ЛАНАКОРДИН ПЕДІАТРИКО

Вступ

Опис: Інформація для користувача

Ланакордин Педіатричний 0,05 мг/мл розвідний розчин для перорального прийому

Дігоксин

Прочитайте уважно весь опис перед початком використання препарату, оскільки він містить важливу інформацію для вас.

• Збережіть цей опис, оскільки вам може знадобитися знову його прочитати.
• Якщо у вас виникли питання, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом.
• Цей препарат призначений тільки для вас, і не слід давати його іншим людям, навіть якщо вони мають такі самі симптоми, як і ви, оскільки це може їм нашкодити.
• Якщо ви відчуваєте побічні ефекти, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом, навіть якщо це побічні ефекти, які не вказані в цьому описі.

Зміст опису:

1. Що таке Ланакордин Педіатричний і для чого він використовується
2. Що потрібно знати перед початком використання Ланакордина Педіатричного
3. Як використовувати Ланакордин Педіатричний
4. Можливі побічні ефекти
5. Зберігання Ланакордина Педіатричного
6. Зміст упаковки та додаткова інформація

1. Що таке Ланакордин Педіатричний і для чого він використовується

Ланакордин Педіатричний належить до групи лікарських засобів, що називаються кардіотонічними глікозидами. Його активний інгредієнт - дігоксин, який збільшує силу скорочення м'яза серця шляхом інгібування певної ферменти, що називається аденозинтрифосфатазою Na+/K+ залежною.

Ланакордин Педіатричний призначений для лікування певних проблем з серцем, таких як:

• “хронічна серцева недостатність” де основна проблема - “систолічна дисфункція” (порушення скорочення серця).
• коли серцева недостатність супроводжується “фібриляцією передсердь” (анормальний ритм або частота серцебитів, що виникають, коли м'язова тканина верхніх камер серця (передсердь) не скорочується рівномірно).
• у лікуванні певих “суправентрикулярних аритмій” (порушення частоти або ритму серцебитів, що виникають у передсердях), особливо алете (пришвидшений ритм серцебитів) і фібриляції передсердь (анормальний ритм або частота серцебитів, що виникають, коли м'язова тканина верхніх камер серця (передсердь) не скорочується рівномірно), причому основна користь полягає у зменшенні частоти шлуночків (сповільненому ритмі серця).

2. Що потрібно знати перед початком використання Ланакордина Педіатричного

Не використовуйте Ланакордин Педіатричний

• якщо ви алергічні (гіпersenситивні) до дігоксину, інших кардіотонічних глікозидів або будь-якого іншого компоненту Ланакордина Педіатричного,
• якщо вам сказали, що у вас є певні проблеми з серцем:
• • періодичний блок серця або блок передсердь-шлуночків другого ступеня (порушення проведення імпульсу між верхніми та нижніми камерами серця), особливо якщо є анамнез захворювання серця, яке називається Синдром Стокса-Адамса,
  • певний тип “суправентрикулярних аритмій”, як у випадку з синдромом Вольфа-Паркінсона-Уайта (спадкове захворювання серця),
  • “тахікардія шлуночків” (швидкий ритм серцебитів, що починається у шлуночках) або у “фібриляції шлуночків” (дуже аномальний ритм серцебитів, який може бути смертельним),
  • “гіпертрофічна кардіоміопатія” (захворювання, при якому відбувається надмірний ріст м'язової тканини серця),
• у разі наявності аритмій, викликаних інтоксикацією іншими кардіотонічними глікозидами (лікарськими засобами для серця),
• якщо відомо або підозрюється наявність додаткового шляху проведення імпульсу (електричного зв’язку між передсердями та шлуночками) і немає анамнезу попередніх суправентрикулярних аритмій, Ланакордин Педіатричний також протипоказаний.

Попередження та обережність

Цей лікарський засіб повинен використовуватися виключно під наглядом та контролем лікаря. Проконсультуйтеся з вашим лікарем перед використанням цього лікарського засобу в будь-якому з наступних випадків:

• якщо ви нещодавно мали інфаркт міокарда, дігоксин повинен прийматися з обережністю, хоча не є протипоказаним у період безпосередньо після інфаркту,
• якщо ви перебуваєте на лікуванні діуретиками та інгібіторами ЕКА (лікарськими засобами для серця та гіпертонії), або тільки діуретиками, оскільки при припиненні прийому дігоксину може виникнути загострення захворювання,
• якщо ви приймали кардіотонічні глікозиди (лікарські засоби для серця) за дві тижні до початку лікування дігоксином, ваш лікар повинен розглянути питання про зменшення початкової дози,
• якщо препарат призначений пацієнтам похилого віку або пацієнтам з зниженою функцією нирок, лікар повинен подумати про зменшення як початкової, так і підтримуючої дози.
• коли ви вже перебуваєте на лікуванні дігоксином, лікар повинен періодично контролювати ваші електроліти в сироватці крові та функцію нирок (концентрацію ферменту креатинін у сироватці крові). Частота контролю залежатиме від тяжкості захворювання,
• якщо ви страждаєте на тяжке захворювання дихальної системи, оскільки міокард (м’яз серця) може мати підвищену чутливість до дігоксину,
• якщо у вас низький рівень калію в крові, оскільки це призводить до того, що міокард (м’яз серця) стає більш чутливим до дії дігоксину,
• якщо ви страждаєте на гіпоксію (низький рівень кисню в крові), гіпомагнеземію (низький рівень магнію в крові) та гіперкальціємію (високий рівень кальцію в крові), оскільки ці стани підвищують чутливість міокарда (м’яза серця) до дігоксину,
• якщо ви страждаєте на захворювання щитоподібної залози, вам слід бути обережним при прийомі Ланакордина Педіатричного. Початкова та підтримуюча дози Ланакордина Педіатричного повинні бути зменшені, якщо функція щитоподібної залози є недостатньою. У разі гіпертиреозу (високого рівня гормонів щитоподібної залози в крові) існує відносна резистентність до дігоксину (менша активність цього лікарського засобу) і може знадобитися збільшення дози. Під час лікування тиреотоксикозу (надмірної кількості гормонів щитоподібної залози) доза повинна бути зменшена по мірі контролю захворювання.
• пацієнти з синдромом мальабсорбції (утрудненням всмоктування поживних речовин) або реконструкцією шлунково-кишкового тракту можуть потребувати вищої дози дігоксину.

Використання Ланакордина Педіатричного з іншими лікарськими засобами

Повідомте вашому лікареві або фармацевту, якщо ви використовуєте або нещодавно використовували інші лікарські засоби, включаючи ті, які можна придбати без рецепта.

Рівень дігоксину в крові може збільшуватися при спільному прийомі наступних лікарських засобів:

• Аміодарон, флекаїнід, празосин, пропафенон, хінідин, спіронолактон (лікарські засоби для серця).
• Діуретики (лікарські засоби для виведення рідини з організму).
• Антиагреганти каналів кальцію та інгібітори ЕКА (лікарські засоби для гіпертонії).
• Еритроміцин, тетрациклін, гентаміцин, ітраконазол, триметоприм (антибіотики).
• Хінін (лікарський засіб для лікування малярії).
• Альпразолам, літиєві солі (лікарські засоби для лікування депресії).
• Дифеноксилат з атропіном (комбінація лікарських засобів, що використовується як антидіарейний засіб).
• Індометацин, кортикостероїди (протизапальні лікарські засоби).
• Пропантелін (лікарський засіб для лікування виразок).
• Карбеноксолона (лікарський засіб для лікування виразок у роті).

Рівень дігоксину в крові може зменшуватися при спільному прийомі наступних лікарських засобів:

• Антиациди.
• Деякі проносні засоби.
• Каолін-пектин (антидіарейний лікарський засіб).
• Неоміцин, пеніциламін, рифампіцин (антибіотики).
• Деякі цитостатики (лікарські засоби для лікування пухлин).
• Метоклопрамід (лікарський засіб для лікування нудоти).
• Сульфасалазін (протизапальний лікарський засіб для шлунково-кишкового тракту).
• Адреналін (гормон).
• Сальбутамол (лікарський засіб для лікування астми).
• Холестирамін (лікарський засіб для лікування холестерину).
• Фенітойн (лікарський засіб для лікування епілепсії).

Повідомте вашому лікареві, якщо ви приймаєте лікарський засіб, що містить ензалутамід (для лікування раку простати). Він може вплинути на ваші тести на дігоксин.

Вагітність і лактація

Проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом перед використанням будь-якого лікарського засобу.

Не протипоказано використання дігоксину під час вагітності, хоча, як і з усіма лікарськими засобами, його використання повинно бути розглянуто лише тоді, коли клінічна користь лікування для матері перевищує будь-який можливий ризик для плода.

Хоча дігоксин проникає в грудне молоко, кількість його мінімальна, і грудне вигодовування не протипоказане.

Водіння транспортних засобів і використання машин

Не існує даних про те, як Ланакордин Педіатричний впливає на водіння транспортних засобів або використання машин, тому спробуйте не виконувати завдання, які можуть потребувати особливої уваги, поки не перевірите, як ви переносите лікарський засіб.

Ланакордин Педіатричний містить сакарозу

Цей лікарський засіб містить сакарозу. Якщо ваш лікар сказав вам, що у вас є непереносимість певних цукрів, проконсультуйтеся з ним перед прийомом цього лікарського засобу.

Пацієнти з цукровим діабетом повинні знати, що цей лікарський засіб містить 0,16 г глюкози на мл. Це може спричинити карієс зубів.

Ланакордин Педіатричний містить етанол (алкоголь)

Цей лікарський засіб містить 10% етанолу (алкоголю), що відповідає кількості 0,1 мг на мл, що еквівалентно 2 мл пива та 0,8 мл вина.

Цей лікарський засіб шкідливий для людей, які страждають алкоголізмом.

Вміст алкоголю повинен бути врахований у разі вагітних жінок або жінок під час лактації, дітей та груп високого ризику, таких як пацієнти з захворюваннями печінки або епілепсією.

Ланакордин Педіатричний містить тартрацин

Цей лікарський засіб може спричинити алергічні реакції, оскільки містить тартрацин (Е-102). Це може викликати астму, особливо у пацієнтів, алергічних до ацетилсаліцилової кислоти.

3. Як використовувати Ланакордин Педіатричний

Слідуйте точно інструкціям щодо прийому Ланакордина Педіатричного, вказаним вашим лікарем. Проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом, якщо у вас виникли питання.

Доза Ланакордина Педіатричного для кожного пацієнта повинна бути встановлена індивідуально залежно від віку, ваги тіла та функції нирок. Запропоновані дози призначені лише для початкового керівництва.

Ваш лікар повинен враховувати різницю між ефектами дігоксину при пероральному та парентеральному прийомі при зміні однієї лікарської форми на іншу. Наприклад, якщо пацієнта переводять з пероральної форми на внутрішньовенну, доза повинна бути зменшена至少 на 33%.

Ланакордин Педіатричний постачається з градуйованою піпеткою, яку слід використовувати для вимірювання всіх доз.

Нормальна доза:

Дорослі та діти старші 10 років:

Початкова доза (доза зарядки):

• Швидкий пероральний прийом:

750-1500 мкг (0,75-1,5 мг) як єдина доза.

• Повільний пероральний прийом:

Від 250 до 750 мкг (0,25-0,75 мг) щодня протягом 1 тижня.

Доза підтримання:

Ваш лікар призначить вам дозу підтримання залежно від реакції на початкове лікування Ланакордином Педіатриčním.

В середньому більшість пацієнтів потребують 125-750 мкг (0,125-0,75 мг) дігоксину на добу. Однак у тих, хто демонструє підвищену чутливість до побічних ефектів дігоксину, може бути достатньо дози 62,5 мкг (0,0625 мг) на добу або нижчої.

Новонароджені, немовлята та діти молодші 10 років (якщо вони не приймали кардіотонічні глікозиди за останні дві тижні):

• Початкова доза перорально:

Дози для дітей залежать від їхньої ваги.

Однак, ці дози становлять від 25 до 45 мкг протягом 24 годин.

Початкова доза повинна бути прийнята у вигляді роздільних доз, причому приблизно половина загальної дози повинна бути прийнята як перша доза, а додаткові частини загальної дози - з інтервалом 4-8 годин, оцінюючи клінічну реакцію перед прийомом кожної додаткової дози.

• Доза підтримання:

Ваш лікар призначить вам дозу підтримання залежно від реакції дитини на початкове лікування Ланакордином Педіатричим.

В середньому більшість пацієнтів потребують від 20% до 25% від початкової дози, яку приймають кожні 24 години.

Якщо ви прийняли більше Ланакордина Педіатричного, ніж потрібно

Якщо ви прийняли Ланакордин Педіатричний у більших кількостях, ніж потрібно, негайно проконсультуйтеся з вашим лікарем, фармацевтом або телефонуйте до служби токсикологічної інформації, номер телефону 91 562 04 20, вказуючи лікарський засіб та кількість, прийняту.

Якщо ви забули прийняти Ланакордин Педіатричний

Не приймайте подвійну дозу для компенсації пропущених доз.

Якщо у вас виникли інші питання щодо використання цього продукту, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом.

4. Можливі побічні ефекти

Як і всі лікарські засоби, Ланакордин Педіатричний може спричинити побічні ефекти, хоча не всі люди їх відчувають.

Загалом, побічні реакції на дігоксин залежать від дози та виникають при вищих дозах, ніж ті, які необхідні для досягнення терапевтичного ефекту. Тому побічні реакції менш поширені, коли дігоксин використовується у межах рекомендованих доз або у межах терапевтичних концентрацій у сироватці крові та при ретельному контролі стану пацієнта та лікарських засобів, що приймаються паралельно.

Серцево-судинні порушення:

Аритмії серця та порушення проведення імпульсу серця, включаючи:

• Шлуночкові скорочення, що передують нормальному ритму серця, і які можуть еволюціонувати у бігемінізм (порушення ритму серцебитів, при якому чергуються нормальні скорочення серця з скороченнями, що передують нормальному ритму) або навіть у трігемінізм (порушення ритму серцебитів, при якому чергуються два нормальні скорочення серця з одним скороченням, що передує нормальному ритму).
• Тахікардії передсердь (порушення ритму серцебитів, як надто швидкі скорочення, що виникають у верхніх камерах серця). Часто вони супроводжуються блоком передсердь-шлуночків (порушення проведення імпульсу між верхніми та нижніми камерами серця) і не завжди пульс є швидким (див. розділ 2. Що потрібно знати перед початком використання Ланакордина Педіатричного).
• Порушення результату електрокардіограми.
• Брадикардія синусова (порушення, що викликає зниження ритму серцебитів). Особливо у дітей, це може бути ознакою інтоксикації дігоксином.
• У дітей використання дігоксину може спричинити будь-який тип аритмії. Найбільш поширені - порушення проведення імпульсу або суправентрикулярні тахіаритмії (порушення ритму серцебитів, що не походять з шлуночків).

Гастроінтестинальні порушення:

Анурія, нудота та блювота, які зникають за кілька годин після прийому лікарського засобу. Також може виникнути діарея.

Дігоксин, прийнятий перорально, також був пов’язаний з ішемією кишечника (перериванням кровопостачання кишечника) та, рідше, з некрозом кишечника (смертю частини кишечника через переривання кровопостачання).

Порушення репродуктивної системи та молочних залоз:

Може виникнути гінекомастія (розвиток молочних залоз у чоловіків) при тривалому прийомі.

Порушення нервової системи:

Відчуваються слабкість, апатія, втома, нездужання, головний біль, порушення зору, депресія та навіть психоз.

Порушення шкіри та підшкірної клітковини:

Червоні висипи на шкірі типу кропивниці або ескарлатинової (загальне червоніння шкіри з дрібними висипами).

Порушення крові та лімфатичної системи:

Еозінофілія (збільшення кількості білих кров’яних тілець у крові)

Тромбоцитопенія (зниження кількості тромбоцитів у крові)

Якщо ви відчуваєте побічні ефекти, проконсультуйтеся з вашим лікарем або фармацевтом, навіть якщо це побічні ефекти, які не вказані в цьому описі.

5. Зберігання Ланакордина Педіатричного

Тримати поза зоною досяжності дітей.

Зберігати при температурі нижче 30°C.

Не використовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після позначки “CAD”. Термін придатності - останній день місяця, який вказано.

Лікарські засоби не повинні викидати в каналізацію чи у сміття. Відкладайте упаковки та лікарські засоби, які вам не потрібні, у пункті збору(SIGRE) аптеки. У разі сумнівів проконсультуйтеся з вашим фармацевтом, як позбутися упаковок та лікарських засобів, які вам не потрібні. Таким чином, ви допоможете захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та додаткова інформація

Склад Ланакордіну Педіатричного

• Активний інгредієнт - дигоксин. Ланакордіну Педіатричне містить 0,05 мг дигоксину на мл розчину.
• Інші компоненти - сахароза, етанол, тартразин, безводний фосфат натрію, цитринова кислота, метилгідроксібензоат, лімонна олія, пропіленгліколь і очищена вода.

Вигляд продукту та вміст упаковки

Оральний розчин. Упаковка об'ємом 60 мл, оснащена дозувальною піпеткою.

Власник дозволу на маркетинг та відповідальна особа за виробництво

Kern Pharma, S.L.

Промислова зона Колон II

Венус, 72

08228 Террасса (Барселона)

Іспанія

Дата останнього перегляду цієї інструкції:Серпень 2025

Детальна та актуальна інформація про цей лікарський засіб доступна на сайті Іспанського агентства лікарських засобів та медичних продуктів (AEMPS) http://www.aemps.gob.es/

Ця інформація призначена лише для лікарів або працівників медичної галузі

Найбільша терапевтична користь від дигоксину досягається у пацієнтів з розширенням лівого шлуночка.

СПОСІБ ПРИЙОМУ:

Внутрішньом'язова ін'єкція болюча і пов'язана з некрозом м'язової тканини (смертю клітин серцевого м'яза). Цей спосіб введення не рекомендується.

Швидка внутрішньовенна ін'єкція може викликати вазоконстрикцію, що призводить до гіпертонії та/або зниження коронарного потоку. Тому важливо проводити повільну ін'єкцію при серцевій недостатності з гіпертонією та гострій міокардій інфаркції.

Дорослі та діти старші 10 років:

Доза завантаження (початкова доза):

• Швидке пероральне введення:

750-1500 мкг (0,75-1,5 мг) як одноразова доза.

У менш нагальних випадках або коли існує більший ризик токсичності, наприклад, у пацієнтів похилого віку, початкову дозу перорально слід вводити у вигляді роздільних доз кожні шість годин, вводячи приблизно половину загальної дози під час першої дози. Перед введенням кожної наступної дози слід оцінити клінічну реакцію (див. розділ 2 «Що потрібно знати перед початком використання...»).

• Повільне пероральне введення:

Слід вводити 250-750 мкг (0,25-0,75 мг) на добу протягом 1 тижня, після чого вводити підтримуючу дозу. Клінічна реакція повинна спостерігатися протягом тижня.

ПРИМІТКА: Вибір між схемами швидкої або повільної пероральної дигіталізації залежить від клінічного стану пацієнта та терміновості клінічної індикації.

Підтримуюча доза:

Ваш лікар призначить підтримуючу дозу залежно від реакції на початкове лікування Ланакордіном Педіатричним.

У середньому більшість пацієнтів потребують 125-750 мкг (0,125-0,75 мг) дигоксину на добу. Однак у тих, хто демонструє більшу чутливість до побічних реакцій дигоксину, може бути достатньо дози 62,5 мкг (0,0625 мг) на добу або нижче.

Підтримуюча доза повинна базуватися на проценті запасів організму, які втрачаються щодня через виведення. Наступна формула мала широке клінічне застосування:

Підтримуюча доза = Максимальні запаси організму х щоденна втрата (відсоток)

100

Де:

• Максимальні запаси організму = початкова доза

Щоденна втрата (відсоток) = 14 + кліренс креатиніну (Ccr) / 5

• Ccr - це кліренс креатиніну, скоригований з урахуванням маси тіла 70 кг або 1,73 м² площі поверхні тіла. Якщо доступні лише концентрації креатиніну в сироватці крові (Scr), то оцінюється Ccr (скоригований з урахуванням маси тіла 70 кг) у чоловіків:

Ccr = (140 - вік)

Scr (у мг/100 мл)

ПРИМІТКА: Коли значення креатиніну сироватки крові отримані в мкмоль/л, їх можна перетворити на мг/100 мл (мг%) наступним чином:

Scr (мг/100 мл) = Scr (мкмоль/л) х 113,12

10 000

= Scr (мкмоль/л)

88,4

• Де 113,12 - це молекулярна маса креатиніну.
• У жінок цей результат слід помножити на 0,85.
• Ці формули не можна використовувати для кліренсу креатиніну у дітей.

На практиці це означає, що більшість пацієнтів потребують 125-750 мкг (0,125-0,75 мг) дигоксину на добу. Однак у тих, хто демонструє більшу чутливість до побічних реакцій дигоксину, може бути достатньо дози 62,5 мкг (0,0625 мг) на добу або нижче.

Новонароджені, немовлята та діти молодші 10 років (якщо не приймали кардіальних глікозидів за останні дві тижні):

• Початкова доза перорально:

Дози у дітей залежать від їхньої маси тіла.

Однак ці дози знаходяться в діапазоні від 25 до 45 мкг протягом 24 годин.

Початкову дозу слід вводити у вигляді роздільних доз, вводячи приблизно половину загальної дози під час першої дози, а подальші частини загальної дози з інтервалом 4-8 годин, оцінюючи клінічну реакцію перед введенням кожної наступної дози.

• Підтримуюча доза:

Ваш лікар призначить підтримуючу дозу залежно від реакції дитини на початкове лікування Ланакордіном Педіатричним.

У середньому більшість пацієнтів потребують від 20% до 25% від початкової дози, вводячи її кожні 24 години.

У новонароджених, особливо у передчасно народжених, кліренс дигоксину знижений, тому слід враховувати зниження дози згідно з загальними інструкціями.

Після періоду новонародженості діти зазвичай потребують більших доз relative до маси тіла або площі поверхні тіла, як вказано в наступній таблиці. Діти старші 10 років потребують дорослих доз, пропорційних до їхньої маси тіла.

• Початкова доза перорально:

Ця доза повинна вводитися згідно з наступною схемою:

Передчасно народжені новонароджені < 1,5 кг 25 мкг/кг протягом 24 годин.

Передчасно народжені новонароджені 1,5 кг - 2,5 кг 30 мкг/кг протягом 24 годин.

Новонароджені у термін до 2 років 45 мкг/кг протягом 24 годин.

2-5 років 35 мкг/кг протягом 24 годин.

5-10 років 25 мкг/кг протягом 24 годин.

Початкову дозу слід вводити у вигляді роздільних доз, вводячи приблизно половину загальної дози під час першої дози, а подальші частини загальної дози з інтервалом 4-8 годин, оцінюючи клінічну реакцію перед введенням кожної наступної дози.

• Підтримуюча доза:

Підтримуючу дозу слід вводити згідно з наступною схемою:

Передчасно народжені новонароджені:

• Добова доза = 20% від початкової дози за 24 години (внутрішньовенно або перорально).

Новонароджені у термін та діти до 10 років:

• Добова доза = 25% від початкової дози за 24 години (внутрішньовенно або перорально).

Ці схеми дозування призначені для того, щоб служити орієнтовними, і слід проводити ретельний клінічний моніторинг та контроль рівня дигоксину в крові (див. Контроль) для корекції дози у цих групах пацієнтів.

Якщо пацієнт приймав кардіальні глікозиди за останні дві тижні перед початком лікування Ланакордіном Педіатричним, слід передбачати, що оптимальні дози завантаження Ланакордіну будуть нижчими, ніж рекомендовані раніше.

Кардіальні глікозиди - це важлива причина випадкової інтоксикації у дітей. Толерантність новонароджених до кардіальних глікозидів варіюється, оскільки кліренс дигоксину знижений. Передчасно народжені та недоношені новонароджені особливо чутливі.

Пацієнти похилого віку:

Тенденція до порушення функції нирок та низької маси тіла у пацієнтів похилого віку впливає на фармакокінетику Ланакордіну Педіатричного, так що можуть з'явитися підвищені рівні дигоксину в крові та токсичність, якщо не використовувати нижчі дози Ланакордіну, ніж у пацієнтів молодшого віку. Рівень дигоксину в крові слід контролювати регулярно, і слід уникати гіпокаліємії.

Рекомендації щодо дозування для окремих груп пацієнтів:

Див. розділ «Попередження та застереження».

Контроль:

Концентрації дигоксину в крові можна виражати в умовних одиницях нг/мл або в одиницях SI нмоль/л. Для перетворення нг/мл у нмоль/л слід помножити нг/мл на 1,28.

Концентрацію дигоксину в крові можна визначити за допомогою радіоімунного аналізу. Кров слід брати кожні 6 годин або пізніше після останньої дози Ланакордіну Педіатричного. Не існують суворі вказівки щодо інтервалу концентрацій у крові, які є найбільш ефективними, але більшість пацієнтів будуть користуватися низьким ризиком розвитку ознак і симптомів токсичності при концентраціях дигоксину між 0,8 нг/мл (1,02 нмоль/л) та 2,0 нг/мл (2,56 нмоль/л). Вище цього інтервалу ознаки і симптоми токсичності можуть бути більш частими, і дуже ймовірно, що рівні вище 3,0 нг/мл (3,84 нмоль/л) будуть токсичними. Однак для визначення того, чи є симптоми пацієнта пов'язані з дигоксином, стан пацієнта разом з рівнем калію в сироватці крові та функцією щитоподібної залози є важливими факторами, які слід враховувати.

Інші глікозиди, включаючи метаболіти дигоксину, можуть вплинути на доступні тести, тому слід бути обережним щодо значень, які не здаються сумісними зі станом пацієнта

СИМПТОМИ ПЕРЕДОЗУВАННЯ ТА ЛІКУВАННЯ:

Дорослі:

У дорослих без серцевих захворювань клінічні спостереження свідчать про те, що передозування дигоксину в розмірі 10-15 мг було дозою, яка призвела до смерті у половини пацієнтів. Якщо дорослий без серцевих захворювань прийме більше 25 мг дигоксину, це призведе до смерті або токсичності, яка реагуватиме лише на введення фрагментів антитіл, які зв'язуються з дигоксином.

Діти:

У дітей віком 1-3 роки без серцевих захворювань клінічні спостереження свідчать про те, що передозування дигоксину в розмірі 6-10 мг було дозою, яка призвела до смерті у половини пацієнтів. Якщо дитина віком 1-3 роки без серцевих захворювань прийме більше 10 мг дигоксину, результат буде завжди фатальним, якщо не будуть введені фрагменти антитіл.

Після недавнього прийому, випадкового або навмисного отруєння, кількість дигоксину, доступного для абсорбції, можна зменшити шляхом промивання шлунка.

У разі масового прийому дигоксину пацієнти повинні отримувати великі дози активованого вугілля для запобігання абсорбції та зв'язування з дигоксином у кишечнику під час ентероентеричної рециркуляції.

Якщо існує гіпокаліємія, її слід виправити за допомогою добавок калію перорально або внутрішньовенно, залежно від терміновості ситуації. У випадках, коли було прийнято велику кількість Ланакордіну Педіатричного, може виникнути гіперкаліємія через вивільнення калію з м'язової тканини. Перед введенням калію у разі передозування дигоксину слід знати рівень калію в крові.

Брадіаритмії можуть реагувати на атропін, але може знадобитися тимчасовий кардіостимулятор. Вентрикулярні аритмії можуть реагувати на лідокаїн (застосовується для анестезії) або фенітоїн (застосовується для лікування епілепсії).

Гемодіаліз не є особливо ефективним для видалення дигоксину з організму у випадках токсичності з потенційним ризиком для життя.

Після внутрішньовенної ін'єкції фрагментів антитіл, специфічних до дигоксину (овечого походження), відбувається швидке повернення ускладнень, пов'язаних з важким отруєнням дигоксином, дигітоксином та пов'язаними глікозидами.