Ранопріл

Укладена інструкція до пакування: інформація для пацієнта

Раноприл, 5 мг, таблетки
Раноприл, 10 мг, таблетки
Раноприл, 20 мг, таблетки
Лізиноприл

Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• У разі виникнення будь-яких сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений строго для певної особи. Не слід його передавати іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

НЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ У ЖІНОК ВІД ЧАСУ ЦЯЖІ

Зміст інструкції

• 1. Що таке Раноприл і для чого його застосовують
• 2. Відомі дані перед застосуванням препарату Раноприл
• 3. Як застосовувати Раноприл
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Раноприл
• 6. Зміст пакування та інші дані

1. Що таке Раноприл і для чого його застосовують

Раноприл містить лізиноприл (так званий інгібітор конвертази ангіотензину - ACE), який гальмує активність
ферменту, що перетворює ангіотензин I в діючу судинозвужуючу та підвищуючу кров'яний тиск ангіотензин II.
Гальмування конвертази ангіотензину спричиняє зменшення концентрації ангіотензину II в крові,
зменшення виділення альдостерону, зниження кров'яного тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією та зменшення симптомів серцевої недостатності. Лізиноприл, прийнятий всередину, всмоктується приблизно на 25%, наявність їжі не впливає на всмоктування препарату. Максимальна концентрація в сироватці крові спостерігається через 6 - 8 годин. Період напіврозпаду препарату становить приблизно 12 годин. Тривале застосування лікувальних доз препарату Раноприл не спричиняє його кумуляції в крові. У організмі не піддається метаболічним перетворенням, виводиться з сечею у незміненому вигляді.
Раноприл призначений для застосування з метою:

• лікування артеріальної гіпертензії самостійно і ниркової, як у монотерапії, так і в комбінації з препаратами інших груп антигіпертензивних засобів;
• лікування серцевої недостатності, у монотерапії або в комбінації з діуретиками та глікозидами напарстниці;
• лікування гемодинамічно стабільних пацієнтів на ранній (24 години) стадії інфаркту міокарда з метою профілактики розвитку дисфункції лівого шлуночка та серцевої недостатності;
• лікування пацієнтів з цукровим діабетом і гіпертензією, а також супутніми ускладненнями з боку нирок з мікроальбумінурією.

2. Відомі дані перед застосуванням препарату Раноприл

Коли не застосовувати препарат Раноприл:

• якщо пацієнт має алергію на лізиноприл або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6);
• якщо у пацієнта колись під час прийому інгібіторів конвертази ангіотензину виник obrzęk нaczynioruchowy, що проявляється obrzęком обличчя, губ, язика та (або) горла, утрудненням ковтання, диханням (чуттям задухи);
• якщо у пацієнта існує спадковий або ідіопатичний (самостійний) obrzęк нaczynioruchowy;
• у жінок під час вагітності або годування грудьми;
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, що знижує кров'яний тиск, який містить аліскірен;
• якщо пацієнт приймає або приймав препарат, що містить сакубітрил і валсартан (що застосовується для лікування хронічної (превентивної) серцевої недостатності у дорослих), оскільки збільшується ризик виникнення obrzęку нaczynioruchового (швидкого набряку підшкірної тканини, в області, такої як горло).

Осторожності та заходи обережності

Перед початком застосування препарату Раноприл необхідно обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою.
Раноприл необхідно приймати в дозах, призначених лікарем, протягом усього періоду лікування, навіть
якщо цей період буде дуже тривалим.
Не слід самостійно, без призначення лікаря, змінювати дози або спосіб прийому препарату,
особливо у разі підвищеного ризику виникнення порушень функції нирок або у пацієнтів з серцевою недостатністю.
Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, що застосовуються для лікування високого кров'яного тиску:

• антагоніст рецептора ангіотензину II (AIIRA), який також називається сартаном - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо у пацієнта є порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом,
• аліскірен. Лікар може призначити регулярний контроль функції нирок, кров'яного тиску та концентрації електролітів (наприклад, калію) у крові. Див. також підпункт «Коли не застосовувати препарат Раноприл».

Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, оскільки
ризик виникнення obrzęку нaczynioruchового може збільшитися (швидкий набряк підшкірної тканини, в області, такої як горло):

• інгібітори mTOR (наприклад, темсіролімус, сіролімус, еверолімус - препарати, які найчастіше застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу або для лікування раку),
• расекадотрил - препарат, що застосовується для лікування діареї;
• вільдагліптин - препарат, що застосовується для лікування цукрового діабету.

Необхідно повідомити лікаря про прийом інших препаратів, включаючи ті, які доступні без рецепта.
Необхідно повідомити лікаря, зокрема, про прийом препаратів для лікування цукрового діабету - пероральних або
інсуліну, солей літію (що застосовуються для лікування депресії), солей золота (що застосовуються для лікування
специфічного типу болю або запалення суглобів).
Через підвищений ризик виникнення гіпотонії, що проявляється, наприклад, головокружінням, порушеннями зору, омдленнями, необхідно перед застосуванням препарату Раноприл повідомити лікаря про прийом діуретиків.
Також необхідно повідомити лікаря про будь-які скарги або порушення, особливо щодо нирок, блювоти та діареї, застосування діалізу або безсольової дієти.
Необхідно повідомити лікаря про виникнення колись реакцій надчутливості (алергічних), особливо якщо вони проявлялися набряком обличчя, губ, язика та (або) горла,
утрудненням дихання або ковтанням.
Під час прийому препарату Раноприл або іншого препарату групи ACE може виникнути obrzęк нaczynioruchовий (набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, глотки та (або) горла). У такому разі необхідно негайно припинити прийом препарату і проконсультуватися з лікарем.
У разі виникнення гіпотонії, що проявляється, наприклад, порушеннями зору, головокружінням, омдленнями, необхідно лігти з піднятими ногами. Якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, необхідно звернутися до лікаря.
Необхідно бути обережним при застосуванні під час терапії препаратом Раноприл препаратами, що містять калію (у тому числі добавки до дієти) та діуретиками, що зберігають калію.
У пацієнтів з хворобою серця або значним звуженням судин, що постачають мозок, надмірне зниження кров'яного тиску може спричинити інфаркт міокарда або недостатність мозку.
У пацієнтів, які приймають інгібітори ACE і піддаються діалізу з застосуванням мембран діалізу високої проникності (high-flux), може виникнути реакція псевдоанafilактичної. Перед діалізом необхідно повідомити лікаря про прийом лізиноприлу. Подібні реакції спостерігалися під час аферезу ліпопротеїнів низької густини з застосуванням сульфату декстрану.
Цих методів не слід застосовувати у пацієнтів, які приймають інгібітори ACE.
У пацієнтів, які приймають лізиноприл і які піддаються десенсибілізації жалом комах, може виникнути загрозлива життю реакція псевдоанafilактична. Лікар призначить припинення препарату на час десенсибілізації або відмову від процедури десенсибілізації.
Необхідно повідомити лікаря про прийом препарату Раноприл перед загальним знеболюванням для хірургічних процедур.
На початку лікування препаратом Раноприл може виникнути тимчасове зниження кров'яного тиску, що проявляється відчуттям надмірної втоми та головокружінням. У разі виникнення таких симптомів необхідно лігти з піднятими ногами, а якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, звернутися до лікаря.
Для оцінки ефективності лікування та визначення мінімальної ефективної дози лікар може призначити проведення частих вимірювань кров'яного тиску, особливо на початку лікування та після зміни дози препарату.
Лікар може призначити часті kontroлі концентрації електролітів у сироватці, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення ниркової недостатності або тих, хто приймає діуретики, що зберігають калію.
У разі виникнення симптомів, таких як: гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, запалення мигдалин, носові кровотечі, кровотечі з ясен, або надмірна схильність до виникнення синяків на шкірі, необхідно якнайшвидше звернутися до лікаря, оскільки вони можуть бути пов'язані з надмірним зниженням кількості білих кров'яних тілець або тромбоцитів.

Діти та підлітки

Раноприл був досліджений у дітей. Для отримання додаткової інформації необхідно звернутися до лікаря.
Не рекомендується застосування лізиноприлу у дітей віком до 6 років або у дітей з важкими порушеннями функції нирок.

Раноприл та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати. Препарат Раноприл може впливати на дію інших препаратів, а інші препарати можуть впливати на дію препарату Раноприл.
Особливо необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів:

• інгібітори mTOR (наприклад, темсіролімус, сіролімус, еверолімус - препарати, які найчастіше застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу або для лікування раку), расекадотрил (що застосовується для лікування діареї) або вільдагліптин (що застосовується для лікування цукрового діабету), оскільки ризик виникнення obrzęку нaczynioruchового може збільшитися (швидкий набряк підшкірної тканини, в області, такої як горло),
• добавки калію (у тому числі замінники кухонної солі), діуретики, що зберігають калію, та інші препарати, які збільшують концентрацію калію у крові (наприклад, триметоприм і котримоксазол, що являють собою комбінацію триметоприму і сульфаметоксазолу - застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій; циклоспорин, імунодепресивний препарат, що застосовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, а також гепарин, препарат, що застосовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню тромбів), оскільки збільшується ризик гіперкаліємії (високої концентрації калію у крові). Лікар може призначити зміну дози та (або) застосувати інші заходи обережності, якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину II (AIIRA) або аліскірен (див. також підпункти «Коли не застосовувати препарат Раноприл» та «Осторожності та заходи обережності»).

Для визначення відповідної дози препарату Раноприл особливо важливо, щоб лікар знав про прийом: інших препаратів, що знижують кров'яний тиск, діуретиків (мочогінних препаратів),
препаратів, що містять калію (у тому числі замінників кухонної солі), препаратів, що застосовуються для лікування цукрового діабету (у тому числі пероральних препаратів для лікування цукрового діабету або інсуліну), літію (препарату, що застосовується для лікування певних видів депресії) та деяких препаратів, що застосовуються для лікування болю та захворювань суглобів.
Раноприл, що застосовується з діуретиками, може посилювати дію, що знижує кров'яний тиск.
Індрометацин і інші нестероїдні протизапальні препарати (наприклад, ацетилсаліцилова кислота) послаблюють антигіпертензивну дію препарату Раноприл.
Одночасне застосування препарату Раноприл і літію може спричинити зниження виділення літію.
Лікар призначить регулярне дослідження концентрації літію у сироватці та у разі потреби призначить меншу дозу літію.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що може бути вагітною або планує мати дитину, повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Застосування препарату Раноприл у жінок під час вагітності є протипоказаним.
Інгібітори конвертази ангіотензину, включаючи Раноприл, можуть спричинити пошкодження або смерть плоду у разі їх прийому на другому або третьому триместрі вагітності (тобто з четвертого місяця вагітності до пологів). Якщо під час лікування з'ясувалося, що жінка вагітна, необхідно припинити прийом препарату, звернутися до лікаря та змінити спосіб лікування згідно з призначенням лікаря.
Жінка вагітна або планує мати дитину повинна повідомити про це лікаря перед початком застосування препарату Раноприл.
Жінки репродуктивного віку, які приймають лізиноприл, повинні застосовувати ефективні методи контрацепції.
Годування грудьми
Не відомо, чи проникає лізиноприл у грудне молоко. Застосування препарату Раноприл у жінок, які годують грудьми, є протипоказаним.

Проведення транспортних засобів і обслуговування машин

Індивідуальна реакція на препарат у окремих осіб може бути різною. Деякі побічні ефекти, які повідомлялися під час застосування препарату Раноприл, можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати машини (див. пункт 4).

Препарат Раноприл містить маннитол

Маннитол може мати легке проносне дію.

3. Як застосовувати Раноприл

Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з призначенням лікаря. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Препарат Раноприл слід приймати один раз на добу, щоденно о цій самій порі.
Таблетки можна приймати перед їжею, під час їжі або після їжі. Їжа не впливає на дію препарату.
Артеріальна гіпертензія
При артеріальній гіпертензії самостійно зазвичай рекомендується початкова доза 10 мг на добу, підтримуюча доза 20 мг на добу. Максимальна одноразова добова доза становить 80 мг.
У пацієнтів, які лікуються діуретиками, лікар зазвичай рекомендує припинити або зменшити дозу діуретика на 2-3 доби перед початком лікування препаратом Раноприл. Рекомендована початкова доза становить 5 мг.
Ниркова гіпертензія
У пацієнтів з нирковою гіпертензією, пацієнтів з обструктивним звуженням ниркових артерій або звуженням артерії однієї нирки початкова доза становить від 2,5 мг до 5 мг на добу. Лікар може потім призначити більшу дозу препарату.
Серцева недостатність
При серцевій недостатності початкова доза становить 2,5 мг на добу, підтримуюча доза від 5 мг до 20 мг на добу.
У разі, якщо не можна припинити діуретики, у пацієнтів, які обезвожені, з дефіцитом натрію, у пацієнтів з нирковою недостатністю лікар повинен призначити меншу дозу лізиноприлу, регулюючи її згідно з ступенем ниркової недостатності (кліренсом креатиніну).
Остра фаза інфаркту міокарда
При острій фазі інфаркту міокарда, у гемодинамічно стабільних пацієнтів (у яких не виник виробний шок), протягом 24 годин після інфаркту лікар повинен призначити першу дозу препарату у розмірі 5 мг. Через 24 години слід прийняти таку саму дозу (5 мг), а через 48 годин після початку інфаркту дозу 10 мг лізиноприлу. Потім слід продовжувати прийом препарату в одноразовій добовій дозі у розмірі 10 мг протягом 6 тижнів.
Якщо немає протипоказань, лікар призначить також прийом інших препаратів, які зазвичай застосовуються для лікування інфаркту міокарда (протизакріпних, протизгусткових і бета-адреноблокаторних).
Пацієнти з низьким систолічним тиском (≤ 120 мм рт. ст.), на початку лікування та протягом трьох наступних днів повинні приймати меншу дозу - 2,5 мг лізиноприлу на добу. У разі виникнення гіпотонії (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) лікар може призначити зменшення підтримуючої дози до 5 мг або 2,5 мг. Якщо виникне тривала гіпотонія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст., що триває довше 1 години) лікар повинен призначити припинення препарату Раноприл.
Нефропатія, пов'язана з цукровим діабетом
У пацієнтів з гіпертензією та цукровим діабетом самостійно зазвичай рекомендується початкова доза препарату Раноприл у розмірі 10 мг, а підтримуюча доза повинна бути такою, щоб знижувати діастолічний тиск до рекомендованих значень для цих пацієнтів.
Ниркова недостатність
У пацієнтів з порушеннями функції нирок дозування слід регулювати згідно з ступенем порушень на основі значення кліренсу креатиніну, використовуючи нижченаведену таблицю.
Потім лікар зазвичай рекомендує поступове збільшення дози. Максимальна одноразова добова доза лізиноприлу становить 40 мг.
Застосування у дітей віком від 6 до 16 років з артеріальною гіпертензією
Лікар призначить дозу, відповідну для дитини. Вона залежить від маси тіла.
Для дітей з масою тіла від 20 до <50 кг рекомендується початкова доза у розмірі 2,5 мг один раз на добу.
Для дітей з масою тіла ≥ 50 кг рекомендується початкова доза у розмірі 5 мг один раз на добу.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Раноприл

У разі прийому надто великої дози препарату Раноприл пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Необхідна лікарська обслідування. Найбільш імовірним симптомом передозування є надмірне зниження кров'яного тиску та пов'язані з ним головокружіння.

Пропуск застосування препарату Раноприл

Препарат слід приймати в дозі, призначеній лікарем.
У разі, якщо препарат не був прийнятий о звичайній порі, не слід приймати додаткову дозу.
Наступного дня слід повернутися до регулярного прийому препарату в дозі, призначеній лікарем.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча не у всіх вони виникнуть.
Раноприл зазвичай добре переноситься. Часто спостерігаються побічні ефекти: головокружіння, біль голови, діарея, блювота, порушення функції нирок, кашель, а також головокружіння, пов'язані з раптовим зниженням кров'яного тиску під час швидкого вставання (ортостатичні симптоми). Інші побічні ефекти, які спостерігаються не дуже часто, це інфаркт міокарда або інсульт, ймовірно, як наслідок надмірного зниження кров'яного тиску у пацієнтів групи високого ризику, відчуття сильного серцебиття (тахікардія), швидка серцева діяльність (тахікардія), зниження кровотоку в пальцях рук і ніг, яке проявляється зміною їхньої кольору, якому супроводжується відчуттям холоду або оніміння (синдром Рейно), запалення слизової оболонки носа, біль у животі, нудота, висипка, свербіж, втрата сил (слабкість), порушення настрою, порушення сну, оніміння, відчуття поколювання або відчуття печіння (парестезія), імпотенція, втома, головокружіння, порушення смаку, підвищення концентрації сечовини у крові, підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації калію у крові (гіперкаліємія).
Інші побічні ефекти, які спостерігаються рідко, це: зниження концентрації гемоглобіну, зниження відсотку червоних кров'яних тілець (зниження гематокриту), дезорієнтація, сухість слизової оболонки рота, надчутливість/обрюзлість (обрюзлість обличчя, кінцівок, губ, язика, глотки та (або) горла), кропив'янка, випадання волосся (алопеція), надмірна концентрація сечовини, креатиніну та інших азотистих продуктів метаболізму білків і амінокислот у крові (мочова недостатність), гостра ниркова недостатність, гінекомастія, підвищення концентрації білірубіну у сироватці, низька концентрація натрію у крові (гіпонатріємія).
Інші побічні ефекти можуть виникнути також дуже рідко і деякі з них можуть бути серйозними.
Приклади таких побічних ефектів - це жовтяниця шкіри та (або) очей (жовтяниця), олігурія або анурія, а також сильний біль у животі. Інші побічні ефекти, які спостерігаються дуже рідко, це:
гальмування діяльності кісткового мозку, анемія, низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія), зниження загальної кількості лейкоцитів (лейкопенія), низька кількість нейтрофілів (нейтропенія), значне зниження кількості гранулоцитів (агранулоцитоз), гемолітична анемія, збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), автоімунне захворювання, низька концентрація цукру у крові (гіпоглікемія), звуження дихальних шляхів (бронхоспазм), запалення синусів, запалення підшлункової залози, обрюзлість стінок кишечника (обрюзлість кишечника), запалення печінки (печінкова або холестатична гепатит), ниркова недостатність, надмірна потливість, виникнення пухирів на шкірі та слизових оболонках (пухирчастість), виникнення пухирів та відшарування епідермісу (токсична епідермальна некроліз), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема.
Згідно з наявними даними, також були повідомлені наступні побічні ефекти, хоча їхня частота не може бути визначена (частота невідома): подагра, зниження лібідо, депресія, сонливість, інсульт, омдленіння, стенокардія, порушення серцевого ритму, відчуття задухи, інфільтрати в легенях, запалення горла, запалення бронхів, кон'юнктивіт, біль у горлі, анорексія, запор, метеоризм, надчутливість до світла, псевдолімфома шкіри, інфекції сечових шляхів, біль у грудній клітці, червоність, синдром неправильного виділення гормону антидіуретика (SIADH), нечітке зір, біль у спині, біль у суглобах, судоми м'язів та біль у плечі.
Було повідомлено про синдром, який включає одне або декілька з наступних симптомів: гарячка, запалення судин, біль у м'язах, біль або запалення суглобів, позитивний титр антинуклеарних антитіл (ANA), підвищення швидкості осадження еритроцитів (EO) еозинофілію та лейкоцитоз, висипка, надчутливість до світла або інші шкірні симптоми.
Щодо додаткової інформації про побічні ефекти слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти або симптоми, які викликають занепокоєння, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта.
Необхідно припинити прийом препарату Раноприл і негайно звернутися до лікаря у разі виникнення будь-якого з наступних симптомів:

• якщо виник обрюзлість обличчя, губ, язика, глотки та (або) горла, який може спричиняти

утруднення дихання або ковтання

• якщо виник обрюзлість рук, щиколоток або стоп
• якщо виник кропив'янка

Після прийому першої дози препарату може виникнути більша зниження кров'яного тиску, ніж після прийому наступних доз. Це може проявлятися омдленінням або головокружінням. Якщо це відбувається, пацієнт повинен лігти. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які симптоми, включаючи всі симптоми, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта, або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України:
вул. Джерельна, 17, 03151, Київ, тел.: (044) 206-23-44, факс: (044) 206-23-44
Веб-сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна повідомляти подію відповідальній особі.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Раноприл

Препарат слід зберігати при температурі нижче 25 °C. Захистити від вологи.
Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Препаратів не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст пакування та інші дані

Що містить Раноприл

Активною речовиною препарату є лізиноприл (у вигляді лізиноприлу дигідрату). Одна таблетка препарату Раноприл містить 5 мг, 10 мг або 20 мг лізиноприлу (у вигляді лізиноприлу дигідрату).

• Інші складові частини: маннитол, безводний фосфат кальцію, кукурудзяна крохмаль, желатинізована кукурудзяна крохмаль, стеаринат магнію, жовтий оксид заліза, червоний оксид заліза (Раноприл, 20 мг).

Як виглядає Раноприл і що містить упаковка

Раноприл, таблетки 5 мг
Яскраво-жовті, у формі капсули, двовигнуті, непокриті таблетки з виштампованим «5» на одній стороні лінії поділу та глибокою лінією поділу на другій стороні таблетки.
Раноприл, таблетки 10 мг
Яскраво-жовті, у формі капсули, двовигнуті, непокриті таблетки, з виштампованим «1» та «0» на одній стороні поділу та глибокою лінією поділу на другій стороні таблетки.
Раноприл, таблетки 20 мг
Світло-помаранчеві, у формі капсули, двовигнуті, непокриті таблетки з виштампованим «2» та «0» на одній стороні поділу та глибокою лінією поділу на другій стороні таблетки.
Упаковка містить 28 таблеток.

Відповідальна особа та виробник

Відповідальна особа
Ранбаксі (Польща) Сп. з о. о.
вул. Ідзиковського, 16
00-710 Варшава

Виробник

Сан Фармацевтична промисловість Європа Б.В.
Полярісавеню, 87
2132 JH, Хофддорп,
Нідерланди
Дата останньої актуалізації інструкції: травень 2023 р.