Німодипін
Німодипін – активна речовина препарату Німотоп С – є похідною дигідропіридину, що належить до групи антагоністів кальцієвих каналів. Він діє проти спазму мозкових судин, завдяки чому запобігає недостатньому кровопостачанню мозку.
Дослідження, проведені з участю пацієнтів з гострими порушеннями мозкового кровотоку, показали, що німодипін розширює мозкові судини та покращує кровоток. Зазвичай збільшення кровотоку є більш вираженим у пошкоджених та недостатньо кровопостачених ділянках мозку порівняно з ділянками, не зміненими захворюванням.
Німотоп С показаний для профілактики та лікування недостатнього кровопостачання нейрологічних дефектів, спричинених спазмом мозкових судин після підпавутинного крововиливу внаслідок розриву аневризми.
Перш ніж розпочати використання препарату Німотоп С, обговоріть це з лікарем або медсестрою.
Безпека та ефективність німодипіну у пацієнтів віком нижче 18 років не встановлені.
Повідомте лікарю про всі препарати, які ви зараз приймаєте, а також про препарати, які ви плануєте приймати.
Деякі препарати можуть впливати на дію німодипіну або їх дія може бути змінена німодипіном. Повідомте лікарю або фармацевту про прийняття будь-якого з наступних препаратів, оскільки може бути необхідне моніторинг артеріального тиску та корекція дози препарату:
Німотоп С містить 23,7% об'ємної частини етанолу. Алкоголь, що міститься в препараті, може змінювати дію інших препаратів.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед використанням цього препарату. Німотоп С можна застосовувати під час вагітності лише у випадках абсолютної необхідності. Німодипін проникає в материнське молоко, тому рекомендується перервати годування грудьми під час лікування препаратом Німотоп С.
У окремих випадках запліднення in vitroспостерігалися оборотні біохімічні зміни в головці сперматозоїдів, які можуть призвести до порушення насіння. Значення цього відкриття для короткочасного лікування не відоме.
У разі необхідності застосування препарату стан пацієнта перешкоджає керуванню транспортними засобами та обслуговуванню машин.
Цей препарат містить 2 грами алкоголю (етанолу) у кожних 10 мл годинної дози (23,7% об'ємної частини). Кількість алкоголю в 10 мл цього препарату еквівалентна 50 мл пива або 20 мл вина.
Кількість алкоголю в цьому препараті, ймовірно, не матиме впливу на дорослих та підлітків, а його дія у дітей, ймовірно, не буде помітною. Він може спричинити певну дію у молодших дітей, наприклад, відчуття сонливості.
Алкоголь, що міститься в цьому препараті, може змінювати дію інших препаратів. Якщо пацієнт приймає інші препарати, він повинен проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.
Оскільки цей препарат вводиться повільно через безперервний внутрішньовенний вприскування, дія алкоголю може бути зменшена.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед використанням цього препарату.
Якщо пацієнт залежний від алкоголю, він повинен проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед використанням цього препарату.
Препарат Німотоп С шкідливий для осіб з алкогольною хворобою. Необхідно врахувати наявність алкоголю в препараті під час застосування у вагітних жінок, годуючих грудьми, дітей та осіб з груп високого ризику, таких як пацієнти з захворюванням печінки або з епілепсією.
Препарат містить 23 мг натрію (основного компонента кухонної солі) у кожній 50 мл флаконі. Це відповідає 1,15% максимальної добової дози натрію в дієті у дорослих.
Необхідно врахувати це під час застосування препарату у осіб на дієті з низьким вмістом натрію (додаткові відомості для фахівців медичного персоналу див. в кінці інструкції).
Цей препарат завжди слід використовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів зверніться до лікаря.
Препарат Німотоп С вводиться у вигляді безперервного внутрішньовенного вприскування, починаючи з дози 1 мг німодипіну на годину, а потім, якщо доза добре переноситься пацієнтом, її збільшують до 2 мг/годину. У пацієнтів з низькою масою тіла або нестабільним артеріальним тиском лікування починається з дози 0,5 мг/годину.
Максимальна добова доза становить 48 мг німодипіну (тобто 240 мл розчину для інфузії Німотоп С).
Якщо у пацієнта виникнуть побічні ефекти або проблеми з боку печінки, лікар розгляне питання про зменшення дозування або відміну препарату.
Лікар вирішує тривалість лікування. Зазвичай німодипін у вигляді внутрішньовенного вприскування вводиться не довше 14 днів.
Якщо ви відчуваєте, що дія препарату quá сильна або quá слабка, зверніться до лікаря.
Симптомами отруєння, що виникають внаслідок гострого передозування, є: значне зниження артеріального тиску крові, порушення ритму серця, шлунково-кишкові розлади, нудота.
У разі гострого передозування необхідно негайно припинити застосування Німотоп С. У разі зниження артеріального тиску крові може бути необхідне внутрішньовенне введення допаміну або норадреналіну.
Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри
Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча не у всіх вони виникнуть.
Побічні ефекти, що виникають:
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в інструкції, повідомте про це лікарю або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України:
вул. Миколи Амосова, 7
03022 Київ
Телефон: +380 44 206 96 60
Факс: +380 44 206 96 61
Сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб'єкту.
Звіт про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат зберігайте в місці, недоступному для дітей.
Зберігайте при температурі нижче 25°C, захищайте від світла.
Не застосовуйте цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці.
Термін придатності вказує на останній день місяця.
Препарати не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Зверніться до фармацевта, щоб дізнатися, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Активною речовиною препарату є німодипін. Один мілілітр розчину містить 0,2 мг німодипіну.
Одна флакон розчину для інфузії по 50 мл містить 10 мг німодипіну.
Інші компоненти: етанол 96%, макрогол 400, цитрат натрію, лимонна кислота, вода для ін'єクション.
У паперовій коробці знаходиться флакон з 50 мл розчину та інфузійний шланг з поліетилену (HDPE), що з'єднує інфузійний насос з триканальною краном у паперовій торбі.
Не всі розміри упаковок повинні бути доступні в обігу.
Відповідальний суб'єкт
Лабораторія X.O
170 Бюро де ла Коллін
92213 Сен-Клу, Франція
Виробник
Bayer AG
Кайзер-Вільгельм-Алле
51368 Леверкузен
Німеччина
або
KVP Pharma + Veterinär Produkte
Проєнсдорфер Штрасе 324
24105 Кіль
Німеччина
Дата останньої актуалізації інструкції:06/2025
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Інформація, призначена лише для фахівців медичного персоналу:
Інформація щодо пацієнтів на дієті з низьким вмістом натрію
Лікарський засіб містить 23 мг натрію у 50 мл флаконі, що відповідає 1,15% максимальної добової дози натрію в дієті у дорослих, рекомендованої ВООЗ. Під час застосування розчину для інфузії Німотоп С також слід врахувати вміст натрію в складі розчину для інфузії. Необхідно ознайомитися з характеристикою лікарського засобу, застосовуваного розчину для інфузії, щоб розрахувати загальний вміст натрію в підготовленому розведенні лікарського засобу. Необхідно врахувати це, рекомендуючи лікарський засіб особам, які дотримуються дієти з низьким вмістом натрію.
Дозування
Якщо лікар не призначив інакше, рекомендується наступне дозування:
Внутрішньовенне вприскування:
Розчин для інфузії Німотоп С вводиться у вигляді безперервного внутрішньовенного вприскування.
Максимальна добова доза становить 48 мг німодипіну (тобто 240 мл розчину для інфузії Німотоп С).
На початку лікування (протягом перших 2 годин): 1 мг німодипіну (тобто 5 мл розчину для інфузії Німотоп С) на годину (приблизно 15 мкг/кг/год).
Якщо ця доза добре переноситься пацієнтом, особливо якщо не спостерігається значного зниження артеріального тиску крові, після двох годин дозу збільшують до 2 мг (тобто 10 мл розчину для інфузії Німотоп С) на годину (приблизно 30 мкг/кг/год). У пацієнтів з масою тіла значно нижче 70 кг або з нестабільним артеріальним тиском крові лікування починається з дози 0,5 мг німодипіну (тобто 2,5 мл розчину для інфузії Німотоп С) на годину.
У пацієнтів, у яких виникли побічні ефекти, необхідно зменшити дозу або навіть припинити застосування препарату. Тяжке порушення функції печінки, особливо цироз, може спричинити – внаслідок зниження ефекту першого проходження та послаблення метаболізму – збільшення біодоступності німодипіну. Терапевтичні ефекти та побічні ефекти, наприклад, зниження артеріального тиску крові, можуть бути значно посилені. У таких випадках необхідно – залежно від рівня артеріального тиску – зменшити дозу препарату або, якщо це необхідно, розглянути його припинення.
Спосіб застосування
Розчин для інфузії Німотоп С слід вводити у вигляді безперервного внутрішньовенного вприскування через центральну вену з використанням інфузійного насоса. Препарат слід вводити через триканальний кран разом з одним з наступних розчинів для інфузії: 5% розчин глюкози, 0,9% розчин хлориду натрію, рінгер-Локка з добавкою лактату, рінгер-Локка з добавкою лактату та магнію, розчин декстрану 40 або 6% розчин полі-(О-2-гідроксиетил)-крохмалю (HAES). Розчини слід змішувати у співвідношенні 1:4, тобто 1 частина розчину для інфузії Німотоп С та 4 частини відповідного розчину для інфузії.
Разом з розчином для інфузії Німотоп С можна вводити також розчин маннітолу, альбумін людини або кров.
Поліетилений катетер, який вводить німодипін, та інфузійна лінія введеного розчину слід з'єднати з центральним венозним катетером за допомогою триканального крана.
Розчину для інфузії Німотоп С не слід додавати до мішка або флакону з іншими розчинами для інфузії. Не слід також змішувати його з розчинами інших препаратів.
Введення розчину для інфузії Німотоп С слід продовжувати під час застосування анестезії, хірургічної операції та ангіографії.
Тривалість лікування
Профілактичне застосування:
Лікування за допомогою внутрішньовенного вприскування слід розпочинати не пізніше 4 днів після виникнення підпавутинного крововиливу та продовжувати протягом усього періоду підвищеного ризику спазму судин, тобто протягом 10-14 днів після крововиливу.
Якщо під час профілактичного лікування існує необхідність хірургічного втручання щодо джерела крововиливу, введення розчину для інфузії Німотоп С слід продовжувати протягом щонайменше 5 днів після операції.
Після закінчення лікування внутрішньовенним вприскуванням рекомендується продовжувати лікування, вводячи німодипін перорально у дозі 6 х 60 мг на добу, кожні 4 години, протягом наступних 7 днів.
Лікувальне застосування:
Якщо виникли недостатні кровопостачання нейрологічні дефекти, спричинені спазмом судин після підпавутинного крововиливу, лікування слід розпочинати якомога швидше та проводити щонайменше 5 днів (максимально протягом 14 днів).
Після закінчення лікування внутрішньовенним вприскуванням рекомендується продовжувати лікування, вводячи німодипін перорально у дозі 6 х 60 мг на добу, кожні 4 години, протягом наступних 7 днів.
Якщо під час лікування німодипіном проводиться хірургічна операція, введення розчину для інфузії Німотоп С слід продовжувати протягом щонайменше 5 днів після операції.
Особливі групи пацієнтів
Безпека та ефективність німодипіну у пацієнтів віком нижче 18 років не встановлені.
Розчин для інфузії Німотоп С слід вводити у вигляді безперервного внутрішньовенного вприскування через центральну вену з використанням інфузійного насоса.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.