Лісігексал 20

Укладення до пакування: інформація для пацієнта

Увага! Відповідно зберігайте укладення. Інформація на безпосередньому пакуванні іноземною мовою.

ЛізіHEXAL 20 (Лізиноприл Сандоз 20 мг)

20 мг, таблетки
Лізиноприл
ЛізіHEXAL 20 і Лізиноприл Сандоз 20 мг є різними торговими назвами одного й того ж препарату.

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом цієї брошури, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю брошуру, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів зверніться до лікаря або фармацевта.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта з'являться будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перераховані в цій брошурі, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст брошури:

• 1. Що таке препарат ЛізіHEXAL 20 і для чого він призначений
• 2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату ЛізіHEXAL 20
• 3. Як застосовувати препарат ЛізіHEXAL 20
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат ЛізіHEXAL 20
• 6. Зміст пакування та інші відомості

1. Що таке препарат ЛізіHEXAL 20 і для чого він призначений

Препарат ЛізіHEXAL 20 містить як активну речовину лізиноприл - препарат з групи так званих інгібіторів
конвертази ангіотензину (АСЕ), який знижує артеріальний тиск крові.
Показаннями для застосування препарату ЛізіHEXAL 20 є:

• гіпертонічна хвороба самостійно і нирково-судинна, незалежно від ступеня вираженості;
• серцева недостатність;
• гострий інфаркт міокарда у пацієнтів з стабільною гемодинамікою, без кардіогенного шоку, з артеріальним тиском крові вище 100 мм рт. ст.;
• мікроальбумінурія при цукровому діабеті.

2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату ЛізіHEXAL 20

Коли не застосовувати препарат ЛізіHEXAL 20

• якщо пацієнт має алергію на лізиноприл, на інший інгібітор конвертази ангіотензину або на будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6);
• якщо у пацієнта встановлено ангіоневротичний набряк: спадковий або ідіопатичний ангіоневротичний набряк, а також якщо ангіоневротичний набряк виник у минулому під час лікування інгібіторами конвертази ангіотензину;
• якщо пацієнтка є вагітною;
• якщо пацієнт має цукровий діабет або порушення функції нирок і приймає препарат, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен;
• якщо пацієнт приймав або зараз приймає препарат, що містить сакубітрил і валсартан (застосовується для лікування тривалої (хронічної) серцевої недостатності у дорослих), оскільки

Сторінка 1 9
збільшується ризик ангіоневротичного набряку (швидкого набряку підшкірної клітковини в
області, наприклад, горла).
У разі сумнівів, чи стосується пацієнта будь-яка з перелічених ситуацій, слід проконсультуватися з
лікарем або фармацевтом.

Острожності та заходи обережності

Перш ніж почати застосування препарату ЛізіHEXAL 20, слід обговорити це з лікарем.
Слід повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, оскільки
ризик ангіоневротичного набряку може збільшитися:

• расекадотрил, препарат, що застосовується для лікування діареї;
• препарати, що застосовуються для профілактики відторгнення трансплантованого органу та для лікування раку (наприклад, темсіролімус, сіролімус, еверолімус);
• вільдагліптин, препарат, що застосовується для лікування цукрового діабету.

Слід повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, що застосовуються для лікування високого артеріального тиску:

• антагоніст рецептора ангіотензину II (АІРА), так званий сартан - наприклад, валсартан, телмісартан, ірбесартан, особливо якщо пацієнт має порушення функції нирок, пов'язані з цукровим діабетом,
• аліскірен.

Лікар може призначити регулярний контроль функції нирок, артеріального тиску та рівня електролітів (наприклад, калію) в крові.
Див. також підпункт «Коли не застосовувати препарат ЛізіHEXAL 20». Ангіоневротичний набряк

Слід негайно повідомити лікаря, якщо в пацієнта з'являються:

• набряк шкіри та (або) слизових оболонок; набряк обличчя, губ, горла, язика або голосових зв'язок; труднощі з диханням або ковтанням; свербіж або висипка.

Набряк язика, горла або голосових зв'язок може спричинити закриття дихальних шляхів. У такому
випадку необхідне негайне лікування.
У пацієнтів, у яких у минулому вже спостерігалися такі симптоми, ризик їх повторного виникнення є більшим.
У пацієнтів чорної раси частота виникнення ангіоневротичного набряку після застосування препаратів
з групи інгібіторів АСЕ є більшою, ніж у пацієнтів інших рас.
Ризик ангіоневротичного набряку також є більшим у пацієнтів, які приймають одночасно препарати
з групи так званих інгібіторів кінази мТОР, такі як сіролімус, еверолімус, темсіролімус
(застосовуються, щоб запобігти відторгненню трансплантованого органу або для лікування пухлин) або
тканинний активатор плазміногену, див. також пункт «Препарат ЛізіHEXAL 20 та інші препарати». Гіпотонія

Надмірне зниження артеріального тиску крові може виникнути у наступних пацієнтів:

• що застосовують дієту з обмеженням солі;
• що проходять діаліз;
• з діареєю або блювотою;
• що приймають діуретики;
• з серцевою недостатністю та нирковою недостатністю (або без ниркової недостатності).

Слід повідомити лікаря, якщо:

• у пацієнта встановлено ішемічну хворобу серця або цереброваскулярну хворобу;
• пацієнт має піддатися хірургічній операції під загальним наркозом.

У разі значного зниження артеріального тиску крові пацієнта слід уложити на спину і повідомити про цей факт лікаря.
Сторінка 2 9
Хвороби серця
Слід повідомити лікаря про:

• серцеву недостатність;
• встановлене звуження серцевих клапанів у області лівої комори або інше звуження відтоку крові з лівої комори серця.

Порушення функції нирок
Перш ніж почати лікування і під час його тривалості лікар призначить контроль функції нирок.
Слід повідомити лікаря, якщо:

• у пацієнта встановлено ниркову недостатність;
• у пацієнта діагностовано двостороннє звуження ниркових артерій або звуження ниркової артерії єдиної нирки;
• пацієнт проходить гемодіаліз;
• пацієнт приймає діуретики;
• пацієнт має порушення функції нирок і приймає препарат, що знижує артеріальний тиск, який містить аліскірен.

Порушення функції печінки
Якщо під час застосування препарату ЛізіHEXAL 20 у пацієнта виникне жовтяниця або збільшиться
активність печінкових ферментів, слід припинити застосування препарату і проконсультуватися з лікарем.
Цукровий діабет
У першому місяці застосування препарату ЛізіHEXAL 20 лікар призначить частіше контролювати рівень глюкози в крові та у разі потреби коригувати дози антидіабетичних препаратів.
Гострі реакції гіперчутливості (так звані псевдоанafilактичні реакції)
Через ризик виникнення реакцій гіперчутливості слід повідомити лікаря, якщо:

• пацієнт алергічний на джодовий віск або оси;
• пацієнт проходить лікування, яке має на меті видалення холестерину з крові (так зване аферез LDL). Лікар може призначити припинення застосування препарату ЛізіHEXAL 20 у відповідний час.

Зміни у зображенні крові
Під час лікування може виникнути нейтропенія (зниження кількості гранулоцитів) або агранулоцитоз (зниження кількості або відсутність певного типу білих кров'яних клітин), тромбоцитопенія та анемія. Лікар може призначити виконання відповідних аналізів крові. Якщо під час застосування препарату ЛізіHEXAL 20 виникнуть будь-які симптоми інфекції, слід негайно звернутися до лікаря.
Кашель
Під час застосування препарату ЛізіHEXAL 20 може виникнути сухий, нападоподібний кашель, який проходить після припинення лікування. Про виникнення кашлю слід повідомити лікаря.
Збільшення рівня калію в крові
Через можливість збільшення рівня калію в крові слід повідомити лікаря, якщо:

• у пацієнта встановлено порушення функції нирок;
• пацієнт має цукровий діабет;
• пацієнт приймає діуретики, що зберігають калій, або препарати, які збільшують рівень калію в крові;
• пацієнт застосовує препарати калію або замінники кухонної солі, що містять калій.

Лікар призначить частіше виконання аналізів крові.
Слід повідомити лікаря, якщо:

• у пацієнта встановлено колагеноз;

Сторінка 3 9

• пацієнт приймає імунодепресивні препарати (що гальмують реакції імунної системи організму), алопуринол (препарат, що застосовується для лікування подагри) або прокаїнамід (препарат, що застосовується для лікування порушень ритму серця).

Слід проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вищеозначені попередження стосуються ситуацій, що виникли у минулому.

Препарат ЛізіHEXAL 20 та інші препарати

Слід повідомити лікаря про всі препарати, які пацієнт зараз приймає, а також про препарати, які пацієнт планує застосовувати.
Препарат ЛізіHEXAL 20 та інші одночасно застосовувані препарати можуть взаємодіяти між собою та впливати на виникнення побічних ефектів. Це стосується особливо таких препаратів, як:
діуретики;
індометацин і інші нестероїдні протизапальні препарати (препарати з протизапальним, analгетickým і жарознижувальним діями, так звані НПЗП);
кислота ацетилсаліцилова у дозах більше 3 г/добу;
літій (препарат, що застосовується для лікування депресії);
препарати золота (застосовуються для лікування ревматичних хвороб або псоріазу);
препарати, що застосовуються для лікування психічних розладів (препарати проти психозу);
деякі антидепресивні препарати;
застосовувані під час наркозу препарати;
препарати для лікування цукрового діабету (інсулін і пероральні антидіабетичні препарати);
симпатоміметики (наприклад, що входять до складу препаратів від кашлю і застуди);
інші препарати, що знижують артеріальний тиск, і (або) застосовувані для лікування серцевих хвороб (наприклад, бета-адреноблокатори, нітрати, інші препарати, що розширюють кровоносні судини);
алопуринол (препарат, що застосовується для лікування подагри);
деякі препарати, що застосовуються для лікування порушень ритму серця (наприклад, прокаїнамід);
препарат з групи тканинних активаторів плазміногену (препарати, що застосовуються у разі ризику утворення тромбів, які можуть спричинити, наприклад, інсульт або інфаркт міокарда).
Особливо слід обговорити з лікарем або фармацевтом, якщо пацієнт зараз приймає, нещодавно приймав або може приймати будь-який з наступних препаратів:
додатки калію (в тому числі замінники кухонної солі), діуретики, що зберігають калій, та інші препарати, які збільшують рівень калію в крові (наприклад, триметоприм і котримоксазол, що являють собою комбінацію триметоприму і сульфаметоксазолу, застосовуються для лікування бактеріальних інфекцій; циклоспорин, імунодепресивний препарат, що застосовується для профілактики відторгнення трансплантованого органу, а також гепарин, препарат, що застосовується для розрідження крові, щоб запобігти утворенню тромбів).
Надмірне споживання кухонної солі може послабити антигіпертензивну дію препарату ЛізіHEXAL 20.
Лікар може призначити зміну дози та (або) застосувати інші заходи обережності:

• якщо пацієнт приймає антагоніст рецептора ангіотензину II (АІРА) або аліскірен (див. також підпункти «Коли не застосовувати препарат ЛізіHEXAL 20» та «Острожності та заходи обережності»).

У разі сумнівів, чи приймає пацієнт перелічені препарати, слід проконсультуватися з лікарем.

Препарат ЛізіHEXAL 20 з їжею та питием

Препарат можна приймати незалежно від їжі, кожного дня о одні й ті ж години. Таблетки слід ковтати, запиваєючи достатньою кількістю рідини.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати дитину, повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Сторінка 4 9
Препарату ЛізіHEXAL 20 не слід застосовувати під час вагітності.
Якщо під час лікування пацієнтка завагітніє, вона повинна припинити застосування препарату та негайно звернутися до лікаря. Жінки, які планують вагітність, повинні обговорити з лікарем інший метод лікування.
Не відомо, чи проникає активна речовина препарату (лізиноприл) до грудного молока, тому препарату ЛізіHEXAL 20 не слід застосовувати під час годування грудьми.

Проведення транспортних засобів і обслуговування машин

Під час застосування препарату ЛізіHEXAL 20 можуть виникнути головокружіння або втома, які можуть порушувати здатність керувати транспортними засобами, обслуговувати машини або працювати в небезпечних умовах. Це особливо важливо на початку лікування, після збільшення дози, зміни препарату та одночасного вживання алкоголю.

Препарат ЛізіHEXAL 20 містить натрій

Препарат містить менше 1 ммоль (23 мг) натрію в таблетці, тобто препарат вважається «безнатрієвим».

3. Як застосовувати препарат ЛізіHEXAL 20

Цей препарат слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів слід звернутися до лікаря.
У обігу доступні: препарат ЛізіHEXAL 5 (5 мг), препарат ЛізіHEXAL 10 (10 мг), препарат ЛізіHEXAL 20
(20 мг).
Гіпертонічна хвороба
Дозування у пацієнтів, які не приймають діуретики
Початкова доза становить 2,5 мг один раз на добу. Якщо після проходження 2-4 тижнів не досягнуто бажаного терапевтичного ефекту, лікар може збільшити дозу препарату. Ефективна добова доза зазвичай становить від 10 до 20 мг. Максимальна доза становить 40 мг на добу.
Дозування у пацієнтів, які приймають діуретики
Якщо це можливо, за 2-3 дні до початку застосування препарату ЛізіHEXAL 20 слід припинити діуретик або зменшити його дозу.
У пацієнтів з гіпертонічною хворобою, у яких перед початком лікування лізиноприлом не можна припинити діуретик, лікар призначить застосування меншої початкової дози лізиноприлу (2,5 мг або 5 мг один раз на добу) і буде уважно контролювати стан пацієнта.
Дозування у дітей і підлітків у віці від 6 до 16 років
Рекомендована початкова доза:

• 2,5 мг один раз на добу у пацієнтів з масою тіла від 20 до <50 кг< li>
• 5 мг один раз на добу у пацієнтів з масою тіла ≥50 кг.

Лікар встановить індивідуальну дозу і може її збільшити до максимальної добової дози, яка
становить:

• 20 мг у пацієнтів з масою тіла від 20 до <50 кг< li>
• 40 мг у пацієнтів з масою тіла ≥50 кг.

У дітей з порушеннями функції нирок лікар може призначити меншу початкову дозу або збільшити інтервали між дозами.
Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей з тяжкими порушеннями функції нирок.
Серцева недостатність
Початкове дозування
Рекомендована початкова доза становить 2,5 мг на добу і за необхідності лікар може цю дозу збільшити. У деяких пацієнтів лікар може призначити початок застосування препарату ЛізіHEXAL 20
Сторінка 5 9
у стаціонарі. Перед початком лікування і під час його тривалості лікар призначить контроль артеріального тиску крові та функції нирок.
Дозування підтримки
Початкову дозу лікар може збільшувати поступово залежно від реакції пацієнта на лікування до
отримання найчастіше застосовуваної підтримуючої дози (від 5 до 20 мг).
Не слід збільшувати наступні дози препарату ЛізіHEXAL 20 на більше ніж 10 мг.
Гострий інфаркт міокарда
Лікар може призначити прийняття препарату ЛізіHEXAL протягом першої доби після виникнення симптомів інфаркту. Спочатку приймають 5 мг, після 24 годин наступні 5 мг, після проходження 48 годин 10 мг, а потім 10 мг один раз на добу. Пацієнтам з систолічним тиском 120 мм рт. ст. або нижче призначують меншу дозу лізиноприлу, тобто 2,5 мг. Якщо у пацієнта виникне гіпотонія (систолічний тиск <90 мм рт. ст.), яка триває понад 1 годину, препарат слід припинити.
Лікування триває 6 тижнів. Тривале лікування може бути необхідним у пацієнтів, у яких погіршуються симптоми серцевої недостатності.
Мікроальбумінурія при цукровому діабеті
Початкова доза становить 2,5 мг лізиноприлу на добу.
У хворих з нормальним артеріальним тиском крові та цукровим діабетом, залежним від інсуліну, зазвичай застосовують 10 мг на добу. Лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (з метою досягнення діастолічного тиску <75 мм рт. ст.).
У хворих з гіпертонічною хворобою та цукровим діабетом, незалежним від інсуліну, зазвичай застосовують 10 мг на добу.
За необхідності лікар може збільшити добову дозу до 20 мг (з метою досягнення діастолічного тиску <90 мм рт. ст.).
Застосування у пацієнтів з нирковою недостатністю
Пацієнти, які проходять діаліз, можуть отримувати звичайну дозу препарату ЛізіHEXAL 20 у дні виконання діалізу. У дні без діалізу лікар встановлює дозування залежно від артеріального тиску крові пацієнта.
Застосування у дітей та підлітків
Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей у інших показаннях, окрім гіпертонічної хвороби.
Не рекомендується застосовувати лізиноприл у дітей у віці нижче 6 років або у дітей з тяжкими порушеннями функції нирок.
У разі відчуття, що дія препарату ЛізіHEXAL 20 є занадто сильною або занадто слабкою, слід звернутися до лікаря.

Прийом більшої дози препарату ЛізіHEXAL 20, ніж рекомендована

У разі прийому більшої дози препарату, ніж рекомендована, слід негайно звернутися до лікаря,
фармацевта або відправитися безпосередньо до лікарні.
Симптомами передозування можуть бути: тяжка гіпотонія, порушення електролітного балансу та ниркова недостатність. У разі передозування пацієнт повинен перебувати під уважним спостереженням. Лікування залежить від типу та ступеня вираженості симптомів.

Пропуск прийому препарату ЛізіHEXAL 20

Не слід застосовувати подвійну дозу для компенсації пропущеної дози.

Припинення застосування препарату ЛізіHEXAL 20

Лікар надає інформацію, як довго слід приймати препарат ЛізіHEXAL 20. У жодному разі не слід припиняти лікування занадто рано, оскільки порушення можуть повернутися.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, слід звернутися до лікаря або фармацевта.
Сторінка 6 9

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричиняти побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного.
Побічні ефекти, пов'язані з застосуванням лізиноприлу, можуть виникати з наступною частотою:
Часто (можуть виникати рідше ніж у 1 з 10 осіб):
головокружіння, головний біль, ортостатична гіпотонія (зниження артеріального тиску під час
вставання), кашель, діарея, блювота, порушення функції нирок.
Незbyt часто (можуть виникати рідше ніж у 1 з 100 осіб):
зміни настрою, відчуття оніміння, головокружіння, порушення смаку, порушення сну, інфаркт міокарда
або інсульт, тахікардія, прискорене серцебиття, явище Рейно (охолодження та блідість пальців рук і ніг через спазм судин у кінцівках), запалення слизової оболонки носа,
нудота, болі в животі, диспепсія, висипка, свербіж, імпотенція, відчуття втоми, слабкість,
збільшення рівня сечовини в крові, збільшення рівня креатиніну в сироватці, збільшення активності печінкових ферментів, збільшення рівня калію в крові, марення.
Рідко (можуть виникати рідше ніж у 1 з 1000 осіб):
зниження рівня гемоглобіну, зниження гематокриту, відчуття дезорієнтації,
сухість у роті, підвищена чутливість/ангіоневротичний набряк (ангіоневротичний набряк обличчя, кінцівок, губ, язика, голосових зв'язок і (або) гортані), кропив'янка, алопеція, псоріаз, мокраць, гостра ниркова недостатність, гінекомастія (розширення грудей у чоловіків), збільшення рівня білірубіну в сироватці, зниження рівня натрію в крові, синдром неадекватної секреції гормону антидіурезу, порушення нюху.
Бардzo рідко (можуть виникати рідше ніж у 1 з 10 000 осіб):
гальмування функції кісткового мозку, анемія, зниження кількості тромбоцитів, зниження кількості лейкоцитів, зниження кількості гранулоцитів, агранулоцитоз (повне або майже повне відсутність гранулоцитів), гемолітична анемія (анемія через розкладання червоних кров'яних клітин), лімфаденопатія (хвороба, що стосується лімфатичних вузлів), автоімунні захворювання, зниження рівня глюкози в крові (гіпоглікемія),
бронхоспазм, запалення синусів, алергічне/езофілове запалення легень, панкреатит, ангіоневротичний набряк кишечника, запалення печінки (печінковокоміркове або холестатичне), жовтяниця та печінкова недостатність, надмірне потіння, пемфігус, важкі шкірні реакції (токсичний епідермальний некроліз, синдром Стівенса-Джонсона, мультиформна еритема), псевдолімфома шкіри, зниження або відсутність виділення сечі.
Частота невідома (не може бути встановлена на підставі доступних даних):
анafilактичні або псевдоанafilактичні реакції, симптоми депресії, синкопе.
Описано синдром, який може включати всі або лише деякі з перелічених симптомів: гарячка, запалення серозних оболонок, запалення судин, болі в м'язах та (або) запалення м'язів, болі в суглобах та (або) запалення суглобів, позитивні ревматоїдний фактор та антинуклеарні антитіла (ANA), прискорений опад (OB), збільшення кількості еозинофілів та лейкоцитоз (збільшення кількості лейкоцитів). Можуть виникнути висипка, підвищена чутливість до світла або інші шкірні симптоми.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перераховані в цій брошурі, слід повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я
України
вул. Миколи Амосова, 7
03057 Київ
тел.: +38 (044) 206 27 57
факс: +38 (044) 206 27 57
електронна пошта: [adverse.event@moz.gov.ua](mailto:adverse.event@moz.gov.ua)
Допомогою повідомлення про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат ЛізіHEXAL 20

• Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
• Зберігати при температурі нижче 25°C.
• Цього препарату не слід застосовувати після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
• Лікарських засобів не слід викидати до каналізації чи домашніх контейнерів для відходів. Слід запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити довкілля.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат ЛізіHEXAL 20

Активною речовиною є лізиноприл. Одна таблетка містить 20 мг лізиноприлу у вигляді лізиноприлу
двуводного.
Інші компоненти: двуводний фосфат кальцію, манітол, кукурудзяний крохмаль,
кроскармелоза натрію, стеарин магнію, червоно-коричневий залізний оксид (Е 172).
Інформація для хворих на цукровий діабет
1 таблетка містить менше 0,01 ХЕ (вимінника вуглеводів).

Як виглядає препарат ЛізіHEXAL 20 і що містить упаковка

Таблетки препарату ЛізіHEXAL 20 є світло-червоними, покритими, округлими, опуклими, з рисками для поділу по одному боці.
Препарат доступний в упаковках, що містять 30 таблеток.
Для отримання більш детальної інформації слід звернутися до особи, відповідальної за випуск, або паралельного імпортера.

Особа, відповідальна за випуск у країні експорту:

Sandoz B.V.
Veluwezoom 22
1327 AH Almere, Нідерланди

Виробник:

Salutas Pharma GmbH
Otto-von-Guericke Allee 1
39179 Barleben, Німеччина
Rowa Pharmaceuticals d.d.
Newtown, Bantry, Co. Cork, Ірландія
Lek Pharmaceuticals d.d.
Verovškova 57
1526 Любляна, Словенія
Сторінка 8 9

Паралельний імпортер:

Delfarma Sp. z o.o.
вул. Св. Терези від Дітейка Ісуса 111
91-222 Лодзь

Перепаковано в:

Delfarma Sp. z o.o.
вул. Св. Терези від Дітейка Ісуса 111
91-222 Лодзь
Номер дозволу в країні експорту: RVG 28426

Номер дозволу на паралельний імпорт: 415/17

Дата затвердження брошури:16.11.2022 р.
[Інформація про зареєстрований товарний знак]
Сторінка 9 9