Амікацин В. Браун, 2,5 мг/мл, розчин для інфузії
Амікацин
Препарат Амікацин В. Браун належить до групи антибіотиків. Вони застосовуються для лікування тяжких інфекцій, викликаних бактеріями, чутливими до активної речовини - амікацину.
Амікацин належить до групи речовин, званих аміноглікозидами.
Пацієнт може отримувати амікацин для лікування наступних захворювань:
Амікацин В. Браун також можна застосовувати для лікування пацієнтів, у яких виник стан запалення внутрішніх органів, пов'язаний з будь-якою з інфекцій, перелічених вище, або у яких підозрюють зв'язок з будь-якою з інфекцій, перелічених вище.
Перед початком застосування препарату Амікацин В. Браун необхідно обговорити це з лікарем.
Необхідно проявляти особливу обережність під час застосування препарату Амікацин В. Браун, якщо пацієнт:
Якщо пацієнта стосується будь-який з нижченаведених факторів, існує більший ризик шкідливого впливу препарату на слух або нерви:
Першими ознаками шкідливого впливу на слух або нерви, що виникають після введення цього препарату, можуть бути:
Після введення препарату може виникнути зупинка дихання (пораження м'язів дихання) і гальмування діяльності нервів і пов'язаних з ними м'язів (блокада проведення нервово-м'язової діяльності).
У такому випадку лікар застосує відповідне лікування.
Пацієнти похилого віку
У пацієнтів похилого віку лікар буде проявляти особливу увагу на функцію нирок. Лікар може провести кілька тестів, щоб упевнитися, що не відбулося шкідливого впливу на нирки,
оскільки у пацієнтів похилого віку ризик порушення функції нирок є більшим.
Діти
Необхідно також проявляти обережність під час застосування препарату у недоношених дітей або новонароджених, народжених у строк, з огляду на недорозвинену функцію нирок.
Під час лікування цим препаратом лікар буде спостерігати за пацієнтом уважно, проявляючи особливу увагу на слух і функцію нирок.
У пацієнта будуть контролюватися:
Якщо у пацієнта виникнуть або загостряться ознаки ниркової недостатності, лікар зменшить добову дозу
і (або) подовжить перерви між окремими дозами. Якщо виникне тяжка ниркова недостатність, введення амікацину буде припинено.
Лікування амікацином необхідно припинити також у тому випадку, якщо виникнуть шуми вух або гіпоакузія.
Якщо під час операції пацієнт має промиті рани розчинами, що містять амікацин або подібний антибіотик, це буде враховуватися при розрахунку дози амікацину.
Необхідно повідомити лікаря або фармацевту про всі препарати, які приймає пацієнт зараз або останнім часом, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Шкідливий вплив амікацину на нирки і нерв слуху може посилитися під впливом:
Якщо необхідно застосовувати амікацин разом з вищезазначеними речовинами, будуть проводитися часті та ретельні контролювання слуху і функції нирок. Якщо амікацин застосовується разом з швидко діючими мочогінними препаратами, буде контролюватися баланс рідини.
Одночасне лікування амікацином і препаратами, що розслабляють м'язи, або іншими речовинами, що діють на м'язи і нерви
Лікар буде спостерігати за пацієнтом особливо уважно, якщо пацієнт приймає амікацин разом з препаратами, що розслабляють м'язи (такими як суksamikholin, декаметоній, атракурій, рокуроній, векуроній), великою кількістю крові з засобом, що запобігає згортанню (цитратом) або засобами для анестезії: може виникнути зупинка дихання (пораження м'язів дихання).
Якщо пацієнт лікується амікацином, необхідно повідомити про це анестезіолога перед операцією, через ризик значного посилення блокади нервово-м'язової діяльності. Якщо аміноглікозиди викликають блокаду нервово-м'язової діяльності, її можна усунути за допомогою солей кальцію.
Індометацин
У новонароджених, які одночасно приймають амікацин і індометацин (протизапальний і protiболовий препарат), концентрація амікацину в крові буде ретельно контролюватися. Індометацин може викликати збільшення концентрації амікацину в крові.
Бісфосфонати
Одночасне застосування з бісфосфонатами (що застосовуються для лікування остеопорози і подібних захворювань) пов'язане з великим ризиком зменшення концентрації кальцію в крові (гіпокальцемії).
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна, або коли планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед застосуванням цього препарату.
Вагітність
Якщо пацієнтка вагітна, вона отримає цей препарат тільки у тому випадку, якщо це буде абсолютно необхідним.
Годування грудьми
Хоча малоймовірно, щоб амікацин всмоктувався з кишечника дитини, годованої грудьми, лікар ретельно зважить, чи припинити годування грудьми, чи лікування амікацином.
Фертильність
Дослідження на тваринах не показали жодного впливу на фертильність.
Не проводилися дослідження щодо впливу препарату на здатність керувати транспортними засобами і обслуговувати машини. Якщо пацієнт приймає препарат в амбулаторних умовах, рекомендується проявляти обережність під час керування транспортними засобами і обслуговування машин через можливі побічні ефекти, такі як вертігі і порушення рівноваги.
Цей препарат містить 354 мг натрію у вигляді солі (основний складник кухонної солі) на 100 мл розчину, що відповідає 17,7% рекомендованої максимальної добової дози натрію для дорослих.
Препарат Амікацин В. Браун вводиться внутрішньовенно безпосередньо в вену (інфузія в/в). Зміст однієї пляшки вводиться протягом 30-60 хвилин.
Зазвичай застосовується лікування амікацином протягом 7-10 днів, і довше тільки у тяжких і ускладнених інфекціях. Ефекти лікування з'являються зазвичай після 24 до 48 годин, в іншому випадку може бути необхідна зміна препарату. У такому випадку лікар оцінить стан пацієнта і розгляне можливу зміну лікування.
Відповідну для даного пацієнта дозу встановлює лікар. Нижче наведені звичайно застосовувані дози.
Це не стосується пацієнтів з ослабленою імунною системою, нирковою недостатністю, муковісцидозом, асцитом, ендокардитом, розлеглими опіками (що охоплюють понад 20% шкіри), пацієнтів похилого віку та жінок під час вагітності.
Під час лікування концентрація амікацину в крові буде ретельно контролюватися, а доза буде точно підібрана.
Якщо у пацієнтів спостерігаються порушення функції нирок, концентрація амікацину в крові та функція нирок будуть періодично ретельно контролюватися з метою відповідного підібрання дози.
Лікар знає, як розрахувати дозу, яку необхідно призначити пацієнтові.
У випадку цієї групи пацієнтів може бути необхідним модифікувати дозу амікацину. Лікар упевниться, що для цього випадку була встановлена правильна доза для пацієнта.
Для досягнення терапевтичних концентрацій в крові у пацієнтів похилого віку може бути необхідним застосування менших доз амікацину, ніж у пацієнтів молодшого віку. Як тільки це буде можливо, буде оцінена функція нирок і, за необхідності, підібрана доза.
У цих пацієнтів дозу розраховуємо на основі ідеальної маси тіла з додаванням 40% надміру маси. Пізніше дозу можна підібрати залежно від концентрації амікацину в крові. Лікар не призначить дози більшої ніж 1,5 г амікацину на добу.
Необхідно вводити більші дози для досягнення відповідних рівнів препарату в крові.
Передозування може викликати пошкодження нирок і нервів слуху або параліч м'язів.
У такому випадку інфузію амікацину буде припинено, можуть також бути застосовані заходи з видалення препарату з крові (діаліз, гемофільтрація). У новонароджених можна розглянути можливість проведення обмінної трансфузії, однак перед впровадженням такого лікування необхідно проконсультуватися зі спеціалістом.
Якщо виникне блокада нервово-м'язової діяльності з зупинкою дихання, лікар застосує всі необхідні методи лікування. Для усунення паралічу м'язів можна застосувати солі кальцію (наприклад, у вигляді глюконату або лактобіонату у 10-20% розчині). У разі бездихання може бути необхідним механічне підтримання дихання.
У разі виникнення будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з застосуванням цього препарату, необхідно звернутися до лікаря або фармацевта.
Як і будь-який препарат, Амікацин В. Браун може викликати побічні ефекти, хоча не у кожного вони виникнуть.
Амікацин (і всі інші подібні речовини) може діяти токсично на нерв слуху і нирки, а також блокувати проведення нервово-м'язової діяльності. Такі ефекти спостерігаються найчастіше у пацієнтів:
Побічні ефекти, які можуть бути викликані лікуванням, перелічені нижче за абсолютною частотою виникнення.
Дуже рідко (можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 10 000 пацієнтів):
Частота невідома (частота не може бути встановлена на основі доступних даних):
Не дуже часто (можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 100 пацієнтів):
Рідко (можуть виникнути у максимум 1 з 1000 пацієнтів):
*
Цей препарат не призначений для застосування в офтальмології. Звітувалося про випадки сліпоти і інфаркту сітківки після введення цього препарату в око.
Частота невідома (частота не може бути встановлена на основі доступних даних):
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій інструкції, необхідно повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна звітувати безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України,
вул. Миколи Амосова, 7,
03039 Київ,
телефон: (044) 206-92-77,
факс: (044) 206-92-77,
веб-сайт: https://www.moz.gov.ua/.
Побічні ефекти можна звітувати також у відповідального суб'єкта.
Звітування про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат необхідно зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати препарат Амікацин В. Браун після закінчення терміну придатності, вказаного на пляшці і зовнішній упаковці. Термін придатності вказується останнім днем вказаного місяця.
Відсутні спеціальні рекомендації щодо зберігання цього лікарського засобу.
Розчин для інфузії необхідно вживати негайно.
Тільки для одноразового застосування.
Всі невикористані залишки препарату необхідно видалити.
Лікарських засобів не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, що робити з лікарськими засобами, які більше не потрібні. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
1 мл препарату Амікацин В. Браун, 2,5 мг/мл, розчин для інфузії містить 2,5 мг амікацину у вигляді сульфату амікацину.
1 пляшка об'ємом 100 мл містить 250 мг амікацину.
1 мл препарату Амікацин В. Браун, 5 мг/мл, розчин для інфузії містить 5 мг амікацину у вигляді сульфату амікацину.
1 пляшка об'ємом 100 мл містить 500 мг амікацину.
1 мл препарату Амікацин В. Браун, 10 мг/мл, розчин для інфузії містить 10 мг амікацину у вигляді сульфату амікацину.
1 пляшка об'ємом 100 мл містить 1000 мг амікацину.
Препарат Амікацин В. Браун - прозорий, безбарвний розчин для інфузії.
Доступний у пляшках з поліетилена об'ємом 100 мл.
Доставляється в упаковках по 10 і 20 пляшок.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.
Відповідальний суб'єкт
Виробник
Австрія
Амікацин В. Браун 2,5 мг/мл Інфузійний розчин
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Інфузійний розчин
Бельгія
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Розчин для інфузії, Оплосинг фор інфузіє, Інфузійний розчин
Амікацин В. Браун 10 мг/мл Розчин для інфузії, Оплосинг фор інфузіє, Інфузійний розчин
Болгарія
Амікацин Б. Браун 5 мг/мл Інфузійний розчин
Амікацин Б. Браун 10 мг/мл Інфузійний розчин
Чехія
Амікацин В. Браун 5 мг/мл
Амікацин В. Браун 10 мг/мл
Німеччина
Амікацин В. Браун 2,5 мг/мл Інфузійний розчин
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Інфузійний розчин
Амікацин В. Браун 10 мг/мл Інфузійний розчин
Естонія
Амікацин В. Браун 5 мг/мл
Амікацин В. Браун 10 мг/мл
Греція
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Розчин для інфузії
Франція
Амікацин В. Браун 2,5 мг/мл Розчин для інфузії
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Розчин для інфузії
Амікацин В. Браун 10 мг/мл Розчин для інфузії
Угорщина
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Розчин для інфузії
Італія
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Розчин для інфузії
Амікацин В. Браун 10 мг/мл Розчин для інфузії
Люксембург
Амікацин В. Браун 2,5 мг/мл Інфузійний розчин
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Інфузійний розчин
Амікацин В. Браун 10 мг/мл Інфузійний розчин
Латвія
Амікацин В. Браун 5 мг/мл Розчин для інфузії
Амікацин В. Браун 10 мг/мл Розчин для інфузії
Польща
Амікацин В. Браун, 2,5 мг/мл, розчин для інфузії
Амікацин В. Браун, 5 мг/мл, розчин для інфузії
Амікацин В. Браун, 10 мг/мл, розчин для інфузії
Словаччина
Амікацин В. Браун 5 мг/мл
Амікацин В. Браун 10 мг/мл
---------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Інформація, призначена лише для фахового медичного персоналу:
Нейротоксичність і ототоксичність
У пацієнтів, які лікуються антибіотиками аміноглікозидами, може виникнути токсичне вплив на нервову систему, яке проявляється впливом на нерв передсердя, а також двобічним впливом на нерв слуху. Ризик ототоксичності, пов'язаний з впливом аміноглікозидів, є більшим у пацієнтів з порушенням функції нирок, а також у пацієнтів, які приймають препарат тривалий час, навіть у пацієнтів, які вже одужали.
Як перший виникає гіпоакузія високих частот, яку можна виявити лише за допомогою аудіометрії. Можуть виникнути сильні вертігі, які можуть свідчити про пошкодження нерву передсердя. Інші симптоми токсичного впливу на нервову систему можуть включати відчуття оніміння і поколювання шкіри, м'язові спазми і судоми.
Збільшений ризик ототоксичності спостерігається у пацієнтів з мутаціями мітохондріальної ДНК (особливо у разі заміни нуклеотиду з 1555 А на Г у гені рРНК 12С), навіть якщо концентрація аміноглікозидів у сироватці під час лікування знаходиться в рекомендованому діапазоні. У цих пацієнтів необхідно розглянути можливість застосування альтернативних методів лікування.
У пацієнтів, у яких у анамнезі є важливі мутації або глухота, викликана аміноглікозидами, необхідно розглянути можливість застосування альтернативних методів лікування або генетичних досліджень перед введенням.
У пацієнтів з розвитком пошкодження нерву передсердя-слухового під час лікування можуть не виникнути симптоми, що свідчать про токсичне вплив на восьмий черепний нерв, однак після закінчення лікування може виникнути повна або часткова двобічна глухота або вертігі, що викликають інвалідність.
Ототоксичне вплив аміноглікозидів зазвичай є незворотнім.
Токсичне вплив на проведення нервово-м'язової діяльності.
Під час лікування аміноглікозидами, незалежно від шляху введення, необхідно враховувати можливість паралічу м'язів дихання, особливо у пацієнтів, які одночасно приймають інші лікарські засоби, що блокують проведення нервово-м'язової діяльності. У разі виникнення блокади проведення нервово-м'язової діяльності введення солей кальцію може усунути параліч м'язів дихання, однак може бути необхідним механічне підтримання дихання. Встановлено виникнення блокади проведення нервово-м'язової діяльності і паралічу м'язів у лабораторних тварин, яким вводилися великі дози амікацину.
Вплив на результати лабораторних тестів
Результати визначення концентрації креатиніну в сироватці можуть бути хибно підвищені, якщо одночасно вводяться цефалоспорини.
Взаємне інактивація дії амікацину і антибіотиків бета-лактамових може відбуватися також у пробах (наприклад, сироватці, спинномозковій рідині) взятої для визначення концентрації аміноглікозидів, що призводить до хибних результатів. У зв'язку з цим проби необхідно аналізувати негайно після взяття, зберігати після взяття в холодильнику або інактивувати антибіотик бета-лактамовий шляхом додавання бета-лактамази. Інактивація антибіотика аміноглікозидового має клінічне значення лише у пацієнтів з важким порушенням функції нирок.
Необхідно ретельно спостерігати за функцією нирок і восьмим черепним нервом, особливо у пацієнтів з діагностованим або підозрюваним на початку лікування порушенням функції нирок, а також у пацієнтів з початково нормальною функцією нирок, у яких під час лікування виникли симптоми порушення функції нирок. За можливості необхідно контролювати концентрацію амікацину в сироватці, щоб забезпечити її відповідну концентрацію і уникнути токсичної концентрації. Необхідно проводити дослідження сечі для виявлення зниження густини, збільшення виділення білка та клітин або циліндрів. Періодично необхідно визначати азот мочевини в крові, концентрацію креатиніну в сироватці або кліренс креатиніну. За можливості необхідно провести серію аудіограм у пацієнтів віком, відповідним для проведення дослідження, особливо у пацієнтів високого ризику. Якщо виникнуть симптоми ототоксичності (вертігі периферійного походження або центрального походження, шуми вух або гострі звуки вухах, втрата слуху) або нефротоксичності, необхідно припинити лікування або модифікувати дозування.
Амікацин В. Браун, 2,5 мг/мл, 5 мг/мл і 10 мг/мл, розчин для інфузії є препаратами, готовими до застосування. Їх не слід змішувати з будь-яким іншим лікарським засобом; необхідно вводити окремо, згідно з рекомендованою дозою і способом введення.
У жодному випадку не слід змішувати аміноглікозиди в розчині для інфузії з антибіотиками бета-лактамовими (наприклад, пеніцилінами, цефалоспоринами), оскільки це може призвести до фізико-хімічної інактивації другого препарату.
Відомі фармацевтичні незгодності з амфотерицином, хлортіазидами, еритроміцином, гепарином, нітрофурантоніном, новобіоціном, фенітоїном, сульфадіазином, тіопентоном, хлортетрацикліном, вітаміном Б і вітаміном С. Не слід змішувати амікацин з цими лікарськими засобами.
Інактивація, що виникає під час змішування аміноглікозидів і антибіотиків бета-лактамових, може зберігатися також у тому випадку, коли беруться проби для визначення концентрації антибіотиків у сироватці, і призвести до значного недооцінення та помилок у дозуванні, а внаслідок цього до ризику токсичності. Проби необхідно швидко піддавати аналізу і зберігати на льоду або додавати бета-лактамазу.
До відкриття
3 роки
Після першого відкриття контейнера
З мікробіологічної точки зору продукт необхідно вживати негайно. Якщо він не буде вживаний негайно, термін і умови зберігання перед застосуванням залежать від користувача. Правильно не слід зберігати його довше ніж 24 години при температурі від 2°C до 8°C.
Точне введення дози лікарського засобу Амікацин В. Браун, 2,5 мг/мл, 5 мг/мл, 10 мг/мл, розчин для інфузії, є можливим, якщо застосувати інфузійний насос.
Ця фармацевтична форма є готовою до застосування, розчину не слід розбавляти перед введенням, і він призначений лише для одноразового застосування.
Для уникнення передозування, особливо у дітей, необхідно вибрати найвідповіднішої з доступних концентрацій.
Дозування в мг на кг маси тіла | ||||||||||
Амікацин В. Браун, 2,5 мг/мл (100 мл = 250 мг) | ||||||||||
Доза амікацину [мг/кг мц] | Маса тіла | |||||||||
2,5 кг | 5 кг | 10 кг | 12,5 кг | 20 кг | 30 кг | 40 кг | 50 кг | 60 кг | 70 кг | |
7,5 | 7,50 | 15,00 | 30,00 | 37,50 | 60,00 | 90,00 | 120,00 | 150,00 | 180,00 | 210,00 |
15 | 15,00 | 30,00 | 60,00 | 75,00 | 120,00 | 180,00 | 240,00 | 300,00 | 360,00 | 420,00 |
20 | 20,00 | 40,00 | 80,00 | 100,00 | 160,00 | 240,00 | 320,00 | 400,00 | 480,00 | 560,00 |
Амікацин В. Браун, 5 мг/мл (500 мг у 100 мл) | ||||||||||
Доза амікацину [мг/кг мц] | Маса тіла | |||||||||
2,5 кг | 5 кг | 10 кг | 12,5 кг | 20 кг | 30 кг | 40 кг | 50 кг | 60 кг | 70 кг | |
7,5 | 3,75 | 7,50 | 15,00 | 18,75 | 30,00 | 45,00 | 60,00 | 75,00 | 90,00 | 105,00 |
15 | 7,50 | 15,00 | 30,00 | 37,50 | 60,00 | 90,00 | 120,00 | 150,00 | 180,00 | 210,00 |
20 | 10,00 | 20,00 | 40,00 | 50,00 | 80,00 | 120,00 | 160,00 | 200,00 | 240,00 | 280,00 |
Амікацин В. Браун, 10 мг/мл (1000 мг у 100 мл) | ||||||||||
Доза амікацину [мг/кг мц] | Маса тіла | |||||||||
2,5 кг | 5 кг | 10 кг | 12,5 кг | 20 кг | 30 кг | 40 кг | 50 кг | 60 кг | 70 кг | |
7,5 | 1,88 | 3,75 | 7,50 | 9,38 | 15,00 | 22,50 | 30,00 | 37,50 | 45,00 | 52,50 |
15 | 3,75 | 7,50 | 15,00 | 18,75 | 30,00 | 45,00 | 60,00 | 75,00 | 90,00 | 105,00 |
20 | 5,00 | 10,00 | 20,00 | 25,00 | 40,00 | 60,00 | 80,00 | 100,00 | 120,00 | 140,00 |
Увага .У пацієнтів з порушенням функції нирок (кліренс креатиніну <60 мл хв) не рекомендується вводити амікацин раз на добу.
З огляду на очікувану кумуляцію амікацину у пацієнтів з порушенням функції нирок і кліренсом креатиніну <60 мл хв, рекомендується зменшення дози або збільшення інтервалів між окремими дозами. У цій групі пацієнтів доза насичення становить 7,5 мг кг мц. Інтервали дозами обчислюються шляхом множення на 9 концентрації креатиніну в сироватці.
Якщо, наприклад, концентрація креатиніну становить 2 мг/100 мл, то одноразову дозу, рекомендовану для даного пацієнта (7,5 мг/кг мц), необхідно вводити кожні 2 × 9 = 18 годин.
У пацієнтів з хронічною нирковою недостатністю і відомим кліренсом креатиніну підтримуюча доза, вводиться кожні 12 годин, обчислюється за допомогою формули:
кліренс креатиніну [мл/хв] × доза амікацину 7,5 мг/кг мц.
кліренс креатиніну [мл/хв]
Вказані в нижченаведеній таблиці значення можна розглядати як орієнтовні.
Для отримання повної інформації про цей лікарський засіб необхідно ознайомитися з характеристикою лікарського засобу.
Кліренс креатиніну | Добова доза амікацину | Доза амікацину кожні 12 годин для пацієнта масою тіла 70 кг |
[мл/хв] | [мг/кг маси тіла на добу] | [мг] |
| 5,4 – 6,4 4,2 – 5,4 3,2 – 4,2 2,1 – 3,1 1,6 – 2,0 |
|
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.