Лісіноратіо 20

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

Увага! Збережіть інструкцію! Інформація на безпосередній упаковці іноземною мовою.

Лізіноратіо 20 (Лізиноприл-ратіофарм 20 мг таблетки)

20 мг, таблетки

Лізиноприл
Лізіноратіо 20 і Лізиноприл-ратіофарм 20 мг таблетки є різними торговими назвами одного й того ж препарату.

Необхідно уважно ознайомитися з вмістом інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість її знову прочитати.
• Необхідно звернутися до лікаря або фармацевта у разі будь-яких сумнівів.
• Цей препарат призначено строго для певної особи. Не слід його передавати іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі можливі побічні ефекти, не перелічені в інструкції, слід повідомити про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Лізіноратіо 20 і для чого він призначений
• 2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Лізіноратіо 20
• 3. Як застосовувати препарат Лізіноратіо 20
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Лізіноратіо 20
• 6. Зміст упаковки та інші відомості

1. Що таке препарат Лізіноратіо 20 і для чого він призначений

Препарат Лізіноратіо 20 містить лізиноприл (так званий інгібітор конвертази ангіотензину – АСЕ), який гальмує активність ферменту, що перетворює ангіотензин І в діючу вазоконстрикторну та підвищуючу кров'яний тиск ангіотензин ІІ.
Гальмування конвертази ангіотензину призводить до зменшення концентрації ангіотензину ІІ в плазмі крові, зменшення виділення альдостерону, зниження кров'яного тиску у пацієнтів з артеріальною гіпертензією, а також зменшення симптомів серцевої недостатності. Лізиноприл, прийнятий перорально, всмоктується приблизно на 25%, присутність їжі не впливає на всмоктування препарату. Максимальна концентрація в сироватці крові спостерігається через 6 – 8 годин. Період напіввиведення препарату становить приблизно 12 годин. Тривале приймання лікувальних доз препарату Лізіноратіо 20 не призводить до його кумуляції в плазмі крові.
У організмі не піддається метаболічним перетворенням, виводиться з сечею у незміненому вигляді.
Препарат Лізіноратіо 20 застосовується для:

НЕ ЗАСТОСОВУВАТИ У ЖІНОК ВІД ЧАСУ ЦЯЖИ

• лікування артеріальної гіпертензії самостійно і нирково-судинної в монотерапії (як єдиний препарат) або в комбінації з іншими препаратами, що знижують кров'яний тиск
• лікування серцевої недостатності в монотерапії або в комбінації з діуретиками і в певних випадках з препаратами напарстниці
• лікування гемодинамічно стабільних пацієнтів на ранній (24 години) стадії інфаркту міокарда з метою запобігання розвитку дисфункції лівого шлуночка і серцевої недостатності
• лікування пацієнтів з гіпертензією і цукровим діабетом 2 типу, а також зі співіснуючими ускладненнями з боку нирок з мікроальбумінурією.

2. Важлива інформація перед застосуванням препарату Лізіноратіо 20

Коли не застосовувати препарат Лізіноратіо 20:

• якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, який-небудь з інших складників цього препарату (перелічених у пункті 6),
• якщо раніше спостерігався стан, названий ангіоневротичним набряком, спричиненим раніше лікуванням інгібітором конвертази ангіотензину, який проявляється набряком обличчя, губ, язика і (або) горла, утрудненим ковтанням, диханням (чуття задухи);
• у разі виникнення вродженого або ідіопатичного (самостійного) ангіоневротичного набряку,
• у жінок під час вагітності або годування грудьми;
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, що знижує кров'яний тиск, який містить алісікрен,
• якщо пацієнт приймає препарат, що містить інгібітор нейпралізину (наприклад, сакубітрил). Не слід застосовувати препарат Лізіноратіо 20 протягом 36 годин до застосування або після застосування препарату сакубітрил + валсартан, який містить інгібітор нейпралізину.

Попередження та застереження

Перед початком застосування препарату Лізіноратіо 20 слід обговорити це з лікарем, фармацевтом.
Препарат Лізіноратіо 20 слід приймати в дозах, призначених лікарем, протягом усього періоду лікування,
навіть якщо цей період буде дуже довгим.
Не слід самостійно, без рекомендацій лікаря, змінювати дози або спосіб приймання препарату,
особливо у разі підвищеного ризику виникнення порушень функції нирок або у пацієнтів з серцевою недостатністю.
Необхідно повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає який-небудь з нижче перелічених препаратів, які застосовуються для лікування високого кров'яного тиску:

• антагоніст рецептора ангіотензину ІІ (АІІРА), який також називається сартаном - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом,
• алісікрен.

Лікар може призначити регулярний контроль функції нирок, кров'яного тиску, а також концентрації електролітів (наприклад, калію) в крові.
Див. також підпункт «Коли не застосовувати препарат Лізіноратіо 20».
Необхідно повідомити лікаря про приймання інших препаратів, включаючи ті, які доступні без рецепта.
Необхідно повідомити лікаря, зокрема, про приймання препаратів для лікування цукрового діабету - пероральних або інсуліну, солей літію (які застосовуються для лікування деяких видів депресії), солей золота (які застосовуються для лікування певного типу болю або запалення суглобів).
Через підвищений ризик виникнення гіпотонії, яка проявляється, наприклад, головокружінням, порушеннями зору, оmdlіннями, слід повідомити лікаря про приймання діуретиків.
Необхідно також повідомити лікаря про будь-які скарги або порушення, особливо щодо нирок, блювоти та діареї, застосування діалізу або безсольової дієти, або інших препаратів, які можуть підвищувати концентрацію калію в сироватці крові (наприклад, препаратів, які містять триметоприм).
Необхідно повідомити лікаря про виникнення раніше реакцій підвищеної чутливості (алергічних), особливо якщо вони проявлялися набряком обличчя, губ, язика і (або) горла, утрудненим диханням або ковтанням.
У разі виникнення гіпотонії, яка проявляється, наприклад, порушеннями зору, головокружінням, оmdlіннями, слід лігти з піднятими ногами. Якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, слід звернутися до лікаря.
Необхідно дотримуватися обережності при застосуванні під час терапії препаратом Лізіноратіо 20 препаратами, які містять калій (у тому числі добавки до дієти), а також діуретиками, що зберігають калій.
У пацієнтів з хворобою серця або значним звуженням судин, які постачають мозок, надмірне зниження кров'яного тиску може спричинити інфаркт міокарда або недостатність мозку.
Під час приймання препарату Лізіноратіо 20 або іншого препарату з групи АСЕ може виникнути ангіоневротичний набряк [набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, глотки і (або) горла]. У такому разі слід негайно припинити приймання препарату і звернутися до лікаря.
У пацієнтів, які приймають інгібітори АСЕ і піддаються діалізу з застосуванням мембран діалізу з високою проникністю (high–flux), може виникнути реакція псевдоанafilактичного шоку. Перед процедурою діалізу слід повідомити лікаря про приймання лізиноприлу. Подібні реакції спостерігалися під час аферезу ліпопротеїнів низької густини з застосуванням сульфату декстрану.
Цього методу не слід застосовувати у пацієнтів, які приймають інгібітори АСЕ.
У пацієнтів, які приймають лізиноприл і які проходять десенсибілізацію від жалення комах, може виникнути загрозлива життю реакція псевдоанafilактичного шоку. Лікар призначить припинення приймання препарату на час десенсибілізації або відмову від процедури десенсибілізації.
Необхідно повідомити лікаря про приймання препарату Лізіноратіо 20 перед загальним знеболюванням для хірургічних процедур.
На початку лікування препаратом Лізіноратіо 20 може виникнути тимчасове зниження кров'яного тиску, яке проявляється почуттям надмірної втоми та головокружінням. У разі виникнення таких симптомів слід лігти з піднятими ногами, а якщо симптоми не зникнуть через кілька хвилин, звернутися до лікаря.
Для оцінки ефективності лікування та підбору найменшої ефективної дози лікар може призначити проведення частих вимірів кров'яного тиску, особливо на початку лікування та після зміни дози препарату.
Лікар може призначити часті kontroлі концентрації електролітів в сироватці крові, особливо у пацієнтів з підвищеним ризиком виникнення ниркової недостатності або тих, хто приймає діуретики, що зберігають калій.
У разі виникнення симптомів, таких як: гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, запалення мигдалин, кровотечі з носа, ясен або надмірної схильності до виникнення синяків на шкірі, слід якнайшвидше звернутися до лікаря, оскільки вони можуть бути пов'язані з надмірним зниженням кількості білих кров'яних тілець або тромбоцитів.
Необхідно повідомити лікаря про приймання препарату, який містить інгібітор нейпралізину (наприклад, сакубітрил).
Необхідно повідомити лікаря про приймання препарату, який містить вілдагліптин.

Діти та підлітки

Досвід щодо ефективності та безпеки застосування лізиноприлу для лікування артеріальної гіпертензії у дітей віком понад 6 років обмежений, немає досвіду щодо застосування лізиноприлу в інших показаннях, окрім артеріальної гіпертензії. Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей в інших показаннях, окрім артеріальної гіпертензії.
Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей віком нижче 6 років або у дітей з важким порушенням функції нирок.

Лізіноратіо 20 та інші препарати

Загалом препарат Лізіноратіо 20 можна приймати з іншими препаратами. Тим не менш, слід повідомити лікаря або фармацевту про всі препарати, які зараз приймає пацієнт, а також про препарати, які пацієнт планує приймати, оскільки деякі препарати можуть впливати на дію інших.
Лікар може призначити зміну дози та (або) застосувати інші заходи обережності:

• якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину ІІ (АІІРА) або алісікрен (див. також підпункти «Коли не застосовувати препарат Лізіноратіо 20» та «Коли дотримуватися особливої обережності при застосуванні препарату Лізіноратіо 20»).

Для призначення відповідної дози препарату Лізіноратіо 20 особливо важливо, щоб лікар знав про приймання: інших препаратів, які знижують кров'яний тиск, діуретиків (мочогінних препаратів), препаратів, які містять калій (у тому числі замінників кухонної солі), або інших препаратів, які можуть підвищувати концентрацію калію в сироватці крові (наприклад, препаратів, які містять триметоприм), препаратів, які застосовуються для лікування цукрового діабету (у тому числі пероральних препаратів для лікування цукрового діабету або інсуліну), літію (препарату, який застосовується для лікування певних видів депресії) та деяких препаратів, які застосовуються для лікування болю та захворювань суглобів. Слід повідомити лікаря про приймання інгібітора мТОР (наприклад, темсіролімусу, сіролімусу, еверолімусу) або препарату, який містить інгібітор нейпралізину (наприклад, сакубітрил) або вілдагліптин (препарат для лікування цукрового діабету), оскільки спільне застосування з препаратом Лізіноратіо 20 може підвищувати ризик виникнення реакції підвищеної чутливості, яка називається ангіоневротичним набряком.
Препарат Лізіноратіо 20, який застосовується з діуретиками, може посилювати дію, яка знижує кров'яний тиск.
Індрометацин та інші нестероїдні протизапальні препарати (наприклад, ацетилсаліцилова кислота) можуть послаблювати антигіпертензивну дію препарату Лізіноратіо 20.
Спільне застосування препарату Лізіноратіо 20 та літію може спричинити зниження виділення літію.
Лікар призначить регулярне дослідження концентрації літію в сироватці крові та у разі потреби призначить меншу дозу літію.
Спільне приймання добавок калію, замінників кухонної солі, які містять калій, або діуретиків, які зберігають калій (спіронолактон, еплеренон, амілорид, триамтерен), може призвести до гіперкаліємії (підвищеної концентрації калію в сироватці крові).

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Не слід застосовувати препарат Лізіноратіо 20 у жінок під час вагітності.
Інгібітори конвертази ангіотензину, у тому числі лізиноприл, можуть спричинити пошкодження або смерть плоду у разі їх приймання у другому або третьому триместрі вагітності (тобто з четвертого місяця вагітності до пологів). Якщо під час лікування виявиться, що жінка вагітна, слід припинити приймання препарату, звернутися до лікаря та змінити спосіб лікування згідно з рекомендацією лікаря.
Жінка, яка вагітна або планує мати дитину, повинна повідомити лікаря про це перед початком застосування препарату Лізіноратіо 20.
Жінки репродуктивного віку, які приймають лізиноприл, повинні застосовувати ефективні методи контрацепції.
Годування грудьми
Не відомо, чи проникає лізиноприл у грудне молоко. У разі годування грудьми або планування годування грудьми слід обговорити це з лікарем.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

Індивідуальна реакція на препарат у окремих осіб може бути різною. Деякі побічні ефекти, які повідомлялися під час застосування лізиноприлу, можуть впливати на здатність керувати транспортними засобами або обслуговувати машини (див. пункт 4).

Препарат Лізіноратіо 20 містить натрій

Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію на таблетку, тобто препарат вважається «вільним від натрію».

3. Як застосовувати препарат Лізіноратіо 20

Цей препарат слід завжди застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Через те, що їжа не впливає на всмоктування лізиноприлу з таблеток, препарат можна приймати незалежно від прийому їжі.
Лізиноприл слід приймати один раз на добу, щоденно о цій самій порі.
Артеріальна гіпертензія
Рекомендована початкова доза у пацієнтів з артеріальною гіпертензією становить 10 мг на добу.
Зазвичай ефективна підтримуюча доза становить від 20 мг на добу. Максимальна одноразова добова доза становить 80 мг. У пацієнтів, які лікуються діуретиками, лікар зазвичай рекомендує припинити або зменшити дозу діуретика на 2-3 дні перед початком лікування препаратом Лізіноратіо 20. Рекомендована початкова доза становить 5 мг.
Нирково-судинна гіпертензія
У деяких пацієнтів з нирково-судинною гіпертензією, особливо з обструктивним звуженням ниркових артерій або звуженням артерії, яка постачає одну нирку, початкова доза становить від 2,5 мг або 5 мг на добу. Лікар може потім призначити більшу дозу препарату.
Серцева недостатність
У пацієнтів з серцевою недостатністю початкова одноразова добова доза, яка приймається вранці, становить 2,5 мг. Добові підтримуючі дози зазвичай становлять від 5 мг до 20 мг.
У разі, якщо не можна припинити діуретики, у пацієнтів, які обезводнені, з дефіцитом натрію, у пацієнтів з нирковою недостатністю лікар повинен призначити меншу дозу лізиноприлу, підлаштовуючи її до ступеня ниркової недостатності (кліренсу креатиніну).
Остра фаза інфаркту міокарда
У острій фазі інфаркту міокарда, у гемодинамічно стабільних пацієнтів (у яких не спостерігався шок від серцевого походження), протягом 24 годин від початку інфаркту лікар повинен призначити першу дозу препарату у розмірі 5 мг. Після наступних 24 годин слід прийняти таку саму дозу (5 мг), а після 48 годин від початку інфаркту дозу 10 мг лізиноприлу. Надалі слід продовжувати приймання препарату в одноразовій добовій дозі у розмірі 10 мг протягом 6 тижнів. Якщо немає протипоказань, лікар призначить також приймання інших препаратів, які зазвичай застосовуються для лікування інфаркту міокарда (протизакріпних, протизагусткових і бета-адреноблокуючих).
Пацієнти з низьким систолічним тиском (≤ 120 мм рт. ст.), на початку лікування та протягом трьох наступних днів повинні приймати меншу дозу – 2,5 мг лізиноприлу на добу. У разі виникнення гіпотонії (систолічний тиск нижче 100 мм рт. ст.) лікар може призначити зменшення підтримуючої дози до 5 мг або 2,5 мг. Якщо виникне тривала гіпотонія (систолічний тиск нижче 90 мм рт. ст., яка триває довше 1 години), лікар повинен призначити припинення приймання препарату Лізіноратіо 20.
Нефропатія, пов'язана з цукровим діабетом
У пацієнтів з артеріальною гіпертензією та цукровим діабетом 2 типу зазвичай початкова одноразова доза препарату Лізіноратіо 20 становить 10 мг, а розмір підтримуючої добової дози слід встановити так, щоб знижувати діастолічний тиск до рекомендованих значень для цих пацієнтів.
Ниркова недостатність
У пацієнтів з порушенням функції нирок дозування слід підлаштовувати до ступеня порушень на основі значення кліренсу креатиніну, використовуючи нижченаведену таблицю
Надалі лікар зазвичай призначить ступінь збільшення дози. Максимальна одноразова добова доза лізиноприлу становить 40 мг.
Застосування у дітей віком від 6 до 16 років з артеріальною гіпертензією
Лікар встановить дозу, відповідну для дитини. Вона залежить від маси тіла.
Для дітей з масою тіла від 20 до <50 кг рекомендована початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу.
Для дітей з масою тіла ≥ 50 кг рекомендована початкова доза становить 5 мг один раз на добу.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Лізіноратіо 20

У разі приймання надто великої дози препарату Лізіноратіо 20 пацієнт повинен негайно звернутися до лікаря. Необхідна лікарська обслідування. Найбільш імовірним симптомом передозування є надмірне зниження кров'яного тиску та пов'язані з ним головокружіння.

Пропуск застосування препарату Лізіноратіо 20

Препарат слід приймати в дозі, призначеної лікарем.
У разі пропуску приймання препарату о звичайній порі не слід приймати додаткову дозу.
Наступного дня слід повернутися до регулярного приймання препарату в дозі, призначеної лікарем.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного. Лізиноприл загалом добре переноситься. Часто спостерігаються побічні ефекти: головокружіння, головний біль, діарея, блювота, порушення функції нирок, кашель, а також головокружіння, пов'язані з раптовим зниженням кров'яного тиску під час швидкого вставання (ортостатичні симптоми).
Інші побічні ефекти, які спостерігаються не дуже часто, це інфаркт міокарда або інсульт, ймовірно, вторинний до надмірного зниження кров'яного тиску у пацієнтів групи високого ризику, відчуття сильного серцебиття (тахікардія), швидке серцебиття, зменшений кровотік у пальцях рук і ніг, який проявляється зміною їхнього кольору, якому супроводжується відчуттям холоду або оніміння (синдром Рейно), запалення слизової оболонки носа, біль у животі, нудота, висипка, свербіж, втрата сил (слабкість), порушення настрою, порушення сну, оніміння, відчуття поколювання або відчуття печіння (парестезія), імпотенція, втома, головокружіння, порушення смаку, підвищення концентрації сечовини в крові, підвищення концентрації креатиніну в сироватці крові, підвищення активності ферментів печінки, підвищення концентрації калію в крові (гіперкаліємія).
Інші побічні ефекти, які спостерігаються рідко, це: зниження концентрації гемоглобіну, зниження кількості червоних кров'яних тілець (зниження значення гематокриту), дезорієнтація, сухість слизової оболонки ротової порожнини, підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк (набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, глотки і (або) горла), кропив'янка, випадіння волосся (алопеція), надмірна концентрація сечовини, креатиніну та інших азотистих кінцевих продуктів метаболізму білків і амінокислот в крові (мочовина), гостра ниркова недостатність, гінекомастія, підвищення концентрації білірубіну в сироватці крові, низька концентрація натрію в крові (гіпонатріємія).
Інші побічні ефекти можуть виникнути дуже рідко і деякі з них можуть бути важкими.
Приклади таких побічних ефектів це жовтяниця (жовтіння шкіри та (або) очей), олігурія або анурія, а також сильний біль у животі. Інші побічні ефекти, які спостерігаються дуже рідко, це:
гальмування діяльності кісткового мозку, анемія, низька кількість тромбоцитів (тромбоцитопенія), зниження загальної кількості білих кров'яних тілець (лейкопенія), низька кількість одного з типів білих кров'яних тілець - нейтрофілів (нейтропенія), значне зниження кількості одного з типів білих кров'яних тілець – гранулоцитів (агранулоцитоз), гемолітична анемія, збільшення лімфатичних вузлів (лімфаденопатія), аутоімунне захворювання, низька концентрація цукру в крові (гіпоглікемія), звуження дихальних шляхів (бронхоспазм), запалення синусів, запалення підшлункової залози, набряк стінок кишечника (ангіоневротичний набряк кишечника), запалення печінки (гепатит), ниркова недостатність, надмірна потливість, виникнення пухирів на шкірі та слизових оболонках (пемфігус), виникнення пухирів та відшарування епідермісу (токсичний епідермальний некроліз), синдром Стівенса-Джонсона, мультиформний еритем.
Згідно з наявними даними, також повідомлялися наступні побічні ефекти, але частота їх виникнення не може бути встановлена (частота невідома): подагра, зниження лібідо, депресія, сонливість, інсульт, оmdlіння, стенокардія, порушення ритму серця, відчуття задухи, інфільтрати в легенях, запалення горла, запалення бронхів, кон'юнктивіт, біль у горлі, анорексія, запор, метеоризм, підвищена чутливість до світла, псевдолімфома шкіри, інфекції сечових шляхів, біль у грудній клітці, червоніання, синдром неадекватного виділення гормону антидіуретика (СІАДГ), нечітке зір, біль у спині, біль у суглобах, судоми м'язів та біль у плечі.
Згідно з наявними даними, також повідомлявся синдром, який включає одне або декілька з наступних симптомів: гарячка, запалення судин, біль у м'язах, біль або запалення суглобів, позитивний титр антинуклеарних антитіл (ANA), підвищення швидкості осідання еритроцитів (ШОЕ) еозинофілію та лейкоцитоз, висипка, підвищена чутливість до світла або інші шкірні симптоми.
Щодо додаткової інформації про побічні ефекти слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти або симптоми, які викликають занепокоєння, слід повідомити лікаря або фармацевту.
Необхідно припинити приймання препарату Лізіноратіо 20 та негайно звернутися до лікаря у разі виникнення яких-небудь з наступних ситуацій:

• якщо виникне набряк обличчя, губ, язика, глотки та (або) горла, який може спричинити труднощі з диханням або ковтанням
• якщо виникне набряк рук, гомілок або стоп
• якщо виникне кропив'янка

Після приймання першої дози препарату може виникнути більш значне зниження кров'яного тиску, ніж після приймання наступних доз. Це може проявлятися оmdlіннями або головокружінням. Якщо це відбувається, пацієнт повинен лігти. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які симптоми, включаючи всі можливі побічні ефекти, не перелічені в інструкції, слід повідомити про це лікаря або фармацевту. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів, Управління реєстрації лікарських засобів, медичних виробів та біоцидів, вул. Аль. Єрозоліме 181С, 02-222 Варшава, тел.: + 48 22 49 21 301, факс: + 48 22 49 21 309; сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl.
Згідно з повідомленнями про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Лізіноратіо 20

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не зберігати при температурі вище 25°C.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Переклад деяких відомостей, розміщених на безпосередній упаковці:
Ч.-Б. і придатний до: див. штамп – Номер серії та термін придатності: див. штампування
Лікарських засобів не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Слід запитати фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Лізіноратіо 20

• Активною речовиною препарату є лізиноприл (у вигляді лізиноприлу дигідрату). Кожна таблетка містить 20 мг лізиноприлу.
• Інші складники препарату: маннитол, двоводний фосфат кальцію, желатинова кукурузна крохмаль, кроскармелоза натрію, стеарин магнію, оксид заліза(III), оксид заліза(II, III), гідроксид заліза(III).

Як виглядає препарат Лізіноратіо 20 та що містить упаковка

Рожеві, круглі таблетки, опуклі з обох сторін, з рисками для ділення по одній стороні.
Упаковки:30 штук
Для отримання більш детальної інформації слід звернутися до особи, відповідальній за випуск, або паралельного імпортера.

Особа, відповідальна за випуск у Німеччині, країні експорту:

ratiopharm GmbH
Граф-Арко-штр. 3
89079 Ульм, Німеччина

Виробник:

Merckle GmbH
Людвіг-Меркле-штр. 3
89143 Блаубойрен, Німеччина

Паралельний імпортер:

InPharm Сп. з о.о.
вул. Струмикова 28/11
03-138 Варшава

Перепаковано в:

InPharm Сп. з о.о. Сервіс сп. к.
вул. Хелмжинська 249
04-458 Варшава
Номер дозволу в Німеччині, країні експорту:43687.03.00
Номер дозволу на паралельний імпорт:100/20

Дата затвердження інструкції: 13.03.2025

[Інформація про зареєстрований товарний знак]