Рінгер Лацтате

УПАКОВКА ДО ДОДАТКУ: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА

Рінгер Лактат, розчин для інфузії

Активні речовини: хлорид натрію, хлорид калію, хлорид кальцію дигідрат і лактат натрію

Перш ніж використовувати препарат, необхідно ознайомитися з вмістом цієї інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Зберігайте цю інструкцію, щоб у разі потреби ви могли її знову прочитати.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або медсестри.
• Якщо в пацієнта з'являються будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не наведені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції:

• 1. Що таке препарат Рінгер Лактат і для чого він використовується
• 2. Інформація, яка повинна бути відомою перед використанням препарату Рінгер Лактат
• 3. Як використовувати препарат Рінгер Лактат
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Рінгер Лактат
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. ЩО ТАКЕ ПРЕПАРАТ РІНГЕР ЛАКТАТ І ДЛЯ ЧОГО ВІН ВИКОРИСТОВУЄТЬСЯ

Препарат Рінгер Лактат є водним розчином, який містить наступні речовини:

• хлорид натрію;
• хлорид калію;
• хлорид кальцію дигідрат;
• лактат натрію. Натрій, калій, кальцій, хлор і лактат є хімічними речовинами (електролітами), які знаходяться в крові.

Препарат Рінгер Лактат використовується:

• для лікування втрати рідини та хімічних речовин (наприклад, через сильне потіння, порушення функції нирок);
• у разі недостатньої кількості крові в судинах (гіповолемії) або недостатнього артеріального тиску (гіпотонії);
• при метаболічній кислотозі (коли кров стає надто кислотною).

2. ІНФОРМАЦІЯ, ЯКА ПОВИННА БУТИ ВІДОМОЮ ПЕРЕД ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕПАРАТУ РІНГЕР ЛАКТАТ

НЕ варто використовувати препарат Рінгер Лактат, якщо в пацієнта є якийсь з наступних станів:

• новонароджений (до 28 дня) отримує цефтріаксон (антібіотик);
• чутливість до лактату натрію або будь-якої іншої речовини препарату Рінгер Лактат (перелічених у пункті 6);
• надмірне накопичення рідини в тканинах (гіпертонія);
• більша ніж нормальна кількість крові в судинах (гіперволемія);
• важка ниркова недостатність (коли нирки не функціонують正常но і пацієнт потребує діалізу);
• невиправлена серцева недостатність. Це серцева недостатність, яка не лікується належним чином і викликає такі симптоми, як:
• пліткий дихання;
• опухання навколо щиколоток.
• концентрація калію в крові вище норми (гіперкаліємія);
• концентрація кальцію в крові вище норми (гіперкальціємія);
• розлад, який полягає у надмірній лужності крові (метаболічна алкалоз);
• хвороба печінки, яка викликає накопичення рідини в черевній порожнині (цироз печінки з асцитом);
• надмірна кислотність крові, яка становить загрозу для життя (важка метаболічна кислотоз);
• певний тип метаболічної кислотози (лактатна кислотоз);
• важка хвороба печінки (коли печінка не функціонує正常но і потребує інтенсивного лікування);
• ослаблений метаболізм лактату (який спостерігається при важкій хворобі печінки, оскільки лактат видаляється з організму печінкою);
• у разі використання глікозидів серця (серцевих лікарських засобів), які використовуються для лікування серцевої недостатності, таких як препарати наперстянки або дигоксину (див. також пункт «Інші лікарські засоби та Рінгер Лактат»). Дія цих лікарських засобів може бути посилена кальцієм. Це може призвести до загрозливих для життя змін у серцевому ритмі.

Осторожності та заходи обережності

Перш ніж почати приймати Рінгер Лактат, необхідно звернутися до лікаря або медсестри, якщо є такі ситуації або клінічні стани:

• прийом цефтріаксону (антібіотик) (див. також пункт «Інші лікарські засоби та Рінгер Лактат»);
• серцева недостатність;
• дихальна недостатність (хвороба легень) (у цих випадках може знадобитися особливе спостереження за пацієнтом);
• ослаблена функція нирок;
• вищий ніж нормальний рівень хлоридів у крові (гіперхлоремія);
• збільшене артеріальне тиску (гіпертонія);
• накопичення рідини під шкірою, яке впливає на всі частини тіла (опухання);
• накопичення рідини під шкірою, особливо навколо щиколоток (опухання);
• накопичення рідини в легенях (опухання легень);
• збільшене артеріальне тиску під час вагітності (стан передеclampsiї);
• хвороба, яка викликає великі концентрації гормону альдостерону (альдостеронізм);
• вищий ніж нормальний рівень натрію у крові (гіпернатріємія) або будь-які інші стани, пов'язані з затриманням натрію (коли організм затримує надто велику кількість натрію) такі як лікування стероїдами (див. також «Інші лікарські засоби та Рінгер Лактат»);
• будь-які види серцевих хвороб;
• будь-які стани, при яких у пацієнта є підвищене ризик виникнення підвищеної концентрації калію у крові (гіперкаліємія), такі як:
• ниркова недостатність;
• ниркова недостатність наднирників (хвороба наднирників, яка включає гормони, які контролюють рівень хімічних речовин в організмі);
• гостра дегідрація (втрата води з організму, наприклад, через блювоту або діарею);
• розлеглі пошкодження тканин (наприклад, після важких опіків). Необхідно щільне спостереження за рівнем калію у крові.
• хвороби, пов'язані з підвищеними концентраціями вітаміну Д (наприклад, саркоїдоз, хвороба шкіри та внутрішніх органів);
• камені в нирках;
• ослаблена функція печінки;
• цукровий діабет;
• стан, який може викликати високі концентрації вазопресину, гормону, який регулює кількість рідини в організмі. Надто висока концентрація вазопресину в організмі може бути викликана, наприклад:
• -раптовою і важкою хворобою;
• -болем;
• -операцією;
• -інфекцією, опіками або хворобою мозку;
• -хворобами, пов'язаними з серцем, печінкою, нирками або центральною нервовою системою;
• -прийомом певних лікарських засобів (див. також пункт «Інші лікарські засоби та Рінгер Лактат»); Можливо підвищення ризику низької концентрації натрію у крові і виникнення болю голови, нудоти, судом, сонливості, коми, набухання мозку і смерті. Набухання мозку підвищує ризик смерті і пошкодження мозку. Пацієнти з вищим ризиком виникнення набухання мозку це:
• -діти
• -жінки (особливо у репродуктивному віці)
• пацієнти з проблемами з рівнем рідини мозку, наприклад, через запалення мозкових оболон, кровотечу в мозок або пошкодження мозку.

У пацієнтів, які приймають інфузію цього препарату, буде проведено аналіз крові та сечі, а лікар буде контролювати:

• кількість рідини в організмі;
• кислотність крові та сечі;
• концентрацію електролітів в організмі (особливо натрію та калію у пацієнтів з високим рівнем гормону вазопресину або тих, хто приймає інші лікарські засоби, які підвищують дію вазопресину).

Незважаючи на те, що препарат Рінгер Лактат містить калій, його кількості недостатньо, щоб лікувати дуже низькі концентрації калію в плазмі (важкий дефіцит калію).
Хлорид кальцію може бути шкідливим, якщо його ввели в тканини тіла. Тому препарату Рінгер Лактат не можна вводити в м'язи (введення в м'яз). Крім того, лікар буде докладати всіх зусиль, щоб уникнути потрапляння розчину в тканини, що оточують вену.
Препарат Рінгер Лактат не можна вводити через ту саму голку, яку використовують для переливання крові. Це може викликати пошкодження червоних кров'яних тіл або їх агрегацію.
Оскільки препарат Рінгер Лактат містить лактат (реакцію, яка відбувається в організмі), він може викликати надмірну лужність крові (метаболічну алкалозу).
Необхідно бути особливо обережним при введенні препарату Рінгер Лактат дітям у віці до 6 місяців.
Лікар буде враховувати, чи використовується парентеральне харчування (харчування, яке вводиться через вену). У разі тривалого введення препарату Рінгер Лактат пацієнт буде отримувати харчові речовини з додаткового джерела.

Інші лікарські засоби та Рінгер Лактат

Необхідно повідомити лікаря або медсестру про всі лікарські засоби, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про ті, які пацієнт планує приймати.
Особливо важливо повідомити лікаря про використання:

• цефтріаксону (антібіотик), який не повинен вводитися через ту саму лінію для інфузії без ретельного промивання лінії;
• глікозидів серця (серцевих лікарських засобів), таких як препарати наперстянки або дигоксину, які використовуються для лікування серцевої недостатності; не можна їх використовувати разом з препаратом Рінгер Лактат (див. також пункт «Не варто використовувати препарат Рінгер Лактат, якщо у пацієнта є...»). Дія цих лікарських засобів може бути посилена кальцієм. Це може призвести до загрозливих для життя змін у серцевому ритмі.
• кортикостероїдів (протиалергічних лікарських засобів) Ці лікарські засоби можуть бути причиною накопичення натрію та води в організмі, що призводить до:
• опухання тканин через накопичення рідини під шкірою (опухання);
• збільшення артеріального тиску (гіпертонія).

Наступні лікарські засоби можуть підвищувати концентрацію калію у крові. Це дію може становити загрозу для життя пацієнта. Збільшення концентрації калію у крові є більш імовірним у пацієнтів з нирковою недостатністю.

• діуретики, які зберігають калій (певні мoczопідні лікарські засоби, наприклад амілорид, спіронолактон, тріамтерен) (Необхідно пам'ятати, що ці лікарські засоби можуть входити до складу комбінованих лікарських засобів);
• інгібітори конвертази ангіотензину (ACE) (використовуються для лікування підвищеного артеріального тиску);
• антагоністи рецептора ангіотензину II (використовуються для лікування підвищеного артеріального тиску);
• такролімус (використовується для профілактики відторгнення трансплантату та лікування деяких хвороб шкіри);
• циклоспорин (використовується для профілактики відторгнення трансплантату).

Деякі лікарські засоби можуть впливати на концентрацію гормону вазопресину. До них належать:

• -лікарські засоби для лікування цукрового діабету (хлорпропамід)
• -лікарські засоби для лікування холестерину (клофібрат)
• -деякі лікарські засоби для лікування пухлин (вінкристин, іфосфамід, циклофосфамід)
• -селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (використовуються для лікування депресії)
• -лікарські засоби проти психозу
• -опіоїди, які використовуються для лікування сильного болю
• -лікарські засоби проти болю та (або) запалення (відомі також як НПЗЗ)
• -лікарські засоби, які імітують або посилюють дію вазопресину, такі як десмопресин (використовується для лікування підвищеного спраги та кількості сечі), терліпресин (використовується для лікування кровотечі з стравоходу) та окситоцин (використовується для викликання пологів)
• -лікарські засоби проти судом (карбамазепін та окскарбамазепін)
• -діуретики (мочопідні лікарські засоби).

Інші лікарські засоби, які можуть впливати на дію препарату Рінгер Лактат або самі підлягати його впливу, це:

• діуретики тіазидові, наприклад гідрохлортіазид або хлорталідон;
• вітамін Д;
• бісфосфонати (використовуються для лікування хвороб кісток, наприклад остеопорозу);
• фтор (використовується для зміцнення зубів та кісток);
• фторхінолони (рід антибіотиків, включаючи ципрофлоксацин, норфлоксацин, офлоксацин);
• тетрацикліни (рід антибіотиків, включаючи тетрациклін);
• лікарські засоби на основі кислоти, включаючи:
• саліцилати, які використовуються для лікування запальних станів (аспірин);
• барбітурати (сонні таблетки);
• літій (використовується для лікування психічних захворювань).
• лікарські засоби з лужною реакцією, включаючи:
• симпатоміметики (лікарські засоби, які стимулюють, наприклад ефедрин та псевдоефедрин, складові частини препаратів проти кашлю та застуди);
• інші стимулятори (наприклад, дексамфетамін, фенфлурамін).

Використання препарату Рінгер Лактат з їжею та питтям

Необхідно запитати лікаря, що пацієнт може їсти або пити.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Під час вагітності та годування грудьми або якщо існує підозра, що жінка вагітна, або якщо вона планує вагітність, перед використанням цього препарату необхідно проконсультуватися з лікарем або медсестрою.
Препарат Рінгер Лактат можна безпечно використовувати під час вагітності або годування грудьми.
Лікар буде контролювати концентрації хімічних речовин у крові та кількість рідини в організмі.
Кальцій може проникати в організм ненародженого дитини через плаценту, а після народження з молоком матері.
Якщо jedoch необхідно додати інший лікарський засіб до розчину для інфузії під час вагітності або годування грудьми, необхідно:

• проконсультуватися з лікарем;
• прочитати інструкцію, додану до упаковки лікарського засобу, який буде доданий.

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Необхідно запитати лікаря або фармацевта про пораду перед керуванням транспортними засобами та обслуговуванням машин.

3. ЯК ВИКОРИСТОВУВАТИ ПРЕПАРАТ РІНГЕР ЛАКТАТ

Препарат Рінгер Лактат вводиться лікарем або медсестрою. Лікар вирішить, яку дозу препарату використовувати та коли його вводити. Це залежить від віку, маси тіла пацієнта, стану та причини лікування.
Кількість введеного препарату також може залежати від інших лікарських засобів, які приймає пацієнт.
НЕ варто використовувати препарат Рінгер Лактат, якщо в розчині є видимі частинки або
якщо упаковка пошкоджена.
Розчин для інфузії Рінгер Лактат вводиться зазвичай через пластикову трубку, підключену до голки, введеної в вену. Зазвичай цей розчин вводиться через вену в руці. Однак лікар може використовувати інший спосіб введення препарату пацієнту.
Перед і під час інфузії лікар буде контролювати:

• кількість рідини в організмі;
• кислотність крові та сечі;
• концентрацію електролітів в організмі (особливо натрію та калію у пацієнтів з високим рівнем гормону вазопресину або тих, хто приймає інші лікарські засоби, які підвищують дію вазопресину).

Необхідно видалити всі невикористані залишки розчину. Частково використаних мішків з розчином для інфузії Рінгер Лактат НЕ варто підключати знову.

Використання більшої ніж рекомендована дози препарату Рінгер Лактат

У разі використання надто великої кількості розчину для інфузії Рінгер Лактат (передозування) або введення препарату надто швидко, можуть виникнути такі симптоми, як:

• перенасичення водою та (або) натрієм (солою) з надмірним накопиченням рідини в тканинах (опухання) та утворенням набухання;
• гіперкаліємія (збільшена концентрація калію у крові відносно нормальних значень) особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, що викликає такі симптоми, як:
• чувство оніміння в руках та ногах (парестезії);
• слабкість м'язів;
• неможливість рухатися (параліч);
• нерегулярний серцевий ритм (аритмія серця);
• блокада серця (надто повільний серцевий ритм);
• зупинка серцевої діяльності (серце перестає бити; стан загрози для життя);
• замішання.
• гіперкальціємія (збільшена концентрація кальцію у крові відносно нормальних значень) що викликає такі симптоми, як:
• слабкість апетиту (анорексія);
• чувство нудоти (нудота);
• вомітування;
• запор;
• біль у животі;
• психічні розлади, такі як дратівливість або депресія;
• спрага (полідипсія);
• вироблення великої кількості сечі (поліурія);
• хвороба нирок, викликана накопиченням кальцію в нирках (нефрокальциноз);
• камені в нирках;
• кома (утрата свідомості);
• вугільний присмак у роті;
• червоність (flushing);
• розширення судин шкіри (периферійне розширення судин).
• гіпокаліємія (знижена концентрація калію у крові відносно нормальних значень) та метаболічна алкалоз (коли кров стає надто лужною) особливо у пацієнтів з нирковою недостатністю, що викликає такі симптоми, як:
• зміни настрою;
• втома;
• плітке дихання;
• жорсткість м'язів;
• дрожання м'язів;
• спазми м'язів.

Якщо в пацієнта виникнуть будь-які з цих симптомів, необхідно негайно повідомити про це лікаря, який спостерігає за пацієнтом. Інфузія препарату буде припинена, а лікар призначить лікування залежно від симптомів.
Якщо до розчину для інфузії Рінгер Лактат було додано інший лікарський засіб до виникнення передозування, цей додатковий лікарський засіб також може викликати симптоми. Необхідно прочитати інструкцію, додану до додаткового лікарського засобу, щоб ознайомитися з можливими симптомами.

Припинення використання препарату Рінгер Лактат

Лікар вирішить, коли припинити інфузію.
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів щодо використання цього препарату необхідно звернутися до лікаря або медсестри.

4. МОЖЛИВІ ПОБІЧНІ ЕФЕКТИ

Як і будь-який лікарський засіб, препарат Рінгер Лактат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх пацієнтів вони виникнуть.
Якщо в пацієнта виникнуть будь-які з наступних симптомів, необхідно негайно звернутися до лікаря або медсестри. Це можуть бути симптоми дуже важкої або навіть загрозливої для життя реакції надчутливості (алергії), яка називається анафілактичним шоком:

• кропив'янка, яка може виникнути локально або по всьому тілу;
• висип;
• червоність шкіри (еритема);
• свербіння (світіння);
• опухання шкіри (ангіоневротичний едем);
• кашель;
• звуження дихальних шляхів, яке утруднює дихання (бронхоспазм);
• пришвидшене серцебиття (тахікардія);
• уповільнене серцебиття (брадикардія);
• падіння артеріального тиску;
• чувство дискомфорту або біль у грудній клітці;
• тривога;
• тиску в грудній клітці (утруднення дихання);
• плітке дихання (диспное);
• раптове почервоніння обличчя;
• подразнення горла;
• оніміння та поколювання (парестезії);
• зниження чутливості в роті (гіпестезія ротової порожнини);
• розлади смаку;
• гарячка;
• нудота;
• головний біль.

Збільшена концентрація калію у крові (гіперкаліємія).
Низька концентрація натрію у крові, яка може бути пов'язана з лікарським лікуванням (гіпонатріємія лікарська) та пов'язані з цим неврологічні розлади (остра гіпонатріємічна енцефалопатія).
Гіпонатріємія може призвести до незворотного пошкодження мозку та смерті внаслідок набухання/опухання мозку (див. також пункт 2 «Осторожності та заходи обережності»).
Реакції, викликані технікою введення препарату, які проявляються одним або декількома з наступних симптомів:

• місцевий біль або реакція червоності або опухання в місці введення;
• подразнення та запалення вени, до якої вводиться розчин (флебіт). Це може викликати червоність, біль або печіння та свербіння вздовж вени, до якої вводиться розчин;
• висип або свербіння (світіння) в місці введення.

Інші побічні ефекти, які можуть виникнути при використанні подібних препаратів (інших розчинів, які містять лактат натрію) включають:

• інші симптоми надчутливості/реакції, пов'язані з інфузією: закладення носа (риніт), чхання, опухання горла, яке утруднює дихання (ангіоневротичний едем, також відомий як квінке-едем), опухання шкіри (ангіоневротичний едем);
• зміни концентрації хімічних речовин у крові (електролітні розлади);
• збільшена кількість крові в судинах (гіперволемія);
• паніка;
• інші реакції, пов'язані з технікою введення: інфекція в місці введення, витік розчину в околосудинний простір (екстравазація). Це може пошкодити тканини та призвести до утворення рубців.

Якщо до препарату для інфузії було додано інший лікарський засіб, він також може викликати побічні ефекти. Вони будуть залежати від лікарського засобу, який було додано. Необхідно прочитати інструкцію, додану до доданого лікарського засобу, щоб ознайомитися з можливими побічними ефектами.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
04053 Київ
Телефон: +38 (044) 279-16-16
Факс: +38 (044) 279-16-17
Електронна пошта: [adm@dlr.gov.ua](mailto:adm@dlr.gov.ua)
Веб-сайт: https://dlr.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти до особи, відповідальної за лікарський засіб.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку використання лікарського засобу.

5. ЯК ЗБЕРІГАТИ ПРЕПАРАТ РІНГЕР ЛАКТАТ

Препарат необхідно зберігати в місці, недоступному для дітей.
250 мл: Не зберігати при температурі вище 30 °C.
500 мл та 1000 мл: Відсутні спеціальні рекомендації щодо зберігання препарату.
Препарату Рінгер Лактат НЕ варто використовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на мішку (після «Термін придатності»). Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Не варто використовувати препарат Рінгер Лактат, якщо він містить видимі частинки або якщо упаковка пошкоджена.

6. ЗМІСТ УПАКОВКИ І ІНШІ ВІДОМОСТІ

Що містить препарат Рінгер Лактат

Активні речовини:

• хлорид натрію: 6,00 г на літр
• хлорид калію: 0,40 г на літр
• хлорид кальцію дигідрат: 0,27 г на літр
• лактат натрію: 3,20 г на літр

Єдина допоміжна речовина — вода для ін'єкцій.

Як виглядає препарат Рінгер Лактат та що містить упаковка

Розчин для інфузії Рінгер Лактат є прозорим розчином, вільним від видимих частинок.
Доступний у пластикових мішках поліолефін/поліамід (Viaflo). Кожний мішок розміщений у закритій, захисній пластиковій зовнішній упаковці.
Об'єми мішків:

• 250 мл
• 500 мл
• 1000 мл

Об'єми упаковок:

• 30 мішків по 250 мл в картоні
• 1 мішок 250 мл
• 20 мішків по 500 мл в картоні
• 1 мішок 500 мл
• 10 мішків по 1000 мл в картоні
• 12 мішків по 1000 мл в картоні
• 1 мішок 1000 мл

Не всі об'єми упаковок повинні бути в обігу.

Особа, відповідальна за лікарський засіб, та виробники

Особа, відповідальна за лікарський засіб:
Бакстер Польща Сп. з о.о.
вул. Кручиковського, 8
00-380 Варшава
Виробники:
Бакстер С.А.
Бульвар Рене Бранкварт, 80
7860 Лессін
Бельгія
Б'єффе Медітал С.А.
Ктра де Б'єскас, Сенегюе
22666 Сабіньяніго (Уеска)
Іспанія
Дата останньої актуалізації інструкції:серпень 2023
Бакстер і Віафло є торговими марками Бакстер Інтернешнл Інк.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Наступна інформація призначена лише для працівників системи охорони здоров'я:

Спосіб дії та підготовка

Лікарський засіб для парентерального введення повинен бути оцінений візуально на наявність видимих частинок та правильного кольору, якщо розчин та контейнер дозволяють це. Не варто використовувати, якщо розчин не є прозорим та зшиття пошкоджене.
Не виймати з захисної упаковки до моменту використання.
Внутрішній мішок забезпечує стерильність продукту.
Вводити негайно після підключення набору для інфузії.
Пластикових контейнерів не варто підключати послідовно. Таке застосування могло б призвести до повітряної емболії, викликаної залишковим повітрям з першого контейнера до закінчення введення рідини з другого контейнера. Надання додаткового тиску на парентеральні розчини, які містяться в гнучких контейнерах з пластмаси, з метою збільшення швидкості потоку, могло б призвести до повітряної емболії, якщо перед введенням з контейнера не будуть повністю видалені залишки повітря. Використання наборів для парентерального введення з повітряним вентилем, з вентилем у відкритому положенні, могло б призвести до повітряної емболії. Набори для парентерального введення з повітряним вентилем, з вентилем у відкритому положенні, не варто використовувати з гнучкими контейнерами з пластмаси.
Розчин для парентерального введення повинен вводитися за допомогою стерильного набору для інфузії з дотриманням правил асептики. Обладнання для інфузії необхідно попередньо наповнити розчином, щоб запобігти потраплянню повітря в систему.
Додаткові лікарські засоби можна вводити в розчин перед інфузією або під час інфузії через порт для додавання лікарських засобів. Якщо використовується інший лікарський засіб, необхідно підтвердити ізотонічність перед парентеральним введенням. Необхідно ретельно та обережно перемішувати з кожним додатковим лікарським засобом у умовах асептики. Розчини, які містять додаткові лікарські засоби, повинні бути використані негайно, без зберігання.
Додавання інших лікарських засобів або неправильна техніка введення можуть призвести до виникнення реакцій, пов'язаних з введенням, через можливість введення пірогенних речовин. У разі виникнення побічної реакції необхідно негайно припинити інфузію.
Видалити після одноразового використання.
Видалити невикористані залишки розчину.
Не варто підключати знову частково використані мішки.

Відкриття

• Видалити мішок Віафло з захисної упаковки безпосередньо перед використанням.
• Стиснувши внутрішній мішок, перевірити, чи не протікає. Якщо було виявлено протікання, мішок необхідно видалити, оскільки його вміст може бути нестерильним.
• Перевірити, чи є розчин прозорим та не містить нерозчинених частинок. Якщо розчин не є прозорим та містить нерозчинені частинки, його необхідно видалити.

Підготовка до введення

Під час підготовки та введення необхідно використовувати стерильні матеріали.

• Підвісити мішок на стійку.
• Видалити пластикову кришку з порту для переливання, розташованого на дні мішка:
• взяти меншу кришку на шиї порту однією рукою;
• взяти більшу кришку на затичці другою рукою та повернути;
• затичка відскочить.
• Під час підключення інфузії необхідно дотримуватися правил асептики.
• Підключити набір для переливання, дотримуючись рекомендацій, вказаних у наборі, щодо підключення, наповнення набору та введення розчину.

Способи введення додаткових лікарських засобів

Увага: Додані лікарські засоби можуть бути не сумісними. Перед використанням необхідно перевірити сумісність доданого лікарського засобу з розчином та контейнером. Якщо був введений додатковий лікарський засіб, перед парентеральним введенням необхідно підтвердити ізотонічність (див. нижче пункт «Несумісність доданих лікарських засобів»).
Додавання лікарських засобів перед введенням

• Дезінфікувати порт для додавання лікарських засобів.
• Використовуючи шприц з голкою 19G (1,10 мм) до 22G (0,70 мм), ввити голку в самозатульговувальний порт для додавання лікарських засобів та ввити лікарський засіб.
• Перемішати ретельно розчин з доданим лікарським засобом. При препаратах з високою густиною, таких як хлорид калію, необхідно легенько постукати порти в положенні мішка портами вгору та перемішати.

Увага: Не варто зберігати мішки, які містять додані лікарські засоби.
Додавання лікарських засобів під час введення

• Закрити клапан набору для переливання.
• Дезінфікувати порт для додавання лікарських засобів.
• Використовуючи шприц з голкою 19G (1,10 мм) до 22G (0,70 мм), ввити голку в самозатульговувальний порт для додавання лікарських засобів та ввити лікарський засіб.
• Зняти мішок зі стійки та (або) повернути його портами вгору.
• Очистити обидва порти, легенько постукавши в положенні мішка портами вгору.
• Перемішати ретельно розчин з лікарським засобом.
• Знову підвісити мішок у попередньому положенні, відкрити знову клапан та продовжити введення.

Стабільність під час використання: Додаткові лікарські засоби

Перед використанням необхідно встановити хімічну та фізичну стабільність кожного доданого лікарського засобу в рН, який має препарат Рінгер Лактат у контейнері Віафло.
З мікробіологічної точки зору розбавлений продукт повинен бути використаний негайно, якщо розбавлення лікарського засобу відбулося в контрольованих та валідованих умовах асептики. Якщо розчин не був використаний негайно, час та умови зберігання продукту перед використанням залежать від користувача.

Несумісність доданих лікарських засобів

Не варто змішувати цефтріаксон з розчинами, які містять кальцій, включаючи розчин Рінгер Лактат.
Як і будь-який розчин для парентерального введення, додані лікарські засоби можуть бути не сумісними. Перед додаванням необхідно оцінити сумісність доданих лікарських засобів з препаратом Рінгер Лактат.
Після додавання не сумісних лікарських засобів може відбутися видима зміна кольору та (або) появи осаду, нерозчинних комплексів або кристалів.
Необхідно ознайомитися з інструкцією, доданою до упаковки доданого лікарського засобу, а також відповідною літературою.
Перед додаванням речовини або лікарського засобу необхідно перевірити, чи є він розчинним та (або) стабільним у воді з рН розчину Рінгер Лактат (рН від 5,0 до 7,0).
Під час додавання лікарського засобу до розчину Рінгер Лактат необхідно дотримуватися правил асептики. Ретельно перемішати розчин після введення додаткових лікарських засобів. Не варто зберігати розчини, які містять додаткові лікарські засоби.
Необхідно враховувати, що наступні речовини не є сумісними з розчином Рінгер Лактат (цей перелік не є повним):

• Лікарські засоби, які мають фармацевтичну не сумісність з препаратом Рінгер Лактат:
• кисота амінокапронова
• амфотерична Б
• метарамінол винян
• цефамандол
• цефтріаксон
• кортизон октан
• діетилстільбестрол
• етаміван
• етанол
• розчини фосфатів та вуглекислих солей
• окситетрациклін
• тіопентал натрій
• дісодний версенан
• Лікарські засоби, які мають часткову не сумісність з препаратом Рінгер Лактат:
• тетрациклін стабільність протягом 12 годин
• ампицилін натрій стабільність протягом 4 годин при концентрації 2%-3%, стабільність протягом 1 години при концентрації >3%
• мінокициклін стабільність протягом 12 годин
• доксіциклін стабільність протягом 6 годин

Не варто використовувати речовини з відомою фармацевтичною не сумісністю.
Бакстер і Віафло є торговими марками Бакстер Інтернешнл Інк.