Тазоцін

Упаковка з инструкцією для користувача

Тазоцин

2 г + 0,25 г, порошок для приготування розчину для інфузії

Тазоцин

4 г + 0,5 г, порошок для приготування розчину для інфузії

Піперацилін+ Тазобактам

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з вмістом інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби знову її прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникли будь-які побічні ефекти, включаючи всі побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Тазоцин і для чого він призначений
• 2. Інформація, яку потрібно знати до застосування препарату Тазоцин
• 3. Як застосовувати препарат Тазоцин
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Тазоцин
• 6. Зміст упаковки та інші відомості

1. Що таке препарат Тазоцин і для чого він призначений

Піперацилін належить до групи препаратів, званих «пеніцилінами широкого спектра дії». Це
антибіотик, який вбиває багато видів бактерій. Тазобактам може запобігти виживанню
декількох бактерій, які нечутливі до дії піперациліну. Це означає, що внаслідок одночасного
введення піперациліну та тазобактаму загине більше штамів бактерій.
Тазоцин застосовують у дорослих і підлітків для лікування бактеріальних інфекцій нижніх дихальних шляхів (легенів), сечовидільної системи (нирки та сечовий міхур), інфекцій черевної порожнини, шкіри
і крові. Тазоцин можна застосовувати для лікування бактеріальних інфекцій у пацієнтів з малим вмістом білих кров'яних тілець (зменшена імунітетна реакція на інфекції).
Тазоцин застосовують у дітей віком від 2 до 12 років для лікування інфекцій черевної порожнини,
в тому числі апендициту, перитоніту (інфекція рідини та оболонки внутрішніх органів черевної порожнини), холециститу (інфекція жовчного міхура). Тазоцин можна застосовувати для лікування бактеріальних інфекцій у пацієнтів з малим вмістом білих кров'яних тілець (зменшена імунітетна реакція на інфекції).
У деяких важких інфекціях лікар може вирішити питання про введення препарату Тазоцин разом з іншими
антибіотиками.

2. Інформація, яку потрібно знати до застосування препарату Тазоцин

Коли не застосовувати препарат Тазоцин

• Якщо пацієнт має алергію на піперацилін, тазобактам або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених в пункті 6).
• Якщо пацієнт має алергію на антибіотики, звані пеніцилінами, цефалоспоринами або на інші інгібітори бета-лактамаз, оскільки він може бути алергічним до Тазоцину.

Попередження та обережність

Перш ніж почати приймати препарат Тазоцин, потрібно обговорити це з лікарем, фармацевтом або
медсестрою:

• Якщо у пацієнта є алергія. Якщо пацієнт має кілька алергій, він повинен бути певен, що перед прийняттям препарату повідомив про це лікаря або медичного працівника.
• Якщо у пацієнта є діарея до лікування або вона виникне під час або після закінчення лікування. Необхідно негайно повідомити про це лікаря або медичного працівника. Не слід приймати жодних препаратів від діареї без консультації з лікарем.
• Якщо у пацієнта є низький рівень калію в крові. Можливо, що перед введенням препарату лікар проведе дослідження нирок та під час лікування буде проводити регулярні аналізи крові.
• Якщо пацієнт має хворі нирки або печінку або він піддається гемодіалізу. Можливо, що перед введенням препарату лікар проведе дослідження нирок та буде проводити регулярні аналізи крові під час терапії.
• Якщо пацієнт приймає в цей же час з Тазоцином антибіотик ванкоміцин, то ризик ушкодження нирок може бути збільшений (див. також Тазоцин та інші препаратив цій інструкції).
• Якщо пацієнт приймає препарати, які запобігають надмірному згортанню крові, названі антикоагулянтами (див. також Тазоцин та інші препаратив цій інструкції) або якщо під час лікування виникне несподіване кровотеча. Необхідно негайно повідомити про це лікаря або медичного працівника.
• Якщо у пацієнта виникли судоми під час лікування. Необхідно негайно повідомити про це лікаря або медичного працівника.
• Якщо пацієнт вважає, що в нього виникла нова інфекція або погіршилася існуюча інфекція. У такому випадку необхідно повідомити про це лікаря або медичного працівника.

Лімфогістіоцитарна гемофагоцитарна хвороба
Зафіксовані випадки виникнення хвороби, при якій імунна система виробляє занадто багато
зазвичай нормальних білих кров'яних тілець, званих гістіоцитами та лімфоцитами, що призводить до стану
запалення (лімфогістіоцитарна гемофагоцитарна хвороба). Ця хвороба може загрожувати життю, якщо не буде вчасно діагностована і піддана лікуванню. У разі виникнення кількох симптомів, таких як
гарячка, збільшення лімфатичних вузлів, відчуття слабкості, головокружіння, задишка, синюшність
або висипка на шкірі, необхідно негайно звернутися до лікаря.

Діти

Не рекомендується застосовувати піперацилін з тазобактамом у дітей віком нижче 2 років через відсутність достатніх даних про безпеку та ефективність.

Тазоцин та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або кваліфікованого медичного працівника про всі препарати, які пацієнт приймає зараз або останнім часом, включаючи ті, які видаються без рецепта.
Деякі препарати можуть взаємодіяти з піперациліном та тазобактамом.
До них належать:

• препарат, який застосовують при подагрі (пробенецид); він може подовжувати час видалення піперациліну та тазобактаму з організму;
• препарати, які знижують згортання крові або застосовують для лікування тромбозів (наприклад, гепарин, варфарин, ацетилсаліцилова кислота);
• препарати, які застосовують для розслаблення м'язів під час операцій; якщо пацієнт має бути підданий загальному знеболюванню, він повинен повідомити лікаря про застосування препарату Тазоцин;
• метотрексат (препарат, який застосовують для лікування пухлин, артриту або псоріазу). Піперацилін та тазобактам можуть подовжувати час видалення метотрексату з організму;
• препарати, які знижують рівень калію в крові (наприклад, мoczопідні препарати або деякі препарати, які застосовують для лікування пухлин);
• препарати, які містять інші антибіотики: тобраміцин, гентаміцин або ванкоміцин; якщо пацієнт має хворі нирки, він повинен повідомити про це лікаря.

Рівночасне застосування препарату Тазоцин та ванкоміцину може збільшити ризик ушкодження
нирок, навіть якщо немає проблем з нирками.
Вплив на результати лабораторних досліджень
Якщо пацієнт має здати пробу крові або сечі, він повинен повідомити лікаря або лабораторного працівника про застосування препарату Тазоцин.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка є вагітною або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати
дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Лікар, який спостерігає за пацієнткою, вирішить, чи підходить Тазоцин для неї.
Піперацилін та тазобактам можуть проникати в організм дитини, яка знаходиться всередині матки
або через грудне молоко. Якщо пацієнтка годує грудьми, лікар, який спостерігає за нею, вирішить, чи підходить Тазоцин для неї.

Проведення транспортних засобів і обслуговування машин

Застосування препарату Тазоцин імовірно не впливає на здатність керувати транспортними засобами
і обслуговувати машини.

Тазоцин містить натрій

Тазоцин, 2 г + 0,25 г
Препарат містить 130 мг натрію (головного компонента кухонної солі) в кожній флаконі. Це відповідає 6,5%
максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Тазоцин, 4 г + 0,5 г
Препарат містить 261 мг натрію (головного компонента кухонної солі) в кожній флаконі. Це відповідає 13%
максимальної рекомендованої добової дози натрію в дієті для дорослих.
Необхідно врахувати це у пацієнтів, які контролюють вміст натрію в дієті.

3. Як застосовувати препарат Тазоцин

Препарат вводиться лікарем або медсестрою в інфузію в вену (тривалістю понад 30 хвилин).

Дозування

Доза препарату, яку вводять пацієнту, залежить від хвороби, яку лікують, віку пацієнта та від його
можливих проблем з нирками.

Дорослі та підлітки віком понад 12 років

Зазвичай вводять 4 г піперациліну та 0,5 г тазобактаму в вену (безпосередньо в кров),
кожні 6-8 годин.

Діти віком від 2 до 12 років

У дітей з інфекціями черевної порожнини зазвичай вводять 100 мг піперациліну та 12,5 мг тазобактаму на кг маси тіла в вену (безпосередньо в кров), кожні 8 годин. Зазвичай застосовувана доза у дітей з низьким вмістом білих кров'яних тілець становить 80 мг піперациліну та 10 мг тазобактаму на кг маси тіла в вену (безпосередньо в кров), кожні 6 годин.
Лікар розрахує дозу препарату на основі маси тіла дитини, але кожна індивідуальна доза препарату Тазоцин не буде більшою ніж 4 г + 0,5 г.
Лікар буде вводити препарат Тазоцин до повного зникнення симптомів інфекції (від 5 до
14 днів).

Пацієнти з хворобами нирок

Лікар може рекомендувати зменшення дози препарату Тазоцин або частоти його введення. Можливо,
що лікар буде проводити аналізи крові, щоб упевнитися, що вводиться правильна доза препарату,
особливо якщо пацієнт отримує препарат протягом тривалого часу.

Застосування більшої ніж рекомендована дози препарату Тазоцин

Препарат Тазоцин буде вводитися лікарем або медсестрою, тому застосування неправильної дози є малоймовірним. Якщо jedoch у пацієнта виникли побічні ефекти (наприклад, судоми) або якщо пацієнт вважає, що отримав过 велику дозу препарату, він повинен негайно повідомити про це лікаря.

Пропуск застосування препарату Тазоцин

Якщо пацієнт вважає, що пропустив дозу препарату Тазоцин, він повинен негайно повідомити про це лікаря або медичного працівника.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може спричинити побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного.
Якщо виник будь-який із нижче перелічених важких побічних ефектів, необхідно
негайно звернутися до лікаря.
Важкі побічні ефекти (із частотою, вказаною в дужках) препарату Тазоцин включають:

• важкі реакції шкіри [синдром Стівенса-Джонсона, пухирчасте запалення шкіри (частота невідома), лущення шкіри (частота невідома), токсична некроліз шкіри (синдром Лаєлла) (рідко)], які спочатку виглядають як червоні плями тарілкоподібної форми або круглі плями, часто з центральними пухирцями; крім того, може виникнути виразка рота, горла, носа, кінцівок, статевих органів та запалення кон'юнктиви (червоність і набряк очей); висипка може розвиватися в розлеглі пухирі або лущення шкіри і може загрожувати життю
• важка, потенційно загрозлива життя алергічна реакція (осутка, пов'язана з еозинофілією та загальними симптомами), яка може охоплювати шкіру та, що важливіше, інші органи, розташовані під шкірою, такі як нирки та печінка
• хвороба шкіри (гостре універсальне осуткове пухирчасте запалення) разом з супутньою гарячкою. Хвороба проявляється численними малими пухирцями, заповненими рідиною, розташованими на набряклій та червоній великій поверхні шкіри
• набряк обличчя, губ, язика або інших частин тіла (частота невідома)
• задишка, свистячий дихання або труднощі з диханням (частота невідома)
• важка висипка або кропив'янка (не надто часто), свербіж або висипка на шкірі (часто)
• жовте забарвлення білкових частин очей або шкіри (частота невідома)
• ушкодження клітин крові [симптоми включають: несподіваний брак дихання, червоне або коричневе забарвлення сечі (частота невідома), носова кровотеча (рідко) та незначні синяки (частота невідома), значне зменшення кількості білих кров'яних тілець (рідко)
• важна або незникуча діарея з гарячкою або слабкістю (рідко)

Якщо погіршився будь-якийіз симптомів побічних ефектів або виникли будь-які симптоми
побічних ефектів, не перелічені в інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або медичного працівника.
Дуже часті побічні ефекти(можуть виникнути частіше ніж у 1 з 10 осіб):

• діарея

Часті побічні ефекти(можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 10 осіб ):

• інфекції, викликані дріжджами
• зменшення кількості тромбоцитів, зменшення кількості червоних кров'яних тілець або барвника крові/гемоглобіну, неправильні результати лабораторних досліджень (додатний результат безпосереднього Коомбса), подовження часу згортання крові (подовження часу часткової тромбопластини після активації)
• зменшення кількості білка в крові
• головний біль, безсоння
• біль у животі, блювота, нудота, запор, диспепсія
• збільшення активності ферментів печінки в крові
• висипка на шкірі, свербіж
• неправильні результати аналізів крові, які визначають функцію нирок
• гарячка, реакція в місці введення

Не надто часті побічні ефекти(можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 100 осіб):

• зменшення кількості білих кров'яних тілець (лейкопенія), подовження часу згортання крові (подовження часу протромбіну)
• зменшення рівня калію в крові, зменшення рівня цукру в крові
• напади судом, які спостерігаються у пацієнтів, які приймають високі дози препарату або у яких є проблеми з нирками
• низький тиск крові, запалення вен (чувство надмірної чутливості до дотику або червоність області, охопленої станом запалення), червоність шкіри
• збільшення рівня білірубіну (продукту розкладу барвника крові)
• реакції шкіри, які включають червоність, зміни шкіри, кропив'янка
• болі в суглобах та м'язах
• дріжджання

Рідкі побічні ефекти(можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 1000 осіб):

• значне зменшення кількості білих кров'яних тілець (агранулоцитоз), носова кровотеча
• важке запалення товстої кишки, запалення слизової оболонки рота
• відокремлення зовнішньої оболонки шкіри на всьому тілі [токсична некроліз шкіри (синдром Лаєлла)]

Частота невідома(не може бути визначена на основі доступних даних):

• значне зменшення кількості червоних кров'яних тілець, білих кров'яних тілець і тромбоцитів (панцитопенія), зменшення кількості білих кров'яних тілець (нейтропенія), зменшення кількості червоних кров'яних тілець через передчасне ушкодження або розклад, незначні синяки, подовження часу кровотечі, збільшення кількості тромбоцитів, збільшення кількості специфічного типу білих кров'яних тілець (еозінофілія)
• алергічна реакція та важка алергічна реакція
• запалення печінки, жовте забарвлення шкіри або білкових частин очей
• важка алергічна реакція, яка охоплює все тіло, з виникненням висипки на шкірі та на слизових оболонках, пухирців і інших висипок на шкірі (синдром Стівенса-Джонсона), важка алергічна реакція, яка охоплює шкіру та інші органи, такі як нирки та печінка (осутка, пов'язана з еозинофілією та загальними симптомами), численні малі пухирці, заповнені рідиною, розташовані на набряклій та червоній великій поверхні шкіри разом з гарячкою (гостре універсальне осуткове пухирчасте запалення), реакції шкіри, які включають пухирці (пухирчасте запалення шкіри)
• ослаблена функція нирок та проблеми з нирками
• хвороба легенів з виникненням у легенях збільшеної кількості еозинофілів (тип білих кров'яних тілець)
• гостра дезорієнтація та стан сплутаності (маячня)

Введення піперациліну пацієнтам з муковісцидозом було пов'язано з частішим виникненням
гарячки та висипки.
Антибіотики бета-лактамового типу, включаючи піперацилін з тазобактамом, можуть спричиняти виникнення
симптомів порушення функції мозку (енцефалопатії) та судом.

Зголошення побічних ефектів

Якщо виникли будь-які симптоми побічних ефектів, включаючи всі симптоми побічних ефектів, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна зголошувати безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Державної служби лікарських засобів та контролю за лікарськими засобами
вул. Єрусалимські аллеї, 181С
02-222 Варшава
Тел: + 48 22 49 21 301
Факс: + 48 22 49 21 309
Сайт: https://smz.ezdrowie.gov.pl
Побічні ефекти також можна зголошувати подовіному суб'єкту або представнику подового суб'єкта.
Зголошення побічних ефектів дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Тазоцин

Препарат потрібно зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на пачці та флаконі після: “EXP”.
Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Не відкриваючи флакони: не зберігати при температурі вище 25°C.
Тільки для одноразового застосування. Необхідно викинути будь-які залишки невикористаного розчину.
Препаратів не слід викидати в каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, яких вже не використовують. Таке поводження допоможе захистити
довкілля.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Тазоцин

• Активними речовинами препарату є піперацилін та тазобактам. Тазоцин, 2 г + 0,25 г: кожна флакон містить 2 г піперациліну (у вигляді солі натрію) та 0,25 г тазобактаму (у вигляді солі натрію). Тазоцин, 4 г + 0,5 г: кожна флакон містить 4 г піперациліну (у вигляді солі натрію) та 0,5 г тазобактаму (у вигляді солі натрію).
• Інші компоненти: цитринова кислота моногідрат та едетинат дисодію (ЕДТА).

Як виглядає препарат Тазоцин і що містить упаковка

Тазоцин, 2 г + 0,25 г, має вигляд білого або майже білого порошку у флаконі.
Упаковка містить 1, 5, 10, 12, 25 або 50 флаконів.
Тазоцин, 4 г + 0,5 г, має вигляд білого або майже білого порошку у флаконі.
Упаковка містить 1, 5, 10, 12, 25 або 50 флаконів.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Відповідальний суб'єкт

Pfizer Europe MA EEIG
Бульвар де ла Плейн, 17
1050 Брюссель
Бельгія

Виробник

Wyeth-Lederle S.r.l
Віа Франко Горґоне – Зона Індустріале
95100 Катанія CT
Італія
Pfizer Service Company BV,
Хоге Вей 10,
Завентем, 1930
Бельгія

Цей препарат дозволений до обігу в країнах-членах Європейського економічного простору та у Сполученому Королівстві (Північній Ірландії) під наступними назвами:

Кіпр

• TAZOCIN EF Данія
• Тазоцин Франція
• TAZOCILLINE 2 г/0,25 г, порошок для приготування розчину для інфузії TAZOCILLINE 4 г/0,5 г, порошок для приготування розчину для інфузії Греція
• Тазоцин EF Італія
• Тазоцин 2 г / 0,25 г порошок для приготування розчину для інфузії Тазоцин 4 г / 0,5 г порошок для приготування розчину для інфузії Мальта
• Тазоцин Польща
• Тазоцин Сполучене Королівство (Північна Ірландія) - TAZOCIN 2 г/0,25 г порошок для приготування розчину для інфузії TAZOCIN 4 г/0,5 г порошок для приготування розчину для інфузії

Для отримання більш детальної інформації про цей препарат зверніться до місцевого представника відповідального суб'єкта:
Pfizer Польща Сп. з о.о.
тел.: 22 335 61 00
Дата останньої актуалізації інструкції:07/2022
Детальна інформація про цей препарат доступна на сайті: www.urpl.gov.pl
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Інформація, призначена лише для фахових медичних працівників:

Увага: Не рекомендується застосовувати у дорослих пацієнтів для лікування бактеріємії, викликаної
штамами E. coliі K. pneumoniae(нечутливими до цефтріаксону) з продукуванням бета-лактамаз з розширеним спектром субстратів (ESBL, англ. extended-spectrum beta-lactamases)

Як зберігати препарат Тазоцин

Не відкриваючи флакон: не зберігати при температурі вище 25°C.

Приготовлений розчин у флаконі

Дослідження стабільності підтверджують, що розчин можна зберігати до 12 годин у холодильнику при температурі 2-8°C, після розчинення в одному з допустимих розчинників (див. Інструкції щодо застосування нижче).

Розбавлений приготовлений розчин для інфузії

Якщо розбавлений приготовлений розчин був підготовлений з використанням одного з допустимих розбавників, до відповідних об'ємів (див. Інструкції щодо застосування нижче), він зберігає стабільність до 12 годин, якщо зберігати в холодильнику при температурі 2-8°C.
З мікробіологічної точки зору, розчинений або розбавлений препарат потрібно використовувати негайно.
Якщо препарат не буде використаний негайно, відповідальність за час і умови зберігання після підготовки лежить на особі, яка вводить препарат. Цей час не повинен бути довшим ніж 12 годин при температурі 2-8°C.

Інструкції щодо застосування

Тазоцин потрібно вводити в інфузію в вену (тривалістю понад 30 хвилин).
Препарат потрібно розчинити та розбавити в асептичних умовах. Перед введенням потрібно перевірити, чи не містить розчин видимих частинок і чи не змінився його колір. Розчин можна вводити тільки в тому випадку, якщо він прозорий і не містить видимих частинок.

Введення в вену

Розчин потрібно приготувати, додавши до флакону відповідний об'єм одного з перелічених нижче допустимих розчинників. Флакон потрібно трясати до розчинення. Порошок розчиняється зазвичай протягом 5-10 хвилин безперервного трясіння (детальні відомості про роботу з препаратом див. нижче).

* Допустимі розчинники, які використовуються для розчинення:

• 0,9% (9 мг/мл) розчин хлориду натрію для ін'єкцій
• стерильна вода для ін'єкцій
• 5% розчин глюкози

Максимальна рекомендована об'єм розчинника становить 50 мл на дозу.
Приготовлений розчин потрібно витягнути з флакону за допомогою шприца. Після розчинення порошку в рекомендований спосіб вміст флакону, витягнутий за допомогою шприца, буде містити вказану на етикетці кількість піперациліну та тазобактаму.
Такий приготовлений розчин можна подальше розбавити до необхідного об'єму (наприклад, 50 мл або 150 мл) одним з нижче перелічених розбавників:

• 0,9% (9 мг/мл) розчин хлориду натрію для ін'єкцій
• 5% розчин глюкози
• 6% розчин декстрану в 0,9% (9 мг/мл) розчині хлориду натрію
• рінгер-Локка з лактатом
• гартманівський розчин
• рінгер-Локка з ацетатом
• рінгер-Локка з ацетатом і малатом

Несумісності

Якщо Тазоцин вводять одночасно з іншим антибіотиком (наприклад, аміноглікозидом), то ці продукти потрібно вводити окремо. Змішування антибіотиків бета-лактамового типу з аміноглікозидом in vitroможе призвести до значного інактивування аміноглікозиду. Однак доведено, що амікацин та гентаміцин є сумісними з препаратом Тазоцин in vitroу деяких розчинниках у певних концентраціях (див. нижче Введення Тазоцину з аміноглікозидами).
Не слід змішувати продукт Тазоцин з іншими речовинами в шприці чи контейнері для інфузії, оскільки не встановлено їх сумісність.
Через хімічну нестабільність препарату Тазоцин не слід застосовувати з розчинами, які містять тільки бікарбонат натрію.
Тазоцин сумісний з рінгер-Локом з лактатом і може вводитися одночасно через спільний дренажний шланг Y.
Не додавайте препарат Тазоцин до препаратів крові чи гідролізатів альбуміну.

Введення Тазоцину з аміноглікозидами

Змішування антибіотиків бета-лактамового типу з аміноглікозидами в умовах in vitroможе призвести до значного інактивування аміноглікозидів, тому рекомендується вводити Тазоцин
і аміноглікозид окремо. Якщо одночасне введення аміноглікозиду та препарату Тазоцин є необхідним, їх потрібно розчиняти та розбавляти окремо.
Якщо рекомендовано одночасне введення, Тазоцин сумісний і може вводитися одночасно через спільний дренажний шланг Y лише з нижче переліченими аміноглікозидами та в умовах, описаних нижче.

* Дозу аміноглікозиду потрібно коригувати залежно від маси тіла пацієнта, тяжкості інфекції (тяжкої або загрозливої для життя) та функції нирок (кліренс креатиніну).
Сумісність препарату Тазоцин з іншими аміноглікозидами не встановлена. Лише вказані вище концентрації амікацину та гентаміцину з вказаними вище дозами препарату Тазоцин встановлені як сумісні для одночасного введення через спільний дренажний шланг Y. Одночасне введення через спільний дренажний шланг Y іншим способом, ніж вказано вище, може призвести до інактивування аміноглікозиду препаратом Тазоцин.