Ранопріл

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

Раноприл, 5 мг, таблетки
Раноприл, 10 мг, таблетки
Раноприл, 20 мг, таблетки
Лізиноприл

Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість її знову прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений строго для певної особи. Не слід передавати його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта з'являються будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

НЕ ВЖИВАТИ У ЖІНОК ПІД ЧАС ВІДБУТКУ ВАГІТНОСТІ

Зміст інструкції

• 1. Що таке Раноприл і для чого він призначений
• 2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Раноприл
• 3. Як застосовувати Раноприл
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Раноприл
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке Раноприл і для чого він призначений

Раноприл містить лізиноприл (інгібітор конвертази ангіотензину - АСЕ), який гальмує активність
ферменту, що перетворює ангіотензин I в діючу вазоконстрикторну і підвищуючу кров'яний тиск ангіотензин II.
Гальмування конвертази ангіотензину призводить до зниження рівня ангіотензину II в крові, зниження виділення альдостерону, зниження кров'яного тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, а також зниження симптомів серцевої недостатності. Лізиноприл, прийнятий всередину, всмоктується приблизно на 25%, наявність їжі не впливає на всмоктування препарату. Максимальна концентрація в сироватці крові спостерігається через 6 - 8 годин. Період напіввиведення препарату становить приблизно 12 годин. Тривале застосування терапевтичних доз препарату Раноприл не призводить до його кумуляції в крові. У організмі не піддається метаболічним перетворенням, виводиться з сечею в незміненому вигляді.
Раноприл показаний для застосування з метою:

• лікування артеріальної гіпертензії самостійно і нирково-судинної, як у монотерапії, так і в комбінації з препаратами інших груп антигіпертензивних засобів;
• лікування серцевої недостатності, у монотерапії або в комбінації з діуретиками і глікозидами напарстниці;
• лікування гемодинамічно стабільних пацієнтів на ранній (24 години) стадії інфаркту міокарда з метою профілактики розвитку дисфункції лівого шлуночка і серцевої недостатності;
• лікування пацієнтів з цукровим діабетом і гіпертензією, а також супутніми ускладненнями з боку нирок з мікроальбумінурією.

2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Раноприл

Коли не застосовувати препарат Раноприл:

• якщо пацієнт має алергію на лізиноприл або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених в пункті 6);
• якщо у пацієнта колись під час прийому інгібіторів конвертази ангіотензину виник ангіоневротичний набряк, який проявляється набряком обличчя, губ, язика і (або) горла, утрудненим ковтанням, диханням (чуття задухи);
• якщо у пацієнта існує спадковий або ідіопатичний (самостійний) ангіоневротичний набряк;
• у жінок під час вагітності або годування грудьми;
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, який знижує кров'яний тиск, що містить альскірен;
• якщо пацієнт приймає або приймав комбінований препарат, який містить сакубітрил і валсартан (що застосовується для лікування хронічної (превентивної) серцевої недостатності у дорослих), оскільки збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної клітковини, в області, такої як горло).

Осторожності та попередження

Перед початком застосування препарату Раноприл необхідно обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою.
Раноприл необхідно приймати в дозах, призначених лікарем, протягом усього періоду лікування, навіть
якщо цей період буде дуже довгим.
Не слід самостійно, без призначення лікаря, змінювати дози або спосіб прийому препарату,
особливо у разі підвищеного ризику виникнення порушень функції нирок або у пацієнтів з серцевою недостатністю.
Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з нижченаведених препаратів, що застосовуються для лікування високого кров'яного тиску:

• антагоніст рецептора ангіотензину II (АІРА), також відомий як сартан - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо у пацієнта є порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом,
• альскірен. Лікар може призначити регулярний контроль функції нирок, кров'яного тиску, а також рівня електролітів (наприклад, калію) в крові. Див. також підпункт «Коли не застосовувати препарат Раноприл».

Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, оскільки
ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися (швидкий набряк підшкірної клітковини, в області
такої як горло):

• інгібітори мТОР (наприклад, темсіролімус, сіролімус, еверолімус - препарати, які найчастіше застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу або для лікування раку),
• расекадотрил - препарат, який застосовується для лікування діареї;
• вілдагліптин - препарат, який застосовується для лікування цукрового діабету.

Необхідно повідомити лікаря про прийом інших препаратів, включаючи ті, які доступні без рецепта.
Необхідно повідомити лікаря, зокрема, про прийом препаратів для лікування цукрового діабету - пероральних або
інсуліну, солей літію (що застосовуються для лікування депресії), солей золота (що застосовуються для лікування
специфічного типу болю або запалення суглобів).
Через підвищений ризик виникнення гіпотонії, яка проявляється, наприклад, головокружінням, порушеннями зору, оmdlіннями, необхідно перед застосуванням препарату Раноприл повідомити лікаря про прийом діуретиків.
Також необхідно повідомити лікаря про будь-які скарги або порушення, особливо щодо нирок, блювоти та діареї, застосування діалізу або безсольової дієти.
Необхідно повідомити лікаря про виникнення будь-яких алергічних реакцій, особливо якщо вони проявлялися набряком обличчя, губ, язика і (або) горла, утрудненим диханням або ковтанням.
Під час прийому препарату Раноприл або іншого препарату групи АСЕ може виникнути ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, глотки і (або) горла). У такому разі необхідно негайно припинити прийом препарату і проконсультуватися з лікарем.
У разі виникнення гіпотонії, яка проявляється, наприклад, порушеннями зору, головокружінням, оmdlіннями, необхідно лігти з піднятими ногами. Якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, необхідно звернутися до лікаря.
Необхідно бути обережним при застосуванні під час терапії препаратом Раноприл препаратами, які містять калію (у тому числі добавки до дієти) та діуретиками, які зберігають калію.
У пацієнтів з хворобою коронарних артерій серця або значним звуженням артерій, які постачають мозок
кров'ю, надмірне зниження кров'яного тиску може призвести до інфаркту міокарда або недостатнього кровопостачання мозку.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АСЕ і піддаються діалізу з застосуванням мембран діалізу
високої проникності (high-flux) може виникнути псевдоанafilактична реакція. Перед діалізом необхідно повідомити лікаря про прийом лізиноприлу. Подібні реакції виникали під час аферезу ліпопротеїнів низької густини з застосуванням сульфату декстрану.
Цього методу не слід застосовувати у пацієнтів, які приймають інгібітори АСЕ.
У пацієнтів, які приймають лізиноприл і піддаються десенсибілізації жалом комах, може виникнути загрозлива життю псевдоанafilактична реакція. Лікар призначить припинення прийому препарату на час десенсибілізації або відмову від процедури десенсибілізації.
Необхідно повідомити лікаря про прийом препарату Раноприл перед загальним знеболюванням для хірургічних процедур.
На початку лікування препаратом Раноприл може виникнути тимчасове зниження кров'яного тиску, яке проявляється почуттям надмірної втоми та головокружінням. У разі виникнення таких симптомів необхідно лігти з піднятими ногами, а якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, звернутися до лікаря.
Для оцінки ефективності лікування та визначення мінімальної ефективної дози лікар може призначити проведення частих вимірів кров'яного тиску, особливо на початку лікування та після зміни дози препарату.
Лікар може призначити часті kontroлі рівня електролітів в сироватці крові, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення ниркової недостатності або тих, хто приймає діуретики, які зберігають калію.
У разі виникнення симптомів, таких як: гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, запалення мигдалин, носові кровотечі, кровотечі з десен, або надмірна схильність до виникнення синяків на шкірі, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, оскільки вони можуть бути пов'язані з надмірним зниженням кількості білих кров'яних тілець або тромбоцитів.

Діти та підлітки

Раноприл досліджувався у дітей. Для отримання додаткової інформації необхідно звернутися до лікаря.
Не рекомендується застосування лізиноприлу у дітей віком до 6 років або у дітей з важкими порушеннями функції нирок.

Раноприл та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати. Препарат Раноприл може впливати на дію інших препаратів, а інші препарати можуть впливати на дію препарату Раноприл.
Особливо необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів:

• інгібітори мТОР (наприклад, темсіролімус, сіролімус, еверолімус - препарати, які найчастіше застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу або для лікування раку), расекадотрил (що застосовується для лікування діареї) або вілдагліптин (що застосовується для лікування цукрового діабету), оскільки ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися (швидкий набряк підшкірної клітковини, в області такої як горло),
• добавки калію (у тому числі замінники кухонної солі), діуретики, які зберігають калію, та інші препарати, які збільшують рівень калію в крові (наприклад, триметоприм і котримоксазол, які є комбінацією триметоприму і сульфаметоксазолу - застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій; циклоспорин, імунодепресивний препарат, який застосовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, а також гепарин, препарат, який застосовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню тромбів), оскільки збільшується ризик гіперкаліємії (високого рівня калію в крові). Лікар може призначити зміну дози та (або) застосувати інші заходи обережності, якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину II (АІРА) або альскірен (див. також підпункти «Коли не застосовувати препарат Раноприл» та «Осторожності та попередження»).

Для визначення відповідної дози препарату Раноприл особливо важливо, щоб лікар знав про прийом: інших препаратів, які знижують кров'яний тиск, діуретиків (мочогінних препаратів),
препаратів, які містять калію (у тому числі замінників кухонної солі), препаратів, які застосовуються для лікування цукрового діабету (у тому числі пероральних препаратів для лікування цукрового діабету або інсуліну), літію (препарату, який застосовується для лікування певних типів депресії) та деяких препаратів, які застосовуються для лікування болю та захворювань суглобів.
Раноприл, який застосовується з діуретиками, може посилювати дію, яка знижує кров'яний тиск.
Індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (наприклад, ацетилсаліцилова кислота) можуть послаблювати антигіпертензивну дію препарату Раноприл.
Одночасне застосування препарату Раноприл та літію може призвести до зниження виділення літію.
Лікар призначить регулярне дослідження рівня літію в сироватці крові та у разі потреби призначить меншу дозу літію.

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною, або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Застосування препарату Раноприл у жінок під час вагітності є протипоказаним.
Інгібітори конвертази ангіотензину, включаючи Раноприл, можуть призвести до пошкодження або смерті плоду в разі їх прийому на другому або третьому триместрі вагітності (тобто з четвертого місяця вагітності до пологів). Якщо під час лікування з'ясувалося, що жінка вагітна, необхідно припинити прийом препарату, звернутися до лікаря та змінити спосіб лікування згідно з призначенням лікаря.
Жінка вагітна або планує мати дитину повинна повідомити про це лікаря перед початком застосування препарату Раноприл.
Жінки репродуктивного віку, які приймають лізиноприл, повинні застосовувати ефективні методи контрацепції.
Годування грудьми
Невідомо, чи проникає лізиноприл у грудне молоко. Застосування препарату Раноприл у жінок, які годують грудьми, є протипоказаним.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

Індивідуальна реакція на препарат у окремих осіб може бути різною. Деякі побічні ефекти, які повідомлялися під час застосування препарату Раноприл, можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати машини (див. пункт 4).

Препарат Раноприл містить маннитол

Маннитол може мати легке проносне дію.

3. Як застосовувати Раноприл

Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з призначенням лікаря. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Препарат Раноприл слід приймати один раз на добу, щоденно о цій самій порі.
Таблетки можна приймати до їжі, під час їжі або після їжі. Їжа не впливає на дію препарату.
Артеріальна гіпертонія
У разі артеріальної гіпертонії самостійно зазвичай рекомендується початкова доза 10 мг на добу, підтримуюча доза 20 мг на добу. Максимальна добова доза становить 80 мг.
У пацієнтів, які лікуються діуретиками, лікар зазвичай рекомендує припинити або зменшити дозу діуретика на 2-3 дні перед початком лікування препаратом Раноприл. Рекомендована початкова доза становить 5 мг.
Нирково-судинна гіпертонія
У пацієнтів з нирково-судинною гіпертонією, пацієнтів з обструктивним звуженням ниркових артерій або звуженням ниркової артерії одна нирка початкова доза становить від 2,5 мг до 5 мг на добу. Лікар може потім призначити більшу дозу препарату.
Серцева недостатність
У разі серцевої недостатності початкова доза становить 2,5 мг на добу, підтримуюча доза від 5 мг до 20 мг на добу.
У разі, якщо не можна припинити діуретики, у пацієнтів, які обезводнені, з дефіцитом натрію, у пацієнтів з нирковою недостатністю лікар повинен призначити меншу дозу лізиноприлу, коригуючи її згідно з ступенем ниркової недостатності (кліренсом креатиніну).
Остра фаза інфаркту міокарда
У разі остої фази інфаркту міокарда у гемодинамічно стабільних пацієнтів (у яких не виникло кардіогенний шок), протягом 24 годин після інфаркту лікар повинен призначити першу дозу препарату у розмірі 5 мг. Через 24 години слід прийняти таку саму дозу (5 мг), а через 48 годин після початку інфаркту дозу 10 мг лізиноприлу. Потім слід продовжувати прийом препарату в одній добовій дозі у розмірі 10 мг протягом 6 тижнів.
Якщо немає протипоказань, лікар призначить також прийом інших препаратів, які зазвичай застосовуються для лікування інфаркту міокарда (антитромботичних, антиагрегантних та бета-адреноблокаторних).
Пацієнти з низьким систолічним тиском (≤ 120 мм рт. ст.), на початку лікування та протягом трьох наступних днів повинні приймати меншу дозу - 2,5 мг лізиноприлу на добу. У разі виникнення гіпотонії (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) лікар може призначити зменшення підтримуючої дози до 5 мг або 2,5 мг. Якщо виникне тривала гіпотонія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст., який триває довше 1 години), лікар повинен призначити припинення прийому препарату Раноприл.
Нефропатія, пов'язана з цукровим діабетом
У пацієнтів з гіпертонією та цукровим діабетом незалежним від інсуліну (тип 2), зазвичай одноразова початкова добова доза препарату Раноприл становить 10 мг, а підтримуюча добова доза повинна бути такою, щоб знижувати діастолічний тиск до рекомендованих значень для цих пацієнтів.
Ниркова недостатність
У пацієнтів з порушенням функції нирок дозування слід коригувати згідно з ступенем порушень на основі значення кліренсу креатиніну, використовуючи нижченаведену таблицю.
Потім лікар зазвичай рекомендує поступове збільшення дози. Максимальна добова доза лізиноприлу становить 40 мг.
Застосування у дітей віком від 6 до 16 років з артеріальною гіпертонією
Лікар визначить дозу, відповідну для дитини. Вона залежить від маси тіла.
Для дітей з масою тіла від 20 до <50 кг рекомендується початкова доза 2,5 мг один раз на добу.
Для дітей з масою тіла ≥ 50 кг рекомендується початкова доза 5 мг один раз на добу.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Раноприл

У разі прийому надто великої дози препарату Раноприл пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Необхідна лікарська обслідування. Найбільш імовірним симптомом передозування є надмірне зниження кров'яного тиску та пов'язані з ним головокружіння.

Пропуск застосування препарату Раноприл

Препарат слід приймати в дозі, призначеній лікарем.
У разі, якщо препарат не був прийнятий у звичайний час, не слід приймати додаткову дозу.
Наступного дня слід повернутися до регулярного прийому препарату в дозі, призначеній лікарем.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може призвести до побічних ефектів, хоча вони не виникнуть у кожного. Раноприл загалом добре переноситься. Часто виникają такі побічні ефекти, як головокружіння, біль голови, діарея, блювота, порушення функції нирок, кашель, а також головокружіння, пов'язані з раптовим зниженням кров'яного тиску під час швидкого встояння (ортостатичні симптоми). Інші побічні ефекти, які виникají не дуже часто, включають інфаркт міокарда або інсульт, ймовірно, як наслідок надмірного зниження кров'яного тиску у пацієнтів групи високого ризику, відчуття сильного серцебиття (тахікардія), швидке серцебиття (тахікардія), зниження кровотоку в пальцях рук і ніг, яке проявляється зміною їх кольору, якій супроводжується відчуттям холоду або оніміння (синдром Рейно), запалення слизової оболонки носа, біль у животі, нудота, висипка, свербіж, втрата сил (слабкість), порушення настрою, порушення сну, оніміння, відчуття поколювання, відчуття печіння (парестезія), імпотенція, втома, головокружіння, порушення смаку, підвищення рівня сечовини в крові, підвищення рівня креатиніну в сироватці, підвищення активності ферментів печінки, підвищення рівня калію в крові (гіперкаліємія).
Інші побічні ефекти, які виникají рідко, включають зниження рівня гемоглобіну, зниження відсотку червоних кров'яних тілець (зниження гематокриту), дезорієнтацію, сухість слизової оболонки ротової порожнини, підвищену чутливість/ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, глотки і (або) горла), кропив'янка, випадання волосся (алопеція), надмірне підвищення рівня сечовини, креатиніну та інших азотистих продуктів метаболізму білків і амінокислот в крові (мочова недостатність), гостра ниркова недостатність, гінекомастія, підвищення рівня білірубіну в сироватці, низький рівень калію в крові (гіпонатріємія).
Інші побічні ефекти можуть виникати дуже рідко і деякі з них можуть бути серйозними.
Прикладами таких побічних ефектів є жовтяниця шкіри та (або) очей (жовтяниця), олігурія або анурія, а також сильний біль у животі. Інші побічні ефекти, які виникají дуже рідко, включають гальмування діяльності кісткового мозку, анемію, низький рівень тромбоцитів (тромбоцитопенія), зниження загальної кількості лейкоцитів (лейкопенія), низький рівень нейтрофілів (нейтропенія), значне зниження кількості гранулоцитів (агранулоцитоз), гемолітична анемія, збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), автоімунне захворювання, низький рівень цукру в крові (гіпоглікемія), звуження дихальних шляхів (бронхоспазм), запалення синусів, запалення підшлункової залози, ангіоневротичний набряк кишечника, запалення печінки (гепатоцелюлярне або холестатичне), ниркова недостатність, надмірна потіння, виникнення пухирів на шкірі та слизових оболонках (пухирниця), виникнення пухирів та відшарування епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), синдром Стівенса-Джонсона, еритема мультиформна.
Згідно з наявними даними, також були повідомлені наступні побічні ефекти, хоча їх частота виникнення не може бути встановлена (частота невідома): подагра, зниження лібідо, депресія, сонливість, інсульт, оmdlіння, стенокардія, порушення серцевого ритму, відчуття задухи, інфільтрати в легенях, запалення горла, запалення бронхів, кон'юнктивіт, біль у горлі, анорексія, запор, метеоризм, підвищена чутливість до світла, псевдолімфома шкіри, інфекції сечових шляхів, біль у грудній клітці, червоніання, синдром неадекватної секреції гормону антидіуретика (СІАДГ), нечітке зір, біль у спині, біль у суглобах, судоми м'язів та біль у плечах.
Було повідомлено про синдром, який включає одне або декілька з наступних симптомів: гарячка, запалення судин, біль у м'язах, біль або запалення суглобів, позитивний титр антинуклеарних антитіл (АНА), підвищення швидкості осідання еритроцитів (ОС) еозинофілію та лейкоцитоз, висипка, підвищена чутливість до світла або інші шкірні симптоми.
Щодо додаткової інформації про побічні ефекти необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти або неприємні симптоми, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта.
Необхідно припинити прийом препарату Раноприл і негайно звернутися до лікаря у разі виникнення будь-якого з наступних симптомів:

• якщо виник набряк обличчя, губ, язика, глотки і (або) горла, який може призвести до

утруднень дихання або ковтання

• якщо виник набряк рук, гомілок або стоп
• якщо виникла кропив'янка

Після прийому першої дози препарату може виникнути більш значне зниження кров'яного тиску, ніж після прийому наступних доз. Це може проявлятися оmdlіннями або головокружінням. Якщо це відбувається, пацієнт повинен лігти. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря.

Зголошення побічних ефектів

Якщо виникнуть будь-які симптоми побічних ефектів, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта, або медсестру. Побічні ефекти можна zgолошувати безпосередньо до Відділу моніторингу непередбачуваних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України:
вул. Миколи Амоскова, 7, м. Київ, 03035, тел.: (044) 279-64-04, факс: (044) 279-64-04
Сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти можна zgолошувати також відповідальній особі.
Зголошуючи побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Раноприл

Препарат слід зберігати при температурі нижче 25 °С. Захистити від вологи.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Препарати не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити довкілля.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить Раноприл

Активною речовиною препарату є лізиноприл (у вигляді лізиноприлу дигідрату). Одна таблетка препарату Раноприл містить 5 мг, 10 мг або 20 мг лізиноприлу (у вигляді лізиноприлу дигідрату).

• Інші компоненти: маннитол, безводний фосфат кальцію, кукурудзяний крохмаль, желатинізований кукурудзяний крохмаль, стеаринат магнію, жовтий оксид заліза, червоний оксид заліза (Раноприл, 20 мг).

Як виглядає Раноприл та що містить упаковка

Раноприл, таблетки 5 мг
Світло-жовті, у вигляді капсули, опуклі з обох сторін, непокриті таблетки з виштампуванням «5» на одній стороні лінії поділу та глибокою лінією поділу на іншій стороні таблетки.
Раноприл, таблетки 10 мг
Світло-жовті, у вигляді капсули, опуклі з обох сторін, непокриті таблетки, з виштампуванням «1» та «0» на одній стороні поділу та глибокою лінією поділу на іншій стороні таблетки.
Раноприл, таблетки 20 мг
Світло-помаранчеві, у вигляді капсули, опуклі з обох сторін, непокриті таблетки з виштампуванням «2» та «0» на одній стороні поділу та глибокою лінією поділу на іншій стороні таблетки.
Упаковка містить 28 таблеток.

Відповідальна особа та виробник

Відповідальна особа
Ранбаксі (Польща) Сп. з о.о.
вул. Ідзиковського, 16
00-710 Варшава

Виробник

Сан Фармацевтичні промисловості Європа Б.В.
Полярісавеню, 87
2132 ДжХ, Хофддорп,
Нідерланди
Дата останньої актуалізації інструкції: травень 2023 р.