Німодипін
Німодипін – активна речовина препарату Німотоп С – є похідною дігідропіридину, що належить до групи
антагоністів кальцієвих каналів. Він діє розширювально на мозкові судини, завдяки чому
запобігає недокрів'ю мозку.
Дослідження, проведені з участю пацієнтів з гострими порушеннями мозкового кровотоку,
показали, що німодипін розширює мозкові судини та покращує кровоток. Зазвичай
збільшення кровотоку є більш вираженим у пошкоджених та недостатньо прокрівлених ділянках
мозку порівняно з ділянками, не зміненими хворобою.
Препарат Німотоп С показаний для профілактики та лікування недокрів'них неврологічних дефектів,
спричинених спазмом мозкових судин після підпавутинного крововиливу внаслідок розриву аневризми.
Перед початком застосування препарату Німотоп С обговоріть це з лікарем або медсестрою.
Безпека та ефективність німодипіну у пацієнтів віком менше 18 років не встановлені.
Повідомте лікаря про всі препарати, які ви зараз приймаєте або приймали раніше, а також про
препарати, які ви плануєте приймати.
Деякі препарати можуть впливати на дію німодипіну або їх дія може бути змінена німодипіном. Повідомте лікаря або фармацевта про прийняття будь-якого з нижченаведених препаратів, оскільки може бути необхідне моніторинг артеріального тиску та корекція дози препарату:
Препарат Німотоп С містить 23,7% об'ємної частини етанолу. Алкоголь, що міститься у препараті, може змінювати
дію інших препаратів.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює вагітність або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату. Препарат Німотоп С можна застосовувати під час вагітності лише у випадках абсолютної необхідності. Німодипін проникає до молока матері, тому рекомендується перервати годування грудьми під час застосування препарату Німотоп С.
У окремих випадках запліднення in vitroспостерігалися оборотні біохімічні зміни
у головці сперматозоїдів, які можуть призвести до порушення сперми. Значення цього відкриття для
короткочасного лікування не відоме.
У разі необхідності застосування препарату стан пацієнта перешкоджає керуванню транспортними засобами та
обслуговуванню машин.
Цей препарат містить 2 г алкоголю (етанолу) у кожних 10 мл годинної дози (23,7% об'ємної частини). Кількість алкоголю у 10 мл цього препарату еквівалентна 50 мл пива або 20 мл вина.
Кількість алкоголю у цьому препараті, ймовірно, не матиме впливу на дорослих та підлітків, а його
дію у дітей, ймовірно, не буде помітно. Він може спричинити певну дію у молодших дітей, наприклад, відчуття сонливості.
Алкоголь, що міститься у цьому препараті, може змінювати дію інших препаратів. Якщо пацієнт приймає інші препарати,
він повинен проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Оскільки цей препарат вводиться повільно через безперервний внутрішньовенний вприскування, дія алкоголю може бути
зменшена.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед
застосуванням цього препарату.
Якщо пацієнт залежний від алкоголю, він повинен проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед
застосуванням цього препарату.
Препарат Німотоп С шкідливий для осіб з алкогольною хворобою. Необхідно враховувати наявність
алкоголю у препараті під час застосування у вагітних жінок або жінок, які годують грудьми, дітей та осіб з груп
високого ризику, таких як пацієнти з захворюванням печінки або з епілепсією.
Препарат містить 23 мг натрію (основного компонента кухонної солі) у кожній 50 мл флаконі. Це відповідає
1,15 % максимальної рекомендованої добової дози натрію у дієті для дорослих.
Необхідно враховувати це під час застосування препарату у осіб на дієті з низьким вмістом натрію (додаткові
відомості для фахівців медичного персоналу знаходяться в кінці інструкції).
Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів зверніться до лікаря.
Препарат Німотоп С вводиться у вигляді безперервного внутрішньовенного вприскування, починаючи з дози 1 мг
німодипіну на годину, а потім, якщо доза добре переноситься пацієнтом, її збільшують до 2 мг/годину. У пацієнтів із малим вагою тіла або нестабільним артеріальним тиском лікування починається з дози 0,5 мг/годину.
Максимальна добова доза становить 48 мг німодипіну (тобто 240 мл розчину для інфузії Німотоп С).
Якщо у пацієнта спостерігаються побічні ефекти або проблеми з боку печінки, лікар розгляне
зменшуення дозування або відміну препарату.
Лікар вирішує тривалість лікування. Зазвичай німодипін у вигляді внутрішньовенного вприскування вводиться
не довше 14 днів. У разі відчуття, що дія препарату є надто сильною або надто слабкою, зверніться до лікаря.
У разі відчуття, що дія препарату є надто сильною або надто слабкою, зверніться до лікаря.
Симптомами отруєння, що виникають внаслідок гострого передозування, є: значне зниження
артеріального тиску крові, порушення ритму серця, шлунково-кишкові розлади, нудота.
У разі гострого передозування необхідно негайно відмінити препарат Німотоп С. У разі зниження артеріального тиску крові може бути необхідне внутрішньовенне введення допаміну або норадреналіну.
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного.
Побічні ефекти, що виникають:
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перераховані в інструкції, повідомте про це лікаря або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я,
вул. Єрозолімські, 181С, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309, сайт
інтернету: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат зберігайте в місці, недоступному для дітей.
Зберігайте в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін
придатності позначає останній день вказаного місяця.
Препарати не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Зверніться до фармацевта, щоб дізнатися, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити
довкілля.
Активною речовиною препарату є німодипін. Один мілілітр розчину містить 0,2 мг німодипіну.
Одна флакон розчину для інфузії по 50 мл містить 10 мг німодипіну.
Інші компоненти: етанол 96%, макрогол 400, цитрат натрію, лимонна кислота, вода для ін'єクション.
У паперовій коробці знаходиться флакон з оранжевого скла типу II, що містить 50 мл розчину,
з гумовою пробкою та кольоровою кришкою, а також інфузійний шланг з ПЕ, що з'єднує інфузійну помпу з
трійником.
Для отримання більш детальної інформації зверніться до особи, відповідальної за випуск, або паралельного імпортера.
Bayer AG
Кайзер-Вільгельм-Алле, 1
51373 Леверкузен
Німеччина
Bayer AG
51368 Леверкузен
Німеччина
InPharm Сп. з о.о.
вул. Струмикова, 28/11
03-138 Варшава
InPharm Сп. з о.о. Сервіс сп. к.
вул. Хелмжинська, 249
04-458 Варшава
Номер дозволу в Україні, країні експорту:20020728
Номер дозволу на паралельний імпорт:164/14
[Інформація про зареєстрований товарний знак]
…………………………………………………………………………………………………………
Інформація щодо пацієнтів на дієті з низьким вмістом натрію
Лікарський засіб містить 23 мг натрію у 50 мл флаконі, що відповідає 1,15 % максимальної рекомендованої добової дози натрію у дієті для дорослих згідно з рекомендаціями ВООЗ. Під час введення розчину для інфузії Німотоп С також слід враховувати вміст натрію у складі розчину для інфузії. Необхідно ознайомитися з характеристикою лікарського засобу, що застосовується для інфузії, для розрахунку загального вмісту натрію у підготовленому розведенні лікарського засобу. Необхідно враховувати це при призначенні лікарського засобу особам, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію.
Дозування
Якщо лікар не призначив інакше, рекомендується наступне дозування:
Внутрішньовенне вприскування:
Розчин для інфузії Німотоп С вводиться у вигляді безперервного внутрішньовенного вприскування.
Максимальна добова доза становить 48 мг німодипіну (тобто 240 мл розчину для інфузії Німотоп С).
На початку лікування (протягом перших 2 годин): 1 мг німодипіну (тобто 5 мл розчину для інфузії Німотоп С) на годину (приблизно 15 мкг/кг маси тіла на годину).
Якщо ця доза добре переноситься пацієнтом, особливо якщо не спостерігається значного зниження артеріального тиску крові, після двох годин дозу збільшують до
2 мг (тобто 10 мл розчину для інфузії Німотоп С) на годину (приблизно 30 мкг/кг маси тіла на годину).
У пацієнтів із масою тіла значно меншою 70 кг або з нестабільним артеріальним тиском крові лікування слід розпочинати з дози 0,5 мг німодипіну (тобто 2,5 мл розчину для інфузії Німотоп С) на годину.
У пацієнтів, у яких спостерігаються побічні ефекти, слід зменшити дозу або навіть відмінити препарат. Серйозне порушення функції печінки, особливо цироз, може спричинити – внаслідок зниження ефекту першого проходження та послаблення метаболізму - збільшення біодоступності німодипіну. Терапевтичні ефекти та побічні ефекти, наприклад, зниження артеріального тиску крові, можуть бути значно посилені. У таких випадках слід – залежно від значення артеріального тиску - зменшити дозу препарату або, якщо це необхідно, розглянути його відміну.
Спосіб введення
Розчин для інфузії Німотоп С слід вводити у вигляді безперервного внутрішньовенного вприскування через введення у центральну вену з застосуванням інфузійної помпи. Препарат слід вводити через трійник разом з одним з наступних розчинів для інфузії: 5% розчин глюкози, 0,9% розчин хлориду натрію, рінгер-Локка з добавкою лактату, рінгер-Локка з добавкою лактату та магнію, розчин декстрану 40 або 6% розчин полі-(О-2-гідроксиетил)-крохмалю (HAES). Розчини слід змішувати у співвідношенні 1:4, тобто 1 частина розчину для інфузії Німотоп С та 4 частини відповідного розчину для інфузії.
Разом з розчином для інфузії Німотоп С можна вводити також розчин маннітолу, альбумін людини або кров.
Поліетилений катетер, який вводить німодипін, та інфузійний шланг, що вводить одночасно розчин для інфузії, слід з'єднати з венозним катетером за допомогою трійника.
Розчину для інфузії Німотоп С не слід додавати до мішка або флакону з іншими розчинами для інфузії. Не слід також змішувати його з розчинами інших препаратів.
Введення розчину для інфузії Німотоп С слід продовжувати під час застосування знеболювання, хірургічної операції та ангіографії.
Тривалість лікування
Профілактичне застосування:
Лікування за допомогою внутрішньовенного вприскування слід розпочинати не пізніше 4 днів після виникнення
підпавутинного крововиливу та продовжувати протягом усього періоду підвищеного ризику спазму
судин, тобто протягом 10-14 днів після крововиливу.
Якщо під час профілактичного лікування існує необхідність хірургічного втручання щодо джерела крововиливу введення розчину для інфузії Німотоп С слід продовжувати протягом щонайменше 5 днів після операції.
Після закінчення лікування внутрішньовенним вприскуванням рекомендується продовжувати лікування, вводячи німодипін перорально у дозі 6 x 60 мг на добу, кожні 4 години, протягом наступних 7 днів.
Лікувальне застосування:
Якщо відбулися недокрів'енні неврологічні дефекти, спричинені спазмом судин після підпавутинного крововиливу, лікування слід розпочинати якомога швидше та проводити щонайменше 5 днів (максимально протягом 14 днів).
Після закінчення лікування внутрішньовенним вприскуванням рекомендується продовжувати лікування, вводячи німодипін перорально у дозі 6 x 60 мг на добу, кожні 4 години, протягом наступних 7 днів.
Якщо під час лікування німодипіном проводиться хірургічна операція, введення розчину для інфузії Німотоп С слід продовжувати протягом щонайменше 5 днів після операції.
Особливі групи пацієнтів
Безпека та ефективність німодипіну у пацієнтів віком менше 18 років не встановлені.
Розчин для інфузії Німотоп С слід вводити у вигляді безперервного внутрішньовенного вприскування через введення у центральну вену з застосуванням інфузійної помпи.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.