Плин Рінгера з млечанамі Фресеніус

Упаковка з інструкцією для користувача

РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС, розчин для інфузії

Комбінований продукт

Перш ніж використовувати лікарський засіб, уважно ознайомтеся з вмістом інструкції, оскільки вона містить важливу інформацію для пацієнта.

• Збережіть цю інструкцію, щоб у разі потреби ви могли її знову прочитати.
• Якщо у вас виникли будь-які сумніви, зверніться до лікаря, фармацевта або медсестри.
• Цей лікарський засіб призначений конкретній особі. Не передавайте його іншим. Лікарський засіб може нашкодити іншій особі, навіть якщо симптоми її хвороби такі самі.
• Якщо в пацієнта виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікарю, фармацевту або медсестрі. Див. пункт 4.

Зміст інструкції

• 1. Що таке РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС і для чого він використовується
• 2. Інформація, важлива перед використанням лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС
• 3. Як використовувати РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС
• 4. Можливі побічні ефекти
• 5. Як зберігати РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС
• 6. Зміст упаковки і інші інформації

1. Що таке РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС і для чого він використовується

РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС - це водний розчин мінеральних солей (натрію, калію, кальцію) і солей органічних кислот (лактату натрію), який використовується для заповнення судинного ложа та відновлення водно-електролітного балансу організму. Скład лікарського засобу дуже близький до складу позаклітинної рідини організму. Лікарський засіб вводиться внутрішньовенно.
Показання до застосування:

• дегідрація незалежно від причини (воміта, діарея, свищі тощо);
• гіповолемія (занадто мала об'єм крові в судинах) внаслідок:
• опіку;
• втрати води та (або) електролітів після хірургічних операцій;
• геморагічного шоку - для первинного заповнення судинного ложа.

РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС можна використовувати для розведення та розчинення концентратів електролітів і лікарських засобів, які не проявляють неузгодженості.

2. Інформація, важлива перед використанням лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС

ФРЕЗЕНІУС

Коли не використовувати лікарський засіб РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС

Не використовувати лікарський засіб РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС:

• якщо пацієнт має алергію на активні речовини або будь-яку з інших складових частини цього лікарського засобу (перелічених у пункті 6);
• якщо пацієнт має надмірну кількість рідини в організмі (переводнення);
• для лікування лактатної кислотозу (нагромадження лактатної кислоти в організмі).

Застосування лікарського засобу може бути протипоказане:

• якщо пацієнт має застійну серцеву недостатність (порушення функції серця, що проявляється, зокрема, набряками в області гомілок, набряком легень);
• якщо пацієнт має надмірно високу концентрацію натрію, хлору, калію або кальцію в крові;
• у ситуаціях, коли пацієнту потрібно обмежувати прийом натрію (наприклад, через важку ниркову недостатність, набряк легень);
• одночасно з глікозидами наперстянки та діуретиками, що зберігають калію (див. пункт «РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС та інші лікарські засоби»);
• якщо пацієнт має ниркову недостатність;
• якщо пацієнт має надмірно високу концентрацію лактату в крові.

Попередження та обережність

Під час введення лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС лікар буде контролювати стан пацієнта та призначить лабораторні дослідження (щоб перевірити, чи не відбулося порушення водно-електролітного балансу, концентрації електролітів та кислотно-лужної рівноваги), особливо якщо пацієнт:

• має застійну серцеву недостатність;
• має важку ниркову недостатність;
• має набряки, спричинені затриманням натрію в організмі;
• отримує лікування кортикостероїдами та їхніми похідними (див. пункт «РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС та інші лікарські засоби»).

РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС буде введено з обережністю через ризик виникнення:

• ускладнень, залежних від об'єму введеного розчину та кількості введених електролітів;
• переводнення судинної системи з набряком легень (особливо у пацієнтів із застійною серцевою недостатністю або важкою нирковою недостатністю);
• метаболічної алкалозу через наявність лактатних іонів;
• порушень використання лактатних іонів у пацієнтів із порушеннями функції печінки, а особливо з нирковою недостатністю, у яких підвищена концентрація лактатних іонів.

Перед початком лікування лікарським засобом РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС повідомте лікаря або медсестру, якщо:

• пацієнт має серцеву недостатність;
• пацієнт має дихальну недостатність;
• у пацієнта є стан, який може спричинити підвищення концентрації вазопресину (гормону, що регулює вміст води в організмі). У вищезазначених випадках лікарський засіб повинен бути введено під спеціальним наглядом.

Підвищена концентрація вазопресину в організмі може виникнути:

• якщо у пацієнта виникла раптова або важка хвороба;
• якщо пацієнт відчуває сильний біль;
• якщо пацієнт переніс операцію;
• якщо у пацієнта є інфекція, опік або захворювання центральної нервової системи;
• якщо у пацієнта є захворювання, пов'язані з функцією серця, печінки або нирок;
• якщо пацієнт приймає певні лікарські засоби. Це може збільшити ризик низької концентрації натрію в крові, що може призвести до виникнення головного болю, нудоти, судом, летаргії, коми, набряку мозку та смерті. Набряк мозку збільшує ризик смерті та ушкодження мозку. Збільшений ризик набряку мозку спостерігається у:
• дітей;
• жінок (особливо у репродуктивному віці);
• пацієнтів із порушеннями об'єму спинномозкової рідини, які можуть бути спричинені запаленням оболон мозку, кровотечею в мозку або ушкодженням мозку.

Пацієнтів потрібно ретельно моніторити. У випадках, коли правильна регуляція вмісту води в крові порушена через підвищення виділення гормону антидіуретика (АДГ), інфузія рідин з низькою концентрацією солей (гіпотонічних рідин) може призвести до низької концентрації натрію в крові (гіпонатремії). Це може призвести до виникнення головного болю, нудоти, судом, сонливості, коми, набряку мозку та смерті, тому виникнення цих симптомів (важка симптоматична енцефалопатія з гіпонатремією) вважається станом, який загрожує життю.
Лікар призначить контроль концентрації калію в крові у пацієнтів з ризиком гіперкаліємії (підвищеної концентрації калію) напр., при важкій нирковій недостатності через вміст калію в лікарському засобі.
Лікар не призначить використання лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС під час переливання крові через той самий набір через вміст кальцію та ризик коагуляції.

РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС та інші лікарські засоби

Повідомте лікаря або фармацевта про всі лікарські засоби, які пацієнт зараз приймає або приймав нещодавно, а також про лікарські засоби, які пацієнт планує приймати.
Не використовувати одночасно з лікарським засобом РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС нижче перелічених лікарських засобів:

• глікозидів наперстянки (лікарські засоби, які використовуються для лікування серцевої недостатності) через ризик виникнення важких або загрозливих життю порушень серцевої діяльності (аритмії), особливо якщо пацієнт має знижену концентрацію калію в крові;
• діуретиків, що зберігають калію (амілорид, канренонат калію, спіронолактон, тріамтерен) через ризик виникнення загрозливої життю гіперкаліємії (підвищеної концентрації калію в крові), особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок.

Необхідно проявляти особливу обережність при одночасному застосуванні лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС з нижче переліченими лікарськими засобами:

• тіазидними діуретиками (лікарські засоби, які збільшують виділення сечі, наприклад гідрохлортіазид) через ризик підвищення концентрації кальцію в крові, спричиненого зниженням виділення кальцію з сечею;
• інгібіторами конвертази ангіотензину (лікарські засоби, які використовуються для лікування артеріальної гіпертонії) через ризик виникнення загрозливої життю гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок;
• такролімусом (лікарський засіб, який використовується для лікування, зокрема, атопічного дерматиту) через ризик виникнення загрозливої життю гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок;
• кортикостероїдами (званými також стероїдами, лікарські засоби, які використовуються для лікування, зокрема, ревматичної хвороби);
• кортикотропіном (гормоном гіпофізу).

Особливо важливо повідомити лікаря, якщо пацієнт приймає певні лікарські засоби, які впливають на дію гормону вазопресину, зокрема:

• лікарські засоби, які знижують рівень цукру в крові (хлорпропамід);
• лікарські засоби, які знижують рівень холестерину (клофібрат);
• лікарські засоби, які використовуються для лікування епілепсії (карбамазепін);
• лікарські засоби з хімічною структурою, близькою до амфетаміну (наприклад, МДМА);
• певні лікарські засоби проти пухлин (вінкристин, іфосфамід, циклофосфамід);
• селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну (лікарські засоби, які використовуються для лікування депресії);
• лікарські засоби проти психозу;
• опіоїди, які використовуються для лікування сильного болю;
• лікарські засоби проти болю та (або) запалення (звані також нестероїдними протизапальними лікарськими засобами, НПЗЛ);
• лікарські засоби, які імітують або посилюють дію вазопресину, такі як десмопресин (лікарський засіб, який використовується для лікування підвищеного спраги та виділення сечі), терліпресин (лікарський засіб, який використовується для лікування кровотечі з стравоходу) та окситоцин (лікарський засіб, який використовується для викликання пологів);
• інші лікарські засоби, які підвищують ризик гіпонатремії, включаючи всі діуретики та лікарські засоби проти судом, такі як окскарбазепін.

Через вміст кальцію лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС не слід змішувати з розчинами, які містять вуглекислі, щавлеві або фосфатні солі.

Вагітність і годування грудьми

Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем або фармацевтом перед використанням цього лікарського засобу.
РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС може бути введено під час вагітності та годування грудьми тільки у разі, якщо лікар вважає це необхідним. Необхідно контролювати водно-електролітний баланс.
Необхідно проявляти особливу обережність під час введення цього лікарського засобу вагітним жінкам під час пологів, особливо у поєднанні з окситоцином (гормоном, який використовується для викликання пологів та обмеження кровотечі) через ризик гіпонатремії.

Керування транспортними засобами та обслуговування машин

Відсутні дані.

3. Як використовувати РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС

Цей лікарський засіб вводиться виключно медичним персоналом. Лікарського засобу не слід використовувати самостійно.
У разі сумнівів зверніться до лікаря.
Дозування лікарського засобу встановлює лікар індивідуально для кожного пацієнта залежно від клінічного стану, віку, маси тіла та результатів лабораторних досліджень. Детальнішу інформацію див. у розділі:
Інформація, призначена виключно для фахового медичного персоналу.
Лікар буде контролювати кількість рідини в організмі, кислотність крові, виділення сечі та концентрацію електролітів (особливо натрію) в крові (головним чином у пацієнтів з підвищеною концентрацією гормону вазопресину або у пацієнтів, які приймають інші лікарські засоби, які посилюють дію вазопресину), на початку інфузії (капельниці) та під час її тривалості.

Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС

ФРЕЗЕНІУС

У разі застосування більшої дози лікарського засобу повідомте про це лікаря або медсестру.
Застосування більшої, ніж рекомендована, дози лікарського засобу може призвести до:

• переводнення (надмірна кількість рідини в організмі);
• перевантаження речовинами, розчиненими в лікарському засобі РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС.

У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з використанням цього лікарського засобу, зверніться до лікаря або медсестри.

4. Можливі побічні ефекти

Як і будь-який лікарський засіб, цей лікарський засіб може призвести до побічних ефектів, хоча вони не виникнуть у кожного пацієнта.

Дуже часто (можуть виникнути частіше, ніж у 1 з 10 пацієнтів):

• алергічні реакції, іноді важкі, такі як місцеві або загальні покриви, висипка та червоне забарвлення, свербіж, набряк шкіри, набряк обличчя та (або) горла (набряк Квінке);
• порушення електролітного балансу;
• симптоми з боку дихальної системи: відчуття заткнення носа, кашель, чхання, спазм бронхів та (або) труднощі з диханням.

Часто (можуть виникнути не частіше, ніж у 1 з 10 пацієнтів):

• відчуття тривоги;
• серцева недостатність у пацієнтів із порушеннями серцевої діяльності або набряком легень;
• тиск у грудній клітці;
• біль у грудній клітці з прискоренням серцевої діяльності (тахікардія) або сповільненням серцевої діяльності (брадикардія);
• свербіж;
• переводнення.

Не дуже часто (можуть виникнути не частіше, ніж у 1 з 100 пацієнтів):

• судоми (спровоковані алкалозом).

Частота невідома (не може бути встановлена на основі доступних даних):

• набряки, спричинені переводненням або перевантаженням натрію;
• під час застосування великих кількостей лікарського засобу може виникнути розведення компонентів крові, наприклад, факторів згортання та інших білків плазми, а також зниження гематокриту (параметр, який оцінюється при аналізі крові);
• низька концентрація натрію в крові (гіпонатремія) може призвести до ушкодження мозку та смерті, спричиненої набряком мозку (див. пункт «Попередження та обережність»).

Відзначено кілька випадків паніки.
Можуть виникнути наступні побічні ефекти, пов'язані з технікою введення:

• підвищення температури тіла;
• інфекція в місці введення;
• тромбоз вени (утворення запалення та малих тромбів крові, яке проявляється відчутним загустінням вени, червоним забарвленням навколо неї, болем та чутливістю);
• запалення вени, яке поширюється з місця введення;
• вивітрення (передача лікарського засобу поза вену);
• гіперволемія (занадто велика кількість крові в судинах).

У разі виникнення побічних ефектів лікар негайно припинить інфузію, оцінить стан пацієнта та застосує відповідне лікування.

Звітність про побічні ефекти

Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, повідомте про це лікаря, фармацевта або медсестру. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України
вул. Миколи Амосова, 7
03022, м. Київ
телефон: 0 800 503 808
факс: (044) 279-64-52
адреса електронної пошти: [[email protected]](mailto:[email protected])
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальній особі.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку використання лікарського засобу.

5. Як зберігати РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС

Лікарський засіб слід зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не заморожувати.
Використовувати тільки прозорий розчин.
Не використовувати цей лікарський засіб, якщо ви помітили забруднення або зміну забарвлення, або якщо упаковка пошкоджена.
Невикористаний залишок лікарського засобу не підходить для подальшого використання. Діяйте згідно з правилами асептики.
Не використовувати цей лікарський засіб після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці. Термін придатності позначає останній день місяця. Застосоване маркування на упаковці: EXP - термін придатності, Lot - номер серії.
Лікарські засоби не слід викидати у каналізацію чи домашні контейнери для відходів. Зверніться до фармацевта, щоб дізнатися, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.

6. Зміст упаковки і інші інформації

Що містить РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС

Активними речовинами лікарського засобу є: хлорид натрію, хлорид калію, хлорид кальцію дигідрат, лактат натрію.
1000 мл розчину містить:
Хлорид натрію (Натрій хлорид)
6,00 г
Хлорид калію (Калій хлорид)
0,40 г
Хлорид кальцію дигідрат (Кальцій хлорид дигідрат)
0,27 г
Лактат натрію (Натрій лактат)
6,34 г
Іони:
Na
131,0 ммоль/1000 мл
5,36 ммоль/1000 мл
K
Ca
1,84 ммоль/1000 мл
C₃H₅O₃
Cl -
28,3 ммоль/1000 мл
112,0 ммоль/1000 мл
Інші складові частини (допоміжні речовини) - вода для ін'єкцій, соляна кислота (для встановлення pH) та гідроксид натрію (для встановлення pH).
Осмоларність розчину становить 278,5 мОсм/л, pH: 5,0 – 7,0.

Як виглядає РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС і що містить упаковка

Лікарський засіб має вигляд прозорої та чіткої рідини.
Упаковки лікарського засобу:

• пластиковий контейнер KabiPac з кришкою - 100 мл, 250 мл, 500 мл, 1000 мл;
• пластиковий контейнер KabiPac з кришкою - 40 x 100 мл, 20 x 250 мл, 10 x 500 мл, 20 x 500 мл, 10 x 1000 мл, в паперовій коробці;
• пластиковий контейнер KabiClear з кришкою - 100 мл, 250 мл, 500 мл, 1000 мл;
• пластиковий контейнер KabiClear з кришкою - 40 x 100 мл, 20 x 250 мл, 10 x 500 мл, 20 x 500 мл, 10 x 1000 мл, в паперовій коробці.

Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.

Відповідальна особа та виробник

Відповідальна особа

Фрезеній Кабі Польща Сп. з о.о.
вул. Єрусалимські, 134
02-305 Варшава

Виробник

Фрезеній Кабі Польща Сп. з о.о.
вул. Сєнкєвіча, 25
99-300 Кутно
Для отримання більш детальної інформації зверніться до відповідальної особи:
Фрезеній Кабі Польща Сп. з о.о.
вул. Єрусалимські, 134
02-305 Варшава
телефон: +48 22 345 67 89

Дата останньої актуалізації інструкції:

Інформація, призначена виключно для фахового медичного персоналу:

Дозування та спосіб введення

Дозування
Дозування лікарського засобу встановлює лікар залежно від клінічного стану пацієнта, віку, маси тіла та результатів лабораторних досліджень. Добова доза залежить від потреб пацієнта у рідині та електролітів.
Зазвичай слід вводити дозу з швидкістю 2,5 мл/кг маси тіла на годину під час внутрішньовенної інфузії.
Не слід перевищувати добову дозу, яка становить 40 мл/кг маси тіла.
Максимальна добова доза залежить від потреб пацієнта у рідині та електролітів.
Максимальна швидкість інфузії залежить від клінічного стану пацієнта та встановлюється лікарем.
Спосіб введення
Внутрішньовенне введення. Можна вводити у периферичні вени.
Не вводити внутрішньом'язово.
Через ризик гіпонатремії, пов'язаної з лікуванням у стаціонарі, перед введенням та під час введення лікарського засобу може бути необхідним контролювати концентрацію електролітів у сироватці та кислотно-лужну рівновагу, а також звернути особливу увагу на концентрацію натрію в сироватці у пацієнтів, у яких встановлено неосмотичну стимуляцію виділення вазопресину (синдром неадекватного виділення гормону антидіуретика - СНАДГ) та у пацієнтів, які одночасно приймають лікарські засоби, які належать до групи агоністів вазопресину.
Контроль концентрації натрію в сироватці особливо важливий під час введення гіпотонічних рідин відносно фізіологічного осмотичного тиску.
Швидкість та об'єм інфузії залежать від віку, маси тіла та клінічного стану пацієнта (наприклад, опіки, операції, травми голови, інфекції), тому у дітей одночасне лікування повинно бути встановлено лікарем-спеціалістом, який має досвід застосування внутрішньовенної плазморозріджувальної терапії у дітей.

Передозування

Передозування або надмірна швидкість введення може призвести до переводнення та перевантаження натрію, що несе ризик виникнення набряків обвивних тканин, легень та мозку. Можуть виникнути порушення концентрації електролітів та кислотно-лужної рівноваги.
Введення надмірної кількості калію може призвести до розвитку гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок. До симптомів належать: парестезії в області кінцівок, слабкість м'язів, параліч, порушення ритму серця, блокада серця, зупинка серцевої діяльності, сплутаність.
Введення надмірної кількості солей кальцію може призвести до гіперкальціємії. До симптомів гіперкальціємії належать: анорексія, нудота, блювота, запор, біль у животі, слабкість м'язів, порушення психіки, надмірне спрага, поліурія, кальцифікація нирок, кам'яна хвороба нирок та у важких випадках аритмія серця та кома. Надмірно швидка інфузія внутрішньовенної солі кальцію може призвести до виникнення багатьох симптомів гіперкальціємії, а також кремнеземного смаку в роті, хвиль гарячини та розширення периферійних судин. Легка, безсимптомна гіперкальціємія зазвичай проходить після припинення введення кальцію та інших подібних лікарських засобів, таких як вітамін Д. У разі гострої гіперкальціємії необхідне негайне лікування (наприклад, діуретики петлі, гемодіаліз, калцитонін, бісфосфонати, едетат натрію).
Введення надмірної кількості лактату може призвести до метаболічної алкалозу. Алкалозу метаболічної може супроводжувати гіпокаліємія. До симптомів можуть належати: зміни настрою, втома, задишка, слабкість м'язів та нерегулярний ритм серця. Збільшене напруження м'язів, тремор та тетанія можуть посилюватися особливо у пацієнтів із гіпокальціємією. Лікування алкалозу метаболічної, спричиненої передозуванням лактату, полягає головним чином у відновленні водно-електролітного балансу. Особливо велике значення може мати у補ленні дефіцитів кальцію, хлору та калію.
Якщо передозування стосується лікарських засобів, доданих до розчину, введеного під час інфузії, суб'єктивні та об'єктивні симптоми передозування будуть залежати від властивостей доданого компонента.
У разі випадкового введення надмірної кількості розчину слід припинити інфузію та спостерігати, чи не виникнуть у пацієнта суб'єктивні та об'єктивні симптоми, які свідчать про передозування лікарського засобу. У разі необхідності слід застосувати відповідне симптоматичне та підтримуюче лікування.

Взаємодія з іншими лікарськими засобами та інші види взаємодії

Взаємодія з кальцієм
Протипоказане є одночасне застосування з глікозидами наперстянки через ризик виникнення важкої або загрозливої життю аритмії серця, особливо якщо у пацієнтів спостерігається гіпокаліємія.
Необхідно проявляти особливу обережність під час одночасного застосування тіазидних діуретиків через ризик виникнення гіперкальціємії, спричиненої зниженням виділення кальцію з сечею.
Взаємодія з калієм
Протипоказане є поєднання з діуретиками, які зберігають калію (амілорид, канренонат калію, спіронолактон, тріамтерен), які застосовуються в монотерапії або в поєднанні через ризик виникнення загрозливої життю гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок (сумування ефекту гіперкаліємії).
Не рекомендується поєднувати лікарський засіб РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС з:

• інгібіторами конвертази ангіотензину через ризик виникнення загрозливої життю гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок (сумування ефекту гіперкаліємії);
• такролімусом через ризик виникнення загрозливої життю гіперкаліємії, особливо у пацієнтів із порушеннями функції нирок (сумування ефекту гіперкаліємії);
• кортикостероїдами та кортикотропіном.

Лікарські засоби, які посилюють дію вазопресину
Нижче перелічені лікарські засоби посилюють дію вазопресину, що призводить до зниження виділення нирками води без електролітів та може підвищити ризик гіпонатремії, пов'язаної з лікуванням у стаціонарі після неадекватного балансування лікування плазморозріджувальними засобами.

• Лікарські засоби, які стимулюють виділення вазопресину, наприклад хлорпропамід, клофібрат, карбамазепін, вінкристин, селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, 3,4-метилендіоксі-N-метамфетамін, іфосфамід, лікарські засоби проти психозу, наркотики.
• Лікарські засоби, які посилюють дію вазопресину, наприклад хлорпропамід, НПЗЛ, циклофосфамід.
• Аналоги вазопресину, наприклад десмопресин, окситоцин, вазопресин, терліпресин.

До інших лікарських засобів, які підвищують ризик гіпонатремії, належать також усі діуретики та лікарські засоби проти судом, такі як окскарбазепін.

Приготування лікарського засобу до застосування

Використовуйте тільки прозорий розчин.
Не використовувати цей лікарський засіб, якщо ви помітили забруднення або зміну забарвлення, або якщо упаковка пошкоджена.
Невикористаний залишок лікарського засобу не підходить для подальшого використання.
Діяйте згідно з правилами асептики.
Інструкція використання контейнера типу KabiPac і KabiClear:

• 1. Перед використанням слід перевірити вигляд контейнера та розчину - розчин повинен бути прозорим, без забруднень (не використовувати контейнери, пошкоджені та (або) раніше використані).

• 2. Підготовка до інфузії: а) Поставте контейнер KabiPac/KabiClear на стабільній та рівній поверхні. б) Видаліть пластикову кришку/затичку з великого порту (порту для інфузії) зі стрілкою, спрямованою назовні упаковки. в) Введіть голку набору для інфузії вертикально в порт для інфузії, легенько обертаючи набір рукою, другою рукою тримаючи шию контейнера.
• 3. Додання лікарського засобу до упаковки: а) Поставте контейнер KabiPac/KabiClear на стабільній та рівній поверхні. б) Видаліть пластикову кришку/затичку з меншого порту (порту для ін'єкцій) зі стрілкою, спрямованою всередину упаковки, а потім введіть голку в центр порту для ін'єкцій та додайте лікарський засіб до контейнера KabiPac/KabiClear.

Увага: Порти є стерильними, не потребують дезінфекції перед першим використанням.

Медичні вироби, призначені для введення та додавання лікарського засобу, слід використовувати згідно з їх інструкцією використання. Розчин, отриманий після додавання лікарського засобу, слід ретельно перемішати та переконатися, що не відбулося утворення осадів з розчину.

Незгодженості фармацевтичні

РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС містить іони кальцію та не слід вводити під час переливання крові через той самий набір через ризик коагуляції.
Необхідно враховувати потенційну можливість виникнення незгодженостей лікарських засобів, доданих до лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС, звертаючи увагу на можливі зміни забарвлення та (або) утворення осадів, нерозчинних комплексів або кристалів. Необхідно ознайомитися також з інформацією про лікарський засіб, який планується додати.
Наприклад, РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС проявляє незгодженості з лікарськими засобами, які містять вуглекислі, щавлеві, фосфатні солі, кислоту амінокапронову, амфотерикін Б, вініан метарамінолу, цефамандол, октан кортизону, діетилстільбестрол, еритроміцин, етаміван, етанол, окситетрациклін, натрій тіопентал, динатрій едетат.
Крім того, часткові незгодженості з лікарським засобом РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС проявляють наступні лікарські засоби:

• тетрациклін - зберігає стабільність протягом 12 годин;
• соль натрію амоксициліну:
• у концентрації 2% до 3% стабільна протягом 4 годин;
• у концентрації >3% повинна бути введена протягом 1 години;
• мінокіциклін - зберігає стабільність протягом 12 годин;
• доксіциклін - зберігає стабільність протягом 6 годин.

Вище перелічений список речовин не є повним.
Перед додаванням іншого лікарського засобу слід перевірити, чи є діапазон pH, у якому він є ефективним, таким самим, як для лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС.
У разі додавання інших лікарських засобів до лікарського засобу РОЗЧИН РІНГЕРА З ЛАКТАТОМ ФРЕЗЕНІУС суміш слід негайно вводити.

Видалення залишків лікарського засобу

Усі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.