Цефуроксим
Зінацеф - антибіотик, який застосовується у дорослих і дітей. Препарат діє, знищуючи бактерії, які викликають інфекції. Він належить до групи препаратів, званих цефалоспоринами.
Зінацеф також використовується:
Лікар може проводити дослідження для визначення типу бактерій, які викликають інфекцію в пацієнта, а також перевіряти під час лікування, чи чутливі бактерії до препарату Зінацеф.
➔
Якщо пацієнт вважає, що ці обставини стосуються його, він повинен про це повідомити лікаря
допочатку застосування препарату Зінацеф. Пацієнт не повинен приймати препарат Зінацеф.
Під час лікування цефуроксимом спостерігалися важкі шкірні побічні ефекти, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та реакція на препарат з еозинофілією та системними симптомами (DRESS, англ. drug reaction with eosinophilia and systemic symptoms). Якщо пацієнт спостерігає будь-які з цих симптомів, пов'язаних з важкими шкірними реакціями, описаними в пункті 4, він повинен негайно звернутися за медичною допомогою.
Під час лікування препаратом Зінацеф необхідно звернути увагу на те, чи не спостерігаються такі симптоми, як алергічні реакції, висипка на шкірі, порушення травлення (наприклад, діарея) або грибкові інфекції. Це зменшить ризик виникнення ускладнень (див. «Симптоми, на які потрібно звернути увагу»в пункті 4).
Якщо в пацієнта раніше спостерігалися алергічні реакції на інші антибіотики, такі як пеніцилін, він може бути алергічним і до Зінацефу.
Зінацеф може впливати на результати аналізів, які визначають вміст цукру в сечі або крові, а також аналіз крові, званий тестом Кумбса. Якщо пацієнту необхідно проводити такі аналізи, він повинен:
➔
повідомити особу, яка проводить аналіз, що він приймає препарат Зінацеф.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі препарати, які він приймає зараз або приймав недавно, а також про препарати, які він планує приймати. Це стосується також препаратів, які видаються без рецепта.
Деякі препарати можуть впливати на дію препарату Зінацеф або збільшувати ризик виникнення побічних ефектів. До них належать:
Зінацеф може зменшувати ефективність оральних контрацептивів. Якщо під час лікування препаратом Зінацеф пацієнтка приймає оральні контрацептиви, вона повинна додатково застосовувати механічні
методи контрацепції(наприклад, презервативи). Пацієнтка повинна звернутися за порадою до лікаря.
Пацієнтка повинна повідомити лікаря перед прийняттям препарату Зінацеф:
Лікар оцінить, чи переважують користі для пацієнтки, які отримуються від застосування препарату Зінацеф під час вагітності та годування грудьми, ризики для дитини.
Пацієнт не повинен керувати транспортними засобами чи обслуговувати машини, якщо він не відчуває себе добре.
Це потрібно враховувати у пацієнтів, які контролюють вміст натрію в дієті.
Зінацеф, 750 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії
Препарат містить 42 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній флаконі. Це відповідає 2,1% максимальної рекомендованої добової норми споживання натрію в дієті для дорослих.
Зінацеф, 1500 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії
Препарат містить 83 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній флаконі. Це відповідає 4,15% максимальної рекомендованої добової норми споживання натрію в дієті для дорослих.
Зінацеф зазвичай вводиться лікарем або медсестрою.Його можна вводити у вигляді капельниці
(інфузія вену) або як ін'єкцію, введену безпосередньо в вену або внутрішньом'язово.
Лікар вирішить, яка доза препарату Зінацеф підходить пацієнтові, враховуючи тяжкість і тип інфекції, прийняття пацієнтом інших антибіотиків, його масу тіла, вік та функцію нирок.
На кожен кілограм маси тіла немовлятивводиться доза від 30 до 100 мг препарату Зінацеф протягом доби,
поділена на дві або три дози.
На кожен кілограм маси тіла немовляти або дитинивводиться доза від 30 до 100 мг препарату Зінацеф
під час доби, поділена на три або чотири дози.
Від 750 мг до 1,5 г препарату Зінацеф два, три або чотири рази на добу. Не більше 6 г на добу.
Якщо в пацієнта хворі нирки, лікар може змінити дозування препарату.
➔
Якщо це стосується пацієнта, він повинен повідомити про це лікаря.
Як і будь-який препарат, Зінацеф може викликати побічні ефекти, хоча вони не спостерігаються у всіх пацієнтів.
У невеликій кількості пацієнтів, які приймають препарат Зінацеф, спостерігалися алергічна реакція або потенційно важка шкірна реакція. Їхні симптоми можуть бути такими.
➔
Можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 10 пацієнтів:
Часті побічні ефекти, які можуть бути виявлені під час аналізів крові:
Можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 100 пацієнтів:
Недостатньо часті побічні ефекти, які можуть бути виявлені під час аналізів крові:
Інші побічні ефекти можуть виникнути у дуже малої кількості пацієнтів, але точна частота їх виникнення невідома:
➔ Якщо в пацієнта виникнуть будь-які з цих побічних ефектів, він повинен повідомити про це лікаря.
Побічні ефекти, які можуть бути виявлені під час аналізів крові:
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи будь-які побічні ефекти, не перелічені в цьому вкладенні, пацієнт повинен повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу побічних ефектів лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03039
Телефон: +38 (044) 279-65-42
Факс: +38 (044) 279-65-42
Веб-сайт: https://www.moz.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти відповідальному суб'єкту.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку застосування препарату.
Препарат повинен зберігатися в місці, недоступному для дітей.
Не застосовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після: EXP. Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Скорочення «EXP» на упаковці означає термін придатності.
Скорочення «Lot» на упаковці означає номер партії.
Зберігати при температурі нижче 25°C. Флакон зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Після відновлення для приготування розчину для ін'єкцій препарат можна зберігати протягом 5 годин при температурі нижче 25°C або протягом 72 годин при температурі від 2°C до 8°C.
Після відновлення для приготування розчину для інфузії препарат можна зберігати протягом 3 годин при температурі нижче 25°C або протягом 72 годин при температурі від 2°C до 8°C.
З мікробіологічної точки зору препарат після відновлення повинен бути використаний негайно. Якщо він не буде використаний негайно, відповідальність за термін і умови зберігання несе користувач. Термін зберігання не повинен перевищувати 24 години при температурі від 2°C до 8°C, за винятком відновлення, проведеного в контрольованих і валідованих асептичних умовах.
Препарати не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Необхідно запитати у фармацевта, як видалити препарати, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
750 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії:
Активною речовиною препарату є цефуроксим. Кожна флакон містить 750 мг цефуроксиму (у вигляді цефуроксиму натрію).
1500 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії:
Активною речовиною препарату є цефуроксим. Кожна флакон містить 1500 мг цефуроксиму (у вигляді цефуроксиму натрію).
Препарат не містить допоміжних речовин.
Препарат Зінацеф є порошком білого або легкого жовтого кольору.
Флакон з безбарвного скла з пробкою з бромобутилової гуми та алюмінієвої кришки з пластиковою кришкою типу фліп-оф, який містить 750 мг або 1500 мг цефуроксиму (у вигляді цефуроксиму натрію) у вигляді порошку. Упаковки по 1 або по 10 флаконів.
Флакони, які містять цефуроксим у вигляді порошку, також можуть постачатися з ампулами з водою для ін'єкцій як розчинником.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.
Sandoz GmbH
Біохімічна вулиця, 10
6250 Кундл
Австрія
ACS Dobfar S.p.A
Вулиця Олександра Флемінга, 2
37135 Верона
Італія
750 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії
Бельгія, Кіпр, Чехія, Фінляндія, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Люксембург, Мальта, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Велика Британія (Північна Ірландія) – Зінацеф
Франція – Зіннат
Італія - Цуроксім
1500 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії
Австрія – Цуроцеф
Бельгія, Кіпр, Чехія, Фінляндія, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Люксембург, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Велика Британія (Північна Ірландія) – Зінацеф
Франція – Зіннат
Для отримання більш детальної інформації про цей препарат необхідно звернутися до місцевого представника відповідального суб'єкта
Дата останньої актуалізації вкладення:06/2024
(логотип відповідального суб'єкта)
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Об'єми доданої води та концентрації, які корисні, коли необхідно застосовувати часткові дози.
Об'єми доданої води та концентрації, які корисні, коли необхідно застосовувати часткові дози | ||||
Розмір флакону | Шлях введення | Форма | Об'єм води для розчинення [мл] | Приблизна концентрація цефуроксиму [мг/мл]** |
750 мг | внутрішньом'язово в/в ін'єкція в/в інфузія | зависина розчин розчин | 3 мл не менше 6 мл не менше 6 мл* | 216 116 116 |
1500 мг | внутрішньом'язово в/в ін'єкція в/в інфузія | зависина розчин розчин | 6 мл не менше 15 мл 15 мл* | 216 94 94 |
* Приготовлений розчин необхідно додати до 50 або 100 мл сумісної розв'язувальної речовини для інфузії (інформація про сумісність - див. нижче)
** Отримана об'єм розчину цефуроксиму в розчиннику збільшується через коефіцієнт фазового переходу активної речовини, з чого випливають наведені концентрації [мг/мл].
Сумісність
1,5 г цефуроксиму натрію, розчиненого в 15 мл води для ін'єкцій, можна додати до розчину метронідазолу (500 мг/100 мл).
1,5 г цефуроксиму натрію сумісне з 1 г розчином азлоциліну (у 15 мл розчину) або 5 г азлоциліну (у 50 мл розчину).
Цефуроксим натрій (5 мг/мл) у 5% або 10% розчині ксилітолу для ін'єкцій можна застосовувати лише для в/в введення.
Цефуроксим натрій сумісний з водними розчинами, які містять не більше 1% хлориду лідокаїну (при внутрішньом'язовому введенні). Цю суспензію можна застосовувати лише внутрішньом'язово.
Цефуроксим натрій проявляє сумісність з наступними розв'язувальними речовинами для інфузії:
0,9% розчин хлориду натрію (BP)
5% розчин глюкози для ін'єкцій (BP)
0,18% розчин хлориду натрію з 4% розчином глюкози для ін'єкцій (BP)
5% розчин глюкози та 0,9% розчин хлориду натрію для ін'єкцій (BP)
5% розчин глюкози та 0,45% розчин хлориду натрію для ін'єкцій
5% розчин глюкози та 0,225% розчин хлориду натрію для ін'єкцій
10% розчин глюкози для ін'єкцій
млечанний розчин Рінгера для ін'єкцій (USP)
млечан натрію для ін'єкцій (M/6)
багатокомпонентний млечан натрію для ін'єкцій (розчин Гартмана, BP)
Стабільність цефуроксиму натрію в 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій (BP) та в 5% розчині глюкози для ін'єкцій не змінюється в присутності натрієвої солі гідрокортизону.
Цефуроксим натрій також проявляє сумісність, якщо його додають до розчину для інфузії в/в, який містить:
гепарин (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій; хлорид калію (10 або 40 мЕкв/л) у 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій.
Всі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.