Рінгер

ЛИСТКОВКА ДЛЯ ПАЦІЄНТА: ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ КОРИСТУВАЧА

Рінгер, розчин для інфузії

Активні речовини: хлорид натрію, хлорид калію та хлорид кальцію двоводний

Необхідно уважно ознайомитися з вмістом листківки перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю листківку, щоб у разі потреби можна було її знову прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів необхідно звернутися до лікаря або медсестри.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій листківці, необхідно повідомити про це лікаря або медсестру.

Зміст листківки:

• 1. Що таке препарат Рінгер і для чого він застосовується
• 2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату Рінгер
• 3. Як застосовувати препарат Рінгер
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Рінгер
• 6. Зміст упаковки та інші відомості

1. Що таке препарат Рінгер і для чого він застосовується

Розчин для інфузії Рінгер є водним розчином, який містить наступні речовини:

• хлорид натрію,
• хлорид калію,
• хлорид кальцію двоводний.

Розчин для інфузії Рінгер застосовується для лікування втрати води з організму (дегідратації) та хімічних речовин (наприклад, через сильне потіння, порушення функції нирок).

2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату Рінгер

Не застосовувати препарат Рінгер, розчин для інфузії, якщо в пацієнта є один з наступних станів:

• дітям та новонародженим у віці 28 днів або менше: не можна вводити антибіотик цефтріаксон внутрішньовенно одночасно з цим препаратом;
• у разі, коли в просторі навколо клітин надмірно накопичуються рідини (гіперволемія);
• у разі, коли об'єм крові в судинах більший за нормальний (гіперволемія);
• тяжка ниркова недостатність (коли нирки не працюють正常но і пацієнт потребує діалізу);
• невиправна серцева недостатність. Це серцева недостатність, яка не лікується належним чином і викликає такі симптоми, як:
• короткий вдих;
• опухлість навколо гомілок;
• у разі надмірної кількості рідини в організмі, викликаної надмірною кількістю солі в крові (гіпертонічна дегідратація);
• концентрація калію в крові вище норми (гіперкаліємія);
• концентрація натрію в крові вище норми (гіпернатріємія);
• концентрація кальцію в крові вище норми (гіперкальціємія);
• концентрація хлору в крові вище норми (гіперхлоремія);
• надмірне високе кров'яний тиск (гіпертонія);
• накопичення рідини під шкірою, що охоплює все тіло (генералізований набряк);
• хвороба печінки, що викликає накопичення рідини в черевній порожнині (цироз печінки з асцитом);
• у разі прийому глікозидів серця (серцеві засоби) для лікування серцевої недостатності, таких як препарати наперстянки або дигоксину (див. також «Інші препарати та Рінгер»).

Осторожності та заходи обережності

Необхідно повідомити лікаря або медсестру про наступні обставини та захворювання, які існують зараз або існували в минулому:

• дихальна недостатність (хвороба легень) (у перелічених вище випадках може знадобитися особливе спостереження за пацієнтом);
• будь-які форми хвороби серця або порушення функції серця;
• порушення функції нирок;
• збільшене кров'яний тиск (гіпертонія);
• накопичення рідини під шкірою, особливо навколо гомілок (периферичний набряк);
• накопичення рідини в легенях (пульмонічний набряк);
• збільшене кров'яний тиск під час вагітності (передтермінальний стан);
• хвороба, яка викликає надмірну кількість гормону альдостерону (альдостеронізм);
• будь-які інші стани, пов'язані з затриманням натрію (коли організм затримує надмірну кількість натрію), такі як лікування стероїдами (див. також «Інші препарати та Рінгер»);
• порушення кількості спинномозкової рідини (наприклад, через запалення оболон мозку та спинного мозку, кровотечу в мозку або пошкодження мозку);
• стан, який може викликати високу активність вазопресину, гормону, який регулює кількість рідини в організмі, наприклад:
• -раптова і важка хвороба або травма;
• -перенесена операція;
• -хвороба мозку;
• -прийом певних препаратів. Ці стани можуть збільшувати ризик низької концентрації натрію в крові та викликати головний біль, нудоту, судоми, спання, кому, набряк мозку. Пацієнти з вищим ризиком виникнення набряку мозку - це:
• дітям;
• жінкам (особливо у репродуктивному віці);
• стан, при якому наднирки виробляють недостатню кількість певних гормонів (недостатність кори наднирників);
• втрата води з організму (остра дегідратація, наприклад, через блювоту або діарею);
• розлеглі пошкодження тканин (наприклад, після важких опіків);
• хвороби, пов'язані з високими концентраціями вітаміну Д (наприклад, саркоїдоз, хвороба шкіри та внутрішніх органів);
• хвороби, пов'язані з каменями в нирках;
• антибіотик цефтріаксон не можна змішувати чи вводити одночасно з будь-якими розчинами, які містять кальцій, при внутрішньовенному введенні. Цей препарат містить кальцій. У пацієнтів у віці понад 28 днів цефтріаксон та розчин, який містить кальцій, можуть бути введені послідовно один за одним, якщо лікар прийме заходи для уникнення реакції між препаратами. У разі, якщо пацієнт дорослий або дитина має малий об'єм крові, лікар буде уникати введення кальцію та цефтріаксону один за одним;
• серцева недостатність.

У пацієнтів, які отримують цю інфузію, буде проведено дослідження крові та сечі, а лікар також контролюватиме:

• кількість рідини в організмі;
• життєво важливі показники;
• кількість таких речовин, як натрій, калій, кальцій та хлор (електролітів плазми).

Хоча розчин для інфузії Рінгер містить калій та кальцій, їх кількість не достатня, щоб:

• підтримувати належну концентрацію цих речовин;
• лікувати сильно знижені концентрації калію (важка гіпокаліємія) або кальцію (важка гіпокальціємія) в плазмі.

Після виправлення стану дегідратації за допомогою препарату Рінгер лікар призначить інший препарат для інфузії для забезпечення організму належної кількості калію та кальцію. Лікар візме до уваги, чи застосовується парентеральне харчування (харчування, яке вводиться за допомогою інфузії в вену). У разі тривалого застосування препарату Рінгер пацієнт буде отримувати речовини, необхідні для харчування, з додаткового джерела.
Хлорид кальцію може бути шкідливим, якщо його введуть в тканини тіла. Через це не слід вводити розчин Рінгер у м'язи (введення в м'яз). Лікар також буде докладати всіх зусиль, щоб уникнути витікання розчину в тканини, які оточують вену.
Не можна вводити розчин для інфузії Рінгер через ту саму голку, яку використовують для переливання крові. Це може викликати пошкодження червоних кров'яних тілець або їх злипання.

Препарат Рінгер та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або медсестру про всі препарати, які приймаються зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Особливо важливо повідомити лікаря про застосування:

• цефтріаксону (антибіотика), який вводиться внутрішньовенно (див. Осторожності та заходи обережності);
• глікозидів серця (серцевих засобів) таких як препарати наперстянки або дигоксину, які застосовуються для лікування серцевої недостатності; не можна їх застосовувати разом з препаратом Рінгер (див. також пункт «Не застосовувати препарат Рінгер, якщо в пацієнта є...»). Дія цих препаратів може бути посилена кальцієм. Це може викликати загрозливі для життя зміни ритму серця.

Наступні препарати можуть бути причиною накопичення натрію та води в організмі, що викликає набряк тканин та підвищене кров'яний тиск:

• кортикостероїди (протизапальні препарати);
• карбеноксолон (протизапальний препарат, який застосовується для лікування виразок шлунка).

Нижче перелічені препарати можуть збільшувати концентрацію калію в крові. Це діяння може становити загрозу для життя. Збільшення концентрації калію в крові є більш ймовірним у пацієнтів з захворюваннями нирок:

• діуретики, які зберігають калій (певні мoczопідні препарати, наприклад, амилорид, спіронолактон, триамтерен) (необхідно пам'ятати, що ці препарати можуть входити до складу комбінованих лікарських засобів);
• інгібітори конвертази ангіотензину (АСЕІ) (які застосовуються для лікування підвищеного кров'яного тиску);
• антагоністи рецептора ангіотензину II (які застосовуються для лікування високого кров'яного тиску);
• такролімус (який застосовується для профілактики відторгнення трансплантату та лікування деяких захворювань шкіри);
• циклоспорин (який застосовується для профілактики відторгнення трансплантату).

Деякі препарати можуть викликати підвищення ризику побічних ефектів унаслідок низької концентрації натрію в крові. До таких препаратів можуть належати:

• мoczопідні препарати (діуретики);
• -препарати проти болю та (або) запалення (відомі також як НПЗП);
• -препарати проти психозу;
• -препарати, які застосовуються для лікування депресії (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну);
• -препарати, які викликають ефекти, подібні до морфіну (опіоїди);
• -деякі препарати, які застосовуються для лікування епілепсії (препарати проти епілепсії);
• -гормон окситоцин (який викликає скорочення матки);
• -деякі препарати, які застосовуються для лікування пухлин (хіміотерапія);
• -препарат проти холестерину;
• -препарати проти цукрового діабету.

Інші препарати, які можуть впливати на дію препарату Рінгер або самі підлягати його впливу, це:

• тіазидні мoczопідні препарати, наприклад, гідрохлортіазид або хлорталідон;
• вітамін Д.

Застосування препарату Рінгер з їжею та питтям

Необхідно запитати лікаря, які продукти та напої можна приймати під час лікування.

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, припускає, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або медсестрою перед застосуванням цього препарату.
Розчин для інфузії Рінгер можна безпечно застосовувати під час вагітності або годування грудьми, якщо баланс електролітів та рідини буде контролюватися лікарем. Лікар буде приділяти особливу увагу у разі застосування окситоцину під час пологів.
Кальцій може проникати в організм дитини через плаценту, а після народження - з молоком матері. Лікар буде контролювати концентрації речовин та кількість рідини в організмі пацієнтки.
Якщо jedoch необхідно додати інший препарат до розчину для інфузії під час вагітності, особливо під час пологів або годування грудьми, необхідно:

• проконсультуватися з лікарем;
• ознайомитися з інструкцією до препарату, який буде доданий.

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Препарат Рінгер не впливає на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини.

3. Як застосовувати препарат Рінгер

Розчин для інфузії Рінгер вводиться лікарем або медсестрою. Лікар вирішить, яку дозу препарату застосувати та коли його вводити. Це буде залежати від віку, маси тіла пацієнта та умов і причини лікування. Кількість введеного препарату також може залежати від інших препаратів, які застосовуються у пацієнта.

Не застосовувати препарат Рінгер, якщо в розчині є видимі частинки або якщо упаковка пошкоджена.

Препарат Рінгер вводиться зазвичай через пластикову трубку, підключену до голки, введеної в вену.
Зазвичай цей розчин вводиться через вену в руці. Однак лікар може застосувати інший спосіб введення цього препарату пацієнту.
У пацієнтів, які отримують розчин для інфузії Рінгер, лікар проведе дослідження крові, щоб оцінити:

• концентрацію натрію, калію, кальцію та хлору в крові;
• кількість рідини.

Необхідно видалити всі невикористані залишки розчину. Частково використаних мішків з препаратом Рінгер НЕ ВИКОРИСТОВУЙТЕ ПОВТОРНО.

Застосування більшої ніж рекомендована дози препарату Рінгер

У разі застосування занадто великої кількості препарату Рінгер (передозування) або введення препарату занадто швидко, можуть виникнути такі симптоми, як:

• перенасичення водою та (або) натрієм з надмірним накопиченням рідини в тканинах (набряк) та опухлістю;
• чуття оніміння в руках та ногах (парестезії);
• слабкість м'язів;
• неможливість рухатися (параліч);
• нерегулярні серцеві скорочення (аритмія серця);
• блокада серця (дуже повільне серцебиття);
• зупинка серцевої діяльності (серце перестає битися: стан загрози для життя);
• замішання;
• слабкість апетиту (анорексія);
• чуття нудоти (нудота);
• блювота;
• запор;
• біль у животі;
• психічні розлади, такі як раздражливість або депресія;
• спрага (підвищене відчуття спраги);
• вироблення великої кількості сечі (поліурія);
• хвороба нирок, викликана накопиченням кальцію в нирках (нефрокальциноз);
• камені в нирках;
• кома (втрата свідомості);
• крейдяний присмак у роті;
• червоність (гіперемія з червоністю обличчя);
• розширення судин шкіри (периферична гіперемія);
• закислення крові (ацидоз) як причина втоми, замішання, летаргії та прискореного дихання.

Якщо в пацієнта виникнуть будь-які з цих симптомів, необхідно негайно повідомити про це лікаря. Інфузія препарату буде припинена, а лікар призначить лікування залежно від симптомів.
Якщо до розчину для інфузії Рінгер додано інший препарат, він також може викликати виникнення симптомів до появи симптомів передозування інфузії. Необхідно ознайомитися з інструкцією до препарату, який вводиться разом з препаратом Рінгер, щоб ознайомитися з переліком можливих симптомів.

Припинення застосування препарату Рінгер

Лікар вирішить, коли припинити інфузію.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта.
Побічні ефекти перелічені за їхньою частотою виникнення.
Дуже часто(виникають у понад 1 з 10 пацієнтів):

• зміни концентрації речовин в крові (електролітні розлади).

У пацієнтів з хворобою серця або рідиною в легенях (пульмонічний набряк):

• надмірна кількість рідини в організмі (гіперволемія);
• серцева недостатність.

Інші

• реакції, викликані технікою введення препарату:
• гіпертермія (реакція з гіпертермією);
• інфекції в місці інфузії;
• біль або реакція в місці введення препарату (червоність або набряк в місці інфузії);
• іритація та запалення вени, в яку введено препарат в інфузії (флебіт). Це може викликати червоність, біль або відчуття печіння та набряк на місці введення препарату в інфузії;
• утворення тромбів у венах (тромбоз вен), в місці введення, яке викликає біль, набряк або червоність в області тромбу;
• проникнення розчину в тканини, які оточують вену (екстравазація). Це може викликати пошкодження тканин та утворення рубців;
• низька концентрація натрію в крові (гіпонатріємія);
• набряк мозку, який може викликати пошкодження мозку (набряк мозку).

Якщо до розчину для інфузії додано інший препарат, він також може викликати побічні ефекти. Вони залежать від того, який препарат було додано. Необхідно ознайомитися з інструкцією до препарату, який вводиться разом з препаратом Рінгер, щоб ознайомитися з переліком можливих симптомів.
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно звернутися до лікаря або медсестри.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03022 Київ
Телефон: +380 44 253 36 64
Факс: +380 44 253 36 64
Електронна пошта: [adm@moz.gov.ua](mailto:adm@moz.gov.ua)
Веб-сайт: https://moz.gov.ua
Побічні ефекти також можна повідомляти подміському органу, відповідальному за реєстрацію лікарських засобів.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Рінгер

Препарат потрібно зберігати в місці, недоступному для дітей.
Немає спеціальних рекомендацій щодо зберігання препарату.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну його дії, вказаного на мішкові для інфузії. Термін дії препарату закінчується в останній день вказаного місяця.
Не застосовувати цей препарат, якщо видимі частинки або якщо упаковка пошкоджена.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Рінгер

Активними речовинами є:

• хлорид натрію: 8,60 г на літр
• хлорид калію: 0,30 г на літр
• хлорид кальцію двоводний: 0,33 г на літр

Іншими речовинами є:

• вода для ін'єкцій
• гідроксид натрію

Як виглядає препарат Рінгер та що містить упаковка

Розчин для інфузії Рінгер є прозорим розчином, вільним від видимих частинок.
Доступний у пластикових мішках поліолефіново/поліамідних (Viaflo). Кожен мішок поміщений у закриту захисну пластикову упаковку зewnętrню.
Розміри мішків:

• 500 мл
• 1000 мл

Мішки поставляються в картонних коробках. Картонна коробка може містити наступні кількості:

• 1 мішок по 500 мл
• 20 мішків по 500 мл
• 1 мішок по 1000 мл
• 10 або 12 мішків по 1000 мл

Не всі типи упаковок повинні бути в обігу.

Відповідальний орган та виробники

Відповідальний орган:

Бакстер Польща Сп. з о.о.
вул. Кручиковського, 8
00-380 Варшава

Виробники:

Бакстер С.А.
бульвар Рене Бранквар, 80
7860 Лессін
Бельгія
Б'єффе Медітал С.А.
шосе Б'єскаса, Сенегюе
22666 Сабіньяніго (Уеска)
Іспанія
Дата останньої актуалізації інструкції:січень 2023
Бакстер і Віафло є торговими марками Бакстер Інтернешнл Інк.
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------

Наступна інформація призначена лише для фахового медичного персоналу:

Спосіб дій та підготовка

Застосовувати лише тоді, коли розчин прозорий, без видимих частинок і коли контейнер не пошкоджений. Вводити негайно після підключення набору для інфузії.
Не виймати з захисної упаковки до моменту використання.
Внутрішній мішок забезпечує стерильність продукту.
Пластикових контейнерів не слід підключати послідовно. Таке застосування могло б викликати повітряну емболію, викликану залишковим повітрям, втягнутим з першого контейнера до закінчення введення рідини з другого контейнера. Створення додаткового тиску на внутрішньовенні розчини, які містяться в гнучких контейнерах з пластмаси, з метою збільшення швидкості потоку, може викликати повітряну емболію, якщо перед введенням з контейнера не будуть повністю видалені залишки повітря.
Застосування наборів для введення внутрішньовенно з повітряним клапаном, з клапаном повітряного вентилятора у відкритому становищі, може викликати повітряну емболію. Набори для введення внутрішньовенно з повітряним клапаном, з клапаном повітряного вентилятора у відкритому становищі, не повинні застосовуватися з гнучкими контейнерами з пластмаси.
Розчин потрібно вводити за допомогою стерильного обладнання з дотриманням правил асептики. Обладнання для інфузії потрібно попередньо наповнити розчином, щоб запобігти проникненню повітря в систему.
Додаткові препарати можна вводити в розчин перед інфузією або під час інфузії через самозатульгований порт для додавання препаратів.
Коли застосовується інший препарат, потрібно підтвердити ізотонічність перед парентеральним введенням. Необхідно провести точне та обережне змішування в умовах асептики з кожним додатковим препаратом.
Розчини, які містять додаткові препарати, повинні бути використані негайно, без зберігання.
Додавання інших препаратів або неправильна техніка введення можуть викликати виникнення реакцій з гіпертермією через можливість введення пірогенних речовин. У разі виникнення побічної реакції необхідно негайно припинити інфузію.
Видалити після одноразового використання.
Видалити невикористані залишки розчину.
Не підключати повторно частково використаних мішків.

• 1. Відкриття
• а. Виняти мішок Віафло з захисної упаковки безпосередньо перед застосуванням.
• б. Стиснувши сильно внутрішній мішок, перевірити, чи не протікає. Якщо виявлено протікання, мішок потрібно видалити, оскільки його вміст може бути нестерильним.
• в. Перевірити, чи розчин прозорий і не містить нерозчинних частинок. Якщо розчин не прозорий або містить нерозчинні частинки, його потрібно видалити.
• 2. Підготовка до застосування Під час підготовки та застосування потрібно використовувати стерильні матеріали.
• а. Повісити мішок на стійку.
• б. Видалити пластикову кришку з порту для переливання, розташованого на дні мішка:
• взяти меншу кришку на шиї порту однією рукою;
• взяти більшу кришку на затичці другою рукою та повернути;
• затичка відскочить.
• в. Під час підключення інфузії слідувати правилам асептики.
• г. Підключити набір для переливання, слідуючи інструкціям, наданим з набором, щодо підключення, наповнення набору та введення розчину.
• 3. Способи введення додаткових препаратів Увага: Додані препарати можуть виявляти неузгодженість (див. нижче пункт 5 «Неузгодженість додаваних препаратів»).

Додавання препаратів перед застосуванням

• а. Дезінфікувати порт для додавання препаратів.
• б. Використовуючи шприц з голкою 19G (1,10 мм) до 22G (0,70 мм), ввести голку в самозатульгований порт для додавання препаратів та ввезти препарат.
• в. Точно змішати розчин з доданим препаратом. При препаратах з високою густиною, таких як хлорид калію, деликатно постукати порти в положенні мішка портами догори та змішати.

Увага: Не зберігати мішків, які містять додані препарати.
Додавання препаратів під час застосування

• а. Закрити зажим набору для переливання.
• б. Дезінфікувати порт для додавання препаратів.
• в. Використовуючи шприц з голкою 19G (1,10 мм) до 22G (0,70 мм), ввести голку в самозатульгований порт для додавання препаратів та ввезти препарат.
• г. Зняти мішок зі стійки та (або) перевернути його портами догори.
• д. Очистити обидва порти шляхом деликатного постукування в положенні мішка портами догори.
• е. Точно змішати розчин з препаратом.
• ж. Повісити мішок у попередньому положенні, знову відкрити зажим та продовжити застосування.
• 4. Тривалість зберігання під час застосування (додаткові препарати) Перед застосуванням потрібно встановити хімічну та фізичну стабільність кожного доданого препарату в рН, який має препарат Рінгер у контейнері Віафло. З мікробіологічної точки зору такий продукт потрібно використати негайно. Якщо розчин не був використаний негайно, час та умови зберігання продукту перед застосуванням залежать від користувача, а зберігання не повинно тривати довше 24 годин при температурі від 2 до 8°C, якщо розчинення препарату не відбулося в контрольованих та валідованих умовах асептики.
• 5. Неузгодженість додаваних препаратів Як і у випадку з будь-яким розчином для парентерального введення, перед додаванням препаратів потрібно перевірити їхню узгодженість з розчином у контейнері Віафло. Відповідальність за оцінку неузгодженості доданого препарату з препаратом Рінгер лежить на лікарі, шляхом перевірки, чи не відбулися зміни кольору та (або) появи осаду, нерозчинних комплексів або кристалів. Необхідно ознайомитися з інструкцією до препарату, який буде додано до розчину. Перед додаванням препарату потрібно перевірити, чи він розчиняється та стабільний у воді з рН розчину Рінгер (рН від 5,0 до 7,5). Звітувалися фармацевтичні неузгодженості між солями кальцію та великою кількістю препаратів. Це може призвести до утворення комплексів та осаду.
• Одночасне введення цефтріаксону та продукту Рінгер є протипоказаним у недоношених новонароджених та новонароджених, народжених у термін (у віці 28 днів або менше), навіть якщо застосовуються окремі лінії для інфузії.
• У пацієнтів будь-якого віку не можна змішувати чи вводити цефтріаксон одночасно з будь-якими внутрішньовенними розчинами, які містять кальцій, навіть через різні лінії для інфузії або інші місця інфузії.
• Якщо сама лінія для інфузії використовується для наступного введення, між вливами потрібно добре промити її рідиною, яка показує узгодженість.
• У разі гіповолемії потрібно уникати введення цефтріаксону та розчинів, які містять кальцій, один за одним.

Необхідно врахувати, що наступні речовини не узгоджуються з розчином Рінгер (цей перелік не є повним):

• амфотерична Б
• кортизон
• еритроміцина лактобіонат
• етаміван
• етиловий спирт
• тіопентал натрію
• едетат дисодію

Не слід застосовувати речовини, про які відомо, що вони показують неузгодженість.
Бакстер і Віафло є торговими марками Бакстер Інтернешнл Інк.