Трімесолпгар

Упаковка з інструкцією: інформація для пацієнта

Трімесолфар, (80 мг + 16 мг)/мл, концентрат для приготування розчину для інфузії

Сульфаметоксазол + Триметоприм

Необхідно ретельно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість її знову прочитати.
• У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта, або медсестри.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Необхідно уникати передачі його іншим особам. Препарат може нашкодити іншим особам, навіть якщо симптоми їхньої хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта, або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Трімесолфар і для чого він призначений
• 2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату Трімесолфар
• 3. Як застосовувати препарат Трімесолфар
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Трімесолфар
• 6. Зміст упаковки і інші інформації

1. Що таке препарат Трімесолфар і для чого він призначений

Трімесолфар - антибактеріальний препарат, який містить дві активні речовини - сульфаметоксазол та триметоприм (котримоксазол). Препарат призначений для внутрішньовенного введення після попереднього розведення для пацієнтів, які не можуть приймати препарат усередині.

Трімесолфар застосовується:

• у лікуванні важких неускладнених інфекцій сечовидільної системи;
• у лікуванні та профілактиці пневмонії, викликаної мікроорганізмами Pneumocystisjirovecii;
• у лікуванні та профілактиці токсоплазмозу (хвороба, викликана мікроорганізмами, яка проявляється змінами в очах, нервовій системі, а також у розвивається плоді, якщо матір інфікована);
• у лікуванні нокардіозу (хвороба, викликана мікроорганізмами, яка проявляється змінами на шкірі або в органах, наприклад, в легенях). Трімесолфар призначений для застосування у дорослих, підлітків, дітей і немовлят старше 6 тижнів.

Препарат Трімесолфар завжди вводиться медичним персоналом.

2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату Трімесолфар

Коли не застосовувати препарат Трімесолфар:

• якщо пацієнт має алергію на сульфаметоксазол, триметоприм, препарати групи сульфонамідів або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6.);
• якщо пацієнт має важкі пошкодження паренхіми печінки;
• якщо пацієнт має важку ниркову недостатність;
• якщо в пацієнта раніше виникла гематологічна реакція, яка викликала синяки або кровотечу, особливо після застосування препаратів групи сульфонамідів;
• якщо в пацієнта діагностовано порфірію - рідку хворобу, яка може впливати на шкіру або нервову систему. Котримоксазол не повинен застосовуватися немовлятам у перші 6 тижнів життя.

Трімесолфар не призначений для лікування ангіни, викликаної бактеріями групи А бета-гемолітичних стрептококів.

Остережності та заходи обережності

Перед початком застосування препарату Трімесолфар необхідно обговорити це з лікарем.

Після застосування котримоксазолу були зареєстровані загрозливі життю реакції на шкірі (синдром Стівенса-Джонсона, токсична некроліз шкіри [синдром Лаєлла]). Ці реакції спочатку проявляються у вигляді червоних крапок або округлих плям на тулубі, часто з пухирями всередині них.

Додаткові симптоми, на які необхідно звернути увагу, - це виразки в роті, горлі, носі, на статевих органах і кон'юнктиві (червоні та опухлі очі). Під час цих загрозливих життю висипань на шкірі часто виникають симптоми, подібні до грипу.

Висипання можуть перетворитися на поширені на шкірі пухирі або лущення шкіри.

Найбільший ризик важких реакцій на шкіру виникає протягом перших тижнів лікування.

Якщо встановлено, що в пацієнта синдром Стівенса-Джонсона або токсична некроліз шкіри [синдром Лаєлла] виникли після застосування препарату Трімесолфар, не слід знову застосовувати препарат Трімесолфар цьому пацієнтові.

Якщо в пацієнта виникла висипання або описані вище симптоми на шкірі, необхідно негайно повідомити про це лікаря.

Лікар буде проявляти особливу обережність під час застосування препарату Трімесолфар та прийме відповідні заходи:

• у пацієнтів з дефіцитом фолієвої кислоти (наприклад, у осіб похилого віку, залежних від алкоголю, які приймають антиконвульсанти, з синдромом порушення абсорбції); з дефіцитом ферменту дегідрогенази глюкозо-6-фосфату;
• у осіб з важкою алергією або бронхіальною астмою;
• у пацієнтів з захворюваннями серцево-судинної та дихальної систем; якщо в пацієнта виникне загострення кашлю та задухи, необхідно негайно повідомити про це лікаря.
• у пацієнтів з порушеннями функції нирок та (або) печінки;
• у пацієнтів похилого віку;
• у пацієнтів, які недоїдають; у пацієнтів з порушеннями складу крові - якщо в пацієнта виникне порушення крові, таке як мала кількість червоних кров'яних тілець (анемія), мала кількість білих кров'яних тілець (лейкопенія) або мала кількість тромбоцитів, яка може викликати кровотечу та синяки;
• у разі необхідності тривалого застосування препарату;
• у пацієнтів з діагностованою або підозрюваною порфірією (розлади утворення гему - червоного барвника, який є частиною деяких ферментів);
• у пацієнтів з фенілкетонурією (вроджена метаболічна хвороба), які не дотримуються дієти, відповідної для цієї хвороби;
• у разі виявлення підвищеного рівня калію та зниженого рівня натрію в крові. Одночасне застосування котримоксазолу з деякими препаратами, добавками калію та продуктами з високим вмістом калію може призвести до важкої гіперкаліємії (підвищеного рівня калію в крові). Симптомами важкої гіперкаліємії можуть бути судоми м'язів, нерегулярний ритм серця, діарея, нудота, головокружіння або головний біль.

Під час усього періоду лікування лікар повинен контролювати, чи пацієнт виділяє належну кількість сечі.
У рідких випадках можуть виникати кристали в сечі. У осіб, які недоїдають, це ризик збільшується.
Було відзначено важкі побічні ефекти, загрозливі життю, такі як гостра некроз печінки, агранулоцитоз, апластична анемія та інші порушення кровотворення та крові, а також реакції надчутливості дихальної системи - див. пункт 4.
Було відзначено зв'язок між застосуванням котримоксазолу та виникненням метаболічної кислотози, яка проявляється дуже глибоким та прискореним диханням, порушеннями свідомості, порушеннями ритму серця та артеріального тиску крові.
Трімесолфар містить дві активні речовини. Лікар повинен застосовувати цей препарат лише після розгляду можливості застосування окремого антибактеріального препарату.
Лімфогістіоцитарна гемофагоцитарна хвороба
Дуже рідко виникали випадки важких імунологічних реакцій, що виникли внаслідок розрегульованої активації білих кров'яних тілець, які призводили до утворення запальних станів (лімфогістіоцитарна гемофагоцитарна хвороба). Ці реакції можуть бути загрозливими життю, якщо не будуть рано діагностовані та лікувані. Якщо одночасно або з незначним запізненням виникає кілька симптомів, таких як гарячка, набряк лімфатичних вузлів, слабкість, головокружіння, задуха, синяки або висипання на шкірі, необхідно негайно звернутися до лікаря.
Крім того, необхідно уникати застосування котримоксазолу у немовлят віком до 8 тижнів через їхню схильність до гіпербілірубінемії (підвищеного рівня білірубіну в крові).
Вплив на лабораторні дослідження
Триметоприм може змінювати значення концентрації креатиніну в сироватці крові, визначені за допомогою пікриніату.

Препарат Трімесолфар та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря про всі препарати, які зараз застосовуються або застосовувалися раніше, а також про препарати, які пацієнт планує застосовувати. Особливо це стосується наступних препаратів:

• мочогінні препарати, наприклад гідрохлортіазид;
• піриметамін - протималярійний препарат; у осіб, які застосовують препарат Трімесолфар та піриметамін у дозах більш ніж 25 мг на тиждень, були відзначені випадки виникнення мегалобластичної анемії - не слід застосовувати ці препарати одночасно;
• антикоагулянти, наприклад варфарин;
• фенітойн - антиепілептичний препарат;
• антидіабетичні препарати, похідні сульфонілмочевини, такі як глібенкламід, гліпізид, толбутамід (похідні сульфонілмочевини), репаглінід;
• дігоксин - серцевий препарат;
• циклоспорин - препарат, який застосовується після трансплантації, наприклад нирки;
• азатіоприн - препарат, який застосовується для профілактики відторгнення трансплантатів та лікування автоімунних захворювань;
• метотрексат - препарат, який застосовується при пухлинах; пацієнти, які одночасно приймають метотрексат та препарат Трімесолфар, повинні приймати солі фолієвої кислоти;
• ламівудин - антивірусний препарат, який застосовується при ВІЛ-інфекції;
• прокайнамід - антиаритмічний препарат;
• амантадин, зидовудин - антивірусні препарати;
• ріфампіцин - антибактеріальний препарат;
• препарати, які збільшують кількість калію в крові, такі як мочогінні препарати, які допомагають збільшити кількість виділеної сечі (наприклад, спіронолактон), інгібітори конвертази ангіотензину (АСЕ), блокатори рецептора ангіотензину. Симптомами високого рівня калію в крові (важкої гіперкаліємії) можуть бути судоми м'язів, нерегулярний ритм серця, діарея, нудота, головокружіння або головний біль.
• фолієва кислота.

Препарат Трімесолфар з їжею та питтям

Їжа та пиття не впливають на дію препарату Трімесолфар. Пацієнт, який приймає цей препарат, повинен приймати багато рідини, щоб уникнути утворення кристалів препарату в сечі.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнтка:

• є вагітною;
• підозрює, що є вагітною;
• планує вагітність;
• годує грудьми. Про застосування препарату Трімесолфар вирішує лікар. Див. також нижче пункт: «Препарат Трімесолфар містить пропіленгліколь, етанол і натрій».

Вплив на фертильність
Немає доступних даних щодо впливу на фертильність.

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Не встановлено, як препарат Трімесолфар впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.

Препарат Трімесолфар містить пропіленгліколь, етанол і натрій

Препарат містить 420 мг пропіленгліколю в кожному 1 мл, що відповідає 2100 мг/5 мл.
Перед введенням препарату дитині віком до 5 років необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом, особливо якщо дитина приймає інші препарати, які містять пропіленгліколь або алкоголь.
Пацієнти з порушеннями функції печінки або нирок, а також вагітні жінки або жінки, які годують грудьми, не повинні приймати цей препарат без поради лікаря. Лікар може вирішити провести додаткові дослідження у таких пацієнтів.
Цей препарат містить 500 мг алкоголю (етанол 96%) у кожних 5 мл розчину, що відповідає 12 мл пива або 5 мл вина.
Кількість алкоголю в цьому препараті ймовірно не матиме впливу на дорослих та підлітків, а його дія у дітей ймовірно не буде помітною. Але він може викликати певну дію у молодших дітей, наприклад, сонливість. Алкоголь у цьому препараті може змінювати дію інших препаратів.
Необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату, якщо пацієнт приймає інші препарати, залежний від алкоголю, а також якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми.
Препарат містить 34,5 мг натрію (основного компонента кухонної солі) у 5 мл. Це відповідає 1,73% максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Препарат вводиться лише після розведення - див. пункт: «Інформація, призначена лише для медичного персоналу» в кінці інструкції. Зміст натрію з розведення повинен бути врахований при розрахунку загального вмісту натрію в підготовленому розчині препарату. Для отримання точної інформації щодо вмісту натрію в розчині, використаному для розведення препарату, необхідно ознайомитися з характеристикою лікарського засобу, який використовується для розведення.

3. Як застосовувати препарат Трімесолфар

Цей препарат необхідно завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря.
Препарат Трімесолфар завжди вводиться медичним персоналом.

• Препарат вводиться після попереднього розведення, повільно, у вигляді інфузії в вену, тобто капельниці (за допомогою відповідного обладнання з контрольованою швидкістю введення).
• Дозу препарату визначає лікар. Застосована доза залежить від показань та віку, маси тіла та загального стану здоров'я пацієнта. Детальні відомості про дозування та спосіб введення - див. «Інформація, призначена лише для медичного персоналу», в кінці інструкції.

Застосування більшої ніж рекомендована дози препарату Трімесолфар

• Препарат Трімесолфар вводиться медичним персоналом, тому малоймовірно, щоб пацієнт отримав більше препарату, ніж потрібно. Якщо jedoch пацієнт вважає, що отримав過 велику дозу препарату, необхідно повідомити про це лікаря або медсестру.
• Після застосування більшої ніж рекомендована дози препарату можуть виникнути нудота, блювота, головокружіння, стан сплутаності (порушення свідомості); у важких випадках - гальмування діяльності кісткового мозку. Медичний персонал прийме відповідні заходи.

Пропуск застосування препарату Трімесолфар

Препарат Трімесолфар вводиться медичним персоналом, тому малоймовірно, щоб пропустили дозу препарату. Якщо пацієнт вважає, що пропустив дозу препарату, необхідно повідомити про це лікаря або медсестру.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.

Необхідно негайно повідомити лікаря або медсестру, якщо в пацієнта виникнуть:

• - перші симптоми алергії (наприклад, набряк обличчя, губ, язика, горла, який викликає труднощі з диханням або ковтанням) або важкі реакції на шкірі з утворенням пухирів або лущенням шкіри– див. пункт «Остережності та заходи обережності». Ці симптоми виникали дуже рідко після застосування препарату.
• Болісні, випуклі зміни на шкірі кольору фіолетового, які виникають на кінцівках, а іноді на обличчі та шиї, з супутнім підвищенням температури (синдром Світа).Ці симптоми після застосування препарату виникали з невідомою частотою (частота не може бути встановлена на основі доступних даних). Лікар вирішить про подальші дії.

Дуже часто (частіше ніж у 1 з 10 пацієнтів):

• підвищення рівня калію в крові (яке проявляється слабкістю, сонливістю, втомою, порушеннями ритму серця).

Часто (рідше ніж у 1 з 10 пацієнтів):

• грибкові інфекції слизових оболонок рота, похві, шкіри та нігтів;
• головний біль;
• нудота, діарея;
• висипання.

Незbyt часто (рідше ніж у 1 з 100 пацієнтів):

• блювота.

Дуже рідко (рідше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів):

• псевдомембранозне запалення кишківника (яке проявляється діареєю, гострою або упорчуватою);
• порушення кількості різних типів кров'яних клітин, які проявляються гарячкою та частими інфекціями;
• метгемоглобінемія;
• тромбоцитопенічна пурпура;
• кровотечі на шкірі, розкладання червоних кров'яних клітин у пацієнтів з дефіцитом ферменту дегідрогенази глюкозо-6-фосфату;
• синдром хвороби трансплантації (загальна реакція організму на трансплантацію, яка може проявлятися гарячкою, больовістю м'язів, больовістю живота, набряком суглобів), анафілактичні реакції (рідкісний тип алергічної реакції з гальмуванням дихання, зниженням артеріального тиску тощо), набряк судин (див. симптоми, перелічені на початку пункту 4.), алергічне запалення міокарда, гарячка, пов'язана з препаратом, алергічне запалення судин, вузлове запалення навколоартеріальної тканини, системний червоний вовчак (порушення імунної системи, які призводять до запалення багатьох внутрішніх органів);
• низький рівень цукру (глюкози) та (або) натрію в крові, втрата апетиту;
• кислотоз (метаболічний розлад, який проявляється дуже глибоким та прискореним диханням, порушеннями свідомості, порушеннями ритму серця та артеріального тиску крові) - див. пункт «Остережності та заходи обережності»;
• депресія, марення;
• асептичне запалення оболонки мозку (симптоми: раптовий сильний головний біль, напруга шиї з супутнім підвищенням температури; проходять швидко після припинення препарату, але в багатьох випадках виникали після повторного прийому котримоксазолу або самого триметоприму), судоми, запалення нервів, порушення рухової діяльності;
• запалення середньої оболонки ока (середньої шари оболонки очного яблука);
• головокружіння, шум у вухах;
• кашель, задуха, інфільтрати в легенях (можуть бути ранніми симптомами надчутливості дихальної системи, яка дуже рідко може призвести до загибелі);
• запалення язика, запалення слизової оболонки рота;
• запалення підшлункової залози (яке проявляється сильним больовістю живота);
• жовтяниця, викликана застоєм жовчі, некроз печінки (можуть призвести до загибелі);
• підвищення рівня трансаміназ (ферментів) в сироватці, підвищення рівня білірубіну (жовчового барвника);
• чутливість до світла, лущення шкіри, набряк судин, тривала висипання, повний еритематоз, важкі реакції на шкірі (синдром Стівенса-Джонсона, токсична некроліз шкіри [синдром Лаєлла])- див. симптоми, перелічені на початку пункту 4. та в пункті «Остережності та заходи обережності»;
• больовістю суглобів, больовістю м'язів;
• порушення функції нирок, захворювання нирок: тубулоінтерстіційний нефрит та набряк судин.

Невідома (частота не може бути встановлена на основі доступних даних):

• психотична розлад (стан психіки, при якому можна втратити контакт з реальністю).

Побічні ефекти, пов'язані з лікуванням пневмонії, викликаної Pneumocystis jirovecii
Дуже рідко:

• важкі реакції надчутливості, пов'язані з пневмонією, викликаною Pneumocystisjirovecii, кропив'янка, гарячка, пов'язана з препаратом, нейтропенія, тромбоцитопенія, підвищення рівня ферментів печінки, надмірний рівень калію, недостатній рівень натрію, розкладання м'язів (рабдоміоліз - проявляється дуже сильним больовістю м'язів, порушеннями функції нирок); розкладання м'язів також відзначалося у пацієнтів з позитивним тестом на ВІЛ, які приймали котримоксазол для профілактики або лікування пневмонії, викликаної Pneumocystis jirovecii.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта, або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03041 Київ
Телефон: +38 (044) 279-64-17
Факс: +38 (044) 279-64-17
Адреса електронної пошти: [[email protected]](mailto:[email protected])
Веб-сайт: https://adre.org.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб'єкту.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Трімесолфар

Препарат необхідно зберігати в місці, недоступному для дітей.
Зберігати при температурі нижче 25°C.
Ампули необхідно зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на ампулі та пачці. Термін придатності вказується останнім днем вказаного місяця.
Напис на упаковці після скорочення EXP вказує термін придатності, а після скорочення Lot - номер партії.
Препарати не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які більше не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші інформації

Що містить препарат Трімесолфар

• Активними речовинами препарату є сульфаметоксазол та триметоприм. Кожен мл концентрату містить 80 мг сульфаметоксазолу та 16 мг триметоприму. Кожна ампула 5 мл концентрату містить 400 мг сульфаметоксазолу та 80 мг триметоприму, тобто 480 мг котримоксазолу.
• Інші компоненти: пропіленгліколь, етанол 96%, етаноламін, гідроксид натрію, гідроксид натрію 10% (для встановлення pH), вода для ін'єкцій.

Як виглядає препарат Трімесолфар та що містить упаковка

Трімесолфар - безбарвна або легенько жовтувата рідина в ампулах.
У паперовій пачці міститься 10 ампул з безбарвного скла, які містять 5 мл концентрату.

Відповідальний суб'єкт та виробник

Публічне акціонерне товариство "Заклади фармацевтичної промисловості "Польфарма"
вул. Пелплінська, 19, 83-200 Старогард-Гданський
телефон: +48 22 364 61 01
Дата останньої актуалізації інструкції:грудень 2024 р.

Інформація, призначена лише для медичного персоналу:

Необхідно ознайомитися з актуальною Характеристикою лікарського засобу Трімесолфар.

Трімесолфар, (80 мг + 16 мг)/мл, концентрат для приготування розчину для інфузії

Сульфаметоксазол + Триметоприм

Спосіб приготування препарату Трімесолфар для введення та спосіб введення

Концентрат Трімесолфар для приготування розчину для інфузії призначений лише для внутрішньовенного введення та перед введенням необхідно його розведення.
Трімесолфар слід застосовувати лише протягом періоду, коли пацієнт не може приймати препарати всередину, коли необхідно негайно розпочати лікування або якщо пацієнт вже отримує внутрішньовенно рідини та одночасне введення препарату є зручним. Хоча внутрішньовенне введення котримоксазолу є корисним у разі пацієнтів у важкому стані, воно може не приносити більших терапевтичних вигод, ніж пероральні форми.
Трімесолфар необхідно розведення безпосередньо перед застосуванням. Після додавання препарату Трімесолфар до розчину для інфузії необхідно добре перемішати суміш для точного перемішування. У разі виявлення осаду або появи кристалів перед перемішуванням або під час інфузії суміш необхідно знищити та приготувати нову.
Рекомендується наступний схема розведення препарату Трімесолфар:
1 ампула (5 мл) препарату Трімесолфар у 125 мл розчину для інфузії
2 ампули (10 мл) препарату Трімесолфар у 250 мл розчину для інфузії
3 ампули (15 мл) препарату Трімесолфар у 500 мл розчину для інфузії
Допускається застосування наступних розчинів для інфузії для розведення препарату Трімесолфар:

• 5% та 10% розчин глюкози,
• 0,9% розчин NaCl,
• розчин Рінгера,
• 0,45% розчин NaCl з 2,5% розчином глюкози. Приготовленого розчину для інфузії препарату Трімесолфар не слід змішувати з іншими препаратами чи іншими, ніж вище перелічені, розчинами для інфузії. Після розведення препарату було встановлено хімічну та фізичну стабільність протягом 6 годин при 25°C. З мікробіологічної точки зору розведений препарат слід застосувати негайно. Якщо він не буде застосований негайно, відповідальність за умови та термін зберігання несе користувач.

Інфузію необхідно вводити протягом приблизно 60-90 хвилин; тривалість інфузії залежить від ступеня гідратації пацієнта.
Якщо пацієнтові не можна вводити великі об'єми рідини, допускається застосування більшої концентрації котримоксазолу - 5 мл у 75 мл 5% глюкози. Приготовлений розчин необхідно вводити в інфузії протягом часу не довше 1 години.

Інструкція відкриття ампули

Перед відкриттям ампули необхідно переконатися, що весь розчин знаходиться в нижній частині ампули.
Можна легенько потрясти ампулу або постукати по ній пальцем, щоб полегшити спливання розчину.
На кожній ампулі знаходиться кольорова крапка (див. малюнок 1) як позначення знаходження нижче неї точки розриву.

• Для відкриття ампули необхідно тримати її вертикально, в обох руках, кольоровою крапкою до себе - див. малюнок 2. Верхню частину ампули необхідно утримувати таким чином, щоб великий палець знаходився над кольоровою крапкою.
• Необхідно натиснути згідно зі стрілкою, розміщеною на малюнку 3. Ампули призначені лише для одноразового використання, їх необхідно відкривати безпосередньо перед застосуванням. Залишній вміст незастосованого препарату необхідно знищити згідно з чинними правилами.

Малюнок 1.

Малюнок 2.

Малюнок 3.

Дозування Рекомендації щодо звичайного дозування при гострих інфекціях

Дорослі та підлітки віком понад 12 років
2 ампули (10 мл) кожні 12 годин.
Діти віком 12 років та молодше
Рекомендоване дозування становить приблизно 30 мг сульфаметоксазолу та 6 мг триметоприму на кг маси тіла на добу, вводиться у 2 рівних дозах з інтервалом у 12 годин.
Нижче наведено схему дозування препарату Трімесолфар з урахуванням віку дитини - перед введенням необхідно розведення (див. «Спосіб приготування препарату Трімесолфар для введення та спосіб введення»).
Від 6 тижнів до 5 місяців життя: 1,25 мл кожні 12 годин.
Від 6 місяців життя до 5 років: 2,5 мл кожні 12 годин.
Від 6 років до 12 років: 5 мл кожні 12 годин.
Див. також пункт 2 інструкції для пацієнта.
У разі лікування особливо важких інфекцій у всіх вікових групах дози можна збільшити на 50%.
Лікування необхідно проводити протягом ще 2 днів після зникнення симптомів хвороби, у більшості випадків необхідно лікування протягом至少 5 днів.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку рекомендується регулярне, щомісячне проведення лабораторних досліджень крові. Крім того, рекомендується проявляти особливу обережність у цих пацієнтів, оскільки це більш чутлива група до побічних ефектів і більш відчутливо відчуває посилені побічні ефекти, особливо якщо існують інші захворювання, наприклад, ниркова недостатність, порушення функції печінки та (або) прийом інших препаратів.
Пацієнти з порушеннями функції печінки
Немає даних щодо дозування у пацієнтів з порушеннями функції печінки. Див. також пункт 2 інструкції для пацієнта.
Спеціальні рекомендації щодо дозування
(Якщо не встановлено інше, необхідно застосовувати звичайне дозування.)
Пацієнти з порушеннями функції нирок
У разі дорослих та підлітків віком понад 12 років (немає даних щодо дітей віком до 12 років) з нирковою недостатністю необхідно модифікувати дозування препарату залежно від кліренсу креатиніну.
Рекомендується визначати рівень сульфаметоксазолу в сироватці крові кожні 2-3 дні у зразках, взятих через 12 годин після введення препарату Трімесолфар. Якщо загальний рівень сульфаметоксазолу перевищує 150 мкг/мл, лікування необхідно перервати до моменту зниження рівня до значення нижче 120 мкг/мл.
Див. також пункт 2 інструкції для пацієнта.
Пневмонія, викликана Pneumocystis jirovecii(ПJP)
Лікування
100 мг сульфаметоксазолу та 20 мг триметоприму на кг маси тіла на добу у 2 або більше дозах з інтервалом у 12 годин. Як тільки це буде можливо, пацієнтові необхідно призначити пероральну форму препарату та продовжити лікування протягом усього 14 днів. Метою є досягнення максимального рівня триметоприму в плазмі або сироватці крові, рівного або більшого 5 мкг/мл (перевірка проводиться у пацієнта після введення препарату в інфузії протягом 1 години).
Профілактика
Звичайне дозування протягом усього періоду ризику.
Нокардіоз
Не встановлено стандартного дозування для лікування або профілактики нокардіозу. У дорослих застосовувалися від 6 до 8 таблеток на добу протягом періоду до 3 місяців (одна таблетка містить 400 мг сульфаметоксазолу та 80 мг триметоприму).
Токсоплазмоз
Не встановлено відповідного дозування для лікування або профілактики токсоплазмозу.
Рішення необхідно приймати на основі клінічного досвіду. У профілактиці може бути достатнім дозування, таке ж, як для профілактики пневмонії, викликаної Pneumocystis jirovecii.