Ретровір

Укладена інструкція: інформація для пацієнта

Ретровір, 10 мг/мл, концентрат для приготування розчину для інфузії

Зидовудин

Перш ніж використовувати препарат, уважно ознайомтеся з цією інструкцією, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб мати можливість знову її прочитати, якщо це буде необхідно.
• Якщо у вас виникнуть будь-які питання, зверніться до лікаря або фармацевта.
• Препарат призначений лише для конкретної особи. Не передавайте його іншим. Препарат може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо у пацієнта з'являться будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря або фармацевта. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Ретровір і для чого він використовується
• 2. Інформація, яку потрібно знати перед використанням препарату Ретровір
• 3. Як використовувати препарат Ретровір
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Ретровір
• 6. Зміст упаковки і інші відомості

1. Що таке препарат Ретровір і для чого він використовується

Препарат Ретровір містить зидовудин як активну речовину. Зидовудин належить до групи антиретровірусних препаратів, відомих як нуклеозидні інгібітори зворотної транскриптази (НРТІ). Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, використовується для короткочасного лікування пацієнтів із важкими симптомами інфекції вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), тобто з набутим синдромом імунодефіциту (СНІД), які не можуть приймати пероральні форми препарату. Ретровір також використовується у вагітних жінок (після 14 тижня вагітності), у яких виявлено ВІЛ, а також у новонароджених, народжених цими жінками, щоб зменшити можливість передачі інфекції ВІЛ від матері до плода.

2. Інформація, яку потрібно знати перед використанням препарату Ретровір

Коли не використовувати препарат Ретровір

• якщо пацієнт має алергію на зидовудин або будь-який інший компонент препарату (перелічений у пункті 6);
• у пацієнтів, у яких у крові виявлено дуже низьку кількість нейтрофілів (вид білих кров'яних клітин) або дуже низьке вміст гемоглобіну;
• у новонароджених з гіпербілірубінемією, у яких необхідне лікування, інше ніж фототерапія, або зі збільшеною активністю амінотрансфераз, що перевищує 5-кратне верхнє межу норми.

Якщо у вас виникли будь-які питання, зверніться до лікаря.

Попередження та обережність

Перш ніж почати приймати препарат Ретровір, обговоріть це з лікарем, фармацевтом або медсестрою. Препарат не лікує інфекцію ВІЛ, а лише гальмує її розвиток і дозволяє підтримувати перебіг хвороби під контролем. Через інфекцію ВІЛ можуть розвинутися інші інфекції або захворювання, пов'язані з ВІЛ. Препарат Ретровір повинен застосовуватися під контролем лікаря, який має досвід лікування пацієнтів, інфікованих ВІЛ або СНІДом. Під час лікування необхідно мати доступ до відповідного медичного забезпечення, яке забезпечує можливість проведення моніторингу гематологічних параметрів, включаючи визначення рівня вірусу, клітин CD4 та переливання крові, якщо це необхідно. Передача ВІЛ від матері до дитини у вагітних жінок може відбутися навіть при застосуванні препарату для профілактики такої передачі. Анеміята нейтропеніяЗидовудин може впливати на утворення червоних кров'яних клітин, що призводить до анемії. Основні симптоми такого стану - відчуття втоми та короткострокість дыхання. Рідше у пацієнтів спостерігається зниження утворення певного типу білих кров'яних клітин, що може призвести до підвищеної сприйнятливості до інфекцій. Лікар може призначити періодичні аналізи крові для контролю кількості деяких кров'яних клітин. Ці зміни зазвичай є тимчасовими. Застосування препарату Ретровір разом з рибавірином може викликати або посилювати існуючу анемію. Якщо у пацієнта з'являються симптоми анемії (такі як втома та короткострокість дыхання), необхідно звернутися до лікаря, який вирішить, чи потрібно припинити застосування препарату Ретровір. Лактатна ацидозГрупа препаратів, до якої належить Ретровір (НРТІ), може викликати стан, відомий як лактатна ацидоз. Лактатна ацидоз, якщо вона виникає, зазвичай розвивається після кількох місяців лікування. Глибокі, швидкі дыхання, сонливість та інші неспецифічні симптоми, такі як нудота, блювота, біль у животі, можуть свідчити про розвиток лактатної ацидоз. Це рідке, але важке побічне діяння відбувається частіше у жінок, особливо з великою надвагою. Хвороби печінки, особливо збільшення печінки, запалення печінки та стеатоз печінки, також можуть збільшувати ризик розвитку цього стану. Під час застосування препарату Ретровір лікар буде щільно контролювати стан пацієнта, щоб виявити будь-які симптоми, які можуть свідчити про розвиток лактатної ацидоз. Розподіл жирової тканиниЛікування препаратом Ретровір або іншими препаратами, які містять зидовудин, може призвести до втрати жирової тканини в області ніг, рук та обличчя (ліпоатрофія). Лікар повинен спостерігати за пацієнтом, щоб виявити ліпоатрофію. Якщо буде виявлена будь-яка втрата жирової тканини в області ніг, рук або обличчя, необхідно повідомити про це лікаря. Якщо такі симптоми з'являються, лікар оцінить, чи потрібно припинити застосування препарату Ретровір і застосувати інше лікування інфекції ВІЛ. Після припинення застосування препарату Ретровір відновлення втрати жирової тканини може бути помітним через кілька місяців, і втрачена жирова тканина може не бути повністю відновлена. Рівні ліпідів і глюкози в кровіПід час лікування інфекції ВІЛ можуть збільшуватися рівні ліпідів і глюкози в крові. Це частково пов'язано з поліпшенням стану здоров'я та способом життя, а іноді, у випадку з рівнями ліпідів в крові, з дією препаратів проти ВІЛ. Лікар призначить аналізи для виявлення цих змін. Хвороби печінки (запалення печінки)Якщо у пацієнта в минулому були хвороби печінки, необхідно поговорити з лікарем. У пацієнтів з хронічним вірусним запаленням печінки типу Б або С, які лікуються антиретровірусними препаратами, може збільшуватися ризик важких і потенційно загрозливих для життя побічних дій з боку печінки, і може бути необхідне проведення аналізів крові для контролю функції печінки. Синдром реактивації імунної системиУ деяких пацієнтів з пізньою стадією інфекції ВІЛ (СНІДом), у яких в минулому було оportуністичне інфекція, симптоми об'єктивного та суб'єктивного запалення, спричиненого попереднім інфекцією, можуть з'явитися незабаром після початку лікування анти-ВІЛ. Говорять, що ці симптоми є результатом поліпшення здатності організму до імунної відповіді, що дозволяє боротися з інфекціями, які могли існувати без явних симптомів. Якщо будуть виявлені будь-які симптоми запалення, необхідно негайно звернутися до лікаря. Згідно повідомлень, також можуть виникати аутоімунні захворювання (такі як хвороба Грейвса-Базедова, поліміозит та синдром Гієна-Барре) при поліпшенні імунологічного статусу пацієнта (реактивації імунної системи). Однак період до їх виникнення є більш різноманітним, і ці захворювання, часто з неспецифічними симптомами, можуть з'явитися через кілька місяців після початку лікування. Застосування у пацієнтів похилого віку та у пацієнтів з порушеннями функції нирок і печінкиНеобхідно звернутися до лікаря, який може вирішити про корекцію дози (див. пункт: "Як застосовувати препарат Ретровір"). Мартвічність кістокУ деяких пацієнтів повідомлялося про захворювання, відоме як мартвічність кісток, яке може бути спричинене багатьма факторами (в тому числі застосуванням кортикостероїдів, вживанням алкоголю, важкою імунодепресією, підвищеним індексом маси тіла). Якщо у пацієнта з'являються болі кінцівок, загальмованість кінцівки або труднощі при русі, необхідно звернутися до лікаря. Пацієнти зі співіснуючою інфекцією вірусу гепатиту СПід час застосування зидовудину як частини схеми лікування ВІЛ повідомлялося про випадки загострення анемії (анемії), пов'язаної з застосуванням рибавірину, однак точний механізм цього явища ще не був вивчений. Через підвищення ризику анемії не рекомендується одночасне застосування рибавірину та зидовудину. Лікар розгляне можливість заміни зидовудину на інший препарат у схемі антиретровірусної терапії, якщо він був раніше призначений. Це особливо важливо у пацієнтів, у яких раніше була анемія, пов'язана з застосуванням зидовудину.

Препарат Ретровір та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря про всі препарати, які пацієнт зараз приймає або приймав раніше, а також про препарати, які пацієнт планує приймати. Це стосується також препаратів, які видаються без рецепта, включаючи препарати, що містять трав'яні компоненти. Наступних препаратів не слід застосовувати разом з препаратом Ретровір:

• рифампіцин (антибіотик),
• ставудин (застосовується для лікування інфекцій ВІЛ).

Препарат Ретровір може взаємодіяти з деякими препаратами, що може посилювати побічні ефекти. Якщо пацієнт приймає будь-який з наступних препаратів, необхідно повідомити про це лікаря (у разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря):

• фенітойн, валпроєва кислота (застосовуються для лікування епілепсії),
• оксазепам, лоразепам (застосовуються для лікування тривоги),
• ацетилсаліцилова кислота (аспірин), кетопрофен, напроксен (застосовуються як протизапальні, жарознижувальні та болєзніжувальні препарати),
• кодеїн (препарат проти кашлю),
• морфін (застосовується для лікування болю),
• метадон (застосовується як заміна героїну при лікуванні наркозалежності),
• індометацин (застосовується для лікування ревматоїдного артриту),
• циметидин (застосовується для лікування виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки),
• клофібрат (застосовується для лікування порушення ліпідного обміну),
• ізопрінозин (противірусний препарат, що впливає на імунну систему),
• пробенецид (застосовується для лікування подагри та інших схожих захворювань, а також застосовується разом з деякими антибіотиками для підвищення їх ефективності),
• пентамідин, атовахвон (застосовуються для лікування паразитарних інфекцій, таких як пневмоцистна пневмонія),
• амфотерцин, ко-тримоксазол (застосовуються для лікування бактеріальних та грибкових інфекцій),
• піріметамін (застосовується для лікування малярії та інших паразитарних інфекцій),
• дапсон (застосовується для профілактики пневмоцистної пневмонії та лікування шкіряних інфекцій),
• флуконазол або флуктіозин (застосовуються для лікування грибкових інфекцій, таких як кандидоз),
• ганцикловір, інтерферон (застосовуються для лікування вірусних інфекцій),
• ламівудин (застосовується для лікування інфекцій ВІЛ та вірусного гепатиту типу Б),
• вінкристин, винбластин або доксорубіцин (застосовуються для лікування пухлин).

Вагітність, годування грудьми та вплив на фертильність

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату. Препарат Ретровір повинен застосовуватися під час вагітності лише у тому випадку, якщо користь перевищує можливий ризик для дитини. Застосування препарату Ретровір у вагітних жінок (після 14 тижня вагітності) з інфекцією ВІЛ та новонароджених, народжених цими жінками, значно знижує можливість передачі інфекції ВІЛ від матері до дитини. Якщо пацієнтка вагітна або планує завагітніти, вона повинна обов'язково звернутися до лікаря для обговорення можливих побічних ефектів та корисності і ризиків, пов'язаних з антиретровірусною терапією для неї та дитини. Якщо пацієнтка приймала препарат Ретровір під час вагітності, лікар може призначити регулярні відвідування для спостереження за розвитком дитини. Під час таких відвідувань можуть проводитися аналізи крові та інші діагностичні дослідження. Зидовудин, активна речовина препарату Ретровір, проникає в грудне молоко жінок, які годують. Якщо пацієнтка приймає препарат Ретровір, вона не повинна годувати грудьми. Не рекомендуєтьсягодування грудьми жінками, інфікованими вірусом ВІЛ, оскільки вірус ВІЛ можна передати дитині з грудним молоком. Якщо пацієнтка годує грудьми або планує годування грудьми, вона повинна якнайшвидше проконсультуватисяз лікарем.

Проведення транспортних засобів та обслуговування машин

Не проводилися дослідження щодо впливу препарату Ретровір на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини. При прийнятті рішення про керування транспортним засобом або обслуговування машин пацієнт повинен врахувати свій стан здоров'я та можливі побічні ефекти препарату Ретровір.

Препарат Ретровір містить натрій

Цей препарат містить менше 1 ммоль натрію (23 мг) на флакон, тобто препарат вважається "вільним від натрію".

3. Як застосовувати препарат Ретровір

Вказану дозу препарату Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, вводять у повільній інфузії вену протягом понад однієї години. Препарату Ретровір, розчин для інфузії, не слід вводити внутрішньом'язово.

Розведення

Препарат Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, необхідно розведення перед введенням (див. Інструкція з використання препаратув кінці інструкції).

Дозування

Препарат Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, слід застосовувати пацієнту лише так довго, як довго не можна застосовувати пероральну форму препарату. Дозування для дорослихЗазвичай препарат Ретровір вводять у дозі 1 мг/кг маси тіла або 2 мг/кг маси тіла кожні 4 години. Поточна рекомендуема доза препарату Ретровір у пероральній формі, як частина комбінованої схеми лікування, становить від 500 до 600 мг на добу у двох або трьох дозах. Дозування для дітей та підлітківДані щодо застосування препарату Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, у дітей обмежені. Застосовувалися добові дози у діапазоні 80-160 мг/м²кожні 6 годин (320-640 мг/м²на добу). Поточна рекомендуема доза препарату Ретровір у пероральній формі, як частина комбінованої схеми лікування, становить від 360 до 480 мг/м²на добу у 3-4 дозах, що приблизно відповідає добовій внутрішньовенній дозі 240-320 мг/м²на добу у 3-4 дозах. Дозування для профілактики передачі інфекції ВІЛ від матері до дитини та новонародженогоВагітним жінкам після 14 тижня вагітності препарат Ретровір вводять перорально у дозі 500 мг на добу (тобто 100 мг 5 раз на добу) до початку пологів. Під час пологів препарат Ретровір вводять у вигляді одногодинної інфузії вену у дозі 2 мг/кг маси тіла, а потім у вигляді тривалої інфузії вену у дозі 1 мг/кг маси тіла на годину до моменту перерізання пуповини. Новонародженому препарат Ретровір вводять перорально у дозі 0,2 мл/кг маси тіла (2 мг/кг маси тіла) кожні 6 годин, починаючи до закінчення 12 годин після пологів, та продовжуючи до закінчення 6 тижнів життя. Для забезпечення точності дозування препарату у новонароджених слід використовувати шприци з поділками у десяткових одиницях (0,1 мл). Наприклад, новонародженому масою тіла 2,0 кг та 5,0 кг вводять відповідно 0,4 мл (4 мг зидовудину) та 1,0 мл (10 мг зидовудину) перорального розчину 4 рази на добу. Якщо пероральне введення препарату новонародженому не є можливим, препарат Ретровір слід вводити внутрішньовенно кожні 6 годин у дозі 1,5 мг/кг маси тіла у вигляді півгодинної інфузії вену. Якщо планується проведення кесаревого розтину, за 4 години до операції починається інфузія препарату Ретровір. Якщо від операції відмовляються, необхідно закінчити інфузію та розпочати пероральне введення. Зміни дозування у пацієнтів з гематологічними побічними ефектамиЯкщо вміст гемоглобіну знижується до 7,5-9,0 г/100 мл (4,65-5,59 ммоль/л) або кількість нейтрофілів знижується до 0,75-1,0 х 10⁹/л, лікар може вирішити про зниження введеної дози або припинення введення препарату Ретровір (див. пункт: "Інформація, яку потрібно знати перед застосуванням препарату Ретровір"). Дозування у пацієнтів похилого вікуЛікар може призначити проведення відповідних контрольних досліджень перед початком та під час застосування препарату Ретровір у пацієнтів цієї вікової групи. Дозування у пацієнтів з порушеннями функції нирокУ пацієнтів з важкою нирковою недостатністю (кліренсом креатиніну ≤ 10 мл/хв), лікар може вирішити про зниження дози до 1 мг/кг маси тіла, вводячи 3-4 рази на добу. У пацієнтів з термінальною нирковою недостатністю, які проходять гемодіаліз або перитонеальний діаліз, рекомендується доза 100 мг, вводячи кожні 6-8 годин. Дозування у пацієнтів з порушеннями функції печінкиУ пацієнтів з цирозом печінки може відбуватися нагромадження препарату в організмі. Лікар може вирішити про зміну дозування препарату або про подовження інтервалу між окремими дозами, особливо якщо з'являються симптоми поганої толерантності до препарату.

Застосування більшої ніж рекомендована дози препарату Ретровір

Якщо пацієнтові випадково введено більшу ніж рекомендована доза препарату, необхідно негайно звернутися до лікаря або найближчої лікарні.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча не у всіх вони з'являються. Під час лікування інфекції ВІЛ не завжди можна встановити, чи певний побічний ефект був викликаний препаратом Ретровір, іншими препаратами, які приймаються одночасно, чи інфекцією ВІЛ. Через це дуже важливо повідомити лікаря про будь-які зміни в стані здоров'я. Пацієнт не повинен надмірно турбуватися після прочитання нижче переліку побічних ефектів, оскільки вони можуть не з'явитися у нього. Профіль побічних ефектів у дорослих та дітей є подібним. Дуже часті побічні ефекти(з'являються у більше ніж 10 з 100 пацієнтів)

• головні болі, нудота.

Часті побічні ефекти(з'являються у 1-10 з 100 пацієнтів)

• анемія (низька кількість червоних кров'яних клітин) та нейтропенія або лейкопенія (низька кількість білих кров'яних клітин). Якщо кількість червоних кров'яних клітин знижується, у пацієнта можуть з'явитися симптоми втоми та короткострокості дыхання. Зниження кількості білих кров'яних клітин може підвищити сприйнятливість до інфекцій,
• збільшення активності ферментів печінки, вмісту білірубіну та молочної кислоти,
• запаморочення,
• болі в м'язах, загальне нездужання,
• блювота, біль у животі, діарея.

Незbyt часті побічні ефекти(з'являються у 1-10 з 1000 пацієнтів)

• зниження кількості тромбоцитів (клітин, які відіграють важливу роль у процесі згортання крові). У осіб із зниженою кількістю тромбоцитів може з'явитися підвищена схильність до кровотеч та утворення синяків,
• зниження кількості кров'яних клітин (панцитопенія) з гіпоплазією кісткового мозку (кістковий мозок з низькою кількістю клітин),
• слабкість, гарячка, загальні болі,
• розлади м'язової функції,
• короткострокість дыхання,
• метеоризм,
• свербіж, висипка.

Рідкі побічні ефекти(з'являються у менше ніж 1 з 1000 пацієнтів)

• тривога, депресія, безсоння, сонливість, судоми, оніміння, розлади чуття,
• розлади смаку, відсутність апетиту, зміни в ротовій порожнині з неоднорідним забарвленням, нудота, панкреатит, розлади печінки, такі як збільшення печінки, стеатоз печінки,
• зміна розподілу або нагромадження жирової тканини в організмі,
• часте сечовипускання, збільшення грудей у чоловіків,
• хвороба серцевого м'яза, відомої як кардіоміопатія,
• вибіркова аплазія (зникнення) системи, що виробляє червоні кров'яні клітини,
• зміна забарвлення нігтів та шкіри, підвищена потливість, кропив'янка, симптоми, подібні до грипу, кашель, озноб, болі в грудній клітці,
• лактатна ацидоз без зниження вмісту кисню в крові.

Дуже рідкі побічні ефекти(з'являються у менше ніж 1 з 10 000 пацієнтів)

• апластична анемія (анемія через недостатність кісткового мозку).

У деяких пацієнтів, які приймають НРТІ, повідомлялося про стан, відомий як лактатна ацидоз, який виникає через підвищення виробництва молочної кислоти в організмі (див. пункт 2 "Інформація, яку потрібно знати перед застосуванням препарату Ретровір"). Під час лікування інфекції ВІЛ можуть збільшуватися рівні ліпідів та глюкози в крові (див. пункт 2 "Інформація, яку потрібно знати перед застосуванням препарату Ретровір"). Застосування препарату Ретровір може викликати втрату жирової тканини в області ніг, рук та обличчя (ліпоатрофія, див. пункт 2 "Інформація, яку потрібно знати перед застосуванням препарату Ретровір").

Звіт про побічні ефекти

Якщо з'являються будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта, або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу непередбачуваних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України, вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03041, телефон: +38 (044) 279-64-04, факс: +38 (044) 279-64-04, електронна пошта: [[email protected]](mailto:[email protected]). Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальній особі. Завдяки повідомленню про побічні ефекти можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Ретровір

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей. Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після позначки EXP. Термін придатності означає останній день вказаного місяця. Номер серії препарату вказано на упаковці після позначки Lot. Не зберігати при температурі вище 30 °C. Захищати від світла. Препаратів не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки та інші відомості

Що містить препарат Ретровір

• Активною речовиною препарату є зидовудин. Кожна флакон містить 200 мг зидовудину.
• Інші компоненти препарату: соляна кислота, гідроксид натрію, вода для ін'єкцій.

Як виглядає препарат Ретровір та що містить упаковка

Препарат Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, є прозорим, безбарвним або легенько жовтуватим, стерильним водним розчином з pH близько 5,5. Розфасовується у флакони з оранжевого скла, закриті пробками з бромобутилової гуми та алюмінієвими ковпачками, у паперовій коробці. Упаковка містить 5 флаконів по 20 мл.

Відповідальна особа та імпортер

Імпортер

GlaxoSmithKline Manufacturing S.P.A. Strada Provinciale Asolana No. 90 San Polo di Torrile 43056 Parma Італія Для отримання більш детальної інформації зверніться до представника відповідальної особи: GSK Services Sp. z o.o. вул. Римовського, 53 02-697 Варшава телефон: +48 22 576 90 00

Дата останньої актуалізації інструкції:

Відповідальна особа

ViiV Healthcare BV Van Asch van Wijckstraat 55H 3811 LP Amersfoort Нідерланди

Інформація для фахового медичного персоналу

ІНСТРУКЦІЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ПРЕПАРАТУ

Препарат Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, слід вводити після розведення у вигляді повільної інфузії вену тривалістю 60 хвилин. Препарату Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, не слід вводити внутрішньом'язово. РозведенняПрепарат Ретровір, концентрат для приготування розчину для інфузії, слід розведення перед введенням. Відповідну кількість концентрату (див. пункт 3 "Як застосовувати препарат Ретровір") слід додати до 5% розчину глюкози для інфузії та перемішати для отримання розчину зидовудину концентрацією 2 мг/мл або 4 мг/мл. Такі розведення зберігають свої фізико-хімічні властивості протягом 48 годин при температурі 5 °C та 25 °C. Препарат не містить консервантів, тому розведення слід проводити в стерильних умовах, найкраще безпосередньо перед введенням, а невикористану частину препарату слід видалити. Не слід застосовувати препарат, якщо перед розведенням, після розведення або під час його введення з'являється видиме забруднення.