Цефуроксим
Зінацеф - це антибіотик, який використовується у дорослих і дітей. Препарат діє шляхом знищення бактерій, які викликають інфекції. Він належить до групи ліків, званих цефалоспоринами.
Зінацеф також використовується:
Лікар може проводити дослідження для визначення типу бактерій, які викликають інфекцію у пацієнта, а також перевіряти під час лікування, чи чутливі бактерії до препарату Зінацеф.
➔
Якщо пацієнт вважає, що ці обставини стосуються його, він повинен повідомити про це лікаря
допочатку лікування препаратом Зінацеф. Пацієнт не повинен приймати препарат Зінацеф.
Під час лікування цефуроксимом спостерігалися важкі шкірні побічні ефекти, такі як синдром Стівенса-Джонсона, токсичний епідермальний некроліз та реакція на препарат з еозинофілією та системними симптомами (DRESS, англ. drug reaction with eosinophilia and systemic symptoms). Якщо пацієнт спостерігає будь-які з цих симптомів, пов'язаних з важкими шкірними реакціями, описаними в пункті 4, він повинен негайно звернутися за медичною допомогою.
Під час лікування препаратом Зінацеф пацієнт повинен звернути увагу на те, чи не спостерігаються такі симптоми, як алергічні реакції, шкірні висипки, порушення функції шлунка та кишечника (наприклад, діарея) або грибкові інфекції. Це зменшить ризик виникнення ускладнень (див. «Симптоми, на які потрібно звернути увагу»в пункті 4).
Якщо у пацієнта раніше спостерігалися алергічні реакції на інші антибіотики, такі як пеніцилін, він може бути алергічним до Зінацефу.
Зінацеф може впливати на результати аналізів, які визначають рівень цукру в сечі або крові, а також аналіз крові, званий тестом Кумбса. Якщо пацієнту потрібно проводити такі аналізи, він повинен:
➔
повідомити особу, яка бере проби для аналізів, що він приймає препарат Зінацеф.
Пацієнт повинен повідомити лікаря про всі препарати, які він зараз приймає, або про ті, які він планує приймати. Це стосується також препаратів, які видаються без рецепта.
Деякі препарати можуть впливати на дію препарату Зінацеф або збільшувати ризик виникнення побічних ефектів. До них належать:
Зінацеф може зменшувати ефективність оральних контрацептивів. Якщо під час лікування препаратом Зінацеф пацієнтка приймає оральні контрацептиви, вона повинна використовувати додаткові механічні
методи контрацепції(наприклад, презервативи). Пацієнтка повинна звернутися за порадою до лікаря.
Пацієнтка повинна повідомити лікаря перед прийняттям препарату Зінацеф:
Лікар оцінить, чи переважують користі для пацієнтки від прийняття препарату Зінацеф під час вагітності та годування грудьми ризики для дитини.
Пацієнт не повинен водити транспортні засоби чи працювати з машинами, якщо він не відчуває себе добре.
Пацієнт повинен враховувати це, якщо він контролює вміст натрію в раціоні.
Зінацеф, 750 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії
Препарат містить 42 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній флаконі. Це відповідає 2,1% максимальної рекомендованої добової норми споживання натрію в раціоні для дорослих.
Зінацеф, 1500 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії
Препарат містить 83 мг натрію (основного компонента кухонної солі) в кожній флаконі. Це відповідає 4,15% максимальної рекомендованої добової норми споживання натрію в раціоні для дорослих.
Зінацеф зазвичай вводиться лікарем або медсестрою.Його можна вводити у вигляді капельниці(інфузія в вену) або як ін'єкцію, введену безпосередньо в вену або у м'яз.
Лікар вирішить, яка доза препарату Зінацеф найкраще підходить пацієнту, враховуючи тяжкість і тип інфекції, прийняття пацієнтом інших антибіотиків, його масу тіла, вік та функцію нирок.
На кожен кілограм маси тіла немовлятивводиться доза від 30 до 100 мг препарату Зінацеф протягом доби, розділена на дві або три дози.
На кожен кілограм маси тіла немовляти або дитинивводиться доза від 30 до 100 мг препарату Зінацеф протягом доби, розділена на три або чотири дози.
Від 750 мг до 1,5 г препарату Зінацеф два, три або чотири рази на добу. Не більше 6 г на добу.
Якщо у пацієнта хворі нирки, лікар може змінити дозування препарату.
➔
Якщо це стосується пацієнта, він повинен повідомити про це лікаря.
Як і будь-який препарат, Зінацеф може викликати побічні ефекти, хоча вони не спостерігаються у всіх пацієнтів.
У невеликої кількості пацієнтів, які приймають препарат Зінацеф, спостерігалися алергічна реакція або потенційно важка шкірна реакція. Їхні симптоми можуть бути такими:
➔
Можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 10 пацієнтів:
Часті побічні ефекти, які можуть бути виявлені під час аналізів крові:
Можуть виникнути не частіше ніж у 1 з 100 пацієнтів:
Незвичайні побічні ефекти, які можуть бути виявлені під час аналізів крові:
Інші побічні ефекти можуть виникнути у дуже малої кількості пацієнтів, але точна частота їх виникнення невідома:
➔ Якщо у пацієнта виникнуть будь-які з цих побічних ефектів, він повинен повідомити про це лікаря.
Побічні ефекти, які можуть бути виявлені під час аналізів крові:
Якщо виникнуть будь-які побічні ефекти, включаючи ті, які не наведені в цій інформації, пацієнт повинен повідомити про це лікаря або фармацевта. Побічні ефекти можна повідомляти безпосередньо до Департаменту моніторингу небажаних дій лікарських засобів Міністерства охорони здоров'я України: вул. Миколи Амосова, 7, м. Київ, 03022
Телефон: +38 (044) 279-64-04
Факс: +38 (044) 279-64-04
Веб-сайт: https://www.moz.gov.ua/
Побічні ефекти також можна повідомляти подієві, відповідальному за лікарський засіб.
Звітність про побічні ефекти дозволить зібрати більше інформації про безпеку використання лікарського засобу.
Препарат повинен зберігатися в місці, недоступному для дітей.
Не використовувати цей препарат після закінчення терміну придатності, вказаного на упаковці після: EXP. Термін придатності означає останній день вказаного місяця.
Скорочення «EXP» на упаковці означає термін придатності.
Скорочення «Lot» на упаковці означає номер серії.
Зберігати при температурі нижче 25°C. Флакон зберігати в оригінальній упаковці для захисту від світла.
Після реконституції для приготування розчину для ін'єкцій препарат можна зберігати протягом 5 годин при температурі нижче 25°C або протягом 72 годин при температурі від 2°C до 8°C.
Після реконституції для приготування розчину для інфузії препарат можна зберігати протягом 3 годин при температурі нижче 25°C або протягом 72 годин при температурі від 2°C до 8°C.
З мікробіологічної точки зору препарат після реконституції повинен бути використаний негайно. Якщо він не буде використаний негайно, відповідальність за термін і умови зберігання несе користувач. Термін зберігання не повинен перевищувати 24 години при температурі від 2°C до 8°C, за винятком реконституції, проведеної в контрольованих і валідованих асептичних умовах.
Лікарських засобів не слід викидати в каналізацію або домашні контейнери для відходів. Пацієнт повинен запитати у фармацевта, як видалити лікарські засоби, які вже не використовуються. Таке поводження допоможе захистити навколишнє середовище.
750 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії:
Активною речовиною препарату є цефуроксим. Кожна флакон містить 750 мг цефуроксиму (у вигляді цефуроксиму натрію).
1500 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії:
Активною речовиною препарату є цефуроксим. Кожна флакон містить 1500 мг цефуроксиму (у вигляді цефуроксиму натрію).
Препарат не містить допоміжних речовин.
Препарат Зінацеф є порошком білого або світло-жовтого кольору.
Флакон з безбарвного скла з пробкою з бромобутилової гуми та алюмінієвої кришки з пластиковою кришкою типу фліп-оф, який містить 750 мг або 1500 мг цефуроксиму (у вигляді цефуроксиму натрію) у вигляді порошку. Упаковки по 1 або по 10 флаконів.
Флакони, які містять цефуроксим у вигляді порошку, також можуть постачатися з ампулами з водою для ін'єкцій як розчинником.
Не всі розміри упаковок повинні бути в обігу.
Sandoz GmbH
Біохемічна вулиця, 10
6250 Кундл
Австрія
ACS Dobfar S.p.A
Вулиця Алессандро Флемінга, 2
37135 Верона
Італія
750 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії
Бельгія, Кіпр, Чехія, Фінляндія, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Люксембург, Мальта, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Велика Британія (Північна Ірландія) – Зінацеф
Франція – Зіннат
Італія - Куроксім
1500 мг, порошок для приготування розчину для ін'єкцій або інфузії
Австрія – Куроцеф
Бельгія, Кіпр, Чехія, Фінляндія, Греція, Угорщина, Ісландія, Ірландія, Люксембург, Норвегія, Польща, Словенія, Швеція, Велика Британія (Північна Ірландія) – Зінацеф
Франція – Зіннат
Для отримання більш детальної інформації про цей препарат пацієнт повинен звернутися до місцевого представника підсудного.
Дата останньої актуалізації інформації:06/2024
(логотип підсудного)
-----------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Об'єми додаваної води та концентрації, які корисні, коли необхідно використовувати часткові дози.
Об'єми додаваної води та концентрації, які корисні, коли необхідно використовувати часткові дози | ||||
Розмір флакону | Шлях введення | Форма | Об'єм води для додавання [мл] | Приблизняна концентрація цефуроксиму [мг/мл]** |
750 мг | в/м ін'єкція в/в інфузія | зависина розчин розчин | 3 мл не менше 6 мл не менше 6 мл* | 216 116 116 |
1500 мг | в/м ін'єкція в/в інфузія | зависина розчин розчин | 6 мл не менше 15 мл 15 мл* | 216 94 94 |
* Приготовлений розчин слід додавати до 50 або 100 мл сумісної інфузійної рідини (інформація про сумісність - див. нижче)
** Отримана об'єм розчину цефуроксиму в розчиннику збільшується через коефіцієнт фазового переходу активної речовини, з чого випливають наведені концентрації [мг/мл].
Сумісність
1,5 г цефуроксиму натрію, розчиненого в 15 мл води для ін'єкцій, можна додавати до розчину метронідазолу (500 мг/100 мл).
1,5 г цефуроксиму натрію сумісне з 1 г розчином азлоциліну (у 15 мл розчину) або 5 г азлоциліну (у 50 мл розчину).
Цефуроксим натрій (5 мг/мл) у 5% або 10% розчині ксилітолу для ін'єкцій можна використовувати лише для в/в введення.
Цефуроксим натрій сумісний з водними розчинами, які містять не більше 1% хлориду лідокаїну (при в/м введенні). Цю суспензію слід використовувати лише в/м.
Цефуроксим натрій показав сумісність з наступними інфузійними рідинами:
0,9% розчин хлориду натрію (BP)
5% розчин глюкози для ін'єкцій (BP)
0,18% розчин хлориду натрію з 4% розчином глюкози для ін'єкцій (BP)
5% розчин глюкози та 0,9% розчин хлориду натрію для ін'єкцій (BP)
5% розчин глюкози та 0,45% розчин хлориду натрію для ін'єкцій
5% розчин глюкози та 0,225% розчин хлориду натрію для ін'єкцій
10% розчин глюкози для ін'єкцій
млечанний розчин Рінгера для ін'єкцій (USP)
млечан натрію для ін'єкцій (M/6)
багатокомпонентний розчин млечанону натрію для ін'єкцій (розчин Гартмана, BP)
Стабільність цефуроксиму натрію в 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій (BP) та в 5% розчині глюкози для ін'єкцій не змінюється в присутності натрієвої солі гідрокортизону.
Цефуроксим натрій також показав сумісність, якщо його додають до розчину для в/в інфузії, який містить:
гепарин (10 або 50 одиниць/мл) у 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій; хлорид калію (10 або 40 мЕк/л) у 0,9% розчині хлориду натрію для ін'єкцій.
Всі невикористані залишки лікарського засобу або його відходи слід видалити згідно з місцевими правилами.
Є запитання про цей препарат чи свої симптоми? Запишіться на відеоприйом — лікар пояснить лікування та, за потреби, оформить рецепт.