Перазін 25 мг

УPOSIT до пакування: інформація для пацієнта

ПЕРАЗИН 25 мг

25 мг, таблетки

Перазин

ПЕРАЗИН 100 мг

100 мг, таблетки

Перазин

Необхідно уважно ознайомитися з вмістом цієї інструкції перед застосуванням препарату, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Необхідно зберегти цю інструкцію, щоб у разі потреби мати можливість знову її прочитати.
• У разі будь-яких сумнівів необхідно звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей препарат призначений лише для конкретної особи. Необхідно уникати передачі його іншим особам. Препарат може нашкодити іншим особам, навіть якщо симптоми їхньої хвороби ідентичні.
• Якщо у пацієнта з'являються будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перераховані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке препарат Перазин 25 мг та Перазин 100 мг і для чого вони застосовуються
• 2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату Перазин 25 мг та Перазин 100 мг
• 3. Як застосовувати препарат Перазин 25 мг та Перазин 100 мг
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати препарат Перазин 25 мг та Перазин 100 мг
• 6. Зміст пакування та інші відомості
• 1. Що таке препарат Перазин 25 мг та Перазин 100 мг і для чого вони застосовуються

Активною речовиною препаратів Перазин 25 мг та Перазин 100 мг є перазин, який має протипсихотичну та заспокійливу дію, усуває марення та галюцинації.
Показаннями до застосування єрізні форми шизофренії, а також гострі психотичні розлади (в тому числі кататонічні) з супутніми симптомами психомоторного збудження, манії та марення.
Кататонія - це комплекс симптомів, при якому домінують рухові порушення, що приймають форму або сповільнення рухів до їхньої зупинки, або раптового рухового збудження.

2. Інформація, важлива перед застосуванням препарату Перазин 25 мг та Перазин 100 мг

Коли не застосовувати препарат Перазин 25 мг або Перазин 100 мг

• якщо пацієнт має алергію на перазин або будь-який з інших компонентів цього препарату (перелічених у пункті 6) або інші протипсихотичні препарати, особливо похідні фенотіазину,
• якщо у пацієнта встановлено злоякісний нейролептичний синдром в анамнезі,
• у разі важкого пошкодження кісткового мозку або кровотворних клітин,
• якщо у пацієнта спостерігаються коматозні стани,
• під час вагітності та годування грудьми,
• у разі гострого отруєння одним з перелічених засобів: снодійними засобами, опіоїдами, іншими нейролептичними засобами, заспокійливими засобами, антидепресивними засобами, алкоголем,
• якщо у пацієнта спостерігаються пролактин-залежні пухлини, через збільшене виділення пролактину під впливом перазину,
• у разі ниркової недостатності,
• якщо у пацієнта спостерігаються депресивні стани.

Необхідно проконсультуватися з лікарем, навіть якщо вищеозначені попередження стосуються ситуацій, які мали місце в минулому.

Попередження та заходи обережності

Перед початком застосування препарату Перазин 25 мг або Перазин 100 мг необхідно обговорити це з лікарем,
фармацевтом або медсестрою.
У разі порушень функції печінки дози необхідно відповідним чином зменшити (див. пункт 3).
Після застосування максимальних доз може відбутися важке пошкодження печінки.
Необхідно бути обережним у пацієнтів з нирковою недостатністю, оскільки похідні фенотіазину можуть
спричинювати гіпотонію.
Необхідно бути особливо обережним під час лікування перазином пацієнтів, у яких встановлено:

• зменшення кількості білих кров'яних тілець (лейкопенія) або інші порушення кровотворної системи,
• пошкодження серцевого м'яза в анамнезі,
• важка гіпотонія, раптове зниження артеріального тиску, що відбувається внаслідок швидкого переходу з положення лежачи до положення стоячи (ортостатична гіпотонія),
• конвульсії в анамнезі,
• хвороба Паркінсона,
• глаукома з вузьким кутом відтоку,
• порушення сечовипускання, звуження сечовипускального каналу, гіперплазія передміхурової залози,
• надмірна рухливість, поєднана з рухами, що відбуваються незалежно від волі, або зменшена рухливість, жесткість і тремор м'язів (порушення позапірамідної системи),
• порушення рухової функції, що проявляються, зокрема, рухами, подібними до хореї (дискінезія),
• міастенія (лат. myasthenia gravis, хвороба, що характеризується швидким втомоюванням і слабінням скелетних м'язів),
• активна виразкова хвороба та хронічні захворювання печінки,
• звуження сечовипускального каналу,
• гіпертиреоз,
• пухлина надниркових залоз,
• порушення утворення нових кров'яних клітин (гемопоез),
• гостра анемія,
• пухлини молочної залози.

Під час лікування перазином необхідно:

• постійно контролювати рівень глюкози в крові у пацієнтів з цукровим діабетом,
• контролювати функцію серцево-судинної системи: контролювати артеріальний тиск та спостерігати за можливими порушеннями серцевої діяльності; для цього необхідно проводити часті вимірювання артеріального тиску та електрокардіографію; це особливо важливо у пацієнтів похилого віку; необхідно контролювати ЕКГ у осіб з захворюваннями та вадами серця,
• проводити проби функції печінки (лабораторні дослідження крові) на початку лікування та потім через 6 місяців.

У разі підозри на розвиток злоякісного нейролептичного синдрому рекомендується
негайно припинити застосування препарату та якомога швидше звернутися до лікаря. Злоякісний нейролептичний синдром, який спостерігається в окремих випадках, характеризується, зокрема, підвищенням температури тіла до 40°C та м'язовою жесткістю.
Рекомендується зменшити дозу або припинити застосування препарату та негайно провести дослідження крові, якщо після застосування препарату спостерігаються:

• зміни в аналізі крові (зменшення кількості лейкоцитів, зменшення кількості тромбоцитів),
• кровотечі з носа,
• порушення свідомості, яким супроводжуються ілюзії, галюцинації зорові, слухові, такtilні та інші (делірій),
• депресія,
• зміни шкіри типу кропив'янки або подразнення,
• збільшення активності печінкових ферментів та жовтяниця.

У разі значного зменшення кількості лейкоцитів, а також у разі змін у загальному аналізі крові лікар може вирішити питання про припинення лікування перазином та призначення іншого препарату.
Під час тривалого лікування перазином аналіз крові необхідно проводити кожні 6 місяців.
У разі розвитку порушень рухової функції (ранньої дискінезії або синдрому паркінсонізму) таких, як: рухи, подібні до хореї, рухи, що відбуваються незалежно від волі, надмірна рухливість або зменшена рухливість, жесткість та тремор м'язів, лікар може рекомендувати зменшення дози або призначення лікування проти паркінсонізму.
Під час лікування перазином описані випадки підвищеної чутливості до світла. Необхідно уникати інтенсивного сонячного світла та зменшувати чутливість до світла, застосовуючи захисні креми з вмістом фільтрів проти ультрафіолетового випромінювання (UV).
Застосування перазину може бути причиною розвитку алергічних реакцій шкіри.

Діти та підлітки

Недостатньо даних, які дозволяють оцінити безпеку застосування препарату у дітей та підлітках молодше 16 років, тому перазин призначений лише для лікування дорослих.

Пацієнти похилого віку

Пацієнти похилого віку повинні отримувати зменшені дози перазину. Рекомендується застосовувати половину дози для дорослих.

Препарат Перазин 25 мг або Перазин 100 мг та інші препарати

Необхідно повідомити лікаря або фармацевта про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує застосовувати.
Застосування перазину разом з:

• леводопою призводить до взаємного зниження їхньої дії,
• циметидином призводить до збільшення біодоступності перазину в організмі,
• вуглекситим літиєм збільшує ризик пошкодження нервової системи та підвищення рівня цукру в крові,
• препаратами, які блокують бета-адренергічні рецептори (обніжають артеріальний тиск), може призвести до надмірного зниження артеріального тиску,
• препаратами з антихолінергічною дією (атропін, тригексифенідил) збільшує ризик розвитку марення, знижує силу протипсихотичної дії,
• етанолом, снодійними та заспокійливими препаратами збільшує заспокійливу дію та ризик розвитку респіраторних ускладнень (параліч дихального центру),
• препаратами проти епілепсії (наприклад, фенитоїн, карбамазепін) призводить до зниження протипсихотичної дії перазину, зниження протисудомної дії,
• оральними антикоагулянтами знижує антикоагулянтну дію,
• інгібіторами МАО та засобами контрацепції призводить до зниження заспокійливої дії перазину та посилення побічних ефектів, які його супроводжують,
• препаратами проти цукрового діабету призводить до зниження їхньої дії,
• наркотичними препаратами проти болю та іншими засобами проти болю та жару посилює їхню болюсну та заспокійливу дію,
• трисиклічними препаратами проти депресії (ТСД, наприклад, іміпрамін, амітріптилін) призводить до зниження дії препаратів (відбувається взаємне гальмування захоплення препаратів тканинами),
• препаратами з групи селективних інгібіторів зворотного захоплення серотоніну (СІЗЗС, наприклад, флуоксетин, флувоксамін, сертралін) призводить до взаємного гальмування захоплення препаратів тканинами та значного підвищення рівня перазину в крові,
• препаратами, які порушують функцію кісткового мозку (мієлотоксичні), такими, як наприклад: фенілбутазон, амінофеназон, хлорамфенікол, призводить до підвищення ризику порушень функції кісткового мозку та порушень у аналізі крові.

Під час терапії перазином спостерігалися хибні результати тестів на вагітність.

Застосування препарату Перазин 25 мг та Перазин 100 мг з алкоголем

Під час лікування перазином пацієнт не повинен вживати продукти, що містять алкоголь.

Вагітність та годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітною або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед застосуванням цього препарату.
Перазин проникає через плацентарний бар'єр, тому застосування препарату у жінок під час вагітності є протипоказаним.
Перазин проникає в грудне молоко. У разі, якщо необхідно застосування лікування перазином, необхідно припинити годування грудьми.

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Препарат може призводити до значного порушення психофізичної працездатності. Під час лікування перазином не слід керувати транспортними засобами чи обслуговувати машини.

Препарат Перазин 25 мг містить лактозу

Якщо раніше у пацієнта встановлено непереносимість деяких цукрів, необхідно повідомити про це лікаря перед прийняттям препарату.

3. Як застосовувати препарат Перазин 25 мг та Перазин 100 мг

Цей препарат завжди слід застосовувати згідно з рекомендаціями лікаря або фармацевта. У разі сумнівів необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Препарат застосовується перорально.
Спочатку застосовується від 50 до 100 мг на добу, у подальшому етапі лікування поступово збільшуючи дозу до 300-600 мг на добу в поділених дозах. Максимальна терапевтична доза становить 800 мг на добу в поділених дозах. Підтримувальна доза становить від 75 до 300 мг на добу.
Лікування амбулаторних пацієнтів слід розпочинати з найменших ефективних доз, а потім дозу можна збільшити до досягнення бажаної реакції на лікування.
Не рекомендується раптових змін дозування, оскільки це збільшує ризик розвитку побічних ефектів.
Максимальна протипсихотична дія досягається через один-три тижні лікування.

Пацієнти з нирковою недостатністю

У разі ниркової недостатності немає необхідності змінювати дозування препарату.

Пацієнти з печінковою недостатністю

У хворих з порушеннями функції печінки рекомендується зменшення доз перазину. Рекомендується застосовувати половину дози для дорослих, а у разі важкої печінкової недостатності припинення застосування препарату.

Пацієнти похилого віку

Хворі похилого віку повинні отримувати зменшені дози препарату. Рекомендується застосовувати половину дози для дорослих. Таке дозування зазвичай забезпечує у осіб похилого віку бажану терапевтичну дію.

Застосування у дітей та підлітках

Недостатньо даних, які дозволяють оцінити безпеку застосування препарату у дітей та підлітках молодше 16 років, тому перазин призначений лише для лікування дорослих.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози препарату Перазин 25 мг або Перазин 100 мг

Симптоми
Навмисне або випадкове передозування (застосування кількох або кількадесят грамів перазину) проявляється зазвичай труднощами мови, незграбністю рухів, порушеннями зору, м'язовим тремором, станом збудження, зупинкою серця та порушеннями кровообігу, задухою та порушеннями терморегуляції (здатність підтримувати сталу температуру тіла).
Порядок дій у разі передозування
У разі прийняття значно більшої, ніж рекомендована, дози препарату необхідно негайно звернутися до лікаря або фармацевта.

Пропуск застосування препарату Перазин 25 мг або Перазин 100 мг

Необхідно прийняти пропущену дозу якомога швидше, якщо тільки не настав час приймати наступну дозу. Не слід застосовувати подвійну дозу з метою компенсувати пропущену дозу.

Припинення застосування препарату Перазин 25 мг або Перазин 100 мг

Лікування психотичних розладів є тривалою терапією. Після досягнення задовільної поправки не рекомендується занадто швидке зменшення дози препарату. Дози слід зменшувати поступово протягом кількох до кількадесяти місяців. Припинення застосування препарату може відбутися лише під контролем лікаря та згідно з його рекомендаціями.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних із застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря, фармацевта або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який препарат, цей препарат може призводити до побічних ефектів, хоча вони не спостерігаються у кожного пацієнта.
У разі розвитку злоякісного нейролептичного синдрому, який характеризується підвищенням температури тіла до 40°C та м'язовою жесткістю з супутнім підвищенням рівня міоглобіну та активності креатинфосфокінази в крові, необхідно негайно звернутися по допомогу до лікаря.
Дуже часто(у 1 з 10 пацієнтів):
галакторея
Часто(у 1-10 пацієнтів на 100):
зміна внутрішньоочного тиску, набряк слизової оболонки носа, запори, труднощі з сечовипусканням, збільшення маси тіла, сухість слизових оболонок рота, посилення спраги, порушення статевої функції (наприклад, порушення ерекції, еякуляції).
Не дуже часто(у 1-10 пацієнтів на 1000):
порушення рухової функції (дискінезія, синдром паркінсонізму) з проявами рухів, подібних до хореї, рухів, що відбуваються незалежно від волі, надмірної рухливості або зменшеної рухливості, жесткості та тремору м'язів, порушення сну, загальний неспокій, збільшення кількості кошмарів, дезорієнтація та оніміння.
Рідко(у 1-10 пацієнтів на 10 000):
зміни чутливості в руках та ногах, конвульсії, підвищена чутливість очей до світла, важкі реакції підвищеної чутливості до світла, яким супроводжується відкладення пігменту, колапс, гіперплазія молочних залоз у чоловіків, порушення свідомості, яким супроводжуються ілюзії, галюцинації зорові, слухові, такtilні та інші, порушення мислення та пам'яті.
Дуже рідко(у менше 1 пацієнта на 10 000):
набряки, зниження рівня гранулоцитів у крові, позапірамідні симптоми з проявами нездатності спокійно перебувати в сидячому положенні, часто поєднані з депресією, які спостерігаються зазвичай після маніакальної фази психозу, злоякісний нейролептичний синдром, який спостерігається в окремих випадках, порушення дихання, шлунково-кишкові розлади, нудота, гангренозне запалення кишківника, яке призводить до їхньої некрозу, зміни шкіри типу червянки (системний червянка), застій у жовчних шляхах (холестаз).

Частота невідома

хибні результати тестів на вагітність, порушення серцевого ритму, зниження артеріального тиску, зниження рівня лейкоцитів, зниження рівня тромбоцитів, зміни шкіри типу кропив'янки або подразнення, носові кровотечі, збільшення активності печінкових ферментів та жовтяниця, порушення менструації, збільшення молочних залоз у жінок.

Зголошення побічних ефектів

Якщо спостерігаються будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які можливі побічні ефекти, не перераховані в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна zgолошувати безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Державної служби лікарських засобів та контролю за лікарськими засобами:
вул. Європейська, 2, м. Київ, 01021, тел.: +38 (044) 279-16-16, факс: +38 (044) 279-16-15,
e-mail: [[email protected]](mailto:[email protected])
Побічні ефекти можна zgолошувати також відповідальній особі.
Зголошуючи побічні ефекти, можна буде зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.

5. Як зберігати препарат Перазин 25 мг та Перазин 100 мг

Препарат слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Зберігати при температурі нижче 25°C. Зберігати в оригінальній упаковці.
Не слід застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день вказаного місяця.
Препаратів не слід викидати до каналізації чи побутових відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст пакування та інші відомості

Що містить препарат Перазин 25 мг або Перазин 100 мг

• Активною речовиною препарату є перазин. 1 таблетка містить 25 мг або 100 мг перазину.
• Інші компоненти (допоміжні речовини) -

Перазин 25 мг
лактоза моногідрат, картопляний крохмаль, метилцелюлоза, колоїдна безводна діоксид кремнію, карбоксиметилцелюлоза натрію, стеарат магнію.
Перазин 100 мг
важкий карбонат магнію, повідон К-30, кроскармелоза натрію, стеарат магнію.

Як виглядає препарат Перазин 25 мг або Перазин 100 мг та що містить упаковка

Препарат Перазин 25 мг - таблетки непокриті, жовті, обидві сторони опуклі, з однорідною, гладкою поверхнею.
Одна упаковка препарату Перазин 25 мг містить 20, 30 або 50 таблеток.
Препарат Перазин 100 мг - таблетки непокриті, жовті, овальні двовипуклі, з гладкою поверхнею з лінією поділу.
Одна упаковка препарату Перазин 100 мг містить 30 таблеток.

Відповідальна особа та виробник

«ПРЕДСІБНІСТВО ВИРОБНИЦТВА ФАРМАЦЕВТИЧНИХ ЗАСОБІВ ХАСКО-ЛЕК» ПАТ.
м. Львів, вул. Личаківська, 127

Інформація про препарат

тел. (032) 238-22-22
e-mail: [[email protected]](mailto:[email protected])

Дата останньої актуалізації інструкції: