гіпохлоремічний)
• алергічне нагромадження рідини в легенях (ідіосинкратичний легеневий набухання)
• проблеми з диханням (симптоми пневмонії і легеневого набухання)
• біль у шлунку з нудотою, блювотою або гарячкою (симптоми панкреатиту);
• алергічне запалення нирок (алергічне інтерстіціальне нефрит)

Частота невідома (не може бути визначена на підставі наявних даних):

• погіршення зору або біль в очах, спричинені підвищенням внутрішньоочного тиску (можливі симптоми нагромадження рідини в судинній оболонці, що оточує око (надмірне нагромадження рідини між судинною оболонкою і склерою) або гостра глаукома замкнутого кута).

Багато неприємних дій зникають без коригування лікування. Слід звернутися до лікаря, якщо будь-який з симптомів триває або посилюється.

Звітування про неприємні дії

Якщо виникнуть будь-які неприємні симптоми, включаючи всі неприємні симптоми, не перелічені в цій інструкції, слід повідомити лікаря або фармацевта. Неприємні дії можна повідомляти безпосередньо до
Департаменту моніторингу неприємних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України,
вул. Миколи Амосова, 7,
03041 Київ,
телефон: +38 (044) 206-92-38,
факс: +38 (044) 206-92-38,
адреса електронної пошти: [[email protected]](mailto:[email protected])
Неприємні дії можна повідомляти також відповідальній особі.
Звітування про неприємні дії дозволяє накопичувати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Улдіулан

Зберігати при температурі нижче 30°C
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після: EXP.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Препарати не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Слід запитати фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поведінка допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст пакування та інші відомості

Що містить препарат Улдіулан

• Активна речовина - хлорталідон: кожна таблетка містить 12,5 мг хлорталідону.
• Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактоза моногідрат, повідон (К-30), карбоксиметилкрохмал натрію (тип А), магній стеаринат.
• Активна речовина - хлорталідон: кожна таблетка містить 25 мг хлорталідону.
• Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактоза моногідрат, повідон (К-30), карбоксиметилкрохмал натрію (тип А), залізний оксид жовтий (Е172), залізний оксид червоний (Е172), магній стеаринат.
• Активна речовина - хлорталідон: кожна таблетка містить 50 мг хлорталідону.
• Допоміжні речовини: мікрокристалічна целюлоза, лактоза моногідрат, повідон (К-30), карбоксиметилкрохмал натрію (тип А), залізний оксид жовтий (Е172), магній стеаринат.

Як виглядає препарат Улдіулан і що містить упаковка

Улдіулан 12,5 мг: білі, округлі і опуклі таблетки (5,0 мм ± 0,2 мм) без рисок поділу.
Улдіулан 25 мг: таблетки світло-червоного до червоного кольору, округлі і опуклі (7,0 мм ± 0,2 мм) без рисок поділу.
Улдіулан 50 мг: таблетки жовтого кольору, округлі і опуклі (9,0 мм ±0,2 мм) без рисок поділу.
Улдіулан випускається в блистерних упаковках по 10, 20, 30, 50, 60 і 100 таблеток у паперовій коробці.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Відповідальна особа

G.L. Pharma GmbH
Шлоссплац 1
8502 Ланнах
Австрія

Виробник

G.L. Pharma GmbH
Шлоссплац 1,
8502 Ланнах,
Австрія
Atlantic Pharma – Виробництво фармацевтичних препаратів, С.А.
Вулиця Тапада Гранде, № 2, Абруньєйра
2710-089 Сінтра
Португалія

Для отримання більш детальної інформації про цей препарат слід звернутися до місцевого представника відповідальної особи:

G.L. PHARMA POLAND ТОВ
Алея Яна Павла II 61/313
01-031 Варшава, Польща
Телефон: 022/ 636 52 23; 636 53 02
електронна пошта: [email protected]

Дата останньої актуалізації інструкції: