Лісігексал 10

Укладення до пакування: інформація для пацієнта

Увага! Збережіть укладення! Інформація на безпосередньому пакуванні іноземною мовою.

ЛізіHEXAL 10(Лізиноприл 10 - 1 А Фарма)

10 мг, таблетки

Лізиноприл
ЛізіHEXAL 10 і Лізиноприл 10 - 1 А Фарма є різними торговими назвами одного й того ж препарату.

Необхідно уважно ознайомитися з вмістом укладення перед застосуванням препарату, оскільки воно містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти це укладення, щоб у разі потреби мати можливість знову його прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений строго для певної особи. Не слід його передавати іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта з'являться будь-які небажані симптоми, включаючи всі небажані симптоми, не перелічені в цьому укладенні, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст укладення:

• 1. Що таке препарат ЛізіHEXAL 10 і для чого він призначений
• 2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату ЛізіHEXAL 10
• 3. Як застосовувати препарат ЛізіHEXAL 10
• 4. Можливі небажані дії
• 5. Як зберігати препарат ЛізіHEXAL 10
• 6. Зміст пакування та інші відомості

1. Що таке препарат ЛізіHEXAL 10 і для чого він призначений

Препарат ЛізіHEXAL 10 містить як активну речовину лізиноприл - препарат з групи так званих інгібіторів конвертази ангіотензину (ACE), який знижує артеріальний тиск крові.
Показаннями для застосування препарату ЛізіHEXAL 10 є:

• гіпертонічна хвороба самостійно і судинно-нервова, незалежно від ступеня вираженості;
• серцева недостатність;
• гострий інфаркт міокарда у пацієнтів зі стабільною гемодинамікою, без кардіогенного шоку, з артеріальним тиском крові вище 100 мм рт. ст.;
• мікроальбумінурія при цукровому діабеті.

2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату ЛізіHEXAL 10

Коли не застосовувати препарат ЛізіHEXAL 10

• якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, на інший інгібітор конвертази ангіотензину або на будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6);
• якщо у пацієнта встановлено ангіоневротичний набряк: спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, а також якщо ангіоневротичний набряк виник у минулому під час лікування інгібіторами конвертази ангіотензину;
• якщо пацієнтка є вагітною;
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен;
• якщо пацієнт приймав або зараз приймає препарат, що містить сакубітрил і валсартан (що застосовується для лікування тривалої (хронічної) серцевої недостатності у дорослих), оскільки

збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної клітковини в області
такої, як горло).
У разі сумнівів, чи стосується пацієнта будь-яка з перелічених ситуацій, необхідно проконсультуватися з лікарем або фармацевтом.

Осторожності та заходи обережності

Перед початком застосування препарату ЛізіHEXAL 10 необхідно обговорити це з лікарем.
Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, оскільки
ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:

• расекадотрил, препарат, що застосовується для лікування діареї;
• препарати, що застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу та для лікування раку (наприклад, темсіролімус, сіролімус, еверолімус);
• вільдагліптин, препарат, що застосовується для лікування цукрового діабету.

Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів
для лікування високого артеріального тиску:

• антагоніст рецептора ангіотензину II (AIIRA), так званий сартан - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом,
• аліскірен.

Лікар може призначити регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня
електролітів (наприклад, калію) в крові.
Див. також підпункт «Коли не застосовувати препарат ЛізіHEXAL 10». Ангіоневротичний набряк

Необхідно негайно повідомити лікаря, якщо у пацієнта виник:

• набряк шкіри та (або) слизових оболонок; набряк обличчя, губ, горла, язика або глотки; труднощі з диханням або ковтанням; свербіж або висипка.

Набряк язика, горла або глотки може спричинити закриття дихальних шляхів. У такому
випадку необхідне негайне лікування.
У пацієнтів, у яких у минулому вже виникли такі симптоми, ризик їх повторного виникнення є більшим.
У пацієнтів чорної раси частота виникнення ангіоневротичного набряку після застосування препаратів
з групи інгібіторів ACE є більшою, ніж у пацієнтів інших рас.
Ризик ангіоневротичного набряку також є більшим у пацієнтів, які приймають одночасно
препарати з групи так званих інгібіторів кінази mTOR, такі як сіролімус, еверолімус, темсіролімус
(що застосовуються, щоб запобігти відторгненню трансплантованого органу або для лікування пухлин) або
тканинний активатор плазміногену, див. також пункт «Препарат ЛізіHEXAL 10 та інші препарати». Гіпотонія

Надмірне зниження артеріального тиску крові може виникнути у наступних пацієнтів:

• що застосовують дієту з обмеженням солі;
• що проходять діаліз;
• з діареєю або блювотою;
• що приймають діуретики;
• з серцевою недостатністю та нирковою недостатністю (або без ниркової недостатності).

Необхідно повідомити лікаря, якщо:

• у пацієнта встановлено ішемічну хворобу серця або цереброваскулярну хворобу;
• пацієнт має піддатися хірургічній операції під загальним наркозом.

У разі значного зниження артеріального тиску крові пацієнта необхідно уложити на спину
і повідомити про цей випадок лікаря.
Хвороби серця
Необхідно повідомити лікаря про:

• серцеву недостатність;
• встановлене звуження серцевих клапанів у області лівого шлуночка або інше звуження відтоку крові з лівого шлуночка серця.

Порушення функції нирок
Перед початком лікування та під час його тривалості лікар призначить контроль функції нирок.
Необхідно повідомити лікаря, якщо:

• у пацієнта встановлено ниркову недостатність;
• у пацієнта діагностовано двобічний стеноз ниркових артерій або стеноз ниркової артерії однієї нирки;
• пацієнт проходить гемодіаліз;
• пацієнт приймає діуретики;
• пацієнт має порушення функції нирок та приймає препарат, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен.

Порушення функції печінки
Якщо під час застосування препарату ЛізіHEXAL 10 у пацієнта виникне жовтяниця або збільшиться
активність печінкових ферментів, необхідно припинити застосування препарату та проконсультуватися з лікарем.
Цукровий діабет
У першому місяці застосування препарату ЛізіHEXAL 10 лікар призначить частіше контролювати рівень
глюкози в крові та у разі необхідності调整вати дози препаратів для лікування цукрового діабету.
Важкі реакції гіперчутливості (так звані псевдоанafilактичні реакції)
Через ризик виникнення реакцій гіперчутливості необхідно повідомити лікаря, якщо:

• пацієнт алергічний на джодовий отруту або оси;
• пацієнт проходить лікування, яке має на меті видалення холестерину з крові (так зване аферез LDL). Лікар може призначити припинення застосування препарату ЛізіHEXAL 10 у відповідний час.

Зміни в аналізі крові
Під час лікування може виникнути нейтропенія (зниження кількості нейтрофілів)
або агранулоцитоз (зниження кількості або відсутність певного типу білих кров'яних клітин), тромбоцитопенія
і анемія. Лікар може призначити виконання відповідних аналізів крові.
Якщо під час застосування препарату ЛізіHEXAL 10 виникнуть будь-які симптоми інфекції, необхідно
негайно звернутися до лікаря.
Кашель
Під час застосування препарату ЛізіHEXAL 10 може виникнути сухий, упорчий кашель, який проходить
після припинення лікування. Про виникнення кашлю необхідно повідомити лікаря.
Збільшення рівня калію в крові
Через можливість збільшення рівня калію в крові необхідно повідомити лікаря, якщо:

• у пацієнта встановлено порушення функції нирок;
• пацієнт має цукровий діабет;
• пацієнт приймає діуретики, що зберігають калій, або препарати, які збільшують рівень калію в крові;
• пацієнт застосовує препарати калію або замінники кухонної солі, що містять калій.

Лікар призначить частіше виконання аналізів крові.
Необхідно повідомити лікаря, якщо:

• у пацієнта встановлено колагеноз;
• пацієнт приймає імунодепресивні препарати (що гальмують реакції імунної системи організму), аллопуринол (препарат, що застосовується для лікування подагри) або прокаїнамід (препарат, що застосовується для лікування порушень серцевого ритму).

Необхідно проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вище перелічені попередження стосуються ситуацій, які виникли у минулому.

Препарат ЛізіHEXAL 10 та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря про всі препарати, які пацієнт зараз приймає, останнім часом приймав або планує приймати.
Препарат ЛізіHEXAL 10 та інші одночасно застосовувані препарати можуть взаємно впливати на свою дію та на виникнення небажаних дій. Це стосується особливо таких препаратів, як:

• діуретики;
• індометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (препарати з протизапальним, знеболювальним і жарознижувальним діями, так звані НПЗП);
• аспірин у дозах більше 3 г/добу;
• літій (препарат, що застосовується для лікування депресії);
• золоті препарати (що застосовуються для лікування ревматичних хвороб або псоріазу);
• препарати, що застосовуються для лікування психічних розладів (препарати проти психозів);
• деякі антидепресивні препарати;
• зnieczulające препарати, що застосовуються під час наркозу;
• препарати для лікування цукрового діабету (інсулін і пероральні препарати для лікування цукрового діабету);
• симпатоміметики (наприклад, що входять до складу препаратів від кашлю і застуди);
• інші препарати, що знижують артеріальний тиск, та (або) застосовувані для лікування серцевих хвороб (наприклад, бета-адреноблокатори, азотати, інші препарати, що розширюють кровоносні судини);
• аллопуринол (препарат, що застосовується для лікування подагри);
• деякі препарати, що застосовуються для лікування порушень серцевого ритму (наприклад, прокаїнамід);
• препарат з групи тканинних активаторів плазміногену (препарати, що застосовуються у разі ризику утворення тромбів, які можуть спричинити, наприклад, інсульт або інфаркт міокарда).

Особливо необхідно поговорити з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт зараз приймає,
останнім часом приймав або може приймати будь-який з наступних препаратів:

• додатки калію (в тому числі замінники кухонної солі), діуретики, що зберігають калій, та інші препарати, які збільшують рівень калію в крові (наприклад, триметоприм і котримоксазол, що є комбінацією триметоприму і сульфаметоксазолу, застосовувані для лікування бактеріальних інфекцій; циклоспорин, імунодепресивний препарат, що застосовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, а також гепарин, препарат, що застосовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню тромбів).

Надмірне споживання кухонної солі може послабити антигіпертензивну дію препарату
ЛізіHEXAL 10.
Лікар може призначити зміну дози та (або) застосувати інші заходи обережності:

• якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину II (AIIRA) або аліскірен (див. також підпункти «Коли не застосовувати препарат ЛізіHEXAL 10» та «Осторожності та заходи обережності»).

У разі сумнівів, чи приймає пацієнт перелічені препарати, необхідно проконсультуватися з лікарем.

Препарат ЛізіHEXAL 10 з їжею та питтям

Препарат можна приймати незалежно від їжі, кожен день о однієї й тієї ж години. Таблетки необхідно
проголосити, запивши відповідною кількістю рідини.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми, припускає, що може бути вагітною або коли планує мати
дитину, повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Препарату ЛізіHEXAL 10 не слід застосовувати під час вагітності.
Якщо під час лікування пацієнтка завагітніє, вона повинна припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря. Жінки, які планують вагітність, повинні обговорити з лікарем інший метод лікування.
Не відомо, чи проникає активна речовина препарату (лізиноприл) до грудного молока, тому препарату
ЛізіHEXAL 10 не слід застосовувати під час годування грудьми.

Право на керування транспортними засобами та обслуговування машин

Під час застосування препарату ЛізіHEXAL 10 можуть виникнути головокружіння або втома, які порушують
здатність керування транспортними засобами, обслуговування машин або роботу в небезпечних умовах. Це
особливо важливо на початку лікування, після збільшення дози, зміни препарату та одночасного вживання алкоголю.

Препарат ЛізіHEXAL 10 містить натрій

Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в таблетці, тобто препарат вважається «вільним від
натрію».

3. Як застосовувати препарат ЛізіHEXAL 10

Цей препарат необхідно застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря.
У обігу доступні препарати ЛізіHEXAL 5 (5 мг), ЛізіHEXAL 10 (10 мг) і ЛізіHEXAL 20 (20 мг).
Гіпертонічна хвороба
Дозування у пацієнтів, які не приймають діуретиків
Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Якщо після проходження 2-4 тижнів не досягнуто
бажаного лікувального ефекту, лікар може збільшити дозу препарату. Ефективна добова доза
зазвичай становить від 10 до 20 мг. Максимальна доза становить 40 мг на добу.
Дозування у пацієнтів, які приймають діуретики
Якщо це можливо, за 2-3 дні до початку застосування препарату ЛізіHEXAL 10 необхідно припинити діуретик або зменшити його дозу.
У пацієнтів з гіпертонічною хворобою, у яких перед початком лікування лізиноприлом не можна припинити діуретик, лікар призначить застосування меншої початкової дози лізиноприлу (2,5 мг або 5 мг один раз на добу) та буде уважно контролювати стан пацієнта.
Дозування у дітей та підлітків у віці від 6 до 16 років
Рекомендована початкова доза:

• 2,5 мг один раз на добу у пацієнтів з масою тіла від 20 до 50 кг
• 5 мг один раз на добу у пацієнтів з масою тіла 50 кг та більше.

Лікар призначить індивідуальну дозу та може її збільшити до максимальної добової дози, яка
становить:

• 20 мг у пацієнтів з масою тіла від 20 до 50 кг
• 40 мг у пацієнтів з масою тіла 50 кг та більше.

У дітей з порушеннями функції нирок лікар може призначити меншу початкову дозу або
збільшити інтервали між дозами.
Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей з важкими порушеннями функції нирок.
Серцева недостатність
Початкова доза
Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на добу та у разі необхідності лікар може цю дозу
збільшити. У деяких пацієнтів лікар може призначити початок застосування препарату ЛізіHEXAL 10
у стаціонарі. Перед початком лікування та під час його тривалості лікар призначить контроль артеріального тиску крові та функції нирок.
Утримувальна доза
Початкову дозу лікар може збільшувати поступово залежно від реакції пацієнта на лікування до
отримання найчастіше застосовуваної утримувальної дози (від 5 до 20 мг).
Не слід збільшувати наступні дози препарату ЛізіHEXAL 10 на більше ніж 10 мг.
Гострий інфаркт міокарда
Лікар може призначити прийняття препарату ЛізіHEXAL 10 протягом перших 24 годин від початку
симптомів інфаркту. Спочатку приймають 5 мг, через 24 години наступні 5 мг, через 48 годин 10 мг, а потім 10 мг один раз на добу. Пацієнтам з систолічним тиском 120 мм рт. ст. або нижче призначують меншу дозу лізиноприлу, тобто 2,5 мг. Якщо у пацієнта виникне гіпотонія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст.), яка триває понад 1 годину, препарат необхідно припинити.
Лікування триває 6 тижнів. Тривале лікування може бути необхідним у пацієнтів, у яких погіршуються
симптоми серцевої недостатності.
Мікроальбумінурія при цукровому діабеті
Початкова доза становить 2,5 мг лізиноприлу на добу.
У хворих з нормальним артеріальним тиском крові та цукровим діабетом інсулінозалежним зазвичай застосовують
10 мг на добу. Лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (для досягнення діастолічного тиску нижче 75 мм рт. ст.).
У хворих з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом інсулінонезалежним зазвичай застосовують 10 мг на добу.
У разі необхідності лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (для досягнення діастолічного тиску нижче 90 мм рт. ст.).
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю
Пацієнти, які проходять діаліз, можуть приймати звичайну дозу препарату ЛізіHEXAL 10 у дні виконання
діалізу. У дні без діалізу лікар призначить дозування залежно від артеріального тиску крові пацієнта.
Застосування у дітей та підлітків
Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей у інших показаннях, окрім гіпертонічної хвороби. Не
рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей у віці нижче 6 років або у дітей з важкими порушеннями функції нирок.
У разі відчуття, що дія препарату ЛізіHEXAL 10 є занадто сильною або занадто слабкою, необхідно звернутися до лікаря.

Прийом більшої дози препарату ЛізіHEXAL 10, ніж рекомендована

У разі прийому більшої дози препарату, ніж рекомендована, необхідно негайно звернутися до лікаря,
фармацевта або відправитися безпосередньо до лікарні.
Симптомами передозування можуть бути: важка гіпотонія, порушення електролітного балансу та ниркова недостатність. У разі передозування пацієнт повинен перебувати під уважним спостереженням. Лікувальна тактика залежить від типу та ступеня вираженості симптомів.

Пропуск прийому препарату ЛізіHEXAL 10

Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Припинення застосування препарату ЛізіHEXAL 10

Лікар надає інформацію, як довго необхідно приймати препарат ЛізіHEXAL 10. У жодному разі не слід
переривати лікування занадто рано, оскільки порушення можуть повернутися.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.

4. Можливі небажані дії

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричинити небажані дії, хоча вони не виникнуть у кожного.
Небажані дії, пов'язані з застосуванням лізиноприлу, можуть виникати з наступною частотою:
Часто (можуть виникати рідше ніж у 1 з 10 осіб):
головокружіння, головний біль, ортостатична гіпотонія (зниження артеріального тиску під час
вставання), кашель, діарея, блювота, порушення функції нирок.
Недостатньо часто (можуть виникати рідше ніж у 1 з 100 осіб):
зміни настрою, відчуття оніміння, головокружіння, порушення смаку, порушення сну, інфаркт міокарда
або інсульт, тахікардія, приступи Рейно (охолодження та блідність пальців рук і ніг через спазм
судин у кінцівках), риніт, нудота, болі в животі, диспепсія, висипка, свербіж, імпотенція, відчуття втоми,
слабкість, збільшення рівня мочевини в крові, збільшення рівня креатиніну в сироватці,
збільшення активності печінкових ферментів, збільшення рівня калію в крові, марення.
Рідко (можуть виникати рідше ніж у 1 з 1000 осіб):
зниження рівня гемоглобіну, зниження гематокриту, відчуття дезорієнтації,
сухість у ротовій порожнині, підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк (ангіоневротичний набряк обличчя,
кінцівок, губ, язика, глотки та (або) гортані), кропив'янка, алопеція, псоріаз, гіперурікемія, гостра
ниркова недостатність, гінекомастія (розширення молочних залоз у чоловіків), збільшення рівня білірубіну
в сироватці, зниження рівня натрію в крові, синдром неадекватної секреції гормону антидіуретика,
порушення нюху.
Дуже рідко (можуть виникати рідше ніж у 1 з 10 000 осіб):
гальмування функції кісткового мозку, анемія, зниження кількості тромбоцитів,
зниження кількості лейкоцитів, зниження кількості нейтрофілів, агранулоцитоз (повне або майже повне
відсутність нейтрофілів), гемолітична анемія (анемія через розкладання червоних кров'яних клітин), лімфаденопатія
(хвороба, що стосується лімфатичних вузлів), аутоімунні захворювання, зниження рівня глюкози в крові (гіпоглікемія),
бронхоспазм, синусит, алергічний/езофілічний пневмоніт, панкреатит, ангіоневротичний набряк кишківника, гепатит
(гепатоцелюлярний або холестатичний), жовтяниця та ниркова недостатність, гіпергідроз, пемфігус, важкі шкірні реакції
(токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, еритема мультиформна), псевдолімфома шкіри,
зниження або відсутність виділення сечі.
Частота невідома (не може бути встановлена на підставі доступних даних):
анafilактичні або псевдоанafilактичні реакції, симптоми депресії, синкопе.
Описано синдром, який може включати всі або лише деякі з перелічених симптомів: гарячка, синусит,
васкуліт, міалгія та (або) міозит, артралгія та (або) артрит, позитивні антиядерні антитіла (ANA), прискорений
опад (OB), збільшення кількості еозинофілів та лейкоцитоз (збільшення кількості лейкоцитів). Можуть виникнути
висипка, підвищена чутливість до світла або інші шкірні симптоми.

Звітність про небажані дії

Якщо виникнуть будь-які небажані симптоми, включаючи всі небажані симптоми, не перелічені в цій
інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Небажані дії можна повідомляти
безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я
України, вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03022, телефон: +38 (044) 279-64-04, факс: +38 (044) 279-64-04,
адреса електронної пошти: [adre@moz.gov.ua](mailto:adre@moz.gov.ua).
Допомогою повідомлення про небажані дії можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування
препарату.

5. Як зберігати препарат ЛізіHEXAL 10

• Препарат необхідно зберігати в місці, недоступному для дітей.
• Зберігати при температурі нижче 25°C.
• Цього препарату не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
• Переклад деяких відомостей, розміщених на безпосередній упаковці: Ч.-Б./verwendbar bis: див. преса - номер серії/термін придатності: див. пресу
• Лікарських засобів не слід викидати до каналізації або домашніх контейнерів для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, яких більше не використовують. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат ЛізіHEXAL 10

Активною речовиною є лізиноприл. Одна таблетка містить 10 мг лізиноприлу у вигляді лізиноприлу
двуводного.
Інші компоненти: двуводний фосфат кальцію, манітол, кукурудзяний крохмаль, кроскармелоза натрію,
стеарин магнію, червоний оксид заліза (Е 172).
Інформація для хворих на цукровий діабет
1 таблетка містить менше 0,01 ХЕ (глікемічного індексу).

Як виглядає препарат ЛізіHEXAL 10 і що містить упаковка

Таблетки препарату ЛізіHEXAL 10 є світло-червоними, покритими, круглими, опуклими з обох сторін,
з рискою для поділу по одному боці.
Препарат доступний в упаковках, що містять 25 таблеток.
Для отримання більш детальної інформації необхідно звернутися до особи, відповідальної за випуск,
або паралельного імпортера.

Особа, відповідальна за випуск у Німеччині, країні експорту:

1 А Фарма ГмбХ
Кельтенрінг 1 + 3
82041 Оберхахінг
Німеччина

Виробник:

Лек Фармацевтичні препарати д.о.о.
Веровськова 57
1526 Любляна
Словенія
Салутас Фарма ГмбХ
Отто-фон-Гверике-Алле 1
39179 Барлебен
Німеччина

Паралельний імпортер:

ІнФарм Сп. з о.о.
вул. Струмикова 28/11
03-138 Варшава

Перепаковано в:

ІнФарм Сп. з о.о. Сервіс сп. к.
вул. Чехміжинська 249
04-458 Варшава
Номер дозволу в Німеччині, країні експорту:45584.02.00

Номер дозволу на паралельний імпорт: 116/22 Дата затвердження інструкції: 01.03.2022 р.

[Інформація про зареєстрований товарний знак]