Амікацин
Активною речовиною препарату Амікацин Адамед є амікацин, антибіотик з групи аміноглікозидів, який діє бактерицидно на чутливі бактерії.
Препарат Амікацин Адамед призначений для короткочасного лікування важких інфекцій, викликаних бактеріями, чутливими до амікацину, такими як:
Перш ніж розпочати лікування препаратом Амікацин Адамед, обговоріть це з лікарем:
Перш ніж розпочати введення препарату Амікацин Адамед, а також під час лікування цим препаратом лікар буде спостерігати за пацієнтом, звертаючи особливу увагу на слух і функцію нирок.
У пацієнта будуть контролюватися:
Якщо пацієнта стосується будь-який з нижченаведених факторів, існує більший ризик шкідливого впливу препарату на слух або нерви:
Якщо в пацієнта виникли або погіршилися симптоми ниркової недостатності, лікар зменшить добову дозу
і (або) збільшить інтервали між окремими дозами. Якщо виникла важка ниркова недостатність, введення амікацину буде припинено.
Лікування амікацином також слід припинити, якщо виникли шуми вух або гіпоакузія.
Під час лікування пацієнт повинен пити багато рідини; може бути необхідна інфузійна терапія для запобігання нагромадження амікацину в нирках і ушкодженню ниркових канальців.
У пацієнтів із зниженим виділенням сечі та при неправильному дозуванні антибіотика він може нагромаджуватися в організмі і викликати побічні ефекти. Якщо це відбувається, лікар може призначити гемодіаліз або перитонеальний діаліз.
Аміноглікозиди слід застосовувати з обережністю у передчасно народжених дітей і новонароджених через недорозвиненість нирок у цих пацієнтів.
Повідомте лікаря про всі препарати, які зараз приймає пацієнт, а також про препарати, які пацієнт планує приймати.
Препарат Амікацин Адамед може впливати на дію інших препаратів. Також інші препарати можуть впливати на дію препарату Амікацин Адамед.
Якщо пацієнтка вагітна або годує грудьми, підозрює, що може бути вагітна або планує мати дитину, вона повинна проконсультуватися з лікарем перед використанням цього препарату.
Вагітність
Використання препарату Амікацин Адамед під час вагітності допускається лише у разі, якщо лікар вважає це абсолютно необхідним для матері.
Амікацин проникає через плаценту до кровотоку плода і плідної рідини і може викликати пошкодження плода.
Годування грудьми
Не рекомендується використання препарату у жінок, які годують грудьми. Якщо використання амікацину є абсолютно необхідним для матері, лікар вирішить, чи припинити годування грудьми, чи закінчити лікування.
Не встановлено впливу амікацину на здатність керувати транспортними засобами та обслуговувати машини. Однак
якщо у пацієнта виникли побічні ефекти, такі як вертіго і порушення рівноваги, він не повинен керувати транспортними засобами чи обслуговувати машини.
Препарат рідко може викликати важкі алергічні реакції та бронхоспазм.
Препарат містить 1,98 ммоль (45 мг) соди (основного компонента кухонної солі) у максимальній добовій дозі препарату (1,5 г). Це відповідає 2,25% максимальної рекомендованої добової дози соди в дієті для дорослих.
Цей препарат завжди слід використовувати згідно з рекомендаціями лікаря. У разі сумнівів зверніться до лікаря.
Препарат Амікацин Адамед вводиться внутрішньом'язово або внутрішньовенно (в інфузії).
Дозування та спосіб введення, відповідні для конкретного пацієнта, лікар встановлює залежно від маси тіла, віку та функції нирок, а також типу та тяжкості інфекції.
Після введення рекомендованої дози, у разі неускладнених інфекцій та чутливих бактерій, реакція організму на лікування повинна виникнути протягом 24-48 годин.
Якщо протягом трьох-п'яти днів не відбулася реакція на лікування, лікар розгляне можливість припинення введення цього препарату та застосування іншого лікування після повторного визначення чутливості мікроорганізмів до антибіотика.
Детальні рекомендації щодо дозування та способу застосування та підготовки препарату для введення наведені в кінці брошури, у пункті «Інформація, призначена лише для фахівців медичного персоналу».
Якщо пацієнт підозрює, що отримав надто велику дозу препарату Амікацин Адамед, він повинен повідомити про це лікарю. Лікар вирішить питання про введення вапняку (наприклад, у вигляді глюконату або лактобіонату у 10-20% розчині), щоб запобігти блокаді нервово-м'язової передачі, застосування гемодіалізу, перитонеального діалізу або безперервної гемофільтрації артеріовенозної. У новонароджених та немовлят може бути необхідна перфузійна терапія.
Якщо пацієнт підозрює, що пропустив введення дози препарату Амікацин Адамед, він повинен якнайшвидше повідомити про це лікарю.
У разі будь-яких подальших сумнівів, пов'язаних з використанням цього препарату, зверніться до лікаря або медсестри.
Як і будь-який препарат, цей препарат може викликати побічні ефекти, хоча вони не виникають у кожного пацієнта.
Під час лікування препаратом Амікацин Адамед можуть виникнути наступні побічні ефекти.
необхідно негайно повідомити лікаря, оскільки може бути необхідне припинення лікування препаратом
Не дуже часто трапляються побічні ефекти(можуть виникнути рідше ніж у 1 з 100 осіб):
Рідко трапляються побічні ефекти(можуть виникнути рідше ніж у 1 з 1000 осіб):
Побічні ефекти з невідомою частотою виникнення(частота не може бути встановлена на основі доступних даних):
Якщо виникли будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цій брошурі, повідомте про це лікарю або медсестрі. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України,
вул. Січових Стрільців, 43,
04053, Київ,
телефон: +38 (044) 279-64-04,
факс: +38 (044) 279-64-04,
веб-сайт: https://www.moz.gov.ua
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальній особі.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку використання препарату.
Відсутні спеціальні рекомендації щодо зберігання препарату.
Розведений розчин можна зберігати 24 години при температурі від 2°C до 8°C.
Препарат зберігати в місці, недоступному для дітей.
Не використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після: «EXP».
Препарати не слід викидати у каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
Препарат Амікацин Адамед - прозорий, безбарвний або світло-жовтий водний розчин для ін'єкцій.
Упаковка - флакон з безбарвного скла типу I об'ємом 4 мл, закритий пробкою з бромобутилової гуми з алюмінієвим ущільненням з пластиковою кришкою типу flip-off, у паперовій коробці.
Розмір упаковки: 1 флакон, який містить 2 мл розчину, у паперовій коробці.
Адамед Фарма С.А.
Пеньків, вул. М. Адамкевича, 6А
05-152 Чоснув
Польща
Адамед Фарма С.А.
Пеньків, вул. М. Адамкевича, 6А
05-152 Чоснув
Польща
АНФАРМ ГЕЛЛАС С.А
вул. Периклеуса, 53-57, Геракас
15344, Аттіка,
Греція
Для отримання більш детальної інформації про цей препарат зверніться до відповідальної особи:
Адамед Фарма С.А.
Пеньків, вул. М. Адамкевича, 6А
05-152 Чоснув
Польща
телефон: +48 22 732 77 00
_________________________________________________________________________________
Перш ніж розрахувати відповідну дозу, необхідно визначити масу тіла пацієнта.
Необхідно контролювати функцію нирок шляхом визначення концентрації креатиніну в сироватці або розрахунку кліренсу ендогенної креатиніну. Концентрація азоту сечовини в крові (БУН) у цьому випадку менш надійна. Повторну оцінку функції нирок необхідно проводити періодично під час лікування.
Якщо це можливо, необхідно визначати концентрацію амікацину в сироватці, щоб забезпечити точне введення і уникнути надмірної концентрації амікацину в сироватці. Якщо визначення амікацину в сироватці неможливе, а стан пацієнта стабільний, найлегшими для визначення показниками ступеня порушення функції нирок, які можуть слугувати орієнтовними для визначення дозування, є значення концентрації креатиніну в сироватці і кліренсу креатиніну.
Лікування необхідно розпочинати з введення звичайної дози 7,5 мг/кг, як насичуючої дози. Вона така сама, як і звичайна доза, рекомендована для пацієнта з нормальною функцією нирок, як це описано вище.
Абсолютна добова доза амікацину для всіх шляхів введення не повинна бути більшою ніж 15-20 мг/кг/добу. У важких і ускладнених інфекціях, коли тривалість лікування триває довше 10 днів, необхідно повторно оцінити застосування сульфату амікацину у вигляді ін'єкцій; якщо буде прийнято рішення про продовження лікування, необхідно контролювати функцію нирок, слух і концентрацію амікацину в сироватці. Безпека застосування амікацину протягом терміну більше 14 днів не підтверджена.
Після введення рекомендованої дози, у разі неускладнених інфекцій, викликаних чутливими мікроорганізмами, реакція організму на лікування повинна виникнути протягом 24-48 годин.
Якщо протягом 3-5 днів не відбулася виразна клінічна реакція, лікування необхідно припинити і повторно визначити чутливість мікроорганізмів, які викликають інфекцію. Відсутність реакції на лікування може бути пов'язано з резистентністю мікроорганізму або наявністю вогнищ інфекції, які вимагають хірургічного дренажу.
Рекомендована доза для дітей, народжених раніше терміну, становить 7,5 мг/кг кожні 12 годин (див. пункти 4.4 і 5.2).
Рекомендована введення початкової дози становить 10 мг/кг, потім 7,5 мг/кг кожні 12 годин (див. пункти 4.4 і 5.2).
Рекомендована доза для дітей з нормальною функцією нирок становить 15-20 мг/кг/добу, вводиться один раз на добу або по 7,5 мг/кг кожні 12 годин.
Під час лікування ендокардиту і у пацієнтів з нейтропенією, яка супроводжується гарячкою, препарат необхідно вводити двічі на добу, оскільки немає достатніх даних, які підтверджують ефективність введення препарату один раз на добу.
Рекомендована доза для дорослих і підлітків з нормальною функцією нирок (кліренсом креатиніну ≥50 мл/хв) становить 15 мг/кг/добу і може вводитися в одній добовій дозі або у двох рівних дозах по 7,5 мг/кг, вводиться кожні 12 годин. Необхідно уникати перевищення абсолютної добової дози, яка становить 1,5 г.
Під час лікування ендокардиту і у пацієнтів з нейтропенією, яка супроводжується гарячкою, препарат необхідно вводити двічі на добу, оскільки немає достатніх даних, які підтверджують ефективність введення препарату один раз на добу.
Амікацин виділяється нирками. Якщо це можливо, необхідно визначити функцію нирок і调整вати дозування, як це описано в пункті щодо дозування у пацієнтів з порушеннями функції нирок.
Інфекції, які загрожують життю і (або) інфекції, викликані Pseudomonas
Дозу для дорослих можна збільшити до 500 мг кожні 8 годин, але не повинна перевищувати 1,5 г/добу і не повинна вводитися довше 10 днів. Необхідно уникати перевищення максимальної абсолютної дози для дорослих, яка становить 15 г.
Інфекції сечових шляхів (крім інфекцій, викликаних Pseudomonas)
Вводиться 7,5 мг/кг/добу у двох рівних дозах (відповідає 250 мг двічі на добу у дорослих). Оскільки активність амікацину збільшується з pH, можна одночасно вводити алкалізуючі засоби.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок, коли кліренс креатиніну нижче 50 мл/хв, не рекомендується вводити рекомендовану абсолютну добову дозу амікацину в одній дозі, оскільки пацієнт буде тривало піддаватися впливу високої мінімальної концентрації. Необхідно ознайомитися з наведеними нижче відомостями про调整ування дозування у пацієнтів з порушеннями функції нирок.
У пацієнтів з порушеннями функції нирок, які зазвичай приймають амікацин двічі або тричі на добу, необхідно, якщо це можливо, контролювати концентрацію амікацину в сироватці за допомогою відповідних методів визначення. У пацієнтів з порушеннями функції нирок можна调整увати дозу або вводячи звичайну дозу рідше, або вводячи зменшену дозу і не змінюючи інтервали між дозами.
Обидва ці схеми дозування не є жорсткими рекомендаціями, а є орієнтовними для визначення дозування препарату, коли визначення концентрації амікацину в сироватці неможливе.
У зв'язку з можливістю значної зміни функції нирок під час терапії, необхідно часто визначати концентрацію креатиніну в сироватці і за необхідності модифікувати схему дозування.
Сульфат амікацину можна вводити внутрішньом'язово або внутрішньовенно.
У лікуванні більшості інфекцій рекомендоване внутрішньом'язове введення, однак у інфекціях, які загрожують життю, та у пацієнтів, у яких неможливе внутрішньом'язове введення, препарат можна вводити внутрішньовенно, або у вигляді короткого вливання, яке триває 2-3 хвилини (болус), або у вигляді інфузії (0,25% протягом 30 хвилин).
Дорослим препарат необхідно вводити після відповідного розведення у повільній інфузії, яка триває від 30 до 60 хвилин.
У дітей об'єм використовуваного розчинника залежить від дози амікацину, яку пацієнт може переносити. Розчин зазвичай вводиться у вигляді інфузії, яка триває 30-60 хвилин. Новонароджені діти повинні отримувати інфузію протягом 1-2 годин.
Амікацин не слід змішувати з іншими препаратами, а вводити окремо, згідно з рекомендованою дозою та шляхом введення.
У разі одночасного застосування з іншим антибіотиком препарати необхідно вводити у різні місця тіла або у вигляді окремих інфузій.
Перед внутрішньом'язовим введенням не існує необхідності у розведенні препарату.
Інфузії готуються шляхом розведення вмісту флакона в одному з загальноприйнятих розчинів для інфузій так, щоб отримати концентрацію антибіотика в межах від 2,5 до 5 мг/мл, наприклад, 500 мг амікацину можна розведені в 100 або 200 мл одного з наступних розчинів:
0,9% розчин хлориду натрію,
5% розчин глюкози.
У новонароджених, немовлят і дітей необхідно використовувати інфузії менших об'ємів, які відповідають масі тіла пацієнта.
Підготовлені розчини для інфузії, які не містять консервантів, можна зберігати при температурі від 2°C до 8°C не довше 24 годин.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.